Торгівельна назва | Лораксим |
Діючі речовини | Цефотаксим |
Кількість діючої речовини: | 1000 мг |
Форма випуску: | порошок для ін'єкцій |
Кількість в упаковці: | 1 шт. |
Первинна упаковка: | флакон |
Спосіб застосування: | Внутрішньовенно |
Взаємодія з їжею: | Не має значення |
Температура зберігання: | від 5°C до 30°C |
Чутливість до світла: | Не чутливий |
Ознака: | Імпортний |
Походження: | Хімічний |
Ринковий статус: | Брендований дженерик |
Виробник: | ЕКСІР ФАРМАСЬЮТІКАЛ КОМПАНІ |
Країна виробництва: | Іран |
Заявник: | Exir |
Умови відпуску: | За рецептом |
Код АТС J Засоби для лікування інфекцій J01 Антибактеріальні засоби J01D Інші бета-лактамні антибіотики J01DD Цефалоспорини третього покоління J01DD01 Цефотаксим |
Напівсинтетичний антибіотик цефалоспоринового ряду iii покоління з широким спектром дії для парентерального введення. бактерицидна активність обумовлена пригніченням синтезу клітинної стінки мікроорганізмів. цефотаксим стійкий до дії β-лактамаз і активний відносно ряду мікроорганізмів, стійких до дії інших цефалоспоринів, ампіциліну, гентаміцину та інших антибактеріальних препаратів.
В умовах in vitro і in vivo цефотаксим активний відносно мікроорганізмів:
грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus (штами, які продукують і не продукують пеніциліназу), Staphylococcus epidermidis, Enterococcus spр., Streptococcus pyogenes (β-гемолітичний стрептокок групи А), Streptococcus agalactiae (стрептококи групи В), Streptococcus pneumoniae;
грамнегативні аероби: Citrobacter species, Enterobacter sрр., Escherichia coli, Haemophilus influenzae (включаючи ампіціллінустойчівие штами H. influenzae), Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella sрр. (Включаючи K. pneumoniae), Neisseria gonorrhoeae (штами, які продукують і не продукують пеніциліназу), Neisseria meningitidis, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Proteus inconstans, Group B, Morganella morganii, Providencia rettgeri, Serratia species і Acinetobacter spр.
Багато зі штамів даних мікроорганізмів, стійких до інших антибіотиків (пеніцилінів, цефалоспоринів та аміноглікозидів), чутливі до цефотаксиму натрію.
Цефотаксим активний відносно деяких штамів Pseudomonas aeruginosa.
Анаероби: Bacteroides spр. (Включаючи деякі штами B. fragilis), Clostridium spр. (Більшість штамів C. difficile стійкі), Peptococcus spр., Peptostreptococcus spр. і Fusobacterium species (включаючи F. nucleatum).
Цефотаксим в умовах in vitro активний відносно таких мікроорганізмів: Salmonella species (включаючи S. typhi), Providencia spр. і Shigella spр., однак клінічна значущість цього ще не встановлена.
Цефотаксим та аміноглікозиди в умовах in vitro діють синергічно відносно деяких штамів Pseudomonas aeruginosa.
Цефотаксим легко проникає в рідини та тканини організму, досягаючи концентрацій, що значно перевищують МПК для більшості патогенних мікроорганізмів. Після одноразового в / м введення 1 г цефотаксиму середня максимальна концентрація в плазмі крові 23,5 мг/л досягалась протягом 30 хв. Період напіввиведення - 1,2 год. Через 12 годин після введення препарат визначається в сироватці крові в бактерицидної концентрації.
Цефотаксим виводиться нирками: близько 20-36% у вигляді незміненого цефотаксиму, 15-25% у вигляді дезацетилцефотаксиму, який є основним метаболітом з бактерицидною активністю, 20-25% у вигляді двох неактивних метаболітів. У невеликих кількостях виводиться з жовчю.
Інфекції, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:
Лораксим вводять в / м і в / в у вигляді ін'єкції або крапельно. перед застосуванням препарату необхідно провести шкірні проби на чутливість до антибіотика та лідокаїну.
