Гевіран таблетки вкриті плівковою оболонкою по 800 мг 3 блістера по 10 шт

Фармакодинаміка. ацикловір є синтетичним аналогом пуринового нуклеозиду, який in vitro і in vivo пригнічує реплікацію патогенних для людини вірусів групи herpes: herpes simplex (hsv) i і ii типу і вірус varicella zoster (vzv).

Дія ацикловіру щодо гальмування реплікації зазначених вірусів дуже вибірково. У незаражених клітинах ацикловір не використовується як субстрат ендогенної тимідинкінази (ТК), тому токсична дія на клітини ссавців незначно. Однак ТК вірусного походження, кодованих вірусами HSV і VZV, фосфорилирует ацикловір в похідне монофосфата (аналог нуклеозиду), який потім фосфорилюється за участю клітинних ферментів в ди-і тріфосфатацікловір. Тріфосфатацікловір є субстратом для вірусної ДНК-полімерази, яка вбудовує його в вірусну ДНК, завершуючи таким чином синтез ланцюга вірусної ДНК і пригнічує його реплікацію.

Тривале застосування ацикловіру або повторні курси лікування хворих з вираженим імунодефіцитом можуть викликати появу штамів вірусу, резистентних до ацикловіру. У більшості виділених штамів зі зниженою чутливістю виявляють дефіцит ТК, але також описані штами зі зміненою вірусної ТК або ДНК-полімеразою. У дослідженнях in vitro також виявлена здатність освіти штамів HSV зі зниженою чутливістю. Залежність між чутливістю вірусу герпесу до ацикловіру, визначеної in vitro, і клінічною відповіддю на лікування невідома.

Фармакокінетика. Ацикловір частково всмоктується в шлунково-кишковому тракті. У рівноважному стані середня максимальна концентрація (C _SSmax) після прийому препарату в дозі 200 мг кожні 4 год становить 3,1 мкмоль/л (0,7 мкг/мл), а відповідна мінімальна концентрація (C _SSmin) становить 1,8 мкмоль/л (0,4 мкг/мл). Після прийому препарату в дозах 400 і 800 мг кожні 4 год C _SSmax відповідно становить 5,3 мкмоль/л (1,2 мкг/мл) і 8 мкмоль/л (1,8 мкг/мл), а C _SSmin - 2, 7 мкмоль/л (0,6 мкг/мл) і 4 мкмоль/л (0,9 мкг/мл).

Після введення ацикловіру дорослим T _½ з плазми крові становить приблизно 2,9 год. Більша частина виводиться з сечею в незміненому вигляді. Нирковий кліренс ацикловіру значно вище в порівнянні з кліренсом креатиніну, що вказує на участь канальцевоїсекреції при наявності фільтрації в виведенні препарату з сечею. Найбільш значущим метаболітом ацикловіру є 9-карбоксиметоксиметилгуанін, який виводиться з сечею в кількості близько 10-15% введеної дози.

Прийом 1 г пробеніциду за 60 хв до введення ацикловіру подовжує T _½ ацикловіру на 18%, а AUC в плазмі крові збільшується на 40%.

У дорослих C _SSmax після 1-годинної інфузії ацикловіру в дозах 2,5; 5 і 10 мг/кг маси тіла становила 22,7 мкмоль (5,1 мкг/мл), 43,6 мкмоль (9,8 мкг/мл) і 92 мкмоль (20,7 мкг/мл). C _SSmin через 7 год становила 2,2 мкмоль (0,5 мкг/мл), 3,1 мкмоль (0,7 мкг/мл) і 10,2 мкмоль (2,3 мкг/мл). Коли дітям у віці від 1 року замість дози з розрахунку 5 мг/кг маси тіла ввели дозу 250 мг / м ^2, а замість дози 10 мг/кг маси тіла призначили дозу 500 мг / м ^2, значення C _SSmax і C _SSmin були подібні тим, що зазначені у дорослих. У новонароджених і дітей у віці до 3 міс, яким вводили ацикловір в дозах 10 мг/кг маси тіла кожні 8 год шляхом 1-годинної інфузії C _SSmax, становила 61,2 мкмоль (13,8 мкг/мл), а C _SSmin - 10,1 мкмоль (2,3 мкг/мл).

