| Торгівельна назва | Новірин |
| Діючі речовини | Інозин пранобекс |
| Кількість діючої речовини: | 50 мг/мл |
| Форма випуску: | сироп |
| Кількість в упаковці: | 120 мл |
| Первинна упаковка: | флакон |
| Спосіб застосування: | Орально |
| Взаємодія з їжею: | Після |
| Температура зберігання: | від 5°C до 25°C |
| Чутливість до світла: | Не чутливий |
| Ознака: | Вітчизняний |
| Походження: | Хімічний |
| Ринковий статус: | Брендований дженерик |
| Виробник: | КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД АТ |
| Країна виробництва: | Україна |
| Заявник: | Київський вітамінний завод |
| Умови відпуску: | За рецептом |
|
Код АТС J Засоби для лікування інфекцій J05 Противірусні засоби J05A Противірусні засоби прямої дії J05AX Інші противірусні засоби J05AX05 Інозин пранобекс |
|
Фармакодинаміка. активна речовина - инозин пранобекс (молекулярний комплекс інозин: п-ацетамідобензойная кислота: n, n-диметиламіно-2-пропанол у співвідношенні 1: 3: 3) надає пряму противірусну та імуномодулюючу дію. пряму противірусну дію обумовлено зв'язуванням з рибосомами вражених вірусом клітин, що уповільнює синтез вірусної і-РНК (порушення транскрипції і трансляції) і призводить до пригнічення реплікації РНК і ДНК-геномних вірусів; опосередкований вплив пояснюється потужною індукцією интерферонообразования. імуномодулюючий ефект обумовлений впливом на т-лімфоцити (активізація синтезу цитокінів) і підвищенням фагоцитарної активності макрофагів. під впливом препарату посилюється диференціювання пре-т-лімфоцитів, стимулюється індукована митогенами проліферація т- і в-лімфоцитів, підвищується функціональна активність Т-лімфоцитів, в тому числі їх здатність до утворення лімфокінів, нормалізується співвідношення між субпопуляциями т-хелперів і Т-супресорів ( відновлюється імунорегуляторний індекс cd4 / cd8). препарат значно посилює продукцію інтерлейкіну-2 лімфоцитами та сприяє експресії рецепторів для цього інтерлейкіну на лімфоїдних клітинах; стимулює також активність натуральних кілерів (nk-клітин) навіть у здорових людей; стимулює активність макрофагів до фагоцитозу, процесингу та презентації антигену, що сприяє збільшенню числа антителопродуцирующих клітин в організмі вже з перших днів лікування. стимулює також синтез інтерлейкіну-1, мікробіцидність, експресію мембранних рецепторів та здатність реагувати на лімфокіни та хемотаксичні фактори. при герпетичної інфекції значно прискорюється утворення специфічних протигерпетичних антитіл, зменшуються клінічні прояви та частота рецидивів. препарат також запобігає поствірусной ослаблення клітинного синтезу РНК і білка в інфікованих клітинах, що особливо важливо для клітин, зайнятих в процесах імунного захисту організму. в результаті такого комплексного дії знижується вірусне навантаження на організм, нормалізується діяльність імунної системи, значно активізується синтез власних інтерферонів, що сприяє стійкості до інфекційних захворювань і швидкої локалізації вогнища інфекції у разі його виникнення.
Фармакокінетика. Препарат має високу біологічну доступність, після прийому внутрішньо швидко всмоктується, C max інозину в плазмі крові досягається через 1 год; фармакологічна дія проявляється приблизно через 30 хв і триває до 6 год. Інозин метаболізується за циклом, типовим для пуринових нуклеозидів з утворенням сечової кислоти; інші компоненти виводяться нирками у формі глюкуронових і оксидованих похідних, а також в незміненому вигляді. Кумуляції в організмі не виявлено. Повне виведення препарату та його метаболітів настає через 48 год.
Інфекційні захворювання вірусної етіології у пацієнтів із нормальним та зниженим імунним статусом: грип, парагрип, ГРВІ, бронхіт вірусної етіології, рино-та аденовірусні інфекції; епідемічний паротит, кір;
Препарат приймають всередину, краще після їжі та через рівні проміжки часу; при необхідності таблетку можна розжувати, подрібнити та / або розчинити в невеликій кількості води безпосередньо перед застосуванням. тривалість лікування визначають індивідуально, залежно від нозології, тяжкості перебігу та частоти рецидивів; в середньому тривалість лікування становить 5-14 днів, при необхідності після 7-10-денної перерви курс лікування повторюють; лікування з перервами та підтримуючими дозами може тривати 1-6 міс. максимальна добова доза для дорослих - 4 г (8 таблеток або 80 мл сиропу).
