Торгівельна назва | Габагама |
Діючі речовини | Габапентин |
Форма випуску: | капсули для внутрішнього застосування |
Спосіб застосування: | Орально |
Взаємодія з їжею: | Не має значення |
Температура зберігання: | від 5°C до 25°C |
Чутливість до світла: | Не чутливий |
Ознака: | Імпортний |
Походження: | Хімічний |
Ринковий статус: | Брендований дженерик |
Виробник: | ДРАГЕНОФАРМ АПТЕКАРЬ ПЮШЛ ГМБХ |
Країна виробництва: | Німеччина |
Заявник: | Worwag Pharma |
Умови відпуску: | За рецептом |
Код АТС N Препарати для лікування захворювань нервової системи N03 Протиепілептичні засоби N03A Протиепілептичні засоби N03AX Інші протиепілептичні засоби N03AX12 Габапентин |
Габапентин є циклічним структурним аналогом ГАМК, який добре проникає через гематоенцефалічний бар'єр. незважаючи на структурну схожість c ГАМК, габапентин не є ГАМК-міметиком або агоністом рецепторів ГАМК-α і ГАМК-β. він також не взаємодіє з бензодіазепіновими, глутаматних, n-метил-d-аспартатного і стріхніннечувствітельнимі гліциновими рецепторами. проте в неокортексе і гіпокампі головного мозку тварин виявлені високоспецифічні (поки що неідентифіковані) центри зв'язування габапентину. таким чином, механізм протиепілептичної дії препарату на сьогодні залишається нез'ясованим.
Біодоступність непропорційна дозі: при збільшенні дози знижується, і при дозі 300 мг становить 60%, при дозі 1600 мг - 30% відповідно. Абсолютна біодоступність - 60%. Їжа, в тому числі з високим вмістом жирів, не впливає на фармакокінетику. Час, необхідний для досягнення максимальної концентрації, - 2-4 ч. Концентрація в плазмі крові пропорційна дозі. Максимальна концентрація - 4,02 мкг/мл при застосуванні в дозі 300 мг кожні 8 год і 5,5 мкг/мл - при дозі 400 мг. AUC відповідно - 24,8 і 33,3 мкг/мл / год. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр, потрапляє в грудне молоко. Обсяг розподілу - 57,7 л. У хворих на епілепсію концентрація в спинномозковій рідині становить приблизно 20% відповідних рівноважних концентрацій препарату в плазмі крові. Зв'язок з білками плазми крові дуже слабка (менше 5%). Практично не метаболізується, що не індукує окисні ферменти зі змішаною функцією, які беруть участь у метаболізмі лікарського засобу. Виділяється нирками. Виведення з плазми крові має лінійну залежність. Період напіввиведення - в середньому 5-7 ч, не залежить від дози (при дозі 300 мг - 5,2 год, 400 мг - 6,1 год). Виводиться при гемодіалізі.
Кліренс габапентину з плазми знижується у осіб похилого віку та у хворих з порушеннями функції нирок, період напіввиведення при кліренсі креатиніну 30 мл/хв - 52 год. Фармакокінетика при повторному застосуванні не змінюється.
Супутня біль при діабетичній нейропатії і кісткового мозку; як додаткове лікування при парциальной епілепсії з або без вторинних генералізованих нападів у пацієнтів, які не реагують на стандартні протиепілептичні засоби.
Дозування встановлює лікар залежно від індивідуальної переносимості та ефективності препарату. для індивідуального підбору дози застосовуються препарати по 100, 300, 400 мг.
епілепсія
Ефективна доза становить 900-3600 мг габапентину на добу.
