Ланотан Т краплі очні розчин флакон 2.5 мл

Фармакодинаміка. до складу препарату Ланотан т входять дві діючі речовини: латанопрост і тимололу малеат. обидва компонента знижують підвищений внутрішньоочний тиск шляхом різних механізмів дії, що призводить до більш вираженого зниження внутрішньоочного тиску у порівнянні з монотерапією кожним з них. латанопрост, аналог простагландину f2α, є селективним агоністом простагландинових fp-рецепторів, знижує внутрішньоочний тиск шляхом посилення відтоку водянистої вологи. основний механізм дії полягає в підвищенні увеосклерального відтоку. крім того, повідомлялося про злегка посиленому відтоку (зниження опору відтоку в трабекулі) у чоловіків. латанопрост не робить істотного впливу на продукцію водянистої вологи та на гематоводний бар'єр або внутрішньоочну циркуляцію крові. латанопрост НЕ індукував витікання флуоресцеїну в задньому сегменті очей у пацієнтів з артифакією протягом короткого курсу лікування.

Тимолол є блокатором β ₁ - і β ₂ -адренергических рецепторів, не робить значимого прямого симпатоміметичної дії, прямого депресивного впливу на міокард і мембраностабілізуючої активності. Тимолол знижує внутрішньоочний тиск шляхом зниження утворення водянистої вологи в цилиарном епітелії. Точний механізм дії не встановлено, однак найбільш імовірним є інгібування посиленого синтезу АМФ, викликане ендогенної стимуляцією адренергічних β-рецепторів. Тимолол не робить значного впливу на проникність гематоводного бар'єру щодо білків плазми крові. У тварин тимолол не впливав на місцевий кровотік очі після тривалого застосування.

Існуючі дані свідчать, що застосування препарату ввечері може бути ефективніше по відношенню до зниження внутрішньоочного тиску, ніж при застосуванні вранці. Однак при розгляді рекомендацій щодо застосування препарату вранці або ввечері слід враховувати спосіб життя пацієнта і його згоду.

Необхідно пам'ятати, що при недостатній ефективності комбінованого препарату може бути ефективним призначення окремо тимолола 2 рази на добу і латанопроста 1 раз на добу. Початок дії препарату Ланотан Т настає протягом 1 год, максимальний ефект триває від 6 до 8 год. Ефект адекватного зниження внутрішньоочного тиску триває до 24 год при тривалому лікуванні.

Фармакокінетика. Латанопрост є пропрепаратом изопропилового ефіру, який по суті неактивний, але після гідролізу ефірами в рогівці стає біологічно активний кислотою латанопроста. Неактивний латанопрост добре абсорбується через рогівку, гидролизируется протягом проходження через рогівку. C _max водянистої вологи (приблизно 15-30 нг / мл) досягається приблизно через 2 години після місцевого застосування латанопроста як монотерапії. Розподіляється головним чином в передньому сегменті ока, кон'юнктиві та століттях. Кліренс з плазми крові кислоти латанопроста становить 0,40 л / год / кг; обсяг розподілу незначний - 0,16 л/кг маси тіла, що обумовлює швидкий T _½ з плазми крові (17 хв). Після місцевого застосування в офтальмології системна біодоступність латанопроста становить 45%. Кислота латанопроста зв'язується з білками плазми крові на 87%.

Метаболізм кислоти латанопроста в оці практично відсутня. Основний метаболізм відбувається в печінці. Головні метаболіти (1,2-Дінор і 1,2,3,4-тетранор) не володіють або володіють тільки слабкою біологічною активністю і виводяться переважно з сечею.

C _max тимолола в рідкої вологи досягається приблизно через 1 год після місцевого застосування очних крапель. Частина дози абсорбується системно; C _max в плазмі крові становить 1 нг / мл і досягається через 10-20 хв після місцевого застосування 1 краплі в кожне око 1 раз на добу (300 мкг/добу). T _½ тимолола з плазми крові становить приблизно 6 год. Тимолол екстенсивно метаболізується в печінці. Метаболіти виводяться із сечею у вигляді незміненого тимололу.

Фармакологічних взаємодій між латанопростом і тимололом не відзначено.

Зниження внутрішньоочного тиску у пацієнтів з відкритокутовою глаукомою і підвищеним внутрішньоочним тиском, при недостатній відповіді на лікування блокаторами β-адренорецепторів або аналогами простагландину місцевої дії.

Дорослі, включаючи пацієнтів літнього віку. рекомендована доза - 1 крапля в око (очі) 1 раз на добу. якщо доза пропущена, лікування слід продовжувати, застосовуючи наступну заплановану дозу. доза не повинна перевищувати 1 краплю в око (очі) 1 раз на добу, оскільки при більш частому застосуванні латанопроста відзначено зменшення ефекту зниження внутрішньоочного тиску.

Якщо пацієнту призначено більше одного офтальмологічного лікарського засобу, препарати слід застосовувати як мінімум з 5-хвилинним інтервалом.

Контактні лінзи слід зняти перед закапуванням препарату і надіти не раніше ніж через 15 хв.