T _½ лікарського засобу з плазми крові становить 3,8 год.

У пацієнтів похилого віку загальний кліренс ацикловіру знижується з кліренсом креатиніну, хоча зміна T _½ з плазми крові незначні.

У хворих з хронічною нирковою недостатністю T _½ ацикловіру становить 19,5 год. T _½ ацикловіру під час гемодіалізу становить 5,7 год. Концентрація препарату в плазмі крові під час діалізу знижується на 60%.

Концентрація ацикловіру у спинномозковій рідині становить близько 50% рівня в плазмі крові. Зв'язування ацикловіру з білками плазми крові незначне (9-33%), тому конкурентного витіснення ацикловіру з місць зв'язування іншими препаратами не відмічено.

Лікування вірусних інфекцій шкіри та слизових оболонок, спричинених вірусом простого герпесу, включаючи первинний та рецидивний генітальний герпес; профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу у хворих з нормальним імунітетом; профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу у хворих з імунодефіцитом; лікування інфекцій, викликаних вірусом vzv (вітряна віспа та оперізувальний герпес);

Таблетку необхідно приймати цілою, запиваючи водою. при застосуванні високих доз ацикловіру слід підтримувати адекватний рівень гідратації організму.

Дорослі. Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу (HSV). Для лікування інфекції, викликані вірусом простого герпесу, слід приймати таблетки Гевіран по 200 мг 5 разів на добу (приблизно кожні 4 год) з перервою на ніч. Препарат приймають 5 днів, при важких первинних інфекціях курс лікування можна продовжити до 10 днів.

У пацієнтів зі зниженим імунітетом (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або порушеннями всмоктування в шлунково-кишковому тракті доза може бути подвоєна до 400 мг або застосовувати відповідну дозу препарату для в / в введення.

Прийом ацикловіру слід почати негайно, відразу після встановлення діагнозу. При рецидивуючих інфекціях дуже важливо почати прийом препарату в продромальному періоді або відразу після появи перших ознак хвороби.

Профілактика рецидивів простого герпесу (HSV) у пацієнтів з нормальним імунітетом

Пацієнтам з нормальним імунітетом для профілактики реідівов інфекції, викликаної вірусом простого герпесу, приймати препарат по 200 мг 4 рази на добу приблизно кожні 6 ч.

Для багатьох пацієнтів ефективне застосування препарату в дозі 400 мг 2 рази на добу кожні 12 год.

Лікування буде ефективним навіть після зменшення дози таблетуванні Гевіран до 200 мг, який приймають 3 рази на добу з інтервалом в 8 ч або навіть 2 рази на добу з інтевалом 12 ч. У деяких пацієнтів відповідь на профілактичне застосування препарату з'являється після застосування добової дози 800 мг .

Препарат слід застосовувати з перервами через кожні 6-12 міс, спостерігаючи за можливими змінами в перебіг хвороби.

Профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу. Для профілактики інфекцій, викликаних вірусом простого герпесу, у хворих з імунодефіцитом таблетки 200 мг слід приймати 4 рази на добу кожні 6 год. У хворих із значним імунодефіцитом (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або у хворих зі зниженою абсорбцією в кишечнику дозу можна подвоїти до 400 мг або застосовувати відповідну дозу для в / в введення.

Тривалість профілактичного застосування визначає лікар залежно від перебігу захворювання та індивідуальної чутливості пацієнта.

Лікування інфекцій, викликаних вірусом вітряної віспи та оперізувального герпесу. Препарат слід приймати по 800 мг 5 разів на добу (приблизно кожні 4 год) з перервою на ніч. Тривалість лікування становить 7 днів.

У пацієнтів зі зниженим імунітетом (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або порушеннями всмоктування в шлунково-кишковому тракті можливо в / в введення препарату.

Лікування слід розпочати негайно, відразу після встановлення діагнозу. Лікування при вітряної віспи та оперізуючий герпес є ефективним, якщо почати прийом препарату відразу після появи перших висипань.

діти

Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу (HSV). Дітям у віці 2 років і старше призначати дози, як для дорослих.