Дорослі та підлітки
Лікування починається з дози 300 мг. Підвищення дози до отримання клінічного ефекту може бути проведено швидко, протягом декількох діб, коли в 1-й день приймається 300 мг 1 раз на добу, у 2-й - 300 мг 2 рази на добу і в 3-й - 300 мг 3 рази на добу, відповідно до схеми лікування:
День прийому препарату | Ранкова доза | денна доза | Вечірня доза |
---|---|---|---|
1-й день (300 мг) | - | - | 300 мг |
2-й день (600 мг) | 300 мг | - | 300 мг |
3-й день (900 мг) | 300 мг | 300 мг | 300 мг |
Як альтернативний варіант можлива початкова доза 3 рази на добу по 300 мг габапентину (900 мг габапентину на добу). Після цього добова доза може бути підвищена до 1200 мг з поділом її на 3 разові дози та при необхідності в подальшому може підвищуватися на 300 мг на добу з поділом на 3 разові дози до максимальної добової дози - 3600 мг. Якщо необхідна більш висока доза препарату і її підвищення відбувається швидко, підвищується ризик виникнення запаморочення під час фази титрування. Проміжок часу між прийняттям вечірньої дози та наступної ранкової, повинен становити не більше 12 год, щоб уникнути прояву нових епілептичних припадків.
Супутня біль при діабетичній нейропатії і кісткового мозку
Звичайна доза становить 1800-2400 мг на добу; в деяких випадках може бути необхідно її підвищення до максимальної - 3600 мг на добу.
дорослі
Лікування починається з дози 100-300-400 мг. Підвищення дози до отримання клінічного ефекту може бути проведено швидко, протягом декількох діб, коли в 1-й день приймається 100-300-400 мг 1 раз на добу, у 2-й день - 100-300-400 мг 2 рази на добу і в 3-й день - 100-300-400 мг 3 рази на добу, відповідно до схеми лікування:
День прийому препарату | Ранкова доза | денна доза | Вечірня доза |
---|---|---|---|
1-й день (100-300-400 мг) | - | - | 1 капсула |
2-й день (200-600-800 мг) | 1 капсула | - | 1 капсула |
3-й день (300-900-1200 мг) | 1 капсула | 1 капсула | 1 капсула |
Після цього дозу протягом тижня підвищують до 1800 мг на добу, розділивши її на 3 разові дози. Наступного тижня при необхідності доза може бути підвищена до 2400 мг на добу, розділена на 3 разові дози. При необхідності можливе подальше збільшення дози на 300 мг на добу з поділом на 3 разові до досягнення максимальної дози, яка становить 3600 мг на добу. Підвищення дози до отримання підтримуючої повинно здійснюватися повільно з метою запобігання можливого побічної дії. Проміжок часу між прийняттям вечірньої дози та наступної ранкової, повинен становити не більше 12 год.
Для пацієнтів з порушеннями функції нирок і у пацієнтів літнього віку рекомендується знизити дозу, оскільки у них функція нирок може бути змінена. Таким пацієнтам необхідно підбирати дози індивідуально.
Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі
Початкова доза препарату становить 100-300-400 мг, далі - підтримуюча: 200-300 мг габапентину після відповідного 4-годинного гемодіалізу. Якщо гемодіаліз не проводиться, габапентин не приймають.
Для пацієнтів з незадовільним загальним станом, малою вагою тіла або після трансплантації органів дозу препарату необхідно підвищувати поступово, призначаючи з капсули по 100 мг габапентину.
Лікування епілепсії є тривалим. Лікар повинен самостійно приймати рішення про те, в якому випадку забутий прийом разової дози габапентину (наприклад останній прийом ліків був більше 12 год назад) повинен компенсуватися додатковою дозою, яку необхідно буде прийняти пізніше. Капсули приймають всередину незалежно від прийому їжі, запиваючи достатньою кількістю води, не розжовуючи.
Підвищена чутливість до компонентів препарату; гострий панкреатит.
З боку серцево-судинної системи: симптоми вазодилатації, підвищення пекло;
з боку травної системи: диспепсія; рідко - нудота, блювота, біль у животі, підвищення апетиту; в одиничних випадках - сухість у роті, запор або діарея, панкреатит, підвищення активності печінкових трансаміназ, метеоризм, анорексія, гінгівіт.
з боку опорно-рухового апарату: рідко - біль у м'язах, біль у суглобах, біль в спині;
з боку нервової системи: сонливість, запаморочення, атаксія, ністагм (дозозалежний), тремор, дизартрія, вище
Опис препарату Габагама капс. 400мг №50 на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.
