Упаковка / 6 шт.
112.70 грн.Торгівельна назва | Ікзим |
Код АТС J Засоби для лікування інфекцій J01 Антибактеріальні засоби J01D Інші бета-лактамні антибіотики J01DD Цефалоспорини третього покоління J01DD08 Цефіксим |
Фармакодинаміка. цефіксим - пероральний напівсинтетичний цефалоспорин iii покоління, у якого відзначена in vitro бактерицидна активність щодо широкого спектра грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. клінічна ефективність була продемонстрована проти інфекцій, викликаних поширеними патогенними мікроорганізмами, включаючи streptococcus pneumoniae, streptococcus pyogenes, escherichia coli, proteus mirabilis, різновиди klebsiella, haemophilus influenzae (β-лактамазоположітельние і негативні), moraxella (branhamella) catarrhalis (β-лактамазоположітельние і негативні) і різновиди enterobacter. цефіксим проявляє високу стабільність в присутності β-лактамази.
Більшість штамів ентерококів (Streptococcus faecalis, стрептококи групи D) та стафілококи (включаючи коагулазопозитивні та негативні штами та метицилін штами) стійкі до цефіксиму. Крім того, більшість штамів Pseudomonas, Bacteroides fragilis, Listeria monocytogenes і Clostridia проявляють резистентність щодо цефіксиму.
Фармакокінетика. Швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Біодоступність - 30-50%. C max в плазмі крові досягається через 2-6 год. Зв'язування з білками плазми крові (в основному з альбумінами) - 65%. T ½ - 2,4-4 ч. Виводиться з сечею, переважно в незміненому вигляді.
Інфекції, викликані мікроорганізмами, чутливими до цефіксиму:
Суспензія призначена для застосування в педіатрії.
Для дітей у віці від 6 місяців до 12 років з масою тіла 50 кг рекомендована добова доза - 8 мг/кг маси тіла одноразово або по 4 мг/кг маси тіла 2 рази на добу.
Звичайна доза цефіксиму для дітей у віці старше 12 років з масою тіла 50 кг становить 400 мг/добу одноразово або по 200 мг 2 рази на добу з інтервалом 12 год.
Дозування препарату і тривалість курсу лікування визначаються лікарем індивідуально, але в середньому складають від 5-10 (при неускладнених інфекціях) до 10-14 днів (при ускладнених інфекціях).
Ікзим можна застосовувати при порушенні функції нирок: при кліренсі креатиніну ≥20 мл/хв приймають звичайну дозу препарату, при кліренсі креатиніну 20 мл/хв - половину добової дози.
Приготування суспензії. Перед приготуванням необхідно перевернути та струснути флакон для розпушування порошку, в 2 прийоми додати кип'ячену холодну воду до позначки, зазначеної на флаконі, щоразу збовтуючи флакон до утворення однорідної суспензії.
Приймати суспензію можна не раніше ніж через 5 хв після приготування.
Перед кожним прийомом готову суспензію необхідно ретельно збовтати.
Підвищена чутливість до антибіотиків групи цефалоспоринів і пеніцилінів або до будь-якого з компонентів препарату, порушення функції печінки, шлунково-кишкова кровотеча, виразковий коліт, порфірія.
Шлунково-кишковий тракт: спазми кишечника, біль в животі, помірна діарея, нудота, блювання, кандидоз слизової оболонки рота, псевдомембранозний коліт, сухість в порожнині рота, анорексія, диспепсія, метеоризм, дисбактеріоз, иктеричность шкіри; в окремих випадках - стоматит, глосит.
З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, підвищена стомлюваність, слабкість, гіперактивність.
З боку системи крові та лімфатичної системи: панцитопенія, еозинофілія і гіпереозінофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія, тромбоцитоз, нейтропенія, анемія, гемолітична анемія, гіпопротромбінемія (кровотечі та синці без видимих причин), тромбофлебіт, подовження тромбінового та протромбінового часу, агранулоцитоз.
