Упаковка / 10 шт.
шприц
| Торгівельна назва | Надропарин |
| Діючі речовини | Надропарин кальцій |
| Форма випуску: | розчин для ін'єкцій |
| Кількість в упаковці: | 10 шприців |
| Первинна упаковка: | шприц |
| Спосіб застосування: | Підшкірно |
| Взаємодія з їжею: | Не має значення |
| Температура зберігання: | від 5°C до 30°C |
| Чутливість до світла: | Не чутливий |
| Ознака: | Вітчизняний |
| Походження: | Біологічний |
| Ринковий статус: | Дженерик-дженерик |
| Виробник: | ФАРМЕКС ГРУП ТОВ |
| Країна виробництва: | Україна |
| Заявник: | Фармекс Груп |
| Умови відпуску: | За рецептом |
|
Код АТС B Препарати, що впливають на кровотворення і кров B01 Препарати, що зменшують вʼязкість крові B01A Антитромботичні засоби B01AB Група гепарину B01AB06 Надропарин |
|
Надропарин-Фармекс - антитромботичний засіб для лікування нестабільної стенокардії та гострого інфаркту міокарда без патологічного зубця Q на ЕКГ, у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою.
Надропарин протипоказаний у разі:
Кров і лімфатична система
Дуже часто: кровотечі різних локалізацій, що виникають переважно при:
Інтраспінальні гематоми можуть виникати при застосуванні НМГ під час спінальної анестезії, аналгезії чи епідуральної анестезії.
Рідко:
Дуже рідко: гіпереозинофілія, окрема чи така, що супроводжується шкірними реакціями, оборотна при припиненні лікування.
Імунна система
Дуже рідко: алергічні реакції негайного типу (включаючи шкірні реакції, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм і навіть анафілактичний шок), які можуть у деяких випадках вимагати припинення лікування.
Слід звернути особливу увагу на специфічні дозові рекомендації щодо застосування кожного окремого препарату групи низькомолекулярних гепаринів, оскільки різні одиниці вимірювання (одиниці або міліграми) застосовуються для визначення доз цих препаратів, тому надропарин не можна застосовувати як заміну іншого низькомолекулярного гепарину під час курсу лікування.
Необхідні особлива обережність і дотримання конкретних інструкцій щодо застосування для кожної форми випуску надропарину.
Надропарин-Фармекс не призначений для внутрішньом’язового введення.
Оскільки існує ризик розвитку ГІТ, необхідний контроль кількості тромбоцитів під час лікування надропарином.
Техніка підшкірного введення.
Не слід видаляти пухирець повітря зі шприца перед ін’єкцією.
Надропарин вводять шляхом підшкірної ін’єкції, бажано, щоб при цьому пацієнт був у лежачому положенні. Препарат вводять в підшкірну тканину передньолатеральної та задньолатеральної стінок живота, поперемінно справа та зліва.
Слід повністю ввести голку перпендикулярно, а не під іншим кутом, у складку шкіри, затиснену між великим і вказівним пальцями виконувача. Складку шкіри потрібно утримувати протягом виконання ін’єкції.
Дослідження на тваринах не показали тератогенного чи фетотоксичного ефекту надропарину.
Дані щодо екскреції надропарину у грудне молоко обмежені. Проте всмоктування надропарину у шлунково-кишковому тракті в новонародженого теоретично малоймовірне, тому лікування надропарином не протипоказане при годуванні груддю.
Надропарин-Фармекс не рекомендується для лікування дітей, оскільки недостатньо даних щодо безпеки та ефективності застосування препарату.
Немає даних щодо впливу надропарину на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами.
Випадкове передозування при підшкірному введенні великих доз НМГ може призвести до геморагічних ускладнень. Потрібно визначити кількість тромбоцитів та інші показники коагуляції. Незначні кровотечі дуже рідко потребують специфічного лікування, зазвичай достатньо зменшення чи відтермінування введення чергової дози надропарину.
При тяжких кровотечах іноді показано застосування протаміну сульфату, враховуючи те, що:
У такому разі нейтралізацію здійснюють за допомогою повільної внутрішньовенної ін’єкції протаміну (сульфату чи гідрохлориду).
