Кальцію хлорид розчин для ін'єкцій 100 мг/мл в ампулах по 5 мл 10 шт

Діюча речовина: 1 мл лікарського засобу містить кальцію хлорид 100 мг;

допоміжна речовина: вода для ін'єкцій.

Розчин для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

Кровозамінники та перфузійні розчини. розчини електролітів. Код АТС В05Х А07.

Фармакодинаміка.

Препарат усуває дефіцит іонів кальцію. Іони кальцію беруть участь у передачі нервових імпульсів, скороченні гладкої і скелетної мускулатури, у функціональній діяльності міокарда, згортанні крові; необхідні для формування кісткової тканини, функціонування інших систем і органів. Концентрація іонів кальцію в крові зменшується при багатьох патологічних процесах, виражена гіпокальціємія сприяє виникненню тетанії. Кальцію хлорид, крім того, що усуває гіпокальціємію, зменшує проникність судин, виявляє кровоспинну дію.

Фармакокінетика.

У крові кальцій знаходиться в з'єднаннях і в іонізованому стані. Фізіологічна активність властива іонізованому кальцію. Депонується в кістковій тканині. Виводиться з організму з сечею, але переважно з калом.

Випадки гіпокальціємії, що вимагають швидкого підвищення концентрації іонів кальцію в плазмі крові (тетанія при функціональній недостатності паращитовидної залози, тетанія при недостатності вітаміну в, гіпокальціємія при обмінному переливанні крові та вливання цитратной крові, алкалозі). в складі комплексної терапії при гострій свинцевій коліці. випадки магнієвої інтоксикації, що виникають при передозуванні магнію. гіперкаліємія, що реєструється на ЕКГ порушенням серцевої функції.

Гіперчутливість до компонентів препарату. гіперкальціємія, виражена гіперкальціурія, нефролітіаз (кальцієвий), тяжка ниркова недостатність, саркоїдоз, гіперкоагуляція. атеросклероз з явищами артеріальної оклюзії. схильність до тромбозів. фібриляція шлуночків. асистолія і електромеханічні дисоціації. прийом препаратів наперстянки. одночасне застосування з цефтріаксоном.

Не слід застосовувати з тіазиднимидіуретиками або вітаміном в через збільшення ризику гіперкальціємії. не слід одночасно вводити кальцію хлорид і цефтриаксон. для пацієнтів будь-якого віку цефтриаксон не можна змішувати або вводити одночасно з кальцийсодержащими інфузійнимирозчинами, навіть за допомогою різних інфузійних систем або в різні місця введення. однак пацієнтам цефтриаксон і кальцій розчини можна вводити послідовно один за іншим, якщо місця проведення інфузії розрізняються або якщо інфузійна система замінена, або ретельно промита фізіологічним розчином, щоб уникнути утворення осаду.

Кальцій продукти можуть зменшити ефективність блокаторів кальцієвих каналів, знизити ефект кальцитоніну при гіперкальціємії, біодоступність фенітоїну.

Кальцію хлорид знижує кардиотонические ефекти добутаміну. Солі кальцію зменшують всмоктування таких препаратів як бісфосфонати, фториди, деякі фторхінолони. При одночасному застосуванні зменшує дію блокаторів кальцієвих каналів, з хінідином - можливе уповільнення внутрішньошлуночкової провідності та підвищення токсичності хінідину. Під час лікування серцевими глікозидами парентеральне застосування кальцію хлориду не рекомендується в зв'язку з посиленням кардіотоксичної дії.

Одночасний прийом з іншими кальцій або магній препаратів підвищує ризик гіперкальціємії або гіпермагніємії відповідно, особливо у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю.

Препарат знижує ефективність недеполяризуючих міорелаксантів. Може передбачати певну дії тубокурарину хлориду.

При тривалому застосуванні у високих дозах можлива гіперкальціємія з відкладеннями солей кальцію в організмі.

