Зомета

конц. д / п інф. р-ра 4 мг фл. 5 мл, № 1

діюча речовина: zoledronic acid;

5 мл концентрату містять 4 мг кислоти золедронової безводної, що відповідає 4,264 мг кислоти золедронової моногідрату;

1 мл концентрату містить 0,8 мг кислоти золедронової безводної;

допоміжні речовини: маніт (E 421), натрію цитрат, вода для ін’єкцій.

• Золедроновая кислота 4 мг
• Допоміжні речовини: манітол, натрію цитрат, вода для ін'єкцій.
• 5 мл концентрату містить 4,264 мг золедронової кислоти моногідрату, що відповідає 4 мг золедронової кислоти (безводної).

Купити Зомет при остеопорозі можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на ліки Зомета вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Концентрат для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.

Купити препарат Зомета можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на медикамент вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Бісфосфонати. Код АТХ М05В А08.

Фармакодинаміка

Золедронова кислота належить до нового класу бісфосфонатів, що специфічним чином діють на кісткову тканину. Вона є одним із найпотужніших серед відомих на сьогодні інгібіторів остеокластної кісткової резорбції.

Селективна дія бісфосфонатів на кістки базується на їхній високій спорідненості з мінералізованою кістковою тканиною, однак молекулярний механізм, що призводить до інгібіції остеокластної активності, на сьогодні не з’ясований. Дослідження на тваринах встановили, що золедронова кислота інгібує кісткову резорбцію без негативного впливу на формування, мінералізацію та механічні властивості кісток.

Крім інгібіції остеокластної кісткової резорбції, золедронова кислота чинить пряму протипухлинну дію на культивовані клітини мієломи та раку молочної залози людини завдяки інгібіції проліферації клітин та індукції апоптозу. Це вказує на те, що золедронова кислота може мати антиметастатичні властивості. В доклінічних дослідженнях були продемонстровані такі властивості:

In vivo – інгібіція остеокластної кісткової резорбції, яка діє на структуру мікрокристалічного матриксу кістки, що зменшує ріст пухлини; антиангіогенна (дія на судини, що призводить до зменшення кровопостачання пухлини) та протибольова дія.

In vitro – інгібіція остеобластної проліферації, цитостатична дія, проапоптостатична дія на пухлинні клітини, синергічний цитостатичний ефект з іншими протипухлинними ліками, антиадгезивна та антиінвазивна дія.

Фармакокінетика

Дані з фармакокінетики при метастазах у кістки отримані після одноразової і повторних 5- і 15-хвилинних інфузій 2, 4, 8 і 16 мг золедронової кислоти 64 пацієнтам. Фармакокінетичні параметри не залежать від дози препарату.

Після початку інфузії золедронової кислоти плазмова концентрація препарату швидко збільшується, досягаючи піка наприкінці інфузії. Далі відбувається швидке зменшення концентрації 10 % від пікового значення після 4 годин і ½α = 0,24 години і t½β = 1,87 години і тривала фаза з кінцевим періодом напіввиведення t½γ = 146 годин. Не відзначено кумуляції препарату у плазмі при повторних введеннях кожні 28 днів. Золедронова кислота не піддається метаболізму і виводиться нирками у незміненому вигляді. Протягом перших 24 годин у сечі виявляється 39±16 % введеної дози. Решта препарату в основному зв’язується з кістковою тканиною. Потім поволі відбувається зворотне вивільнення золедронової кислоти з кісткової тканини у системний кровотік і її виведення нирками. Загальний кліренс препарату в організмі становить 5,04±2,5 л/год і не залежить від дози препарату, статі, віку, расової приналежності і маси тіла пацієнта. Збільшення часу інфузії з 5 до 15 хв призводить до зменшення концентрації золедронової кислоти на 30 % наприкінці інфузії, але не впливає на криву залежності концентрації від часу у плазмі крові (AUC).

Варіабельність фармакокінетичних параметрів золедронової кислоти, як і інших бісфосфонатів, у різних пацієнтів була високою.

Дані з фармакокінетики золедронової кислоти у пацієнтів з гіперкальціємією і печінковою недостатністю відсутні. За даними, отриманими in vitro, золедронова кислота не інгібує фермент Р450 людини і не піддається біотрансформації; за даними експериментальних досліджень, проведених на тваринах, з калом виводиться менше 3 % введеної дози, що дає можливість припускати, що стан функції печінки не впливає на фармакокінетику золедронової кислоти.