діюча речовина: gabapentin;
1 капсула містить габапентину 100 мг, або 300 мг, або 400 мг;
допоміжні речовини: 100 мг: лактоза безводна, крохмаль кукурудзяний, тальк, желатин, титану діоксид; 300 мг: лактоза безводна, крохмаль кукурудзяний, тальк, желатин, титану діоксид, заліза оксид (жовтий); 400 мг: лактоза безводна, крохмаль кукурудзяний, тальк, желатин, титану діоксид, заліза оксид червоний, заліза оксид жовтий.
Капсули.
Протиепілептичні засоби. Код АТС N03A X12.
Cупутній біль при діабетичній нейропатії та постгерпетичній невралгії у дорослих.
Як монотерапія при парціальній епілепсії з або без вторинних генералізованих нападів у дітей віком від 12 років і старше.
Підвищена чутливість до компонентів препарату.
Застосовують незалежно від прийому їжі, запиваючи капсулу цілою з достатньою кількістю рідини.
Епілепсія зазвичай вимагає тривалої терапії. Дозування призначається лікарем залежно від індивідуальної переносності та ефективності. Для індивідуального підбору є дози препарату 100 мг, 300 мг, 400 мг.
Епілепсія.
Дорослі та підлітки віком від 12 років.
Лікування розпочинається з прийому препарату у дозі 300 мг на добу. Збільшення дози до отримання ефективної дози може бути проведено швидко протягом кількох діб, коли у перший день приймається 300 мг 1 раз на добу, на другий день – 300 мг 2 рази на добу і третій день – 300 мг 3 рази на добу згідно з такою схемою лікування:
Таблиця 1
Дні приймання препарату |
Ранкова доза |
Денна доза |
Вечірня доза |
1 день (300 мг) |
- |
- |
300 мг |
2 день (600 мг) |
300 мг |
- |
300 мг |
3 день (900 мг) |
300 мг |
300 мг |
300 мг |
Ефективне дозування визначалося в діапазоні від 900 до 3600 мг на добу. Лікування розпочиналося шляхом титрування дози, як описано в Таблиці 1, або шляхом призначення дози 300 мг тричі на добу. Потім, на підставі індивідуального стану пацієнта і переносимості, доза можна пізніше збільшувати на 300 мг на добу кожні 2-3 доби до максимальної дози
3600 мг/добу. Для деяких пацієнтів може виявитися прийнятним повільніше титрування дозування габапентину. Мінімальний час, необхідний для досягнення дози 1800 мг на добу, становить 1 тиждень, для досягнення 2400 мг на добу – 2 тижні, і для досягнення 3600 мг на добу – 3 тижні. Дози до 4800 мг/добу добре переносилися у довгострокових відкритих клінічних дослідженнях. Загальну добову дозу слід розділити на три окремі дози, а максимальний інтервал між дозами не має перевищувати 12 годин для запобігання позачерговим судомам.
Cупутній біль при діабетичній нейропатії та постгерпетичній невралгії.
Дорослі.
Лікування розпочинається з прийому 300 мг. Збільшення дози до досягнення ефективної дози може бути проведено швидко протягом кількох діб, коли в перший день приймається 300 мг 1 раз на добу, на другу добу – 300 мг 2 рази на добу і третю добу – 300 мг 3 рази на добу згідно з такою схемою лікування:
Таблиця 2
Дні приймання препарату |
Ранкова доза |
Денна доза |
Вечірня доза |
1 день (300 мг) |
- |
- |
300 мг |
2 день (600 мг) |
300 мг |
- |
300 мг |
3 день (900 мг) |
300 мг |
300 мг |
300 мг |
Лікування може ініціюватися шляхом титрування дози, як описано в Таблиці 2. Як альтернатива, початкова доза може становити 900 мг на добу, яка приймається у вигляді трьох однакових доз. Потім, на підставі індивідуальної відповіді пацієнта і переносимості, дозу можна підвищувати на 300 мг на добу кожні 2-3 дні до максимальної дози 3600 мг на добу. Для деяких пацієнтів може виявитися прийнятним повільніше титрування дозування габапентину. Мінімальний час для досягнення дози 1800 мг на добу становить 1 тиждень, для досягнення 2400 мг на добу – 2 тижні, і для досягнення 3600 мг на добу – 3 тижні.
