Ніктурія

Ніктурія

Під терміном «ніктурія» розуміють патологічний стан, при якому нічна кількість сечі переважає над денною, через що людина змушена більше 2 разів протягом ночі вставати до туалету.

У нормі на нічний діурез припадає третина всього об’єму сечі, що виділяється за добу. Підвищене утворення сечі вночі змушує пацієнта переривати сон, що призводить до постійного недосипання, хронічної втоми, швидкої стомлюваності, зниження працездатності.

Причини ніктурії

Патологія буває двох видів:

1. Постійна — нічний діурез збільшується через зменшення денного, що спостерігається за хронічних хвороб внутрішніх органів. У поодиноких випадках удень сечовиділення припиняється повністю, тоді говорять про справжню ніктурію.
2. Тимчасова — денний об’єм сечі не зменшується, проблема супроводжує різні захворювання.

Фактори ризику та можливі причини розвитку ніктурії:

• хвороби нирок;
• печінкова недостатність;
• цироз печінки;
• серцева недостатність;
• інфекції сечовивідних шляхів, включаючи цистит;
• гіперактивний сечовий міхур;
• патології щитоподібної залози;
• цукровий та нецукровий діабет;
• перніціозна анемія;
• гіперкальціємія;
• атрофія м'язів тазового дна у жінок;
• аденома передміхурової залози у чоловіків;
• прийом деяких лікарських засобів, особливо діуретиків.

Ніктурія у людей похилого віку часто розвивається на тлі вікового зниження вироблення вазопресину. Інша назва цього пептидного гормону гіпоталамуса — антидіуретичний, оскільки він регулює кількість рідини в організмі: підвищує концентрацію сечі та зменшує її об’єм. Якщо кількість вазопресину надмірно низька, збільшується діурез.

У здорових людей епізодично з'являється ніктурія через вживання перед сном великої кількості рідини або різних напоїв, що мають сечогінний ефект, — алкоголю, міцного чаю, кави.

Ніктурія у жінок під час вагітності та дітей до 2 років вважається нормальним станом.

Симптоми ніктурії

Головний прояв ніктурії — регулярні сечовипускання у нічний час. Через це людина часто страждає на безсоння, тобто після пробудження в туалет довго не може знову заснути. Постійні недосипання зазвичай призводять до розвитку таких психоемоційних та когнітивних порушень:

• зниження продуктивності;
• дратівливість;
• хронічна втома;
• поганий настрій;
• погіршення пам'яті.

Ніктурія у людей похилого віку часто супроводжується нетриманням сечі.

Діагностика

Попередній діагноз лікар ставить після первинного огляду та збору даних анамнезу: кількість позивів за ніч, супутні симптоми, спосіб життя, виявлені раніше захворювання. Для лікарського аналізу цінну інформацію має так званий щоденник сечовипускань. Його рекомендується вести протягом 3–4 днів до походу до клініки. У щоденнику фіксують такі дані із зазначенням точного часу:

• що випито та скільки;
• об’єм сечі (мл) при сечовипусканнях;
• наявність епізодів мимовільного виділення сечі, її об’єм та причина, наприклад, кашель, сміх, заняття спортом, фізична праця;
• виникнення нестерпних позивів та оцінка їхньої сили за шкалою від 1 до 3;
• наявність больових відчуттів до сечовипускання, під час і після.

Також проводять такі дослідження: загальний аналіз та бакпосів сечі, аналізи крові, у тому числі на рівень вазопресину, пробу Зимницького на визначення концентраційної функції нирок, УЗД сечового міхура, нирок та органів черевної порожнини.

Ніктурія: лікування

Якщо встановлено діагноз «ніктурія», ліки призначає лікар залежно від причини патології, ступеня її інтенсивності та супутніх симптомів.

Немедикаментозна терапія передбачає нормалізацію питного режиму. Жінкам зі слабкими м'язами тазового дна призначають зміцнювальну гімнастику.

Вибір тактики медикаментозного лікування зумовлений етіологією ніктурії. Якщо порушення сечовипускання — наслідок інфекційних хвороб нирок чи сечостатевих шляхів, призначають антибіотики, спазмолітики тощо.

Чоловікам, у яких проблема зумовлена доброякісною гіперплазією передміхурової залози, показано застосування інгібіторів 5-альфа-редуктази (наприклад, Простану) або альфа-адреноблокаторів (наприклад, Доксазозину). При тяжкому перебігу аденоми потрібне хірургічне втручання.

У разі недостатнього рівня вазопресину проводять замісну гормональну терапію.

При гіперактивності сечового міхура застосовують препарати, що містять соліфенацин — Везикар, Солікса-Ксантіс.

Як симптоматичні ліки для зменшення об’єму сечі, що виділяється вночі, використовують десмопресину ацетат — синтетичний аналог аргініну-вазопресину. На відміну від вазопресину, десмопресин має більш виражений антидіуретичний ефект, але меншу дію на гладкі м'язи внутрішніх органів і судин. Лікування починають із дози 0,1 мг, її приймають один раз на добу за 30 хвилин до сну. За відсутності бажаного ефекту дозу спочатку збільшують до 0,2 мг, потім — до 0,4 мг. Якщо і в цьому випадку поліпшення не спостерігається, подальше застосування десмопресину недоцільне.

Для нормалізації психоемоційного стану та сну використовують седативні засоби.

Ускладнення

Сама по собі ніктурія завдає чимало неприємностей — від постійних недосипань до хронічної втоми зі зниженням когнітивних функцій.

Якщо проблема є ознакою серйозного захворювання, ускладнення залежать від його виду. Наприклад, дисфункція нирок загрожує розвитком ниркової недостатності, гіперплазія передміхурової залози — раком простати, цироз печінки — печінковою енцефалопатією тощо. Ці захворювання небезпечні для здоров'я та життя людини.

Профілактика

Профілактичні заходи включають:

• помірне споживання рідини у вечірній час;
• відмова від вживання кави, міцного чаю та алкоголю перед сном;
• профілактичні огляди у гінеколога/уролога;
• активний спосіб життя;
• своєчасне усунення факторів ризику.

Список використаної літератури

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. ВООЗ;
3. JAMA.

Поширені запитання про Ніктурію