Гепатобіліарні розлади: транзиторне підвищення активності трансаміназ печінки та ЛФ, білірубіну, гепатит, гіпербілірубінемія, холестатична жовтяниця, иктеричность склер.
З боку нирок та сечовидільної системи: підвищення азоту сечовини або креатиніну в плазмі крові, інтерстиціальний нефрит, порушення функції нирок.
З боку імунної системи: анафілаксія, анафілактичні реакції, включаючи шок, набряк гортані з обструкцією дихальних шляхів, лихоманка; сироваткова хвороба, ангіоневротичний набряк.
З боку опорно-рухової системи: артралгія.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, свербіж, кропив'янка, мультиформна еритема (синдром Стівенса - Джонсона), пурпура, підвищене потовиділення, макулопапульозні та везікулобуллезном висипання, грибковий дерматит, злущування епітелію, сухість шкіри, випадання волосся, сонячні опіки, токсичний епідермальний некроліз .
Інфекції та інвазії: вагінальний кандидоз (вагінальний свербіж або виділення), вагініт.
Лабораторні показники: більшість лабораторних змін транзиторні та не мають клінічного значення. Можлива позитивна реакція на кетони в сечі в тестах із застосуванням нітропрусиду, але не з нітроферіціанідом. Прийом цефіксиму може призводити до хибнопозитивних тестів на глюкозу в сечі, тому необхідно використовувати ферментні тести, контролювати показники печінкових і ниркових проб.
Перед початком застосування цефіксиму необхідно з'ясувати, відзначали раніше у пацієнта реакції гіперчутливості на цефалоспорини або пеніциліни у зв'язку з перехресною гіперчутливістю.
Необхідно з обережністю застосовувати лікарський засіб у хворих з підвищеною чутливістю до пеніциліну, оскільки існує ризик виникнення анафілактичної реакції. При розвитку алергічної реакції на цефіксим слід припинити застосування препарату.
Ікзим не рекомендується застосовувати у пацієнтів з підвищеною чутливістю до цефалоспоринових антибіотиків. Алергічні реакції (особливо анафілаксія), що спостерігаються при застосуванні β-лактамних антибіотиків, можуть бути важкими, а в окремих випадках - фатальними.
При застосуванні препарату можуть виникати побічні реакції з боку травного тракту, тому цефіксим необхідно з обережністю застосовувати у хворих з кровотечею в анамнезі, захворюваннями шлунково-кишкового тракту, особливо такими як виразковий коліт, регіонарний коліт або ентерит, а також при порушенні функції печінки. Антибіотики широкого спектра дії, особливо при тривалому застосуванні, можуть зумовити розвиток псевдомембранозного коліту. Легкі форми коліту можуть проходити після відміни препарату, помірні або важкі - вимагати спеціального лікування. При тривалому застосуванні препарату можливе порушення нормальної мікрофлори кишечника, що здатне стати причиною прискорення зростання Candida albicans, і, як результат - кандидозу слизової оболонки порожнини рота.
Виникнення тяжкої діареї під час лікування препаратом може бути наслідком розвитку псевдомембранозного коліту. У цих випадках застосування цефіксиму необхідно припинити та провести відповідне обстеження. У пацієнтів з колітом в анамнезі препарат застосовують з обережністю.
При застосуванні β-лактамних антибіотиків можливий розвиток нейтропенії та агранулоцитозу, особливо при тривалому лікуванні. Якщо препарат застосовують більше 10 днів, необхідно контролювати показники крові, а при розвитку нейтропенії слід припинити лікування цефіксимом.
При лікуванні цефіксимом можливі хибнопозитивна реакція Кумбса і сечі на цукор. Зміни функції нирок спостерігалося при одночасному застосуванні з аміноглікозидами або сильнодіючими диуретическими засобами, в такому випадку необхідний моніторинг функції нирок.
