Упаковка / 10 шт.
ампула
| Торгівельна назва | Прозерин |
| Діючі речовини | Неостигмін |
| Кількість діючої речовини: | 0,5 мг/мл |
| Форма випуску: | розчин для ін'єкцій |
| Кількість в упаковці: | 10 ампул по 1 мл |
| Первинна упаковка: | ампула |
| Спосіб застосування: | Внутрішньовенно |
| Взаємодія з їжею: | Не має значення |
| Температура зберігання: | від 5°C до 25°C |
| Чутливість до світла: | Не чутливий |
| Ознака: | Вітчизняний |
| Походження: | Хімічний |
| Ринковий статус: | Брендований дженерик |
| Виробник: | ТОВ ЗДОРОВ'Я НАРОДУ |
| Країна виробництва: | Україна |
| Заявник: | Здоров'я народу |
| Умови відпуску: | За рецептом |
|
Код АТС N Препарати для лікування захворювань нервової системи N07 Інші засоби, що діють на нервову систему N07A Парасимпатоміметики N07AA Антихолінестеразні засоби N07AA01 Неостигмін |
|
Прозерин - антихолінестеразний засіб.
Показання до застосування
Міастенія, гостра міастенічна криза. Рухові порушення після травми мозку. Паралічі. Відновний період після перенесеного менінгіту, поліомієліту, енцефаліту. Неврит, атрофія зорового нерва. Атонія кишечнику, атонія сечового міхура. Усунення залишкових явищ після блокади нервово-м’язової передачі недеполяризуючими міорелаксантами.
Підвищена чутливість до діючої речовини або до інших компонентів препарату. Епілепсія, гіперкінези, ваготомія, ішемічна хвороба серця, стенокардія, аритмії, брадикардія, бронхіальна астма, виражений атеросклероз, тиреотоксикоз, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, перитоніт, механічна обструкція шлунково-кишкового тракту та сечовивідних шляхів, гіпертрофія передміхурової залози, що супроводжується утрудненим сечовипусканням, гострий період інфекційного захворювання, інтоксикації у різко ослаблених дітей. Одночасне застосування із деполяризуючими міорелаксантами.
З боку серцево-судинної системи: аритмія, бради- або тахікардія, атріовентрикулярна блокада, вузловий ритм, неспецифічні зміни на ЕКГ, зупинка серця, зниження артеріального тиску (переважно при парентеральному введенні).
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, непритомність, слабкість, сонливість, тремор, судоми, спазми і посмикування скелетної мускулатури, включаючи м’язи язика та гортані, оніміння ніг, дизартрія.
З боку органів зору: міоз, порушення зору.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: задишка, пригнічення дихання, аж до зупинки, бронхоспазм, посилення бронхіальної секреції.
З боку травного тракту: гіперсалівація, спастичне скорочення і посилення перистальтики кишечнику, нудота, блювання, метеоризм, діарея, мимовільне випорожнення.
З боку сечовидільної системи: часте сечовипускання, мимовільне сечовипускання.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи висипання, свербіж, гіперемія, кропив’янка, алергічні реакції, включаючи анафілактичний шок.
Препарат застосовувати підшкірно у дозі 0,5–2 мг (1–4 мл) 1–2 рази на добу. Максимальна разова доза для дорослих – 2 мг, добова – 6 мг. Тривалість курсу лікування (крім міастенії, міастенічного кризу, післяопераційної атонії кишечнику та сечового міхура, передозування міорелаксантами) – 25–30 днів. У разі необхідності призначати повторний курс через 3–4 тижні. Більшу частину загальної добової дози застосовують у денний час, коли хворий найбільш втомлений.
Міастенія. Препарат застосовувати підшкірно або внутрішньом’язово у дозі 0,5 мг (1 мл) на добу. Курс лікування тривалий, зі зміною шляхів введення.
Міастенічний криз (із утрудненням дихання і ковтання). Препарат застосовувати внутрішньовенно у дозі 0,25–0,5 мг (0,5–1 мл), надалі підшкірно, з невеликими інтервалами.
