Апендицит

Апендицит

Апендицит, або запалення апендикса, — це швидко прогресуючий стан із серйозними ускладненнями, що вимагає термінової діагностики та проведення відповідного хірургічного лікування. Гострий апендицит особливо небезпечний для людей похилого віку, у яких ризик післяопераційної смерті становить 5–10%. Часто це пов'язано з розривом апендикса і розлитим перитонітом.

За формою перебігу у хворого гострий апендицит може бути:

• катаральний (простий, поверхневий. За відсутності лікування протягом перших 12 годин процес прогресує.);
• флегмонозний (гнійний);
• супроводжується емпіємою (значним скупченням гною);
• гангренозний (з відмиранням тканин. Стінки апендикса стоншуються і відбувається їх гнійне розплавлення, а в черевній порожнині накопичується серозно-гнійний випіт.);
• вторинний (що виникає на тлі іншого захворювання, наприклад запалення в черевній порожнині).

Причини апендициту

Гостре запалення апендикса (придатка сліпої кишки) виникає при закупорці його гирла (просвіту). Це призводить до підвищення тиску, порушення кровотоку і розвитку запального процесу. Існує безліч причин, які можуть викликати апендицит у дітей і дорослих. Найпоширеніші з них:

• апендиколіти (фекаліти) — кальциновані калові камені (частіше виявляються у дітей, ніж у дорослих);
• кишкові паразити, наприклад, гострики;
• подразнення і виразки в шлунково-кишковому тракті, що виникають у результаті таких хронічних запальних захворювань, як хвороба Крона або виразковий коліт;
• травма живота; 
• лімфатична тканина, що розрослася на стінках апендикса внаслідок інфекцій шлунково-кишкового тракту;
• доброякісні та злоякісні пухлини;
• сторонні предмети.

Іноді напад апендициту виникає через вірусну, бактеріальну або грибкову інфекцію, яка поширилася на червоподібний відросток.

Перші ознаки апендициту

Біль у животі – одна з головних ознак запалення апендикса. Більшість людей пов'язують цей стан із болем у правій нижній частині живота. Однак напад апендициту часто починається з генералізованого (поширеного) болю, що виникає навколо пупка. При традиційному перебігу захворювання пізніше біль переміщується в ділянку апендикса. Як правило, він посилюється під час рухів.

До перших симптомів апендициту також належать:

• нудота;
• втрата апетиту;
• блювота;
• здуття живота (метеоризм);
• субфебрильна температура (підвищується до 37,7 градусів).

Апендицит у дітей у цілому протікає так само, як і у дорослих. Його симптоми погіршуються протягом 24–36 годин, після чого апендикс може розірватися. Це супроводжується посиленням абдомінального болю і різким підвищенням температури тіла.

У кого найбільший ризик розвитку захворювання?

Запалення придатка сліпої кишки може виникнути у будь-якої людини, але у деяких людей імовірність його розвитку вища.

Фактори ризику:

• вік від 15 до 30 років;
• чоловіча стать;
• сімейні випадки апендициту.

Хоча необхідні додаткові дослідження, є думка, що дієта з низьким вмістом клітковини теж підвищує ризик розвитку цього стану.

З чим можна сплутати апендицит?

Симптоми запалення апендикса неспецифічні, тому їх легко сплутати з ознаками інших станів:

• гастроентерит (запальне захворювання шлунка і тонкого кишечника);
• синдром подразненого кишечника;
• закреп;
• інфекції сечового міхура;
• хвороба Крона;
• інфекція органів малого таза.
• Симптоми апендициту у жінок схожі на ознаки деяких гінекологічних проблем, таких як позаматкова вагітність, хвороблива менструація або запальне захворювання органів малого таза. У будь-якому випадку сильний біль у животі — це привід для негайного звернення до лікаря.

Діагностика апендициту

Щоб поставити правильний діагноз, лікар розпитує пацієнта про те, які симптоми він відчуває, здійснює фізичний огляд, а також призначає лабораторні та інструментальні дослідження.

