Барбовал краплі оральні флакон 25 мл

Фармакодинаміка. барбовал - комбінований лікарський засіб, терапевтична дія якого зумовлена фармакологічними властивостями його компонентів.

Етиловий ефір α-бромізовалеріанової кислоти чинить рефлекторну, заспокійливу і спазмолітичну дію, обумовлене зниженням рефлекторної збудливості в центральних відділах нервової системи та посиленням процесів гальмування в нейронах кори та підкоркових структур головного мозку, а також зниженням активності центральних судинного центрів і місцевою прямою спазмолітичною дією на гладкі м'язи.

Фенобарбітал пригнічує активуючий вплив центрів ретикулярної формації середнього і довгастого мозку на кору великих півкуль, тим самим зменшуючи потоки збудливих впливів на кору головного мозку і підкіркові структури. Зменшення активуючих впливів надає (в залежності від дози) заспокійливий, транквилизирующий і снодійний ефект. Барбовал зменшує збудливий вплив на судиноруховий центри, коронарні та периферичні судини, знижуючи загальний артеріальний тиск, усуваючи та попереджаючи спазми судин, особливо серцевих.

Ментол в ментиловому ефірі кислоти ізовалеріанової заспокійливо впливає на центральну нервову систему, уповільнює перистальтику шлунка і кишечника, зменшує метеоризм, має також помірну рефлекторну судинорозширювальну та спазмолітичну дію.

Неврози, що супроводжуються підвищеною збудливістю, безсонням, істерія; в складі комплексного лікування легких нападів стенокардії, аг початковій стадії, тахікардії функціонального генезу, при спазмах шлунка і кишечника, метеоризмі.

Барбовал приймати внутрішньо з невеликою кількістю рідини або на шматочку цукру під язик.

Дози та тривалість лікування встановлює лікар індивідуально. Зазвичай дорослі приймають по 10-15 крапель 2-3 рази на добу протягом 10-15 днів.

Приймати препарат краще за 20-30 хв до їди.

Після перерви в 10-15 днів курс лікування можна повторити.

Підвищена чутливість до будь-яких компонентів препарату, печінкова і ниркова недостатність, печінкова порфірія, важка серцева недостатність, виражена артеріальна гіпотензія, гострий інфаркт міокарда, цукровий діабет, депресія, міастенія, алкоголізм, наркотична та медикаментозна залежності, респіраторні захворювання з задишкою, обструктивний синдром .

Зазвичай препарат переноситься добре. можливий розвиток наступних побічних реакцій:

з боку травної системи: запори, відчуття тяжкості в епігастральній ділянці, при тривалому застосуванні - порушення функції печінки, нудота, блювота;

з боку нервової системи: слабкість, атаксія, порушення координації рухів, ністагм, галюцинації, парадоксальне збудження, зниження концентрації уваги, стомлюваність, уповільнення реакцій, головний біль, когнітивні порушення, сплутаність свідомості, сонливість, легке запаморочення;

з боку органів кровотворення: анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз;

з боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, брадикардія; з боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, алергічні реакції в тому числі шкірні висипання, свербіж, кропив'янка;

з боку шкіри та слизових оболонок: синдром Стівенса - Джонсона, токсичний епідермальний некроліз;

з боку опорно-рухового апарату: при тривалому застосуванні засобів, що містять фенобарбітал, існує ризик порушення остеогенезу;

інше: утруднене дихання.

Тривале застосування препаратів, що містять бром, може привести до отруєння бромом, яке характеризується такими симптомами: пригнічення ЦНС, депресивний настрій, сплутаність свідомості, атаксія, апатія, кон'юнктивіт, риніт, сльозовиділення, акне або пурпура.