Ін'єкцію необхідно проводити через тонку голку у велику вену, щоб мінімізувати шкідливу дію препарату на стінку судин. Розчин слід нагріти до температури тіла. Кальцію хлорид не можна вводити підшкірно або внутрішньом'язово через його вираженого дратівної і некротизуючого дії. У разі потрапляння розчину препарату під шкіру або в м'яз, слід, наскільки це можливо, видалити його за допомогою шприца і в місце ін'єкції ввести 10 мл натрію сульфату, 25% розчин для ін'єкцій, або 5-10 мл магнію сульфату, 25% розчин для ін'єкцій. Для усунення резорбтивного впливу призначати димедрол, при гіперкальціємії - ЕДТА.

При внутрішньовенному введенні препарату з'являється звичайна реакція на нього - відчуття жару в порожнині рота, а потім у всьому тілі.

З обережністю слід застосовувати пацієнтам із захворюваннями нирок, дегідратацією, порушеннями електролітного балансу (ризик гіперкальціємії), захворюваннями серця (ризик аритмії), нефролітіазом або захворюваннями, які супроводжуються гіперкальціємією (зокрема злоякісні новоутворення і саркоїдоз), «легеневим» серцем, респіраторним ацидозом, дихальною недостатністю (ризик токсичних реакцій внаслідок окислення кальцію хлориду). При застосуванні необхідно проводити ретельний моніторинг рівня кальцію в крові. Кальцію хлорид для ін'єкцій не слід призначати дітям внутрішньо через можливе тяжелогораздраженія шлунково-кишкового тракту.

Дітям не слід вводити препарат в вени на голові.

Застосування в період вагітності можливо тільки в разі, якщо користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду.

Можливе застосування препарату в період годування груддю.

В період лікування препаратом протипоказані керування автотранспортом і робота з небезпечними механізмами.

Кальцію хлорид слід застосовувати внутрішньовенно струменевий (дуже повільно) і внутрішньовенно крапельно (повільно).

Дорослим.

Внутрішньовенне введення струйно: 5 мл 10% розчину вводити зі швидкістю 1 мл/хв.

Внутрішньовенне введення крапельно: 5-10 мл 10% розчину препарату розчинити в 100-200 мл 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози; вводити зі швидкістю 6-8 крапель / хв.

Обмінне переливання крові та переливання цитратной крові: дорослим і дітям по 30 мг (0,3 мл) на кожні 100 мл крові.

Гіпокальціємія: від 500 мг до 1 г (5-10 мл) з інтервалом від 1 до 3 днів, в залежності від реакції пацієнта або рівня кальцію в плазмі крові. При необхідності можна ввести повторну дозу препарату.

Магнієва інтоксикація: 500 мг (5 мл) вводити швидко. Слід встановити нагляд за пацієнтом до відновлення стану, перед введенням наступних доз.

Гіперкаліємія, зареєстрована на ЕКГ порушенням серцевої функції: слід підбирати дозу індивідуально, залежно від стану пацієнта під постійним контролем кардіограми.

Тетанія у дорослих: 10 мл 10% розчину (1 г) протягом 10-30 хвилин, при необхідності повторити введення через 6 годин.

Дітям.

Гіпокальціємія: вводити повільно, зі швидкістю до 0,5 мл/хв, в дозі 10-20 мг/кг маси тіла (0,1-0,2 мл/кг маси тіла), при необхідності повторювати кожні 4-6 годин.

Тетанія: 10 мг/кг маси тіла (0,1 мл/кг маси тіла) протягом 5-10 хвилин, при необхідності повторювати введення через 6 годин або продовжувати у вигляді інфузій.

Максимальна добова доза для дітей (незалежно від віку) - 10 мл (1000 мг).

Дози для пацієнтів літнього віку збігаються з дозами для дорослих.

Застосування дітям можливо з 1 року.

Передозування може викликати пригнічення серцевої діяльності, поява тахікардії і різке зниження артеріального тиску, а також гострий гіперкальціємічний синдром: анорексія, нудота, блювання, запор, абдомінальний біль; психічні порушення, сонливість, м'язова слабкість, біль у суглобах, поліурія, полідипсія, нефролітіаз, у важких випадках - серцеві аритмії, кома.

Лікування. Припинити введення препарату. Терапія симптоматична.