Нирковий кліренс золедронової кислоти корелює із кліренсом креатиніну, нирковий кліренс становить 75±33 % кліренсу креатиніну, що досягав у середньому 84±29 мл/хв (діапазон 22 – 143 мл/хв) у 64 онкологічних пацієнтів, включених у дослідження. Аналіз групи пацієнтів показав, що у пацієнтів із кліренсом креатиніну 20 мл/хв (гостра ниркова недостатність) та 50 мл/хв (середня ниркова недостатність) відносний кліренс золедронової кислоти – 37 % та 72 % відповідно. Однак дані з фармакокінетики у хворих із гострою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну

Виявлена низька спорідненість золедронової кислоти з клітинними компонентами крові.

Зв’язування з білками плазми є низьким, незв’язана фракція – від 60 % при 2 нг/мл до 77 % при 2000 нг/мл золедронової кислоти.

Особливі популяції

Діти

Обмежені фармакокінетичні дані щодо дітей з тяжкою формою порушення остеогенезу дають можливість припустити, що фармакокінетика золедронової кислоти у дітей віком від 3 до 17 років аналогічна такій у дорослих при застосуванні в еквівалентних дозах (мг/кг). Вік, маса, стать пацієнта і кліренс креатиніну, як виявилося, не впливають на системну експозицію золедронової кислоти.

гіперкальціємія, спричинена злоякісною пухлиною; профілактика симптомів, пов'язаних з кістковою тканиною (профілактика патологічних переломів кісток, компресії хребта, ускладнень після хірургічних втручань і променевої терапії, гіперкальціємії) у пацієнтів із злоякісними новоутвореннями з ураженням кісток. Запобігання втрати маси кісткової тканини та переломів кісток у жінок на ранній стадії раку молочної залози в постменопаузі при лікуванні інгібіторами ароматази (AIs).

препарат застосовується в / в.

Профілактика симптомів, пов'язаних з пошкодженням кісткової тканини у пацієнтів із злоякісними новоутвореннями

Дорослі та пацієнти похилого віку. Рекомендована доза при профілактиці симптомів з боку кісткової тканини у пацієнтів із злоякісними новоутвореннями з ураженнями кісток - 4 мг золедронової кислоти. Концентрат повинен бути розведений в 100 мл 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози, який у вигляді одноразової 15-хвилинної в / в інфузії 1 раз в 3-4 тижні.

Пацієнтам також необхідно призначення препаратів кальцію перорально в дозі 500 мг і 400 МО вітаміну D щодня.

Запобігання втрати маси кісткової тканини та переломів кісток у жінок на ранній стадії раку молочної залози в постменопаузі при лікуванні інгібіторами ароматази (AIs)

Для дорослих і пацієнтів літнього віку рекомендована доза при даному показанні представляє 4 мг золедронової кислоти 1 раз в 6 міс. Концентрат повинен бути розведений в 100 мл 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози та призначається у вигляді одноразової 15-хвилинної в / в інфузії.

Пацієнтам також необхідно призначення препаратів кальцію перорально в дозі 500 мг і 400 МО вітаміну D щодня.

Лікування гіперкальціємії, пов'язаної зі злоякісною пухлиною

Дорослі та пацієнти похилого віку. При гіперкальціємії (концентрація кальцію в сироватці крові з корекцією за рівнем альбуміну? 12,0 мг/дл або 3,0 ммоль / л) рекомендована доза препарату становить 4 мг золедронової кислоти. Концентрат повинен бути розведений в 100 мл 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози, який призначається у вигляді одноразової 15-хвилинної в / в інфузії. До введення Зомети слід оцінити ступінь гідратації пацієнта. Інфузію Зомети проводять за умови відсутності ознак зневоднення пацієнта.

Пацієнти з порушенням функції нирок

Гіперкальціємія, пов'язана зі злоякісною пухлиною. Лікування Зометою пацієнтів з гіперкальціємією, з важкими порушеннями функції нирок можливе тільки після оцінки ризику і користі лікування. У клінічних дослідженнях пацієнти з рівнем креатиніну в сироватці крові 400 мкмоль/л або 4,5 мг/дл були виключені. Пацієнтам з рівнем креатиніну в сироватці крові? 400 мкмоль/л або? 4,5 мг/дл особливий режим дозування не потрібна.

Профілактика симптомів, пов'язаних з ураженням кісткової тканини у пацієнтів із злоякісними новоутвореннями та попередження втрати кісткової тканини та переломів кісток у жінок на ранній стадії раку молочної залози в постменопаузі при лікуванні інгібіторами ароматази (AIs)

На початку лікування Зометою пацієнтам з множинною мієломою або метастатичним ураженням кісток внаслідок солідної пухлини, а також у жінок на ранній стадії раку молочної залози в постменопаузі при лікуванні інгібіторами ароматази (AIs), слід визначити рівень креатиніну в сироватці крові та кліренс креатиніну. Зомета не рекомендується пацієнтам з тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну? 30 мл/хв).

