Серміон ліофілізат для розчину для ін'єкцій по 4 мг в флаконах 4 шт в комплекті з розчинником в ампулах по 4 мл 4 шт

Фармакодинаміка. при парентеральному застосуванні ніцерголін є похідним ерголіну з альфа-1-адренергічної блокуючими властивостями. при пероральному прийомі ницерголин піддається швидкому і значному метаболізму з утворенням ряду метаболітів, за рахунок яких також зазначається активність на різних рівнях центральної нервової системи.

При пероральному застосуванні препарат Серміон проявляє численні нейрофармакологічні ефекти: підвищує надходження і споживання глюкози в мозку, підсилює біосинтез білка і нуклеїнових кислот, але також впливає на різні нейротрансмітерні системи.

Серміон поліпшує церебральні холинергические функції у старих тварин. Тривале застосування препарату ніцерголіну у старих щурів перешкоджало пов'язаного з віком зниження рівня ацетилхоліну (в корі та в смугастому тілі), а також зменшувало вивільнення ацетилхоліну (в гіпокампі) в умовах in vivo. Після тривалого перорального застосування препарату також спостерігається підвищення активності холін-ацетилтрансферази та щільності мускаринових рецепторів. Більш того, в дослідженнях in vitro та in vivo ницерголин істотно підвищував активність ацетилхолінестерази. У цих експериментальних дослідженнях нейрохимические ефекти виявляли одночасно зі стійким поліпшенням поведінкових реакцій, наприклад, в тесті з лабіринтом у зрілих тварин, яким застосовували Серміон протягом тривалого періоду, відзначали розвиток реакцій, схожих на реакції у молодих тварин.

Під час застосування препарату Серміон у тварин також вдалося зменшити вираженість недостатності когнітивної функції, яка була індукована декількома агентами (гіпоксією, Електроконвульсивна терапією, скополаміном). Пероральне застосування препарату Серміон в низьких дозах підвищує метаболізм дофаміну у зрілих тварин, в тому числі в мезолімбічної ділянці, ймовірно, шляхом модуляції дофамінергічних рецепторів. Серміон поліпшує механізми трансдукції сигналів в клітинах у зрілих тварин. Як після однократного, так і при тривалому прийомі препарату відзначалося підвищення метаболізму базального і агоністчувствітельного фосфоінозитиду. Серміон також підвищує активність перенесення до ділянки мембрани кальційзалежних изоформ протеїнкінази С. Завдяки антиоксидантній ефекту і здатності активізувати ферменти детоксикації, Серміон попереджає загибель нервових клітин, викликану оксідантівним стресом і апоптозом. Серміон послаблює вікове зниження експресії мРНК нейрональної синтази оксиду азоту, також може впливати на поліпшення когнітивної функції.

Дослідження фармакодинаміки в людини проводили з використанням методик комп'ютерної ЕКГ за участю добровольців молодого і старшого віку, а також у пацієнтів похилого віку з когнітивними розладами. Серміон нормалізував результати ЕЕГ у пацієнтів похилого віку і дорослих пацієнтів молодого віку в умовах гіпоксії, підвищуючи α- і β-активність і знижуючи δ- і θ-активність. Під час тривалого застосування препарату Серміон (протягом 2-6 міс) відзначали позитивні зміни у випадках додаткових потенціалів і індукованих реакцій у пацієнтів з деменцією легкого або помірного ступеня та різного походження (сенільний деменція типу Альцгеймера і мультиінфарктна деменція) ці зміни корелюють зі зменшенням вираженості клінічних симптомів. З огляду на вищевказане, очевидно, що ніцерголін діє шляхом модуляції з широким спектром клітинних і молекулярних механізмів, що беруть участь в патогенезі деменції.

У подвійних сліпих плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях брали участь понад 1500 пацієнтів з деменцією (типу Альцгеймера, судинної і змішаного типу), які отримували ніцерголін в дозі 60 мг/добу або плацебо. Після тривалого лікування НІЦЕРГОЛІН зафіксовано довгострокове зменшення вираженості когнітивних і поведінкових порушень, пов'язаних з деменцією. Поліпшення стану пацієнтів виявлялося через 2 місяці лікування та зберігалося протягом 1 року лікування.