Реакції гіперчутливості: відчуття жару спочатку в порожнині рота, а потім по всьому тілу, гіперемія шкіри обличчя;

з боку серцево-судинної системи: помірне і короткочасне зниження артеріального тиску, брадикардія, аритмія, артеріальна гіпертензія, венозний тромбоз, швидке внутрішньовенне введення може викликати розширення кровоносних судин, мерехтіння шлуночків серця;

з боку шкіри та підшкірної клітковини: кальцифікація м'яких тканин;

загальні порушення: відчуття присмаку крейди, гіперкальціємія;

місцеві реакції: некроз тканин, біль і гіперемія в місці введення.

5 років.

Зберігати при температурі не вище 25 °C. зберігати в недоступному для дітей місці.

Кальцію хлорид не слід змішувати з карбонатами, фосфатами, сульфатами, тартрату і антибіотиками тетрациклінового ряду в парентеральних сумішах. кальцію хлорид не слід змішувати в одній ін'єкції з цефтріаксоном через можливість утворення осаду.

За 5 мл або по 10 мл у ампулі; по 5 ампул в контурній чарунковій упаковці; по 2 контурні чарункові упаковки в пачці.

За рецептом.

Пао «Галичфарм».

79024, Україна, м левів, вул. Опришківська, 6/8.

діюча речовина: calcium chloride;

1 мл розчину містить кальцію хлориду дигідрату 100 мг;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

Кровозамінники і перфузійні розчини. Розчини електролітів. Код АТX В05Х А07.

Лікарський засіб «Кальцію хлорид» усуває дефіцит іонів кальцію. Іони кальцію беруть участь у передачі нервових імпульсів, скороченні гладкої та скелетної мускулатури, у функціональній діяльності міокарда, згортанні крові; необхідні для формування кісткової тканини, функціонування інших систем і органів. Концентрація іонів кальцію у крові зменшується внаслідок багатьох патологічних процесів, виражена гіпокальціємія сприяє виникненню тетанії. Кальцію хлорид, крім усунення гіпокальціємії, зменшує проникність судин, проявляє кровоспинну дію.

Внутрішньовенне введення кальцію спричиняє стимуляцію симпатичної нервової системи, що посилює виділення норадреналіну.

Фармакокінетика

У крові кальцій перебуває у сполуках і в іонізованому стані. Фізіологічна активність притаманна іонізованому кальцію. Депонується у кістковій тканині. Виводиться нирками (20 %) і кишечником (80 %). 95 % кальцію, що виводиться шляхом гломерулярної фільтрації, піддається реабсорбції.

Випадки гіпокальціємії, що потребують швидкого підвищення концентрації іонів кальцію у плазмі крові (тетанія при функціональній недостатності паращитовидної залози, тетанія при недостатності вітаміну D, гіпокальціємія при обмінному переливанні крові та вливанні цитратної крові, алкалозі). Гостра свинцева коліка – у складі комплексної терапії. Випадки магнієвої інтоксикації, що виникають при передозуванні магнію. Гіперкаліємія, зареєстрована на ЕКГ як порушення серцевої функції.

Підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу, гіперкальціємія, виражена гіперкальціурія, нефроуролітіаз (кальцієвий), тяжка ниркова недостатність, саркоїдоз, гіперкоагуляція, схильність до тромбоутворення.

Виражений атеросклероз із явищами артеріальної оклюзії. Фібриляція шлуночків. Асистолія та електромеханічні дисоціації. Прийом препаратів наперстянки.

Одночасне застосування з цефтриаксоном.

На сьогоднішній день відсутні достовірні наукові дані щодо виникнення внутрішньосудинних преципітатів у пацієнтів (крім новонароджених) при одночасному застосуванні цефтриаксону та кальцієвмісних лікарських засобів. Проте не варто застосовувати розчинники, що містять кальцій, змішувати або одночасно вводити цефтриаксон та кальцієвмісні лікарські засоби всім категоріям пацієнтів. Кальцієвмісні розчини не слід призначати протягом 48 годин після останнього введення цефтриаксону.