Таблетки.
Існують рекомендовані дози та схеми застосування препарату
Грип, парагрип, ГРВІ: дорослі - по 2 таблетки 3-4 рази на добу; діти - добова доза із розрахунку 50 мг/кг маси тіла на 3-4 прийоми протягом 5-7 днів; при необхідності лікування слід продовжити або повторити через 7-8 днів. Для досягнення найбільшої ефективності при ГРВІ лікування краще починати при перших симптомах хвороби або з першої доби захворювання. Як правило, препарат приймають ще 1-2 дні після зникнення симптомів.
Бронхіт вірусної етіології: дорослі - 2 таблетки 3 рази на добу, діти - добова доза із розрахунку 50 мг/кг на 3-4 прийоми протягом 2-4 тижнів.
Епідемічний паротит: добова доза з розрахунку 70 мг/кг маси тіла в 3-4 прийоми протягом 7-10 днів.
Кір: добова доза з розрахунку 100 мг/кг в 3-4 прийоми протягом 7-14 днів.
Афтознийстоматит: дорослі - по 2 таблетки 4 рази на добу, діти - добова доза із розрахунку 70 мг/кг за 3-4 прийоми протягом 6-8 днів (гостра фаза), потім дорослі - 2 таблетки 3 рази на добу, діти - 50 мг/кг за 3-4 прийоми 2 рази на тиждень протягом 6 тижнів.
Інфекційний мононуклеоз: добова доза з розрахунку 50 мг/кг за 3-4 прийоми протягом 8 днів.
Цитомегаловірусна інфекція: добова доза з розрахунку 50 мг/кг маси тіла за 3-4 прийоми протягом 25-30 днів.
Оперізуючий лишай і лабіальний герпес: дорослі - по 2 таблетки 3-4 рази на добу; діти - добова доза із розрахунку 50 мг/кг за 3-4 прийоми протягом 10-14 днів (до зникнення симптомів).
Генітальний герпес: у гострий період по 2 таблетки 3 рази на добу протягом 5-6 днів; в період ремісії підтримуюча доза - по 2 таблетки (1000 мг) 1 раз на добу - до 6 міс.
Підгострий склерозуючий паненцефаліт: добова доза з розрахунку 50-100 мг/кг маси тіла за 6 прийомів (кожні 4 год) протягом 8-10 днів; після 8-денної перерви при легкому перебігу додатково ще 1-3 курсу, при тяжкому перебігу - до 9 курсів.
Інфекції, викликані Human papilloma virus (гострокінцеві кондиломи): по 2 таблетки 3 рази на добу, курс лікування - 14-28 днів; при комбінації з кріотерапією або CO 2 -лазерні терапією - по 2 таблетки 3 рази на добу протягом 5 днів, 3 курси з інтервалом в 1 міс.
Гепатит В: дорослі - по 2 таблетки 3-4 рази на добу протягом 15-30 днів; потім підтримуюча доза - по 2 таблетки (1000 мг) 1 раз на добу протягом 2-6 міс.
Хронічні рецидивні інфекції дихальних шляхів і сечостатевої системи у пацієнтів з ослабленим імунітетом (у комплексному лікуванні): дорослі - по 2 таблетки 3-4 рази на добу, курс лікування - від 2 тижнів до 3 місяців; діти - добова доза із розрахунку 50 мг/кг маси тіла за 3-4 прийоми протягом 21 дня (або 3 курси по 7-10 днів з такими ж перервами).
Для відновлення функції імунної системи та досягнення стійкого иммуномодулирующего ефекту у пацієнтів з ослабленим імунітетом курс лікування повинен тривати 3-9 тижні.
Пацієнти похилого віку. Препарат можна застосовувати в звичайних дозах для дорослих, необхідності в корекції дози немає.
Сироп.
