Упаковка / 50 шт.
63.00 грн.блістер / 10 шт.
12.60 грн.Торгівельна назва | Діакордин |
Діючі речовини | Дилтіазем |
Кількість діючої речовини: | 60 мг |
Форма випуску: | таблетки для внутрішнього застосування |
Кількість в упаковці: | 50 таблеток (5 блістерів по 10 шт.) |
Первинна упаковка: | блістер |
Спосіб застосування: | Орально |
Взаємодія з їжею: | Не має значення |
Температура зберігання: | від 10°C до 25°C |
Чутливість до світла: | Не чутливий |
Ознака: | Імпортний |
Походження: | Хімічний |
Ринковий статус: | Брендований дженерик |
Виробник: | ЗЕНТІВА ТОВ |
Країна виробництва: | Чехія |
Заявник: | Sanofi |
Умови відпуску: | За рецептом |
Код АТС C Препарати для лікування захворювань серцево-судинної системи C08 Засоби для лікування гіпертензії (Блокатори кальцієвих каналів) C08D Селективні антагоністи кальцію з переважною дією на сердце C08DB Похідні бензотіазепіну C08DB01 Дилтіазем |
Фармакодинаміка. дилтіазем застосовується для профілактики нападів стенокардії та зниження пекло. препарат зменшує потребу міокарда в кисні та покращує коронарне кровопостачання, що попереджає виникнення нападу стенокардії. дилтіазем впливає на судини та таким чином знижує пекло.
Механізм дії дилтіазему полягає в обмеженні потрапляння кальцію в клітини міокарда і в клітини гладких м'язів стінок судин, що призводить до вазодилатації, і, внаслідок цього - до зменшення периферичного опору судин і зниження артеріального тиску. Цей препарат не викликає рефлекторної тахікардії, обумовленої негативним хронотропного ефектом дилтиазема.
Клінічна відповідь досягається за рахунок доз дилтиазема, які викликають мінімальний негативний інотропний ефект або взагалі не викликають такого ефекту. Дилтіазем зменшує потребу міокарда в кисні. Антиангінальний ефект відзначають вже після прийому початкової дози, тоді як антигіпертензивний ефект проявляється тільки після близько двох тижнів безперервного застосування препарату.
Фармакокінетика. Дилтіазем дуже швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті та потрапляє в кров через кілька хвилин після прийому. З max в плазмі крові визначають через 4,1-7,1 год після прийому. Ступінь зв'язування дилтиазема з білками плазми крові - 80-85%. У зв'язку з ефектом першого проходження біодоступність таблетки, яка містить 60 мг дилтіазему, становить близько 40%.
Діакордін 90 і 120 ретард: завдяки сповільненому вивільненню активної речовини, C max дилтиазема в плазмі крові досягається через 5-7 години після прийому, тривалість дії становить 12 год.
Біологічний Т ½ дилтиазема складається з двох фаз: ранньої - 20-30 хв і кінцевої - близько 3,5 год. Дилтиазем в значній мірі метаболізується цитохромом Р450 печінки. 2 основних циркулюючих метаболіти - N-монодезметілділтіазем і дезацетілділтіазем. Дилтіазем виводиться з жовчю (65%) і сечею (35%).
Дозу препарату слід підбирати індивідуально, залежно від відповідної реакції пацієнта. у хворих похилого віку необхідно враховувати можливу підвищену реакцію на препарат. препарат слід приймати з їжею або натщесерце. таблетку ковтають цілою, запиваючи достатньою кількістю води.
Діакордін 60. Дорослим зазвичай призначають 60 мг (1 таблетка) 3-4 рази на добу. Максимальна добова доза для дорослих - 360 мг (6 таблеток). Лікування осіб похилого віку та хворих з порушенням функції печінки або нирок можна починати з введення препарату в дозі 60 мг 2 рази на добу, яку поступово підвищують відповідно до терапевтичної реакцією.
Діакордін 90 ретард. Дорослим зазвичай призначають 90 мг (1 таблетка) 2 рази на добу. При недостатній ефективності дозу можна підвищити до 180 мг (2 таблетки) 2 рази на добу. Максимальна добова доза для дорослих - 360 мг (4 таблетки).
Діакордін 120 ретард. Дорослим зазвичай призначають 120 мг (1 таблетка) 2 рази на добу. Максимальна добова доза для дорослих - 360 мг (3 таблетки).
