Упаковка / 28 шт.
125.00 грн.Торгівельна назва | Аспірин |
Діючі речовини | Кислота ацетилсаліцилова |
Кількість діючої речовини: | 300 мг |
Форма випуску: | таблетки для внутрішнього застосування |
Кількість в упаковці: | 28 таблеток |
Первинна упаковка: | блістер |
Спосіб застосування: | Орально |
Взаємодія з їжею: | До |
Температура зберігання: | від 5°C до 25°C |
Чутливість до світла: | Не чутливий |
Ознака: | Імпортний |
Походження: | Хімічний |
Ринковий статус: | Оригінал |
Виробник: | БАЙЄР БІТТЕРФЕЛЬД ГМБХ |
Країна виробництва: | Німеччина |
Заявник: | Bayer |
Умови відпуску: | Без рецепта |
Код АТС B Препарати, що впливають на кровотворення і кров B01 Препарати, що зменшують вʼязкість крові B01A Антитромботичні засоби B01AC Антиагреганти B01AC06 Ацетилсаліцилова кислота |
Фармакологічна дія:
Фармакологічна дія Аспірину Кардіо проявляється впливом, який має ацетилсаліцилова кислота (діюча речовина) на організм. Аспірин Кардіо відноситься до групи нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Його дія на організм пояснюється здатністю блокування простагландінсінтетази - ензиму, який бере участь в біосинтезі простагландинів. Гальмуючи вироблення гормонів запалення (простагландинів), Аспірин Кардіо надає знеболюючий, антипіретичний, протизапальний ефект. Аспірин Кардіо уповільнює агрегацію (злипання) і адгезивні властивості тромбоцитів. Це відбувається внаслідок пригнічення біосинтезу А2 тромбоксану в тромбоцитах. Після прийому Аспірину Кардіо, антиагрегантний ефект виявляється протягом тижня (менш виражений у жінок, ніж у чоловіків).
При перевищенні денної дози Аспірину Кардіо більше 6 г, відзначається пригнічення біосинтезу протромбіну в гепатоцитах, що в лабораторних умовах подовжує протромбіновий час.
Аспірин Кардіо помітно збільшує здатність плазми крові до фибринолизу і зменшує питома кількість 10, 9, 7, 2 факторів згортання, які ще називають вітамін К-залежними. Знеболювальну дію виражено яскраво, і обумовлено зниженням сприйнятливості нервових клітин до факторів роздратування, за рахунок зниження загального числа медіаторів запалення, які виступають носіями роздратування.
Аспірин швидко і практично повністю абсорбується при прийомі всередину. Їжа уповільнює, але не зменшує всмоктуваність Аспірину Кардіо. Кишковорозчинна оболонка лікарської форми препарату, перешкоджає вивільненню ацетилсаліцилової кислоти в шлунку. Цей процес відбувається в лужному середовищі дванадцятипалої кишки та тонкого кишечника. Тому, Аспірин Кардіо всмоктується на 2-5 години пізніше, в порівнянні зі звичайною ацетилсаліциловою кислотою. Деацетилювання 50% ацетилсаліцилової кислоти відбувається в гепатоцитах, при проходженні від кишечника через печінку. Продуктами метаболізму ацетилсаліцилової, саліцилової кислот є гліцинкон'югату саліцилової кислоти та гліцинкон'югат гентизинова кислоти. Вони виділяються нирками у вигляді продуктів обміну. Період напіввиведення прямо пропорційний кількості ацетилсаліцилової кислоти, і починається від 20 хв, після досягнення максимальних концентрацій в плазмі крові. У новонароджених дітей виведення Аспірину відбувається більш повільно, ніж у дорослому організмі. Аспірин Кардіо легко проникає через природні бар'єри в організмі. Він виявляється в спинномозковій рідині, порожнини суглобів, крові плода і в грудному молоці.
Показання до застосування:
Показання до застосування Аспірину Кардіо поширюються на всі захворювання, при яких існує ризик або відбувається надлишкове тромбоутворення.
Аспірин Кардіо використовується, як антиагрегантний препарат в терапії практично всіх форм ІХС, профілактики ІХС (при факторах ризику), нестабільної та стабільної стенокардії, інфаркті міокарда (профілактиці тромботичних ускладнень), операціях на серці та судинах.