Післяопераційна атонія кишечнику та сечового міхура, профілактика, у т. ч. післяопераційної затримки сечі. Препарат застосовувати підшкірно або внутрішньом’язово у дозі 0,25 мг (0,5 мл) якомога раніше після операції і повторно кожні 4–6 годин протягом 3–4 днів.
Як антидот при передозуванні міорелаксантами (після попереднього введення атропіну сульфату у дозі 0,6–1,2 мг внутрішньовенно, до збільшення частоти пульсу до 80 уд/хв). Препарат вводити внутрішньовенно повільно у дозі 0,5–2 мг через 0,5–2 хв. У разі необхідності ін’єкції повторити (у т. ч. ін’єкції атропіну у разі брадикардії), загальна доза – не більше 5–6 мг (10–12 мл) протягом 20–30 хв. Під час процедури забезпечити штучну вентиляцію легень.
Строго контрольованих досліджень щодо застосування препарату вагітним жінкам не проводилося. Застосування можливе тільки у разі, коли користь для матері перевищує можливий ризик для плода. При необхідності застосування прозерину слід припинити годування груддю.
Препарат можна застосовувати дітям лише в умовах стаціонару.
У період лікування забороняється керувати автотранспортом та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Симптоми, пов’язані з перезбудженням холінорецепторів (холінергічний криз): тахікардія, брадикардія, гіперсалівація, утруднене ковтання, міоз, бронхоспазм, утруднене дихання, нудота, блювання, посилення перистальтики, діарея, почастішання сечовипускання, порушення координації, посмикування м’язів язика і скелетної мускулатури, холодний піт, поступовий розвиток загальної слабкості, параліч, зниження артеріального тиску, тривога, паніка. Дуже високі дози можуть викликати ажитацію, нетерплячість. Летальний наслідок може настати через зупинку серця або параліч дихання, набряк легень. У хворих на міастенію gravis, у яких більш можливе передозування, посмикування м’язів та парасимпатоміметичні ефекти можуть бути відсутні або слабко виражені, що ускладнює диференційну діагностику передозування з міастенічним кризом.
Лікування: зменшення дози або відміна введення препарату. У разі необхідності вводити атропін (1 мл 0,1 % розчину), метацин. Подальше лікування симптоматичне.
При одночасному застосуванні препарату з іншими лікарськими засобами можливе:
з препаратами для місцевої анестезії та деякими загальними анестетиками, антиаритмічними препаратами, органічними нітратами, трициклічними антидепресантами, протиепілептичними засобами, протипаркінсонічними засобами, гуанетидином – зниження ефективності прозерину;
З обережністю призначають одночасно з неоміцином, стрептоміцином, канаміцином.
При міастенії призначають у поєднанні з антагоністами альдостерону, глюкокортикостероїдами та анаболічними гормонами.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 оС.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Відмова від відповідальності: Опис товару складено виключно на підставі наданої виробником інформації та завірено Здоров'я народу. Опис товару надається споживачу на виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».
Опис лікарського засобу/медичного виробу Прозерин р-н д/ін. 0,5мг/мл амп. 1мл №10 на цій сторінці підготовлений на підставі інструкції про його застосування та надається виключно на виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Перед застосуванням лікарського засобу/медичного виробу слід ознайомитись з інструкцією про його застосування та проконсультуватись з лікарем. Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для Вашого здоров’я.
Повними аналогами Прозерин р-н д/ін. 0,5мг/мл амп. 1мл №10 є:
Упаковка / 10 шт.
діюча речовина: neostigmine;
1 мл розчину містить прозерину у перерахуванні на 100 % речовину 0,5 мг;
допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.
Розчин для ін’єкцій. Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.
Антихолінестеразні засоби. Код АТХ N07А А01.
