Розчин Рінгера Лактат для інфузій пляшка 400 мл

Діючі речовини: натрію хлорид, калію хлорид, натрію лактат, кальцію хлориду дигідрат;

100 мл розчину містить: натрію хлориду - 0,602 г; калію хлориду - 0,0373 г; натрію лактату - 0,3138 г; кальцію хлориду дигідрату - 0,0294 г;

іонний склад на 1000 мл розчину: Na ⁺ - 131 ммоль, К ⁺ - 5 ммоль, Са ⁺⁺ - 2 ммоль,

Cl ^- - 112 ммоль, лактат - 28 ммоль;

допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.

Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина; теоретична осмолярність - 278 мосмоль / л; рН 5,5-7,5.

Плазмозаміщуючі та перфузійні розчини. розчини для корекції порушень електролітного балансу. електроліти.

Код АТС В05В В01.

Фармакодинаміка. «Рінгера лактат розчин» - сольовий розчин зі збалансованим вмістом електролітів. заповнює дефіцит об'єму циркулюючої крові. лактат, що входить до складу лікарського засобу, в результаті метаболічних процесів перетворюється в аніони бікарбонату, що слабко змінює реакцію крові в лужну сторону. розчин має також дезінтоксикаційний ефект внаслідок зниження концентрації токсичних продуктів у крові та активації діурезу. розчин близький до ізотонічного.

Фармакокінетика. При внутрішньовенному введенні препарату на короткий час збільшується осмолярність крові. Препарат приблизно через півгодини проникає в тканини. Компоненти препарату виводяться із сечею.

Корекція порушень водно-електролітного балансу при изотонической і гіпотонічній дегідратації внаслідок втрати рідини при блювоті, діареї, при недостатньому надходженні рідини в організм, жовчних і кишкових свищах, а також для відновлення водно-електролітного балансу при підготовці хворих до оперативного втручання і в післяопераційному періоді. метаболічний ацидоз.

Гиперволемия, гіпернатріємія (у тому числі внаслідок застосування кортикостероїдів), гіперкаліємія, гиперхлоремия, гіпертонічна дегідратація, алкалоз, лактацидоз, важка артеріальна гіпертензія, тяжкі порушення функції серця і / або нирок, печінкова недостатність (через зменшення утворення гідрокарбонату з лактату), набряк легких, тромбофлебіт, стани з підвищеною згортанням крові, декомпенсовані пороки серця.

Олігурія, анурія; гостра ниркова недостатність; набряк мозку; гіперкальціємія; позаклітинна гіпергідратація.

При застосуванні калійзберігаючих діуретиків, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (апф) і препаратів калію посилюється ризик розвитку гіперкаліємії. при одночасному застосуванні лікарського засобу «Рінгера лактат розчин» і серцевихглікозидів посилюється токсичний ефект останніх за рахунок присутності в розчині іонів са ++.

Препарат несумісний з цефамандолом, амфотерицином, спиртом етиловим, тіопенталом, амінокапронової кислотою, метарамінолом, ампіциліном, вібраміціном і моноцикліном.

Не рекомендується застосовувати «Рінгера лактат розчин» як засіб для розведення антибіотиків, що вводяться шляхом інфузії, а також для розведення протизапальних препаратів.

Можливе збільшення затримки натрію в організмі при одночасному застосуванні таких лікарських засобів: нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ), андрогенів, анаболічних гормонів, естрогенів, кортикотропіну, мінералокортикоїдів, вазодилататорів або гангліоблокаторів.

У зв'язку з наявністю у складі лікарського засобу лактату, який ощелачивает рН, з обережністю слід застосовувати «Рінгера лактат розчин» одночасно з препаратами, ниркова елімінація яких залежить від рН. Нирковий кліренс саліцилатів, барбітуратів, літію може знижуватися, а симпатомиметиков і стимуляторів (таких як дексамфетамін сульфат, фенфлурамина гідрохлорид) - підвищуватися.

Під час проведення інфузійної терапії лікарським засобом «Рінгера лактат розчин» необхідно оцінювати клінічний стан пацієнта на підставі моніторингу концентрації електролітів, водно-електролітного балансу, рн і рСО2, рівня лактату (при проведенні масивних інфузій).

Через вміст іонів натрію «Рінгера лактат розчин» слід застосовувати з обережністю пацієнтам з артеріальною гіпертензією, нирковою та серцево-судинною недостатністю, пацієнтам похилого віку, а також пацієнтам з клінічними станами, що супроводжуються затримкою натрію і набряками, пацієнтам з гіпоксією і печінковою недостатністю .