Потрібна доза протаміну залежить від:
Повністю нейтралізувати анти-Ха-активність, однак, неможливо.
Крім того, через кінетику абсорбції НМГ така нейтралізація може мати транзиторний характер, тому потрібно розділити повну розраховану дозу протаміну на декілька ін’єкцій (від 2 до 4), які вводять протягом 24 годин.
Проковтування, навіть у великих дозах, НМГ (такі випадки не зареєстровані) теоретично не призводить до тяжких наслідків, оскільки абсорбція засобу на шлунковому та кишковому рівнях дуже низька.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.
Не заморожувати.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Відмова від відповідальності: Опис товару складено виключно на підставі наданої виробником інформації та завірено Фармекс Груп. Опис товару надається споживачу на виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».
Опис лікарського засобу/медичного виробу Надропарин-Фармекс р-н д/ін. шприц 0,3мл №10 на цій сторінці підготовлений на підставі інструкції про його застосування та надається виключно на виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Перед застосуванням лікарського засобу/медичного виробу слід ознайомитись з інструкцією про його застосування та проконсультуватись з лікарем. Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для Вашого здоров’я.
Повними аналогами Надропарин-Фармекс р-н д/ін. шприц 0,3мл №10 є:
Упаковка / 10 шт.
діюча речовина: надропарин кальцію;
1 мл розчину містить 9500 МО анти-Ха надропарину кальцію;
1 попередньо наповнений шприц 0,3 мл містить 2850 МО анти-Ха надропарину кальцію;
1 попередньо наповнений шприц 0,4 мл містить 3800 МО анти-Ха надропарину кальцію;
1 попередньо наповнений шприц 0,6 мл містить 5700 МО анти-Ха надропарину кальцію;
1 попередньо наповнений шприц 0,8 мл містить 7600 МО анти-Ха надропарину кальцію;
допоміжні речовини: розчин кальцію гідроксиду та/або кислота хлористоводнева розведена, вода для ін’єкцій.
Розчин для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий або слабоопалесціюючий, безбарвний або жовтуватий розчин.
Антитромботичні засоби. Група гепарину. Код АТХ В01А В06.
Фармакодинаміка.
Надропарин – низькомолекулярний гепарин, розроблений шляхом деполімеризації стандартного гепарину. Являє собою глікозаміноглікан із середньою молекулярною масою 4300 дальтон. Надропарин виявляє високий рівень зв’язування з білком плазми антитромбіном ІІІ. Така спорідненість зумовлює прискорену інгібіцію Ха-фактора, що є головним внеском у високу антитромботичну активність надропарину. Іншими механізмами антитромботичної активності надропарину є стимуляція інгібітору шляху тканинного фактора, активація фібринолізу шляхом прямого вивільнення активатора тканинного плазміногена з клітин ендотелію, модифікація гемореологічних параметрів (зменшення в’язкості крові та збільшення текучості мембран тромбоцитів і гранулоцитів). Надропарин має високий рівень співвідношення між анти-Ха- і анти-ІІа-активністю. Він чинить негайну і пролонговану антитромботичну дію. Порівняно з нефракціонованим гепарином надропарин меншою мірою впливає на функцію та агрегацію тромбоцитів і дуже мало впливає на первинний гемостаз.
Фармакокінетика.
Фармакокінетичні властивості визначаються виміром анти-Ха-факторної активності плазми крові.
Біодоступність
Після підшкірного введення пік анти-Ха-активності (Cmax) досягається через 3-5 годин (Tmax). Біодоступність майже повна (близько 88 %).
Після внутрішньовенного введення пік анти-Ха-активності (Cmax) досягається менш ніж за 10 хвилин з періодом напіввиведення 2 години.
Виведення
Після підшкірного введення період напіввиведення становить приблизно 3,5 години. Однак анти-Ха-активність зберігається протягом щонайменше 18 годин після ін’єкції надропарину у дозі 1900 анти-Ха МО.