У неврологічній практиці при транзиторних порушеннях мозкового кровообігу, ішемії мозку. У випадках тромбофлебіту вен нижніх кінцівок (профілактика тромбоемболії), рецидивуючої тромбоемболії легеневої артерії, інфаркті легенів.
Спосіб застосування:
Аспірин Кардіо приймають перед їжею, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Аспірин Кардіо приймають одноразово в 1-2 дня. Курс лікування тривалий, встановлюється лікуючим лікарем.
Звичайна доза становить від 0,1 до 0,3 г / день. Як правило, спочатку призначають 0,3 г Аспірину Кардіо на добу. Після досягнення терапевтичного ефекту, підтвердженого коагулограма, переходять на підтримуючу терапію - 0,1 г в день.
Побічні дії:
Органи шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Відзначаються болі, здуття, болі спазматичного характеру, розлади стільця, виразкова хвороба (дуже рідко), погіршення апетиту, гепатити, панкреатит.
Нервова система. Рідко відзначаються симптоми запаморочення і головного болю.
Шкірні покриви. Рідко зустрічаються свербіж, кропив'янка, дерматит, тромбоцитопенічна пурпура.
Сечостатева система. Рідко відзначаються симптоми зниження видільної функції нирок.
Органи кровотворення і кровоносна система. Рідко зустрічаються анемія, лейкопенія, Еозінофілли, тромбоцитопенія, агранулоцитоз. При прийомі Аспірину Кардіо існує підвищений ризик кровотеч, в зв'язку зі зміщенням згортання-антісертивающей системи крові в бік антісвертиванія. Можливі носові, гемороїдальні, езофагіальние, кишкові та інші види кровотеч.
Органи дихання. При дотриманні протипоказань рідко зустрічаються бронхоспазм, набряк гортані, кашель.
При дотриманні протипоказань анафілактичні реакції зустрічаються рідко.
Протипоказання:
Індивідуальна непереносимість Аспірину Кардіо та інших нестероїдних протизапальних засобів, тромбоцитопенія, аспіринова астма і тріада, коагулопатії (гемофілії, геморагічний діатез та інші), тромбоцитопенічна пурпура, виразкова хвороба шлунка, дванадцятипалої кишки (період загострення або кровотечі), портальний цироз печінки, 1 та 3 триместри вагітності, період годування груддю, недостатність функції печінки та нирок, вік молодше 15 років.
З обережністю застосовується Аспірин Кардіо у пацієнтів, хворих на сечокам'яну хворобу, бронхіальну астму, алкоголізмом, подагрою, гепатитами, гіперурикемією, виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки (ремісія), у 2 триместрі вагітності.
вагітність:
Краще утриматися від прийому Аспірину Кардіо під час вагітності, оскільки він легко долає плацентарний бар'єр. У 1 і 3 триместрі протипоказання категоричні. У 2 триместрі слід зіставити цінність очікуваного терапевтичного ефекту з ризиком внутрішньоутробних вад розвитку плоду.
В період лактації Аспірин Кардіо протипоказаний.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами:
Не рекомендується одночасне призначення Аспірину Кардіо та інших нестероїдних протизапальних засобів (саліцилатів та піразолонів), оскільки це викликає потенцирование побічних дій і зменшення терапевтичної ефективності. Спільне призначення з антикоагулянтами прямого (гепарин) і непрямої дії, збільшує ризик геморагій.
Аспірин Кардіо збільшує число іонів літію в крові, при одночасній терапії солями металу. Через 2-3 дні при спільному прийомі з дигоксином, збільшується рівень глікозиду в плазмі. Після скасування Аспірину Кардіо концентрація дигоксину в крові нормалізується не раніше, ніж через 48 год.
Аспірин Кардіо сприяє затримці натрію і води в організмі, знижуючи терапевтичний ефект сечогінних і гіпотензивних засобів. Одночасне призначення з антибіотиками циклоспоринового ряду підсилює нефротоксичний ефект. Глюкокортикостероїди посилюють токсичність Аспірину Кардіо. Між прийомами метотрексату і Аспірину Кардіо необхідна перерва протягом 24 годин, щоб уникнути підвищення токсичності препарату.
Передозування:
Розрізняють три ступеня тяжкості стану при передозуванні.