Класифікація частоти виникнення побічних реакцій: дуже часто (1/10); часто (1/100 1/10); нечасто (1/1000 1/100); рідко (1/10 000 1/1000); дуже рідко (1/10 000), включаючи окремі повідомлення.
З боку серцево-судинної системи: часто - AV-блокада I ступеня, синусова брадикардія; рідко - брадикардія, AV-блокада II-III ступеня, припинення активності синусового вузла, загострення симптомів стенокардії, застійна серцева недостатність, артеріальна гіпотензія, тахікардія, відчуття серцебиття, аритмія, екстрасистолія, непритомність, припливи, периферичні набряки, синкопе.
Шлунково-кишковий тракт: часто - нудота, запор, діарея, біль в шлунку, сухість в ротовій порожнині та горлі; рідко - анорексія, диспепсія, блювання, збільшення маси тіла, гінгівіт, гіперплазія ясен.
З боку шкіри: часто - висип, свербіж, шкірні висипання; рідко - синдром Стівенса - Джонсона, ангіоневротичний набряк, токсичний епідермальний некроліз, ексфоліативний дерматит, червоний вовчак, петехія, фоточутливість, кропив'янка, алергічні реакції шкіри, включаючи мультиформна еритема, васкуліт, лімфаденопатія, еозинофілія.
З боку печінки: іноді - підвищення рівнів амінотрансфераз; рідко - гранулематозний гепатит, підвищення рівня ЩФ, АлАТ, АсАТ, ЛДГ, гіперглікемія.
З боку кровотворної та лімфатичної системи: рідко - тромбоцитопенія, лейкопенія, подовження часу кровотечі.
З боку психіки: рідко - сплутаність свідомості, амнезія, депресія, галюцинації, безсоння, нервозність, зміна особистості, порушення смаку та нюху.
З боку нервової системи: часто - головний біль, запаморочення; рідко - порушення ходи, парестезія, сонливість, тремор, астенія; частота невідома - екстрапірамідний синдром.
З боку органу зору: рідко - амбліопія, подразнення очей.
З боку органу слуху: рідко - шум у вухах.
З боку м'язово-скелетної системи: рідко - біль в кістках і суглобах, біль у м'язах.
З боку респіраторної системи: рідко - задишка, носова кровотеча, застій в носі.
З боку сечовидільної системи: рідко - ніктурія, поліурія, підвищення рівня креатинкінази.
З боку репродуктивної системи: рідко - гінекомастія, сексуальні порушення.
Загальні порушення і реакції в місці введення: нечасто - слабкість і стомлюваність, пітливість, загальну слабкість.
Необхідно з обережністю призначати препарат пацієнтам з печінковою або нирковою недостатністю, а також пацієнтам, схильним до гіпотензії або брадикардії (55 уд. / Хв). препарат слід застосовувати з обережністю хворим на гостру порфірію.
Дилтіазем необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам з недостатністю лівого передсердя, брадикардією, подовженням інтервалу P-Q і стенозом аорти. Також слід дотримуватися обережності під час сумісного застосування препарату з блокаторами β-адренорецепторів або іншими препаратами, які знижують скоротливу здатність серця або AV-провідність.
Антагоністи кальцію можуть потенціювати ефекти анестетиків на освіту серцевих імпульсів, впливати на провідність, скоротність і судинний тонус.
Антагоністи кальцію можуть сприяти зниженню чоловічої фертильності, це слід враховувати, якщо у пацієнтів, які приймають антагоністи кальцію, діагностується безпліддя невстановленої етіології. Даний ефект проходить після припинення терапії.
Абсорбція дилтиазема може бути знижена у пацієнтів із тривалою депресією (наприклад при виразковий коліт або хворобу Крона).
Пацієнтам з такими рідкісними спадковими порушеннями, як непереносимість галактози, лактазная недостатність або мальабсорбція глюкози-галактози, не слід приймати цей препарат.
Під час лікування не рекомендується вживати алкоголь.
Період вагітності та годування груддю. Лікарський засіб протипоказано в період вагітності та годування груддю. При необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.
Діти. Препарат не застосовують у дітей.
Здатність впливати на швидкість реакцій при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. На початку лікування препарат може негативно впливати на діяльність, що вимагає швидких психічних і фізичних реакцій, прийняття швидкого рішення, тому застосування препарату під час керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами не рекомендується.