При лікуванні периферійних невропатичних болів, таких як болісна діабетична невропатія і постгерпетична невралгія, ефективність і безпека не були вивчені у клінічних дослідженнях для періодів лікування більш ніж 5 місяців. Якщо для пацієнта потрібне дозування протягом періоду понад 5 місяців для лікування периферійного невропатичного болю, лікар має провести оцінку клінічного статусу пацієнта і визначити необхідність додаткової терапії.
Проміжок часу між прийняттям вечірньої дози та наступної ранкової дози має становити не більше 12 годин.
Для всіх показань. Для пацієнтів із поганим загальним станом здоров'я, тобто з низькою масою тіла після трансплантації органів дозу слід титрувати повільніше, або шляхом застосування нижчих дозувань, або шляхом встановлення триваліших інтервалів між підвищенням доз.
Застосування для літніх пацієнтів (у віці старше 65 років). Для літніх пацієнтів може бути необхідно провести корегування дози внаслідок зниження ниркової функції з віком (див. Таблиця 2). У літніх пацієнтів можуть часто виникати сонливість, периферична едема та астенія.
Застосування пацієнтам з нирковою недостатністю. Корегування дози рекомендується для пацієнтів з порушеною нирковою функцією, як описано в Таблиці 3, і/або для пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі. Для пацієнтів з нирковою недостатністю габапентин 100 мг, тверді капсули, може використовуватися лише з дотриманням рекомендацій з дозування.
Таблиця 3 |
|
Дозування габапентину для дорослих відповідно до ниркової функції |
|
Кліренс креатиніну (мл/хв) |
Загальна добова дозаа (мг на добу) |
≥ 80 |
900-3600 |
50-79 |
600-1800 |
30-49 |
300-900 |
15-29 |
150b-600 |
<15c |
150b-300 |
а Загальну добову дозу призначають у вигляді трьох розділених доз. Зменшене дозування показане для пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 70 мл/хв).
b Слід призначати по 300 мг через добу.
с Для пацієнтів з кліренсом креатиніну <15 мл/хв добову дозу зменшити пропорційно до кліренсу креатиніну (наприклад, пацієнти з кліренсом креатиніну 7,5 мл/хв слід приймати половину добової дози, яку приймають пацієнти з кліренсом креатиніну 15 мл/хв).
Застосування для пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі. Для пацієнтів з ануричним синдромом на гемодіалізі, які ніколи не приймали габапентин, рекомендована ударна доза має становити 300-400 мг, потім – 200-300 мг габапентину після кожної 4-годинної процедури гемодіалізу. У дні, коли гемодіаліз не проводиться, лікування габапентином також не слід проводити.
Габапентин можна приймати як разом з їжею, так і без неї, а капсулу слід ковтати цілою, запиваючи достатньою кількістю води (наприклад, 1 склянка води).
Припинення прийому габапентину. Відповідно до поточної клінічної практики, якщо прийом габапентину необхідно призупинити, то рекомендується, щоб це робилося поступово протягом як мінімум 1 тижня незалежно від призначення.
Побічні реакції наведені нижче у списку за класом і частотою (дуже часті (≥ 1/10); часті (від ≥1/100 до <1/10); нечасті (від ≥1/1000 до <1/100); рідкісні (від ≥1/10 000 до <1/1000); дуже рідкісні (<1/10 000), «Невідомо» (не можна оцінити на підставі наявних даних).
