Кваніл таблетки вкриті плівковою оболонокою по 500 мг 3 блістера по 10 шт

Фармакодинаміка. цитиколін стимулює біосинтез структурних фосфоліпідів мембран нейронів, що підтверджується даними магнітно-резонансної спектроскопії. завдяки такому механізму дії цитиколін обумовлює функціонування таких мембранних механізмів, як іонообмінні насоси та рецептори, модуляція яких необхідна для нормального проведення нервових імпульсів. завдяки стабілізуючій дії на мембрану нейронів цитиколін має протинабрякові властивості, які сприяють реабсорбції набряку мозку.

Експериментальні дослідження показали, що цитиколін інгібує активацію деяких фосфоліпаз (А1, А2, С і D), зменшуючи утворення вільних радикалів, запобігає руйнуванню мембранних систем і зберігає антиоксидантні захисні системи, такі як глутатіон.

Цитиколін зберігає запас енергії нейронів, пригнічує апоптоз і стимулює синтез ацетилхоліну.

Експериментально доведено, що цитиколін також надає профілактичну нейропротекторну дію при фокальній ішемії головного мозку.

Клінічні дослідження показали, що цитиколін достовірно підвищує показники функціонального одужання у пацієнтів з гострим ішемічним порушенням мозкового кровообігу, що збігається з уповільненням поширення ішемічного ураження головного мозку за даними нейровізуалізації.

У пацієнтів з черепно-мозковою травмою цитиколін прискорює відновлення і зменшує тривалість та інтенсивність посттравматичного синдрому.

Цитиколін підвищує рівень уваги та свідомості, зменшує вираженість когнітивних і неврологічних розладів, пов'язаних з ішемією головного мозку, сприяє зменшенню проявів амнезії.

Фармакокінетика. Цитиколін добре абсорбується при пероральному введенні. Після введення препарату спостерігається значне підвищення рівня холіну в плазмі крові. При пероральному застосуванні препарат практично повністю всмоктується. Дослідження показали, що біодоступність при пероральному та в / в шляхах введення практично однакова.

Препарат метаболізується в кишечнику і печінці з утворенням холіну та цитидину.

Після введення цитиколін широко розподіляється в структурах головного мозку зі швидким включенням фракції холіну в структурні фосфоліпіди та фракції цитидину в цітідіновие нуклеотиди та нуклеїнові кислоти. У головному мозку цитиколін вбудовується в клітинні, цитоплазматичні та мітохондріальні мембрани, беручи участь в побудові фракції фосфоліпідів.

Тільки незначна кількість дози визначається в сечі та калі (менше 3%). Близько 12% виводиться через СО ₂ повітря, що видихається. Під час виведення препарату з сечею виділяють дві фази: перша фаза - протягом 36 год, в якій швидкість виведення зменшується швидко, і друга фаза, в якій швидкість виведення зменшується набагато повільніше. Така ж фазность спостерігається при виведенні через дихальні шляхи. Швидкість виведення з СО ₂ зменшується швидко приблизно протягом 15 год, потім - знижується набагато повільніше.

Інсульт, гостра фаза порушень мозкового кровообігу та їх неврологічні наслідки. черепно-мозкова травма і її неврологічні наслідки. когнітивні порушення і порушення поведінки внаслідок хронічних судинних і дегенеративних церебральних розладів.

Рекомендована доза становить 500-2000 мг/добу (1-4 таблетки, 5-20 мл) в залежності від тяжкості симптомів і стану пацієнта.

Препарат у формі розчину, попередньо змішаний з невеликою кількістю води, приймають за допомогою мірного стаканчика. Необхідно промивати мірний стаканчик водою після кожного застосування. Для відмірювання доз можна використовувати пластиковий рожевий шприц без голки.

Дози препарату та термін лікування встановлюються лікарем.

Пацієнтам похилого віку не потребують коригування дози.

повишенная чутливість до цитиколін або інших компонентів препарату; підвищений тонус парасимпатичної нервової системи.