Існують дані, що регулярне виникнення фібриляції шлуночків, яке призводило до летального результату у тварин, у яких застосовували дилтіазем як супутню терапію до інфузії дантролена. тому комбінація з дантроленом є потенційно небезпечною (див. протипоказання).
Можливо потенціювання дії інших антигіпертензивних препаратів. Одночасне застосування препарату з блокаторами β-адренорецепторів, аміодароном або дигоксином, може пригнічувати AV-провідність та підвищувати ризик розвитку брадикардії або виникнення серцевої недостатності. Дилтіазем може збільшувати вираженість пригнічуючої дії на серце галотана і ізофлурану. В / в застосування солей кальцію знижує фармакологічний відповідь на застосування дилтіазему.
Дилтіазем спочатку метаболізується за допомогою механізму ферменту цитохрому CYP 3A4. Циметидин як інгібітор ферменту цитохрому CYP 3A4 може підвищувати концентрацію дилтіазему в плазмі крові.
Можливо потенціювання ефекту дилтіазему при одночасному застосуванні з макролідами, протигрибковими препаратами, похідними азолу, флуоксетином, тамоксифеном, ніфедипіном та інгібіторами протеази ВІЛ. При одночасному застосуванні препаратів, які індукують цитохром CYP 3A4, наприклад, карбамазепін, моріцізін, фенобарбітал і рифампіцин, можливо прискорення метаболізму дилтіазему.
Дилтіазем пригнічує метаболізм препаратів, які метаболізуються за допомогою ферментів цитохрому CYP 3A4 і Р-глікопротеїну. Дилтіазем також є субстратом для ферменту цитохрому CYP 3A4 і Р-глікопротеїну. Необхідно контролювати концентрацію в плазмі крові та розвиток побічних ефектів при застосуванні таких препаратів: карбамазепін, фенітоїн, циклоспорин, сиролімус, такролімус, дигоксин, дигітоксин, метилпреднізолон і теофілін. При одночасному застосуванні дилтіазему та інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, що метаболізуються за допомогою ферментів цитохрому CYP 3A4, наприклад, симвастатин, аторвастатин, ловастатин та серівастатін, дози останніх повинні бути знижені для запобігання розвитку рабдоміолізу і пошкодження печінки. Препарат не пригнічує кліренс правастатину і флувастатину.
При одночасному застосуванні дилтіазему і ніфедипіну, квінідин, пропранололу, метопрололу, имипрамина, нортриптиліну, силденафілу, буспірону, мідазоламу, триазолама, діазепаму, альпразолама, альфентанілу і цизаприду, може підвищуватися концентрація останніх в плазмі крові.
При одночасному застосуванні препаратів літію та дилтіазему може розвинутися нейротоксичність, тому необхідно ретельно контролювати концентрацію літію в сироватці крові.
Одночасне застосування дизопіраміду, прокаїнаміду або хінідину (та інших подібних речовин, які впливають на скорочення міокарда) з дилтіаземом може підвищувати ризик розвитку ділтіаземспеціфіческіх побічних ефектів (посилення негативних інотропних ефектів).
При одночасному застосуванні дилтіазему з нітратами пролонгованої дії проявляється адитивний ефект під час лікування стенокардії.
Препарат може потенціювати зниження скоротливості, провідності та автоматизму міокарда та сприяє розширенню кровоносних судин, зумовленого застосуванням анестетиків.
Клінічні ефекти гострого передозування можуть включати брадикардію, av-блокаду високого ступеня тяжкості, серцеву недостатність і артеріальна гіпотензія. дилтіазем погано виводиться за допомогою діалізу. терапія в разі передозування: промивання шлунка, прийняти активоване вугілля, ввести в / в препарати кальцію. при брадикардії і av-блокаді доцільно розглянути можливість в / в введення атропіну і проведення електрокардіостимуляції; при серцевій недостатності - в / в введення дофаміну і діуретиків; при артеріальній гіпотензії - в / в введення дофаміну і інфузія рідини.
При тахікардії у пацієнтів з синдромом Лауна - Ганонга - Левіна, порушення серцевої провідності, яка призводить до прискореного скорочення шлуночків або фібриляції передсердь, рекомендована кардіоверсія або в / в введення лідокаїну або мезокаїн.