Лікування інфекцій, викликаних вірусом вітряної віспи. Дітям у віці від 2 до 6 років: 400 мг 4 рази на добу.

Дітям у віці старше 6 років: 800 мг 4 рази на добу.

Дозу можна визначити точніше з розрахунку 20 мг/кг маси тіла (до максимальної дози 800 мг) 4 рази на добу. Тривалість лікування становить 5 днів.

Даних про профілактику рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу та оперізувального герпесу, у дітей з нормальним імунітетом немає.

Пацієнти похилого віку. У пацієнтів похилого віку слід враховувати порушення функції нирок і, відповідно, змінювати дозу. Слід контролювати рівень гідратації організму.

Хворі з порушенням функції нирок. Слід з обережністю застосовувати ацикловір у хворих з порушенням функції нирок і стежити за адекватним рівнем гідратації організму.

При лікуванні інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, або профілактиці вірусної інфекції у пацієнтів з помірною або тяжкою нирковою недостатністю застосування рекомендованих пероральних доз не викликає накопичення ацикловіру в організмі в концентраціях вище тих, які вважаються безпечними для введення препарату. Однак хворим з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 10 мл/хв) рекомендують встановити дозу до 200 мг 2 рази на добу кожні 12 год.

При лікуванні інфекцій, спричинених вірусом вітряної віспи та оперізувального герпесу, у пацієнтів з помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 10-25 мл/хв) рекомендують встановити дозу до 800 мг 3 рази на добу кожні 8 год, а у хворих з тяжкою нирковою недостатністю ( кліренс креатиніну 10 мл/хв) рекомендують знизити дозу до 800 мг 2 рази на добу кожні 12 год.

Підвищена чутливість до ацикловіру, валацикловіру або до інших компонентів препарату.

З боку системи крові та лімфатичної системи: анемія, зменшення кількості лейкоцитів, тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: анафілактичні реакції.

З боку психіки та нервової системи: головний біль, запаморочення; дуже рідко - збудження, сплутаність свідомості, тремор, атаксія, дизартрія, галюцинації, психотичні симптоми, судоми, сонливість, енцефалопатія, кома.

Ці симптоми зазвичай минущі та виникають переважно у хворих з порушенням функції нирок або іншими сприятливими факторами.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: задуха.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея, біль в животі.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: тимчасове підвищення рівня білірубіну і підвищення активності печінкових трансаміназ в крові, гепатит, жовтяниця.

З боку шкіри: свербіж, висипи (також підвищена чутливість до світла), кропив'янка, генералізованаалопеція. Оскільки причиною появи генералізованої алопеції можуть бути багато захворювань і застосування різних лікарських засобів, її виникнення при прийомі ацикловіру не визначене, вазомоторний набряк.

З боку нирок: підвищення рівня креатиніну і сечовини в плазмі крові, гостра ниркова недостатність, біль у ділянці нирок.

Біль в області нирок може бути пов'язана з нирковою недостатністю.

Слід контролювати стан гідратації хворого. Порушення функції нирок зазвичай швидко зникають після заповнення рівня рідини в організмі пацієнта і / або зниження дози або відміни препарату. У виняткових випадках може виникати гостра ниркова недостатність.

Загальні порушення і стани у місці введення: втома, підвищення температури тіла.

Ацикловір виводиться з організму з сечею, тому у хворих з нирковою недостатністю дозу препарату слід знизити. у осіб похилого віку слід враховувати можливе порушення функції нирок, у таких пацієнтів необхідно врахувати можливість зниження дози препарату. особи похилого віку та хворі з нирковою недостатністю відносяться до групи підвищеного ризику розвитку побічних ефектів з боку нервової системи, тому за станом пацієнтів цієї категорії слід ретельно спостерігати. відомі нині симптоми зазвичай зникали після припинення прийому.

Застосування в період вагітності та годування груддю. У постмаркетингових дослідженнях лікарських засобів, що містять ацикловір, повідомлялося про випадки застосування ацикловіру у вагітних і появи у них порушень. За результатами цих досліджень, підвищення частоти виникнення аномалій розвитку новонароджених, матері яких приймали ацикловір, в порівнянні із загальною популяцією не виявлено. Призначати ацикловір вагітним слід лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду.