Перша ступінь виникає при одноразовому прийомі Аспірину Кардіо менше 0,15 г/кг маси пацієнта. Симптоми: диспепсія, головний біль, розлади зорового сприйняття, лихоманка. Друга ступінь виникає при одноразовому прийомі Аспірину Кардіо від 0,15 до 0,3 г/кг маси пацієнта, третя у випадках прийому більш 0,3 г/кг.
При отруєнні застосовують промивання шлунка та пероральні сорбенти, проносні засоби, проводять симптоматичне лікування. Необхідний контроль рН крові та введення бікарбонату натрію, у випадках зміщення гомеостазу в кислу сторону. Гемодіаліз і штучна вентиляція легенів застосовується у важких випадках, за показаннями.
Форма випуску:
Таблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою 0,1 г, в блістері, №20.
Таблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою 0,3 г, в блістері, №20.
Умови зберігання:
Аспірин Кардіо зберігається при температурі не більше 25 градусів Цельсія, в місці, недоступному для дітей.
Опис препарату Аспірин Кардіо табл. в/о 300мг №28 на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.
Упаковка / 28 шт.
125.00 грн.діюча речовина: ацетилсаліцилова кислота;
1 таблетка містить кислоти ацетилсаліцилової 300 мг;
допоміжні речовини: целюлоза порошкоподібна, крохмаль кукурудзяний, метилакрилатний сополімер (тип А), натрію лаурилсульфат, полісорбати, тальк, триетилцитрат.
Таблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: білі, вкриті оболонкою таблетки.
Антитромботичні засоби.
Код АТХ В01А С06.
Ацетилсаліцилова кислота пригнічує агрегацію тромбоцитів шляхом блокування синтезу тромбоксану А2. Механізм її дії полягає у необоротній інактивації ферменту циклооксигенази (ЦОГ-1). Зазначений інгібуючий ефект особливо виражений для тромбоцитів, оскільки вони не здатні до ресинтезу вказаного ферменту. Визнають також, що ацетилсаліцилова кислота виявляє й інші інгібуючі впливи на тромбоцити, завдяки яким її застосовують при багатьох васкулярних захворюваннях.
Ацетилсаліцилова кислота належить до групи нестероїдних протизапальних лікарських засобів (НПЗЗ) з аналгетичними, жарознижувальними і протизапальними властивостями. Перорально у більш високих дозах ацетилсаліцилову кислоту застосовують для полегшення болю та при легких фібрильних станах, таких як застуда та грип, для зниження температури і послаблення болю в суглобах і м’язах, при гострих та хронічних запальних захворюваннях, таких як ревматоїдний артрит, остеоартрит та анкілозуючий спондиліт.
Після прийому внутрішньо кислота ацетилсаліцилова швидко і повністю всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Під час та після абсорбції вона перетворюється на основний активний метаболіт – кислоту саліцилову. Максимальна концентрація ацетилсаліцилової кислоти в плазмі крові досягається через 10–20 хв, саліцилової кислоти – через 20–120 хвилин. Завдяки кишковорозчинній оболонці таблеток Аспірин Кардіо® по 100 мг та 300 мг вивільнення активної речовини відбувається не в шлунку, а в лужному середовищі кишечнику. Тому абсорбція ацетилсаліцилової кислоти уповільнюється до 3–6 годин після застосування таблетки, вкритої кишковорозчинною оболонкою, порівняно зі звичайною таблеткою ацетилсаліцилової кислоти.
Ацетилсаліцилова і саліцилова кислоти повністю зв’язуються з білками плазми крові й швидко розподіляються в організмі. Саліцилова кислота проникає через плаценту, а також потрапляє у грудне молоко.
Саліцилова кислота зазнає метаболізму переважно в печінці. Метаболітами саліцилової кислоти є саліцилсечова кислота, фенольний та ацильний глюкуроніди саліцилової кислоти, гентизинова кислота і гентизинсечова кислота.
Кінетика виведення саліцилової кислоти залежить від дози, оскільки метаболізм обмежений активністю ферментів печінки. Період напіввиведення залежить від дози і зростає з 2–3 годин при застосуванні низьких доз до 15 годин при застосуванні високих доз. Саліцилова кислота та її метаболіти виводяться з організму переважно нирками.
Доклінічні дані
Доклінічний профіль безпеки ацетилсаліцилової кислоти добре задокументований.