З боку органів кровотворення та лімфатичної системи |
|
Часто |
Лейкопенія. |
Невідомо |
Тромбоцитопенія, лімфаденопатія, еозинофілія. |
З боку нервової системи |
|
Дуже часто |
Сонливість, запаморочення, атаксія. |
Часто |
Судоми, гіперкінезія, дизартрія, амнезія, тремор, безсоння, головний біль, відчуття, такі як парестезія, гіпоестезія, анормальна координація, ністагм, підвищені, знижені або відсутні рефлекси. |
Нечасто |
Гіпокінезія. |
Невідомо |
Інші рухові порушення (наприклад, хореоатетоз, дискінезія, дистонія). |
З боку органів чуття |
|
Часто |
Порушення зору, такі як амбліопія, диплопія, запаморочення. |
Невідомо |
Шум у вухах. |
З боку серцево-судинної системи |
|
Часто |
Прискорене серцебиття, гіпертензія, розширення судин. |
З боку дихальної системи |
|
Часто |
Задишка, бронхіт, фарингіт, кашель, риніт. |
З боку шлунково-кишкової системи |
|
Часто |
Блювання, нудота, гінгівіт, діарея, біль у животі, диспепсія, запор, сухість у роті або горлі, метеоризм, анорексія, підвищений апетит, зміна стану зубів. |
Невідомо |
Панкреатит, гепатит, жовтяниця. |
Алергічні реакції |
|
Часто |
Пурпура, яка найчастіше описується як синці, що виникають у результаті фізичної травми, висип, свербіж, акне. |
Нечасто |
Алергічні реакції (наприклад, кропив’янка). |
Невідомо |
Синдром Стівенса-Джонсона, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, алопеція. |
З боку опорно-рухового апарату |
|
Часто |
Артралгія, міалгія, біль у спині, сіпання. |
Невідомо |
Міоклонус. |
З боку сечостатевої системи та молочних залози |
|
Часто |
Імпотенція. |
Невідомо |
Гіпертрофія молочної залози, гінекомастія, гостра ниркова недостатність, нетримання сечі. |
Загальні порушення і реакції у місці застосування |
|
Дуже часто |
Втома, жар. |
Часто |
Периферичний набряк, аномальна хода, астенія, біль, нездужання, грипоподібний синдром. |
Нечасто |
Генералізований набряк. |
Невідомо |
Реакції відміни прийому (в основному тривожність, безсоння, нудота, болі, потовиділення), біль у грудях. |
Інші |
|
Дуже часто |
Вірусні інфекції. |
Часто |
Знижений рівень білих кров'яних тілець, збільшення маси тіла, випадкові поранення, переломи, садна, пневмонія, респіраторна інфекція, інфекція сечовивідних шляхів, середній отит, ворожість, сплутаність та емоційна нестійкість, депресія, тривожність, знервованість, анормальне мислення. |
Нечасто |
Підвищені результати тестів печінкової функції SGOT (AST), SGPT (ALT) і білірубін. |
Невідомо |
Коливання рівня глюкози в крові у пацієнтів з діабетом, галюцинації. |
Були повідомлення про міопатію з підвищеними рівнями кретиніну у пацієнтів на гемодіалізі з нирковою недостатністю останньої стадії.
Гостра токсичність, що загрожує життю, не спостерігалася при передозуванні габапентином у дозах до 49 грам. Симптомами передозування єпосилення проявів побічних ефектів (запаморочення, атаксія, диплопія, нечітка мова, дизартрія, сонливість, летаргія, апатія, легкий пронос).
Усі пацієнти одужували повністю після лікування. Знижена абсорбція габапентину при вищих дозах може обмежувати абсорбцію препарату при передозуванні, а, отже, це мінімізує токсичність, викликану передозуванням.
Передозування габапентину, особливо у комбінації з іншими депресантами ЦНС, може призвести до коми.
Лікування: симптоматичне. Габапентин може виводитися з кровообігу шляхом гемодіалізу. Але як показує досвід, у цьому немає необхідності. Однак для пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю гемодіаліз може бути ефективний.
Даних щодо застосування препарату недостатньо, тому не рекомендується його призначення жінкам у період вагітності або годування груддю.
Діти. Габапентин не рекомендується для лікування епілепсії у дітей віком до 12 років, а також для лікування діабетичної нейропатії та постгерпетичної невралгії, які супроводжуються болями, у підлітків віком до 18 років, оскільки досвід застосування препарату цій групі обмежений.
