Буденофальк тверді капсули з кишечнорозчинними гранулами по 3 мг 5 блістерів по 10 шт

Склад

діюча речовина: будесонід;

1 тверда капсула з кишковорозчинними гранулами містить 3 мг будесоніду;

допоміжні речовини: цукрові кульки, лактози моногідрат, повідон К 25, метакрилової кислоти метилметакрилату кополімер (1 : 1) = еудрагіт L 100, метакрилової кислоти метилметакрилату кополімер (1 : 2) = еудрагіт S 100, кополімер метакрилату амонію тип В = еудрагіт RS, кополімер метакрилату амонію тип А = еудрагіт RL, триетилцитрат, тальк, желатин, титану діоксид (Е 171), еритрозин (Е 127), заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид чорний (Е 172), натрію лаурилсульфат.

Форма випуску

Тверді капсули з кишковорозчинними гранулами.

Фармакодинаміка. точний механізм дії будесоніду (inn - budesonidum) при лікуванні хвороби крона не з'ясований. дані клініко-фармакологічного дослідження та інших контрольованих клінічних досліджень чітко свідчать, що механізм впливу будесоніду базується в основному на місцевій дії в кишечнику. будесонид є ГКС з високим локальним протизапальну дію. в дозах, клінічно еквівалентних доз системних ГКС, будесонід викликає значно менше пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи та чинить менший вплив на маркери запалення.

Буденофальк проявляє дозозависимое вплив на рівень кортизолу в плазмі крові, який при рекомендованій дозі 3 мг будесоніду 3 рази на добу є, ймовірно, нижче, ніж равноеффектівно дози системних ГКС.

Клінічна ефективність і безпеку

Дорослі. Клінічне дослідження у пацієнтів з хворобою Крона. У рандомізованому подвійному сліпому з подвійною імітацією дослідженні у осіб з хворобою Крона легкого та середнього ступеня (200 CDAI 400), з залученням клубової та / або висхідній кишки, ефективність 9 мг будесоніду у вигляді однієї добової дози (9 мг OD) порівнювали із застосуванням 3 мг будесоніду 3 рази на добу (3 мг TID).

Первинною кінцевою точкою ефективності була частка пацієнтів в ремісії (CDAI 150) на 8-му тижні.

Всього 471 пацієнт був включений в дослідження (повний набір аналізу, ФАС), 439 пацієнтів були відповідно до протоколу (РР) набору аналізу. Не було ніяких значних відмінностей у вихідних характеристиках обох груп лікування. На підтвердження аналізу 71,3% пацієнтів були в ремісії в групі 9 мг OD і 75,1% - в групі 3 мг TID (P: 0,01975), що демонструвало не меншу ефективність 9 мг будесоніду OD до 3 мг будесоніду TID.

Не повідомлялося про пов'язаних з препаратом серйозні побічні ефекти.

Діти. Клінічні дослідження аутоімунного гепатиту. Безпека і ефективність будесоніду вивчали протягом 6 міс у 46 пацієнтів педіатричного профілю у віці від 9 до 18 років. З метою індукції ремісії 19 учасників брали будесонид (9 мг) і 27 пацієнтів - преднізон (початкова доза - 40 мг). Потім пацієнтам змінили терапію на відкритий прийом будесоніду протягом 6 міс.

Частка пацієнтів з повним відповіддю (а саме нормалізацією рівня АСТ і АЛТ без стероідоспеціфіческіх небажаних явищ) була значно меншою в групі пацієнтів ≤18 років в порівнянні з групою дорослих. Однак після подальшого 6-місячного лікування будесонидом відмінності між віковими групами стали значно менше. Значущих відмінностей між пацієнтами, спочатку брали преднизон і будесонід, щодо частки пацієнтів, які досягли повної відповіді, не спостерігалося.

Фармакокінетика

Загальні властивості будесоніду

Всмоктування. Біодоступність при пероральному прийомі як у добровольців, так і у пацієнтів з хворобою Крона натщесерце становить близько 9-13%.

Розподіл. Будесонід має високий обсяг розподілу (близько 3 л/кг маси тіла). Зв'язування з білками плазми крові становить 85-90%.

Біотрансформація. Будесонід піддається інтенсивній біотрансформації в печінці (≈90%) до метаболітів з низькою глюкокортикоїдної активністю. ГКС-активність основних метаболітів, 6β-гідроксибудесонід і 16α-гідроксипреднізолон, які утворюються через CYP 3A, становить 1% від тієї будесоніду.

Виведення. Середній T _½ після перорального прийому становить близько 3-4 год. Середнє значення кліренсу становить близько 10 л/хв.

Специфічні групи пацієнтів (пацієнти з порушеннями функції печінки). Залежно від типу і тяжкості захворювання метаболізм будесоніду через CYP 3A у цих пацієнтів може бути знижений.

особливості будесоніду

Поглинання. Завдяки спеціальному кишково-розчинній покриттю гранул, що містяться в твердих капсулах Буденофальку 3 мг, поглинання відбувається із затримкою в 2-3 ч. У здорових добровольців, як і в осіб з хворобою Крона, C _max будесоніду в плазмі крові, яка становить 1-2 нг / мл, в середньому відзначається через 5 годин після прийому 1 капсули Буденофальку 3 мг перед їжею. Максимальне вивільнення відбувається в термінальному відділі клубової і сліпої кишки, основних ділянках запалення при хворобі Крона.

Вивільнення будесоніду з Буденофальку у пацієнтів з ілеостомою є таким же, як у здорових добровольців або пацієнтів з хворобою Крона, і становить 30-40% вивільненого будесоніду, який знаходиться в ілеостоміческом мішку. Це вказує на те, що значна кількість будесоніду з Буденофальку транспортується в нормі до товстої кишки.

