Адресна доставка
Ціна товару: 152.60 грн| Торгівельна назва | Реополіглюкін |
| Діючі речовини | Декстран, Натрію хлорид |
| Кількість діючої речовини: | 200 мл |
| Форма випуску: | розчин для інфузій |
| Кількість в упаковці: | 200 мл |
| Первинна упаковка: | пляшка |
| Спосіб застосування: | Інфузійно |
| Взаємодія з їжею: | Не має значення |
| Температура зберігання: | від 10°C до 25°C |
| Чутливість до світла: | Не чутливий |
| Ознака: | Вітчизняний |
| Походження: | Хімічний |
| Ринковий статус: | Традиційний |
| Виробник: | ІНФУЗІЯ ПАТ |
| Країна виробництва: | Україна |
| Заявник: | Інфузія |
| Умови відпуску: | За рецептом |
|
Код АТС B Препарати, що впливають на кровотворення і кров B05 Кровозамінники та інші розчини B05A Кров та споріднені препарати B05AA Кровозамінники та білкові фракції плазми крові B05AA05 Декстран |
|
Реополіглюкін - кровозамінник і перфузійний розчин для профілактики і лікування гіповолемічного, дистрибутивного шоку.
Гіпергідратація, гіперволемія, тромбоцитопенія (рівень тромбоцитів 80 × 109/л і нижче), захворювання нирок, що супроводжуються олігурією, анурією, декомпенсована серцево-судинна недостатність ІІ–ІІІ стадії, синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ-синдром), схильність до виражених алергічних реакцій, гіперчутливість до декстрану. Реополіглюкін з 0,9 % розчином натрію хлориду не слід вводити при патологічних змінах у нирках, а з 5 % розчином глюкози — при порушенні вуглеводного обміну, особливо при цукровому діабеті.
Стани, при яких не можна вводити рідину у великих об’ємах.
Алергічні реакції: анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, висипання, свербіж, відчуття жару, пропасниця, підвищення потовиділення, реакції гіперчутливості.
З боку серцево-судинної системи: коливання артеріального тиску, тахікардія, задишка, набряки.
З боку травного тракту: нудота, блювання, сухість у роті, біль у животі.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, тремор.
З боку сечовидільної системи: як правило, особливо при гіповолемії, лікарський засіб спричиняє збільшення діурезу. Однак іноді при застосуванні Реополіглюкіну спостерігається зменшення діурезу, сеча стає в’язкою, що вказує на дегідратацію організму хворого. У цьому випадку необхідно ввести внутрішньовенно кристалоїдні розчини для відновлення та підтримання осмотичності плазми крові.
При застосуванні лікарського засобу у дозі понад 15 мл/кг виникає гіперосмолярність, яка може стати причиною некрозу ниркових канальців з подальшим розвитком гострої ниркової недостатності. Відповідно спостерігається зменшення діурезу, сеча стає в’язкою.
З боку системи крові: акроціаноз, гіперемія, зниження функції тромбоцитів. Лікарський засіб ускладнює визначення групи крові.
Інші: загальна слабкість, набряк кінцівок, біль у попереку, біль за грудиною, відчуття нестачі повітря, судоми.
Призначати внутрішньовенно краплинно. Перед введенням розчин підігріти до 35–37 С. Дози і швидкість введення препарату визначати індивідуально. При порушенні капілярного кровотоку (різні форми шоку) максимальна добова доза для дорослих становить 20 мл/кг, для дітей — 5–10 мл/кг (при необхідності — до 15 мл/кг).
При операціях зі штучним кровообігом додавати у кров із розрахунку 10–20 мл/кг для заповнення насоса оксигенатора; концентрація декстрану у перфузійному розчині не має перевищувати 3 %. У післяопераційний період лікарський засіб застосовувати у таких же дозах, як при порушенні капілярного кровотоку.
Лікарський засіб вводити, не змішуючи з іншими препаратами. За життєвими показаннями лікарський засіб слід вводити швидко, навіть струминно, з розрахунку 15 мл/кг. Пацієнтам з геморагічним інсультом, черепно-мозковими травмами лікарський засіб слід вводити із розрахунку 10–15 мл/кг і не більше.