Пацієнтам зазначених категорій при порушенні функції нирок легкого або помірного ступеня тяжкості до початку терапії (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв), рекомендуються такі дози Зомети.

* Дози розраховані з допущенням заданої AUC = 0,66 мг • год / л (кліренс креатиніну 75 мл/хв). Зниження дози для пацієнтів з порушенням функції нирок допускається, щоб досягти такого ж значення AUC, як і у пацієнтів з кліренсом креатиніну 75 мл/хв.

Після початку терапії рівень креатиніну в сироватці крові слід вимірювати перед прийомом кожної дози Зомети та в разі порушення функції нирок лікування слід скасувати. У клінічних випробуваннях порушення функції нирок було визначено наступним чином:

для пацієнтів з нормальним початковим рівнем креатиніну в сироватці крові (? 1,4 мг/дл або? 124 мкмоль/л), підвищення? 0,5 мг/дл або 44 мкмоль/л;

для пацієнтів зі зміненим початковим рівнем креатиніну в сироватці крові (1,4 мг/дл або 124мкмоль / л), підвищення? 1,0 мг/дл або 88 мкмоль/л.

Терапію Зометою слід відновлювати у тій самій дозі, що і до переривання лікування.

Приготування знижених доз Зомети

Візьміть відповідний об'єм необхідного рідкого концентрату:

• 4,4 мл для дози 3,5 мг;
• 4,1 мл для дози 3,3 мг;
• 3,8 мл для дози 3,0 мг.

Узяте кількість рідкого концентрату слід розвести в 100 мл 0,9% розчину натрію хлориду або в 5% розчині глюкози. Дозу слід вводити у вигляді разової в / в інфузії протягом не менше 15 хв.

Перед застосуванням охолодженого розчину необхідно попередньо дати йому відстоятися при кімнатній температурі.

підвищена чутливість до бісфосфонатів, золедронової кислоти та будь-яким іншим компонентам, що входять до складу препарату. Період вагітності та годування груддю.

класифіковані за частотою випадків їх проявів: дуже часто (? 1/10), часто (? 1/100, 1/10), іноді (? 1/1000,? 1/100), рідко (? 1/10 000, ? 1/1000), дуже рідко (? 1/10 000), включаючи окремі випадки.

З боку системи крові та лімфатичної системи: часто - анемія; іноді - тромбоцитопенія, лейкопенія; рідко - панцитопенія.

З боку нервової системи: часто - головний біль; іноді - запаморочення, парестезії, порушення смаку, гипостезия, гіперстезія, тремор.

З боку психіки: іноді - збудження, порушення сну; рідко - сплутаність свідомості.

З боку органу зору: часто - кон'юнктивіт; іноді - помутніння зору; дуже рідко - увеїт, епісклерит.

З боку шлунково-кишкового тракту: часто - нудота, блювота, анорексія; іноді - діарея, запор, абдомінальний біль, диспепсія, стоматит, сухість у роті.

З боку дихальної системи: іноді - диспное, кашель.

З боку шкіри та підшкірних тканин: іноді - свербіж, висипи на шкірі (включаючиеритематозні та макулярную), підвищена пітливість.

З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: часто - біль в кістках, біль у м'язах, біль у суглобах, генералізований біль; іноді - м'язові судоми.

З боку серцево-судинної системи: іноді - артеріальна гіпертензія, гіпотензія; рідко - брадикардія.

З боку нирок і сечостатевої системи: часто - ниркові порушення; іноді - гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія.

З боку імунної системи: іноді - реакції гіперчутливості; рідко - ангіоневротичний набряк.

Загальні порушення і реакції в місці введення препарату: часто - лихоманка, грипоподібний стан (включаючи втому, озноб, нездужання і припливи крові до обличчя); рідко - астенія, периферичний набряк, реакції в місці ін'єкції (включаючи біль, роздратування, припухлість, затвердіння), біль у грудях, збільшення маси тіла.

З боку лабораторних показників: дуже часто - гіпофосфатемія; часто - підвищення рівня креатиніну і сечовини в крові, гіпокальціємія; іноді - гіпомагніємія, гіпокаліємія; рідко - гіперкаліємія, гіпернатріємія.

Незважаючи на те що при застосуванні Зомети бронхостеноз не спостерігається, застосування інших бісфосфонатів у пацієнтів з астмою, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти, було пов'язано з бронхостенозом.