Лікар може трохи натиснути на живіт. Коли тиск слабшає, біль при апендициті часто посилюється, що може свідчити про запалення прилеглої очеревини. Жінкам рекомендується пройти гінекологічний огляд, щоб виключити інші причини абдомінального болю. При діагностуванні також призначаються:

• Аналіз крові. Висока кількість лейкоцитів може підтвердити наявність інфекційного і запального процесів в організмі.
• Аналіз сечі. Необхідний, щоб виключити інфекцію та сечокам'яну хворобу, які можуть викликати сильний біль.
• Тести діагностичної візуалізації. Рентген, УЗД, КТ або МРТ допомагають підтвердити запалення апендикса або знайти інші причини болю.

Діагностика проводиться екстрено, щоб запобігти ускладненням.

Лікування апендициту

Гострий апендицит потребує оперативного лікування. Найчастіше проводиться невідкладна операція з повного видалення апендикса — апендектомія. Наразі також виконують хірургічне втручання щадним, мінімально інвазивним шляхом. Для отримання доступу до апендикса хірург робить кілька невеликих проколів у черевній стінці. В них вводяться мініатюрні хірургічні інструменти і лапароскоп з мікровідеокамерою на кінці. Така операція не залишає помітних шрамів і не вимагає тривалого відновлення.

Якщо лапароскопічне втручання неможливе, апендикс видаляється стандартним методом – за допомогою одного великого розрізу в черевній стінці. Через час після усунення патології залишається характерний косий шрам у правій здухвинній ділянці. Якщо відросток луснув, хірург вставить у черевну порожнину дренажну трубку для видалення гною. У цьому випадку також проводиться внутрішньовенна терапія антибіотиками (наприклад, цефалоспорини другого-четвертого покоління), щоб знизити ймовірність перитоніту і поширення запального процесу по очеревині.

Госпіталізація при апендициті триває від 3 до 5 днів. Видалення апендикса не впливає на роботу травної системи ні в короткостроковій, ні в довгостроковій перспективі.

У якості альтернативи хірургічному втручанню при апендициті іноді проводиться антибактеріальна терапія. Дослідження, які порівнюють результат операції з результатами медикаментозного лікування, показують, що приблизно в 70% випадків захворювання можна вилікувати антибіотиками. Однак фактори, через які антибактеріальна терапія виявляється неефективною, поки невідомі. Тому медикаментозне лікування зазвичай призначається тільки тим пацієнтам, які мають протипоказання до хірургічного втручання.

Ускладнення апендициту

Найсерйознішим ускладненням є розрив апендикса. У групі ризику — маленькі діти і люди похилого віку. Це може спровокувати перитоніт — небезпечний стан, при якому інфікований вміст придатка потрапляє до черевної порожнини. У деяких пацієнтів ускладнення апендициту призводять до органної недостатності та смерті.

Вартість на ліки при апендициті вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1, де можна купити препарати при апендициті за вигідними цінами в Україні.

Популярні питання про апендицит

Де і як болить апендицит?

Як правило, біль починається в ділянці навколо пупка, згодом зміщуючись в праву нижню частину живота, де розташований апендикс.

Як дізнатися, апендицит це чи ні?

Симптоми апендициту неспецифічні, тому їх легко сплутати з ознаками інших станів, таких як гастроентерит, камені в нирках, позаматкова вагітність. У будь-якому випадку при сильному болі в животі потрібно відразу ж звернутися до лікаря, оскільки відсутність лікування може призвести до серйозних наслідків.

Чого не можна робити при підозрі на апендицит?

Не їжте, не пийте і не використовуйте знеболювальні засоби, антациди, проносні препарати або грілки, які можуть викликати розрив запаленого апендикса. Якщо у вас є ознаки апендициту, негайно зверніться за медичною допомогою.

Які ознаки гострого апендициту?

Сильний біль, що починається в області пупка і переходить у правий бік. Біль при апендициті посилюється під час кашлю та рухів. Також спостерігаються нудота і позиви до блювоти. Може підвищитися температура тіла.