В / м введення. Розчинити 500 мг Лораксиму в 2 мл, а 1 г - в 4 мл стерильної води для ін'єкцій або 1% розчину лідокаїну. Розчин слід вводити глибоко в сідничний м'яз.
В / в введення. Розчинити 500 мг-1 г Лораксиму в 4 мл, а 2 г - у 10 мл стерильної води для ін'єкцій. Вводити повільно протягом 3-5 хв.
Для в / в інфузії. Розчинити 1-2 г препарату в 50-100 мл 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози, вводити протягом 50-60 хв.
Разова доза Лораксиму для дорослих - 1 г кожні 12 год, у важких випадках дозу підвищують до 2 г кожні 12 год або збільшують кількість введень до 3-4 раз на добу, доводячи загальну добову дозу до максимальної - 12 г.
При неускладнених інфекціях, а також при інфекціях сечовивідних шляхів препарат призначають в / м або в / в по 1 г кожні 12 год; при інфекціях середньої тяжкості - по 1-2 г кожні 12 год; при важких інфекціях (менінгіт) - в / в по 2 г кожні 6-8 год. Тривалість лікування встановлюють індивідуально.
При гострій гонореї препарат вводять одноразово в / м в дозі 500 мг-1 м
Для профілактики інфекційних ускладнень перед або під час індукції в анестезію вводять 1 г препарату, при необхідності ін'єкцію повторюють через 6-12 год.
При нирковій недостатності (кліренс креатиніну ≤10 мл/хв) дозу знижують в 2 рази.
У недоношених та дітей віком до 1 тижня добова доза становить 50-100 мг/кг маси тіла на добу, вводиться в / в, розділена на 2 введення.
У дітей у віці 1-4 тижнів добова доза препарату становить 75-150 мг/кг на добу, розподілена на 3 введення, вводиться в / в.
У дітей з масою тіла 50 кг добова доза Лораксиму - 50-100 мг/кг в / м або в / в в 3-4 введення.
Дітям з масою тіла ≥50 кг препарат призначають в дозах для дорослих.
При важких інфекціях (в тому числі менінгіті) добову дозу подвоюють.
Підвищена чутливість до антибіотиків цефалоспоринового ряду, лідокаїну. період вагітності. в / м введення препарату у дітей віком до 2,5 року.
З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея, біль в животі, дисбактеріоз; рідко - псевдомембранозний коліт.
Алергічні реакції: висип, гіперемія, мультиформна еритема, синдром Стівенса - Джонсона, пропасниця, еозинофілія, анафілактичні реакції; рідко - анафілактичний шок.
З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, олігурія, інтерстиціальний нефрит.
З боку центральної нервової системи: головний біль, оборотна енцефалопатія.
З боку лабораторних показників: підвищення активності АлАТ, АсАТ, ЛДГ, ЛФ, рівня білірубіну, азоту сечовини та креатиніну в сироватці крові.
З боку кровотворної системи: нейтропенія, транзиторна лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, гіпопротромбінемія, гемолітична анемія (в тому числі аутоиммунная).
Реакції в місці введення: біль, запалення, флебіт.
Ефекти, зумовлені біологічною дією препарату: можливий розвиток суперінфекції (кандидозний вагініт).
Інші: кровотечі та крововиливи, гостра печінкова недостатність, аритмія (при швидкому струминному введенні).
Призначають з обережністю при наявності в анамнезі алергічних реакцій.
При одночасному застосуванні Лораксиму і нефротоксичних препаратів необхідний контроль функції нирок; при застосуванні препарату 10 днів необхідний контроль показників периферичної крові. Особам похилого віку та ослабленим хворим для профілактики гіпокоагуляції показано призначення препаратів вітаміну К. При розвитку симптомів псевдомембранозного коліту Лораксим скасовують.
Під час застосування препарату може спостерігатися позитивну пряму реакцію Кумбса і псевдопозитивні реакцію на глюкозу в сечі.