При пероральному прийомі 200 мг 5 разів на добу ацикловір проникає в грудне молоко в концентраціях, які становлять 0,6-4,1% ацикловіру в плазмі крові. Потенційно дитина, яку годують таким грудним молоком, може засвоїти ацикловір у дозі 0,3 мг/кг маси тіла на добу.

Призначати препарат жінкам в період годування груддю слід з особливою обережністю, з урахуванням ризику для дитини.

Діти. У дітей у віці до 2 років препарат у даній лікарській формі не застосовують.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. При вирішенні питання про можливість керування транспортними засобами та іншими механізмами слід брати до уваги клінічний статус пацієнта і профіль побічних реакцій. Досліджень щодо впливу препарату Гевіран на здатність керувати транспортними засобами та роботі з механізмами не проводили. З огляду на можливе виникнення побічних ефектів, слід дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом і роботі з іншими механізмами.

Клінічно значущої лікарської взаємодії не виявлено.

Ацикловір виводиться переважно в незміненому вигляді шляхом активного виведення в ниркових канальцях. Одночасно приймаються препарати, які трансформуються в організмі таким же шляхом, можуть стати причиною підвищення концентрації ацикловіру в плазмі крові. Пробенецид і циметидин збільшують AUC ацикловіру і знижують його нирковий кліренс. Подібне зростання в плазмі крові рівня ацикловіру і неактивного метаболіту - мікофенолату мофетилу, імунодепресанта, який застосовують у пацієнтів після трансплантації, відзначали при одночасному прийомі цих лікарських засобів. Однак, з огляду на широкий терапевтичний діапазон ацикловіру, необхідності в зміні дози немає.

Симптоми: ацикловір частково всмоктується в шлунково-кишкового тракту. одноразовий прийом до 20 г ацикловіру зазвичай не викликає появи симптомів отруєння. в окремих випадках передозування ацикловіру для перорального прийому протягом 7 днів з'являлися симптоми з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювота) і нервової системи (головний біль, сплутаність свідомості).

Неврологічні симптоми, такі як сплутаність свідомості, галюцинації, збудження, судоми та кома, також описані при передозуванні при застосуванні ін'єкційної форми препарату.

Лікування: слід спостерігати за пацієнтом щодо появи симптомів отруєння. Лікування симптоматичне. Гемодіаліз прискорює виведення ацикловіру з крові, і його можна застосовувати в разі появи симптомів передозування.

У сухому захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °C.

діюча речовина: ацикловір;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 200 мг, 400 мг або 800 мг ацикловіру;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, повідон, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат;

оболонка: гіпромелоза, макрогол 6000, титану діоксид (Е 171), триетилцитрат, тальк.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 200 мг і 400 мг: білого кольору, круглі, двоопуклі.

таблетки по 800 мг: білого кольору, довгасті, двоопуклі, з лінією поділу.

Противірусні засоби для системного застосування.

Код АТХ J05А В01.

Фармакодинаміка

Ацикловір є синтетичним аналогом пуринового нуклеозиду, який in vitro та in vivo пригнічує реплікацію патогенних для людини вірусів групи Herpes: Herpes simplex (HSV) I і II типу та вірус Varicella-Zoster (VZV).

Дія ацикловіру з гальмування реплікації зазначених вірусів є дуже вибірковою. У незаражених клітинах ацикловір не використовується субстрат ендогенної тимідинкінази (ТК), тому токсична дія на клітини ссавців є незначною. Проте тимідинкіназа вірусного походження, кодована вірусами HSV і VZV, фосфорилює ацикловір до похідного монофосфату (аналог нуклеозиду), який потім фосфорилюється за участю клітинних ферментів до ди- і трифосфатацикловіру. Трифосфатацикловір є субстратом для вірусної ДНК-полімерази, яка вбудовує його у вірусну ДНК, завершуючи таким чином синтез ланцюга вірусної ДНК і пригнічує його реплікацію.

