Торгівельна назва | Ібупром |
Діючі речовини | Ібупрофен |
Кількість діючої речовини: | 20 мг/мл |
Форма випуску: | суспензія для внутрішнього застосування |
Кількість в упаковці: | 100 мл |
Первинна упаковка: | флакон |
Спосіб застосування: | Орально |
Взаємодія з їжею: | Під час |
Температура зберігання: | від 5°C до 25°C |
Чутливість до світла: | Не чутливий |
Ознака: | Імпортний |
Походження: | Хімічний |
Ринковий статус: | Брендований дженерик |
Виробник: | ЮС ФАРМАЦІЯ ТОВ |
Країна виробництва: | Польша |
Заявник: | USP |
Умови відпуску: | Без рецепта |
Код АТС M Препарати для лікування захворювань кістково-мʼязової системи M01 Протизапальні і знеболюючі засоби M01A Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби M01AE Похідні пропіонової кислоти M01AE01 Ібупрофен |
Ібупром спринт капс - це знеболюючий НПЗП, дія якого пов'язана з гальмуванням синтезу простагландинів. він зменшує біль, набряк і підвищену температуру тіла, пов'язані із запаленням.
При пероральному застосуванні ібупрофен частково всмоктується в шлунку, а повністю - в тонкому кишечнику. C max активного речовини в плазмі крові після перорального прийому досягається через 1-2 ч. Ібупрофен метаболізується в печінці, виділяється нирками (90%) в незміненому вигляді та у вигляді метаболітів, а також з жовчю. T ½ у здорових людей становить майже 1,8 год, у пацієнтів із захворюваннями печінки та / або нирок - 1,8-3,5 год. Зв'язування з білками плазми крові - 99%.
Симптоматичне лікування головного, зубного та періодичної менструального болю. лихоманка і біль в м'язах при застуді.
Ібупром спринт капс рекомендований дорослим і дітям з масою тіла ≥40 кг: початкова доза становить 1-2 капсули, потім, при необхідності, по 1-2 капсули (200-400 мг ібупрофену) кожні 4-6 год. Не застосовувати більше 6 капсул (1200 мг) протягом 24 год.
Діти з масою тіла ≤39 кг. Застосування препарату можливо у дітей з масою тіла 20 кг (приблизно 6 років). Максимальна добова доза ібупрофену становить 20-30 мг/кг маси тіла, розділена на 3-4 прийоми з інтервалом прийому 6-8 ч. Не слід перевищувати максимально допустиму добову дозу.
Дітям з масою тіла від 30 до 39 кг: рекомендована початкова доза - 1 капсула (еквівалентно 200 мг ібупрофену). Максимальна добова доза становить 4 капсули (еквівалентно 800 мг ібупрофену).
Дітям з масою тіла 20-29 кг: рекомендована початкова доза - 1 капсула (еквівалентно 200 мг ібупрофену). Максимальна добова доза становить 3 капсули (еквівалентно 600 мг ібупрофену).
Капсули приймають під час їди, не розжовуючи, запиваючи водою.
Особи літнього віку не потребують спеціального підбору дози.
Якщо симптоми захворювання зберігаються більше 3 днів, а при застосуванні для зниження інтенсивності болю - більше 4 днів, необхідно звернутися до лікаря для уточнення діагнозу та коригування схеми лікування.
Підвищена чутливість до ібупрофену або будь-якого з інших компонентів препарату.
Алергічні реакції (бронхіальна астма, риніт, набряк Квінке) або висип, пов'язані із застосуванням ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів.
Геморагічні діатези.
Застосування препарату одночасно з іншими НПЗП, включаючи специфічні інгібітори ЦОГ-2.
Кровотеча у верхніх відділах травного тракту або перфорація в анамнезі, пов'язані з попереднім лікуванням НПЗП.
Виразкова хвороба шлунка / кровотеча нині або в анамнезі (2 і більше чітких епізодів загострення виразкової хвороби або кровотеч).
Важка ниркова, серцева або печінкова недостатність, ІХС або тяжка серцева недостатність.
Діти з масою тіла 20 кг.
Хворим з цереброваскулярними або іншими активними формами кровотечі.
Хворим з невідомою етіологією кровотеч.
Хворим з дегідратацією, викликаної блювотою, діареєю або недостатнім прийомом рідини.