Одночасний прийом їжі може затримати прохід по шлунково-кишкового тракту приблизно на 2-3 ч. У таких випадках лаг-фаза становить близько 6-8 год, але це не змінює швидкості поглинання.

Специфічні групи пацієнтів (пацієнти з порушеннями функції печінки)

Як показано для пацієнтів з аутоімунним гепатитом, системна доступність будесоніду може підвищитися у пацієнтів з порушенням функції печінки. Як тільки поліпшується функція печінки, нормалізується метаболізм будесоніду.

Системна біодоступність будесоніду достовірно вище у пацієнтів з останньою стадією первинного жовчного цирозу (стадія IV), ніж на ранніх стадіях цього захворювання (стадія I / II), AUC була в середньому в 3 рази більше після повторного прийому 3 мг будесоніду 3 рази на добу.

Хвороба крона легкого або помірного ступеня тяжкості з локалізацією в клубової кишці (частини тонкого кишечника) і / або висхідної ободової кишці (частини товстого кишечника); коллагенозний коліт; аутоімунний гепатит.

Лікування Буденофальком виявляється неефективним у пацієнтів з хворобою Крона, яка поширюється на верхню частину шлунково-кишкового тракту.

З урахуванням місцевої дії препарату Буденофальк навряд чи буде ефективний при позакишкових симптомах хвороби, наприклад виявляються на шкірі, очах або суглобах.

Підвищена чутливість до будесоніду або інших компонентів препарату, локальні кишкові інфекції (бактеріальні, грибкові, амебні, вірусні), цироз печінки та ознаки портальної гіпертензії, наприклад на пізній стадії первинного біліарного цирозу.

хвороба крона

Дорослі (старше 18 років): рекомендована добова доза становить 3 капсули 1 раз вранці або по 1 капсулі (містить 3 мг будесоніду) 3 рази на добу (вранці, вдень і ввечері), якщо це зручніше для пацієнта.

коллагенозний коліт

Дорослі (старше 18 років): рекомендована добова доза становить 3 капсули 1 раз вранці перед сніданком (відповідає добовій дозі 9 мг будесоніду).

аутоімунний гепатит

дорослі

Індукція ремісії. Для індукції ремісії (тобто для нормалізації підвищеного рівня печінкових ферментів) рекомендована добова доза відповідає 1 твердої капсулі 3 рази на добу (вранці, вдень і ввечері, що еквівалентно загальній добовій дозі 9 мг будесоніду).

Підтримка ремісії. Після досягнення ремісії рекомендована добова доза відповідає 1 твердої капсулі 2 рази на добу (вранці та ввечері, що еквівалентно загальній добовій дозі 6 мг будесоніду). Якщо на тлі цього лікування спостерігається підвищення рівня трансаміназ АлАТ і / або АЛТ, дозу слід підвищити до 3 капсул на добу, як для індукції ремісії (еквівалентно загальної денної дози 9 мг будесоніду).

У пацієнтів, які переносять азатіоприн, будесонід слід комбінувати з цим препаратом з метою підтримання ремісії.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Специфічні рекомендації щодо дозування для хворих з нирковою недостатністю відсутні.

Пацієнти з порушенням функції печінки. Слід дотримуватися обережності щодо осіб з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня.

Капсули слід приймати перед їдою, ковтаючи їх цілими, запиваючи достатньою кількістю рідини (наприклад, склянкою води).

Пацієнти, які відчувають труднощі з ковтанням капсул, можуть відкрити їх і прийняти тільки кишково-розчинні гранули з достатньою кількістю рідини. Це не вплине на ефективність Буденофальку.

Тривалість лікування зазвичай становить 8 тижнів.

Як правило, бажаний ефект досягається через 2-4 тижнів.

Прийом Буденофальку 3 мг не можна припиняти раптово, а лише поступово знижуючи дозу. Протягом першого тижня дозу слід знизити до 2 капсул на добу (вранці та ввечері). Протягом другого тижня слід приймати тільки 1 капсулу вранці. Після цього лікування можна припинити.

Тривалість застосування. Хвороба Крона та коллагенозний коліт. Типова тривалість лікування становить 8 тижнів. Повний ефект зазвичай досягається після 2-4 тижнів прийому.

Аутоімунний гепатит. Після досягнення ремісії лікування аутоімунного гепатиту слід продовжувати протягом як мінімум 24 міс. Якщо біохімічна ремісія стабільна і на біопсії печінки немає ознак гострого запалення, лікування можна завершити.

Прийом Буденофальку 3 мг не слід припиняти раптово. Препарат необхідно відміняти поступово (повільно знижуючи дози). Протягом першого тижня дозу слід знизити до 2 твердих капсул на добу (по 1 твердій капсулі вранці та ввечері). Протягом другого тижня пацієнт повинен приймати по 1 твердій капсулі на добу, тільки вранці. Потім лікування можна припинити.

Лікування Буденофальку призводить до більш значущого зниження системного рівня стероїдів, ніж звичайна терапія пероральними стероїдами. перехід з терапії іншими стероїдами може викликати симптоми, пов'язані зі змінами рівнів системних стероїдів.

Особливо ретельного медичного спостереження вимагають пацієнти з одним або декількома з наступних захворювань: туберкульоз, АГ, цукровий діабет, остеопороз, виразкова хвороба (шлунка або дванадцятипалої кишки), глаукома, катаракта, випадки діабету або глаукоми в сімейному анамнезі.

Можуть виникати системні ефекти кортикостероїдів, особливо при застосуванні високих доз препарату і протягом тривалого періоду. Подібні ефекти можуть включати синдром Кушинга, пригнічення надниркових залоз, затримку росту, зниження мінеральної щільності кісткової тканини, катаракту, глаукому і дуже рідко - широкий спектр психічних / поведінкових розладів.