У дослідженнях на тваринах саліцилати у високих дозах спричиняли ураження нирок та жодних інших органічних уражень.
Ацетилсаліцилова кислота широко вивчалася in vitro та in vivo на мутагенність, проте не було виявлено доказів мутагенного потенціалу. Те ж саме стосується досліджень канцерогенності.
Саліцилати виявляли тератогенний вплив у дослідженнях на різних видах тварин. Були описані порушення імплантації, ембріотоксичний і фетотоксичний ефекти і порушення здатності до навчання у потомства після застосування препарату у пренатальний період.
Для зниженняризику:
Для профілактики:
Для вторинної профілактики інсульту.
Протипоказані комбінації
У разі застосування з метотрексатом в дозах 15 мг/тиждень і більше підвищуєтьсягематологічна токсичність метотрексату (внаслідок зниження ниркового кліренсу метотрексату протизапальними агентами і витіснення саліцилатами метотрексату зі зв’язку з протеїнами плазми).
Комбінації, які потрібно застосовувати з обережністю
Аспірин Кардіо® застосовують з обережністю у таких ситуаціях:
Слід з обережністю застосовувати саліцилати під час першого і другого триместрів вагітності. Застосування саліцилатів протипоказане під час третього триместру вагітності.
Пригнічення синтезу простагландинів може негативно вплинути на вагітність та/або ембріональний/внутрішньоутробний розвиток. Наявні дані епідеміологічних досліджень вказують на ризик викидня та мальформацій серця і гастрошизису після застосування інгібіторів синтезу простагландинів на початку вагітності. Ризик підвищується залежно від збільшення дози та тривалості терапії.
Наявні епідеміологічні дані не підтверджують зв’язку між застосуванням ацетилсаліцилової кислоти та підвищеним ризиком викидня. Наявні епідеміологічні дані щодо викидня не є послідовними, проте підвищений ризик гастрошизису не може бути виключений при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти. Результати проспективного дослідження впливу препарату на ранніх термінах вагітності (1-4-й місяці) за участю приблизно 14 800 пар жінка-дитина не вказують на будь-який зв’язок із підвищеним ризиком розвитку мальформацій.
Під час першого і другого триместрів вагітності препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не слід призначати без чіткої клінічної необхідності. Для жінок, які ймовірно можуть бути вагітними та для вагітних у першому і другому триместрах доза препаратів, які містять ацетилсаліцилову кислоту, повинна бути якомога нижчою, а тривалість лікування – якомога коротшою.
Повідомлялося про випадки розладів імплантації, ембріотоксичні та фетотоксичні впливи та вплив на здатність до навчання дитини після пренатальної експозиції саліцилатами.
Згідно з даними досліджень на тваринах, застосування саліцилатів спричиняє побічні реакції у плода (такі як підвищення смертності, розлади росту, інтоксикація саліцилатами), однак контрольованих досліджень за участю вагітних жінок не проводилося.
Згідно з попереднім досвідом, ризик є низьким при застосуванні лікарського засобу у терапевтичних дозах.
Під час третього триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати на плід таким чином:
Зважаючи на це, ацетилсаліцилова кислота протипоказана під час третього триместру вагітності.
Саліцилати потрапляють у грудне молоко. Концентрації у грудному молоці є еквівалентними або навіть вищими, ніж концентрації у плазмі крові матері.
Під час вимушеного застосування за показанням під час лактації слід припинити годування груддю у разі регулярного застосування високих доз (> 300 мг/день).
Досліджень не проводилося.
Препарат приймають внутрішньо за 30-60 хвилин до їди, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини.
Для зниження ризику смерті у пацієнтів із підозрою на гострий інфаркт міокарда застосовують препарат у дозі 100–300 мг на добу. Упродовж 30 днів після інфаркту продовжують приймати підтримуючу дозу 100–300 мг на добу. Через 30 днів слід розглянути питання про подальшу профілактику рецидиву інфаркту міокарда.
Якщо для цього показання застосовується таблетка, вкрита кишковорозчинною оболонкою, то початкову дозу необхідно розжувати для досягнення швидкої абсорбції.
Для зниження ризику захворюваності і смерті у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда, застосовують 100–300 мг на добу.
Для вторинної профілактики інсульту застосовують препарат у дозі 100-300 мг на добу.