Наявність в складі лікарського засобу фенобарбіталу може привести до ризику розвитку синдрому Стівенса - Джонсона і Лайєлла, що найбільш ймовірно в перші тижні лікування. не рекомендується тривале застосування через небезпеку розвитку медикаментозної залежності, можливого накопичення брому в організмі та розвитку отруєння бромом. у випадках, коли біль в області серця не минає після прийому препарату, необхідно звернутися до лікаря для виключення гострого коронарного синдрому. слід обережно призначати препарат при артеріальній гіпотензії, гіперкінезах, гіпертиреозі, гіпофункції надниркових залоз, гострої і постійного болю, гострої інтоксикації лікарськими засобами.

Застосування в період вагітності або годування грудио. Препарат не застосовувати жінкам в період вагітності або годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Препарат може викликати сонливість і запаморочення, тому в період лікування пацієнтам не рекомендується працювати з небезпечними механізмами та керувати транспортними засобами.

Діти. Досвіду застосування препарату для лікування дітей немає, тому їх застосовують в педіатричній практиці.

Одночасне застосування з нейролептиками та транквілізаторами потенціює, а зі стимуляторами центральної нервової системи - ослабляє дію кожного компонента препарату. барбовал, що містить похідні барбітурової кислоти, підсилює дію місцевоанестезуючих, аналгезуючий і снодійних засобів. алкоголь посилює ефекти препарату і може підвищувати його токсичність. дія препарату посилюється на тлі застосування препаратів вальпроєвої кислоти. наявність у складі Барбовалу фенобарбіталу може індукувати ферменти печінки, і це робить небажаним його одночасне застосування з лікарськими засобами, які метаболізуються в печінці (з похідними кумарину, гризеофульвіном, глюкокортикоїдами, пероральними протизаплідними засобами, серцевими глікозидами, протимікробними, противірусними, протигрибковими, протиепілептичними, протисудомними , психотропними, пероральними гіпоглікемічними, гормональними, імуносупресивними, цитостатичними, антиаритмічними, антигіпертензивними лікарськими засобами та ін.), оскільки їх ефективність буде знижуватися в результаті більш високого рівня метаболізму. інгібітори мао пролонгують ефект фенобарбіталу. рифампіцин може знижувати ефект фенобарбіталу.

При одночасному застосуванні фенобарбіталу з препаратами золота підвищується ризик ураження нирок.

При тривалому застосуванні фенобарбіталу з НПЗП існує ризик утворення виразки шлунка і кровотечі.

Одночасне застосування фенобарбіталу з зидовудином посилює токсичність обох препаратів.

Препарат підвищує токсичність метотрексату. Під час прийому препарату слід уникати вживання спиртних напоїв.

При тривалому або частому застосуванні може відбуватися кумуляція препарату, що призводить до клінічних проявів передозування, а саме:

• пригнічення ЦНС, що усувається застосуванням стимуляторів ЦНС (кофеїн, кордіамін і ін.);
• ністагм, атаксія, зниження артеріального тиску, відхилень у формулі крові.

Проявами хронічного отруєння бромом є депресія, апатія, риніт, кон'юнктивіт, геморагічний діатез, порушення координації руху. Для усунення зазначених проявів призначають симптоматичну терапію.

Постійне тривале застосування препарату може викликати звикання, медикаментозну залежність, абстинентний синдром, а раптове припинення застосування - синдром відміни. Тривале застосування препарату іноді супроводжується посиленням психодинамічної активності замість очікуваної седації.

Симптоми передозування: пригнічення дихання, аж до його зупинки; пригнічення ЦНС, аж до коми; пригнічення серцево-судинної діяльності, включаючи порушення ритму, зниження артеріального тиску, аж до колаптоїдний стан; нудота, слабкість, зниження температури тіла, зменшення діурезу.

Лікування симптоматичне.

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

діючі речовини: етиловий ефір α-бромізовалеріанової кислоти, ментол в ментиловому ефірі кислоти ізовалеріанової, фенобарбітал;

1 мл розчину містить етилового ефіру α-бромізовалеріанової кислоти у перерахуванні на 100 % речовину 18 мг, розчину ментолу в ментиловому ефірі кислоти ізовалеріанової (валідолу) 80 мг, фенобарбіталу 17 мг;

допоміжні речовини: натрію ацетату тригідрат, етанол (96 %), вода очищена.