Інфекції. Пригнічення реакції на запалення та імунної системи підвищує сприйнятливість до інфекції і тяжкість її перебігу. Слід ретельно оцінити ризик ускладнення бактеріальних, грибкових, амебних і вірусних інфекцій на тлі лікування глюкокортикоїдами. Клінічні прояви можуть бути атиповими, і серйозні інфекції, такі як сепсис і туберкульоз, можуть маскуватися і досягати розвиненою стадії до того, як вони будуть розпізнані.

Вітряна віспа. На особливу увагу заслуговує вітряна віспа, оскільки це захворювання може бути важким, а іноді та летальним у пацієнтів з пригніченим імунітетом. Пацієнти, які не хворіли на це захворювання, повинні уникати тісного персонального контакту з хворими на вітряну віспу або оперізувальний лишай (герпес зостер). Якщо пацієнт захворів на вітряну віспу, слід негайно звернутися до лікаря. Аналогічні рекомендації потрібно надати батькам пацієнта-дитини. Неімунізованих пацієнтам, які застосовують системні кортикостероїди або брали їх протягом останніх 3 міс, після контакту з хворим на оперізувальний герпес слід провести пасивну імунізацію імуноглобуліном до вірусу оперізувального герпесу (VZIG). Пасивну імунізацію слід провести протягом 10 днів після контакту з вітряною віспою. Якщо вітряна віспа підтверджена, потрібне негайне спеціальне лікування.

Прийом кортикостероїдів не слід припиняти, може навіть знадобитися підвищення їх дози.

Кір. У разі контакту з хворим на кір пацієнти з порушенням імунітету повинні, по можливості, отримати ін'єкцію нормального імуноглобуліну якомога раніше після контакту.

Живі вакцини. Пацієнтам, які тривалий час приймають кортикостероїди, не слід вводити живі вакцини. Вироблення антитіл у відповідь на інші вакцини може бути знижено.

Пацієнти з порушеннями функції печінки. Виходячи з досвіду, отриманого у пацієнтів з первинним біліарним цирозом пізній стадії, з цирозом печінки, слід очікувати підвищеної системної біодоступності будесоніду у всіх пацієнтів з серйозно порушеною функцією печінки. Однак в осіб з хворобою печінки без цирозу будесонид в добовій дозі 9 мг був безпечний і добре переносився. Немає ніяких даних про необхідність особливих рекомендацій з дозувань для пацієнтів з нецірротіческімі захворюваннями печінки або з незначними порушеннями функції печінки.

Інші. ГКС може пригнічувати реакцію гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи на стрес. З цієї причини пацієнтам, у яких відзначені хірургічне втручання або інші стреси, слід призначати додатково системні ГКС.

Одночасного застосування кетоконазолу або інших інгібіторів CYP 3A слід уникати.

Препарат не слід приймати пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями непереносимості галактози або фруктози, недостатністю сахарази-ізомальтази або мальабсорбцією глюкози-галактози, а також з Lapp-лактазной недостатністю або вродженою недостатністю лактази.

Пацієнтам з аутоімунним гепатитом слід регулярно контролювати рівень трансаміназ (АЛТ, АСТ) в плазмі крові (кожні 2 тижні протягом першого місяця лікування і як мінімум - через кожні 3 міс в подальшому) з метою можливої корекції дози будесоніду.

Прийом препарату Буденофальк 3 мг може призвести до позитивних результатів допінг-тестів.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Досвіду застосування Буденофальку в період вагітності немає. Дослідження на тваринах продемонстрували репродуктивну токсичність. Препарат не можна застосовувати в період вагітності, якщо тільки це не є абсолютно необхідним. У жінок репродуктивного віку перед початком лікування слід виключити вагітність і протягом лікування необхідно застосовувати відповідні контрацептивні засоби.

Невідомо, чи проникає будесонід, як інші ГКС, в грудне молоко. Тому при лікуванні Буденофальком 3 мг слід припинити годування груддю.

Діти

Через відсутність нині достатнього досвіду застосування Буденофальку в педіатрії не слід застосовувати препарат у дітей віком до 12 років. Безпека і ефективність застосування Буденофальку 3 мг у підлітків у віці від 12 до 18 років не встановлені. Наявні нині дані, отримані у підлітків (вік 12-18 років) з аутоімунним гепатитом, зазначені у пунктах Побічна дія та допоміжні речовини. Однак рекомендації щодо дозування відсутні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Буденофальк не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Але оскільки можливе виникнення деяких побічних ефектів, слід бути уважним і оцінювати свій стан перед тим, як керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами.

До теперішнього часу випадки передозування не описані. враховуючи властивості будесоніду, передозування з розвитком токсичних проявів малоймовірна.

Оцінка частоти побічних реакцій базується на наступних параметрах: дуже часто (≥1 / 10); часто (≥1 / 100, 1/10); нечасто (≥1 / 1000, 1/100); рідко (≥1 / 10 000, 1/1000); дуже рідко (1/10 000), включаючи окремі повідомлення.

Були спонтанні повідомлення про нижчезазначені побічні реакції Буденофальку в дозі 3 мг.

Дуже рідко, включаючи окремі повідомлення (1/10 000):

• порушення метаболізму: набряк ніг, синдром Кушинга;
• з боку ЦНС і периферичної нервової системи: псевдоопухоль мозку, іноді з набряком оптичного диска у підлітків;
• порушення опорно-рухового апарату: дифузна м'язова біль і слабкість, остеопороз.

Деякі з цих побічних реакцій відзначали після тривалого застосування.