Фармакокінетика. Після прийому всередину ніцерголін швидко і майже повністю всмоктується. Максимальний показник радіоактивності після прийому здоровими добровольцями низьких доз (4-5 мг) H-міченого ніцерголіну визначався через 1,5 год. Однак після перорального застосування в терапевтичних дозах (30 мг) C-міченого ніцерголіну у здорових добровольців він відзначався через 3 години після прийому дози. Після перорального застосування ніцерголіну (15 мг) здоровими добровольцями AUC радіоактивності плазми крові становила 81 і 6% значення, розрахованого для двох основних метаболітів ніцерголіну - MDL і MMDL відповідно. З _max MDL в плазмі крові досягала приблизно через 3-5 години після одноразового або багаторазового застосування таблетки 30 мг. З _max MMDL в плазмі крові досягалася приблизно через 0,5-1 години після одноразового застосування таблетки 30 мг.

Абсолютна біодоступність ніцерголіну після перорального застосування становить близько 5% в результаті ефекту першого проходження. На підставі результатів визначення рівнів основного метаболіту MDL встановлено, що у здорових добровольців після перорального застосування препарату в дозі 30-60 мг фармакокінетика ніцерголіну є лінійної. Після одноразового прийому ніцерголіну в дозі 30 мг значного впливу їжі на фармакокінетику MDL і MMDL не виявляється.

Препарат розподіляється в тканинах швидко і має широкий цільової спектр, що демонструє коротка фаза розподілу радіоактивності плазми крові. Обсяг розподілу ніцерголіну в центральному компартменте (приблизно розрахований шляхом ділення дози на концентрацію ніцерголіну в плазмі крові в перший період для взяття зразка після введення номінальної дози в 2 мг) порівняно високий (224 л), що потенційно відображає розподіл ніцерголіну в клітинах крові та / або тканинах. Ніцерголін в значній кількості зв'язується з білками плазми крові людини, при цьому спорідненість до α-кислого глікопротеїну в 4 рази вище, ніж до альбуміну плазми крові. Відсоток зв'язування є відносно постійним, коли концентрація ніцерголіну підвищується з 1 мкг/мл до 500 мкг/мл. Обидва метаболіти ніцерголіну, MDL і MMDL, характеризуються низькими рівнями зв'язування, близько 14,7 і 34,7% відповідно, в діапазоні концентрацій 50-200 нг / мл. Більша частина препарату виводиться з сечею. Протягом 120 годин після застосування близько 82% загальної кількості міченого радіоізотопом ніцерголіну виділяється нирками, а 10% - виводиться з калом. Ніцерголін піддається значному метаболізму переважно шляхом гідролізу ефірних зв'язків з утворенням MMDL, а потім - MDL шляхом деметилювання (за допомогою каталітичного дії ферменту CYP 2D6). Тому фармакокінетика ніцерголіну і його метаболітів відрізняється у пацієнтів з генетичним дефіцитом CYP 2D6. MMDL і MDL кон'югують з глюкуроновою кислотою. На частку основного метаболіту MDL припадає 51% загальної дози та 76% радіоактивності, визначеної в сечі після прийому всередину дози 15 мг. Середнє значення кінцевого Т _½ MDL знаходиться в діапазоні близько 11-20 год.