Краплі оральні.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина зі специфічним ароматним запахом.

Снодійні та седативні препарати. Барбітурати, комбінації.

Код АТХ N05C B02.

Фармакодинаміка

Барбовал^â – комбінований лікарський засіб, терапевтична дія якого зумовлена фармакологічними властивостями компонентів, що входять до його складу.

Етиловий ефір α-бромізовалеріанової кислоти чинить рефлекторну заспокійливу і спазмолітичну дію, що обумовлена подразненням переважно рецепторів ротової порожнини і носоглотки, зниженням рефлекторної збудливості в центральних відділах нервової системи і посиленням процесів гальмування в нейронах кори та підкіркових структур головного мозку, а також зниженням активності центральних судинорухових центрів та місцевою прямою спазмолітичною дією на гладку мускулатуру.

Фенобарбітал пригнічує активуючий вплив центрів ретикулярної формації середнього і довгастого мозку на кору великих півкуль, тим самим зменшуючи потоки збудливих впливів на кору головного мозку та підкіркові структури. Зменшення активуючих впливів спричиняє, залежно від дози, заспокійливий, транквілізуючий та снодійний ефекти. Барбовал^® зменшує збудливий вплив на судинорухові центри, коронарні і периферичні судини, знижуючи загальний артеріальний тиск, усуваючи і попереджаючи спазм судин, особливо серцевих.

Ментол в ментиловому ефірі кислоти ізовалеріанової заспокійливо впливає на центральну нервову систему, уповільнює перистальтику шлунка та кишечнику, зменшує метеоризм, чинить також помірну рефлекторну судинорозширювальну та спазмолітичну дію.

Фармакокінетика

Не вивчена.

Неврози, що супроводжуються підвищеною збудливістю, безсонням; істерія; у складі комплексного лікування легких нападів стенокардії, артеріальної гіпертензії у початковій стадії, тахікардії функціонального генезу, при спазмах шлунка та кишечнику, метеоризмі.

Підвищена чутливість до будь-яких компонентів препарату, печінкова та ниркова недостатність, печінкова порфірія, тяжка серцева недостатність, виражена артеріальна гіпотензія, гострий інфаркт міокарда, цукровий діабет, депресія, міастенія, алкоголізм, наркотична і медикаментозна залежності, респіраторні захворювання із задишкою, обструктивний синдром.

Одночасне застосування з нейролептиками і транквілізаторами потенціює, а зі стимуляторами центральної нервової системи – ослабляє дію кожного компонента препарату. Барбовал^â, що містить у своєму складі похідні барбітурової кислоти, підсилює дію місцевоанестезуючих, знеболюючих та снодійних засобів. Алкоголь посилює ефекти препарату і може підвищувати його токсичність. Дія препарату посилюється на тлі застосування препаратів вальпроєвої кислоти. Наявність у складі Барбовалу^â фенобарбіталу може індукувати ферменти печінки, і це робить небажаним його одночасне застосування з медикаментами, що метаболізуються в печінці (з похідними кумарину, гризеофульвіном, глюкокортикоїдами, пероральними протизаплідними засобами, серцевими глікозидами, протимікробними, противірусними, протигрибковими, протиепілептичними, протисудомними, психотропними, пероральними цукрознижуючими, гормональними, імуносупресивними, цитостатичними, антиаритмічними, антигіпертензивними лікарськими засобами тощо), оскільки їх ефективність буде знижуватись у результаті більш високого рівня метаболізму.

Інгібітори МАО пролонгують ефект фенобарбіталу. Рифампіцин може знижувати ефект фенобарбіталу.

При одночасному застосуванні фенобарбіталу з препаратами золота збільшується ризик ураження нирок.

При тривалому одночасному застосуванні фенобарбіталу з нестероїдними протизапальними препаратами існує ризик утворення виразки шлунка та кровотечі.

Одночасне застосування фенобарбіталу із зидовудином посилює токсичність обох препаратів.

Препарат підвищує токсичність метотрексату.