Рідко можливі побічні ефекти, типові для системних ГКС. Ці побічні реакції залежать від дози, тривалості лікування, поєднаного або попереднього лікування іншими ГКС і від індивідуальної чутливості.

Клінічні дослідження, проведені за участю пацієнтів з хворобою Крона, показали, що частота асоційованих з ГКС побічних ефектів Буденофальку 3 мг становить майже половину від відзначається при пероральному прийомі равноеффектівно доз преднізолону.

З боку шкіри та підшкірних тканин: алергічний висип, червоні стрії, петехії, екхімози, стероїдні акне, уповільнення загоєння ран, контактний дерматит.

З боку кістково-м'язової системи, сполучної тканини та кісток: асептичний некроз кісток (стегнової та головки плечової кістки).

Порушення зору: глаукома, катаракта.

Психічні порушення: депресія, дратівливість, ейфорія, відчуття втоми, слабкість, запаморочення.

Шлунково-кишкові порушення: дискомфорт в області шлунка, виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, панкреатит, запор, нудота, блювота.

Порушення метаболізму: синдром Кушинга, місяцеподібне обличчя, ожиріння, зниження глюкозотолерантний, цукровий діабет, затримка натрію внаслідок утворення набряків, підвищення екскреції калію, бездіяльність і / або атрофія кори надниркових залоз, затримка росту у дітей, порушення секреції статевих гормонів (наприклад аменорея, гірсутизм, імпотенція).

Судинні порушення: АГ, підвищення ризику тромбозів, васкуліт (синдром відміни після тривалої терапії), головний біль.

Порушення імунної системи: взаємодія з імунною відповіддю (наприклад підвищення ризику інфекцій).

Побічні реакції в рамках клінічних досліджень у пацієнтів з аутоімунним гепатитом. В рамках клінічних досліджень за участю пацієнтів з аутоімунним гепатитом небажані явища відзначали у 57% з 102 пацієнтів, які отримували лікування будесонидом (в порівнянні з 79% з 105 пацієнтів, які отримували преднізолон). Найбільш частими побічними ефектами, які спостерігались у пацієнтів, які приймали будесонид, були зміни шкіри (зокрема акне) [23% отримували лікування], ендокринні розлади, такі як синдром Кушинга [16% отримували лікування], шлунково-кишкові розлади [14% отримували лікування], психічні розлади (в основному - коливання настрою) [14% отримували лікування] і болю [12% отримували лікування]. За винятком головного болю, ці небажані явища спостерігалися рідше при прийомі будесоніду, ніж при прийомі преднізону.

Тип і частота побічних ефектів у підгрупі пацієнтів дитячого віку можна було порівняти з аналогічними у дорослих пацієнтів (див. Фармакологічні властивості).

фармакодинамічні взаємодії

Серцеві глікозиди. Дія глікозидів може потенціюватись дефіцитом калію.

Салуретики. Екскреція калію може посилюватися.

фармакокінетичні взаємодії

Цитохром P450 3A (CYP 3A)

Інгібітори CYP 3A, такі як кетоконазол, ритонавір, тролеандоміцин, еритроміцин, циклоспорин, грейпфрутовий сік. Дія ГКС може посилюватися.

Індуктори CYP 3A, такі як карбамазепін і рифампіцин, можуть знижувати як системного, так і місцевого дії будесоніду на слизову оболонку кишечника. Дозу будесоніду необхідно коригувати.

Субстрати CYP 3A, такі як етинілестрадіол, конкурують з будесонидом за метаболізм. Якщо спорідненість конкуруючого за CYP 3A з'єднання вище, це може викликати підвищення концентрації будесоніду в плазмі крові. Якщо будесонид має велику зв'язує здатність до CYP 3A, в плазмі крові можуть підвищуватися рівні конкуруючих з'єднань. У таких випадках доза будесоніду або конкуруючого речовини вимагає корекції.

У жінок, які приймали естрогени або оральні контрацептиви, повідомлялося про підвищення концентрації в плазмі крові та посилення дії ГКС. Ці взаємодії не зазначені при застосуванні комбінованих низькодозованих пероральних контрацептивів.

Одночасне застосування циметидину і будесоніду може викликати деяке, однак клінічно незначне, підвищення рівня будесоніду в плазмі крові. Застосування омепразолу не впливає на фармакокінетику будесоніду.

Не можна виключити потенційні взаємодії зі стероідсвязивающімі смолами, такими як холестирамін і антациди. При одночасному прийомі з Буденофальком такі взаємодії можуть призвести до зменшення вираженості ефекту будесоніду. Отже, ці препарати необхідно приймати окремо з інтервалом не менше 2 ч.

При температурі не вище 25 °C.

Ексклюзивний дистриб'ютор: ПрАТ «Натурфарм», вул. Лісова, 30а, м Київ, Пуща-Водиця, 04075; телефон: (044) 401-81-03.

Постачальник: Альпен Фарма АГ (Швейцарія).

діюча речовина: будесонід;

1 тверда капсула з кишковорозчинними гранулами містить 3 мг будесоніду;

допоміжні речовини: цукрові кульки, лактози моногідрат, повідон К 25, метакрилової кислоти метилметакрилату кополімер (1 : 1) = еудрагіт L 100, метакрилової кислоти метилметакрилату кополімер (1 : 2) = еудрагіт S 100, кополімер метакрилату амонію тип В = еудрагіт RS, кополімер метакрилату амонію тип А = еудрагіт RL, триетилцитрат, тальк, желатин, титану діоксид (Е 171), еритрозин (Е 127), заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид чорний (Е 172), натрію лаурилсульфат.

Тверді капсули з кишковорозчинними гранулами.

Основні фізико-хімічні властивості: рожеві капсули (розмір 1), що містять білі круглі гранули.