Прозерин – синтетичний блокатор холінестерази оборотної дії. Має високу спорідненість з ацетилхолінестеразою, що обумовлена його структурною тотожністю з ацетилхоліном. Як і ацетилхолін, прозерин спочатку взаємодіє з каталітичним центром холінестерази, але надалі, на відміну від ацетилхоліну, він утворює за рахунок своєї карбамінової групи стабільну сполуку з ферментом. Фермент тимчасово (від декількох хвилин до декількох годин) втрачає свою специфічну активність. По закінченні цього часу внаслідок повільного гідролізу прозерину холінестераза звільняється від блокатора і відновлює свою активність. Така дія прозерину призводить до накопичення і посилення дії ацетилхоліну у холінергічних синапсах. Прозерин чинить виражену мускаринову та нікотинову дію, здатний напряму збудливо впливати на скелетні м’язи. Призводить до зниження частоти серцевих скорочень, підвищує секрецію екскреторних залоз (слинних, бронхіальних, потових та травного тракту) і сприяє розвитку гіперсалівації, бронхореї, підвищенню кислотності шлункового соку, звужує зіницю, спричиняє спазм акомодації, знижує внутрішньоочний тиск, підсилює тонус гладкої мускулатури кишечнику (підсилює перистальтику та розслаблює сфінктери) і сечового міхура, викликає спазм бронхів, тонізує скелетну мускулатуру.
Біодоступність при парентеральному введенні висока: 0,5 мг прозерину, введеного парентерально, відповідає 15 мг, прийнятим всередину. При збільшенні дози препарату біодоступність зростає. При внутрішньом’язовому введенні час досягнення максимальної концентрації у крові становить 30 хв. Зв’язок з білками (альбуміном) плазми – 15–25 %. Період напіввиведення (Т1/2) при внутрішньом’язовому введенні – 51–90 хв, при внутрішньовенному введенні – 53 хв. Метаболізується двома шляхами: за рахунок гідролізу у місці з’єднання з холінестеразою та мікросомальними ферментами печінки. У печінці утворюються неактивні метаболіти. 80 % введеної дози виводиться нирками протягом 24 годин (з них 50 % – у незміненому стані і 30 % – у вигляді метаболітів).
Міастенія, гостра міастенічна криза. Рухові порушення після травми мозку. Паралічі. Відновний період після перенесеного менінгіту, поліомієліту, енцефаліту. Неврит, атрофія зорового нерва. Атонія кишечнику, атонія сечового міхура. Усунення залишкових явищ після блокади нервово-м’язової передачі недеполяризуючими міорелаксантами.
Підвищена чутливість до діючої речовини або до інших компонентів препарату. Епілепсія, гіперкінези, ваготомія, ішемічна хвороба серця, стенокардія, аритмії, брадикардія, бронхіальна астма, виражений атеросклероз, тиреотоксикоз, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, перитоніт, механічна обструкція шлунково-кишкового тракту та сечовивідних шляхів, гіпертрофія передміхурової залози, що супроводжується утрудненим сечовипусканням, гострий період інфекційного захворювання, інтоксикації у різко ослаблених дітей. Одночасне застосування із деполяризуючими міорелаксантами.
При одночасному застосуванні препарату з іншими лікарськими засобами можливе:
з препаратами для місцевої анестезії та деякими загальними анестетиками, антиаритмічними препаратами, органічними нітратами, трициклічними антидепресантами, протиепілептичними засобами, протипаркінсонічними засобами, гуанетидином – зниження ефективності прозерину;
з м-холіноблокаторами – послаблення м-холіноміметичних ефектів прозерину;
з деполяризуючими міорелаксантами – подовження та посилення дії останніх;
з антидеполяризуючими міорелаксантами – послаблення дії останніх. Прозерин застосовується як антидот при передозуванні антидеполяризуючими міорелаксантами;
з іншими антихолінестеразними препаратами – посилення токсичності;
з м-холіноміметиками – порушення функції травного тракту, токсичний вплив на нервову систему;
з β-адреноблокаторами – посилення брадикардії;
з ефедрином – потенціювання дії прозерину.