Нижче наведено перелік побічних реакцій, зазначених у осіб, які отримували ібупрофен при короткостроковому лікуванні болю і лихоманки легкого та середнього ступеня тяжкості.
Загальні розлади. Підвищена чутливість у вигляді кропив'янки та свербежу, підвищення потовиділення, тяжкі реакції підвищеної чутливості з набряком обличчя, язика і гортані, задишка, тахікардія, зниження артеріального тиску, анафілактоїдні реакції (анафілаксія, набряк Квінке аж до шоку). Загострення БА і бронхоспазм або диспное, алергічний риніт, еозинофілія, риніт. Зниження апетиту.
З боку органів чуття. Порушення слуху (зниження слуху, дзвін або шум у вухах), порушення зору (токсичне ураження зорового нерва, нечіткість зору або двоїння, скотома, сухість і подразнення очей, набряк кон'юнктиви та повік алергічного генезу), зміна сприйняття кольорів.
Шлунково-кишкового тракту. Біль в животі, диспепсія, нудота, діарея, метеоризм, запор і блювота, печія, виразковий стоматит, гастрит, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча в деяких випадках можуть привести до летального результату, особливо в осіб похилого віку. Загострення виразкового коліту та хвороби Крона. Роздратування або сухість слизової оболонки порожнини рота, виразки слизової оболонки ясен, афтозний стоматит, панкреатит, виразкова хвороба.
Неврологічні розлади. Головний біль, запаморочення, безсоння, тривожність, депресія, нервозність і дратівливість, психомоторне збудження, сонливість, сплутаність свідомості, галюцинації, асептичнийменінгіт (частіше у хворих з аутоімунними захворюваннями), емоційна нестабільність.
З боку серцево-судинної системи. Серцева недостатність, тахікардія, підвищення артеріального тиску, інфаркт міокарда.
З боку сечовидільної системи. Зменшення екскреції сечовини та набряки. ОПН, алергічний нефрит, гломерулонефрит, олігурія, поліурія, цистит, гематурія. Папіллонекроз, особливо при тривалому застосуванні. Підвищення рівня сечовини в плазмі крові. Інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, тубулярний некроз.
З боку гепатобіліарної системи. Порушення функції печінки, особливо при тривалому застосуванні. Гепатит, панкреатит, дуоденіт, езофагіт. Гепаторенальний синдром, жовтяниця, гепатонекроз, печінкова недостатність.
З боку системи крові та лімфатичної системи. Розлади системи кровотворення (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз). Першими ознаками є: висока температура, біль у горлі, виразки в ротовій порожнині, симптоми грипу, тяжка форма виснаження, незрозуміле кровотеча і гематоми. Апластична анемія, гемолітична анемія, зниження гематокриту та рівня гемоглобіну.
З боку шкіри та підшкірної клітковини. Важкі форми шкірних реакцій, таких як мультиформна еритема, синдром Стівенса - Джонсона і токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла). Ексфоліативний і бульозний дерматит, лущення шкіри, алопеція, пурпура, фотосенсибілізація.
З боку імунної системи. У пацієнтів з аутоімунними порушеннями (системний червоний вовчак, системні захворювання сполучної тканини) при лікуванні ібупрофеном спостерігалися поодинокі випадки появи симптомів асептичного менінгіту (ригідність потиличних м'язів, головний біль, нудота, блювота, висока температура або дезорієнтація). Алергічні реакції у вигляді висипів на шкірі, свербіння, нападу БА, зниження артеріального тиску.
Виразність побічних ефектів можна зменшити шляхом нетривалого застосування мінімальної ефективної дози, необхідної для усунення симптомів.
Слід з обережністю застосовувати препарат хворим з:
Препарат містить сорбіт. Не рекомендується застосовувати у хворих із спадковою непереносимістю фруктози.
Особи похилого віку мають підвищений ризик виникнення побічних реакцій при застосуванні НПЗЗ, особливо у вигляді шлунково-кишкової кровотечі та перфорації, які можуть мати летальний результат.
Шлунково-кишкові кровотечі, ульцерація або перфорація, які можуть мати летальний результат, відзначали при застосуванні всіх НПЗЗ і незалежно від тривалості лікування як з, так і без серйозних шлунково-кишкових ускладнень в анамнезі.
Підвищення дози НПЗП, похилий вік і виразкова хвороба в анамнезі є ризиком виникнення побічних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту. Під час лікування в цих випадках рекомендується застосовувати мінімально ефективні дози.
