Прополісу настойка флакон-крапельниця 25 мл

Мікротравми і поверхневі ушкодження шкіри, слизових оболонок, отит, фарингіт, тонзиліт, гайморит, пародонтит.

• діюча речовина: прополісу настойка (propolisi tinctura);
• 1 флакон містить прополісу настойки (propolisi tinctura) (1:10) (екстрагент — етанол 80 % (об/об)) — 25 мл або 100 мл;
• допоміжні речовини: крім екстрагенту, відсутні.

Підвищена чутливість до прополісу або індивідуальна непереносимість, особливо в осіб із захворюваннями печінки або нирок, екзема, алергічні реакції (особливо на продукти бджільництва), кровотечі з уражених ділянок шкіри і слизових оболонок.

Лікарський засіб у звичайних терапевтичних дозах не є токсичним і переноситься добре. Побічні реакції виникають рідко.

Можливі побічні реакції:

• з боку шкіри та підшкірної клітковини: кропив’янка, локальний свербіж шкіри, локальний набряк, почервоніння шкіри, пухирі, везикулярні висипи, сухість і тріщини шкіри, особливо на кистях та інших частинах тіла, що контактують з препаратом;
• з боку центральної нервової системи: запаморочення;
• з боку імунної системи: алергічні реакції, у тому числі алергічний дерматит, гіперемія, свербіж шкіри, висипання, ларингоспазм, задишка, набряк Квінке, підвищення температури тіла;
• з боку шлунково-кишкового тракту: нудота;
• з боку дихальної системи: задишка.

Можливі місцеві реакції, у тому числі відчуття печіння язика, сухість у роті.

У разі виникнення будь-яких небажаних реакцій слід припинити застосування лікарського засобу та обов’язково звернутися до лікаря.

Настойку прополісу застосовувати місцево дорослим та дітям віком від 3 років у вигляді аплікацій, полоскань, промивань, а також інгаляцій. У випадку мікротравм та гнійних захворювань шкіри настойку прополісу наносити тампоном на уражену ділянку 1–3 рази на добу. Під час лікування зовнішнього гнійного отиту, після туалету слухового проходу, у вухо вводити тампон, змочений настойкою прополісу (на 1–2 хвилини 2–3 рази на добу), або закапувати по 1–2 краплі настойки прополісу 3–4 рази на добу. У разі хронічного тонзиліту і фарингіту слизову оболонку змащувати 1–2 рази на добу протягом 8–15 днів. Крім того, при тонзиліті настойку прополісу застосовувати для приготування інгаляційного спиртово-водного розчину у співвідношенні 1 : 20.

Проводити 1–2 інгаляції на добу, курс лікування — 7–10 днів. У разі хронічного гаймориту промивати гайморові пазухи розчином, приготовленим із настойки прополісу і 0,9 % розчину натрію хлориду (у співвідношенні 1 : 10) 2 рази на добу протягом 2 тижнів. У разі пародонтозу настойку прополісу вводити на турундах у пародонтальні кишені на 5 хвилин. У разі поверхневих ерозій і уражень слизової оболонки порожнини рота для полоскання застосовувати розчин, приготовлений з 15 мл настойки прополісу на 1/2 склянки теплої води, 4–5 разів на добу, протягом 3–4 днів.

Тривалість курсу лікування визначає лікар індивідуально.

Перед застосуванням лікарського засобу слід проконсультуватися з лікарем.

При застосуванні препарату можливі ускладнення, тому пацієнта необхідно попередити про можливість їх появи. Симптоми непереносимості прополісу можуть виникнути одразу після його застосування або через кілька годин і навіть діб. В окремих пацієнтів вони з’являються лише при проведенні повторного курсу лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю

У період вагітності або годування груддю лікарський засіб не рекомендується застосовувати.

Діти

Застосовувати дітям віком від 3 років.

Не впливає.

Симптоми: зникнення апетиту, зниження загального тонусу організму, млявість, поява шкірних висипів.

Терапія: лікування антигістамінними препаратами.

Не рекомендується одночасно застосовувати з іншими антисептичними засобами або продуктами бджільництва. У разі необхідності одночасного застосування будь-яких інших лікарських засобів слід проконсультуватися з лікарем.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

діюча речовина: 1 флакон містить прополісу настойки (propolisi tinctura) (1:10) (екстрагент – етанол 80 %) 25 мл;

допоміжні речовини: крім екстрагенту, відсутні.

Настойка.

Основні фізико-хімічні властивості: рідина від жовтувато-коричневого до червоно-коричневого кольору, із специфічним запахом. Під час зберігання препарату можливе випадання осаду.

Засоби для лікування ран та виразкових уражень. Препарати, які сприяють загоюванню ран. Код АТХ D03А Х.