Застосування внутрішньовенних розчинів може викликати перевантаження рідиною, гіпергідратацію, застійні явища та набряк легенів. Ризик розвитку дилюції обернено пропорційний концентрації електролітів. Ризик розвитку перевантаження розчином, який викликає застійні явища з периферичними набряками та набряком легенів, прямо пропорційний концентрації електролітів.

У разі виникнення будь-яких проявів реакції гіперчутливості слід негайно припинити введення розчину і провести відповідне лікування.

Оскільки препарат містить натрію лактат, його з обережністю слід застосовувати пацієнтам, схильним до гіпернатріємії (наприклад, з адренокортікальной недостатністю, нецукровий діабет або масивним пошкодженням тканин), і пацієнтам із захворюваннями серця; через вміст іонів натрію розчин необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам з нирковою та серцево-судинною недостатністю, з застійною серцевою недостатністю, особливо в післяопераційний період, а також пацієнтам з клінічними станами, які супроводжуються затримкою натрію і набряками.

Розчини, які містять натрій, слід з обережністю призначати пацієнтам, які застосовують кортикостероїди або кортикотропін.

Через вміст калію потрібна обережність при застосуванні розчину пацієнтам із захворюваннями серця і клінічними станами, які супроводжуються затримкою калію в організмі.

У разі призначення кальцію необхідно контролювати серцеву діяльність за допомогою електрокардіографії (ЕКГ), особливо у пацієнтів, які застосовують дигіталіс. Рівні кальцію в сироватці крові не завжди відображають рівні кальцію в тканинах.

У пацієнтів зі зниженою функцією нирок застосування розчину може призвести до затримки натрію або калію в організмі.

Через наявність в розчині іонів кальцію потрібна обережність при одночасному застосуванні препаратів крові, оскільки можливий розвиток коагуляції.

У разі призначення кальцію парентерально пацієнтам, які отримують серцеві глікозиди, потрібна особлива увага.

Лактат є субстратом для глюконеогенезу, тому необхідно ретельно контролювати рівень глюкози в крові пацієнтам, хворим на цукровий діабет ІІ типу.

Лікарський засіб застосовувати за життєвими показаннями, коли очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода / дитини.

Дані відсутні через застосування препарату виключно в умовах стаціонару.

Вводити внутрішньовенно крапельно. дозу призначає лікар залежно від стану хворого. максимальна добова доза для дорослих становить 40 мл/кг / добу (в середньому 2500 мл зі швидкістю 60 крапель / хв). термін лікування залежить від стану хворого.

У педіатрії не застосовується через відсутність клінічних випробувань.

Передозування або занадто швидке введення розчину може призвести до порушення водно-електролітного балансу, явищ алкалозу, серцево-легеневої декомпенсації. в такому випадку введення препарату слід негайно припинити. проводити симптоматичну терапію.

Надмірне введення лактату може привести до розвитку метаболічного алкалозу, який, в свою чергу, може супроводжуватися гипокалиемией. Симптоми: зміна настрою, втома, задишка, м'язова слабкість, полідипсія, поліурія, порушення мислення, аритмія. Гіпертонус м'язів, посмикування і тетанические судоми можуть виникнути у пацієнтів з гипокальциемией.

Порушення електролітного балансу: зміни рівня електролітів (калію, кальцію, натрію, хлору) в сироватці крові; метаболічний алкалоз; хлорідний ацидоз.

Загальні реакції організму: гіперволемія; алергічні або анафілактичні реакції (підвищення температури, свербіж, кашель, чхання, утруднене дихання, локальна або генералізована кропив'янка, ангіоневротичний набряк).

Зміни в місці інфузії: запалення, набряк, почервоніння, висипання, свербіж, печіння, біль, оніміння в місці інфузії, тромбофлебіти.

Психічні порушення: панічна атака.

Швидке введення препарату може викликати гостру недостатність кровообігу та набряк легенів.

У разі виникнення побічних реакцій введення розчину слід припинити, оцінити стан пацієнта і надати відповідну допомогу.

5 років.

Зберігати при температурі не вище 25 °C. зберігати в недоступному для дітей місці.

Препарат не можна змішувати з фосфат- і карбонатвмісними розчинами.

По 200 мл або 250 мл, або 400 мл, або 500 мл у пляшках.

За рецептом.

Приватне акціонерне товариство «інфузія».