Суїцидальне мислення і поведінка спостерігалися у пацієнтів, яких лікували протиепілептичними засобами при деяких показаннях. Мета-аналіз рандомізованих плацебоконтрольованих досліджень протиепілептичних засобів також показав невеликий підвищений ризик виникнення суїцидального мислення і поведінки. Механізм виникнення цього ризику невідомий, а наявні дані не унеможливлюють підвищений ризик для габапентину.
Тому, слід контролювати ознаки суїцидального мислення і поведінки і слід розглядати можливість застосування відповідного лікування. Слід порадити пацієнтам (і тим, хто за ними доглядає) звертатися за медичною допомогою при виникненні ознак суїцидального мислення і поведінки.
Якщо у пацієнта розвивається гострий панкреатит при лікуванні габапентином, слід розглянути можливість припинення прийому габапентину.
Хоча немає доказів виникнення оборотних нападів, різке призупинення прийому протисудомних засобів у епілептичних пацієнтів може прискорити виникнення епілептичного стану.
Як і у разі прийому інших протиепілептичних засобів, спроби припинення прийому супутніх протиепілептичних засобів при лікуванні рефракційних пацієнтів, які приймають більш ніж один протиепілептичний засіб для досягнення монотерапії габапентином, мають низький ступінь успіху.
Габапентин не вважається ефективним проти первинних генералізованих нападів, таких як абсанс, і він може обтяжувати ці напади у деяких пацієнтів. Тому габапентин слід використовувати з обережністю пацієнтам зі змішаними нападами, включаючи абсанс.
Систематичних досліджень щодо застосування габапентину пацієнтам віком 65 років або старше не проводилося.
Ефекти довгострокової (понад 36 тижнів) терапії із застосуванням габапентину на здатність навчання, інтелект і розвиток у дітей та підлітків відповідним чином не досліджувалися. Тому переваги тривалої терапії слід зважувати щодо потенційних ризиків такої терапії.
Лабораторні тести
При проведенні напівкількісного визначення загального білка в сечі за допомогою експрес-тестів можуть бути отримані помилкові позитивні результати. Тому рекомендується перевіряти такі результати експрес-тестів за допомогою методів, що ґрунтуються на іншому аналітичному принципі, таких як біуретова проба, турбідиметричний метод або метод зв’язування фарбника, чи потрібно використовувати ці методи на самому початку.
Цей медичний продукт містить лактозу. Пацієнтам з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, лактазною недостатністю Лаппа або порушенням всмоктування глюкози-галактози не можна приймати цей препарат.
Зниження дози, відміна препарату або заміна його на інший (альтернативний) має здійснюватися поступово, протягом не менше 1 тижня. Різке припинення лікування протиепілептичними лікарськими засобами у хворих на епілепсію може спровокувати епілептичний статус.
Рекомендується обережність при лікуванні пацієнтів з психотичним захворюванням в анамнезі.
Пацієнтам з рідкою спадковістю непереносимості галактози, дефіцитом лактази або з порушенням всмоктування глюкози та галактози не можна приймати цей лікарський засіб.
Вживання алкоголю і наркотичних засобів може посилювати побічні дії габапентину у центральній нервовій системі, такі як обнубуляція свідомості та атаксія.
Габапентин може мати слабкий або помірний вплив на здатність керувати автомобілем і механізмами. Габапентин діє на центральну нервову систему і може викликати сонливість, запаморочення або інші схожі симптоми. Навіть якщо вони мають слабкий або помірний ступінь, ці небажані ефекти можуть бути потенційно небезпечними для пацієнтів, які керують автомобілем або механізмами, особливо на початку лікування і після збільшення дози.
Можливе одночасне застосування з іншими протиепілептичними засобами (фенітоїн, карбамазепін, вальпроєва кислота, фенобарбітал), з пероральними контрацептивними лікарськими засобами (містять норетиндрон та/або етинілестрадіол); препаратами, які блокують канальцієву секрецію і знижують виведення габапентину нирками.
