Депресан таблетки вкриті плівковою оболонкою по 10 мг 3 блістера по 10 шт

• 1 таблетка містить есциталопраму оксалату у перерахуванні на есциталопрам 10 мг;
• допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, тальк, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, гіпромелоза, поліетиленгліколь 400, титану діоксид (Е 171).

Підвищена чутливість до есциталопраму або до інших компонентів препарату;

одночасне лікування неселективними необоротними інгібіторами моноаміноксидази (МАО), оскільки існує ризик розвитку серотонінового синдрому, що проявляється збудженням, тремором, гіпертермією; комбінація з оборотними інгібіторами МАО-А (наприклад моклобемід)

Безпека застосування доз понад 20 мг на добу не була встановлена.

Депресан застосовувати дорослим внутрішньо 1 раз на добу незалежно від прийому їжі.

Великий депресивний епізод.

Зазвичай слід призначати 10 мг 1 раз на добу.

Панічні розлади з агорафобією або без неї.

Протягом першого тижня рекомендується початкова доза 5 мг на добу, після чого дозу можна збільшити до 10 мг на добу.

Соціальні тривожні розлади (соціальна фобія).

Зазвичай слід призначати 10 мг 1 раз на добу.

Генералізовані тривожні розлади.

Призначати 10 мг 1 раз на добу. Залежно від індивідуальної чутливості доза може бути збільшена максимум до 20 мг на добу.

Припинення лікування.

Припиняти лікування Депресаном слід поступово, знижуючи дозу протягом 1-2 тижнів, щоб уникнути реакції на припинення прийому препарату.

Нижчезазначені особливості застосування стосуються терапевтичної групи СІЗЗС.

Парадоксальна тривожність.

У деяких пацієнтів з панічними розладами на початку лікування СІЗЗС може спостерігатися посилення тривожності. Подібна парадоксальна реакція зазвичай зникає протягом 2 тижнів лікування. Щоб зменшити ймовірність виникнення анксіогенного ефекту, рекомендуються низькі початкові дози.

Судомні напади.

Есциталопрам необхідно відмінити, якщо у пацієнта вперше розвинувся судомний напад або підвищується частота нападів (у пацієнтів з встановленим діагнозом епілепсії).

Манія.

СІЗЗС потрібно з обережністю застосовувати для лікування пацієнтів з манією/гіпоманією в анамнезі. При появі маніакального стану СІЗЗС слід відмінити.

Цукровий діабет.

У пацієнтів з цукровим діабетом лікування СІЗЗС може змінювати глікемічний контроль (гіпоглікемія або гіперглікемія). Дозування інсуліну та/або перорального гіпоглікемічного засобу може потребувати корекції.

Вагітні

Клінічні дані щодо застосування есциталопраму для лікування вагітних обмежені.

Есциталопрам протипоказаний вагітним, за винятком випадків, коли після ретельного розгляду всіх ризиків і переваг була чітко доведена необхідність призначення препарату.

Діти

Депресан не можна застосовувати для лікування дітей віком до 18 років.

Водії

Хоча есциталопрам не впливає на інтелектуальне або психомоторне функціонування, будь-який психоактивний засіб може порушувати навички або здатність розсудливого мислення.

Токсичність. Клінічні дані про передозування есциталопраму обмежені. Багато випадків спричинені одночасним передозуванням інших лікарських засобів. У більшості випадків спостерігалися легкі симптоми або безсимптомність передозування.

З боку серцево-судинної системи - тахікардія, брадикардія.

З боку крові та лімфатичної системи - тромбоцитопенія.

З боку нервової системи- головний біль, безсоння, сонливість, запаморочення, парестезія, тремор, порушення смаку, розлади сну, втрата свідомості.

З боку травної системи- нудота, діарея, запор, блювання, сухість у роті, шлунково-кишкові кровотечі (також ректальні).

З боку шкіри та підшкірної клітковини- посилене потовиділення, кропив’ян-ка, облисіння, висипи, свербіж, синці, набряки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.