При температурі не вище 25 °C.
Опис препарату Діакордин табл. 60мг №50 на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.
Упаковка / 50 шт.
63.00 грн.діюча речовина: дилтіазем;
1 таблетка містить дилтіазему гідрохлориду 60 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, віск гірський, кремнію діоксид метильований, магнію стеарат.
Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: білі з жовтуватим відтінком пласкі таблетки з розподільчою рискою, діаметром близько 10,5 мм, з характерним запахом допоміжних речовин.
Селективні антагоністи кальцію з переважаючою дією на серце. Похідні бензотіазепіну. Код АТХ C08D B01.
Дилтіазем застосовують для профілактики нападів стенокардії та зниження артеріального тиску. Препарат зменшує потребу міокарда у кисні і покращує коронарне кровопостачання, що попереджує виникнення нападу стенокардії. Дилтіазем впливає на судини, внаслідок чого знижується артеріальний тиск.
Механізм дії дилтіазему полягає в обмеженні потрапляння кальцію у клітини міокарда і клітини гладких м’язів судинних стінок, що має наслідком вазодилатацію, яка, у свою чергу, призводить до зменшення периферичного опору судин та зниження артеріального тиску. Цей лікарський засіб не спричиняє рефлекторної тахікардії, зумовленої негативним хронотропним ефектом дилтіазему. Клінічна відповідь досягається за рахунок доз дилтіазему, які викликають мінімальний негативний інотропний ефект або взагалі не викликають такого ефекту. Дилтіазем зменшує потребу міокарда у кисні. Антиангінальний ефект спостерігається вже після прийому початкової дози, тоді як антигіпертензивний ефект проявляється лише після приблизно 2 тижнів безперервного застосування препарату.
Дилтіазем дуже швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті і потрапляє у кров через кілька хвилин після прийому. Максимальна концентрація у плазмі спостерігається через 4,1-7,1 години після прийому. Ступінь зв’язування дилтіазему з білками плазми – від 80 до 85 %. Через ефект першого проходження біодоступність таблетки, що містить 60 мг дилтіазему, становить близько 40 %.
Біологічне напіввиведення дилтіазему складається з двох фаз: ранньої (20-30 хвилин) і кінцевої (приблизно 3,5 години). Ефект досягається через 5-7 годин після прийому таблеток і триває 12 годин або довше.
Дилтіазем значною мірою метаболізується цитохромом Р450 печінки. Два основні циркулюючі метаболіти – N-монодезметилдилтіазем та дезацетилдилтіазем. Дилтіазем виводиться з жовчю (65 %) та сечею (35 %).
- Стабільна стенокардія напруження;
- вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметала);
- артеріальна гіпертензія – як у монотерапії, так і в комплексі з іншими гіпотензивними засобами.
ДІАКОРДИН® 60 призначений для лікування дорослих пацієнтів.
- Гіперчутливість до дилтіазему або до допоміжних речовин, які входять до складу препарату;
- кардіогенний шок на фоні інфаркту міокарда або серцевої недостатності;
- тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.);
- декомпенсована серцева недостатність;
- гострий інфаркт міокарда з ускладненим перебігом;
- шлуночкова аритмія та/або екстрасистолія;
- тріпотіння або фібриляція передсердь при синдромі Вольфа-Паркінсона-Уайта або синдромі Лауна-Ганога-Левіна без імплантованих кардіостимуляторів;
- порушення провідності у синусо-передсердному вузлі (синдром слабкості синусового вузла);
- атріовентрикулярна (АВ) блокада другого або третього ступеня, окрім випадків, коли у пацієнта імплантований функціонуючий шлуночковий водій ритму;
- брадикардія (частота серцевих скорочень менше 55 уд/хв);
- недостатність лівого шлуночка із застійними легенями;
- супутнє застосування з інфузією дантролену (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);
- застосування у комбінації з івабрадином (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Лікарські засоби, одночасне застосування яких протипоказане
Дантролен (інфузії)
У тварин, яким одночасно призначали внутрішньовенно верапаміл і дантролен, регулярно спостерігалися летальні випадки фібриляції шлуночків. Таким чином, комбінація блокатора кальцієвих каналів і дантролену є потенційно небезпечною (див. розділ «Протипоказання»).