Україна, 23219, вінницька обл., Вінницький р-н, с. вінницькі хутора, вул. Немирівське шосе, д. 84а

діючі речовини: натрію хлорид, калію хлорид, натрію лактат, кальцію хлориду дигідрат;

100 мл розчину містять: натрію хлориду – 0,602 г; калію хлориду – 0,0373 г; натрію лактату – 0,3138 г; кальцію хлориду дигідрату – 0,0294 г;

іонний склад на 1000 мл розчину: Na⁺ – 131 ммоль, К⁺ – 5 ммоль, Са⁺⁺ – 2 ммоль, Cl⁻ – 112 ммоль, лактат – 28 ммоль;

допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.

Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина; теоретична осмолярність - 278 мосмоль/л; рН 5,5–7,5.

Плазмозамінні та перфузійні розчини. Розчини для корекції порушень електролітного балансу. Електроліти. Код АТХ В05В В01.

Фармакодинаміка

«Рінгера лактат розчин» - сольовий розчин зі збалансованим вмістом електролітів. Поповнює дефіцит об'єму циркулюючої крові. Лактат, який входить до складу лікарського засобу, внаслідок метаболічних процесів перетворюється на аніони бікарбонату, що слабко змінює реакцію крові у лужний бік. Розчин має також дезінтоксикаційний ефект внаслідок зниження концентрації токсичних продуктів у крові та активації діурезу. Розчин близький до ізотонічного.

Фармакокінетика

При внутрішньовенному введенні препарату на короткий час збільшується осмолярність крові. Препарат приблизно через півгодини проникає у тканини. Компоненти препарату виводяться із сечею.

Корекція порушень водно-електролітного балансу при ізотонічній та гіпотонічній дегідратації внаслідок втрати рідини при блюванні, діареї, при недостатньому надходженні рідини в організм, жовчних і кишкових свищах, а також для відновлення водно-електролітного балансу при підготовці хворих до оперативного втручання та у післяопераційний період. Метаболічний ацидоз.

Гіперволемія, гіпернатріємія (у тому числі внаслідок застосування кортикостероїдів), гіперкаліємія, гіперхлоремія, гіпертонічна дегідратація, алкалоз, лактацидоз; тяжка артеріальна гіпертензія; тяжкі порушення функції серця і/або нирок, печінкова недостатність (через зменшення утворення гідрокарбонату із лактату), набряк легень, тромбофлебіт; стани з підвищеним зсіданням крові, некомпенсовані вади серця.

Олігурія, анурія; гостра ниркова недостатність; набряк мозку; гіперкальціємія; позаклітинна гіпергідратація.

При застосуванні калійзберігаючих діуретиків, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) та препаратів калію посилюється ризик розвитку гіперкаліємії. При одночасному застосуванні лікарського засобу «Рінгера лактат розчин» та серцевих глікозидів посилюється токсичний ефект останніх за рахунок присутності у розчині іонів Са⁺⁺.

Препарат несумісний з цефамандолом, амфотерицином, спиртом етиловим, тіопенталом, амінокапроновою кислотою, метарамінолом, ампіциліном, вібраміцином та моноцикліном.

Не рекомендується застосовувати «Рінгера лактат розчин» як засіб для розведення антибіотиків, що вводяться шляхом інфузії, а також для розведення протизапальних препаратів.

Можливе збільшення затримки натрію в організмі при одночасному застосуванні таких лікарських засобів: нестероїдних протизапальних препаратів, андрогенів, анаболічних гормонів, естрогенів, кортикотропіну, мінералокортикоїдів, вазодилататорів або гангліоблокаторів.

У зв'язку з наявністю у складі лікарського засобу лактату, який олужнює рН, з обережністю слід застосовувати «Рінгера лактат розчин» одночасно з препаратами, ниркова елімінація яких залежить від рН. Нирковий кліренс саліцилатів, барбітуратів, літію може знижуватися, а симпатоміметиків та стимуляторів (таких як дексамфетаміну сульфат, фенфлураміну гідрохлорид) - підвищуватися.

Під час проведення інфузійної терапії лікарським засобом «Рінгера лактат розчин» необхідно оцінювати клінічний стану пацієнта на основі моніторингу концентрації електролітів, водно-електролітного балансу, рН та рСО₂, рівня лактату (при проведенні масивних інфузій).

Через вміст іонів натрію «Рінгера лактат розчин» слід застосовувати з обережністю пацієнтам з артеріальною гіпертензією, нирковою та серцево-судинною недостатністю, пацієнтам літнього віку, а також пацієнтам з клінічними станами, що супроводжуються затримкою натрію та набряками, пацієнтам з гіпоксією та печінковою недостатністю.