Вплив порушення функції нирок на фармакокінетику ніцерголіну оцінювали у пацієнтів з порушенням функції нирок легкого (кліренс креатиніну (Clcr) 60-80 мл/хв), середньої (Clcr 30-50 мл/хв) і тяжкою (Clcr 10-25 мл/хв) ступеня. У пацієнтів з порушенням функції нирок легкого (n = 5), середньої (n = 5) і важкої (n = 4) ступеня відзначали значні відмінності в кількості MDL, який виводився із сечею в межах 120 годин після перорального застосування ніцерголіну в дозі 30 мг (38,1; 42,6 і 25,7% введеної дози відповідно) для MMDL відповідні значення склали 1,7; 0,6 і 0,2%. У пацієнтів з порушенням функції нирок тяжкого ступеня визначали значне зменшення екскреції MDL з сечею в порівнянні з іншими двома групами. У пацієнтів з порушенням функції нирок легкого, середнього або важкого ступеня виявляли середнє зменшення виведення MDL з сечею (0-72 год) на 32; 32 і 59% відповідно в порівнянні з пацієнтами з нормальною функцією нирок, які брали участь в іншому дослідженні із застосуванням таблетованих форм в дозі 30 мг.

Фармакокінетику ніцерголіну у пацієнтів з порушенням функції печінки та у дітей не досліджували.

Вплив віку (у пацієнтів похилого віку) на фармакокінетику ніцерголіну повністю не вивчено.

Серміон таблетки 5 мг, 10 мг

Гострі та хронічні порушення цереброваскулярного метаболізму внаслідок атеросклерозу, тромбозу і емболії церебральних судин, минущих порушень мозкового кровообігу (транзиторні ішемічні атаки).

Головний біль.

Як додаткова терапія при АГ.

Серміон р-р для ін'єкцій (1 флакон - 4 мг)

Гострі та хронічні порушення цереброваскулярного метаболізму внаслідок атеросклерозу, тромбозу і емболії церебральних судин, транзиторних порушень церебрального кровообігу (транзиторні ішемічні атаки).

Головний біль.

Додаткова терапія для лікування АГ.

Додаткова терапія при гіпертонічного кризу.

Серміон таблетки 30 мг

Постінсультні стану, судинна деменція (мультиінфарктна деменція), дегенеративні стану, пов'язані з деменцією (сенильная і пресенільна деменція типу Альцгеймера, деменція при хворобі Паркінсона).

Таблетки 5 мг, 10 мг: рекомендована доза препарату - 5-10 мг 3 рази на добу з однаковими інтервалами між прийомами протягом тривалого періоду.

Дозування, тривалість і шлях введення препарату залежать від конкретної клінічної ситуації. У деяких випадках доцільно починати лікування з парентерального введення препарату з подальшим продовженням у вигляді підтримуючої пероральної терапії.

Згідно з результатами дослідження фармакокінетики та переносимості препарату пацієнтами похилого віку корекція дози не потрібна.

Таблетки 30 мг: рекомендована доза препарату - 1 таблетка 1-2 рази на добу (30-60 мг). Звичайна добова доза для дорослих становить 30 мг. Тимчасово добову дозу можна підвищити до 60 мг.

У разі судинних порушень органу зору або внутрішнього вуха рекомендована доза становить 30 мг/добу.

Препарат слід приймати перед їжею, запиваючи невеликою кількістю води, не розжовуючи. Якщо призначений прийом 1 раз на добу, то препарат бажано приймати вранці.

Оскільки виділення нирками є головним шляхом елімінації (80%) ніцерголіну і його метаболітів, рекомендується знизити дозу у пацієнтів з порушенням функції нирок (креатинін плазми крові ≥2 мг/дл або 175 ммоль / л).

Серміон р-р для ін'єкцій: препарат призначений для парентерального застосування.

Для в / м введення рекомендована доза становить 2-4 мг (2-4 мл) 2 рази на добу (необхідно використовувати додається розчинник).

Для в / в введення рекомендована доза препарату Серміон становить 4-8 мг. Слід попередньо розчинити його в 100 мл 0,9% розчину хлориду натрію або 5% розчину глюкози (глюкози). В / в вводити препарат слід повільно. За рішенням лікаря, ця доза може бути повторно введена протягом дня.

У разі необхідності Серміон можна ввести в / а в дозі 4 мг в 10 мл 0,9% розчину хлориду натрію, повільно, на протязі не менше 2 хв.

Дозу, тривалість лікування та шлях введення визначає лікар індивідуально.