Постмаркетингові спостереження. Повідомлялося про поодинокі випадки остеонекрозу (перш за все щелеп) у пацієнтів, які отримували терапію бісфосфонатами, в тому числі препаратом Зомета. У багатьох пацієнтів були ознаки місцевої інфекції, включаючи остеомієліт, більшість повідомлень відноситься до пацієнтів онкологічного профілю, у яких ускладнення розвивалися після видалення зуба чи інших стоматологічних операцій. Остеонекроз щелеп був викликаний численними підтвердженими факторами ризику, в тому числі підтвердженим діагнозом рак, супутньої терапією (хіміотерапія, променева, насильства терапія) та іншими патологічними станами (наприклад анемія, коагулопатії, інфекція, раніше існуюче захворювання порожнини рота). Хоча причинний зв'язок не може бути встановлена, слід уникати стоматологічних хірургічних втручань, оскільки одужання може бути тривалим. У дуже рідкісних випадках гіпотонія призводила до непритомності або судинної недостатності, переважно у пацієнтів з основними факторами ризику.

до призначення Зомети пацієнтам слід провести гідратацію.

Стандартні метаболічні параметри, пов'язані з гіперкальціємією, такі як рівні кальцію, фосфатів і магнію, а також креатиніну в сироватці крові, повинні бути ретельно перевірені після початку терапії Зометою. Якщо виникає гіпокальціємія, гіпофосфатемія або гіпомагніємія, може бути необхідна короткочасна додаткова терапія. Неліковані пацієнти з гіперкальціємією мають деякий ступінь порушення функції нирок, тому необхідний ретельний моніторинг функції нирок.

Пацієнти з гіперкальціємією, індукованої пухлиною і ознаками погіршення функції нирок повинні бути ретельно обстежені щодо того, чи перевищує потенційна користь тривалої терапії препаратом Зомета можливий ризик.

При прийнятті рішення про лікування пацієнтів з метастазами в кістках з метою запобігання подій з боку скелета слід враховувати, що початок ефекту досягається через 2-3 міс.

Були повідомлення про ниркової дисфункції, пов'язані із застосуванням бісфосфонатів. Фактори, що підвищують можливість порушення функції нирок: дегідратація, раніше існуюче порушення функції нирок, багаторазові прийоми Зомети або інших бісфосфонатів, а також застосування нефротоксичних засобів або проведення інфузії в коротший термін, ніж було рекомендовано нині. Хоча при введенні Зомети в дозі 4 мг протягом не менше 15 хв ризик знижується, погіршення функції нирок можливо.

Підвищення рівня креатиніну в сироватці крові також спостерігається у деяких пацієнтів, які постійно приймають Золедроновукислоту в рекомендованих дозах для запобігання виникнення симптомів з боку хребта.

Перед прийомом кожної дози Зомети у пацієнтів необхідно оцінювати рівень креатиніну в сироватці крові. Після початку лікування пацієнтам з метастазами в кістках і жінкам на ранній стадії раку молочної залози в постменопаузі під час лікування інгібіторами ароматази (AIs) при запобіганні втрати маси кісткової тканини та переломів кісток з незначним або помірним порушенням функції нирок рекомендується Зомета в більш низьких дозах. У пацієнтів, у яких відзначають погіршення функції нирок під час лікування, прийом Зомети можна відновлювати лише тоді, коли рівень креатиніну повернеться до початкового значення в межах 10% початкової величини.

З огляду на потенційного впливу бісфосфонатів, в тому числі та Зомети, на функцію нирок через відсутність великих клінічних даних з безпеки у пацієнтів з важкими порушеннями функції нирок (в клінічних випробуваннях визначено як рівень креатиніну в сироватці крові? 400 мкмоль/л або? 4, 5 мг/дл для пацієнтів з гіперкальціємією, індукованої злоякісною пухлиною і креатинін сироватки? 265 мкмоль/л або? 3,0 мг/дл для хворих з метастазами в кістки та у жінок на ранній стадії раку молочної залози в постменопаузі під час лікування інгібіторами ароматази (AIs) для запобігання втрати маси кісткової тканини та переломів кісток відповідно), на початку лікування і при наявності лише обмежених фармакокінетичних даних пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну? 30 мл/хв), застосовувати препарат не рекомендується.

Відсутні певні рекомендації для пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю, оскільки доступні лише обмежені клінічні дані.

Слід уникати гіпергідратації у пацієнтів з ризиком розвитку серцевої недостатності.