Кальцієвмісні продукти можуть зменшити ефективність блокаторів кальцієвих каналів, знижувати ефект кальцитоніну при гіперкальціємії, біодоступність фенітоїну. Солі кальцію зменшують всмоктування ряду лікарських засобів, таких як бісфосфонати, фториди, деякі фторхінолони і тетрацикліни; введення слід розподілити не менше ніж на 3 години.

Кальцію хлорид знижує кардіотонічні ефекти добутаміну.

При одночасному застосуванні з хінідіном можливе уповільнення внутрішньошлуночкової провідності та підвищення токсичності хінідину.

При сумісному застосуванні лікарського засобу з серцевими глікозидами підсилюються кардіотоксичні ефекти останніх.

Солі кальцію не можна змішувати з карбонатами, фосфатами, сульфатами або тартратами у парентеральних сумішах.

Тіазидні діуретики знижують екскрецію кальцію з сечею, що підвищує ризик розвитку гіперкальціємії.

При одночасному застосуванні з вітаміном D або його похідними підвищується всмоктуваність кальцію.

Одночасне застосування з іншими кальціє- або магнієвмісними лікарськими засобами підвищує ризик гіперкаліємії або гіпермагніємії відповідно, особливо у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю. Знижує ефективність недеполяризуючих міорелаксантів. Може збільшувати тривалість дії тубокурарину хлориду.

При тривалому застосуванні у високих дозах можлива гіперкальціємія з відкладенням солей кальцію в організмі.

Ін’єкцію слід проводити через тонку голку у велику вену, щоб мінімізувати пошкоджувальну дію лікарського засобу на стінку судин. Розчин слід нагріти до температури тіла.

При внутрішньовенному введенні лікарського засобу з’являється звичайна реакція на нього — відчуття жару у порожнині рота, а потім — у всьому тілі.

Кальцію хлорид не можна вводити під шкіру або у м’язи через його подразнювальну та некротизуючу дію. У випадку потрапляння розчину лікарського засобу під шкіру або у м’яз треба, по можливості, відсмоктати кальцію хлорид за допомогою шприца у місце ін’єкції ввести 10 мл натрію сульфату, розчин для ін’єкцій 25 %, або 5–10 мл магнію сульфату, розчин для ін’єкцій 25 %. Для усунення резорбтивного впливу призначають димедрол, при гіперкальціємії 15

—

"> етилендиамінтетраацетатну кислоту (ЕДТА).

З обережністю застосовувати пацієнтам при хронічній нирковій недостатності легкого та середнього ступеня тяжкості, дегідратації, порушеннях електролітного балансу (ризик гіперкальціємії), захворюваннях серця (ризик аритмії), захворюваннях нирок, пацієнтам з нефролітіазом або захворюваннями, що супроводжуються гіперкальціємією (зокрема зі злоякісними новоутвореннями та саркоїдозом), при «легеневому» серці, респіраторному ацидозі, дихальній недостатності (ризик токсичних реакцій внаслідок окислення кальцію хлориду). Під час застосування необхідно проводити ретельний моніторинг рівня кальцію у крові.

При швидкому внутрішньовенному введенні можливе помірне зниження артеріального тиску внаслідок вазодилатації.

Кальцій хлористий для ін’єкцій не слід призначати дітям внутрішньо через тяжке подразнення шлунково-кишкового тракту.

Ін’єкції дітям не слід проводити через шкіру голови.

Адекватні та суворо контрольовані дослідження з безпеки та ефективності лікарського засобу у вагітних жінок не проводилися. Застосування у період вагітності можливе тільки у випадку, якщо користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Можливе застосування лікарського засобу у період годування груддю.

У період лікування лікарським засобом протипоказані керування автотранспортом та робота з іншими механізмами.

Кальцію хлорид призначають внутрішньовенно струминно (дуже повільно) і внутрішньовенно краплинно (повільно).

Дорослим.

Внутрішньовенне введення струминно: 5 мл 10 % розчину вводити зі швидкістю 1 мл/хв.

Внутрішньовенне введення краплинно: 5–10 мл 10 % розчину лікарського засобу розводити в 100–200 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози; вводять зі швидкістю 6–8 крапель/хв.

Обмінне переливання крові та переливання цитратної крові: дорослим і дітям по 30 мг (0,3 мл) на кожні 100 мл крові.