З обережністю призначають одночасно з неоміцином, стрептоміцином, канаміцином.
При міастенії призначають у поєднанні з антагоністами альдостерону, глюкокортикостероїдами та анаболічними гормонами.
Потрібно з обережністю визначати дози препарату з урахуванням можливої високої індивідуальної чутливості до нього.
З обережністю застосовують при артеріальній гіпотензії, порушенні серцевого ритму, особливо при брадикардії, при переважанні тонусу n. vagus, гіпертиреоїдизмі, хворобі Аддісона, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки при застосуванні антихолінергічних засобів, дітям, які хворіють на міастенію і застосовують антибактеріальні препарати з антидеполяризуючим ефектом (неоміцин, стрептоміцин, канаміцин), місцеві і загальні анестетики, протиаритмічні препарати, які порушують холінергічну передачу.
При парентеральному введенні великих доз необхідне (попереднє або одночасне) призначення атропіну.
З обережністю препарат застосовувати хворим літнього віку.
При виникненні під час лікування міастенічного (при недостатній терапевтичній дозі) або холінергічного (внаслідок передозування) кризу подальше застосування препарату вимагає ретельної диференціальної діагностики через схожу симптоматику.
Перед медичним або стоматологічним лікуванням, хірургічним втручанням необхідно повідомити лікаря про прийом прозерину.
З особливою обережністю слід призначати лікарський засіб хворим після операцій на кишечнику та сечовому міхурі, хворим на паркінсонізм.
Строго контрольованих досліджень щодо застосування препарату вагітним жінкам не проводилося. Застосування можливе тільки у разі, коли користь для матері перевищує можливий ризик для плода. При необхідності застосування прозерину слід припинити годування груддю.
У період лікування забороняється керувати автотранспортом та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Дорослі.
Препарат застосовувати підшкірно у дозі 0,5–2 мг (1–4 мл) 1–2 рази на добу. Максимальна разова доза для дорослих – 2 мг, добова – 6 мг. Тривалість курсу лікування (крім міастенії, міастенічного кризу, післяопераційної атонії кишечнику та сечового міхура, передозування міорелаксантами) – 25–30 днів. У разі необхідності призначати повторний курс через 3–4 тижні. Більшу частину загальної добової дози застосовують у денний час, коли хворий найбільш втомлений.
Міастенія. Препарат застосовувати підшкірно або внутрішньом’язово у дозі 0,5 мг (1 мл) на добу. Курс лікування тривалий, зі зміною шляхів введення.
Міастенічний криз (із утрудненням дихання і ковтання). Препарат застосовувати внутрішньовенно у дозі 0,25–0,5 мг (0,5–1 мл), надалі підшкірно, з невеликими інтервалами.
Післяопераційна атонія кишечнику та сечового міхура, профілактика, у т. ч. післяопераційної затримки сечі. Препарат застосовувати підшкірно або внутрішньом’язово у дозі 0,25 мг (0,5 мл) якомога раніше після операції і повторно кожні 4–6 годин протягом 3–4 днів.
Як антидот при передозуванні міорелаксантами (після попереднього введення атропіну сульфату у дозі 0,6–1,2 мг внутрішньовенно, до збільшення частоти пульсу до 80 уд/хв). Препарат вводити внутрішньовенно повільно у дозі 0,5–2 мг через 0,5–2 хв. У разі необхідності ін’єкції повторити (у т. ч. ін’єкції атропіну у разі брадикардії), загальна доза – не більше 5–6 мг (10–12 мл) протягом 20–30 хв. Під час процедури забезпечити штучну вентиляцію легень.
Діти (тільки в умовах стаціонару).
Міастенія gravis.
Новонароджені. На початковому етапі препарат призначати у дозі 0,1 мг у вигляді ін’єкцій внутрішньом’язово. Після цього дозу підбирати індивідуально, зазвичай 0,05–0,25 мг або 0,03 мг/кг маси тіла препарату внутрішньом’язово кожні 2–4 години. Через особливий характер захворювання для новонароджених добову дозу препарату можна зменшити навіть до повного скасування.
