Нефопам-Здоровье розчин для ін'єкцій 20 мг/2 мл в ампулах по 2 мл 5 шт

Діюча речовина - нефопаму гідрохлорид (одна ампула (2 мл) препарату містить нефопаму гідрохлориду 20 мг).

Допоміжні речовини: натрію гідрофосфат, натрію дигідрофосфат безводний, вода для ін'єкцій.

• гіперчутливість до нефопаму або інших компонентів препарату;
• дитячий вік до 15-ти років, в зв'язку з відсутністю клінічних досліджень;
• судоми або їх наявність в анамнезі;
• ризик затримки сечі, пов'язаний з уретропростатічніми порушеннями;
• ризик гострого глаукоматозного нападу;
• одночасне застосування інгібіторів МАО.

Терапія повинна відповідати інтенсивності больового синдрому та реакції пацієнта.

Внутрішньом'язове введення

Препарат слід вводити внутрішньом'язово глибоко. На одне введення рекомендується доза 20 мг. При необхідності введення повторювати кожні 6 годин. Максимальна добова доза - 120 мг.

Внутрішньовенне введення

Препарат слід вводити у вигляді тривалої інфузії протягом не менше 15-ти хвилин, пацієнт повинен бути в положенні лежачи, щоб уникнути деяких побічних реакцій, таких як нудота, запаморочення, пітливість. Доза на одну ін'єкцію - 20 мг. При необхідності введення повторювати кожні 4 години.

Максимальна добова доза - 120 мг.

Методика введення

Препарат можна вводити в звичайному розчині для інфузій (0,9% розчин натрію хлориду або 5% розчин глюкози). Оптимальне співвідношення при розведенні - одна ампула препарату в 50-ти мл розчину для інфузій.

Курс лікування - не більше 8-10 днів.

Вагітні

З міркувань безпеки не слід застосовувати препарат в період вагітності.

Препарат проникає в грудне молоко в такій мірі, що вплив на новонароджених / немовлят, що знаходяться на грудному вигодовуванні, є ймовірним. Не слід застосовувати в період годування груддю.

Діти

Не застосовувати дітям до 15-ти років.

Водії

Слід враховувати можливий ризик виникнення сонливості під час лікування, що може впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Симптоми антихолинергического походження: тахікардія, кома, судоми, галюцинації.

Лікування: симптоматичне лікування з кардіологічним і респіраторним моніторингом в умовах стаціонару.

З боку нервової системи: дуже часто (≥ 1/10) - сонливість; часто (≥ 1/100, <1/10) - запаморочення.

З боку серця: часто (≥ 1/100, <1/10) - тахікардія, посилене серцебиття.

Шлунково-кишковий тракт: дуже часто (≥ 1/10) - нудота, блювота; часто (≥ 1/100, <1/10) - сухість у роті.

З боку нирок та сечовидільної системи: часто (≥ 1/100, <1/10) - затримка сечі.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C, в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 2 роки.

діюча речовина: нефопаму гідрохлорид;

1 ампула (2 мл) препарату містить нефопаму гідрохлориду 20 мг;

допоміжні речовини: натрію гідрофосфат, натрію дигідрофосфат безводний, вода для ін’єкцій.

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.

Аналгетики та антипіретики. Код АТX N02B G06.

Фармакодинаміка

Центральний ненаркотичний аналгетик, структурно не схожий на інші аналгетики.

Експериментальні дослідження in vitro вказують на центральну дію, що полягає в інгібуванні зворотного захоплення катехоламінів і серотоніну на рівні синапсів.

Дослідження in vivo на тваринах показали антиноцицептивні властивості нефопаму.

Існують дані про позитивний ефект щодо післяопераційного тремтіння.

Препарат не чинить протизапальної або антипіретичної дії, не пригнічує дихання та не впливає на перистальтику кишечнику. Має антихолінергічний ефект.

Фармакокінетика

Після введення однієї дози 20 мг внутрішньом’язово час досягнення максимальної концентрації у сироватці крові (T_max) становить від 30 до 60 хвилин, а максимальна концентрація (C_max) становить у середньому 25 нг/мл. Період напіввиведення (Т_½) становить у середньому 5 годин. Після внутрішньовенного введення дози 20 мг Т_½ становить 4 години. Зв’язування з білками плазми крові становить 71–76 %. Біотрансформація значна, ідентифіковано три метаболіти: десметилнефопам; нефопам N-оксид; N-глюкуронід нефопам.

Десметилнефопам та нефопам N-оксид не є кон’югованими, не проявляють аналгетичної активності у дослідженнях на тваринах. 87 % введеної дози виводиться нирками, менше 5 % введеної дози виводиться у незміненому вигляді.

Метаболіти, виявлені у сечі, становлять 6 %, 3 % та 36 % відповідно від дози, введеної внутрішньовенно.

Післяопераційна аналгезія у складі мультимодальної аналгезії (нефопам також проявляє позитивну властивість запобігати післяопераційному тремтінню).

Симптоматичне лікування гострих больових станів (травми, біль після хірургічних операцій, знеболювання ниркової та печінкової коліки).