Тривале застосування ацикловіру або повторні курси лікування хворих з вираженим імунодефіцитом можуть спричинити появу штамів вірусу, резистентних до ацикловіру. У більшості виділених штамів зі зниженою чутливістю виявляється певний дефіцит тимідинкінази, але також описані штами зі зміненою вірусною тимідинкіназою або ДНК-полімеразою. У дослідженнях in vitro також виявлена здатність до утворення штамів HSV зі зниженою чутливістю. Залежність між чутливістю вірусу герпесу до ацикловіру, визначеною in vitro, та клінічною відповіддю на лікування невідома.

Фармакокінетика

Ацикловір частково всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. У рівноважному стані середня максимальна концентрація (C_SSmax) після прийому препарату у дозі 200 мг кожні 4 години становить 3,1 мкмоль/л (0,7 мкг/мл), а відповідна мінімальна концентрація (C_ssmin) – 1,8 мкмоль/л (0,4 мкг/мл). Після прийому препарату у дозах 400 мг і 800 мг кожні 4 години C_SSmax відповідно становить 5,3 мкмоль/л (1,2 мкг/мл) і 8 мкмоль/л (1,8 мкг/мл), а C_ssmin – 2,7 мкмоль/л (0,6 мкг/мл) і 4 мкмоль/л (0,9 мкг/мл).

Після внутрішньовенного введення ацикловіру дорослим період напіввиведення з плазми крові становить приблизно 2,9 години. Більшість препарату виводиться із сечею у незміненому вигляді. Нирковий кліренс ацикловіру значно вищий порівняно з кліренсом креатиніну, що вказує на участь канальцевої секреції при наявності клубочкової фільтрації у виведенні препарату із сечею. Найбільш значущим метаболітом ацикловіру є 9-карбоксиметоксиметилгуанін, який виводиться із сечею в кількості близько 10-15 % уведеної дози.

Прийом 1 г пробенициду за 60 хвилин до введення ацикловіру подовжує період напіввиведення ацикловіру на 18 %, а площа поверхні під кривою концентрація/час у плазмі крові збільшується на 40 %.

У дорослих середня максимальна концентрація (C_SSmax) після одногодинної внутрішньовенної інфузії ацикловіру в дозах 2,5 мг/кг м. т., 5 мг/кг м. т. і 10 мг/кг м. т. складала 22,7 мкмоль (5,1 мкг/мл), 43,6 мкмоль (9,8 мкг/мл) і 92 мкмоль (20,7 мкг/мл). Концентрація C_SSmin через 7 годин складала 2,2 мкмоль (0,5 мкг/мл), 3,1 мкмоль (0,7 мкг/мл) і 10,2 мкмоль (2,3 мкг/мл). Коли дітям віком від 1 року замість дози з розрахунку 5 мг/кг м. т. ввели дозу 250 мг/м² поверхні тіла, а замість дози 10 мг/кг м. т. призначили дозу 500 мг/м² поверхні тіла, значення концентрації C_SSmax і C_SSmin були подібними до тих, що спостерігалися у дорослих. У новонароджених і немовлят віком до 3 місяців, яким вводили ацикловір у дозах 10 мг/кг м. т. кожні 8 годин шляхом одногодинної внутрішньовенної інфузії, C_SSmax складала 61,2 мкмоль (13,8 мкг/мл), а C_SSmin – 10,1 мкмоль (2,3 мкг/мл).

Період напіввиведення лікарського засобу з плазми – 3,8 години.

У пацієнтів літнього віку загальний кліренс ацикловіру зменшується з кліренсом креатиніну, хоча зміни періоду напіввиведення препарату з плазми є незначними.

У хворих із хронічною нирковою недостатністю середній період напіввиведення ацикловіру становить 19,5 години. Середній період напіввиведення ацикловіру під час гемодіалізу – 5,7 години. Концентрація препарату у плазмі крові під час діалізу зменшується на 60 %.

Концентрація ацикловіру у спинномозковій рідині складає приблизно 50 % рівня у плазмі крові. Зв’язування ацикловіру з білками плазми є незначним (9-33 %), тому конкурентного витіснення ацикловіру з місця зв’язування іншими препаратами не спостерігається.