Протизапальні засоби, що застосовуються при захворюваннях кишечнику. Кортикостероїди місцевої дії. Код АТX А07Е А06.

Фармакодинаміка

Точний механізм дії будесоніду при лікуванні хвороби Крона не з’ясований. Дані клініко-фармакологічного дослідження та інших контрольованих клінічних досліджень чітко свідчать, що механізм дії будесоніду базується здебільшого на місцевій дії в кишечнику. Будесонід є глюкокортикоїдом з високою локальною протизапальною дією. В дозах, клінічно еквівалентних дозам системних глюкокортикоїдів, будесонід спричиняє значно менше пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи і має менший вплив на маркери запалення.

Буденофальк виявляє дозозалежний вплив на рівень кортизолу у плазмі, який при рекомендованій дозі 3 × 3 мг будесоніду/день є, значно нижчим, ніж рівноефективні дози системних глюкокортикоїдів.

Клінічна ефективність і безпека

Дорослі

Клінічне дослідження у пацієнтів з хворобою Крона

У рандомізованому, подвійному сліпому, з подвійною імітацією дослідженні у хворих з хворобою Крона від легкого до помірного ступеня (200 < CDAI < 400), із впливом на термінальний відділ клубової кишки та/або висхідної кишки, ефективність 9 мг будесоніду у вигляді однієї добової дози (9 мг OD) порівнювали з лікуванням будесонідом у дозі 3 мг три рази на день (3 мг TID).

Первинною кінцевою точкою ефективності була частка пацієнтів у ремісії (CDAI < 150) на 8-му тижні.

Всього 471 пацієнтів були включені в дослідження (повний набір аналізу, ФАС), 439 пацієнтів були відповідно до протоколу (РР) набору аналізу. Там не було жодних значимих розходжень у вихідних характеристиках обох груп лікування. У підтвердження аналізу, 71,3% пацієнтів були в ремісії в 9 мг OD групи і 75,1% в 3 мг TID групи (ПП) (P : 0,01975), що демонстрували не меншу ефективність 9 мг будесоніду OD по відношенню до 3 мг будесоніду TID.

Не повідомлялося про серйозні побічні ефекти пов'язані з прийомом препарату.

Діти

Клінічні дослідження аутоімунного гепатиту

Безпека та ефективність будесоніду вивчалася протягом 6 місяців у 46 педіатричних пацієнтів віком від 9 до 18 років. З метою індукції ремісії 19 пацієнтів отримували будесонід (9 мг) і 27 пацієнтів отримували преднізон (початкова доза 40 мг). Потім пацієнти змінили терапію на відкритий прийом будесоніду протягом 6 місяців.

Частка пацієнтів з повною відповіддю (а саме нормалізацією рівня АСТ і АЛТ без стероїдоспецифічних небажаних явищ) була значно меншою в групі пацієнтів ≤ 18 років порівняно з групою дорослих. Однак після подальшого 6-місячного лікування будесонідом відмінності між віковими групами стали значно меншими. Значущих відмінностей між пацієнтами, які спочатку приймали преднізон і будесонід, відносно частки пацієнтів, які досягли повної відповіді, не спостерігалося.

Фармакокінетика

Загальні властивості будесоніду

Поглинання

Через специфічне покриття шлунково-стійких гранул препарату Буденофальк, тверді капсули по 3 мг, існує лаг-фаза 2-3 години. Після одноразового прийому однієї кишковорозчинної капсули Буденофальк 3 мг перед їжею, середній максимальний рівень будесоніду в плазмі, що складає 1-2 нг / мл, спостерігався у здорових осіб і у пацієнтів з хворобою Крона приблизно через 5 годин після прийому. Максимальне вивільнення препарату спостерігалося в термінальних відділах клубової і сліпої кишці, основних ділянках запалення при хворобі Крона.

Одночасне споживання їжі може затримати проходження препарату через шлунково-кишковий тракт приблизно на 2-3 години. У цьому випадку затримка поглинання становить приблизно 4-6 годин. Це не має впливу на швидкість поглинання.

Розподіл

Будесонід має високий об’єм розподілу (близько 3 л/кг). Зв’язування з білками плазми становить 85‒90 %.

Біотрансформація

Будесонід підлягає інтенсивній біотрансформації у печінці (близько 90 %) до метаболітів з низькою глюкокортикостероїдною активністю. Глюкокортикостероїдна активність основних метаболітів, 6β-гідроксибудесоніду і 16α-гідроксипреднізолону, які утворюються через CYP3A, становить менше 1 % такої будесоніду.

Виведення

Середній період напіввиведення після перорального прийому становить близько 3‒4 годин. Системна доступність у здорових добровольців, а також у пацієнтів із запальними захворюваннями кишечника натщесерце становить близько 9‒13 %. Кліренс будесоніду становить близько 10‒15 л/хв. Лише незначна кількість Будесоніду виводиться нирками.

Специфічні групи пацієнтів (пацієнти з порушеннями функції печінки)

Значима доля будесоніду метаболізується в печінці. Системний вплив будесоніду може бути посиленим у пацієнтів з порушенням функції печінки у зв'язку зі зменшенням метаболізму будесоніду під дією CYP3A. Цей ефект залежить від характеру захворювання печінки і ступеня його тяжкості.

• Хвороба Крона легкого або помірного ступеня тяжкості з локалізацією у клубовій кишці (частині тонкого кишечнику) та/або висхідній ободовій кишці (частині товстого кишечнику).
• Колагенозний коліт.
• Аутоімунний гепатит.

Лікування Буденофальком пацієнтів з хворобою Крона, що поширюється на верхню частину шлунково-кишкового тракту, недоцільне та вважається неефективним.

