Аспаркам Артеріум розчин для ін'єкцій в ампулах по 10 мл 10 шт

Фармакодинаміка. аспаркам володіє антиаритмічними властивостями, заповнює дефіцит іонів магнію та калію. магній активує натрій-калієву АТФазу, в результаті чого знижується внутрішньоклітинний вміст натрію та підвищується потрапляння калію в клітину. при зниженні концентрації натрію в клітині гальмується натрієво-кальцієвий обмін в гладких м'язах судин, що веде до їх релаксації, іони калію стимулюють синтез АТФ, глікогену, білків, ацетилхоліну; калій і магній підтримують поляризацію клітинних мембран. аспарагинат сприяє надходженню іонів в клітину і бере участь в енергетичному обміні. антиаритмічний ефект реалізується завдяки здатності препарату усувати дисбаланс електролітів, знижувати збудливість і провідність міокарда.

Фармакокінетика. Чи не досліджувалася.

Для додаткової терапії при хронічних захворюваннях серця (при серцевій недостатності, в постінфарктний період, при порушеннях серцевого ритму, перш за все при шлуночкових аритміях); додаткова терапія при лікуванні препаратами наперстянки.

Препарат призначений тільки для в / в введення. дорослим вводити повільно в / в крапельно - по 10-20 мл (вміст ампули розводити в 50-100 мл 5% розчину глюкози). при необхідності дозу можна повторно вводити через 4-6 ч. препарат придатний для комбінованої терапії.

Курс лікування визначає лікар.

Діти. Досвід застосування препарату у дітей недостатній, тому його не застосовують у цій категорії пацієнтів.

Підвищена чутливість до компонентів препарату; гостра і хронічна ниркова недостатність; хвороба Аддісона; av-блокада ІІІ ступеня; кардіогенний шок (ад 90 мм рт. ст.).

При швидкому в / в введенні препарату слід враховувати можливість появи симптомів гіперкаліємії, наприклад нудота, блювота, діарея, парестезії, і / або гіпермагніємії, наприклад почервоніння обличчя, гіпорефлексія, судоми, відчуття жару, пригнічення дихання.

При тривалому застосуванні препарату необхідно контролювати рівень калію і магнію в крові, а також необхідний регулярний моніторинг показників електролітного гемостазу та даних ЕКГ.

Аспаркам як препарат, що містить калій і магній, необхідно з обережністю застосовувати у пацієнтів з міастенією гравіс; при станах, які можуть призводити до гіперкаліємії, таких як гостра дегідратація, найпоширеніше пошкодження тканин, зокрема при важких опіках. У цій категорії пацієнтів рекомендується регулярно досліджувати рівень електролітів в сироватці крові.

Оскільки препарат містить сорбіт, пацієнтам зі спадковою непереносимістю фруктози не слід застосовувати даний препарат.

Застосування в період вагітності та годування груддю. До цього часу не повідомлялось про виникнення будь-якої небезпеки при застосуванні препарату у цієї категорії пацієнтів.

Одночасне застосування препарату з калійзберігаючими діуретиками та / або інгібіторами апф підвищує ризик розвитку гіперкаліємії.

Випадки передозування невідомі. в разі передозування можна спостерігати симптоми гіперкаліємії і гіпермагніємії.

Симптоми гіперкаліємії: загальна слабкість, парестезії, брадикардія, параліч. Надзвичайно висока концентрація калію в плазмі крові може привести до летального результату від гноблення серцевої діяльності, аритмії або зупинки серця.

Симптоми гіпермагніємії: нудота, блювота, сонливість, гіпотензія, брадикардія, слабкість, невиразна мова, двоїння в очах. При дуже високих плазмових концентраціях магнію можуть розвинутися гипорефлексия, параліч м'язів, зупинка дихання і зупинка серця.