• Лікування вірусних інфекцій шкіри та слизових оболонок, спричинених вірусом простого герпесу, включаючи первинний та рецидивний генітальний герпес.
• Супресія (профілактика рецидивів) інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу у хворих з нормальним імунітетом.
• Профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу у хворих з імунодефіцитом.
• Лікування інфекцій, спричинених вірусом Varicella zoster (вітряна віспа та оперізувальний герпес).

Гевіран не можна призначати хворим з підвищеною чутливістю до ацикловіру, валацикловіру або інших складових препарату.

Клінічно важливої взаємодії ацикловіру з іншими лікарськими засобами не було виявлено.

Ацикловір виділяється головним чином у незміненому вигляді нирками шляхом канальцевої секреції, тому будь-які препарати, що мають аналогічний механізм виділення, можуть збільшувати концентрацію ацикловіру в плазмі. Пробенецид і циметидин подовжують період напіввиведення ацикловіру та площу під кривою “концентрація/час”. При одночасному застосуванні з імуносупресантами хворих після трансплантації органів також підвищується в плазмі рівень ацикловіру та неактивного метаболіту імуносупресивного препарату, але з огляду на широкий терапевтичний індекс ацикловіру коригувати дозу не потрібно.

Ацикловір виводиться з організму із сечею, тому хворим з нирковою недостатністю дозу препарату слід зменшити (див. «Спосіб застосування та дози»). Слід враховувати в осіб літнього віку можливе порушення функції нирок, для таких пацієнтів може потребуватися зниження дози лікарського засобу. Особи літнього віку та хворі з нирковою недостатністю належать до групи підвищеного ризику появи побічної дії з боку нервової системи, тому за пацієнтами цієї категорії слід ретельно спостерігати. Симптоми з боку нервової системи зазвичай зникали після припинення прийому препарату (див. розділ «Побічні реакції»).

Слід звертати особливу увагу на підтримку адекватного рівня гідратації хворих, які отримують високі дози ацикловіру.

Ризик пошкодження нирок підвищується при застосуванні інших нефротоксичних лікарських засобів. Даних з клінічних досліджень недостатньо щоб зробити висновок, що лікування за допомогою ацикловіру знижує частоту ускладнень вітряної віспи у пацієнтів з нормальним імунітетом.

Тривалі або повторні курси застосування ацикловіру у пацієнтів з важким імунодефіцитом можуть призвести до виділення резистентних вірусних штамів, що не реагують на терапію ацикловіром.

Вагітність.

У післяреєстраційному реєстрі нагляду за вагітними задокументовано результати застосування вагітним різних фармацевтичних форм ацикловіру. Не виявлено збільшення кількості вроджених вад у дітей, матері яких застосовували ацикловір під час вагітності, порівняно із загальною популяцією. Однак застосовувати таблетки Гевірану потрібно тоді, коли потенційна користь препарату для матері перевищує можливий ризик для плода.

Годування груддю.

При пероральному прийомі 200 мг ацикловіру 5 разів на добу ацикловір проникає у грудне молоко в коцентраціях, що становлять 0,6-4,1 % від відповідного рівня ацикловіру у плазмі крові. Потенційно дитина, яку годують цим молоком, може засвоїти ацикловір у дозі до 0,3 мг/кг маси тіла на добу. Тому призначати ацикловір жінкам, які годують груддю, потрібно з обережністю, враховуючи співвідношення ризик/користь.

Фертильність.

Немає даних щодо впливу ацикловіру на фертильність жінок.

У дослідженні 20 пацієнтів чоловічої статті з нормальною кількістю сперматозоїдів, застосовувався пероральний ацикловір у дозі 1 г на добу протягом до 6 місяців, не було значного клінічного ефекту на кількість сперматозоїдів їх морфологію чи рухливість.

При вирішенні питання про можливість керування автомобілем і іншими механізмами слід брати до уваги клінічний статус пацієнта та профіль побічних дій препарату.

Дослідження щодо впливу лікарського засобу Гевіран на здатність керувати транспортними засобами та управляти механізмами не проводилися. Враховуючи можливе виникнення побічних дій, слід бути обережним при керуванні транспортними засобами та роботі з іншими механізмами.

Крім того, слід враховувати відстроченні небажанні ефекти діючої речовини.