Особливі групи пацієнтів
Пацієнти літнього віку
Оскільки фізіологічна функція нирок з віком знижується, виведення препарату сповільнюється. Слід зважати на можливість розвитку ниркової недостатності у цієї групи пацієнтів і відповідно корегувати дозу препарату.
Ниркова недостатність
У ході досліджень із вивчення фармакокінетичних параметрів надропарину при його внутрішньовенному введенні пацієнтам із різним ступенем ниркової недостатності була продемонстрована кореляція між кліренсом надропарину і кліренсом креатиніну (КК). У пацієнтів із помірною нирковою недостатністю (КК 36-43 мл/хв) середня площа під кривою «концентрація-час» (AUC) і період напіввиведення збільшувалися на 52 % і 39 % відповідно порівняно з такими у здорових добровольців. У цих пацієнтів середній плазмовий кліренс надропарину зменшувався до 63 % норми. Спостерігалася широка індивідуальна варіабельність. У пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (КК 10-20 мл/хв) AUC і період напіввиведення збільшувались на 95 % і 112 % відповідно порівняно з такими у здорових добровольців. Плазмовий кліренс у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю зменшувався до 50 % порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок. У пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (КК 3-6 мл/хв), які перебували на гемодіалізі, середні AUC та період напіввиведення збільшувались на 62 % та 65 % відповідно порівняно зі здоровими добровольцями. Плазмовий кліренс у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю, які перебували на гемодіалізі, зменшувався до 67 % такого у пацієнтів з нормальною функцією нирок.
Лікування нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без патологічного зубця Q на ЕКГ у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою.
Підвищена чутливість до надропарину кальцію або до будь-якого іншого компонента препарату, гепарину або інших низькомолекулярних гепаринів.
Тромбоцитопенія, пов’язана із застосуванням надропарину, в анамнезі.
Ознаки кровотечі або підвищений ризик кровотеч, пов’язаних із порушенням гемостазу, за винятком ДВС-синдрому, не спричиненого гепарином.
Органічні ураження, при яких можуть виникати кровоточі (наприклад гостра виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки).
Геморагічні цереброваскулярні травми.
Гострий інфекційний ендокардит.
Діабетична або геморагічна ретинопатія.
Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) при лікуванні тромбоемболічних ускладнень.
Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) при лікуванні нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без патологічного зубця Q на ЕКГ.
Період вагітності або годування груддю.
Дитячий вік (до 18 років).
Надропарин слід з обережністю застосовувати для лікування пацієнтів, які приймають пероральні антикоагулянти, системні глюкокортикостероїди і декстрани. Якщо для лікування пацієнтів, які застосовують надропарин, слід призначити пероральні антикоагулянти, лікування надропарином потрібно продовжити до стабілізації на цільовому рівні міжнародного нормалізаційного відношення (INR).
Гепариніндукована тромбоцитопенія
Оскільки існує ризик появи гепариніндукованої тромбоцитопенії, під час усього курсу лікування Надропарином-Фармекс слід контролювати кількість тромбоцитів.
Повідомлялося про поодинокі випадки тромбоцитопенії, інколи тяжкої, що може супроводжуватися артеріальним або венозним тромбозом, що дуже важливо враховувати у таких ситуаціях: при тромбоцитопенії, при будь-якому значному зменшенні кількості тромбоцитів (від 30 % до 50 % порівняно з початковим рівнем), при негативній динаміці тромбозу, з приводу якого призначено лікування, при появі тромбозу під час лікування, при синдромі десимінованого внутрішньосудинного згортання. У разі появи цих явищ лікування Надропарином-Фармекс слід припинити.
Вищезазначені ефекти мають імуноалергічну природу, і якщо лікування застосовується вперше, виникають між 5-м і 21-м днем лікування, але можуть виникнути значно раніше при наявності у пацієнта в анамнезі гепариніндукованої тромбоцитопенії.
Пацієнтам з тромбоцитопенією, що виникла при лікуванні гепарином (як стандартним, так і низькомолекулярним), в анамнезі лікування Надропарином-Фармекс у разі необхідності призначати можна. У такому випадку необхідне ретельне клінічне спостереження та визначення кількості тромбоцитів кожного дня. У разі появи тромбоцитопенії лікування Надропарином-Фармекс слід припинити негайно.