Тривале застосування препарату може призвести до підвищеного росту резистентних мікроорганізмів.
При наявності β-гемолітичних стрептококових інфекцій групи А курс лікування повинен становити не менше 10 діб, щоб запобігти гостру ревматичну лихоманку.
Цефалоспорини підвищують токсичність алкоголю, тому при лікуванні цефіксимом не слід вживати алкогольні напої.
Період вагітності та годування груддю. Препарат застосовують тільки у дітей.
Діти. Препарат застосовують у дітей у віці від 6 міс.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Препарат застосовують у дітей.
Супутнє застосування з:
Таким чином, слід з обережністю застосовувати препарат у хворих, які приймають антикоагулянти.
Потенційно, подібно застосування інших антибіотиків, при прийомі цефіксиму можуть відзначати зменшення реабсорбції естрогенів та зниження ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.
Симптоми: зниження концентраційної і екскреторної функції нирок, нудота, блювота, діарея, жовтяниця з підвищенням рівня білірубіну, АЛТ, АСТ, ЛФ, запаморочення, гіперрефлексія, галюцинації.
Лікування. Специфічного антидоту немає. Симптоматична і підтримуюча терапія (промивання шлунка, дезінтоксикаційна терапія, ентеросорбенти). При появі симптомів алергії приймають антигістамінні препарати, ГКС. Перитонеальний діаліз неефективний, в невеликій кількості препарат виводиться при гемодіалізі.
У сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °C; готова суспензія - при температурі не вище 25 °C (використовувати протягом 14 діб).
Опис препарату Икзим табл. п/о 400мг №6 на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.
Упаковка / 6 шт.
112.70 грн.діюча речовина: цефіксим;
1 таблетка містить 400 мг цефіксиму (у формі цефіксиму тригідрату);
допоміжні речовини: кальцію гідрофосфат, крохмаль прежелатинізований, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, суміш для покриття Opadry II 33G28707 White;
склад оболонки: Opadry II 33G28707 White (гіпромелоза; титану діоксид (Е 171); лактоза, моногідрат; поліетиленгліколь 3000; триацетин).
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, капсулоподібної форми, від білого до блідо-жовтого кольору, з тисненням «LUPIN» з одного боку та рискою з іншого.
Антибіотик групи цефалоспоринів III покоління.
Код АТХ J01D D08.
Механізм дії. Напівсинтетичний антибіотик із групи цефалоспоринів III покоління для прийому внутрішньо. Має бактерицидну дію. Механізм дії зв’язаний із пригніченням синтезу клітинної стінки бактерій. Цефіксим стійкий до дії бета-лактамаз, що продукуються багатьма грампозитивними і грамнегативними бактеріями.
Спектр активності. Грампозитивні бактерії: Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae. Грамнегативні бактерії: Neisseria gonorrhoeae, Moraxella catarrhalis, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Escherichia coli, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, Pasteurella multocida, Providencia spp., Salmonella spp., Shigella spp., Citrobacter amalonaticus, Citrobacter diversus.
До препарату стійкі Pseudomonas spp., Enterococcus spp., Listeria monocytogenes, більшість стафілококів (у т. ч. метицилінорезистентні штами), Bacteroides fragilis і Clostridium spp. Активність щодо Enterobacter spp. і Serratia marcescens варіабельна.
В умовах клінічної практики цефіксим активний щодо грампозитивних бактерій: Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes; грамнегативних бактерій: Haemophilus influenzae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Escherichia coli, Proteus mirabilis, Neisseria gonorrhoeae.
Абсорбція. При прийомі внутрішньо біодоступність становить 30-50 % і не залежить від прийому їжі. Максимальна концентрація у дорослих після перорального прийому в дозі 400 мг досягається через 3-4 години і становить 2,5-4,9 мкг/мл, після прийому в дозі 200 мг – 1,49-3,25 мкг/мл.