Гіперчутливість до діючої речовини або будь-якого іншого компоненту препарату; захворювання респіраторного тракту, включаючи ба (в тому числі в анамнезі), тяжкі ХОЗЛ; синусова брадикардія, av-блокада ii або iii ступеня, серцева недостатность, кардіогенний шок.

При застосуванні латанопроста більшість побічних ефектів виникає з боку органу зору. у 16-33% пацієнтів виникало посилення пігментації райдужної оболонки, яке може бути постійним. інші побічні ефекти, як правило, короткочасні та є дозозалежними.

При застосуванні тимололу найсерйозніші побічні ефекти є системними, включаючи брадикардію, аритмію, застійну серцеву недостатність, бронхоспазм і алергічні реакції.

Побічні ефекти згруповані в залежності від частоти виникнення: дуже часто (≥1 / 10); часто (≥1 / 100, 1/10); нечасто (≥1 / 1000, 1/100); рідко (≥1 / 10 000, 1/1000) і дуже рідко (1/10 000).

З боку нервової системи: нечасто - головний біль.

З боку органу зору: дуже часто - посилення пігментації райдужної оболонки; часто - подразнення очей (включаючи печіння, запалення і свербіж), біль в очах; нечасто - почервоніння очей, кон'юнктивіт, нечіткість зору, посилення сльозовиділення, блефарит, порушення стану рогівки.

З боку шкіри: нечасто - висипання на шкірі, свербіж.

Побічні ефекти, специфічні для латанопроста

З боку нервової системи: запаморочення.

З боку органу зору: зміни століття і Пушкова волосся (збільшення довжини, товщини, кількості та посилення пігментації), плямиста епітеліальна ерозія, періорбітальний набряк, ірит / увеїт, макулярної набряк (у пацієнтів з афакією, артифакією і відривом задньої капсули кришталика або у пацієнтів з відомими факторами ризику розвитку макулярного набряку), сухість слизової оболонки очей, кератит, набряк рогівки та ерозії, неправильний напрямок росту вій іноді призводить до подразнення очей.

З боку серця: погіршення перебігу стенокардії, посилене серцебиття.

З боку дихальної системи: БА, загострення БА, задишка.

З боку шкіри: потемніння шкіри повік.

З боку кістково-м'язової системи: біль у м'язах / кістках.

Порушення загального стану: біль в грудній клітці.

Побічні ефекти, специфічні для тимолола

З боку імунної системи: ознаки та симптоми системної алергічної реакції, включаючи анафілаксію, ангіоневротичний набряк, кропив'янку, локалізовані та генералізовані висипання.

З боку психіки: депресія, погіршення пам'яті, зниження лібідо, безсоння, кошмарні сновидіння.

З боку нервової системи: сонливість, парестезія, ішемія головного мозку, інсульт, збільшення ознак і симптомів міастенії gravis, запаморочення.

З боку органу зору: ознаки та симптоми подразнення очей, включаючи кератит, зниження чутливості рогівки та відчуття сухості в очах, порушення зору, що включають зміни рефракції (в деяких випадках через припинення застосування міотичних препаратів), диплопія, птоз, відшарування судинної оболонки ( після фільтраційної хірургії).

З боку серця: серцебиття, аритмія, брадикардія, зупинка серця, блокада серця, застійна серцева недостатність.

З боку судин: артеріальна гіпотензія, феномен Рейно, відчуття холоду в кистях і стопах.

З боку дихальної системи: бронхоспазм (переважно у пацієнтів з бронхоспастичним синдромом), задишка, кашель.

Шлунково-кишковий тракт: нудота, діарея, диспепсія, сухість у роті.

З боку шкіри: алопеція, псоріатичні висипання або загострення псоріазу.

Загальні порушення: астенія / стомлюваність, біль у грудній клітці, дзвін у вухах.

Системні ефекти. як і інші офтальмологічні препарати для місцевого застосування, Ланотан т може абсорбуватися системно. оскільки до складу препарату входить β-адренергічні засіб тимолол, можуть виникати такі ж типи побічних реакцій з боку легеневої і серцево-судинної системи, як і при застосуванні блокаторів β-адренорецепторів системної дії. серцева недостатність повинна бути адекватно контрольованою перед початком застосування тимололу. за станом здоров'я пацієнтів з важким захворюванням серця в анамнезі слід спостерігати щодо ознак серцевої недостатності та контролювати показники пульсу. при застосуванні тимололу малеату повідомлялося про реакції з боку респіраторної системи та серця, включаючи смерть в результаті бронхоспазму у пацієнтів з ба і рідко - летальний результат внаслідок серцевої недостатності.

Блокатори β-адренорецепторів слід призначати з обережністю пацієнтам, схильним до розвитку спонтанної гіпоглікемії або пацієнтам з нестабільним на інсулінозалежний цукровий діабет, оскільки блокатори β-блокатори можуть маскувати ознаки гострої гіпоглікемії і викликати погіршення стану при стенокардії Принцметала, тяжких порушеннях кровообігу (центральних і периферичних), гіпотензії. Блокатори β-блокатори можуть маскувати симптоми гіпертиреозу.