Підвищена чутливість до активної речовини, алкалоїдів ріжків або будь-якого компонента препарату. недавно перенесений інфаркт міокарда, гостра кровотеча, ортостатичнагіпотензія, тяжка брадикардія. одночасний прийом симпатоміметиків.

Рідко повідомлялося про такі неважких побічні ефекти.

З боку шлунково-кишкового тракту: запор, нудота, блювання, підвищення кислотності шлункового соку, діарея, біль в животі.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, запаморочення, напади стенокардії, похолодання кінцівок, тахікардія.

З боку центральної нервової системи: запаморочення, головний біль, сплутаність свідомості, сонливість, безсоння, ажитація.

Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк, свербіж, висипи на шкірі.

Репродуктивні порушення у чоловіків: порушення еякуляції.

Загальні розлади: відчуття жару, припливи, підвищене потовиділення, біль у кінцівках, підвищення температури тіла.

В ході клінічних досліджень спостерігалося підвищення рівня сечової кислоти в крові, яка не залежала як від призначеної дози, так і від тривалості лікування.

Як правило, сермион в рекомендованих терапевтичних дозах не викликає змін рівня пекло, проте у пацієнтів, схильних до аг, препарат може поступово знижувати рівень пекло. слід з обережністю призначати препарат хворим зі стенокардією напруги та вираженим атеросклерозом. на початку лікування можливий розвиток ортостатичної гіпотензії.

Для лікування у пацієнтів з гіперурикемією або подагрою в анамнезі та / або під час одночасної терапії препаратами, що впливають на метаболізм та екскрецію сечової кислоти, а також зі стенокардією напруги та вираженим атеросклерозом Серміон призначають з обережністю.

Оскільки приблизно 80% метаболітів ніцерголіну виділяється з сечею, рекомендується знизити дозу препарату у пацієнтів з порушенням функції нирок (креатинін плазми крові ≥2 мг/дл або 175 ммоль / л).

До складу препарату входить лактоза, що необхідно враховувати при призначенні його пацієнтам з вродженим дефіцитом лактази, спадкової галактоземією та порушеннями всмоктування глюкози та галактози.

Ефект від застосування лікарського засобу розвивається поступово, тому приймати Серміон слід протягом тривалого часу. Бажано кожні 6 місяців проводити оцінку ефекту терапії для прийняття рішення про доцільність подальшого застосування препарату.

На час застосування препарату слід утриматися від вживання алкоголю.

Розвиток фіброзу (наприклад фіброзу легенів, серця, серцевих клапанів і ретроперитонеального фіброзу) асоціювалося із застосуванням деяких алкалоїдів ріжків, що володіють агоністичної активністю до 5-HT _2β рецепторів серотоніну.

Повідомлялося про виникнення симптомів Ерготизм (включаючи нудоту, блювоту, діарею, біль в животі та звуження периферичних судин) при застосуванні деяких алкалоїдів ріжків і їх похідних.

Перед призначенням цього класу лікарських засобів лікарям необхідно ознайомитися з ознаками та симптомами передозування препаратами ріжків.

Діти. Препарат не застосовують у дітей.

Застосування в період вагітності та годування груддю. Токсикологічні дослідження не продемонстрували тератогенної дії ніцерголіну. Виходячи зі свідчень, застосування лікарського засобу в період вагітності та годування груддю малоймовірно. При наявності ґрунтовних свідчень препарат слід призначати тільки після оцінки співвідношення користь для матері / ризик для плода (дитини).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Хоча Серміон застосовують для поліпшення концентрації уваги, його вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з потенційно небезпечними механізмами не досліджувався. Під час лікування препаратом, а також беручи до уваги основне захворювання, пацієнти повинні бути обережними при керуванні автотранспортом і роботі з іншими механізмами.

З обережністю препарат застосовують у поєднанні з:

• антигіпертензивними засобами (Серміон може потенціювати їх ефекти);
• препаратами, які також метаболізуються системою цитохрому CYP 2D6, оскільки неможливо виключити взаємодії з цими засобами (такими як хінідин, більшість антипсихотичних засобів, в тому числі клозапін, рисперидон, галоперидол, тіоридазин);
• ацетилсаліциловою кислотою (може подовжуватися час кровотечі);
• препаратами, що впливають на метаболізм сечової кислоти (можуть змінюватися метаболізм і екскреція сечової кислоти).