Лікарський засіб застосовувати за життєвими показаннями та з урахуванням співвідношення ризик/користь.
Лікарський засіб можна застосовувати дітям; дозу визначати з урахуванням маси тіла.
Не досліджувалась, але слід враховувати імовірність таких побічних ефектів, як загальна слабкість і запаморочення.
Можливе виникнення гіперволемії, гіпокоагуляції. Терапія симптоматична.
При одночасному застосуванні з антикоагулянтами необхідно зменшити їх дози. Наявність декстрану в крові може вплинути на результати визначення кількості білірубіну, білка, групи крові. Тому зазначені дослідження слід проводити перед введенням лікарського засобу.
Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Опис лікарського засобу/медичного виробу Реополіглюкін р-н д/інф. пляшка 200мл на цій сторінці підготовлений на підставі інструкції про його застосування та надається виключно на виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Перед застосуванням лікарського засобу/медичного виробу слід ознайомитись з інструкцією про його застосування та проконсультуватись з лікарем. Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для Вашого здоров’я.
Повними аналогами Реополіглюкін р-н д/інф. пляшка 200мл є:
діючі речовини: декстран 40 для ін'єкцій, натрію хлорид;
100 мл розчину містять: декстрану 40 для ін'єкцій - 10 г, натрію хлориду - 0,9 г;
допоміжна речовина: вода для ін'єкцій .
Розчин для інфузій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна рідина; теоретична осмолярність - близько 311 мосмоль/л; рН 4-6,5.
Кровозамінники і перфузійні розчини. Декстран.
Код АТХ В05А А05.
Плазмозамінний колоїдний розчин декстрану (полімеру глюкози), фармакологічна дія якого проявляється у покращенні реологічних властивостей крові, зниженні її в'язкості, відновленні мікроциркуляторного кровотоку, запобіганні та усуненні агрегації формених елементів, нормалізації артеріального та венозного кровообігу. При швидкому введенні препарату «Реополіглюкін» об'єм плазми може збільшитися на величину, що майже у 2 рази перевищує об'єм введеного лікарського засобу, оскільки кожні 10 мл препарату сприяють перерозподілу 20-25 мл рідини з тканин у кров'яне русло.
Період напіввиведення становить 6 годин. Виводиться в основному нирками: за перші 6 годин - приблизно 60 %, за 24 години - 70 %. Решта кількості надходить у ретикулоендотеліальну систему і печінку, де поступово розщеплюється альфа-глюкозидазою до глюкози, проте не є джерелом вуглеводного живлення.
Профілактика і лікування гіповолемічного, дистрибутивного шоку.
Трансплантаційні судинні та пластичні операції.
Додаток до перфузійної рідини в апаратах штучного кровообігу при операціях на серці.
Гіпергідратація, гіперволемія, тромбоцитопенія (рівень тромбоцитів 80 × 109/л і нижче), захворювання нирок, що супроводжуються олігурією, анурією, декомпенсована серцево-судинна недостатність ІІ-ІІІ стадії, синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ-синдром), схильність до виражених алергічних реакцій, гіперчутливість до декстрану. «Реополіглюкін» з 0,9 % розчином натрію хлориду не слід вводити при патологічних змінах у нирках, а з 5 % розчином глюкози - при порушенні вуглеводного обміну, особливо при цукровому діабеті.
Стани, при яких не можна вводити рідину у великих об'ємах.
При одночасному застосуванні з антикоагулянтами необхідно зменшити їх дози. Наявність декстрану в крові може вплинути на результати визначення кількості білірубіну, білка, групи крові. Тому зазначені дослідження слід проводити перед введенням лікарського засобу.
Застосовувати тільки під контролем лікаря. Після повільного введення перших 10 крапель припинити введення на 3-5 хвилин, потім ввести ще 30 крапель і знову припинити введення на 3-5 хвилин. У разі відсутності алергічних реакції продовжувати введення препарату.