Івабрадин
Одночасне застосування препарату з івабрадином протипоказане, з огляду на ефект додаткового до дії івабрадину зниження частоти серцевих скорочень при застосуванні дилтіазему (див. розділ «Протипоказання»).
Лікарські засоби, одночасне застосування яких вимагає обережності
Літій
Ризик посилення нейротоксичних реакцій, викликаних літієм.
Похідні нітратів
Посилення гіпотензивного ефекту та втрата свідомості (адитивні вазодилатаційні ефекти). Пацієнтам, які отримують блокатори кальцієвих каналів, призначати похідні нітратів необхідно лише з поступовим підвищенням дози останніх.
Теофілін
Збільшення циркулюючих рівнів теофіліну.
Альфа-антагоністи
Збільшення антигіпертензивного ефекту. Одночасне застосування альфа-агоністів може викликати або посилити артеріальну гіпотензію. Комбіноване застосування дилтіазему з альфа-агоністами можливе лише умови ретельного контролю артеріального тиску.
Аміодарон, дигоксин
Збільшення ризику брадикардії. При комбінуванні цих препаратів з дилтіаземом необхідно дотримуватися обережності, особливо щодо пацієнтів літноього віку та при призначенні високих доз.
Галотан та ізофлуран
Дилтіазем може збільшувати пригнічувальну дію на серце галотану та ізофлурану.
Солі кальцію (інфузії)
Внутрішньовенне введення солей кальцію знижує фармакологічну відповідь на застосування дилтіазему.
Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази
При одночасному застосуванні дилтіазему та інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, що метаболізуються за допомогою ферменту цитохрому CYP3А4, наприклад симвастатину, аторвастатину, ловастатину та серивастатину, дози останніх потрібно знизити для запобігання розвитку рабдоміолізу та уражень печінки.
Бета-блокатори
Ймовірність розвитку порушень серцевого ритму (виражена брадикардія, зупинка синусового вузла), синоатріальних та атріовентрикулярних розладів провідності та серцевої недостатності (синергічний ефект). Така комбінація може використовуватися лише за умови ретельного клінічного та ЕКГ моніторингу, особливо на початку такого лікування.
Інші протиаритмічні препарати
Оскільки дилтіазем має протиаритмічні властивості, його одночасне призначення разом із іншими протиаритмічними засобами не рекомендоване (адитивний ризик посилення небажаних явищ з боку серця). Таку комбінацію слід застосовувати лише за умови ретельного клінічного та ЕКГ моніторування.
Карбамазепін
Збільшення циркулюючих рівнів карбамазепіну.
Рекомендується кількісно визначати рівні карбамазепіну в плазмі крові та за необхідності коригувати дозу препарату.
Рифампіцин
Ризик зниження рівнів дилтіазему в плазмі крові після початку терапії рифампіцином. За пацієнтом необхідно здійснювати ретельний моніторинг на початку терапії рифампіцином або при його відміні.
Блокатори H2-рецепторів (циметидин, ранітидин)
Збільшення концентрацій дилтіазему в плазмі крові. За пацієнтами, які отримують терапію дилтіаземом, необхідно здійснювати ретельний моніторинг на початку терапії блокаторами H2-рецепторів або при їх відміні. Може бути необхідним коригування добової дози дилтіазему.
Циклоспорин
Збільшення циркулюючих рівнів циклоспорину. Рекомендується зменшити дозу циклоспорину, моніторувати функцію нирок, кількісно визначати циркулюючі рівні циклоспорину та коригувати дозу під час комбінованої терапії цими препаратами та після її припинення.
Фенітоїн
При одночасному застосуванні з фенітоїном дилтіазем може збільшувати концентрацію фенітоїну в плазмі крові. Рекомендується моніторинг концентрації фенітоїну в плазмі крові.
Ацетилсаліцилати (ацетилсаліцилова кислота [АСК] / ацетилсаліцилат лізину [АСЛ])
Через підвищений ризик виникнення кровотеч у зв'язку з потенційним адитивним ефектом на агрегацію тромбоцитів одночасне застосування ацетилсаліцилатів (АСК/АСЛ) з дилтіаземом слід здійснювати з обережністю.
Рентгенконтрастні речовини
У пацієнтів, які отримують дилтіазем, можуть посилюватися серцево-судинні ефекти внутрішньовенного болюсу іонного рентгенконтрастного середовища, такі як артеріальна гіпотензія. Щодо пацієнтів, які одночасно отримують дилтіазем та іонне рентгенконтрастне середовище, необхідна особлива обережність.