Анафілактичні реакції. При прийомі блокаторів β-адренорецепторів у пацієнтів з тяжкою анафилактической реакцією на численні алергени в анамнезі або зі схильністю до такої реакції в анамнезі може бути відсутнім відповідь на введення адреналіну в звичайних дозах.

Супутня терапія. Вплив на внутрішньоочний тиск або відомі ефекти системної блокади β-блокатори можуть посилюватися при одночасному застосуванні препарату Ланотан Т у пацієнтів, які вже застосовують перорально блокатори β-адренорецепторів. Застосування двох блокаторів β-адренорецепторів або двох простагландинів місцевого дії не рекомендовано.

Вплив на орган зору. Латанопрост може поступово збільшувати кількість коричневого пігменту в райдужній оболонці. Цей ефект в основному відзначений у пацієнтів зі змішаним кольором райдужної оболонки, наприклад зелено-коричневим, жовто-коричневим або синьо / зелено-коричневим, і виникає в зв'язку з підвищеним вмістом меланіну в стромальних меланоцитах райдужної оболонки ока. Характерно, що пігментація коричневого кольору навколо зіниці хворого ока поширюється концентрично в напрямку до периферії, проте неушкоджена райдужна оболонка або її частина можуть бути пофарбовані інтенсивніше в коричневий колір. У пацієнтів з синіми, сірими або коричневими очима такі зміни виявлялися рідко. Зміна кольору райдужної оболонки ока відбувається повільно і може не помічатися протягом декількох місяців або років; ця зміна не викликає виникнення симптомів або розвитку патологічних змін. Подальшого посилення фарбування райдужної оболонки в коричневий колір після припинення лікування не відзначено, однак дані зміни кольору можуть бути перманентного характеру.

Лікування не впливає на невуси або плями райдужної оболонки.

Накопичення пігменту в трабекулярної сітчастої системі або в іншому місці передньої камери ока не виявлено, однак пацієнтів слід оглядати регулярно і, в залежності від клінічної картини, лікування необхідно припинити при посиленні пігментації райдужної оболонки.

Перед призначенням лікування пацієнта слід інформувати про можливість зміни кольору очей. При лікуванні одного ока може виникнути перманентна гетерохромія.

Немає підтвердженого досвіду застосування латанопроста при запальної, хронічної закритокутовою або вродженій глаукомі, при відкритокутовій глаукомі у пацієнтів з артифакією і при пігментного глаукомі.

Латанопрост не впливає або впливає незначно на зіницю, проте немає підтвердженого досвіду застосування при гострій закритокутовій глаукомі. Тому до отримання достатнього досвіду застосування при таких станах призначають латанопрост з обережністю.

Слід призначати з обережністю пацієнтам з афакією, артифакією і відривом задньої капсули кришталика або відомими факторами ризику розвитку макулярного набряку (повідомлялося про розвиток макулярного набряку, включаючи кістозний макулярної набряк, при застосуванні латанопроста у таких пацієнтів).

Про відшарування судинної оболонки ока повідомлялося при призначенні водних супрессантов (наприклад тимолол, ацетазоламід) після процедур фільтрації.

Контактні лінзи можуть абсорбувати бензалконіюхлорид, що входить до складу препарату, тому їх слід зняти перед закапуванням препарату і можна надіти знову через 15 хв.

Повідомлялося про те, що бензалконіюхлорид викликає точковий кератит і / або токсичну виразкову кератопатію, може викликати подразнення очей. Необхідний постійний моніторинг при частому і тривалому застосуванні препарату у пацієнтів з сухістю слизової оболонки очей або при станах, що супроводжуються ураженням рогівки.

Застосування в період вагітності та годування груддю. Препарат не слід застосовувати в період вагітності та годування груддю.

Діти. Безпека і ефективність застосування препарату у дітей не встановлені, тому Ланотан Т не застосовують під педіатричній практиці.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Закопування очних крапель може викликати короткочасне порушення зору. До тих пір, поки зір не нормалізується, не слід керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами.

Повідомлялося про парадоксальне підвищення внутрішньоочного тиску після одночасного застосування двох препаратів-аналогів простагландину. тому застосування двох або більше простагландинів, аналогів простагландину або похідних простагландину не рекомендоване.

Вплив на внутрішньоочний тиск або відомі ефекти системної блокади β-блокатори можуть посилюватися при одночасному використанні Ланотану Т пацієнтам, які вже застосовують перорально блокатори β-адренорецепторів. Застосовувати два блокатора β-адренорецепторів або два простагландину місцевого дії не рекомендовано.

Рідко повідомлялося про розвиток мідріазу, коли тимолол застосовували одночасно з адреналіном.

Існує можливість додаткових ефектів, що призводять до розвитку артеріальної гіпотензії і / або вираженої брадикардії, коли тимолол в формі очних крапель призначають одночасно з пероральним прийомом блокаторів кальцієвих каналів, гуанетидином, антиаритмічними препаратами, глікозидами наперстянки або парасимпатоміметики.