Період вагітності та годування груддю. Застосування протипоказано. При застосуванні препарату в період лактації годування груддю необхідно припинити.
Чи не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати зі складними механізмами.
Аміноглікозидні антибіотики, діуретики - похідні етакриновою кислоти та інші діуретики (фуросемід) підвищують ризик розвитку нефротоксичності при одночасному застосуванні з Лораксиму. при одночасному застосуванні з непрямими антикоагулянтами розвивається синергізм дії.
При одночасному застосуванні розчину Лораксиму з розчинами інших антибіотиків їх не слід змішувати, вводити окремо.
Одночасне застосування з ніфедипіном на 70% підвищує біодоступність цефотаксиму.
Пробенецид блокує канальцеву секрецію цефотаксиму та подовжує його період напіввиведення.
Можливий розвиток енцефалопатії. лікування симптоматичне.
При температурі не вище 30°C.
Приготовлені розчини препарату можна зберігати протягом 12 год для в / в введення і 24 ч для в / м введення при кімнатній температурі або до 5 діб (р-р для в / в введення) і до 7 діб (р-р для в / м введення) в холодильнику (2-8 °C). Чи не заморожувати.
Опис препарату Лораксим пор. д/р-ну д/ін. 1000мг фл. №1 на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.
Повними аналогами Лораксим пор. д/р-ну д/ін. 1000мг фл. №1 є:
діюча речовина: cefotaxime;
Кожний флакон містить цефотаксим натрію у кількості, що відповідає цефотаксиму 500 мг або 1000 мг.
Порошок для розчину для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: кристалічний порошок від майже білого до світло-жовтого кольору.
Протимікробні засоби для системного застосування. Інші β-лактамні антибіотики. Цефалоспорини ІІІ покоління. Цефотаксим.
Код АТХ J01D D01.
Цефотаксим – напівсинтетичний цефалоспориновий антибіотик III покоління для парентерального застосування. Діє бактерицидно. Має широкий спектр дії.
До препарату чутливі: Streptocoсcii (за винятком групи D), включаючи Streptococcus pneumoniae; Staphylococcus aureus, у т. ч. пеніциліназоутворювальні та пеніциліназонеутворювальні штами; Bacillus subtilis і mycoides; Neisseria gonorrhoeae (пеніциліназоутворювальні та пеніциліназонеутворювальні штами), Neisseria meningitidis, інші види Neisseria; Escherichia coli; Klebsiella spp., включаючи Klebsiella pneumonia; Enterobacter spp. (деякі штами резистентні); Serratia spp.; Proteus (індолпозитивні та індолнегативні види); Salmonella; Citrobacter spp.; Providencia; Shigella; Yersinia; Haemophilus influenzae і parainfluenzae (пеніциліназоутворювальні та пеніциліназонеутворювальні штами, у т. ч. стійкі до ампіциліну); Bordetella pertussis; Moraxella; Aeromonas hydrophilia; Veillonella; Clostridium perfringens; Eubacterium; Propionibacterium; Fusobacterium; Bacteroides spp. і Morganella.
До дії препарату непостійно чутливі: Pseudomonas aeruginosa; Acinetobacter; Helicobacter pylori; Bacteroides fragilis і Clostridium difficile.
До дії препарату стійкі: Streptoccus групи D, Listeria і метициліностійкі стафілококи.
Всмоктування. Через 5 хвилин після одноразового внутрішньовенного введення 1 гцефотаксиму його концентрація у сироватці крові становить 100 мкг/мл. Після внутрішньом’язового введення цефотаксиму у тій же дозі максимальна концентрація його у крові досягається через 0,5 години і становить 24 мкг/мл. Бактерицидна концентрація у плазмі крові зберігається протягом 12 годин.
Розподіл. Зв’язування з білками плазми крові становить у середньому 25-40 %. Цефотаксим добре проникає у тканини і біологічні рідини організму. Виявляється в ефективних концентраціях у плевральній, перитонеальній, синовіальній рідинах. Проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр. Біотрансформується з утворенням активного метаболіту.