Існують рекомендовані дози та схеми застосування лікарського засобу:
дорослі - по 20 мл сиропу 3-4 рази на добу;
діти - добова доза - з розрахунку 50 мг/кг (тобто 1 мл сиропу / кг) маси тіла за 3-4 прийоми протягом 5-7 днів; при необхідності лікування продовжити або повторити через 7-8 днів; для досягнення найбільшої ефективності при ГРВІ лікування краще починати при перших симптомах хвороби або з першої доби захворювання; як правило, лікарський засіб приймають ще 1-2 дні після зникнення симптомів;
дорослі - по 20 мл сиропу 3 рази на добу;
діти - добова доза - з розрахунку 50 мг/кг (тобто 1 мл сиропу / кг) за 3-4 прийоми протягом 2-4 тижнів;
дорослі - по 20 мл сиропу 4 рази на добу;
діти - добова доза - з розрахунку 70 мг/кг (тобто 1,4 мл сиропу / кг) за 3-4 прийоми протягом 6-8 днів (гостра фаза), потім дорослі - по 20 мл сиропу 3 рази на добу, діти - 50 мг/кг (тобто 1 мл сиропу / кг) за 3-4 прийоми 2 рази на тиждень протягом 6 тижнів;
дорослі - по 20 мл сиропу 3-4 рази на добу;
діти - добова доза - з розрахунку 50 мг/кг (тобто 1 мл сиропу / кг) за 3-4 прийоми протягом 10-14 днів (до зникнення симптомів);
дорослі - по 20 мл сиропу 3-4 рази на добу протягом 15-30 днів; потім підтримуюча доза - по 20 мл сиропу (1000 мг) 1 раз на добу протягом 2-6 міс;
діти - добова доза - з розрахунку 50 мг/кг (тобто 1 мл сиропу / кг) за 3-4 прийоми протягом 21 дня (або 3 курси по 7-10 днів з такими ж перервами).
Для відновлення функції імунної системи та досягнення стійкого імуномодулюючі-ного ефекту у пацієнтів з ослабленим імунітетом курс лікування повинен тривати від 3 до 9 тижнів.
Підвищена чутливість до інозину пранобекс та інших компонентів препарату; подагра, сечокам'яна хвороба, важка ниркова недостатність iii ступеня, гіперурикемія.
Препарат, як правило, добре переноситься навіть при тривалому застосуванні. найчастішою побічною реакцією є короткочасне і незначне (зазвичай в межах норми) підвищення концентрації сечової кислоти в плазмі крові та сечі (спричинене метаболізмом інозину), яке нормалізується через кілька днів після закінчення застосування препарату.
Лабораторні дослідження: підвищення рівня сечової кислоти в крові, підвищення рівня сечової кислоти в сечі, підвищення рівня азоту сечовини в крові, підвищення рівня трансаміназ, підвищення рівня лужної фосфатази в крові.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, підвищена стомлюваність, нездужання, порушення сну.
Шлунково-кишковий тракт: нудота, блювота, біль в надбрюшінном ділянці, діарея, запор, відсутність апетиту.
З боку шкіри та підшкірної тканини: свербіж, шкірні висипання, кропив'янка.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості (включаючи ангіоневротичний набряк).
З боку психіки: нервозність.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення рівня трансаміназ, ЛФ або азоту сечовини в крові.
З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканин: біль в суглобах.
З боку нирок і сечовивідних шляхів: поліурія (збільшення об'єму сечі).
Відомо, що протягом постмаркетингового дослідження були зареєстровані побічні реакції, частоту виникнення яких неможливо встановити за наявними даними:
з боку травного тракту: біль у животі (у верхній частині живота);
з боку імунної системи: анафілактичні реакції, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, гіперчутливість, кропив'янка;
з боку шкіри та підшкірної клітковини: еритема.
Слід пам'ятати, що новірін, як і інші противірусні засоби, при гострих вірусних інфекціях найбільш ефективний, якщо лікування розпочато на ранній стадії захворювання (краще в першу добу). препарат застосовують як для монотерапії, так і в комплексному лікуванні антибіотиками, противірусними та іншими етіотропними засобами.
Діюча речовина препарату метаболізується до сечової кислоти та може викликати значне підвищення її концентрації в сечі. У зв'язку з цим Новірін з обережністю застосовують у пацієнтів з подагрою і гіперурикемією в анамнезі, сечокам'яну хворобу і нирковою недостатністю. При необхідності застосування препарату у цих пацієнтів слід ретельно контролювати концентрацію сечової кислоти. При тривалому застосуванні (3 міс або довше) доцільно щомісяця перевіряти найважливіші параметри концентрацію сечової кислоти в плазмі крові та сечі, функцію печінки, склад периферичної крові та параметри функції нирок.