Реакція, що супроводжується АГ при раптовій відміні клонідину, може посилюватися при застосуванні блокаторів β-адренорецепторів.

Блокатори β-блокатори можуть посилювати гіпоглікемічний ефект антидіабетичних препаратів. Прийом блокаторів β-адренорецепторів може маскувати ознаки та симптоми гіпоглікемії.

Симптоми при передозуванні тимололу: брадикардія, артеріальна гіпотензія, бронхоспазм, зупинка серця. при виникненні симптомів проводять симптоматичну і підтримуючу терапію. в дослідженнях показано, що тимолол не виводиться повністю при діалізі.

Крім роздратування очей і гіперемії кон'юнктиви, інших побічних ефектів при передозуванні латанопросту не відзначено.

Якщо препарат випадково прийнятий всередину, проводять промивання шлунка, призначають симптоматичне лікування.

В захищеному від світла місці при температурі 2-8 °C. відкритий флакон зберігати при температурі 15-25 °C, використовувати протягом 4 тижнів.

діючі речовини: latanoprost, tіmоlоl;

1 мл препарату містить латанопросту 0,05 мг, тимололу малеату в перерахуванні на тимолол 100 % речовину 5 мг;

допоміжні речовини: бензалконію хлорид; натрію дигідрофосфат, моногідрат; натрію гідрофосфат безводний; натрію хлорид; вода для ін’єкцій.

Краплі очні, розчин.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

Протиглаукомні препарати та міотичні засоби. Бета-блокуючі агенти. Тимолол, комбінації. Код АТХ S01Е D51.

Фармакодинаміка

До складу Ланотану^® Т входять дві діючі речовини: латанопрост та тимололу малеат. Обидва компоненти знижують підвищений внутрішньоочний тиск за допомогою різних механізмів дії, поєднаний ефект призводить до більш вираженого зниження внутрішньоочного тиску порівняно з монотерапією кожним із них. Латанопрост, аналог простагландину F2α, є селективним агоністом простагландинових FP-рецепторів, що знижує внутрішньоочний тиск шляхом посилення відтоку водянистої вологи. Основний механізм дії полягає у підвищенні увеосклерального відтоку. Крім того, повідомляли про дещо посилений відтік (зниження опору до відтоку у трабекулах) у людей. Латанопрост суттєво не впливає на продукування водянистої вологи та на гематоводний бар’єр або на внутрішньоочну циркуляцію крові. Тривале застосування латанопросту у мавп, яким було проведено екстракапсулярну екстракцію кришталика, не чинило впливу на судини сітківки ока згідно з даними флуоресцентної ангіографії. Латанопрост не індукував витік флуоресцину у задньому сегменті ока у пацієнтів із псевдофакією протягом короткого курсу лікування.

Тимолол є блокатором (неселективним) β1- та β2- адренергічних рецепторів, що не має значущої прямої симпатоміметичної дії, прямого депресивного впливу на міокард та мембраностабілізуючої активності. Тимолол знижує внутрішньоочний тиск шляхом зменшення утворення водянистої вологи у циліарному епітелію. Точний механізм дії не встановлено, але є імовірним пригнічення посиленого синтезу АМФ, спричинене ендогенною стимуляцією адренергічних β-рецепторів.

Тимолол не чинить значного впливу на проникність гематоводного бар’єра щодо білків плазми крові. У кролів тимолол не впливав на місцевий кровотік ока після тривалого застосування.

Ланотан^® Т проявляє значно більше зниження показника середнього денного внутрішньоочного тиску порівняно з монотерапією латанопростом або тимололом при призначенні 1 раз на добу. У добре контрольованих подвійних сліпих шестимісячних клінічних дослідженнях ступінь зниження внутрішньоочного тиску при застосуванні комбінованого лікарського засобу, до складу якого входить латанопрост та тимололу малеат, порівнювали зі ступенем зниження при застосуванні монотерапії латанопростом та тимололом у пацієнтів із показником внутрішньоочного тиску від 25 мм рт. ст. Після початкового періоду із застосуванням тимололу упродовж 2–4 тижнів (середнє зниження внутрішньоочного тиску становило 5 мм рт. ст. від показника, зафіксованого на момент включення у дослідження), додаткове зниження середнього добового показника внутрішньоочного тиску на 3,1, 2,0 та 0,6 мм рт. ст. спостерігалося через 6 місяців лікування комбінованим лікарським засобом, латанопростом та тимололом (2 рази на добу) відповідно. Ефект зниження підвищеного внутрішньоочного тиску при застосуванні комбінованого лікарського засобу зберігався протягом наступних 6-місячних відкритих розширених досліджень. Застосування препарату ввечері може бути ефективнішим щодо зниження внутрішньоочного тиску, ніж при застосуванні зранку. Однак при розгляді рекомендацій щодо застосування препарату вранці чи ввечері слід брати до уваги спосіб життя пацієнта та імовірну згоду.