Загальна інформація, яку слід взяти до уваги
Через потенціал адитивних ефектів у пацієнтів, які отримують дилтіазем одночасно з іншими засобами з відомим впливом на скоротливість та/або провідність міокарда, необхідно дотримуватися обережності та ретельно титрувати дозу.
Дилтіазем метаболізується ферментом CYP3A4. Було задокументовано помірне (менш ніж у 2 рази) збільшення концентрацій дилтіазему в плазмі крові у разі його одночасного призначення із більш потужним інгібітором CYP3A4. Грейпфрутовий сік може підвищувати рівні дилтіазему в крові (у 1,2 раза). За пацієнтами, які споживають грейпфрутовий сік, необхідно здійснювати нагляд щодо можливого посилення небажаних ефектів дилтіазему. У разі підозри на наявність такої взаємодії слід уникати споживання грейпфрутового соку.
Дилтіазем також є інгібітором ізоферменту CYP3A4. Одночасне призначення з іншими субстратами ферменту CYP3A4 може призводити до збільшення концентрацій будь-якого з одночасно застосовуваних препаратів в плазмі крові. Одночасне призначення дилтіазему з індуктором ферменту CYP3A4 може обумовити зниження концентрацій дилтіазему в плазмі крові.
Дилтіазем може потенціювати зниження скоротливості, провідності й автоматизму міокарда і сприяти розширенню кровоносних судин, зумовленому застосуванням анестетика.
Бензодіазепіни (мідазолам, триазолам)
Дилтіазем значущо збільшує концентрацію мідазоламу і триазоламу в плазмі крові та подовжує їхній час напіввиведення. Щодо пацієнтів, які приймають дилтіазем, необхідно дотримуватися особливої обережності при призначенні короткодіючих бензодіазепінів, метаболізм яких опосередкований ферментом CYP3A4.
Кортикостероїди (метилпреднізолон)
Інгібування метаболізму метилпреднізолону (CYP3A4) та інгібування P-глікопротеїну. За пацієнтом необхідно здійснювати моніторинг на початку терапії метилпреднізолоном. Може бути необхідним коригування дози метилпреднізолону.
Статини
Дилтіазем є інгібітором ферменту CYP3A4. Було показано, що він значущо збільшує AUC деяких статинів. При одночасному застосуванні дилтіазему може збільшуватися ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу, обумовлених статинами, які метаболізуються ферментом CYP3A4. За можливості разом із дилтіаземом слід використовувати статини, які не метаболізуються ферментом CYP3A4; у іншому випадку необхідний ретельний моніторинг щодо можливого виникнення ознак та симптомів потенційних токсичних реакцій на статини.
За пацієнтами з порушенням функції лівого шлуночка, брадикардією (ризик загострення) або АV-блокадою І ступеня, виявленою на електрокардіограмі (ризик загострення та рідко повної блокади), необхідний ретельний нагляд.
Анестезіолога слід поінформувати про поточну терапію дилтіаземом у разі необхідності загального знеболення. Блокатори кальцієвих каналів можуть потенціювати пригнічення скоротливості, провідності та автоматичності міокарда, а також дилатацію судин, обумовлені дією анестезуючих засобів.
У пацієнтів літнього віку та у пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю можливе збільшення концентрації дилтіазему в плазмі крові. Необхідно суворо дотримуватися протипоказань та запобіжних заходів і на початку лікування препаратом здійснювати ретельний моніторинг, особливо за частотою серцевих скорочень.
Застосування блокаторів кальцієвих каналів, таких як дилтіазем, може асоціюватися зі змінами настрою, в тому числі з виникненням депресії.
Як і інші блокатори кальцієвих каналів, дилтіазем виявляє пригнічувальний вплив на перистальтику кишечнику. У зв'язку з цим його слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які мають ризик виникнення непрохідності кишечнику.
Пацієнтам з латентним або явним цукровим діабетом необхідний ретельний моніторинг з огляду на можливе збільшення рівнів глюкози в крові.
Препарат слід застосовувати з обережністю хворим на гостру порфірію.
Дилтіазем необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам з недостатністю лівого передсердя, брадикардією, подовженням інтервалу PQ та стенозом аорти.