Таблетку слід приймати цілою, запиваючи водою. При застосуванні високих доз ацикловіру слід підтримувати адекватний рівень гідратації організму.

Дорослі

Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу

Для лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, необхідно приймати таблетки Гевірану в дозі 200 мг 5 разів на день із приблизно 4-годинним інтервалом, за винятком нічного періоду.

Лікування повинно тривати 5 днів, але у разі тяжкої первинної інфекції воно може бути продовжено.

Для хворих з тяжким імунодефіцитом (наприклад після трансплантації кісткового мозку) чи для хворих зі зниженою абсорбцією у кишечнику дозу можна подвоїти до 400 мг або застосувати відповідну дозу препарату для внутрішньовенного введення.

Лікування потрібно починати якомога раніше після початку розвитку інфекції. У випадку рецидивного герпесу найкраще починати лікування у продромальний період або після появи перших ознак ураження шкіри.

Профілактика рецидивів (супресивна терапія) інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу

Хворим з нормальним імунітетом для запобігання рецидивам інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, таблетки Гевірану в дозі 200 мг призначають 4 рази на день з 6-годинним інтервалом.

Для зручності пацієнти можуть приймати 400 мг Гевірану 2 рази на добу з 12-годинним інтервалом.

Лікування буде ефективним навіть після зменшення дози таблетованого Гевірану до 200 мг, які приймають 3 рази на добу з 8-годинним інтервалом або навіть 2 рази на добу з 12-годинним інтервалом.

У деяких хворих радикальне поліпшення спостерігається після прийому добової дози Гевірану 800 мг.

Для спостереження за можливими змінами природного перебігу захворювання терапію Гевіраном потрібно періодично переривати з інтервалом 6-12 місяців.

Профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу

Для профілактики інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, хворим з імунодефіцитом таблетки Гевірану в дозі 200 мг потрібно приймати 4 рази на добу з 6-годинним інтервалом. Для хворих зі значним імунодефіцитом (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або для хворих зі зниженою абсорбцією у кишечнику дозу можна подвоїти до 400 мг або застосувати відповідну дозу препарату для внутрішньовенного введення.

Тривалість профілактики залежить від тривалості періоду ризику.

Лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу

Для лікування інфекцій, спричинених вірусами вітряної віспи тa оперізувального герпесу, потрібно приймати таблетки Гевірану у дозі 800 мг 5 разів на день з 4-годинним інтервалом, за винятком нічного періоду. Лікування повинно тривати 7 діб.

Хворим з тяжким імунодефіцитом (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або хворим зі зниженою абсорбцією у кишечнику краще застосовувати відповідний препарат для внутрішньовенного введення.

Лікування потрібно починати якомога раніше та після початку захворювання, результат буде кращий, якщо лікування почати відразу ж після появи висипів.

Лікування вітряної віспи у пацієнтів з нормальним імунітетом слід розпочинати не пізніше ніж через 24 години після появи висипу.

Пацієнти літнього віку

Слід мати на увазі можливе порушення функції нирок у хворих літнього віку, і дозу препарату для них потрібно відповідно змінити (див. «Пацієнти з нирковою недостатністю»). Необхідно підтримувати адекватний рівень гідратації організму.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Гевіран слід з обережністю призначати хворим з нирковою недостатністю. Необхідно підтримувати адекватний рівень гідратації організму.

При профілактиці та лікуванні інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у хворих з нирковою недостатністю рекомендовані пероральні дози не призводять до накопичення ацикловіру, рівень якого перевищував би безпечний рівень, встановлений для внурішньовенного введення. Проте для хворих з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) рекомендується встановити дозу 200 мг 2 рази на добу з інтервалом приблизно 12 годин.

При лікуванні інфекцій, спричинених вірусом Varicella zoster (вітряна віспа та оперізувальний герпес) для хворих зі значно зниженим імунітетом рекомендується при тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) встановити дозу 800 мг 2 рази на добу з приблизно 12-годинним інтервалом, а для хворих з помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну в межах 10-25 мл/хв) – 800 мг 3 рази на добу з інтервалом приблизно 8 годин.

Діти Для лікування та профілактики інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, дітям з імунодефіцитом віком від 2 років можна застосовувати дози, як для дорослих.