Слід пам’ятати, що у разі недостатньої ефективності комбінованого препарату може бути ефективним призначення окремо тимололу 2 рази на добу та латанопросту 1 раз на добу, що було підтверджено під час досліджень.

Початок дії Ланотану^® Т настає протягом 1 години, а максимальний ефект триває від 6 до 8 годин. Ефект адекватного зниження внутрішньоочного тиску триває до 24 годин у разі багаторазового застосування.

Фармакокінетика

Латанопрост

Абсорбція

Латанопрост є пропрепаратом ізопропілового ефіру, що, по суті, неактивний, але після гідролізу ефірами у рогівці стає біологічно активною кислотою латанопросту. Пропрепарат добре абсорбується через рогівку і, як усі препарати, що надходять у водянисту вологу, гідролізується при проходженні через рогівку.

Розподіл

Максимальна концентрація водяної вологи (близько 15-30 нг/мл) досягається приблизно через 2 години після місцевого застосування латанопросту як монотерапії. Після місцевого застосування у мавп латанопрост розподіляється головним чином у передньому сегменті ока, кон’юнктиві та повіках.

Кліренс із плазми крові кислоти латанопросту становить 0,4 л/год/кг; об’єм розподілу незначний - 0,16 л/кг, що призводить до швидкого періоду напіввиведення із плазми крові (17 хвилин). Після місцевого застосування в офтальмології системна біодоступність латанопросту становить 45 %. Кислота латанопросту зв’язується з білками плазми крові на 87 %.

Біотрансформація та виведення

Метаболізм кислоти латанопросту в оці практично відсутній. Основний метаболізм відбувається у печінці. Головні метаболіти (1,2-динор та 1,2,3,4-тетранор) не мають або мають лише слабку біологічну активність та екскретуються переважно з сечею.

Тимолол

Абсорбція та розподіл

Максимальна концентрація тимололу у водянистій волозі досягається приблизно через 1 годину після місцевого застосування очних крапель. Частина дози абсорбується системно; максимальна концентрація у плазмі крові становить 1 нг/мл і досягається через 10-20 хвилин після місцевого застосування однієї краплі в кожне око 1 раз на добу (300 мкг/добу).

Біотрансформація

Період напіввиведення тимололу із плазми крові становить приблизно 6 годин. Тимолол екстенсивно метаболізується у печінці.

Виведення

Метаболіти екскретуються із сечею у вигляді незміненого тимололу.

Ланотан^® Т.

Фармакологічних взаємодій між латанопростом та тимололом не спостерігалося, незважаючи на підвищення концентрації кислоти латанопросту у водянистій волозі майже у 2 рази через 1‑4 години після застосування комбінованого лікарського засобу порівняно з монотерапією.

Зниження внутрішньоочного тиску у пацієнтів з відкритокутовою глаукомою та підвищеним внутрішньоочним тиском при недостатній відповіді на лікування бета-блокаторами або аналогами простагландину місцевої дії.

- Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якого іншого компонента препарату;

- реактивні захворювання дихального тракту, включаючи бронхіальну астму або бронхіальну астму в анамнезі, тяжкі хронічні обструктивні захворювання легень;

- синусова брадикардія; синдром слабкості синусового вузла; синоаурикулярна блокада; атріовентрикулярна блокада ІІ або ІІІ ступеня, що не піддається контролю за допомогою водія ритму; клінічно виражена серцева недостатність; кардіогенний шок.

Спеціальних досліджень взаємодії Ланотану^® Т з іншими препаратами не проводили.

Повідомляли про парадоксальне підвищення внутрішньоочного тиску після одночасного застосування двох препаратів-аналогів простагландину. Тому застосування двох або більше простагландинів, аналогів простагландину або похідних простагландину не рекомендовано.

Існує можливість адитивного ефекту, який призводить до розвитку артеріальної гіпотензії та/або вираженої брадикардії, якщо бета-блокатори у формі очних крапель призначати одночасно з пероральними блокаторами кальцієвих каналів, блокаторами бета-адренорецепторів, антиаритмічними препаратами (включаючи аміодарон), глікозидами наперстянки, парасимпатоміметиками, гуанетидином.

Посилення системної бета-блокади (наприклад зниження частоти серцевих скорочень, депресія) спостерігалося під час комбінованого застосування інгібіторів CYP2D6 (наприклад хінідину, флуоксетину, пароксетину) і тимололу.

Вплив на внутрішньоочний тиск або відомі ефекти системної бета-блокади можуть посилюватися при одночасному призначенні Ланотану^® Т пацієнтам, які вже застосовують бета-блокатори перорально. Застосування двох або більше бета-блокаторів місцевої дії не рекомендовано.

В окремих випадках повідомляли про розвиток мідріазу внаслідок одночасного застосування офтальмологічних бета-блокаторів та адреналіну (епінефрину).

Застосування бета-блокаторів може призвести до посилення гіпертензії у відповідь на раптову відміну клонідину.