З огляду на місцеву дію препарату Буденофальк навряд чи буде ефективним при позакишкових симптомах хвороби (екстракишкових), наприклад таких, що проявляються на шкірі, очах або суглобах.

Буденофальк не можна застосовувати при:

• підвищеній чутливості до будесоніду або до будь-якого компонента препарату;
• цирозі печінки.

Фармакодинамічні взаємодії

• Серцеві глікозиди

Дія глікозидів може потенціюватися дефіцитом калію.

Салуретики

Екскреція калію може посилюватись.

Фармакокінетичні взаємодії

Цитохром Р450 3А (CYP3A)

Інгібітори CYP3A4, внутрішній прийом кетоконазолу 200 мг один раз на день збільшує концентрацію будесоніду (одноразова доза 3 мг) в плазмі приблизно в 6 разів при одночасному застосуванні. При прийомі кетоконазолу приблизно через 12 годин після будесоніду, концентрація збільшується приблизно в 3 рази. У зв’язку з недостатністю даних щодо рекомендованих доз, слід уникати даної комбінації.

Інші потужні інгібітори CYP3A4, такі як ритонавір, ітраконазол, кларитроміцин і грейпфрутовий сік, також можуть викликати помітне збільшення плазмової концентрації будесоніду. Тому слід уникати одночасного застосування.

Індуктори CYP3A, такі як карбамазепін і римфапіцин, можуть знижувати як системну, так і місцеву дію будесоніду на слизову оболонку кишечнику. Дозування будесоніду потребує коригування.

Субстрати CYP3A, такі як етинілестрадіол, конкурують з будесонідом за метаболізм. Якщо спорідненість конкуруючої за CYP3A сполуки вища, це може спричинити підвищення концентрації будесоніду у плазмі крові. Якщо будесонід має більшу зв’язуючу здатність до CYP3A, у плазмі можуть підвищуватися рівні конкуруючих сполук. У таких випадках доза будесоніду або конкуруючої речовини потребує корекції.

У жінок, які приймали естрогени або пероральні контрацептиви, повідомлялося про підвищення концентрацій у плазмі та посилення дії кортикостероїдів. Ці взаємодії не спостерігалися при застосуванні комбінованих низькодозових пероральних контрацептивів.

Одночасне застосування циметидину і будесоніду може спричинити деяке, проте клінічно незначне підвищення рівня будесоніду у плазмі. Застосування омепразолу не впливає на фармакокінетику будесоніду.

Не можна виключити потенційні взаємодії зі стероїдозв’язуючими смолами, такими як колестирамін та антациди. При одночасному прийомі з Буденофальком такі взаємодії можуть призвести до зменшення ефекту будесоніду. Отже, ці препарати потрібно приймати окремо з інтервалом не менше 2 годин.

Лікування Буденофальком супроводжується нижчими системними рівнями стероїдів, ніж звичайна терапія пероральними стероїдами. Перехід з терапії іншими стероїдами може спричинити симптоми, пов’язані зі змінами рівнів системних стероїдів.

Особливо ретельного медичного нагляду потребують пацієнти з одним або кількома з таких захворювань: туберкульоз, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, остеопороз, пептична виразка (шлунка або дванадцятипалої кишки), глаукома, катаракта, випадки діабету або глаукоми в сімейному анамнезі.

Можуть виникати системні ефекти кортикостероїдів, особливо у разі призначення препарату у високих дозах і протягом тривалих періодів часу. Подібні ефекти можуть включати синдром Кушинга, пригнічення функції надниркових залоз, затримку росту, зниження мінеральної щільності кісткової тканини, катаракту, глаукому і, дуже рідко - широкий спектр психічних/поведінкових розладів.

Інфекції

Пригнічення реакції-відповіді на запалення і пригнічення імунної системи підвищує сприйнятливість до інфекції та тяжкість її протікання. Слід ретельно оцінити ризик обтяження бактеріальних, грибкових, амебних і вірусних інфекцій на тлі лікування глюкокортикоїдами. Клінічні прояви можуть бути атиповими, і серйозні інфекції, такі як сепсис і туберкульоз, можуть маскуватися і досягати розвинутої стадії до того, як вони будуть розпізнані.

Вітряна віспа

На особливу увагу заслуговує вітряна віспа, тому що це захворювання може бути тяжким, а іноді і летальним у пацієнтів з пригніченим імунітетом. Пацієнти, які не хворіли на це захворювання, повинні уникати тісного персонального контакту з хворими на вітряну віспу або оперізуючий лишай (герпес зостер). У разі якщо такий контакт вже виник, пацієнту слід звернутися за терміновою консультацією до лікаря. Аналогічні рекомендації потрібно надати батькам пацієнта-дитини. Неімунізовані пацієнти, які приймають системні кортикостероїди або приймали їх протягом останніх 3 місяців, після контакту з хворим на оперізуючий герпес потребують пасивної імунізації імуноглобуліном до вірусу оперізуючого герпесу. Пасивну імунізацію потрібно провести впродовж 10 днів після контакту з вітряною віспою. Якщо вітряна віспа була підтверджена, хвороба вимагає негайного спеціального лікування.

Прийом кортикостероїдів не слід припиняти, може навіть бути потрібне збільшення їх дози.

Кір

У разі контакту з хворим на кір пацієнти з порушеним імунітетом повинні, у разі можливості, отримати ін'єкцію нормального імуноглобуліну якомога раніше після контакту.

Живі вакцини

Пацієнтам, які тривалий час приймають кортикостероїди, не слід вводити живі вакцини. Вироблення антитіл у відповідь на інші вакцини може бути знижена.

Пацієнти з розладами функції печінки

Виходячи з досвіду, отриманого у пацієнтів з первинним біліарним цирозом (ПБЦ) пізньої стадії, з цирозом печінки, слід очікувати підвищеної системної біодоступності будесоніду у всіх пацієнтів з серйозно порушеною функцією печінки.