Застосовувати з обережністю для введення хворим з порушеною видільною функцією нирок, при необхідності обмеження введення натрію хлориду призначати «Реополіглюкін» з 5 % розчином глюкози. При порушеннях вуглеводного обміну та інших станах, при яких протипоказане введення вуглеводів, «Реополіглюкін» застосовувати з 0,9 % розчином натрію хлориду. З обережністю застосовувати для введення хворим з гіпертонічною хворобою у зв'язку з можливістю підвищення артеріального тиску та хворим із порушенням серцевої діяльності.
Вміст пляшки можна використати лише для одного пацієнта. Після порушення герметичності невикористану частину вмісту пляшки слід викинути.
Лікарський засіб застосовувати за життєвими показаннями та з урахуванням співвідношення ризик/користь.
Не досліджувалась, але слід враховувати імовірність таких побічних ефектів, як загальна слабкість і запаморочення.
Призначати внутрішньовенно краплинно. Перед введенням розчин підігріти до 35-37 °C. Дози і швидкість введення препарату визначати індивідуально. При порушенні капілярного кровотоку (різні форми шоку) максимальна добова доза для дорослих становить 20 мл/кг, для дітей - 5-10 мл/кг (при необхідності - до 15 мл/кг).
При операціях зі штучним кровообігом додавати у кров із розрахунку 10-20 мл/кг для заповнення насоса оксигенатора; концентрація декстрану у перфузійному розчині не має перевищувати 3 %. У післяопераційний період лікарський засіб застосовувати у таких же дозах, як при порушенні капілярного кровотоку.
Лікарський засіб вводити, не змішуючи з іншими препаратами. За життєвими показаннями лікарський засіб слід вводити швидко, навіть струминно, з розрахунку 15 мл/кг. Пацієнтам з геморагічним інсультом, черепно-мозковими травмами лікарський засіб слід вводити із розрахунку 10-15 мл/кг і не більше.
Діти.
Лікарський засіб можна застосовувати дітям; дозу визначати з урахуванням маси тіла.
Можливе виникнення гіперволемії, гіпокоагуляції. Терапія симптоматична.
Алергічні реакції: анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, висипання, свербіж, відчуття жару, пропасниця, підвищення потовиділення, реакції гіперчутливості.
З боку серцево-судинної системи: коливання артеріального тиску, тахікардія, задишка, набряки.
З боку травного тракту: нудота, блювання, сухість у роті, біль у животі.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, тремор.
З боку сечовидільної системи: як правило, особливо при гіповолемії, лікарський засіб спричиняє збільшення діурезу. Однак іноді при застосуванні препарату «Реополіглюкін» спостерігається зменшення діурезу, сеча стає в'язкою, що вказує на дегідратацію організму хворого. У цьому випадку необхідно ввести внутрішньовенно кристалоїдні розчини для відновлення та підтримання осмотичності плазми крові.
При застосуванні лікарського засобу у дозі понад 15 мл/кг виникає гіперосмолярність, яка може стати причиною некрозу ниркових канальців з подальшим розвитком гострої ниркової недостатності. Відповідно спостерігається зменшення діурезу, сеча стає в'язкою.
З боку системи крові: акроціаноз, гіперемія, зниження функції тромбоцитів. Лікарський засіб ускладнює визначення групи крові.
Інші: загальна слабкість, набряк кінцівок, біль у попереку, біль за грудиною, відчуття нестачі повітря, судоми.
У випадку побічних реакцій (залежно від клінічної ситуації) слід негайно припинити введення препарату та, не виймаючи голки з вени, розпочати всі передбачені відповідними інструкціями невідкладні заходи для ліквідації трансфузійної реакції (введення серцево-судинних препаратів, кортикостероїдів, антигістамінних засобів, кристалоїдних розчинів, при колапсі - вазопресорів та кардіотоніків).
4 роки.
Зберігати при температурі не вище 25 °C. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Враховуючи можливу фізико-хімічну несумісність, не можна додавати будь-які інші лікарські засоби до розчину Реополіглюкіну.
По 200 мл або 250 мл, або 400 мл, або 500 мл у пляшках.
За рецептом.
Приватне акціонерне товариство «Інфузія».
Україна, 23219, Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Вінницькі Хутори, вул. Немирівське шосе, б. 84А.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