Для лікування вітряної віспи у дітей віком від 6 років призначають 800 мг Гевірану 4 рази на день, дітям віком від 2 до 6 років призначають 400 мг Гевірану 4 рази на день. Тривалість лікування становить 5 днів.

Більш точно дозу препарату можна розрахувати як 20 мг/кг маси тіла (не перевищувати 800 мг) Гевірану 4 рази на добу.

Спеціальних даних щодо застосування Гевірану для профілактики (запобігання рецидивам) інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, або для лікування інфекцій, спричинених вірусом оперізувального герпесу, у дітей з нормальним імунітетом немає.

Діти.

Дітям віком до 2 років цю лікарську форму препарату не застосовують.

Симптоми.

Ацикловір лише частково абсорбується з кишково-шлункового тракту. Були випадки випадкового внутрішнього прийому пацієнтами до 20 г ацикловіру без виникнення токсичного ефекту. При випадковому повторному передозуванні перорального ацикловіру протягом декількох днів виникають гастроентерологічні (такі як нудота та блювання) та неврологічні симптоми (головний біль і сплутаність свідомості).

При передозуванні внутрішньовенного ацикловіру підвищується рівень креатиніну сироватки крові, азоту сечовини крові і, відповідно, з’являється ниркова недостатність. Неврологічними проявами передозування можуть бути сплутаність свідомості, галюцинації, збудження, судоми та кома.

Лікування.

Хворого потрібно ретельно обстежити для виявлення симптомів інтоксикації. Оскільки рівень ацикловіру в крові добре елімінується за допомогою гемодіалізу, останній слід застосовувати у разі передозування.

З боку крові і лімфатичної системи

Дуже рідко: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія.

З боку імунної системи

Рідко: гіперчутливість.

Психічні розлади та розлади з боку нервової системи

Часто: головний біль, запаморочення.

Дуже рідко: збудженість, сплутаність свідомості, тремор, атаксія, дизартрія, галюцинації, психотичні симптоми, конвульсії, сонливість, енцефалопатія, кома.

Вищезазаначені неврологічні реакції є загалом оборотними і зазвичай виникають у хворих із нирковою недостатністю або іншими факторами ризику (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку респіраторної системи та органів грудної клітки

Рідко: задуха.

З боку шлунково-кишкового тракту

Часто: нудота, блювання, діарея, біль у животі.

З боку гепатобіліарної системи

Рідко: тимчасове зростання рівня білірубіну та підвищення активності печінкових трансаміназ у крові.

Дуже рідко: гепатит, жовтяниця.

З боку шкіри та підшкірної тканини

Часто: свербіж, висипання (також підвищена чутливість до світла).

Нечасто: кропив’янка, прискорена генералізована втрата волосся.

Оскільки причиною появи прискореної генералізованої втрати волосся може бути багато захворювань і застосування різних лікарських засобів, її виникнення під час прийому ацикловіру не є визначеним.

Рідко: ангіоневротичний набряк.

Частота невідома: алопеція, мультифлормна еритема, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона.

З боку нирок та сечовидільної системи

Рідко: підвищення рівня креатиніну та сечовини в сироватці крові.

Дуже рідко: гостра ниркова недостатність, біль у нирках.

Біль у нирках може бути пов’язаний з нирковою недостатністю та кристалурією.

Слід контролювати стан гідратації хворого. Порушення роботи нирок зазвичай швидко зникають після поповнення рівня рідини в організмі пацієнта та/або зниження дози або скасування препарату. У виняткових випадках може з’явитися гостра ниркова недостатність.

Загальні розлади

Часто: підвищена втомлюваність, підвищення температури тіла.

3 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 °C у сухому, захищеному від світла місці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток у блістері, по 3 блістери у картонній коробці.

За рецептом.

Фармацевтичний завод «Польфарма» С. А., Польща /

Pharmaceutical Works «Polpharma» S. A., Poland.

Місцезнаходження виробника та адреса його місця провадження діяльності

вул. Пельплиньска 19, 83-200, Старогард Гданьски, Польща /

19, Pelplinska Str., 83-200 Starogard Gdanski, Poland.