Антагоністи кальцію можуть сприяти зниженню чоловічої фертильності. Це необхідно брати до уваги, якщо у пацієнта, який приймає антагоністи кальцію, діагностується безпліддя неясної етіології. Даний ефект зникає при припиненні терапії.
Абсорбція дилтіазему може бути знижена у пацієнтів з тривалою діареєю (наприклад, при виразковому коліті чи хворобі Крона).
Педіатрична популяція
Безпечність та ефективність дилтіазему для дітей та підлітків (віком до 18 років) не встановлені.
Цей лікарський засіб містить моногідрат лактози. Пацієнтам із такими рідкісними спадковими порушеннями, як непереносимість галактози, лактазна недостатність або мальабсорбція глюкози-галактози, не слід приймати цей лікарський засіб.
Вагітність
На сьогодні дані щодо застосування дилтіазему вагітним є дуже обмеженими. Було показано, що дилтіазем виявляє репродуктивну токсичність у деяких видів тварин (щурів, мишей, кролів). У зв'язку з цим дилтіазем не рекомендується застосовувати під час вагітності та жінкам репродуктивного віку, які не використовують ефективні методи контрацепції.
Годування груддю
Дилтіазем екскретується з грудним молоком у низьких концентраціях. Необхідно уникати годування груддю під час прийому препарату. Якщо застосування дилтіазему розцінене як необхідне з медичної точки зору, слід припинити годування груддю.
З огляду на дані, отримані щодо небажаних реакцій, зокрема запаморочення та нудоти, препарат може змінювати здатність керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами. Проте не було проведено жодних досліджень впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами.
Дозу слід підбирати індивідуально для кожного пацієнта.
Дорослі звичайно приймають по 60 мг дилтіазему 3-4 рази на добу.
Максимальна добова доза дилтіазему для дорослих становить 360 мг.
Одночасний прийом препарату з іншими антигіпертензивними засобами може вимагати коригування дози.
Пацієнти літнього віку, пацієнти з печінковою та/або нирковою дисфункцією.
Лікування пацієнтів літнього віку або пацієнтів з порушенням функції печінки чи нирок починають із найнижчої можливої дози. Дозу поступово збільшують залежно від терапевтичної відповіді на препарат. Препарат слід із обережністю застосовувати пацієнтам з печінковою та/або нирковою дисфункцією (див. розділ «Особливості застосування»).
Таблетки потрібно приймати з їжею або натще, ковтаючи їх цілими і запиваючи великою кількістю води.
Діти. Безпечність та ефективність дилтіазему для дітей та підлітків (віком до 18 років) не встановлені, тому застосування препарату дітям та підліткам не рекомендоване (див. розділ «Особливості застосування»).
Симптоми
Клінічні ефекти гострого передозування можуть включати виражену артеріальну гіпотензію, яка може призводити до колапсу, синусову брадикардію з ізоритмічною дисоціацією або без неї, зупинку синусового вузла, атріовентрикулярні порушення провідності та зупинку серця.
Лікування
Лікування в умовах стаціонару включатиме промивання шлунка та/або осмотичний діурез. Порушення провідності можуть коригуватися шляхом тимчасового встановлення водія ритму. Засоби, які пропонуються для коригування розладів: атропін, вазопресори, інотропні засоби, глюкагон та інфузії кальцію глюконату.
Дилтіазем не виводиться з організму шляхом діалізу.
В наведеній нижче таблиці представлені дані щодо небажаних реакцій при застосуванні дилтіазему відповідно до термінології MedDRA із зазначенням частоти їх виникнення: дуже часто (> 1/10); часто (>1/100 1/1000 1/10 000 невідома (інформація про небажані реакції, зареєстровані у рамках досвіду післяреєстраційного застосування препарату, надходила шляхом спонтанних повідомлень, тому частота цих небажаних реакцій невідома).