Однак у пацієнтів з хворобою печінки без цирозу будесонід у денній дозі 9 мг був безпечний і добре переносився. Немає ніяких даних про необхідність особливих рекомендацій щодо дозування для пацієнтів з нециротичними захворюваннями печінки або з незначними порушеннями функції печінки.

Інші

Кортикостероїди можуть призвести до пригнічення осі гіпоталамус-гіпофіз-надниркові залози і пригнічувати реакцію на стрес. Пацієнтам, які піддаються хірургічному втручанню або іншим стресам, рекомендується додаткове системне лікування кортикостероїдами.

Слід уникати супутнього лікування кетоконазолом або іншими інгібіторами CYP3A.

Буденофальк 3 мг містить лактозу і сахарозу.

Препарат не слід приймати пацієнтам з рідкісними спадковими станами непереносимості галактози або фруктози, недостатністю сахарази-ізомальтази або мальабсорбцією глюкози-галактози, а також з лактазною недостатністю лаппа або вродженою недостатністю лактази.

Пацієнтам з аутоімунним гепатитом слід регулярно контролювати рівень трансаміназ (аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази (АЛТ, АСТ) у сироватці (кожні 2 тижні протягом першого місяця лікування і, як мінімум, через кожні 3 місяці в подальшому) з метою можливої корекції дозування будесоніду.

Прийом препарату Буденофальк 3 мг може призвести до позитивних результатів допінг-тестів.

Вагітність

Буденофальк не можна застосовувати при вагітності, якщо тільки це не є абсолютно необхідним. Дані про вплив перорального прийому будесоніду на вагітність у людини носять обмежений характер. Дані про використання інгаляційного будесоніду великою кількістю вагітних жінок вказують на відсутність негативного впливу, проте максимальна концентрація будесоніду в плазмі, як очікується, при прийомі Буденофальку 3 мг буде вищою в порівнянні з інгаляційним будесонідом. У тварин було показано, що будесонід, як і інші глюкокортикоїди, викликає аномалії розвитку плода. Якою мірою такі явища можуть спостерігатися у людини, встановлено не було. Жінкам репродуктивного віку перед початком лікування Буденофальком слід виключити можливу вагітність і протягом лікування необхідно застосовувати відповідні контрацептивні засоби.

Годування груддю

Будесонід виводиться з організму людини з грудним молоком (існують дані по екскреції цього препарату після інгаляційного застосування). Проте значного впливу після прийому Буденофальку 3 мг у межах терапевтичного діапазону на дитину, яку годують таким молоком, не очікується. Рішення про те, чи слід припинити грудне вигодовування або чи перервати прийом Будесоніду або утриматися від терапії, слід приймати з урахуванням користі грудного вигодовування для дитини і користі терапії для жінки.

Буденофальк не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. Але оскільки можливе виникнення деяких побічних ефектів, потрібно бути уважним та оцінювати свій стан перед тим, як керувати транспортним засобом або працювати з іншими механізмами.

Хвороба Крона

Дорослі (від 18 років):

Рекомендована добова доза становить по 3 капсули 1 раз на день вранці або по 1 капсулі (що містять 3 мг будесоніду) 3 рази на день (вранці, вдень і увечері), якщо це більш зручно для пацієнта.

Колагенозний коліт

Дорослі (від 18 років):

Рекомендована добова доза становить 3 капсули 1 раз на день вранці перед сніданком (відповідає добовій дозі 9 мг будесоніду).

Аутоімунний гепатит

Дорослі (від 18 років):

Індукція ремісії

Для індукції ремісії (тобто для нормалізації підвищеного рівня печінкових ферментів) рекомендована денна доза відповідає 1 твердій капсулі 3 рази на день (вранці, вдень і ввечері, що еквівалентно загальній денній дозі 9 мг будесоніду).

Підтримання ремісії

Після досягнення ремісії рекомендована денна доза відповідає 1 твердій капсулі два рази на день (вранці і ввечері, що еквівалентно загальній денній дозі 6 мг будесоніду). Якщо на тлі цього лікування спостерігається підвищення рівня трансаміназ АЛТ та/або АСТ, дозування слід збільшити до 3 капсул на день, як для індукції ремісії (еквівалентно загальній денній дозі 9 мг будесоніду).

У пацієнтів, які переносять азатіоприн, будесонід слід комбінувати з цим препаратом з метою підтримання ремісії.

Пацієнти з порушенням функції нирок

Специфічні рекомендації щодо дозування для пацієнтів з нирковою недостатністю відсутні.

Пацієнти з порушенням функції печінки

Слід дотримуватися обережності щодо пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та помірного ступеня.

Капсули слід приймати перед їдою, ковтаючи їх цілими та запиваючи достатньою кількістю рідини (наприклад склянкою води).

Пацієнти, які мають труднощі з ковтанням капсул, можуть відкрити їх і прийняти лише кишковорозчинні гранули з достатньою кількістю рідини. Це не впливатиме на ефективність Буденофальку.

Тривалість лікування зазвичай становить 8 тижнів.

Як правило, бажаний ефект досягається через 2‒4 тижні.

Прийом Буденофальку 3 мг не можна припиняти одразу, а лише поступово знижуючи дозу. Протягом першого тижня дозу слід знизити до двох капсул на добу (вранці та увечері). Протягом другого тижня потрібно приймати лише 1 капсулу вранці. Після цього лікування можна припинити.

Тривалість застосування

Хвороба Крона та колагенозний коліт

Типова тривалість лікування становить 8 тижнів.

Повний ефект зазвичай досягається після 2‒4 тижнів прийому.