Антациди, які містять Al3+ і Mg2+, знижують біодоступність габапентину приблизно на 20 %, рекомендується приймати через 2 години після прийому антациду.
Мієлотоксичні лікарські засоби – посилення гематотоксичності (лейкопенії).
Морфій. За пацієнтами слід уважно спостерігати при одночасному прийомі морфію щодо ознак появи пригнічення ЦНС, таких як сонливість, а дози габапентину або морфію необхідно відповідно зменшити.
Ниркова екскреція габапентину не змінюється пробенецидом.
Спостерігалося слабке зниження ниркової екскреції габапентину при його прийомі разом з циметидином, хоча не очікується, що це має клінічне значення.
Точний механізм дії габапентину невідомий.
Габапентин структурно пов'язаний з нейротрансмітером GABA (гама-аміномасляна кислота), проте механізм його дії відрізняється від нього у кількох інших активних речовин, які взаємодіють з синапсами GABA, включаючи вальпроат, барбітурати, бензодіазепіни, інгібітори GABA трансамінази, інгібітори поглинання GABA, антагоністи GABA і проліки GABA. Дослідження in vitro з використанням габапентину, який мітився радіоактивними ізотопами, охарактеризували нову ділянку пептидного з’єднання у тканинах мозку щурів, включаючи неокортекс і гіпокампус, що може бути пов'язане з протисудомною і анальгезуючою активністю габапентину та його структурних похідних. Ділянка зв’язування для габапентину була ідентифікована як субодиниця альфа2-дельта потенціалозалежних кальцієвих каналів.
Габапентин при релевантних клінічних концентраціях не зв'язується з рецепторами мозку для інших звичайних лікарських засобів або нейротрансмітерів, включаючи рецептори GABAА, GABAВ, бензодіазепіну, глутамату, гліцину або N-метил-d-аспартату.
Габапентин не взаємодіє з натрієвими каналами in vitro і таким чином він відрізняється від фенітоїну і карбамезепіну. Габапентин частково знижує відповіді глутаматного антагоніста N-метил-D-аспартату (NMDA) в деяких тестових системах in vitro, проте тільки при концентраціях вище 100 мкМ, які не досягаються в умовах in vivo. Габапентин злегка знижує виділення моноамінових нейротрансмітерів in vitro. Застосування габапентину щурам підсилює обіг GABA у кількох областях мозку шляхом, схожим з вальпроатом натрію, хоча і в різних областях мозку. Релевантність цих різних дій габапентину щодо протисудомних ефектів все ще має бути встановлена. У тварин габапентин швидко проникає у мозок і запобігає судомам, викликаним максимальним електрошоком, хімічними конвульсантами, включаючи інгібітори синтезу GABA, і в генетичних моделях судом.
Клінічне дослідження з допоміжного лікування часткових судом у педіатричних суб'єктів у віці від 3 до 12 років показали числову, проте статистично незначущу відмінність у 50 % респондерів на користь групи габапентину порівнянно з групою плацебо. Додаткові аналізи респондерів за віком не показали статистично значущого ефекту віку ні як безперервної, ні як дихотомічної перемінної (вікові групи 3-5 і 6-12 років).
Дані додаткового аналізу:
Відповідь (≥ 50 % покращення) за типом лікування і віком MITT* Популяції |
|||
Вікова категорія |
Плацебо |
Габапентин |
Значення Р |
< 6 років |
4/21 (19,0%) |
4/17 (23,5%) |
0,7362 |
Від 6 до 12 років |
17/99 (17,2%) |
20/96 (20,8%) |
0,5144 |
* Модифікована популяція «для наміру лікувати» була визначена як усі пацієнти, які були рандомізовані в групу прийому дослідницького препарату, які також мали щоденники за оцінкою судом, на період 28 днів під час початкового стану і подвійної сліпої фази.
Після вживання пікові плазмові концентрації габапентину спостерігаються у межах від 2 до 3 годин. Біодоступність габапентину (частина поглиненої дози) має тенденцію до зниження при збільшенні дози. Абсолютна біодоступність 300 мг капсули становить близько 60 %. Їжа, включаючи високожирну дієту, не має клінічно значущого ефекту на фармакокінетику габапентину.