Бета-блокатори можуть посилювати гіпоглікемічний ефект антидіабетичних препаратів. Прийом бета-блокаторів може маскувати симптоми гіпоглікемії.

Системні ефекти.

Як і інші офтальмологічні препарати для місцевого застосування, Ланотан^® Т абсорбується системно. Оскільки до складу препарату входить бета-адренергічний засіб тимолол, можуть виникати такі ж типи небажаних реакцій з боку легеневої, серцево-судинної та інших систем, як і при застосуванні блокаторів бета-адренергічних рецепторів системної дії. Частота системних небажаних реакцій після місцевого застосування нижча, ніж після системного введення препарату. Заходи для зниження системної абсорбції наведені у розділі «Спосіб застосування та дози».

Розлади діяльності серця.

Слід ретельно оцінити необхідність лікування бета-блокаторами пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи (наприклад з ішемічною хворобою серця, стенокардією Принцметала та серцевою недостатністю) і гіпотонією та розглянути можливість лікування іншими препаратами. Необхідно наглядати за пацієнтами із серцево-судинними захворюваннями щодо виникнення ознак погіршення цих захворювань та побічних реакцій.

Оскільки бета-блокатори подовжують час збудження, їх слід з обережністю призначати пацієнтам з блокадою серця І ступеня.

Були описані випадки реакцій з боку серцево-судинної системи та, в окремих випадках, летального наслідку від серцевої недостатності після введення тимололу.

Розлади з боку судинної системи

Слід з обережністю застосовувати препарат для лікування пацієнтів з важкими розладами периферичного кровообігу (тобто у пацієнтів з важкими формами хвороби Рейно або з синдромом Рейно).

Розлади з боку дихальної системи.

При застосуванні деяких офтальмологічних бета-блокаторів були описані реакції з боку дихальної системи, у тому числі летальні випадки внаслідок бронхоспазму у пацієнтів з астмою. Слід з обережністю застосовувати Ланотан^® Т для лікування пацієнтів із хронічними обструктивними захворюваннями легенів (ХОЗЛ) легкої та помірної тяжкості та призначати препарат лише у разі, коли потенційна користь від лікування перевищує потенційний ризик застосування препарату.

Гіпоглікемія/діабет

Бета-блокатори слід з обережністю призначати пацієнтам, у яких можливий розвиток спонтанної гіпоглікемії, або пацієнтам з цукровим діабетом нестабільного перебігу, оскільки бета-блокатори можуть маскувати симптоми гіпоглікемії.

Бета-блокатори можуть також маскувати ознаки гіпертиреозу.

Захворювання рогівки

Офтальмологічні препарати бета-блокаторів можуть спричинити сухість очей, тому пацієнтам із захворюванням рогівки слід з обережністю призначати ці препарати.

Інші бета-блокатори

Вплив на внутрішньоочний тиск або відомі ефекти системної бета-блокади можуть посилюватися при одночасному застосуванні тимололу пацієнтами, які вже застосовують системні бета-блокатори. Такі пацієнти потребують ретельного спостереження. Застосування двох бета-блокаторів місцевої дії не рекомендовано (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Анафілактичні реакції

Під час застосування бета-блокаторів пацієнти з анамнезом, обтяженим атопічними захворюваннями або тяжкими анафілактичними реакціями на різні алергени, можуть більш інтенсивно реагувати на повторний контакт з цими алергенами та не реагувати на звичайні дози адреналіну, які застосовують для лікування анафілактичних реакцій.

Відшарування судинної оболонки ока

Були описані випадки відшарування судинної оболонки ока під час лікування, спрямованого на пригнічення утворення внутрішньоочної рідини (наприклад, із застосуванням тимололу, ацетазоламіду) після трабекулектомії.

Хірургічне знеболювання

Офтальмологічні препарати бета-блокаторів можуть блокувати системні впливи агоністів бета-адренорецепторів, наприклад адреналіну. Якщо пацієнт приймає тимолол, про це слід повідомити анестезіолога.

Супутня терапія

Тимолол може взаємодіяти з іншими препаратами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Інші аналоги простагландинів

Не рекомендується одночасне застосування двох або більше простагландинів, аналогів простагландинів або похідних простагландинів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Вплив на органи зору

Латанопрост може поступово збільшувати кількість коричневого пігменту у райдужній оболонці і, таким чином, змінювати колір очей. Як і при застосуванні латанопросту у формі очних крапель, посилення пігментації спостерігалось у 16-20 % усіх пацієнтів, які лікувалися комбінованим препаратом протягом 1 року (на основі знімків). Цей ефект переважно спостерігається у пацієнтів зі змішаним кольором райдужки, наприклад зелено-коричневим, жовто-коричневим або синьо/зелено-коричневим, і виникає через підвищений вміст меланіну у стромальних меланоцитах райдужної оболонки ока. Як правило, пігментація коричневого кольору навколо зіниці хворого ока поширюється концентрично до периферії, але і вся райдужна оболонка або її частина може бути забарвлена інтенсивніше у коричневий колір. У пацієнтів з очима однорідного синього, зеленого, сірого або коричневого кольору такі зміни спостерігалися рідко під час лікування латанопростом протягом 2 років у ході клінічних досліджень.