Виведення. Приблизно 60-70 % введеної дози препарату виводиться із сечею у незміненому вигляді, а решта – у вигляді метаболітів. Частково виводиться з жовчю. Період напіввиведення препарату становить 1 годину при внутрішньовенному введенні і
1-1,5 години – при внутрішньом’язовому введенні. При нирковій недостатності та у пацієнтів літнього віку період напіврозпаду препарату збільшується приблизно у 2 рази. У новонароджених дітей період напіврозпаду препарату становить від 0,75 до 1,5 години, а у недоношених дітей – від 1,4 до 6,4 години.
Інфекції, спричинені чутливими до дії препарату мікроорганізмами:
● інфекції ЛОР-органів (ангіна, отит);
● інфекції дихальних шляхів (бронхіт, пневмонія, плеврит, абсцес);
● інфекції сечостатевої системи;
● септицемія, бактеріємія;
● інтраабдомінальні інфекції (включаючи перитоніт);
● інфекції шкіри та м’яких тканин;
● інфекції кісток та суглобів;
● менінгіт (за винятком лістеріозного) та інші інфекції центральної нервової системи.
Профілактика інфекцій після хірургічних операцій на травному тракті, урологічних та акушерсько-гінекологічних операцій.
Гіперчутливість до антибіотиків цефалоспоринового ряду та до інших β-лактамних антибіотиків, гіперчутливість до лідокаїну (внутрішньом’язове введення); кровотеча, ентероколіт в анамнезі (особливо неспецифічний виразковий коліт).
AV-блокада без встановленого водія серцевого ритму, тяжка серцева недостатність.
При одночасному застосуванні з нефротоксичними препаратами (наприклад, аміноглікозиди) і сильнодіючими діуретиками (наприклад, етакринова кислота, фуросемід), колістином, поліміксином підвищується ризик розвитку ниркової недостатності.
Під час лікування цефотаксимом може знижуватись ефективність пероральних контрацептивів, тому в цей період необхідно використовувати додаткову контрацепцію. Цефотаксим не слід застосовувати разом із бактеріостатичними антибіотиками (наприклад, тетрациклінами, еритроміцином і хлорамфеніколом), оскільки можливий антагоністичний ефект.
При сумісній терапії розчини цефотаксиму не слід змішувати з розчинами аміноглікозидів, їх необхідно вводити окремо.
Одночасне застосування ніфедипіну підвищує біодоступність цефотаксиму на 70 %.
Пробенецид блокує канальцеву секрецію цефотаксиму та подовжує його період напіввиведення.
Цефотаксим не слід застосовувати разом із лідокаїном:
● при внурішньовенному введенні;
● дітям віком до 30 місяців;
● пацієнтам із гіперчутливістю до лідокаїну в анамнезі; пацієнтам з блокадою серця.
З обережністю слід призначати препарат при порушеннях функції нирок або печінки, при підвищеній чутливості до пеніцилінів в анамнезі. При порушеннях функції нирок дозу препарату слід зменшити з урахуванням вираженості ниркової недостатності і чутливості збудника. При тривалому застосуванні препарату слід контролювати функцію нирок, проводити профілактику дисбактеріозу. Доцільно регулярно контролювати клітинний склад периферичної крові, функцію печінки. Під час застосування препарату можливий розвиток хибнопозитивної проби Кумбса.
Анафілактичні реакції. Застосування цефалоспоринів вимагає уточнення алергологічного анамнезу (алергічний діатез, реакції гіперчутливості до β-лактамних антибіотиків). При розвитку у пацієнта реакції гіперчутливості лікування слід припинити. Застосування цефотаксиму суворо протипоказане пацієнтам із наявністю в анамнезі реакції гіперчутливості негайного типу до цефалоспоринів. У випадку будь-яких сумнівів присутність лікаря при першому введенні препарату обов’язкова через можливий розвиток анафілактичної реакції. Відома перехресна алергія між цефалоспоринами і пеніцилінами, що виникає у 5-10 % випадків. У пацієнтів, в анамнезі яких є вказівки на алергію до пеніцилінів, препарат слід застосовувати з особливою обережністю.