Діти віком до 12 років. У разі необхідності препарат призначати у дозі 0,2–0,5 мг у вигляді ін’єкцій. Дозування препарату потрібно скоригувати відповідно до реакції пацієнта.
Як антидот при передозуванні міорелаксантами (після попереднього введення атропіну сульфату у дозі 0,02–0,03 мг/кг маси тіла внутрішньовенно, до збільшення частоти пульсу до 80 уд/хв). Препарат вводити внутрішньовенно повільно у дозі 0,05–0,07 мг/кг маси тіла протягом 1 хв. Максимальна рекомендована доза для дітей становить 2,5 мг.
Інші показання. Препарат призначати у дозі 0,125–1 мг у вигляді ін’єкцій. Дозу можна змінювати відповідно до індивідуальних потреб пацієнта.
Діти.
Препарат можна застосовувати дітям лише в умовах стаціонару.
Симптоми, пов’язані з перезбудженням холінорецепторів (холінергічний криз): тахікардія, брадикардія, гіперсалівація, утруднене ковтання, міоз, бронхоспазм, утруднене дихання, нудота, блювання, посилення перистальтики, діарея, почастішання сечовипускання, порушення координації, посмикування м’язів язика і скелетної мускулатури, холодний піт, поступовий розвиток загальної слабкості, параліч, зниження артеріального тиску, тривога, паніка. Дуже високі дози можуть викликати ажитацію, нетерплячість. Летальний наслідок може настати через зупинку серця або параліч дихання, набряк легень. У хворих на міастенію gravis, у яких більш можливе передозування, посмикування м’язів та парасимпатоміметичні ефекти можуть бути відсутні або слабко виражені, що ускладнює диференційну діагностику передозування з міастенічним кризом.
Лікування: зменшення дози або відміна введення препарату. У разі необхідності вводити атропін (1 мл 0,1 % розчину), метацин. Подальше лікування симптоматичне.
З боку серцево-судинної системи: аритмія, бради- або тахікардія, атріовентрикулярна блокада, вузловий ритм, неспецифічні зміни на ЕКГ, зупинка серця, зниження артеріального тиску (переважно при парентеральному введенні).
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, непритомність, слабкість, сонливість, тремор, судоми, спазми і посмикування скелетної мускулатури, включаючи м’язи язика та гортані, оніміння ніг, дизартрія.
З боку органів зору: міоз, порушення зору.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: задишка, пригнічення дихання, аж до зупинки, бронхоспазм, посилення бронхіальної секреції.
З боку травного тракту: гіперсалівація, спастичне скорочення і посилення перистальтики кишечнику, нудота, блювання, метеоризм, діарея, мимовільне випорожнення.
З боку сечовидільної системи: часте сечовипускання, мимовільне сечовипускання.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи висипання, свербіж, гіперемія, кропив’янка, алергічні реакції, включаючи анафілактичний шок.
Загальні розлади та реакції у місці введення: посилення потовиділення, відчуття жару, сльозотеча, артралгія, реакції в місці введення, включаючи гіперемію, свербіж, набряк шкіри.
Для усунення побічних явищ слід зменшити дозу препарату або припинити його застосування. У разі необхідності вводити атропін, метацин та інші холінолітичні засоби.
3 роки.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 оС.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Прозерин не слід змішувати в одному шприці з лужними розчинами та окислювачами, оскільки це призводить до його руйнування.
По 1 мл в ампулі; по 10 ампул у коробці.
По 1 мл в ампулі; по 5 ампул у блістері; по 2 блістери у коробці.
По 1 мл в ампулі; по 10 ампул у блістері; по 1 блістеру у коробці.
За рецептом.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров’я народу».
Україна, 61002, Харківська обл., місто Харків, вулиця Куликівська, будинок 41.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
Рейтинг популярності базується на фактичній кількості замовлень клієнтами сайту за останні 30 днів. Чим більше замовлень, тим вище рейтинг.
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}
