Сверблячка в задньому проході

 Папіліт 

Папіли – це назва анальних сосочків – вузлів, розташованих у верхній частині анального каналу. Їхнє запалення називають папілітом. При розвитку запального процесу папіли збільшуються в розмірі до 4–5 см, випадають із прямої кишки та/або защемлюються анальним отвором, через що порушується їхнє кровопостачання. Це загрожує набряком, кровотечею і розвитком криптиту (запалення морганієвих крипт, що знаходяться в нижній частині прямої кишки).

Подібні сосочки розташовуються або утворюються й на інших органах, зрідка відбувається їхнє запалення. Залежно від ураженого органу виділяють також папіліт шлунка, нирок, язика.

Причини папіліту

Можливі причини та фактори ризику розвитку анального папіліту:

• травматизація сосочків і слизової оболонки при частих закрепах (затверділими каловими масами), діареї, зловживанні клізмами або ректальними свічками;
• геморой;
• малорухливий спосіб життя;
• інфекційні захворювання заднього проходу і прямої кишки.

Папіліт шлунка може виникати з таких причин:

• неправильне харчування;
• порушення обміну речовин;
• інфікування вірусом папіломи людини;
• алергічні реакції;
• інфекційні захворювання органів шлунково-кишкового тракту;
• патології ендокринної системи.

Причини і фактори ризику розвитку папіліту язика:

• вживання занадто гарячої або холодної їжі;
• механічні травми язика;
• неправильна гігієна порожнини рота;
• інфекційні захворювання ротової порожнини або носоглотки.

Папіліт нирок – це одна зі стадій розвитку туберкульозу цього органу, що відбувається через поширення туберкульозних мікобактерій. Вони потрапляють до організму з повітрям. На тлі ослабленого імунітету або супутніх захворювань із плином крові збудник проникає у нирки. Найчастіше туберкульоз нирок є ускладненням кісткового або легеневого туберкульозу.

Також можливий некротичний папіліт нирок (нирковий папілярний некроз) – руйнування сосочків через ішемію мальпігієвих пірамід. Можливі причини:

• порушення кровопостачання на тлі цукрового діабету, атеросклерозу, васкуліту;
• підвищення внутрішньомискового тиску через обструкцію сечовивідних шляхів;
• гнійні захворювання нирок;
• тривале неконтрольоване застосування деяких анальгетиків і антипіретиків.

Симптоми

Гострий папіліт прямої кишки проявляється печінням, свербежем і різким болем, особливо під час дефекації. Часто пацієнти скаржаться на відчуття наявності в задньому проході чужорідного тіла. При тривалій травматизації запалених сосочків на їхній поверхні можуть з'являтися ерозії та виразки, через що у випорожненнях з'являється кров.

Ознаки ураження шлунка:

• часта відрижка;
• печія;
• гнильний запах із рота;
• біль в епігастрії;
• метеоризм;
• порушення стільця;
• шлункова кровотеча;
• нудота блювота.

Симптоми папіліту язика:

• набряк, зміна кольору язика;
• больовий синдром;
• посилення слиновиділення;
• неприємний присмак у роті.

Туберкульозний і некротичний папіліт зазвичай проявляються такими симптомами:

• біль у попереку;
• зменшення маси тіла;
• субфебрильна температура;
• озноб;
• загальна слабкість;
• підвищена стомлюваність;
• пітливість;
• нудота блювота.

Діагностика

Незалежно від форми захворювання перший етап діагностики полягає в огляді пацієнта і збиранні анамнезу. Для з'ясування причини папіліту проводять комплексне обстеження, що включає аналізи крові, калу, сечі, рентген, аноскопію, УЗД, МРТ, КТ. Необхідні дослідження призначає лікар залежно від локалізації папіліту.

Також проводять диференціальну діагностику анального папіліту з поліпами, некротичного – з туберкульозом нирок, гідронефрозом, злоякісними утвореннями та ін.

Лікування

Якщо підтверджено діагноз «папіліт», ліки і відповідні методи лікування може призначити тільки лікар, оскільки схема терапії визначається індивідуально залежно від локалізації патологічного процесу, ступеня його тяжкості і, головне, причини, через яку він виник. Наприклад, якщо анальний папіліт розвинувся на тлі геморою або проктиту, призначають специфічну терапію, спрямовану на усунення цих хвороб. Операція з видалення анальних сосочків проводиться у виняткових випадках.

При нирковому папілярному некрозі, крім препаратів для лікування основного захворювання, призначають:

• Антибіотики. Їх підбирають залежно від типу збудника інфекційного процесу і його чутливості. Найчастіше застосовують уроантисептики, що не мають нефротичної дії, – макроліди, цефалоспорини, нітрофурани, фторхінолони, похідні піпемідової кислоти.
• Медикаменти, що поліпшують ниркову гемодинаміку. Їх вибирають залежно від причини ішемії. Базовими препаратами є периферичні вазодилататори. За необхідності додатково використовують антиагреганти й антикоагулянти. Для підвищення ішемічної стійкості папілярних структур нирок призначають мембраностабілізатори й антиоксиданти.

За наявності гематурії показано проведення гемостатичної терапії – застосування препаратів амінокапронової кислоти, аналогів етамзілату, інгібіторів фібринолізу.

Якщо некротична тканина викликає закупорку сечоводів або ниркових мисок, проводять їхню катетеризацію. Для зменшення мискової гіпертензії і забезпечення нормального пасажу сечі показане стентування сечоводу. За необхідності некротичні маси видаляють під час нефроскопії.

Туберкульоз нирок лікують у спеціалізованому диспансері. Пацієнтам показаний прийом протитуберкульозних препаратів. При порушенні відтоку сечі проводять нефростомію або стентування сечоводу. У разі повного ураження ниркових сегментів потрібне оперативне втручання.

Ускладнення

Можливі ускладнення папіліту залежать від локалізації патологічного процесу.

Якщо виразки та ерозії на анальних сосочках починають кровоточити, кожен акт дефекації супроводжується сильним дискомфортом.

Множинні ерозії при папіліті кишечника порушують процеси травлення, викликають постійний біль. Без лікування процес набуває хронічної форми, через що може розвинутися анемія. Є висока ймовірність виникнення шлункової кровотечі.

У деяких випадках відбувається малігнізація процесу – переродження доброякісних утворень у злоякісні, що загрожує раком шлунка, нирки, язика.

Профілактика

Папіліт різних органів виникає з різних причин, тому основним заходом профілактики є усунення факторів ризику. Лікарі рекомендують вчасно лікувати інфекційні процеси в організмі, правильно приймати призначені медиками препарати.

Щоб уникнути зараження вірусом папіломи людини, рекомендується користуватися презервативами при епізодичних статевих контактах.

Список використаної літератури

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. Довідник Відаль.JAMA

Поширені запитання про Папіліт

Як проявляється папіліт?

Прояви патології залежать від місця її розвитку. Загальний симптом для всіх видів папілітів – виражений больовий синдромом.

Чим небезпечний папіліт?

Головна небезпека папіліту полягає у ризику переродження у злоякісні утворення.

Чи можна вилікувати папіліт повністю?

При вчасно розпочатому лікуванні прогноз сприятливий.

Які препарати призначають при папіліті?

Медикаментозну терапію призначає лікар залежно від виду, причини і стадії патологічного процесу.