У разі передозування необхідно відмінити K ⁺ -, Mg ²⁺ -аспартат і рекомендується провести симптоматичне лікування (кальцію хлорид 100 мг/хв в / в, діаліз, якщо необхідно).

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C. зберігати в недоступному для дітей місці.

діючі речовини: 1 мл розчину містить магнію аспарагінату безводного – 40,0 мг (3,37 мг магнію), калію аспарагінату безводного – 45,2 мг (10,33 мг калію);

допоміжні речовини: сорбіт (Е 420), вода для ін’єкцій.

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або з ледь жовтуватим відтінком рідина.

Мінеральні речовини. Препарати магнію.

Код АТХ А12С С30.

Фармакодинаміка

Іони калію і магнію як важливі внутрішньоклітинні катіони включаються в роботу ряду ферментів, у процес звʼязування макромолекул із субцелюлярними елементами і в механізм мʼязового скорочення на молекулярному рівні. Співвідношення поза- і внутрішньоклітинної концентрації іонів калію, кальцію, натрію і магнію впливає на скоротливу здатність міокарда. Аспарагінат як ендогенна речовина є переносником іонів калію та магнію, володіє вираженим афінітетом до клітин, його солі піддаються дисоціації лише незначною мірою. Внаслідок цього іони проникають у внутрішньоклітинний простір у вигляді комплексних сполук. Аспарагінат магнію і калію покращує метаболізм серцевої мускулатури. Недостатність надходження калію і магнію в організм спричиняє розвиток артеріальної гіпертензії, патології коронарних судин склеротичного типу, порушень ритму серця, дегенерації міокарда.

Фармакокінетика

Магній

Загальний запас магнію в організмі людини масою тіла 70 кг становить в середньому 24 г (1000 ммоль); більше 60 % магнію припадає на кісткову тканину і близько 40 % ‒ на скелетні мʼязи та інші тканини. Близько 1 % загального запасу магнію в організмі знаходиться в позаклітинній рідині, переважно в сироватці крові. У здорових дорослих людей вміст магнію в сироватці крові перебуває в діапазоні 0,7 ‒ 1,1 ммоль/л.

Рекомендована норма споживання магнію з їжею для чоловіків становить 350 мг на добу, для жінок ‒ 280 мг. Потреба в магнії зростає в період вагітності та грудного вигодовування.

Магній абсорбується зі шлунково-кишкового тракту шляхом активного транспорту. Основним регулятором балансу магнію в організмі є нирки. 3‒5 % іонізованого магнію виводиться нирками.

Збільшення обсягу сечі (наприклад, при терапії високоефективними петльовими діуретиками) призводить до збільшення екскреції іонізованого магнію. Якщо абсорбція магнію в тонкому відділі кишечнику знижується, подальша гіпомагніємія призводить до зменшення його екскреції (< 0,5 ммоль/добу).

Калій

Загальний запас калію в організмі людини масою тіла 70 кг становить у середньому 140 г (3570 ммоль). Загальний запас калію дещо менший у жінок, ніж у чоловіків, і незначною мірою знижується з віком. 2 % загального запасу калію в організмі знаходиться поза клітинами, а решта 98 % ‒ всередині клітин.

Оптимальна норма споживання калію з їжею становить 3–4 г (75–100 ммоль) на добу. Основний шлях виведення калію ‒ нирковий (близько 90 % калію виводиться нирками щодня). Решта 10 % виводяться через шлунково-кишковий тракт. Таким чином, нирки відповідають за довгостроковий гомеостаз калію, а також за вміст калію в сироватці крові. У короткостроковій перспективі вміст калію в крові також регулюється обміном калію між внутрішньоклітинним і позаклітинним простором.

• Для додаткової терапії при хронічних захворюваннях серця (при серцевій недостатності, у постінфарктний період), при порушеннях ритму серця, насамперед шлуночкових аритміях;
• додаткова терапія при лікуванні препаратами наперстянки.