• Гіперчутливість до нефопаму або до інших компонентів препарату.
• Дитячий вік до 15 років, у зв’язку з відсутністю клінічних досліджень.
• Судоми або їх наявність в анамнезі.
• Ризик затримки сечі, пов’язаний з уретропростатичними порушеннями.
• Ризик гострого глаукоматозного нападу.
• Одночасне застосування інгібіторів МАО.

Слід взяти до уваги, що значна кількість лікарських засобів може посилювати пригнічення нервової системи за рахунок адитивного ефекту та знижувати уважність, а саме: опіати (аналгетики, протикашльові препарати, замісні засоби для лікування наркоманії), нейролептики, барбітурати, бензодіазепіни, небензодіазепінові транквілізатори (мепробамат), снодійні, антидепресанти із седативним ефектом (амітриптилін, доксепін, міансерин, міртазапін, триміпрамін), седативні блокатори Н₁-гістамінових рецепторів, гіпотензивні засоби центральної дії, баклофен, талідомід.

Існує ризик виникнення залежності від препарату. Препарат не належить до морфіноподібних препаратів та антагоністів опіатів. Таким чином, припинення лікування морфіноподібними препаратами залежних від них пацієнтів, які вже застосовують препарат, підвищує ризик розвитку синдрому відміни. Співвідношення ризик/користь при лікуванні препаратом необхідно постійно оцінювати.

Не слід призначати для лікування хронічних больових синдромів.

Слід бути обережним при призначенні препарату пацієнтам із печінковою, нирковою недостатністю, у зв’язку з ризиком накопичення, що підвищує імовірність виникнення побічних реакцій.

Слід бути обережним при призначенні препарату пацієнтам з патологією серцево-судинної системи, оскільки існує імовірність виникнення тахікардії.

З огляду на антихолінергічний ефект лікування препаратом не рекомендується пацієнтам літнього віку.

Слід уникати застосування алкоголю та медичних засобів, що містять алкоголь, через посилення седативного ефекту при вживанні алкоголю.

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію.

Немає даних щодо застосування препарату вагітним жінкам. Дослідження на тваринах не вказують на прямий або непрямий шкідливий вплив на репродуктивну токсичність. З міркувань безпеки не слід застосовувати препарат у період вагітності.

Лактація. Препарат проникає у грудне молоко в такій мірі, що вплив на новонароджених/немовлят, що перебувають на грудному годуванні, є імовірним. Не слід застосовувати у період годування груддю.

Слід враховувати можливий ризик виникнення сонливості під час лікування препаратом, що може впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.Терапія повинна відповідати інтенсивності больового синдрому та реакції пацієнта.

Внутрішньом’язове введення. Препарат слід вводити внутрішньом’язово глибоко. На одне введення рекомендується доза 20 мг. При необхідності введення повторювати кожні 6 годин. Максимальна добова доза – 120 мг.

Внутрішньовенне введення. Препарат слід вводити у вигляді тривалої внутрішньовенної інфузії протягом не менше 15 хвилин, пацієнт повинен бути у положенні лежачи, щоб уникнути деяких побічних реакцій, таких як нудота, запаморочення, пітливість. Доза на одну ін’єкцію – 20 мг. При необхідності введення повторювати кожні 4 години.

Максимальна добова доза – 120 мг.

Методика введення

Препарат можна вводити у звичайному розчині для інфузій (0,9 % розчин натрію хлориду або 5 % розчин глюкози). Оптимальне співвідношення при розведенні – 1 ампула препарату у 50 мл розчину для інфузій.

Курс лікування – не більше 8–10 днів.

Діти. Не застосовувати дітям віком до 15 років.

Симптоми антихолінергічного походження: тахікардія, кома, судоми, галюцинації.

Лікування: симптоматичне лікування з кардіологічним та респіраторним моніторингом в умовах стаціонару.

Побічні реакції, про які повідомляли, визначаються за класифікацією систем-органів та за частотою: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (частота не визначена за наявними даними).

З боку центральної нервової системи: дуже часто – сонливість; часто – запаморочення*; рідко – судоми*, невідомо – кома.

З боку серця: часто – тахікардія*, пальпітація*.

З боку травного тракту: дуже часто –нудота, блювання; часто – сухість у роті*.

З боку нирок та сечовидільної системи: часто – затримка сечі.

З боку імунної системи: рідко – реакції гіперчутливості, включаючи кропив’янку, набряк Квінке, анафілактичний шок.

Загальні порушення: дуже часто – гіпергідроз*; рідко – нездужання.

Психічні порушення: рідко – збудженість*, дратівливість*, галюцинації, медикаментозна залежність, медикаментозний абузус; невідомо – сплутаність свідомості.

*Інші атропіноподібні реакції можуть спостерігатися, навіть якщо про них ніколи не повідомляли.

2 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Не слід змішувати препарат з іншими лікарськими засобами в одній ємкості.

По 2 мл в ампулі. По 5 ампул у коробці; по 5 ампул у блістері у коробці.

За рецептом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров’я».

Україна, 61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.