У деяких осіб можуть виникати гострі реакції підвищеної чутливості (ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, кропив'янка). У таких випадках терапію лікарським засобом слід припинити.
При тривалому застосуванні лікарського засобу існує ризик розвитку нефролітіазу.
Пацієнти похилого віку. Немає необхідності змінювати дози, препарат застосовують в дозуванні для дорослих. У осіб похилого віку частіше, ніж у осіб середнього віку, відзначають підвищення рівня сечової кислоти в плазмі крові та сечі.
Застосування в період вагітності та годування груддю. Через відсутність досліджень з безпеки препарату не рекомендується призначати його в період вагітності або годування груддю.
Діти. Препарат застосовують у дітей у віці старше 1 року.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Вплив препарату на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не досліджувався. Однак для прийняття рішення щодо управління автомобілем або роботи з іншими механізмами необхідно враховувати, що препарат може викликати запаморочення або інші неприємні відчуття з боку нервової системи (див. Побічна дія).
Не слід приймати лікарський засіб одночасно з імунодепресантами. з обережністю застосовують у пацієнтів, які приймають інгібітори ксантиноксидази (наприклад аллопуринол) і засоби, які посилюють виведення сечової кислоти з сечею, включаючи тіазидні діуретики (наприклад гідрохлоротіазид, хлорталидон, індапамід) і петльові діуретики (фуросемід, торасемід, етакринова кислота).
При одночасному застосуванні з азидотимидином підвищується утворення нуклеотиду внаслідок збільшення біодоступності азидотимидина в плазмі крові та збільшення внутрішньоклітинного фосфорилювання в моноцитах крові людини.
Випадки передозування не спостерігалося.
Передозування може викликати підвищення концентрації сечової кислоти в плазмі крові та сечі. При передозуванні показані промивання шлунка та симптоматична терапія.
При температурі не вище 25 °C.
Опис препарату Новірин сироп 50мг/мл фл. 120мл на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.
Повними аналогами Новірин сироп 50мг/мл фл. 120мл є:
діюча речовина: інозин пранобекс;
1 мл сиропу містить 50 мг інозину пранобексу (50 мг/мл);
допоміжні речовини: сахароза (цукроза), гліцерин, метилпарабен (метилпарагідроксибензоат) (Е 218), пропілпарабен (пропілпарагідроксибензоат) (Е 216), ароматизатор цитрусовий, вода очищена.
Сироп.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора, світло-жовтого кольору рідина з характерним фруктовим запахом.
Противірусні засоби прямої дії. Код АТХ J05А X05.
Інозин пранобекс складається із двох компонентів: інозину – активного компонента, що є метаболітом пурину, і солі 4-ацетамідобензойної кислоти з N, N-диметиламіно-2-пропанолом – допоміжного компонента, який підвищує доступність інозину для лімфоцитів.
Активна речовина інозин пранобекс чинить пряму противірусну та імуномодулюючу дію. Пряма противірусна дія обумовлена зв’язуванням із рибосомами вражених вірусом клітин, що уповільнює синтез вірусної матричної РНК (mRNK) та призводить до пригнічення реплікації РНК- та ДНК-геномних вірусів; опосередкована дія пояснюється індукцією інтерфероноутворен-
ня.
Під час відомих досліджень in vivo виявлено, що інозин пранобекс активує знижений синтез матричної РНК (mRNK) білків лімфоцитів і ефективність процесу трансляції з одночасним гальмуванням синтезу вірусної РНК у таких механізмах: включення зв’язаної з інозином оротової кислоти в полірибосоми, гальмування приєднання поліаденілової кислоти до вірусної матричної РНК (mRNK) і реструктуризація лімфоцитарних внутрішньомембранних плазмових часток (IMP), що майже втричі збільшує їх щільність.
Імуномодулюючий ефект обумовлений впливом на Т-лімфоцити (активація синтезу цитокінів) та підвищенням фагоцитарної активності макрофагів. Інозин пранобекс посилює диференціацію пре-Т-лімфоцитів, стимулює індуковану мітогенами проліферацію Т- і В-лімфоцитів, підвищує функціональну активність Т-лімфоцитів, у тому числі їх здатність до утворення лімфокінів, нормалізує співвідношення між основними регуляторними субпопуляціями CD4+/CD8+ та сприяє нормалізації утворення Т-клітин пам’яті.