Псевдомембранозний коліт. У перші тижні лікування може виникнути псевдомембранозний коліт, що проявляється тяжкою тривалою діареєю. Діагноз підтверджується при колоноскопії і/або гістологічному дослідженні. Ці ускладнення розцінюють як досить серйозні: негайно слід припинити введення препарату і призначити адекватну терапію, що включає пероральний прийом ванкоміцину або метронідазолу. Поєднання застосування цефатоксиму з нефротоксичними препаратами вимагає контролю фукції нирок, застосування більше 10 днів – контролю складу крові. Пацієнтам літнього віку та ослабленим пацієнтам слід призначати вітамін К (профілактика гіпокоагуляції).
Як і при прийомі інших антибіотиків широкого спектра дії, тривале застосування може призводити до підвищеного росту нечутливих мікроорганізмів, що потребує припинення лікування. Якщо під час лікування виникає суперінфекція, слід застосовувати антимікробну терапію. При визначенні рівня глюкози у сечі методом відновлення можуть бути одержані хибнопозитивні результати. Для запобігання цьому необхідно використовувати ферментний тест.
Під час застосування препарату не можна вживати алкоголь, оскільки можливі ефекти, схожі з дією дисульфіраму (гіперемія обличчя, спазм у животі і ділянці шлунка, нудота, блювання, головний біль, зниження артеріального тиску, тахікардія, утруднення дихання).
1 г порошу для розчину для ін’єкцій містить 2,2 ммоль (50,5 мг) натрію. Кількість натрію при максимальній добовій дозі перевищує 8,7 ммоль (200 мг). Це слід врахувати пацієнтам, які дотримуються натрієвої дієти.
Застосування препарату у період вагітності протипоказане.
На період лікування препаратом слід припинити годування груддю.
Через можливість виникнення побічних реакцій з боку нервової системи слід уникати керування автотранспортними засобами або роботи з іншими механізмами на період лікування.
Препарат застосовувати для внутрішньовенного (струминного і краплинного) та внутрішньом’язового введення.
Для внутрішньовенного струминного введення 1 г порошку розчинити у 8 мл стерильної води для ін’єкцій. Вводити повільно протягом 3-5 хвилин.
Для внутрішньовенної інфузії 1 г порошку розчинити у 50 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчині глюкози. Тривалість інфузії становить 50-60 хвилин.
Для внутрішньом’язового введення 1 г порошку розчинити у 4 мл стерильної води для ін’єкцій або 1 % розчині лідокаїну та вводити глибоко у сідничний м’яз.
Тривалість курсу лікування встановлює лікар індивідуально.
Дорослим і дітям з масою тіла 50 кг і більше призначати цефотаксим у дозі 1 г кожні
12 годин. У тяжких випадках призначати препарат у дозі 1 г 3-4 рази на добу. Максимальна добова доза становить 12 г.
При неускладнених інфекціях, а також при інфекціях сечовивідних шляхів призначати внутрішньом’язово або внутрішньовенно у дозі 1 г кожні 12 годин;
при неускладненій гострій гонореї призначати у дозі 1 г внутрішньом’язово 1 раз на добу або внутрішньовенно;
при інфекціях середньої тяжкості призначати препарат у дозі 1-2 г кожні 12 годин;
при тяжких інфекціях (менінгіт) - у дозі 2 г препарату внутрішньовенно кожні
6-8 годин.
Дітям з масою тіла до 50 кг препарат слід призначати у дозі 50-100 мг/кг маси тіла на добу, розподіленій на 3-4 внутрішньом’язові або внутрішньовенні введення. При тяжких інфекціях (у т. ч. менінгіт) добову дозу збільшувати до 100-200 мг/кг маси тіла і вводити
4-6 разів внутрішньовенно або внутрішньом’язово.
Для недоношених дітей та дітей віком до 1-го тижня життя добова доза препарату становить 50 мг/кг маси тіла, розділена на 2 рівні дози, вводити внутрішньовенно.