У разі появи тромбоцитопенії при лікуванні гепарином (як стандартним, так і низькомолекулярним) слід розглянути можливість призначення антитромботичних препаратів іншого класу. Якщо такого препарату немає в наявності, можна призначити інший препарат групи низькомолекулярних гепаринів, якщо застосування гепарину є необхідним. У такому випадку кількість тромбоцитів слід перевіряти не менше 1 разу на добу, і лікування припиняти якомога раніше, якщо початкова тромбоцитопенія зберігається після заміни препарату.
In vitro тест на агрегацію тромбоцитів має обмежене значення для установлення діагнозу гепариніндукованої тромбоцитопенії.
Ситуації, при яких збільшується ризик кровотеч
Надропарин слід з обережністю застосовувати у ситуаціях, що асоціюються зі збільшеним ризиком виникнення кровотеч, таких як:
– печінкова недостатність;
– тяжка артеріальна гіпертензія;
– виразка шлунка або дванадцятипалої кишки чи інші органічні ураження, що можуть призводити до кровотеч;
– хоріоретинальні судинні захворювання;
– період після операцій на головному і спинному мозку, на очах.
Ниркова недостатність
Відомо, що надропарин виводиться головним чином нирками, що призводить до підвищення концентрації надропарину у пацієнтів із нирковою недостатністю. У пацієнтів із нирковою недостатністю збільшений ризик виникнення кровотеч, і лікувати їх потрібно з обережністю.
Рішення про можливість зменшення дози для лікування пацієнтів із кліренсом креатиніну від 30 до 50 мл/хв має базуватися на клінічній оцінці лікарем індивідуальних факторів ризику кожного пацієнта щодо виникнення кровотеч порівняно з ризиком виникнення тромбоемболії.
Пацієнти літнього віку
Рекомендується перед початком лікування перевірити функцію нирок.
Гіперкаліємія
Гепарин може пригнічувати адреналову секрецію альдостерону і спричиняти гіперкаліємію, особливо у пацієнтів з підвищеним рівнем калію у плазмі крові або з ризиком такого підвищення (при цукровому діабеті, хронічній нирковій недостатності, метаболічному ацидозі), а також у пацієнтів, які приймають препарати, що можуть спричиняти гіперкаліємію (наприклад інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту, нестероїдні протизапальні засоби).
Ризик гіперглікемії збільшується зі збільшенням тривалості лікування, але зазвичай гіперглікемія має оборотний характер. У пацієнтів із факторами ризику слід контролювати рівень калію у плазмі крові.
Спінальна/епідуральна анестезія, спинномозкова люмбальна пункція і супутні лікарські засоби
Ризик виникнення спінальних/епідуральних гематом збільшується при застосуванні епідурального катетера або при супутньому застосуванні інших препаратів, що можуть впливати на гемостаз, таких як нестероїдні протизапальні засоби, інгібітори агрегації тромбоцитів або інші антикоагулянти. Ризик також збільшується при травматичній або повторній епідуральній або спинномозковій пункції, тому рішення про комбіноване застосування нейроаксіальної блокади та антикоагулянтів приймається після оцінки співвідношення користь/ризик у кожному такому випадку:
– у пацієнтів, які вже лікуються антикоагулянтними засобами;
– у пацієнтів, які готуються до планового хірургічного втручання з нейроаксіальною блокадою.
При проведенні спинномозкової люмбальної пункції, спінальної або епідуральної анестезії слід витримати інтервал 12 годин при застосуванні надропарину у профілактичних дозах та 24 години при застосуванні надропарину у лікувальних дозах між ін’єкцією надропарину і введенням або видаленням спінального/епідурального катетера або голки. Для пацієнтів з нирковою недостатністю цей інтервал може бути подовжений.
Пацієнти повинні знаходитись під ретельним наглядом для виявлення симптомів неврологічних порушень. У разі їх появи необхідне негайне відповідне лікування.