Інозин пранобекс значно посилює продукцію інтерлейкіну-2 (IL-2) лімфоцитами та сприяє експресії рецепторів до цього інтерлейкіну на лімфоїдних клітинах; стимулює також активність натуральних кілерів (NK-клітин); стимулює активність макрофагів до фагоцитозу, процесингу та презентації антигену, що сприяє збільшенню антитілопродукуючих клітин в організмі вже з перших днів лікування. Інозин пранобекс регулює також механізми цитотоксичності Т-лімфоцитів та NK-клітин.
Інозин пранобекс стимулює синтез інтерлейкіну-1 (IL-1), мікробіцидність, експресію мембранних рецепторів та здатність реагувати на лімфокіни і хемотаксичні фактори.
У процесі відомих досліджень in vivo відмічалося значне підвищення продукції ендогенного гамма-інтерферону (IFN-γ) та зменшення продукції інтерлейкіну-4 (IL-4).
При герпетичній інфекції значно прискорюється утворення специфічних протигерпетичних антитіл, зменшуються клінічні прояви та частота рецидивів.
Інозин пранобекс запобігає поствірусному послабленню клітинного синтезу РНК та білка в інфікованих клітинах, що особливо важливо для клітин, які беруть участь у процесах імунного захисту організму. В результаті такої комплексної дії зменшується вірусне навантаження на організм, нормалізується діяльність імунної системи, значно активізується синтез власних інтерферонів, що сприяє стійкості до інфекційних захворювань та швидкій локалізації вогнища інфекції у разі його виникнення.
Інозин пранобекс має високу біологічну доступність. Після перорального прийому швидко всмоктується, максимальна концентрація інозину в плазмі досягається через 1 годину; через 2 години ця концентрація зменшується до рівня, який неможливо визначити. Період напіврозпаду становить 50 хвилин. Фармакологічна дія проявляється приблизно через 30 хвилин та утримується до 6 годин.
Інозин пранобекс швидко метаболізується та виводиться нирками.
Інозин метаболізується за циклом, типовим для пуринових нуклеозидів, з утворенням сечової кислоти (перший метаболіт), концентрація якої в сироватці крові інколи може підвищуватися, а другий метаболіт (1-(диметиламін)-2-пропанол-(4-ацетамідобензоат)) виводиться нирками у формі глюкуронідів і частково – у незміненому вигляді.
Кумуляції в організмі не виявлено. Повне виведення метаболітів відбувається через 48 годин.
- Інфекційні захворювання вірусної етіології у пацієнтів із нормальним та зниженим імунним статусом: грип, парагрип, гострі респіраторні вірусні інфекції, бронхіт вірусної етіології, риновірусні та аденовірусні інфекції; епідемічний паротит, кір.
- Захворювання, спричинені вірусами простого герпесу Herpes simplex типу I або Herpes simplex типу II (герпес губів, шкіри обличчя, слизової оболонки порожнини рота, шкіри рук, офтальмогерпес), підгострий склерозуючий паненцефаліт, генітальний герпес; вірусом Varicella zoster (вітряна віспа та оперізувальний лишай, у тому числі рецидивуючий у хворих з імунодефіцитом); вірусом Епштейна–Барра (інфекційний мононуклеоз); цитомегаловірусом; папіломавірусом людини; гострий та хронічний вірусний гепатит В.
- Хронічні рецидивуючі інфекції дихальних шляхів і сечостатевої системи у пацієнтів з ослабленим імунітетом(у тому числі хламідіоз та інші захворювання, спричинені внутрішньоклітинними збудниками).
- Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу.
- Гострий напад подагри.
- Гіперурикемія.
З обережністю призначають препарат пацієнтам, які приймають інгібітори ксантиноксидази (наприклад, алопуринол) та засоби, які посилюють виведення сечової кислоти із сечею, включаючи тіазидні діуретики (наприклад, гідрохлортіазид, хлорталідон, індапамід) та петльові діуретики (наприклад, фуросемід, торасемід, етакринова кислота).
НовіринÒ, сироп, не застосовують одночасно з імунодепресантами через можливу фармакокінетичну взаємодію, що може вплинути на очікуваний лікувальний ефект.