Слід враховувати проведення комбінованої терапії протектівнимі препаратами (наприклад мізопростолом або інгібіторами протонної помпи), особливо у пацієнтів, які потребують тривалого застосування низьких доз ацетилсаліцилової кислоти або інших лікарських засобів, які можуть призвести до підвищення ризику виникнення побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту.
Пацієнти, у яких відзначали шлунково-кишкові розлади, і особи похилого віку повинні припинити лікування і проконсультуватися з лікарем при появі будь-яких небажаних симптомів (особливо кровотечі з травного тракту).
Слід з обережністю застосовувати препарат у пацієнтів, які отримують супутню терапію лікарськими засобами, які можуть підвищити ризик розвитку виразкової хвороби або кровотечі, зокрема пероральнікортикостероїди, антикоагулянти, наприклад варфарин, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або антитромбоцитарні засоби, такі як ацетилсаліцилова кислота.
НПЗП слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, що мають в анамнезі виразковий коліт або хворобу Крона, оскільки їх стан може погіршуватися.
Серйозні шкірні реакції, деякі з них летальні, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса - Джонсона і токсичний епідермальний некроліз, дуже рідко можуть виникати в зв'язку із застосуванням НПЗП. Пацієнти мають високий ризик виникнення цих реакцій на початку курсу лікування, причому перші прояви реакції виникають в більшості випадків протягом 1-го місяця лікування. Прийом препарату слід припинити при першому прояві шкірних висипань, уражень слизової оболонки або будь-яких інших симптомів гіперчутливості.
У пацієнтів, що мали або мають БА або алергічні захворювання, може виникати бронхоспазм.
При тривалому застосуванні знеболюючих засобів у великих дозах може виникнути головний біль, який не можна лікувати шляхом підвищення дози препарату.
Тривале і безконтрольне застосування знеболюючих засобів, особливо поєднання різних знеболювальних діючих речовин, може призводити до хронічного ураження нирок з ризиком виникнення ниркової недостатності (анальгетическая нефропатія).
Є деякі докази того, що лікарські засоби, які уповільнюють синтез циклооксигенази / простагландинів, можуть викликати порушення репродуктивної функції у жінок через вплив на процес овуляції. Це явище може бути усунуто шляхом скасування цих препаратів.
Застосування ібупрофену, особливо у високих дозах (2400 мг щодня), а також тривале застосування може призвести до незначного підвищення ризику появи артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад інфаркт міокарда або інсульт). Дані епідеміологічних досліджень не вказують на те, що низька доза ібупрофену (наприклад нижче 1200 мг/добу) може призвести до підвищення ризику розвитку інфаркту міокарда.
Системний червоний вовчак та системні захворювання сполучної тканини підвищують ризик виникнення асептичного менінгіту.
Застосування в період вагітності або годування груддю
Вагітність. Інгібітори синтезу простагландинів можуть негативно впливати на вагітних та / або розвиток ембріона / плода. Дані епідеміологічних досліджень вказують на підвищення ризику переривання вагітності, а також розвитку вад серця після застосування інгібіторів синтезу простагландину на ранніх термінах вагітності. Ризик, як вважається, зростає при збільшенні дози та тривалості лікування.
У I-II триместр вагітності ібупрофен застосовують тільки тоді, коли, на думку лікаря, користь для матері значно перевищує потенційний ризик для плоду. Якщо ібупрофен призначають жінкам при спробах запліднення або протягом I і II триместру вагітності, доза повинна бути якомога нижче, а тривалість лікування якомога менше.
Ібупрофен протипоказаний протягом III триместру вагітності.
Період годування груддю. Ібупрофен та його метаболіти можуть проникати в низьких концентраціях у грудне молоко. До сих пір невідомо про шкідливий вплив препарату на організм немовлят, тому, як правило, при короткочасному лікуванні болю і лихоманки в рекомендованих дозах припиняти годування груддю не потрібно.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами
При короткочасному застосуванні не впливає або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами, але при тривалому застосуванні можуть виникати такі побічні ефекти, як підвищена стомлюваність і запаморочення.
Діти. Чи не призначають дітям з масою тіла 20 кг.