З боку психіки: галюцинації, збудження, безсоння.

З боку нервової системи: виражений головний біль, запаморочення, тремор.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія або гіпотензія, тахікардія.

З боку дихальної системи: диспное.

З боку травної системи: нудота, блювота, біль у шлунку, гіперсалівація, незначна зміна показників функції печінки, епізодична діарея.

З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи висип, свербіж, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, почервоніння, кропив'янка, висип, пурпура.

Загальні порушення: озноб, підвищення температури тіла, відчуття жару, тремор, набряк.

Препарат у формі таблеток містить лактозу. якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей препарат.

Препарат у формі розчину містить барвник понсо 4R, який може викликати алергічні реакції, астматичний напад, особливо у пацієнтів з підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти. Якщо встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей препарат, оскільки препарат містить р-р сорбіту. Метилпарабен і пропілпарагідроксибензоат, що містяться в складі препарату, можуть викликати алергічні реакції (можливо, уповільнені).

Застосування в період вагітності та годування груддю. Достатні дані про застосування цитиколіну у вагітних відсутні. Цитиколін не слід застосовувати в період вагітності, крім випадків крайньої необхідності. У період вагітності лікарський препарат призначати тільки тоді, коли очікувана терапевтична користь переважає потенційний ризик. Дані про проникнення цитиколіну в грудне молоко та його дії на плід невідомі.

Діти. Досвід застосування препарату у дітей обмежений, тому лікарський препарат слід призначати тільки тоді, коли очікувана користь перевищує будь-який потенційний ризик.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. В індивідуальних випадках деякі побічні реакції з боку центральної нервової системи можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами.

Цитиколін посилює ефект леводопи. не слід застосовувати одночасно з лікарськими засобами, що містять меклофеноксат.

Випадки передозування не відмічені.

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C. розчин не заморожувати та не охолоджувати. в процесі зберігання можливе виникнення легкої опалесценції, яка зникає при дотриманні препарату при кімнатній температурі (≈20 °C). після відкриття флакона препарат зберігати не більше 4 тижнів.

діюча речовина: citicoline sodium;

1 таблетка містить цитиколіну натрію у перерахуванні на цитиколін 500 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, повідон, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, покриття Opadry 03F58750 білий.

Таблетки, вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: капсулоподібні гладенькі таблетки, вкриті оболонкою білого кольору.

Психостимулятори. Засоби, що застосовуються при синдромі дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ), та ноотропні засоби.

Код АТХ N06В Х06.

Фармакодинаміка

Цитиколін стимулює біосинтез структурних фосфоліпідів у мембрані нейронів, що підтверджено даними магнітно-резонансної спектроскопії. Завдяки такому механізму дії цитиколін стимулює функціонування іонообмінних насосів та рецепторів, модуляція яких необхідна для нормального проведення нервових імпульсів. Завдяки стабілізуючій дії на мембрану нейронів цитиколін прискорює реабсорбцію набряку мозку, тобто проявляє протинабрякові властивості.

Цитиколін інгібує активацію деяких фосфоліпаз (А1, А2, С та D), зменшує утворення вільних радикалів, запобігає руйнуванню мембранних систем і зберігає захисні антиоксидантні системи, такі як глутатіон.

Цитиколін зберігає запас енергії нейронів, інгібує апоптоз, і поліпшує холінергічну передачу за рахунок стимулювання синтезу ацетилхоліну. Цитиколін також чинить профілактичну нейропротекторну дію при фокальній ішемії головного мозку.

Цитиколін достовірно збільшує показники функціональної реабілітації пацієнтів при гострих ішемічних порушеннях мозкового кровообігу, уповільнюючи зростання ішемічного ураження тканин мозку за даними нейровізуалізації.

При черепно-мозкових травмах цитиколін прискорює відновлення і зменшує тривалість та інтенсивність посттравматичного синдрому.