Для дітей 1–4-го тижня життя добова доза препарату становить 50-100 мг/кг маси тіла, розподілена на три рівні дози, вводити внутрішньовенно.
При профілактиці розвитку інфекцій перед хірургічним втручанням під час введення наркозу одноразово вводити 1 гцефотаксиму. У разі необхідності дозу повторити через
6-12 годин.
При порушеннях функції нирок дозу препарату слід зменшити. При кліренсі креатиніну 10 мл/хв і менше добову дозу препарату необхідно зменшити удвічі.
Діти.
Дітям віком до 2,5 року препарат не слід призначати внутрішньом’язово.
Симптоми: Можливі гарячка, лейкопенія, тромбоцитопенія, гостра гемолітична анемія, шкірні, шлунково-кишкові реакції та реакції з боку печінки, задишка, ниркова недостатність, стоматит, анорексія, тимчасова втрата слуху, втрата орієнтації у просторі, енцефалопатія (особливо при нирковій недостатності). У поодиноких випадках спостерігаються судоми, а також посилення побічних ефектів.
Лікування. Специфічний антидот відсутній. Рівень цефотаксиму у сироватці крові можна знизити гемодіалізом або перитонеальним діалізом. У разі необхідності слід проводити симптоматичну терапію.
При виникненні анафілактичного шоку слід негайно вжити відповідних заходів. При перших ознаках реакції підвищеної чутливості (шкірні висипання, кропив’янка, головний біль, нудота, втрата свідомості) введення цефотаксиму слід припинити. У разі тяжкої реакції підвищеної чутливості або анафілактичної реакції слід розпочати відповідну терапію (введення епінефрину та/або глюкокортикоїдів). При інших клінічних станах можуть знадобитися додаткові заходи, наприклад штучне дихання, застосування антагоністів гістамінових рецепторів. У разі судинної недостатності слід вжити реанімаційних заходів.
З боку травного тракту: нудота, блювання, діарея, метеоризм, біль у животі, дисбіоз; рідко – стоматит, глосит, псевдомембранозний коліт.
Алергічні реакції: гіперемія, висипання, свербіж шкіри, кропив’янка, бронхоспазм, мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (Лайєлла), пропасниця, анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк; рідко – анафілактичний шок.
З боку гепатобіліарної системи: гепатит, гостра печінкова недостатність, порушення функції печінки, жовтяниця, холестаз.
З боку біохімічних показників: збільшення рівня печінкових трансаміназ, лактатдегідрогенази, лужної фосфатази та білірубіну, концентрації азоту сечовини та креатиніну, позитивна реакція Кумбса.
З боку периферичної крові: гранулоцитопенія, нейтропенія, транзиторна лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, анізоцитоз, еозинофілія, гіпопротромбінемія, гемолітична анемія, гіпокоагуляція.
З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, судоми, оборотна енцефалопатія, підвищена втомлюваність, слабкість.
Реакції у місці введення: біль та інфільтрат у місці внутрішньом’язового введення, біль по ходу вени, запалення тканин, флебіт.
Ефекти, зумовлені біологічною дією: можливий розвиток суперінфекції (у т. ч. кандидоз, вагініт).
Інші: кровотечі та крововиливи, аутоімунна гемолітична анемія, інтерстиціальний нефрит, аритмія (при швидкому струминному введенні).
При лікуванні інфекцій, спричинених спірохетою, може виникнути ускладнення, подібне до реакції Герксгеймера. Це може призвести до виникнення гарячки, ознобу, головного болю і болю у суглобах.
3 роки.
Зберігати при температурі не вище 30 С в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Розчин препарату несумісний із розчинами аміноглікозидів в одному шприці або крапельниці. Для розведення застосовувати розчини, зазначені у розділі «Спосіб застосування та дози».
По 1 флакону у картонній коробці.
За рецептом.
Ексір Фармасьютикал Компані, Іран.
Exir Pharmaceutical Company, Iran.
Адреса
2-ий км Рінг Роуд, Боруджерд 69189, Іран.
2ndkm Ring Road, Boroujerd 69189, Iran.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}