Прийом їжі на абсорбцію препарату із травного тракту істотно не впливає.
Розподіл. Після разового внутрішньовенного введення 200 мг цефіксиму об’єм розподілу становив 6,7 л, при досягненні рівноважної концентрації – 16,8 л. З білками плазми зв’язується близько 65 % препарату. Найбільш високі концентрації препарату визначаються в сечі і жовчі. Цефіксим проникає через плаценту. Концентрація в крові пупкового канатика досягала 1/6-1/2 концентрації препарату в сироватці крові матері; у грудному молоці препарат не визначався.
Метаболізм і виведення. Період напіввиведення у дорослих і дітей становить 3-4 години. Препарат не метаболізується в печінці; 50-55 % прийнятої дози виводиться із сечею в незміненому вигляді протягом 24 годин. Близько 10 % цефіксиму виводиться з жовчю.
Фармакокінетика в особливих клінічних ситуаціях.
За наявності у пацієнта ниркової недостатності можна очікувати збільшення періоду напіввиведення, а отже, більш високої концентрації препарату в сироватці й уповільнення його елімінації з сечею. У пацієнтів із кліренсом креатиніну 30 мл/хв при прийомі 400 мг цефіксиму період напіввиведення збільшується до 7-8 годин, максимальна концентрація в сироватці становить у середньому 7,53 мкг/мл, а виведення із сечею за 24 години – 5,5 %. У пацієнтів із цирозом печінки період виведення зростає до 6,4 години, час досягнення максимальної концентрації – 5,2 години; одночасно збільшується частка препарату, що елімінується нирками. Максимальна концентрація в сироватці і площа під фармакокінетичною кривою не змінюються.
Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:
- інфекції дихальних шляхів;
- інфекції ЛОР-органів;
- гострі та хронічні інфекції сечовивідних шляхів;
- гостра неускладнена гонорея.
- Підвищена чутливість до цефіксиму або до будь-якого з компонентів препарату;
- гіперчутливість до цефалоспоринів або пеніцилінів;
- бронхіальна астма або схильність до алергії в анамнезі (наприклад кропив’янка або висипання на шкірі);
- порфірія.
Супутнє застосування з:
- пробенецидом (та іншими блокаторами канальцевої секреції) підвищує максимальну концентрацію цефіксиму в сироватці крові, сповільнюючи виведення цефіксиму нирками, що може призвести до симптомів передозування;
- саліциловою кислотою підвищує вільний цефіксим на 50 % внаслідок переміщення цефіксиму з місць зв’язування з протеїнами; цей ефект є залежним від концентрації;
- карбамазепіном може спричиняти підвищення його концентрації у плазмі крові, тому доцільно контролювати його рівень у плазмі крові;
- ніфедипіном підвищує біодоступність цефіксиму;
- фуросемідом, аміноглікозидами підвищує нефротоксичність препарату;
- розчинами Бенедикта або Фелінга або тест-таблетками сульфату міді може дати хибнопозитивну реакцію на глюкозу сечі (але не з тестами на основі ферментативних глюкозо-оксидазних реакцій);
- цефалоспориновими антибіотиками може дати хибнопозитивний прямий тест Кумбса; отже, слід мати на увазі, що позитивний тест Кумбса може бути спричинений цим препаратом;
- антацидами, що містять магнію або алюмінію гідроксид, сповільнює всмоктування цефіксиму;
- варфарином та антикоагулянтами може збільшити протромбіновий час з/без клінічних проявів кровотеч;
- іншими цефалоспоринами підвищує протромбіновий час, що було відмічено у кількох пацієнтів.
Таким чином, слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам, які отримують терапію антикоагулянтами.
Потенційно, подібно до інших антибіотиків, при застосуванні Ікзиму можливе зменшення реабсорбції естрогенів та зниження ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.