Саліцилати, нестероїдні протизапальні засоби та інгібітори агрегації тромбоцитів
Для профілактики або лікування венозних тромбоемболічних ускладнень і для профілактики згортання крові під час гемодіалізу супутнє застосування ацетилсаліцилової кислоти, інших саліцилатів, нестероїдних протизапальних засобів та інгібіторів агрегації тромбоцитів не рекомендується, оскільки вони збільшують ризик кровотечі. Якщо застосування такої комбінації уникнути не можна, слід здійснювати ретельний клінічний нагляд.
Під час клінічних досліджень з лікування нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без патологічного зубця Q на ЕКГ надропарин застосовували у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою у дозі 325 мг/добу.
Некроз шкіри
Повідомлялося про дуже рідкісні випадки некрозу шкіри. Цьому передувала поява пурпури або інфільтрованих болісних еритематозних елементів, що можуть супроводжуватися загальними симптомами. У таких випадках лікування слід негайно припинити.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Клінічних досліджень щодо впливу надропарину на фертильність немає. Дослідження на тваринах не показали тератогенного або фетотоксичного ефекту надропарину. Однак клінічні дані, що стосуються проникнення через плаценту надропарину у вагітних, обмежені. Тому застосування Надропарину-Фармекс у період вагітності не рекомендується, крім випадків, коли терапевтична користь переважає можливий ризик.
Дані відносно екскреції надропарину у грудне молоко обмежені, тому застосування надропарину під час годування груддю не рекомендується.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або з іншими механізмами.
Не впливає.
Слід звернути особливу увагу на специфічні дозові рекомендації щодо застосування кожного окремого препарату групи низькомолекулярних гепаринів, оскільки різні одиниці вимірювання (одиниці або міліграми) застосовуються для визначення доз цих препаратів, тому надропарин не можна застосовувати як заміну іншого низькомолекулярного гепарину під час курсу лікування.
Необхідні особлива обережність і дотримання конкретних інструкцій для застосування для кожної форми випуску надропарину.
Надропарин-Фармекс не призначений для внутрішньом’язового введення.
Необхідний контроль кількості тромбоцитів під час лікування надропарином.
Слід дотримуватись спеціальних рекомендацій стосовно часу введення надропарину у разі спінальної/епідуральної анестезії або люмбальної пункції (див. розділ «Особливості застосування»).
Техніка підшкірного введення. Рекомендується вводити підшкірну ін’єкцію Надропарину-Фармекс у передньолатеральну стінку живота, поперемінно у праву та ліву. Щоб уникати втрати препарату, не слід видаляти пухирець повітря з попередньо наповненого шприца перед ін’єкцією. Голку необхідно вводити перпендикулярно, а не під кутом, у затиснену складку шкіри, яку слід тримати між великим і вказівним пальцем до кінця введення розчину.
Лікування нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без патологічного зубця Q на ЕКГ
Рекомендується застосування надропарину підшкірно 2 рази на добу (кожні 12 годин) у комбінації з аспірином (рекомендоване дозування: 75-325 мг перорально після мінімальної початкової ударної дози 160 мг). Зазвичай тривалість лікування – 6 діб до клінічної стабілізації.
Початкову дозу вводити у вигляді внутрішньовенної болюсної ін’єкції, наступні дози вводити підшкірно. Розрахунок дози базується на масі тіла пацієнта з розрахунку 86 МО анти-Ха-факторної активності на 1 кг маси тіла пацієнта (див. таблицю 4).
Таблиця 4
|
Маса тіла пацієнта, кг |
Початкова внутрішньовенна доза |
Наступна підшкірна доза (кожні 12 годин) |
Кількість МО анти-ХА-активності |
|
0,4 мл |
0,4 мл |
3800 |
|
|
50-59 |
0,5 мл |
0,5 мл |
4750 |
|
60-69 |
0,6 мл |
0,6 мл |
5700 |
|
70-79 |
0,7 мл |
0,7 мл |
6650 |
|
80-89 |
0,8 мл |
0,8 мл |
7600 |
|
90-99 |
0,9 мл |
0,9 мл |
8550 |
|
≥100 |
1,0 мл |
1,0 мл |
9500 |
У разі необхідності проведення тромболітичного лікування, за відсутності клінічних даних про одночасний прийом надропарину та тромболітиків, рекомендовано перервати лікування надропарином та лікувати пацієнта за звичайною схемою.