Під час прийому препарату слід уникати вживання спиртних напоїв.

Наявність у складі лікарського засобу фенобарбіталу може призвести до ризику розвитку синдрому Стівенса-Джонсона та Лайєлла, що є найбільш імовірним у перші тижні лікування. Не рекомендується тривале застосування через небезпеку розвитку медикаментозної залежності, можливого накопичення брому в організмі та розвитку отруєння бромом. У випадках, коли біль в ділянці серця не минає після прийому препарату, необхідно звернутись до лікаря для виключення гострого коронарного синдрому. Слід обережно призначати препарат при артеріальній гіпотензії, гіперкінезах, гіпертиреозі, гіпофункції надниркових залоз, гострому і постійному болю, гострій інтоксикації лікарськими засобами.

Препарат не застосовувати жінкам у період вагітності або годування груддю.

Препарат може спричиняти сонливість та запаморочення, тому в період лікування пацієнтам не рекомендується працювати з небезпечними механізмами та керувати транспортними засобами.

Барбовал^â приймати внутрішньо з невеликою кількістю рідини або на шматочку цукру під язик.

Дози та тривалість лікування встановлює лікар індивідуально. Зазвичай дорослі приймають по 10–15 крапель 2–3 рази на добу протягом 10–15 днів.

Приймати препарат краще за 20–30 хвилин до їди.

Після перерви в 10–15 днів курс лікування можна повторити.

Діти.

Досвіду застосування препарату для лікування дітей немає, тому препарат не застосовують у педіатричній практиці.

При тривалому або частому застосуванні можлива кумуляція препарату, що призводить до клінічних проявів передозування, а саме:

· пригнічення центральної нервової системи, що усувається застосуванням стимуляторів ЦНС (кофеїн, кордіамін тощо);

· ністагму, атаксії, зниження артеріального тиску, відхилення у формулі крові.

Проявами хронічного отруєння бромом є: депресія, апатія, риніт, кон’юнктивіт, геморагічний діатез, порушення координації рухів. Для усунення зазначених проявів призначається симптоматична терапія.

Постійне тривале застосування препарату може спричинити звикання, медикаментозну залежність, абстинентний синдром, а раптове припинення застосування – синдром відміни. Тривале застосування препарату іноді супроводжується посиленням психодінамичної активності замість очікуваної седації.

Симптоми передозування: пригнічення дихання, аж до його зупинки; пригнічення центральної нервової системи, аж до коми; пригнічення серцево-судинної діяльності, включаючи порушення ритму, зниження артеріального тиску, аж до колаптоїдного стану; нудота, слабкість, зниження температури тіла, зменшення діурезу.

Лікування симптоматичне.

Зазвичай препарат переноситься добре. Можливий розвиток таких побічних реакцій:

з боку травної системи: запори, відчуття тяжкості в епігастральній ділянці, при тривалому застосуванні – порушення функції печінки, нудота, блювання;

з боку нервової системи: слабкість, атаксія, порушення координації рухів, ністагм, галюцинації, парадоксальне збудження, зниження концентрації уваги, втомлюваність, сповільненість реакцій, головний біль, когнітивні порушення, сплутаність свідомості, сонливість, легке запаморочення;

з боку органів кровотворення: анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз;

з боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, брадикардія;

з боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, алергічні реакції, у т. ч. шкірний висип, свербіж, кропив’янка);

з боку шкіри та слизових оболонок: синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз;

з боку опорно-рухового апарату: при тривалому застосуванні засобів, що містять фенобарбітал, існує ризик порушення остеогенезу;

інше: утруднене дихання.

Тривалий прийом препаратів, що містять бром, може призвести до отруєння бромом, яке характеризується такими симптомами: пригнічення центральної нервової системи, депресивний настрій, сплутаність свідомості, атаксія, апатія, кон’юнктивіт, риніт, сльозотеча, акне або пурпура.

3 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ^оС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 25 мл у флаконі. По 1 флакону у пачці.

Без рецепта.

АТ «Фармак».

Україна, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 74.