Зміна кольору райдужної оболонки ока відбувається повільно, та її можна не помічати протягом кількох місяців або років. Ця зміна не пов’язана із виникненням будь-яких симптомів або з розвитком патологічних змін.

Подальшого посилення забарвлення райдужної оболонки у коричневий колір після припинення лікування не спостерігалося, але зміни кольору, що виникли, можуть мати перманентний характер.

Повідомляли про потемніння шкіри повік, яке може бути оборотним, у зв’язку з застосуванням латанопросту.

Латанопрост може поступово змінювати вії та пушкове волосся навколо ока, яке лікується. Ці зміни включають збільшення довжини, товщини, пігментації та кількості вій або волосся, а також ріст вій у неправильному напрямку. Зміни вій є оборотними після припинення лікування.

Лікування не впливає на невуси або веснянки райдужної оболонки.

Накопичення пігменту у трабекулярній сітчастій системі або в іншому місці передньої камери ока не спостерігалось, але пацієнтів слід оглядати регулярно. Залежно від клінічної картини лікування може бути припинене, якщо спостерігається посилення пігментації райдужки.

Перед призначенням лікування пацієнта слід поінформувати про можливість розвитку змін кольору очей. При лікуванні одного ока може виникнути перманентна гетерохромія.

Немає підтвердженого досвіду застосування латанопросту при запальній, неоваскулярній, хронічній закритокутовій глаукомі, при відкритокутовій глаукомі у пацієнтів з артифакією та при пігментній глаукомі. Латанопрост не впливає або впливає незначною мірою на зіницю ока, але немає підтвердженого досвіду застосування при гострій закритокутовій глаукомі. Тому, поки немає достатнього досвіду застосування, рекомендовано призначати латанопрост з обережністю при таких станах.

Латанопрост слід з обережністю застосовувати пацієнтам з герпетичним кератитом в анамнезі та уникати у разі активного кератиту, спричиненого вірусом простого герпесу, і пацієнтам з рецидивуючим герпетичним кератитом в анамнезі, що пов’язаний із застосуванням аналогів простагландинів.

Повідомляли про розвиток макулярного набряку, включаючи кістозний макулярний набряк, при застосуванні латанопросту. Про такі випадки повідомляли у пацієнтів з афакією, у пацієнтів з артифакією та відривом задньої капсули кришталика або у пацієнтів з відомими факторами ризику розвитку макулярного набряку. Ланотан^® Т слід з обережністю призначати таким пацієнтам.

Використання контактних лінз

Ланотан^® Т містить бензалконію хлорид, який часто застосовують як консервант у препаратах для застосування в офтальмології. Повідомляли, що бензалконію хлорид є причиною розвитку точкового кератиту та/або токсичної виразкової кератопатії, може спричиняти подразнення очей, а також відомо, що він змінює колір м’яких контактних лінз. При частому та тривалому застосуванні Ланотану^® Т пацієнтам із сухістю слизової оболонки очей або при станах, що супроводжуються ураженням рогівки, необхідний ретельний нагляд. Контактні лінзи можуть абсорбувати бензалконію хлорид, тому лінзи необхідно зняти перед закапуванням Ланотану^® Т; їх можна знову встановити через 15 хвилин (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Вагітність

Латанопрост

Немає адекватних даних щодо застосування латанопросту вагітним жінкам. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий.

Тимолол

Адекватних даних щодо застосування тимололу вагітним жінкам не існує. У разі відсутності нагальної потреби застосування тимололу цей препарат не слід призначати у період вагітності. Шляхи зниження системної абсорбції див. у розділі «Спосіб застосування та дози».

У ході епідеміологічних досліджень не було виявлено мальформативних ефектів, однак було показано, що існує ризик затримки внутрішньоутробного розвитку при внутрішньому застосуванні бета-блокаторів. Крім того, у новонароджених, матері яких приймали бета-блокатори у період вагітності, спостерігались ознаки та симптоми блокади бета-адренорецепторів (зокрема брадикардія, гіпотонія, респіраторний дистрес та гіпоглікемія). У разі застосування Ланотану^® Т вагітним жінкам у III триместрі вагітності слід ретельно контролювати стан новонародженого протягом перших днів його життя.

Тому Ланотан^® Т не слід застосовувати протягом періоду вагітності.

Період годування груддю

Бета-блокатори проникають у грудне молоко. Однак терапевтичних доз тимололу в очних краплях недостатньо для того, щоб та кількість, що проникла у грудне молоко, могла спричинити клінічні симптоми блокади бета-адренорецепторів у новонародженого. Шляхи зниження системної абсорбції див. у розділі «Спосіб застосування та дози».

Латанопрост та його метаболіти можуть проникати у грудне молоко, тому Ланотан^® Т не слід застосовувати жінкам, які годують груддю.

Фертильність

У ході досліджень на тваринах не було виявлено здатності латанопросту або тимололу впливати на репродуктивну функцію самців або самок.