• Підвищена чутливість до компонентів препарату;
• гостра та хронічна ниркова недостатність;
• хвороба Аддісона;
• атріовентрикулярна блокада ІІІ ступеня;
• кардіогенний шок (АТ<90 мм. рт. ст.).

Одночасне застосування препарату з калійзберігаючими діуретиками та/або інгібіторами АПФ, бета-блокаторами, циклоспорином, гепарином, нестероїдними протизапальними препаратами підвищує ризик розвитку гіперкаліємії.

Швидке введення може викликати гіперемію обличчя.

При тривалому застосуванні препарату необхідно контролювати рівень калію і магнію в крові, а також необхідний регулярний моніторинг показників електролітного гемостазу та даних ЕКГ.

Аспаркам як препарат, що містить калій і магній, необхідно з обережністю застосовувати пацієнтам з міастенією гравіс; при станах, що можуть призводити до гіперкаліємії, такими як зниження функції нирок, гостра дегідратація, поширене пошкодження тканин, зокрема при тяжких опіках. У цієї категорії пацієнтів рекомендується регулярно досліджувати рівень електролітів у сироватці крові.

Оскільки Аспаркам містить сорбіт, пацієнтам зі спадковою непереносимістю фруктози не слід застосовувати даний препарат.

Дотепер не повідомлялося про виникнення будь-якої небезпеки при застосуванні препарату цій категорії пацієнтів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або з іншими механізмами.

Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами.

Препарат призначений тільки для внутрішньовенного введення. Дорослим вводити повільно внутрішньовенно краплинно – по 10–20 мл (вміст однієї або двох ампул розводять у 50–100 мл 5 % розчину глюкози). При необхідності дозу можна застосовувати повторно через 4–6 годин. Препарат придатний для комбінованої терапії.

Курс лікування визначає лікар.

Діти.

Досвід застосування препарату дітям недостатній, тому його не застосовують цій віковій категорії пацієнтів.

Випадки передозування невідомі.

З огляду на здатність нирок виводити з організму велику кількість калію, збільшення дози препарату може призвести до гіперкаліємії, тільки якщо це повʼязано з гострим або вираженим порушенням виведення калію.

Терапевтичний індекс магнію широкий, і при відсутності ниркової недостатності тяжкі побічні ефекти дуже рідкісні.

У разі швидкого внутрішньовенного введення можуть проявитися симптоми гіперкаліємії/гіпермагніємії.

У разі передозування можуть спостерігатися симптоми гіперкаліємії і гіпермагніємії.

Симптоми гіперкаліємії: загальна слабкість, парестезія, брадикардія, параліч. Надзвичайно висока концентрація калію в плазмі може призвести до летального наслідку від пригнічення серцевої діяльності, аритмії або зупинки серця.

Симптоми гіпермагніємії: нудота, блювання, сонливість, артеріальнагіпотензія, брадикардія, слабкість, невиразне мовлення, двоїння в очах. При дуже високих плазмових концентраціях магнію може розвинутися гіпорефлексія, параліч мʼязів, зупинка дихання і зупинка серця.

У разі передозування необхідно відмінити K⁺ -, Mg²⁺-аспартат і провести симптоматичне лікування (кальцію хлорид 100 мг/хв внутрішньовенно, діаліз, якщо необхідно).

При швидкому внутрішньовенному введенні препарату слід враховувати можливість появи симптомів гіперкаліємії, наприклад: нудота, блювання, діарея, парестезії та/або гіпермагніємії, наприклад: почервоніння обличчя, гіпорефлексія, судоми, відчуття жару, пригнічення дихання.

2 роки.

Зберігатив оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Невідомо.

По 5 мл в ампулі, по 5 ампул у блістері, по 2 блістери у пачці;

по 10 мл в ампулі, по 5 ампул у блістері, по 2 блістери у пачці.

За рецептом.

ПАТ «Галичфарм».

Адреса

Україна, 79024, м. Львів, вул. Опришківська, 6/8.