У зв’язку з можливістю виникнення перехресних алергійних реакцій з пеніцилінами рекомендується ретельно оцінювати анамнез пацієнтів. При виникненні алергійної реакції застосування препарату слід негайно припинити. При розвитку анафілактичного шоку вводять адреналін, призначають системні глюкокортикоїди й антигістамінні препарати.
При тривалому застосуванні препарату можливе порушення нормальної мікрофлори кишечнику, що може спричиняти ріст Candida albicans і, як результат, кандидоз слизової оболонки рота.
Легкі форми коліту можуть минати після відміни препарату, помірні або тяжкі випадки можуть потребувати спеціального лікування. При тривалому прийомі препарату можливе порушення нормальної мікрофлори кишечнику, що може призвести до надмірного розмноження Clostridium difficile і розвитку псевдомембранозного коліту. У цих випадках застосування препарату слід припинити і провести відповідне обстеження.
При застосуванні бета-лактамних антибіотиків можливий розвиток нейропенії та агранулоцитозу, особливо протягом тривалого лікування. При тривалому застосуванні препарату (понад 10 днів) слід контролювати аналіз крові, а при розвитку нейропенії необхідно припинити лікування.
У разі застосування Ікзиму одночасно з аміноглікозидами, поліміксином В, колістином, петльовими діуретиками (фуросемідом, етакриновою кислотою) у високих дозах необхідно особливо ретельно контролювати функцію нирок. Після тривалого лікування Ікзимом варто перевіряти стан функції гемопоезу.
У лабораторній діагностиці слід враховувати, що під час лікування цифіксим може стати причиною хибнопозитивного результату реакції Кумбса та дослідження сечі на цукор за допомогою деяких тест-систем для експрес-діагностики, але не при застосуванні тестів на основі ферментативних реакцій оксидази глюкози.
Цефалоспорини підвищують токсичність алкоголю, тому при лікуванні цефіксимом не рекомендується вживати спиртні напої.
Препарат слід з обережністю призначати пацієнтам із нирковою недостатністю. Доза коригується з урахуванням кліренсу креатиніну. Слід виявляти обережність при призначенні препарату у разі наявності в анамнезі кровотеч, захворювань шлунково-кишкового тракту, особливо таких, як виразковий коліт, регіональний ентерит або коліт на тлі застосування препарату, а також при порушенні функції печінки. Препарат може збільшувати протромбіновий час, тому його слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які приймають антикоагулянти.
Не можна призначати Ікзим пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази, синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Застосування в період вагітності або годування груддю. На сьогодні накопичено лише невеликий досвід застосування цефіксиму у період вагітності і годування груддю. Тому застосування препарату під час вагітності небажане, але можливе тільки тоді, коли передбачувана користь для вагітної перевищує потенційний ризик для плода. За необхідності застосування цефіксиму у період лактації годування груддю варто припинити.
Досліджень щодо впливу цефіксиму на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не проводилось. У зв’язку з можливими побічними реакціями (такими як запаморочення) слід утриматись від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.
Для дорослих і дітей віком від 12 років добова доза становить 400 мг за 1 або 2 прийоми. Препарат можна приймати незалежно від прийому їжі. Таблетку можна розділити на 2 дози.
Тривалість лікування залежить від характеру перебігу захворювання і виду інфекції. Після зникнення симптомів інфекції і/або гарячки доцільно продовжувати прийом препарату протягом щонайменше 48-72 годин.
З метою запобігання ускладненням застосування цефіксиму при лікуванні інфекцій верхніх дихальних шляхів або сечовивідних шляхів зазвичай продовжується 5-10 днів, а при інфекціях нижніх дихальних шляхів – протягом 10-14 днів.
Лікування запалення середнього вуха зазвичай триває 10-14 днів.
При інфекціях, викликаних бета-гемолітичним стрептококом групи А, з метою запобігання виникненню пізніх ускладнень (гострого суглобового ревматизму, гломерулонефриту) лікування повинно тривати не менше ніж 10 днів.