Для зниження ризику ТІА та інсульту у пацієнтів з ТІА застосовують 100–300 мг на добу.
Для зниження ризику розвитку захворювання і смерті у пацієнтів зі стабільною і нестабільною стенокардією: 100–300 мг на добу.
Для профілактики тромбоемболій після операцій на судинах (черезшкірна транслюмінарна катетерна ангіопластика, ендартеректомія сонної артерії, аортокоронарне шунтування, артеріовенозне шунтування) застосовують препарат в дозі 100–200 мг на добу кожного дня або 300 мг на добу через день.
Для профілактики тромбозу глибоких вен і емболії легеневої артерії після довготривалого стану іммобілізації (після хірургічних операцій) – 100–200 мг на добу або 300 мг на добу через день.
Для зниження ризику інфаркту міокарда у пацієнтів з високим ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень (цукровий діабет, контрольована артеріальна гіпертензія) та у осіб із багатофакторним ризиком серцево-судинних захворювань (гіперліпідемія, ожиріння, тютюнопаління, літній вік та ін.) застосовують 100 мг на добу або 300 мг на добу через день.
Діти.
Згідно з показаннями (див. розділ «Показання»), препарат Аспірин Кардіо® не застосовують дітям.
Застосування ацетилсаліцилової кислоти дітям віком до 16 років може спричинити тяжкі побічні ефекти (у тому числі синдром Рея, одною з ознак якого є постійне блювання). Прохання ознайомитися з інформацією, викладеною у розділі «Особливості застосування».
Симптоми тяжкого отруєння можуть розвиватися повільно, наприклад, протягом 12–24 годин після застосування. Після перорального застосування дози АСК до 150 мг/кг маси тіла можливий розвиток інтоксикації середнього ступеня, а при застосуванні дози > 300 мг/кг маси тіла – тяжкого ступеня.
Хронічне отруєння саліцилатами може мати прихований характер, оскільки симптоми його неспецифічні. Помірна хронічна інтоксикація зустрічається, як правило, тільки після повторних прийомів великих доз.
Про гостру інтоксикацію свідчить виражена зміна кислотно-лужного балансу, який може відрізнятися залежно від віку пацієнта і тяжкості інтоксикації. Найчастішим його проявом у дітей є метаболічний ацидоз. Тяжкість стану не може бути оцінена лише на підставі концентрації саліцилатів у плазмі. Абсорбція ацетилсаліцилової кислоти може уповільнюватися у зв’язку із затримкою шлункового вивільнення, формуванням конкрементів у шлунку або в разі прийому препарату у формі таблеток, вкритих кишковорозчинною оболонкою.
Застереження.
Локальні ознаки подразнення, що зазвичай домінують при передозуванні АСК, такі як нудота, блювання та біль у шлунку, можуть бути відсутніми оскільки дана лікарська форма АСК має кишковорозчинну оболонку і резорбція відбувається тільки у тонкому кишечнику.
Симптоми.
Головний біль, нудота, гіпокальціємія або гіпоглікемія, шкірний висип, запаморочення, шлунково-кишкові кровотечі, пригнічення тромбоутворення до коагулопатії, серцево-судинні розлади (від аритмії, артеріальної гіпотензії до зупинки серця), тиніт, порушення зору та слуху, тремор, сплутаність свідомості, гіпертермія, посилене потовиділення, гіпервентиляція, порушення кислотно-лужної рівноваги та електролітний дисбаланс, зневоднення, кома та дихальна недостатність.
Дзвін у вухах можливий при концентрації саліцилатів у плазмі крові понад 150–300 мкг/мл. Серйозніші побічні реакції спостерігаються при концентрації саліцилатів у плазмі крові вище 300 мкг/мл.
Терапія.
Через загрозливі для життя стани внаслідок тяжкої інтоксикації слід негайно вжити усіх необхідних запобіжних заходів: профілактика або зниження ресорбції, промивання шлунка на ранніх стадіях (до однієї години після прийому), активоване вугілля, контроль та відповідна корекція електролітів. Застосування глюкози. Бікарбонат натрію для корекції ацидозу і для прискорення виведення (pH сечі > 8). Гліцин: початкова доза – 8 г перорально, потім – 4 г кожні 2 години протягом 16 годин. Можлива гемоперфузія або гемодіаліз (необхідність застосування може бути встановлена у токсикологічному центрі).