Про остеонекроз щелепи повідомлялося у пацієнтів онкологічного профілю, які отримують схеми лікування, що включають бісфосфонати. Багато з цих пацієнтів отримували хіміотерапію і кортикостероїди. Більшість зафіксованих випадків було пов'язано зі стоматологічними процедурами (видалення зуба). Багато мали ознаки місцевої інфекції, включаючи остеомієліт.

У пацієнтів з супутніми чинниками ризику (наприклад рак, хіміотерапія, терапія кортикостероїдами, недостатня гігієна порожнини рота) до початку лікування бісфосфонатами повинен проводитися огляд порожнини рота з відповідною профілактичною стоматологією.

Під час терапії цим пацієнтам по можливості слід уникати інвазивних стоматологічних процедур. У пацієнтів, у яких під час терапії бісфосфонатами розвинувся остеонекроз щелепи, стоматологічна операція може погіршити стан. Дані відсутні щодо пацієнтів, які потребують стоматологічних процедур, щоб припустити, знижує чи припинення лікування бісфосфонатами ризик розвитку остеонекрозу щелепи. Лікуючий лікар, даючи клінічну оцінку, повинен керуватися планом ведення кожного пацієнта, заснованому на індивідуальній оцінці користі / ризику.

У постмаркетингових дослідженнях повідомлялося про гостру, іноді тяжкої болю в кістках, суглобах та / або м'язового болю у пацієнтів, що приймають бісфосфонати. Однак такі повідомлення були поодинокими. Час до початку симптомів варіював від одного дня до декількох місяців від початку лікування. У більшості пацієнтів після припинення лікування відзначалося зменшення вираженості симптомів. У даній категорії пацієнтів відзначали рецидив симптомів, якщо лікування відновлювали тим же лікарським засобом або іншим біфосфонатом.

Період вагітності та годування груддю. Препарат протипоказаний в період вагітності та годування груддю.

Діти. Досвід застосування препарату у дітей відсутній, тому препарат не слід застосовувати в педіатричній практиці.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Дослідження щодо впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та працювати зі складними механізмами не проводилися, але в разі появи побічних ефектів з боку центральної нервової системи потрібно уникати таких видів діяльності.

Несумісність. З метою запобігання несумісності, концентрат препарату Зомета підлягає розведенню в стерильному 0,9% розчині натрію хлориду або 5% розчині глюкози. Препарат не слід змішувати з розчинами, що містять кальцій, наприклад розчином Рінгера.

У дослідженнях зі скляними флаконами, а також декількома типами інфузійних пакетів і інфузійних систем, виготовлених з полівінілхлориду, поліетилену і поліпропілену (попередньо заповнених 0,9% розчином натрію хлориду або 5% розчином глюкози), показано відсутність несумісності з вищезазначеними пакувальними матеріалами.

в проведених клінічних дослідженнях одночасно з Зометою призначали інші, часто застосовуються лікарські засоби, - протипухлинні препарати, діуретики, антибіотики, анальгетики. Будь-яких клінічно значущих взаємодій не відзначено. За даними, отриманим в дослідженнях in vitro, золедроновая кислота не має істотного зв'язування з білками плазми крові та не пригнічує ензим Р450. Проте, спеціальні клінічні дослідження з вивчення лікарської взаємодії не проводилися. Рекомендується дотримуватися обережності при одночасному застосуванні та аміноглікозидів, оскільки обидва препарати можуть виявлятиадитивний вплив на сироваткову концентрацію кальцію, в результаті чого рівень кальцію в сироватці крові може залишатися зниженим довше, ніж потрібно. Слід бути обережними при призначенні Зомети та інших потенційно нефротоксичних препаратів. Слід також мати на увазі можливість розвитку гіпомагніємії.

У пацієнтів з мієломною хворобою ризик порушення функції нирок може бути при одночасному призначенні в / в бісфосфонатів, таких як Зомета, і в комбінації з талідомідом.

даних про випадки гострого передозування Зомети не відзначено. Пацієнт, який отримав дозу препарату, що перевищує рекомендовану, повинен перебувати під постійним медичним наглядом. У разі виникнення гіпокальціємії з клінічно значущими проявами показано проведення інфузії глюконату кальцію.

флакони зберігати при температурі не вище 30 °C.

Після відкриття флакона при приготуванні розчину після повного розведення в 100 мл фізіологічного розчину натрію хлориду або в 5% розчині глюкози препарат стабільний протягом 24 годин при температурі 2-8 °C.

Після асептичного розчинення і розведення бажано використовувати готовий до застосування препарат негайно. Загальний час з моменту розведення, зберігання в холодильнику (при температурі 2-8 °C) і до закінчення введення не повинна перевищувати 24 год.