Ланотан^® Т має незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або під час роботи з іншими механізмами. Закапування очних крапель може спричинити короткочасне порушення зору. Поки зір не нормалізується, не слід керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами.

Дорослі, включаючи пацієнтів літнього віку.

Рекомендована доза – 1 крапля в уражене око (очі) 1 раз на добу.

Якщо дозу пропущено, лікування слід продовжувати наступною запланованою дозою. Доза не повинна перевищувати 1 краплю в уражене око/очі 1 раз на добу.

Контактні лінзи необхідно зняти перед закапуванням очних крапель. Лінзи можна одягати тільки через 15 хвилин після закапування крапель.

Якщо пацієнту призначено більше одного офтальмологічного лікарського засобу, препарати слід застосовувати як мінімум з 5-хвилинним проміжком.

При використанні пацієнтом оклюзії носослізного каналу або якщо пацієнт закриває повіки на 2 хвилини, системне поглинання препарату знижується. Це може призвести до зниження інтенсивності системних побічних ефектів та збільшення ефективності місцевої дії препарату.

Діти.

Безпека та ефективність застосування препарату Ланотан^® Т у дітей не встановлені.

Немає даних щодо передозування латанопросту з тимололом у формі очних крапель у людини.

Симптоми

Симптоми при системному передозуванні тимололу: брадикардія, артеріальна гіпотензія, бронхоспазм, припинення серцевої діяльності. Окрім подразнення очей та гіперемії кон’юнктиви, інших побічних ефектів з боку органів зору при передозуванні латанопросту не спостерігалося.

Лікування

Якщо виникають симптоми передозування, слід проводити симптоматичну та підтримуючу терапію.

Наступна інформація буде корисною, якщо препарат випадково прийняли внутрішньо. Дослідження показали, що тимолол не виводиться повністю при діалізі. У разі необхідності проводити промивання шлунка. Латанопрост значною мірою метаболізується під час першого проходження через печінку. При внутрішньовенній інфузії у дозі 3 мкг/кг у здорових добровольців не виникало ніяких симптомів, але застосування дози 5,5-10 мкг/кг супроводжувалося нудотою, абдомінальним болем, запамороченням, втомлюваністю, припливами та підвищеною пітливістю. Ці прояви були від легких до помірних за тяжкістю та зникали без проведення лікування протягом 4 годин після завершення інфузії.

При застосуванні латанопросту більшість побічних ефектів виникає з боку органів зору. Дані дослідження застосування комбінації латанопросту з тимололом для офтальмологічного застосування свідчать, що у 16–20 % пацієнтів виникло посилення пігментації райдужної оболонки, що може бути постійним.

У ході відкритого 5-річного дослідження безпеки застосування латанопросту у 33 % пацієнтів виникла пігментація райдужної оболонки. Інші побічні ефекти з боку органів зору, як правило, короткочасні і залежать від введеної дози. При застосуванні тимололу найсерйозніші побічні ефекти є системними, включаючи брадикардію, аритмію, застійну серцеву недостатність, бронхоспазм та алергічні реакції.

Як і інші офтальмологічні препарати місцевої дії, тимолол абсорбується у системний кровообіг. Це може призвести до появи системних небажаних ефектів, аналогічних тим, що виникають при застосуванні бета-блокаторів системної дії. Частота виникнення системних небажаних реакцій після місцевого застосування офтальмологічних препаратів нижча, ніж при системному введенні. Зазначені небажані реакції відповідають переліку реакцій, характерних для офтальмологічних препаратів бета-блокаторів.

Побічні ефекти, пов’язані з застосуванням комбінованого лікарського засобу для офтальмологічного застосування, до складу якого входить латанопрост та тимололу малеат, що спостерігались у ході клінічних досліджень, наведені нижче.

Побічні ефекти згруповані залежно від частоти виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до

Побічні реакції, які спостерігалися при застосуванні комбінованого лікарського засобу для офтальмологічного застосування, до складу якого входить латанопрост та тимололу малеат у ході клінічних досліджень.

Таблиця 1

Під час клінічних досліджень у спонтанних повідомленнях та літературі повідомляли про додаткові побічні ефекти, специфічні щодо окремих компонентів Ланотану^® Т.

Побічні реакції, які спостерігалися при застосуванні латанопросту у формі очних крапель у ході клінічних досліджень.

Таблиця 2

Побічні реакції, які спостерігалися при застосуванні тимололу малеату у формі очних крапель у ході клінічних досліджень.

Таблиця 3

Повідомляли про поодинокі випадки кальцифікації рогівки при застосуванні очних крапель, що містять фосфат, у деяких пацієнтів зі значним пошкодженням рогівки.

2 роки.

Термін придатності після розкриття флакону 28 діб при температурі не вище 25 ºС.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Зберігати в захищеному від світла місці при температурі від 2 до 8 °C.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 2,5 мл у флаконі. По 1 флакону у пачці.

За рецептом.

АТ «Фармак».

Адреса

Україна, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 74.