З боку крові та лімфатичної системи:
подовження часу кровотечі;
рідко: тромбоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія, лейкопенія, апластична анемія.
З боку імунної системи:
нечасті: астма;
поодинокі: реакції гіперчутливості, такі як еритематозні/екзематозні шкірні реакції, кропив’янка, риніт, закладеність носа, бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, зниження артеріального тиску до стану шоку;
дуже рідко: шкірні реакції тяжкого ступеня, включаючи ексудативну мультиформну еритему, синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
З боку метаболізмі та харчування:
рідкісні: гіпоглікемія, залізодефіцитна анемія, порушення кислотно-лужної рівноваги.
З боку нервової системи:
поодинокі: головний біль, запаморочення, тиніт, порушення зору, порушення слуху, сплутаність свідомості.
З боку шлунково-кишкового тракту:
часті: мікрокровотечі (70 %), шлункові симптоми;
нечасті: диспепсія, нудота, блювання, діарея;
поодинокі: шлунково-кишкові кровотечі, шлунково-кишкові виразки, що у дуже рідких випадках можуть призвести до перфорації, з відповідними клінічними симптомами та змінами лабораторних параметрів.
Гепатобіліарні розлади:
поодинокі: печінкова дисфункція (наприклад підвищення рівня трансаміназ).
З боку нирок та сечовивідних шляхів:
повідомлялося про порушення функції нирок та розвиток гострої ниркової недостатності.
Інші:
рідкісні: синдром Рея (див. розділ «Особливості застосування»).
У спонтанних повідомленнях надходила інформація про інші побічні реакції щодо усіх лікарських форм Аспірину, у тому числі пероральної короткострокової та довгострокової терапії, тому визначення категорій частоти згідно з CIOMS III не можливе.
У пацієнтів з тяжкими формами недостатності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази спостерігалися гемоліз та гемолітична анемія.
Через антиагрегаційний вплив застосування АСК може підвищити ризик кровотечі. Спостерігалися кровотечі, такі як періопераційні кровотечі, гематоми, носові кровотечі, урогенітальні кровотечі, кровотечі з ясен.
Рідко або дуже рідко спостерігалися серйозні кровотечі, такі як шлунково-кишкові кровотечі, геморагічний інсульт, особливо у пацієнтів з неконтрольованою артеріальною гіпертензією та/або у разі одночасного застосування антикоагулянтів, що в окремих випадках може потенційно загрожувати життю.
Геморагії можуть призвести до гострої і хронічної постгеморагічної анемії/залізодефіцитної анемії (внаслідок так званої прихованої мікрокровотечі) з відповідними лабораторними проявами і клінічними симптомами, такими як астенія, блідість шкірного покриву, гіпоперфузія.
Шлунково-кишкові розлади, такі як загальні прояви та симптоми диспепсії, біль в епігастральній ділянці та абдомінальний біль; в окремих випадках – запалення шлунково-кишкового тракту, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, які потенційно можуть у поодиноких випадках спричинити шлунково-кишкові геморагії і перфорації з відповідними лабораторними показниками та клінічними проявами.
Реакції підвищеної чутливості з відповідними лабораторними та клінічними проявами включають астматичний стан, шкірні реакції легкого або середнього ступеня, а також з боку респіраторного тракту, шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи, включаючи такі симптоми, як висипання, набряк, свербіж, серцево-дихальна недостатність і дуже рідко – тяжкі реакції, включаючи анафілактичний шок.
5 років.
Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °C.
По 14 таблеток у блістері, по 2 блістери в картонній пачці.
Без рецепта.
Байєр Біттерфельд ГмбХ, Німеччина/Bayer Bitterfeld GmbH, Germany.
Байєр АГ, Німеччина/Bayer AG, Germany.
Місцезнаходження виробника та його адреса провадження діяльності.
Ортштайль Греппін Сейлгастер Шоссе 1 06803, Біттерфельд-Вольфен, Німеччина /
OrtsteilGreppin Salegaster Chaussee 1 06803 Bitterrfeld-Wolfen, Germany
Кайзер-Вільгельм-Алее 51368, Леверкузен, Німеччина/
Kaiser-Wilhelm-Allee 51368, Leverkusen, Germany.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}