Ібупрофен (як і інші нестероїдні протизапальні засоби) не слід застосовувати в комбінації з:
ацетилсаліциловою кислотою, якщо менша доза ацетилсаліцилової кислоти (не вище 75 мг / день) не була призначена лікарем, оскільки це може привести до ризику виникнення побічних ефектів;
іншими НПЗП: це може привести до підвищення частоти виникнення побічних ефектів.
З обережністю слід застосовувати ібупрофен у комбінації з:
дигоксином: підвищується рівень в плазмі крові обох препаратів;
ГКС: підвищується ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі або ульцерации;
антитромботичними засобами: підвищується ризик розвитку шлунково-кишкової кровотечі;
антикоагулянтами: НПЗП можуть підсилити дію антикоагулянтів, наприклад варфарину;
антитромбоцитарними та селективними інгібіторами серотоніну: може підвищуватися ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі;
анітігіпертензівнимі препаратами та діуретиками: НПЗП можуть знизити лікувальний ефект цих препаратів;
літієм та метотрексатом: існують докази потенційного підвищення рівня літію та метотрексату в плазмі крові;
калійзберігаючимидіуретиками: може призвести до гіперкаліємії (рекомендується перевірка рівня калію в плазмі крові);
циклоспорином і такролімусом: підвищується ризик нефротоксичності;
зидовудином: існують докази підвищення ризику появи гемартроза і гематоми у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які отримують супутнє лікування зидовудином та ібупрофеном;
сульфанілсечовиною: необхідно контролювати рівень глюкози в крові;
антибіотиками групи хінолонів: може виникнути ризик появи судом;
серцевимиглікозидами: можуть загострювати серцеву недостатність, знижувати швидкість клубочкової фільтрації і підвищувати рівень глікозидів в плазмі крові;
діуретиками: можуть збільшити ризик виникнення нефротоксичної ефекту;
селективними інгібіторами серотоніну: може підвищуватися ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі;
міфепристоном: не слід приймати НПЗП протягом 8-12 днів після застосування міфепристону, це може привести до зниження ефекту дії міфепристону.
У разі гострого передозування симптоми залежать від прийнятої кількості лікарського засобу, а також часу, який минув з моменту його прийому. першими симптомами, які зазвичай відзначають, є нудота, блювота, головний біль і запаморочення, біль в епігастрії, сонливість. в разі передозування може виникнути діарея, шум у вухах, кровотеча зі шлунково-кишкового тракту, нервове збудження і дезорієнтація, судоми, кома, артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія з порушенням серцевого ритму, підвищення температури тіла, порушення з боку дихальної системи та порушення функцій нирок, при важкому отруєнні може розвиватися метаболічний ацидоз; протромбіновий індекс може бути підвищеним, можливо, внаслідок впливу на фактори згортання крові. може виникати ОПН і пошкодження печінки. у хворих ба може відбуватися загострення перебігу захворювання. після тривалого прийому спорадично можуть відзначати гемолітична анемія, гранулоцитопенію і тромбоцитопенія.
Якщо після гострого передозування пройшло не більше 1 год, рекомендується викликати блювання, промити шлунок або прийняти активоване вугілля.
У випадках передозування ібупрофену немає антидоту і специфічного лікування. Симптоматичне лікування засноване на моніторингу життєво важливих функцій з вимірюванням артеріального тиску, виконанням ЕКГ, а також симптомів, що вказують на можливу кровотечу зі шлунково-кишкового тракту, поява метаболічного ацидозу і порушень з боку ЦНС.
При температурі не вище 25 °C.
Опис препарату Ібупром д/дітей сусп. орал. 100мг/5мл фл. 100мл на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.
діюча речовина: ібупрофен;
5 мл суспензії містить ібупрофену 100 мг;
допоміжні речовини: мальтит рідкий, гліцерин, натрію цитрат, кислота лимонна безводна, натрію хлорид, гіпромелоза 15 сР, ксантанова камедь, натрію бензоат (Е 211), ароматизатор полуничний 501094 АР0551, сахарин натрію, вода очищена.
Суспензія оральна.
Основні фізико-хімічні властивості: густа суспензія, вільна від сторонніх включень, біла або майже біла з характерним полуничним смаком.
Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Похідні пропіонової кислоти.
Код АТХ М01А Е01.