Одночасне застосування із зидовудином (азидотимідином) посилює утворення нуклеотидів зидовудином через різні механізми, що призводить до підвищення сироваткової біодоступності зидовудину та посилення внутрішньоклітинного фосфорилювання в моноцитах. Це спричиняє посилення ефектів зидовудину під дією препарату НовіринÒ.
Слід враховувати, що Новірин, як і інші противірусні засоби, при гострих вірусних інфекціях найбільш ефективний, якщо лікування почато на ранній стадії хвороби (краще – в першу добу). Лікарський засіб застосовують як монотерапію, так і в комплексному лікуванні з антибіотиками та іншими етіотропними засобами.
Діюча речовина препарату метаболізується до сечової кислоти та може спричинити значне підвищення її концентрації в сечі. У зв’язку з цим НовіринÒ з обережністю застосовують пацієнтам із подагрою та гіперурикемією в анамнезі, уролітіазом та нирковою недостатністю. При необхідності застосування лікарського засобу у цих пацієнтів необхідно ретельно контролювати концентрацію сечової кислоти. При довготривалому застосуванні (3 місяці або довше) доцільно щомісяця контролювати концентрацію сечової кислоти у сироватці крові та в сечі, функцію печінки, склад периферичної крові і параметри функції нирок.
Пацієнти літнього віку. Немає необхідності змінювати дозу, лікарський засіб застосовують у дозуванні для дорослих. У пацієнтів літнього віку частіше, ніж у осіб середнього віку, спостерігається підвищення рівня сечової кислоти в сироватці крові та в сечі.
Сироп містить сахарозу (цукрозу), тому його з обережністю застосовують хворим на цукровий діабет.
До складу препарату входять метилпарагідроксибензоат (Е 218) та пропілпарагідроксибензоат (Е 216), що можуть спричинити алергічні реакції (можливо, уповільнені) та в окремих випадках – бронхоспазм.
Лікарський засіб не рекомендується призначати у період вагітності або годування груддю через відсутність клінічних досліджень застосування його у цей період.
Вплив лікарського засобу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не досліджувався. Однак для прийняття рішення щодо керування автомобілем або роботи з іншими механізмами необхідно враховувати, що лікарський засіб може спричинити запаморочення або інші побічні реакції з боку нервової системи (див. розділ «Побічні реакції»).
Лікарський засіб слід приймати внутрішньо, краще – після їди, через однакові проміжки часу. Тривалість лікування визначають індивідуально, залежно від нозології, тяжкості процесу і частоти рецидивів; у середньому тривалість лікування становить 5-14 днів, при необхідності після 7-10-денної перерви курс лікування повторюють. Лікування з перервами та підтримуючими дозами може тривати до 1-6 місяців. Дозування визначають індивідуально залежно від віку, маси тіла, тяжкості процесу.
Максимальна добова доза для дорослих – 4 г інозину пранобексу, що відповідає 80 мл сиропу.
Рекомендовані дози та схеми застосування лікарського засобу:
- грип, парагрип, гострі респіраторні вірусні інфекції:
дорослі – по 20 мл сиропу 3-4 рази на добу;
діти – добова доза – з розрахунку 50 мг/кг (тобто 1 мл сиропу/кг) маси тіла за 3-4 прийоми протягом 5-7 днів; при необхідності лікування продовжити або повторити через 7-8 днів; для досягнення найбільшої ефективності при гострих респіраторних вірусних інфекціях лікування краще починати при перших симптомах хвороби або з першої доби захворювання; зазвичай лікарський засіб приймають ще 1-2 дні після зникнення симптомів;
- бронхіт вірусної етіології:
дорослі – по 20 мл сиропу 3 рази на добу;
діти – добова доза – з розрахунку50 мг/кг (тобто 1 мл сиропу/кг) за 3-4 прийоми протягом 2-4 тижнів;
- епідемічний паротит: добова доза – з розрахунку 70 мг/кг (тобто 1,4 мл сиропу/кг) за 3-4 прийоми протягом 7-10 днів;
- кір: добова доза – з розрахунку 100 мг/кг (тобто 2 мл сиропу/кг) за 3-4 прийоми протягом 7-14 днів;
- афтозний стоматит:
дорослі – по 20 мл сиропу 4 рази на добу;
діти – добова доза – з розрахунку 70 мг/кг (тобто 1,4 мл сиропу/кг) за 3-4 прийоми протягом 6-8 днів (гостра фаза), надалі дорослі – по 20 мл сиропу 3 рази на добу, діти – 50 мг/кг (тобто 1 мл сиропу/кг) за 3-4 прийоми 2 рази на тиждень протягом 6 тижнів;
- інфекційний мононуклеоз: добова доза – з розрахунку 50 мг/кг (тобто 1 мл сиропу/кг) за 3-4 прийоми протягом 8 днів;
- цитомегаловірусна інфекція: добова доза – з розрахунку 50 мг/кг (тобто 1 мл сиропу/кг) за 3-4 прийоми протягом 25-30 днів;
- оперізувальний лишай та лабіальний герпес:
дорослі –по 20 мл сиропу 3-4 рази на добу;
діти – добова доза – з розрахунку 50 мг/кг (тобто 1 мл сиропу/кг) за 3-4 прийоми протягом 10-14 днів (до зникнення симптомів);
- генітальний герпес: у гострий період – по 20 мл сиропу 3 рази на добу протягом 5-6 днів; у період ремісії підтримуюча доза – по 20 мл сиропу (1000 мг) 1 раз на добу до 6 місяців;
- підгострий склерозуючий паненцефаліт: добова доза – з розрахунку 50-100 мг/кг (тобто 1-2 мл сиропу/кг) за 6 прийомів (кожні 4 години) протягом 8-10 днів; після 8-денної перерви при легкому перебігу додатково ще 1-3 курси, при тяжкому перебігу – до 9 курсів;
- інфекції, спричинені Human papilloma virus (гострокінцеві кондиломи): по 20 мл сиропу 3 рази на добу, курс лікування – 14-28 днів або у комбінації з кріотерапією або CO2-лазерною терапією – по 20 мл сиропу 3 рази на добу 3 курси з інтервалом в 1 місяць;
- гепатит В: дорослі – по 20 мл сиропу 3-4 рази на добу протягом 15-30 днів, надалі підтримуюча доза – по 20 мл сиропу (1000 мг) 1 раз на добу протягом 2-6 місяців;
- хронічні рецидивуючі інфекції дихальних шляхів і сечостатевої системи у пацієнтів з ослабленим імунітетом (у комплексному лікуванні):
дорослі – по 20 мл сиропу 3-4 рази на добу, курс лікування – від 2 тижнів до 3 місяців;
діти – добова доза – з розрахунку 50 мг/кг (тобто 1 мл сиропу/кг) за 3-4 прийоми протягом 21 дня (або 3 курси по 7-10 днів з такими ж перервами).
Для відновлення функції імунної системи та досягнення стійкого імуномодулюючого ефекту у пацієнтів з ослабленим імунітетом курс лікування повинен тривати від 3 до 9 тижнів.
Діти. Застосовують дітям віком від 1 року.
Випадки передозування не спостерігались. Передозування може спричинити підвищення концентрації сечової кислоти в сироватці крові і в сечі. При передозуванні показані промивання шлунка та симптоматична терапія.
Лікарський засіб, зазвичай, добре переноситься навіть при довготривалому застосуванні. Найчастішою побічною реакцією є короткочасне та незначне (зазвичай у межах норми) збільшення концентрації сечової кислоти в сироватці крові і в сечі (спричинене метаболізмом інозину), яке нормалізується через декілька днів після припинення застосування препарату.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, підвищена стомлюваність, нездужання, нервозність, сонливість або безсоння;
з боку шлунково-кишкового тракту: нудота з блюванням чи без, біль у надчеревній ділянці, діарея, запор, відсутність апетиту;
з боку шкіри і подшкірної тканини: свербіж, шкірні висипання, кропив’янка;
з боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення рівня трансаміназ, лужної фосфатази або азоту сечовини у крові;
з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: біль у суглобах;
з боку нирок і сечовивідних шляхів: поліурія (збільшення об’єму сечі);
з боку імунної системи: реакції підвищенної чутливості (включаючи ангіоневротичний набряк).
3 роки.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
По 120 мл у флаконі скляному в комплекті з мірним стаканчиком; по 1 флакону в пачці.
За рецептом.
Адреса
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
Рейтинг популярності базується на фактичній кількості замовлень клієнтами сайту за останні 30 днів. Чим більше замовлень, тим вище рейтинг.
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}