Цитиколін поліпшує рівень уваги та свідомості, послаблює когнітивні та неврологічні розлади, пов'язані з ішемією головного мозку, сприяє зменшенню проявів амнезії .

Фармакокінетика

Цитиколін добре всмоктується при пероральному застосуванні. Після прийому препарату спостерігається значне підвищення рівня холінів у плазмі крові. При пероральному застосуванні препарат практично повністю всмоктується. Біодоступність при пероральному та парентеральному шляхах введення майже однакова.

Препарат метаболізується у кишечнику та печінці з утворенням холіну та цитидину. Після введення цитиколін засвоюється тканинами мозку, при цьому холіни діють на фосфоліпіди, цитидин – на цитидинові нуклеоїди та нуклеїнові кислоти. Цитиколін швидко досягає тканин мозку і активно вбудовується у мембрани клітин, цитоплазму і мітохондрії, активуючи діяльність фосфоліпідів.

Лише незначна кількість введеної дози виводиться із сечею і калом (менше 3 %). Приблизно 12 % введеної дози виводиться через дихальні шляхи. Виведення препарату із сечею та через дихальні шляхи має дві фази: перша фаза – швидке виведення (із сечею – протягом перших 36 годин, через дихальні шляхи – протягом перших 15 годин), друга фаза – повільне виведення.

Інсульт, гостра фаза порушень мозкового кровообігу та їх неврологічні наслідки.

Черепно-мозкова травма та її неврологічні наслідки.

Когнітивні порушення та порушення поведінки внаслідок хронічних судинних і дегенеративних церебральних розладів.

Підвищена чутливість до цитиколіну або до будь-яких інших компонентів препарату.

Підвищений тонус парасимпатичної нервової системи.

Цитиколін посилює ефект леводопи. Не слід призначати одночасно з лікарськими засобами, що містять меклофеноксат.

Препарат містить лактозу. У разі у пацієнта встановленої непереносимості деяких цукрів слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Достатні дані про застосування цитиколіну вагітним жінкам відсутні. Цитиколін не слід застосовувати у період вагітності, окрім випадків нагальної потреби. У період вагітності або годування груддю лікарський препарат призначати тільки тоді, коли очікувана користь для матері переважає потенційний ризик для плода або дитини. Дані щодо проникнення цитиколіну в грудне молоко та його дія на дитину невідомі.

В індивідуальних випадках деякі побічні реакції з боку центральної нервової системи можуть впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами.

Рекомендована доза становить від 500 до 2000 мг на добу (1-4 таблетки), залежно від тяжкості симптомів та стану пацієнта.

Дози препарату та термін лікування встановлює лікар.

Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози.

Діти.

Досвід застосування препарату дітям обмежений, тому препарат слід призначати тільки тоді, коли очікувана користь переважає будь-який потенційний ризик.

Випадки передозування не відмічені.

З боку психіки: галюцинації, збудження, безсоння.

З боку нервової системи: сильний головний біль, запаморочення, тремор.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, тахікардія.

З боку дихальної системи: диспное (задишка).

З боку травного тракту: нудота, блювання, біль у шлунку, гіперсалівація, незначна зміна показників функції печінки, епізодична діарея.

З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи висипання, свербіж, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, почервоніння, кропив'янку, екзантему, пурпуру.

Загальні розлади: озноб, підвищення температури тіла, відчуття жару, набряк.

3 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 °C.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток у блістері; по 1 блістеру в картонній упаковці.

По 3 або 10 упаковок у картонній коробці №30 (10×1×3) або №100 (10×1×10).

За рецептом.

Кусум Хелтхкер Пвт Лтд/Kusum Healthcare Pvt Ltd.

СП-289 (A), РІІКО Індастріал ареа, Чопанкі, Бхіваді, Діст. Алвар (Раджастан), Індія/SP-289 (A), RIICO Industrial area, Chopanki, Bhiwadi, Dist. Alwar (Rajasthan), India.