Прополіс (бджолиний клей) – продукт життєдіяльності бджіл, що містить ряд біогенних речовин: ефірні олії, суміш смол, віск, флавоноїди, флавони, похідні коричної кислоти. Проявляє протимікробну, протизапальну активність, прискорює процеси регенерації (відновлення уражених тканин).

Мікротравми і поверхневі ушкодження шкіри, слизових оболонок, отит, фарингіт, тонзиліт, гайморит, пародонтит.

Підвищена чутливість до прополісу або індивідуальна непереносимість, особливо в осіб із захворюваннями печінки або нирок, екзема, алергічні реакції (особливо на продукти бджільництва), кровотечі з уражених ділянок шкіри і слизових оболонок.

Не рекомендується одночасно застосовувати з іншими антисептичними засобами або продуктами бджільництва. У разі необхідності одночасного застосування будь-яких інших лікарських засобів слід проконсультуватися з лікарем.

Перед застосуванням препарату слід проконсультуватися з лікарем.

При застосуванні препарату можливі ускладнення, тому пацієнта необхідно попередити про можливість їх появи. Симптоми непереносимості прополісу можуть виникнути одразу після його застосування або через кілька годин і навіть діб. В окремих пацієнтів вони з'являються лише при проведенні повторного курсу лікування.

Перед застосуванням препарату вперше необхідно провести пробу на переносимість: нанести препарат ватною паличкою на шкіру передпліччя або на шкіру піднебіння і спостерігати протягом 30 хвилин. При появі вираженої гіперемії, сильного печіння або пухиря застосування препарату протипоказане. Якщо проба на переносимість позитивна, або непереносимість проявилася під час застосування препарату, то його застосування необхідно припинити і призначити антигістамінні засоби.

У період вагітності або годування груддю препарат не рекомендується застосовувати.

Не впливає.

Настойку прополісу застосовувати місцево дорослим та дітям віком від 3 років у вигляді аплікацій, полоскань, промивань, а також призначати у формі інгаляцій. У випадку мікротравм та гнійних захворювань шкіри настойку прополісу наносити тампоном на ураже-ну ділянку 1-3 рази на добу. Під час лікування зовнішнього гнійного отиту, після туалету слухового проходу, у вухо вводити тампон, змочений настойкою прополісу (на 1-2 хвилини 2-3 рази на добу) або закапувати по 1-2 краплі настойки прополісу 3-4 рази на добу. У разі хронічного тонзиліту і фарингіту слизову оболонку змащувати 1-2 рази на добу протягом 8-15 днів. Крім того, при тонзиліті настойку прополісу застосовувати для приготування інгаляційного спиртово-водного розчину у співвідношенні 1:20.

Проводити 1-2 інгаляції на добу, курс лікування – 7-10 днів. У разі хронічного гаймориту промивати гайморові пазухи розчином, приготовленим із настойки прополісу і 0,9 % розчину натрію хлориду (у співвідношенні 1:10) 2 рази на добу протягом 2 тижнів. У разі паро-донтозу настойку прополісу вводити на турундах у пародонтальні кишені на 5 хвилин. У разі поверхневих ерозій і уражень слизової оболонки порожнини рота для полоскання застосову-вати розчин, приготовлений з 15 мл настойки прополісу на 1/2 склянки теплої води, 4-5 разів на добу, протягом 3-4 днів.

Тривалість курсу лікування визначає лікар індивідуально.

Діти.

Застосовувати дітям віком від 3 років.

Симптоми: зникнення апетиту, зниження загального тонусу організму, млявість, поява шкірних висипань.

Терапія: лікування антигістамінними препаратами.

Препарат у звичайних терапевтичних дозах не є токсичним і переноситься добре. Побічні реакції виникають рідко.

Можливі побічні реакції:

• з боку шкіри та підшкірної клітковини: кропив'янка, локальний свербіж шкіри, локальний набряк, почервоніння шкіри, пухирі, везикулярні висипання, сухість і тріщини шкіри, особливо на кистях та інших частинах тіла, що контактують з препаратом;
• з боку центральної нервової системи: запаморочення;
• з боку імунної системи: підвищення температури тіла;
• з боку дихальної системи: задишка.

Можливі місцеві реакції, у тому числі відчуття печіння язика, сухість у роті.

У разі виникнення будь-яких небажаних реакцій слід припинити застосування препарату та обов'язково звернутися до лікаря.

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 25 мл у флаконах-крапельницях (без пачки або у пачці).

Без рецепта.

ТОВ «Тернофарм».

ТОВ «Тернофарм». Україна, 46010, м. Тернопіль, вул. Фабрична, 4. Телефон/факс: (0352) 521-444, http://www.ternopharm.com.ua.