Діти.
Надропарин-Фармекс не рекомендується для лікування дітей, оскільки недостатньо даних щодо безпеки та ефективності застосування препарату.
Головною клінічною ознакою передозування при підшкірному або внутрішньовенному введенні є кровотеча. Кількість тромбоцитів та інші параметри згортання крові необхідно перевірити. Незначні кровотечі дуже рідко потребують специфічних заходів лікування. Як правило, достатнім буде зменшення дози або відтермінування введення чергової дози надропарину.
У тяжких випадках показано застосування протаміну сульфату. Він значною мірою нейтралізує антикоагулянтний ефект надропарину, але деяка анти-Ха-активність залишається. 0,6 мл протаміну сульфату нейтралізує приблизно 950 МО анти-Ха-факторної активності надропарину. При вирішенні питання про кількість протаміну сульфату, яку необхідно ввести, слід брати до уваги час, що пройшов після введення гепарину, оскільки може бути потрібне зменшення дози.
Побічні дії, наведені нижче, класифіковано за органами і системами та за частотою виникнення. Застосовується така класифікація частоти виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 та
З боку системи крові та лімфатичної системи.
Дуже часто: кровотечі різних локалізацій, що виникають частіше у пацієнтів із факторами ризику.
Рідко: тромбоцитопенія (включаючи гепариніндуковану тромбоцитопенію), тромбоцитоз.
Дуже рідко: еозинофілія, оборотна при припиненні лікування.
З боку імунної системи.
Дуже рідко: реакції гіперчутливості (включаючи ангіоневротичний набряк і шкірні реакції), анафілактоїдна реакція.
З боку нервової системи.
Невідомо: головний біль.
З боку метаболізму, розлади травлення.
Дуже рідко: оборотна гіперкаліємія, пов’язана з гепариніндукованим пригніченням альдостерону, головним чином у пацієнтів із факторами ризику.
З боку гепатобіліарної системи.
Часто: підвищення рівня трансаміназ, зазвичай оборотне.
З боку репродуктивної системи.
Дуже рідко: пріапізм.
З боку шкіри та підшкірної клітковини.
Рідко: висипання; кропив’янка; еритема; свербіж.
Дуже рідко: некроз шкіри, головним чином у місці введення (див. розділ «Особливості застосування»).
Загальні порушення та зміни у місці введення.
Дуже часто: невеликі гематоми у місці введення, реакції у місці введення.
У деяких випадках можлива поява твердих вузликів, що не означають осумкування гепарину та зникають через кілька днів.
Часто: реакції у місці введення.
Рідко: кальциноз у місці введення.
Кальциноз частіше виникає у пацієнтів зі зміненим рівнем кальцію фосфату, наприклад у випадку хронічної ниркової недостатності.
2 роки.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.
Не заморожувати.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Не змішувати з іншими препаратами.
По 0,3 мл, по 0,4 мл, по 0,6 мл або по 0,8 мл препарату в попередньо наповнених шприцах, по 2 попередньо наповнених шприца в контурній чарунковій упаковці або блістері, по 5 контурних чарункових упаковок або блістерів у пачці картонній; по 5 попередньо наповнених шприців в контурній чарунковій упаковці або блістері, по 2 контурні чарункові упаковки або блістери у пачці картонній; по 1 попередньо наповненому шприцу в контурній чарунковій упаковці або блістері, по 1 контурній чарунковій упаковці або блістеру у пачці картонній.
За рецептом.
ТОВ «ФАРМЕКС ГРУП».
Україна, 08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, буд. 100.
Про всі випадки побічних реакцій необхідно інформувати виробника:
ТОВ «Фармекс Груп», Україна, 08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, буд. 100, тел. +38(044)..., факс: +38(044)391-19-18, або через форму на сайті: http://www.pharmex.com.ua/kontakty/forma-137-o/
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}