Аутоімунний гепатит

Після досягнення ремісії лікування аутоімунного гепатиту слід продовжувати протягом як мінімум 24 місяців. Якщо біохімічна ремісія стабільна і на біопсії печінки не виявляється жодних ознак гострого запалення, лікування можна завершити.

Прийом Буденофальку 3 мг не слід припиняти раптово. Препарат необхідно відміняти поступово (повільно знижуючи дозування). Протягом першого тижня дозування потрібно зменшити до 2 твердих капсул на день (по 1 твердій капсулі вранці та ввечері). Протягом другого тижня пацієнт повинен приймати по 1 твердій капсулі на день, тільки вранці. Потім лікування можна припинити.

Діти.

Через відсутність на сьогодні достатнього досвіду застосування Буденофальку в педіатрії не слід застосовувати цей препарат дітям до 12 років.

Діти від 12 до 18 років

Безпека та ефективність застосування Буденофальку 3 мг дітям віком від 12 до 18 років не встановлена. Доступні на сьогодні дані щодо підлітків (вік 12‒18 років) з аутоімунним гепатитом наведені в розділах «Побічні реакції» і «Фармакодинаміка». Однак рекомендації з дозування відсутні.

Дотепер не повідомлялося про випадки передозування Буденофальком. З огляду на властивості Буденофальку 3 мг передозування, яке може призводити до токсичного ураження, малоймовірне.

Частоту побічних реакцій оцінювали таким чином:

дуже часто: ≥ 1/10;

часто: ≥ 1/100, < 1/10;

нечасто: ≥ 1/1000, < 1/100;

рідко: ≥ 1/10000, < 1/1000;

дуже рідко: < 1/10000, включаючи окремі повідомлення.

Порушення метаболізму.

Часто: набряк ніг, синдром Кушинга: наприклад, місяцеподібне обличчя, абдомінальне ожиріння, зниження глюкозотолерантності, цукровий діабет, гіпертензія, затримка натрію, що супроводжується набряками, підвищення екскреції калію, бездіяльність та/або атрофія кори надниркових залоз, червоні стрії, стероїдні вугрі, порушення секреції статевих гормонів (наприклад аменорея, гірсутизм, імпотенція).

Дуже рідко: затримка росту у дітей.

Порушення зору

Дуже рідко: глаукома, катаракта.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту.

Дуже рідко: дискомфорт у ділянці шлунка, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, панкреатит, запор, блювання, нудота.

Порушення з боку імунної системи

Часто: збільшення ризику інфекцій.

Порушення з боку скелетно-м’язової системи, сполучної тканини і кісток

Часто: біль в суглобах, м’язовий біль, м’язова слабкість та посмикування, остеопороз.

Дуже рідко: асептичний некроз кісток (стегно та голівка плечової кістки)

Порушенняз боку центральної та периферичної нервової системи

Часто: головний біль.

Дуже рідко: ідіопатична внутрішньочерепна гіпертензія, включаючи набряк оптичного диску зорового нерву у підлітків.

Психічні порушення

Часто: депресія, дратівливість, ейфорія.

Дуже рідко: різні психіатричні ефекти або порушення поведінки.

Порушення з боку шкіри і підшкірних тканин

Часто: алергічна екзантема, петехії, екхімози, уповільнення загоєння ран, контактний дерматит.

Порушення з боку судинної системи

Дуже рідко: артеріальна гіпертензія, підвищення ризику тромбозів, васкуліт (синдром відміни після тривалої терапії).

Загальні порушення та стан в місці введення

Дуже рідко: відчуття втоми, слабкість, запаморочення.

Іноді можуть спостерігатись побічні ефекти, типові для системних глюкокортикоїдів. Ці побічні реакції залежать від дозування, тривалості лікування, одночасного або попереднього лікування іншими глюкокортикоїдами та від індивідуальної чутливості.

Клінічні дослідження, проведені за участю пацієнтів з хворобою Крона, показали, що частота асоційованих із глюкокортикоїдами побічних ефектів Буденофальку 3 мг становить майже половину від такої, що спостерігається при пероральному прийомі рівноефективних доз преднізолону.

При зміні лікування пацієнта з глюкокортикостероїдів системної дії на місцево діючий будесонід можуть повторно виникнути позакишкові прояви (особливо на шкірі і суглобах).

Побічні реакції в рамках клінічних досліджень у пацієнтів з аутоімунним гепатитом

У рамках клінічних досліджень за участю пацієнтів з аутоімунним гепатитом небажані явища спостерігалися у 57 % зі 102 пацієнтів, які отримували лікування будесонідом (порівняно з 79 % зі 105 пацієнтів, які отримували преднізон). Найбільш частими небажаними ефектами, що спостерігалися у пацієнтів, які приймали будесонід, були зміни шкіри (зокрема акне) [23 %], ендокринні розлади, такі як синдром Кушинга [16 %], шлунково-кишкові розлади [14 %], психічні розлади (переважно, коливання настрою) [14 %] і головний біль [12 %]. За винятком головного болю, ці небажані явища спостерігалися рідше при прийомі будесоніду, ніж при прийомі преднізону.

Тип і частота небажаних ефектів у підгрупі пацієнтів дитячого віку були порівняно з аналогічними у дорослих пацієнтів (див. також розділ "Фармакодинаміка").

3 роки.

Не можна застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Зберігати при температурі не вище 25 °C. Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 10 капсул у блістері, по 5 або 10 блістерів у коробці з картону.

За рецептом.

Др. Фальк Фарма ГмбХ, Німеччина / Dr. Falk Pharma GmbH, Germany.

Адреса

Ляйненвеберштрассе 5, 79108 Фрайбург, Німеччина / Leinenweberstrasse 5, 79108 Freiburg, Germany.