На фармакокінетику габапентину не впливає повторне застосування. Хоча плазмові концентрації габапентину зазвичай становили 2–20 мкг/мл у клінічних дослідженнях, такі концентрації не прогнозували безпеку або ефективність. Фармакокінетичні параметри наведені у Таблиці 4.
Таблиця 4: Огляд середніх фармакокінетичних параметрів габапентину у стабільному стані (% CV) після його прийому кожні 8 годин.
Фармакокінетичний параметр |
300 мг (N=7) |
400 мг (N=14) |
800 мг (N=14) |
|||
Середнє |
%CV |
Середнє |
%CV |
Середнє |
%CV |
|
Cmax (мкг/мл) |
4,02 |
(24) |
5,74 |
(38) |
8,71 |
(29) |
tmax (година) |
2,7 |
(18) |
2,1 |
(54) |
1,6 |
(76) |
Т1/2 (година) |
5,2 |
(12) |
10,8 |
(89) |
10,6 |
(41) |
AUC (0-8) мкг*час/мл) |
24,8 |
(24) |
34,5 |
(34) |
51,4 |
(27) |
Ас% (%) |
НД |
НД |
47,2 |
(25) |
34,4 |
(37) |
Cmax = Максимальна плазмова концентрація у стабільному стані
tmax = Час досягнення Cmax
Т1/2 = Період напіввиведення
AUC (0-8) = Крива площі стабільного стану під плазмовою концентрацією – час для періоду від 0 до 8 годин після прийому дози
Ас% = Відсоток дози, яка була виведена незміненою у сечу за період часу від 0 до 8 годин після прийому дози
НД = Немає даних
Розподіл
Габапентин не зв'язується з плазмовими білками і має об'єм розподілу, що дорівнює 57,7 літрів. У пацієнтів з епілепсією концентрації габапентину у спинномозковій рідині (СМР) становлять приблизно 20 % від відповідних транзитних плазмових концентрацій у стабільному стані. Габапентин проникає в у грудне молоко.
Метаболізм
Доказів метаболізму габапентину у людей немає. Габапентин не індукує печінкові змішані функціональні оксидазні ферменти, відповідальні за метаболізм препарату.
Виведення
Габапентин виводиться незміненим винятково шляхом ниркової екскреції. Період напіввиведення габапентину не залежить від дози і становить в середньому від 5 до 7 годин.
У пацієнтів літнього віку і у пацієнтів з порушеною нирковою функцією плазмовий кліренс габапентину знижений.
Швидкість виведення габапентину постійна, плазмовий кліренс і нирковий кліренс прямо пропорційні до кліренсу креатиніну.
Габапентин видаляється з плазми за допомогою гемодіалізу. Рекомендується корегування дози для пацієнтів з порушеною нирковою функцією або для тих, хто знаходиться на гемодіалізі.
Фармакокінетіка габапентину у дітей була визначена на 50 здорових суб'єктах віком від
1 місяця до 12 років. Загалом плазмові концентрації габапентину у дітей віком до 5 років схожі з плазмовими концентраціями у дорослих при дозуванні на підставі мг/кг.
Основні фізико-хімічні властивості:
капсули по 100 мг: капсули матові, білого кольору, наповнені білим порошком;
капсули по 300 мг: капсули матові, жовтого кольору, наповнені білим порошком;
капсули по 400 мг: капсули матові, помаранчевого кольору, наповнені білим порошком.
3 роки.
Зберігати в оригінальній упаковціпри температурі не вище +25 °C, у недоступному для дітей місці.
По 10 капсул у блістері; по 2 або 5 блістерів у картонній коробці.
За рецептом.
Драгенофарм Аптекарь Пюшл ГмбХ, НімеччинаDragenopharm Apotheker Pueschl GmbH&Co. KG, Germany
Гьольштрасе 1, 84529 Тіттмонінг.
Goellstrasse 1, 84529 Tittmoning.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}