При неускладненій гонореї препарат призначають у дозі 400 мг одноразово.
При неускладнених інфекціях нижніх сечових шляхів у жінок препарат можна застосовувати протягом 1-3 днів.
Пацієнтам з нирковою недостатністю препарат варто призначати з обережністю; при кліренсі креатиніну ≤ 20 мл/хв необхідне зменшення добової дози препарату до 200 мг. Пацієнтам із кліренсом креатиніну від 21 мл/хв до 60 мл/хв можна призначати 75 % звичайної дози зі стандартним інтервалом прийому. Пацієнтам із кліренсом креатиніну 60 мл/хв та вище призначають звичайні дози та схеми прийому.
Для пацієнтів літнього віку немає застережень до дозування, пов’язаних з віком.
Діти. Ікзим у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, застосовують дітям віком від 12 років. Дітям віком до 12 років рекомендується приймати Ікзим, порошок для оральної суспензії.
При прийомі препарату в дозі, що перевищує максимальну добову, можливе збільшення частоти побічних реакцій.
Лікування: промивання шлунка; симптоматична і підтримуюча терапія.
Гемодіаліз і перитонеальний діаліз неефективні. Специфічного антидоту немає.
Побічні реакції, виявлені під час застосування препарату, класифіковані за системами органів.
З боку системи крові та органів кровотворення
Еозинофілія, інші зміни в аналізах крові, такі як лейкопенія, агранулоцитоз, панцитопенія або тромбоцитопенія, нейтропенія, тромбоцитоз, гіпопротромбінемія. Ці зміни оборотні після закінчення лікування. Відзначалися окремі випадки порушень згортання крові. Тромбофлебіт, подовження тромбінового та протромбінового часу (кровотечі та синці без видимих причин), пурпура. Гемолітична анемія.
З боку імунної системи
При застосуванні цефалоспоринів алергічні реакції різного ступеня тяжкості, у тому числі анафілактичний шок, спостерігалися рідше при пероральному застосуванні, ніж при парентеральному.
Можуть спостерігатися тяжкі реакції гіперчутливості: набряк обличчя, звуження дихальних шляхів унаслідок набряку гортані; серцебиття, задишка, підвищення артеріального тиску, сироваткова хвороба. При таких явищах у разі необхідності потрібно звернутися за медичною допомогою.
З боку обміну речовин і харчування
Анорексія.
З боку нервової системи
Головний біль, запаморочення, дисфорія, гіперактивність.
З боку травної системи
Діарея, спазми у шлунку, спазми кишечнику, нудота, блювання, біль у животі, метеоризм, псевдомембранозний коліт під час або після лікування, сухість у роті, диспепсія, кандидоз слизових оболонок рота та травного тракту, дисбактеріоз, стоматит, глосит.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів
Жовтяниця, гепатит, холестаз, гіпербілірубінемія, підвищення рівня лужної фосфатази і трансаміназ.
З боку шкіри та підшкірної клітковини
Висипання (енантема, екзантема), свербіж, мультиформна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), гіперемія шкіри.
З боку сечовивідної системи
Інтерстиціальний нефрит, порушення функції нирок.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз
Генітальний свербіж, вагініт, кандидоз.
Загальні розлади
Слабкість, підвищена втомлюваність, гарячка.
Інші
Артралгія, запалення слизових оболонок, втрата слуху.
Зміни лабораторних показників
Оборотне підвищення рівня ферментів (трансаміназ, лужної фосфатази).
Підвищення рівня азоту сечовини, підвищення сироваткового креатиніну.
Гематурія.
2 роки.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C. Зберігати в недоступному для дітей місці.
По 6 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у блістері. По 1 блістеру у картонній коробці.
За рецептом.
Люпін Лімітед, Індія.
198-202, Нью Індастріал Ерія №2, Мандидип (Юніт-1) – 462046, Дист Райсен М. П., Індія.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}