Класи систем органів |
Частота |
Небажані реакції |
З боку крові та лімфатичної системи |
Рідко |
Лейкопенія, подовження часу кровотечі |
Частота невідома |
Тромбоцитопенія1 |
|
Метаболічні та аліментарні розлади |
Частота невідома |
Гіперглікемія1 |
З боку психіки |
Нечасто |
Нервозність, безсоння |
Рідко |
Сплутаність свідомості, амнезія, галюцинації, зміна особистості, порушення смаку і нюху |
|
Частота невідома |
Зміни настрою (в тому числі депресія)1 |
|
З боку нервової системи |
Часто |
Головний біль, запаморочення |
Рідко |
Порушення ходи, парестезія, сонливість, тремор |
|
Частота невідома |
Екстрапірамідний синдром1 |
|
З боку серця |
Часто |
Атріовентрикулярна блокада (I ступеня, блокада ніжки пучка Гіса), посилене серцебиття (пальпітація), синусова брадикардія |
Нечасто |
Брадикардія |
|
Дуже рідко |
Серцева недостатність з набряком легень |
|
Рідко |
AV-блокада ІІ-ІІІ ступеня, припинення активності синусового вузла, загострення симптомів стенокардії, артеріальна гіпотензія, тахікардія, аритмія, екстрасистолія, втрата свідомості, припливи |
|
Частота невідома |
Синоатріальна блокада1, застійна серцева недостатність1, зупинка синусового вузла1, зупинка серця (асистолія)1 |
|
З боку судин |
Часто |
Гіперемія |
Нечасто |
Ортостатична гіпотензія |
|
Частота невідома |
Васкуліт (в тому числі лейкоцитокластичний васкуліт) |
|
З боку шлунково-кишкового тракту |
Часто |
Запор, диспепсія, біль у шлунку, нудота, діарея, сухість у ротовій порожнині і горлі |
Нечасто |
Блювання |
|
Рідко |
Анорексія, блювання, збільшення маси тіла, гінгівіт |
|
Частота невідома |
Гіперплазія ясен1 |
|
Гепатобіліарні розлади |
Нечасто |
Збільшення рівнів печінкових ферментів (АСТ, АЛТ, ЛДГ, лужної фосфатази) |
Частота невідома |
Гепатит1 |
|
З боку шкіри та підшкірної клітковини |
Часто |
Еритема, свербіж |
Рідко |
Кропив’янка, червоний вовчак, петехія, алергічні реакції шкіри, лімфаденопатія, еозинофілія |
|
Частота невідома |
Фоточутливість (в тому числі ліхеноїдний кератоз в ділянках шкіри, відкритих для сонця)1, ангіоневротичний набряк1, висипання1, мультиформна еритема (в тому числі синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз)1, пітливість1, ексфоліативний дерматит1, гострий генералізований екзантематозний пустульоз1, десквамативна еритема з підвищенням температури тіла або без неї1 |
|
З боку репродуктивної системи та молочних залоз |
Рідко |
Сексуальні розлади |
Частота невідома |
Гінекомастія1 |
|
Загальні розлади та реакції в місці введення |
Дуже часто |
Набряк нижніх кінцівок |
Часто |
Загальне нездужання |
|
Нечасто |
Слабкість, підвищена втомлюваність, астенія |
|
З боку органів зору |
Рідко |
Амбліопія, подразнення очей |
З боку органів слуху |
Рідко |
Шум у вухах |
З боку м’язево-скелетної системи |
Рідко |
Біль у кістках і суглобах, міалгія |
З боку респіраторної системи |
Рідко |
Задишка, носова кровотеча, застій у носі |
З боку сечовидільної системи |
Рідко |
Ніктурія, поліурія |
Результати досліджень |
Часто |
Підвищення рівнів креатинфосфокінази (КФК) |
1 Інформація про небажані реакції, зареєстровані у рамках досвіду післяреєстраційного застосування препарату, надходила шляхом спонтанних повідомлень, тому частота цих небажаних реакцій невідома.
Повідомлення про підозрювані небажані реакції.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливою процедурою. Це дозволяє продовжувати моніторинг співвідношення «ризик/користь» для даного лікарського засобу. Медичні працівники мають повідомляти про усі підозрювані небажані реакції через національну систему повідомлень.
3 роки.
Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °C.
№50 (10х5): по 10 таблеток у блістері, по 5 блістерів у картонній коробці.
За рецептом.
ТОВ «Зентіва».
Адреса
У кабеловни 130, 102 37 Прага 10, Долні Мєхолупи, Чеська Республіка.
ТОВ «Санофі-Авентіс Україна».
Україна, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 48-50А.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
Рейтинг популярності базується на фактичній кількості замовлень клієнтами сайту за останні 30 днів. Чим більше замовлень, тим вище рейтинг.
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}