Ібупрофен – це нестероїдний протизапальний засіб (НПЗЗ), похідне пропіонової кислоти, який чинить спрямовану дію проти болю, жару та запалення шляхом пригнічування синтезу простагландинів – медіаторів болю та запалення. Крім цього, ібупрофен оборотно пригнічує агрегацію тромбоцитів.
Після перорального застосування ібупрофен швидко та майже повністю абсорбується. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 45 хвилин, якщо застосовувати препарат натще, та через 1-2 години, якщо застосовувати після їди. Ібупрофен на 90-99 % зв’язується з білками плазми крові та проникає в синовіальну рідину. Ібупрофен метаболізується у печінці до двох неактивних метаболітів, що швидко та майже повністю виводяться нирками. Деяка кількість (10 %) виводиться у незміненому вигляді. Період напіввиведення становить 2 години.
Симптоматичне лікування гарячки та болю різного походження у дітей віком від 3 місяців до 12 років з масою тіла не менше 5 кг (включаючи гарячку після імунізації, гострі респіраторні вірусні інфекції, грип, біль при прорізування зубів, біль після видалення зуба, зубний біль, головний біль, біль у горлі, біль при розтягненні зв'язок та інші види болю, у тому числі запального генезу).
Слід уникати одночасного застосування ібупрофену з ацетилсаліциловою кислотою та з іншими НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, оскільки це може підвищити ризик виникнення побічних ефектів. Експериментальні дані допускають, що ібупрофен може інгібувати дію малих доз ацетилсаліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів при їх супутньому застосуванні. В одному дослідженні, коли разова доза 400 мг ібупрофену була застосована за 8 годин до або через 30 хвилин після застосування ацетилсаліцилової кислоти у дозі 81 мг, спостерігалося зниження впливу ацетилсаліцилової кислоти на утворення тромбоксану чи агрегацію тромбоцитів. Проте обмеженість цих даних, а також невизначеність даних екстраполяції ex vivo стосовно клінічних даних показує, що не можна зробити точних висновків щодо постійного застосування ібупрофену, а також не розглянуто жодних значних ефектів при одноразовому застосуванні.
Гіпотензивні та діуретичні лікарські засоби. НПЗЗ можуть зменшити ефективність останніх та підвищити ризик розвитку нефротоксичності.
Антикоагулянти. НПЗЗ можуть збільшити лікувальний ефект таких антикоагулянтів, як варфарин.
Кортикостероїди можуть підвищити ризик появи небажаних реакцій у травному тракті.
Серцеві глікозиди. НПЗЗможуть загострювати серцеву недостатність, зменшувати швидкість клубочкової фільтрації та збільшувати рівень глікозидів у плазмі крові.
Антитромбоцитарні та селективні інгібітори серотоніну. Може підвищуватись ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі.
Метотрексат та препарати літію. Є дані про підвищення рівня цих препаратів у плазмі крові.
Циклоспорини. Є деякі дані про можливу взаємодію препаратів, що може призвести до підвищення ризику нефротоксичності.
Міфепристон. Не слід приймати НПЗЗ протягом 8-12 днів після застосування міфепристону, це може призвести до зменшення ефекту дії міфепристону.
Такролімус. Підвищення ризику нефротоксичності.
Зидовудин. Існують докази підвищення ризику появи гемартрозу та гематоми у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які застосовують супутнє лікування зидовудином та ібупрофеном.
Хінолонові антибіотики можуть збільшити ризик виникнення судом.
Дані досліджень та епідеміологічні дані свідчать, що застосування ібупрофену (особливо у високих дозах ³ 2400 мг на добу) може бути пов’язане з дещо підвищеним ризиком артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркту міокарду або інсульту). Загалом дані епідеміологічних досліджень не припускають, що низька доза ібупрофену (наприклад, ≤ 1200 мг на добу) може призвести до підвищення ризику артеріальних тромботичних ускладнень.
Пацієнти з неконтрольованою гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, встановленою ішемічною хворобою серця, захворюванням периферичних артерій та/або цереброваскулярною хворобою повинні отримувати лікування тільки після консультації з лікарем. Не слід перевищувати рекомендоване дозування.
Застосовувати з обережністю та після консультації з лікарем у разі серцево-судинних захворювань в анамнезі, цукрового діабету, захворювань периферичних артерій, порушеннях мозкового кровообігу.