Тетанія: 10 мл 10 % розчину (1 г) протягом 10–30 хв, у разі необхідності повторити через 6 годин.

Гіпокальціємія: від 500 мг до 1 г (5–10 мл) з інтервалом від 1 до 3 днів, залежно від реакції пацієнта або рівня кальцію у плазмі крові. У разі необхідності можна ввести повторну дозу лікарського засобу.

Магнієва інтоксикація: 500 мг (5 мл) вводити швидко. Введення проводиться під лікарським наглядом з моніторингом стану пацієнта перед введенням наступних доз.

Гіперкаліємія, зареєстрована на ЕКГ як порушення серцевої функції: слід підбирати дозу індивідуально, залежно від стану пацієнта, який потрібно постійно контролювати за допомогою кардіограми.

Дози для пацієнтів літнього віку збігаються з дозами для дорослих.

Дітям.

Гіпокальціємія: вводять повільно, зі швидкістю до 0,5 мл/хв, у дозі 10–20 мг/кг маси тіла (0,1–0,2 мл/кг маси тіла), при необхідності повторюють кожні 4–6 годин.

Тетанія: 10 мг/кг маси тіла (0,1 мл/кг маси тіла) протягом 5–10 хвилин, у разі необхідності повторюють через 6 годин або продовжують у вигляді інфузій. Максимальна добова доза для дітей (незалежно від віку)–10 мл (1000 мг).

Діти.

Застосування дітям можливе з 1-го року життя.

Симптоми гіперкальціємії: слабкість, анорексія, біль у животі, блювання, нудота, закреп, полідипсія, поліурія, підвищена стомлюваність, дратівливість, погане самопочуття, депресія, дегідратація, можливі порушення серцевого ритму, тахікардія, можливе різке зниження артеріального тиску та артеріальна гіпертензія, міалгія, артралгія, кома.

Лікування: при незначному передозуванні (концентрація кальцію в сироватці крові — 2,6–2,9 ммоль/л) введення припиняють і відміняють інші кальцієвмісні лікарські засоби. При тяжкому передозуванні (концентрація кальцію в сироватці крові більше 2,9 ммоль/л) парентерально вводити кальцитонін у дозі 5–10 МО/кг маси тіла на добу (розводячи його у 500 мл 0,9 % розчину натрію хлориду) внутрішньовенно краплинно протягом 6 годин. Можливе внутрішньовенне струминне повільне введення 2–4 рази на добу. Застосовують нетіазидні діуретики; проводять контроль концентрації калію і магнію у сироватці, при необхідності — вводити лікарські засоби калію і магнію; проводити контроль функції серцево-судинної системи, вводити бета-адреноблокатори для профілактики аритмій. У разі необхідності проводити гемодіаліз.

З боку органів чуття: смак крейди у роті.

З боку обміну речовин, метаболізму: гіперкальціємія.

З боку психіки: депресія.

З боку серцево-судинної системи: помірне та короткочасне зниження артеріального тиску, брадикардія, аритмія, артеріальна гіпертензія, венозний тромбоз. При надмірно швидкому введенні–фібриляція шлуночків серця.

З боку імунної системи: відчуття жару, поколювання спочатку у порожнині рота, а потім по всьому тілу, гіперемія шкіри обличчя, алергічні реакції, кропив’янка.

Загальні розлади та реакції в місці введення: біль та гіперемія по ходу вени. При екстравазації можливі: печія, некроз тканин і виникнення струпа, целюліт і кальцифікація м’яких тканин.

2 роки.

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Фармацевтично несумісний з тетрациклінами, магнію сульфатом, цефтриаксоном, лікарськими засобами, що містять фосфати, карбонати або тартрати.

Кальцію хлорид не слід змішувати в одній ін’єкції з цефтриаксоном, оскільки можливе утворення осаду.

По 5 мл або по 10 мл в ампулі; по 5 ампул у контурній чарунковій упаковці; по 2 контурні чарункові упаковки в пачці.

За рецептом.

ПАТ «Галичфарм».

79024, Україна, м. Львів, вул. Опришківська, 6/8.

Дата останнього перегляду.