Христова Ольга Іванівна

В аптеку люди приходять не лише за таблетками, а й за увагою та підтримкою

Любов не завжди виникає з першого погляду. І до професії також. Іноді на те, щоб зрозуміти своє справжнє покликання, йдуть роки. Принаймні так було у завідувачки аптеки №20 Аптечної мережі 9-1-1 Ольги Іванівни Христової.

У фармацію вас привела мрія?

Фармацевтом я стала швидше всупереч своїй мрії, тому що, закінчуючи школу, мріяла про професію криміналіста. Сім'я, м'яко кажучи, була не у захваті. До мене на переговори прислали мого діда. Перед ним поставили чітке завдання – переконати мене вступати до Харківського фармацевтичного інституту. Аргумент був один, але вбивчий: диплом цього вишу давав можливість працювати і в криміналістиці, і в аптеці, і в галузі фармацевтичного виробництва.

І ви не встояли?

А як тут було встояти? От і закінчила у 1994 році Українську Фармацевтичну академію (зараз НФАУ) за спеціальністю «Фармація».

Ну, а потім…

А потім був шок. 90-ті роки. Руйнування старого та побудова нового. Наш випуск не отримав розподілів, роботу шукали самостійно. От і довелося піти в невеличку аптеку, яку відкрила фірма, що продавала меблі. Так от, торгівля меблями йшла краще.

Коли прийшли працювати в нашу компанію і чому обрали саме її?

Частково це був збіг обставин: мене привела на співбесіду однокурсниця в далекому 1999 році. У той же час, вже трохи загартована обставинами, я розуміла, що майбутнє фармгалузі – за аптечними мережами. Саме робота в мережі давала необхідну стабільність, можливість розвитку та професійного зростання. І бачу, що не помилилася.

Хто опікувався молодим фахівцем?

Коли я прийшла в компанію, ще не було ні нашого навчального центру, ні адаптаційних програм. Ми працювали по одному в зміні, напарники змінювалися майже щотижня. Вчилися один у одного. Збори в офісі допомагали. І ще у нас була Олена Володимирівна Ніколенко. Попри те, що сама нещодавно закінчила виш, вона мала відмінні знання та унікальну здатність давати чітку відповідь на будь-яке робоче питання.

Скільки вам було років, коли стали завідувачкою? Не страшно було брати на себе відповідальність і за людей, і за продажі?

36 років, цілком зрілий вік для того, щоб приймати рішення та відповідати за їх наслідки. Однак, певні побоювання були. Тому я зверталася в потрібний момент за порадою чи допомогою. Один з величезних плюсів у роботі нашої компанії: нас ніколи не залишають сам на сам з проблемою, без допомоги та підтримки.

Що, на ваш погляд, легше – керувати чи бути підлеглим?

Свої труднощі є на будь-якій посаді, але у того, у кого більше повноважень і відповідальності, звичайно, їх більше.

Кажуть, що у вашій аптеці немає проблеми з кадрами.

Проблеми з кадрами, на жаль, періодично виникають і у нас. Але зазвичай через об'єктивні обставини: закінчилося навчання і людина повертається додому, чи виходить заміж і змінює місце проживання, або йде у декретну відпустку.

За якими принципами формуєте колектив?

Основний принцип нашого колективу – це прийняття. Найчастіше до нас приходить молодь. Це їхнє перше робоче місце. Я вважаю, що так само, як і в школі, їм має пощастити з першими вчителями на роботі. Вони залишаться в професії лише за умови, що тут будуть поважати їхню людську гідність, будуть навчати і спрямовувати. Наш колектив до цього готовий. Може, саме тому у нас немає плинності кадрів.

Які риси в підлеглих найбільше цінуєте?

Що стосується особистих якостей, то це порядність, комунікабельність та готовність до взаємодопомоги. А ще я дуже ціную працьовитість та бажання вдосконалюватися в тій справі, яку ти обрав. Досвід показує, що в житті та роботі співвідношення 50 на 50 – це ілюзія. Завжди хтось повинен і може робити більше. І такі люди серед нас є. Дякуємо їм за це.

Ви віддаєте перевагу молоді чи досвідченим кадрам?

Звичайно, для співробітника з досвідом адаптація на новому місці проходить швидше. Але молодь ми вітаємо та готові бути їм наставниками.

Яке майбутнє у цієї професії? Не замінять людину-фармацевта роботи?

Сподіваюся, що навіть в епоху штучного інтелекту майбутнє у фармацевта-людини є. Адже людину-пацієнта лікує не лише таблетка, а й увага, своєчасно сказані слова підтримки. Навряд чи робот подарує хворому впевненість у якнайшвидшому одужанні.

Ви понад 20 років працюєте в нашій компанії. Така вірність дорогого коштує.

Засновникам нашої компанії Ашоту Сергійовичу та Сергію Ашотовичу Данієлянам вдалося створити потужний, стійкий до хвиль економічних потрясінь корабель під назвою «Аптечна мережа 9-1-1». Компанія постійно рухається вперед і розвивається. До цього хочеться бути причетним.

Дата створення: 20.12.2021                   Дата оновлення: 17.02.2022