Слід з обережністю (після консультації з лікарем) розпочинати застосування препаратів із діючою речовиною ібупрофен пацієнтам, у яких спостерігався підвищений артеріальний тиск та/або серцева недостатність, а також затримка рідини, підвищений артеріальний тиск та набряки під час лікування НПЗЗ.
Побічні ефекти можна зменшити, якщо застосовувати мінімальну ефективну дозу, потрібну для усунення симптомів, протягом якнайкоротшого періоду.
Ризик появи побічних ефектів більший у дорослих пацієнтів, ніж у пацієнтів молодшого віку.
Бронхоспазм може виникнути у пацієнтів, хворих на бронхіальну астму, з алергічними захворюваннями нині або з наявністю бронхоспазму в анамнезі.
Не рекомендується застосовувати ібупрофен паралельно з іншими НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2.
Системний червоний вовчак та системні захворювання сполучної тканини. Підвищений ризик асептичного менінгіту.
Симптоми підвищення артеріального тиску та/або серцевої недостатності у зв’язку з тяжким порушенням функції печінки можуть погіршуватися та/або можлива затримка рідини.
Симптоми ниркової недостатності у зв’язку з наявністю тяжких порушень функції нирок можуть погіршуватися (див. пункт «Протипоказання» та «Побічні реакції»).
Хронічні запальні захворювання кишечнику. Нестероїдні протизапальні препарати слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які мали в анамнезі виразковий коліт або хворобу Крона, оскільки їхній стан може погіршуватися.
При застосуванні всіх НПЗЗ була зафіксована кровотеча з травного тракту, виразка або перфорація, що можуть призвести до летального наслідку під час курсу лікування при наявності або відсутності симптомів погіршення чи серйозних серцево-судинних відхилень в анамнезі.
Підвищення дози НПЗЗ та виразкова хвороба в анамнезі є ризиком виникнення побічних реакцій з боку травного тракту. Під час лікування в таких випадках рекомендовано застосовувати мінімальні ефективні дози препарату.
Слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам, які одержують супутню терапію лікарськими засобами, що можуть збільшувати ризик виникнення виразкової хвороби або кровотечі, зокрема пероральні кортикостероїди, антикоагулянти, наприклад варфарин, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або антитромбоцитарні засоби, такі як ацетилсаліцилова кислота.
Серйозні шкірні реакції, такі як ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз, виникали дуже рідко. Найвищий ризик цих реакцій на початку курсу лікування, причому перші прояви з’являються у більшості випадків упродовж першого місяця лікування.
Пацієнтам слід припинити лікування ібупрофеном при першій появі висипу, пошкодженні слизових оболонок чи інших проявах гіперчутливості.
Лікарський засіб не слід призначати пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози.
Препарат застосовують дітям.
Препарат застосовують дітям.
Для перорального та короткострокового застосування.
Доза для дітей залежить від віку та маси тіла дитини. Добова доза лікарського засобу становить 20 – 30 мг/кг маси тіла дитини.
Разова доза повинна становити 5 – 10 мг/кг маси тіла дитини.
Максимальна добова доза не має перевищувати 30 мг/кг.
Немовлятам віком від 3 до 6 місяців (з масою тіла не менше 5 кг): по 2,5 мл суспензії (50 мг) кожні 8 годин, але не більше 3 разів на добу (добова доза ібупрофену становить не більше 150 мг).
Немовлятам віком від 6 до 12 місяців: по 2,5 мл суспензії (50 мг) кожні 6 годин, але не більше 3-4 разів на добу (добова доза ібупрофену – 150-200 мг).
Дітям віком від 1 до 3 років: по 5 мл суспензії (100 мг) кожні 8 годин, але не більше 3 разів на добу (добова доза ібупрофену – 300 мг).
Дітям віком від 4 до 6 років: по 7,5 мл суспензії (150 мг) кожні 8 годин, але не більше 3 разів на добу (добова доза ібупрофену – 450 мг).
Дітям віком від 7 до 9 років: по 10 мл суспензії (200 мг) 3 рази на добу (добова доза ібупрофену – 600 мг).
Дітям віком від 10 до 12 років: по 15 мл суспензії (300 мг) 3 рази на добу (добова доза ібупрофену – 900 мг).
Дітям від 3 до 6 місяців лікарський засіб застосовують тільки після консультації лікаря.