Застосування внутрішньовенних розчинів може спричинити перевантаження рідиною, гіпергідратацію, застійні явища та набряк легень. Ризик розвитку дилюції обернено пропорційний до концентрації електролітів. Ризик розвитку перевантаження розчином, що викликає застійні явища з периферичними набряками та набряком легень, прямо пропорційний до концентрації електролітів.

У разі появи будь-яких проявів реакції гіперчутливості негайно припинити введення розчину та провести належне лікування.

Оскільки препарат містить натрію лактат, його з особливою обережністю слід застосовувати пацієнтам, схильним до гіпернатріємії (наприклад з адренокортикальною недостатністю, нецукровим діабетом або масивним ушкодженням тканин), та пацієнтам із захворюваннями серця; через вміст іонів натрію розчин потрібно застосовувати з обережністю пацієнтам з нирковою та серцево-судинною недостатністю, з застійною серцевою недостатністю, особливо у післяопераційний період, а також пацієнтам з клінічними станами, що супроводжуються затримкою натрію та набряками.

Розчини, що містять натрій, потрібно з обережністю застосовувати пацієнтам, які отримують кортикостероїди або кортикотропін.

Через вміст калію потрібна обережність при застосуванні розчину пацієнтам із захворюваннями серця та клінічними станами, що супроводжуються затримкою калію в організмі.

У разі призначення кальцію слід контролювати серцеву діяльність за допомогою електрокардіографії (ЕКГ), особливо у пацієнтів, які отримують дигіталіс. Рівні кальцію в сироватці крові не завжди відображають рівні кальцію у тканинах.

У пацієнтів зі зниженою видільною функцією нирок застосування розчину може призвести до затримки натрію або калію в організмі.

Через наявність у розчині іонів кальцію потрібна обережність у разі одночасного застосування препаратів крові, оскільки можливий розвиток коагуляції.

У разі призначення кальцію парентерально, потрібна особлива увага пацієнтам, які отримують серцеві глікозиди.

Лактат є субстратом для глюконеогенезу, тому слід ретельно контролювати рівень глюкози крові пацієнтам, хворим на цукровий діабет ІІ типу.

Лікарський засіб застосовувати за життєвими показаннями, якщо очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода/дитини.

Дані відсутні через застосування препарату винятково в умовах стаціонару.

Вводити внутрішньовенно краплинно. Дозу призначає лікар залежно від стану хворого. Максимальна добова доза для дорослих становить 40 мл/кг/добу (у середньому 2500 мл зі швидкістю 60 крапель/хв). Термін лікування залежить від стану хворого.

Діти.

У педіатрії не застосовується через відсутність клінічних випробувань.

Передозування або надто швидке введення розчину може призвести до порушення водно-електролітного балансу, явищ алкалозу, серцево-легеневої декомпенсації. У такому випадку введення препарату слід негайно припинити. Проводити симптоматичну терапію.

Надмірне введення лактату може призвести до розвитку метаболічного алкалозу, який, у свою чергу, може супроводжуватися гіпокаліємією. Симптоми: зміна настрою, втомлюваність, задишка, м'язова слабкість, полідипсія, поліурія, порушення мислення, аритмія. Гіпертонус м'язів, посмикування та тетанічні судоми можуть розвинутися у пацієнтів з гіпокальціємією.

Порушення електролітного балансу: зміна рівня електролітів (калію, кальцію, натрію, хлору) у сироватці крові; метаболічний алкалоз; хлоридний ацидоз.

Загальні реакції організму: гіперволемія; алергічні або анафілактичні реакції (підвищення температури тіла, свербіж, кашель, чхання, утруднене дихання, локалізована або генералізована кропив'янка, ангіоневротичний набряк).

Зміни у місці інфузії: запалення, набряк, висипання, свербіж, еритема, біль, печіння, оніміння у місці інфузії, тромбофлебіти.

Психічні розлади: панічна атака.

Швидке введення препарату може спричинити гостру недостатність кровообігу та набряк легень.

У разі виникнення побічних реакцій введення розчину слід припинити, оцінити стан пацієнта і надати відповідну допомогу.

5 років.

Зберігати при температурі не вище 25 °C.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Препарат не можна змішувати з фосфато- та карбонатовмісними розчинами.

По 200 мл або 250 мл, або 400 мл, або 500 мл у пляшках.

За рецептом.

Приватне акціонерне товариство «Інфузія».

Україна, 23219, Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Вінницькі Хутори, вул. Немирівське шосе, б. 84А.