При лихоманці після імунізації (дітям віком 3-6 місяців) – 2,5 мл (50 мг), у разі необхідності – ще 2,5 мл (50 мг) через 6 годин, але не більше ніж 5 мл (100 мг) впродовж 24 годин.
Не перевищувати рекомендованої дози.
Тривалість застосування залежить від перебігу захворювання та зазвичай становить 3 доби. Якщо гарячка не зникає протягом 3 діб, слід звернутися до лікаря.
Необхідно збовтати перед вживанням. Лікарський засіб можна приймати безпосередньо, запиваючи достатньою кількістю води, або попередньо змішати з водою чи соком.
Якщо у дітей віком 3-6 місяців симптоми зберігаються більше 24 годин з початку захворювання, слід негайно звернутися до лікаря.
Діти.
Препарат застосовують дітям віком від 3 місяців до 12 років з масою тіла не менше 5 кг.
Застосування дітям понад 400 мг/кг маси тіла може викликати інтоксикацію. Період напіввиведення при передозуванні становить 1,5-3 години.
Симптоми.
У більшості пацієнтів, які прийняли клінічно важливі кількості НПЗЗ, можуть виникати лише нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці або дуже рідко – діарея. Також можливий шум у вухах, головний біль та кровотеча у травному тракті. При більш тяжкому отруєнні можуть проявлятися токсичні ураження центральної нервової системи у вигляді сонливості, інколи – збудження, а також дезорієнтація або кома. Інколи у пацієнтів спостерігається спазм м'язів. При тяжкому отруєнні можливий метаболічний ацидоз та пролонгація протромбінового часу внаслідок впливу на фактори згортання крові. Можлива гостра ниркова недостатність та пошкодження печінки. У хворих на бронхіальну астму може спостерігатися загострення перебігу захворювання.
Лікування.
Лікування може бути симптоматичним та підтримуючим, а також включати очищення дихальних шляхів, моніторинг показників серцевої діяльності та основних показників життєдіяльності до досягнення стабільного стану. Рекомендується пероральне застосування активованого вугілля, якщо після вживання потенційно токсичної кількості препарату минуло не більше 1 години. При частих або тривалих спазмах м'язів лікування слід проводити за допомогою внутрішньовенного введення діазепаму або лоразепаму. У разі бронхіальної астми слід застосовувати бронходилататори.
Гіперчутливість може проявлятись у вигляді:
Перелік зазначених нижче побічних реакцій пов'язаний з побічними реакціями, що спостерігаються при нетривалому застосуванні ібупрофену у складі препаратів, що відпускаються без рецепта. При тривалому лікуванні хронічних захворювань можуть виникати додаткові побічні ефекти.
Інфекції та інвазії.
Загострення запальних станів, близьких до інфекційних (некротичний фасцит). У пацієнтів iз аутоiмунними порушеннями (а саме, системним червоним вовчаком, системними захворюваннями сполучної тканини) під час лікування iбупрофеном спостерігалися поодинокі випадки появи симптомів асептичного мeнінгiтy, зокрема ригідність потиличних м’язів, головний біль, нудота, блювання, висока температура або дезорієнтація.
З боку травної системи.
Печія, абдомінальний біль, нудота, блювання, метеоризм, діарея, запор, незначні шлунково-кишкові кровотечі, що можуть спричинити анемію, виразкова хвороба, перфорація або кровотеча з травного тракту, що можуть у деяких випадках призвести до летального наслідку, особливо у пацієнтів літнього віку, виразковий стоматит, загострення виразкового коліту, хвороба Крона, гастрит, сухість слизової оболонки порожнини рота, езофагіт, панкреатит, дуоденіт, розвиток діафрагмових стриктур кишечнику, диспепсія, мелена, гематемезис.
Прийом лікарського засобу слід припинити при появі стійкого болю в епігастрії, мелени чи кривавого блювання та негайно звернутися до лікаря.
З боку нервової системи.
Головний біль, запаморочення, безсоння, тривожність, дратівливість, втомлюваність, нервозність, дзвін у вухах, психомоторне збудження, емоційна нестабільність, судоми, сонливість.
Психічні розлади.
Психічні реакції, депресія.
З боку сечовидільної системи.
Гостра ниркова недостатність, папілонекроз, особливо при тривалому застосуванні, що супроводжується підвищенням рівня сечовини у сироватці крові та набряком.
Можливо, ібупрофен викликає інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, олігурію, поліурію, тубулярний некроз, гломерулонефрит.
З боку гепатобіліарної системи.
Порушення з боку печінки, особливо при тривалому застосуванні, у вигляді гострого гепатиту, жовтяниці, гепаторенального синдрому, гепатонекрозу, печінкової недостатності.
З боку системи крові та лімфатичної системи.
Розлади системи кровотворення (анемія, нейтропенія, апластична анемія, гемолітична анемія, еозинофілія, зниження гематокриту та рівня гемоглобіну, лейкопенія, тромбоцитопенiя, панцитопенiя, агранулоцитоз). Першими ознаками є висока температура, біль у горлі, виразки в ротовій порожнині, симптоми грипу, тяжка форма виснаження, нез'ясована кровотеча, синці, оборотна агрегація тромбоцитів, альвеоліт, легенева еозинофілія, панкреатит.
З боку шкіри та її похідних
Лущення шкіри, алопеція, фотосенсибілізація, можуть виникати тяжкі форми шкірних реакцій, таких як синдром Стівенса-Джонсона, відзначалися ексфоліативні та бульознi дерматити, включаючи мультиформну еритему та токсичний епідермальний некроліз, шкірні висипання, пурпура, тяжкі інфекції шкіри та м’яких тканин можуть виникнути внаслідок вітрянки.
З боку імунної системи.
Реакції гіперчутливості, включаючи шкірний свербіж, кропив’янку та напади бронхіальної астми (з можливим падінням артеріального тиску), можуть виникати тяжкі форми реакцій гіперчутливості, зокрема набряк обличчя, язика чи гортані, що супроводжується звуженням дихальних шляхів, посилене серцебиття, падіння артеріального тиску до виникнення шоку.
Прийом лікарського засобу слід припинити при появі будь-якої побічної реакції та негайно звернутися до лікаря.
З боку кардіоваскулярної і цереброваскулярної системи.
Цереброваскулярні ускладнення, набряки, артеріальна гіпертензія, серцева недостатність, посилене серцебиття, інфаркт міокарда, інсульт, артеріальна гіпотензія.
Дані досліджень свідчать, що застосування ібупрофену (особливо у високих дозах ³ 2400 мг на добу та при тривалому лікуванні) може бути пов’язане з дещо підвищеним ризиком артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркту міокарда або інсульту).
З боку органів зору.
Нечіткість зору, зміна сприйняття кольорів, токсична амбліопія, сухість слизових оболонок очей.
З боку органів слуху.
Зниження слуху, шум у вухах, порушення слуху.
З боку дихальної системи.
Риніт.
Інші ефекти. Зміни в ендокринній системі та метаболізмі, зменшення апетиту.
Прийом лікарського засобу слід припинити при появі будь-якої побічної реакції та негайно звернутися до лікаря.
3 роки.
Після першого розкриття – 6 місяців.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C. Зберігати у недоступному для дітей місці.
По 100 мл, 150 мл або 200 мл у флаконі. По 1 флакону у комплекті зі шприцом-дозатором об’ємом 5 мл в картонній коробці.
Без рецепта.
Фармасьєрра Мануфекчурін, С. Л./
Farmasierra Manufacturing, S.L.
або
Делфарм Бладел Б. В./
Delpharm Bladel B.V.
або
Фармалідер, С. А./
Farmalider, S.A.
або
ТОВ ЮС Фармація/
US Pharmacia Sp. z o.o.
Адреса
Вул. Ірун, Км. 26,200, Сан Себастьян де лос Реєс, 28700 Мадрид, Іспанія/
Ctra. Irun, Km. 26,200, San Sebastian de los Reyes, 28700 Madrid, Spain.
або
Індастрівег 1, 5531АД, Бладел, Нідерланди/
Industrieweg 1, Bladel, 5531AD, Netherlands.
або
вул. Арагонесес, 2, 28108 Алькобендас, Мадрид, Іспанія/
C/Aragoneses, 2, Alcobendas, Madrid, 28108, Spain.
або
вул. Зембицка 40, 50-507 Вроцлав, Польща/
Ziebicka 40, 50-507 Wroclaw, Poland.
Юнiлaб, ЛП, США/
Unilab, LP, USA.
966 Хангерфорд Драйв, офiс 3Б, Роквiль, МД 20850, США/
966 Hungerford Drive, Suite 3B, Rockville, MD 20850, USA.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}