Серміон не можна застосовувати одночасно із засобами, збудливими ЦНС, α- і β-адреноміметиками. При одночасному застосуванні з антикоагулянтами та антиагрегантами необхідно контролювати показники згортання крові. Препарат може посилювати ефекти холіноміметичних засобів.

Ніцерголін може посилювати вплив блокаторів β-адренорецепторів на серце.

При застосуванні ніцерголіну в високих дозах може відзначатися тимчасове зниження пекло. спеціального лікування, як правило, не потрібно, достатньо надати пацієнту горизонтальне положення. в одиничних випадках при недостатності кровопостачання головного мозку і серця рекомендується застосування симпатоміметиків і проведення постійного моніторингу показників пекло.

Порошок ліофілізований для приготування розчину для ін'єкцій зберігають у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °C; таблетки - в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °C.

діюча речовина: ніцерголін;

1 флакон містить 4 мг ніцерголіну;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; кислота винна;

розчинник: натрію хлорид, бензалконію хлорид, вода для ін’єкцій.

Ліофілізат для розчину для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: пористий білий ліофілізат.

Засоби, що впливають на серцево-судинну систему. Периферичні вазодилататори. Алкалоїди ріжків. Ніцерголін. Код АТХ С04А Е02.

Фармакодинаміка

Ніцерголін є похідним ерголіну з альфа-1-адренергічною блокуючою активністю, у разі його парентерального застосування. Після перорального застосування ніцерголін піддається швидкому і екстенсивному метаболізму з утворенням ряду метаболітів, за рахунок яких також спостерігається активність на різних рівнях центральної нервової системи.

При пероральному застосуванні Серміон^® проявляє численні нейрофармакологічні ефекти: він не тільки підвищує надходження та споживання глюкози в мозку, підсилює біосинтез білка та нуклеїнових кислот, але також впливає на різні нейротрансмітерні системи.

Серміон^® покращує церебральні холінергічні функції у старих тварин. Тривале застосування ніцерголіну у старих щурів перешкоджало пов’язаному з віком зниженню рівня ацетилхоліну (у корі головного мозку та в смугастому тілі), а також зменшувало вивільнення ацетилхоліну (у гіпокампі) в умовах in vivo. Після тривалого перорального застосування препарату Серміон^® також спостерігалося підвищення активності холін-ацетилтрансферази та щільності мускаринових рецепторів. Більш того, у дослідженнях як in vitro, так і in vivo ніцерголін істотно знижував активність ацетилхолінестерази. У цих експериментальних дослідженнях нейрохімічні ефекти спостерігалися одночасно зі стійким поліпшенням поведінкових реакцій. Наприклад, у тесті з лабіринтом у зрілих тварин, яким застосовували Серміон^® протягом тривалого часу, спостерігали розвиток реакцій, схожих на реакції у молодих тварин.

Під час застосування препарату Серміон^® у тварин також вдалося зменшити прояви недостатності когнітивної функції, яка була індукована кількома агентами (гіпоксією, електроконвульсивною терапією (EКT), скополаміном). Пероральне застосування препарату Серміон^® у низьких дозах збільшує обмін дофаміну у зрілих тварин, зокрема в мезолімбічній ділянці, ймовірно, шляхом модуляції дофамінергічних рецепторів. Серміон^® покращує механізми міжклітинної передачі сигналів у зрілих тварин. Як після одноразового, так і при тривалому пероральному застосуванні препарату спостерігалося підвищення обміну базального та агоністчутливого фосфоінозитиду. Серміон^® також підвищує активність і перенесення до ділянки мембрани кальційзалежних ізоформ протеїнкінази С. Ці ферменти беруть участь у механізмі секреції розчинного амілоїдного попередника протеїну, що призводить до посилення його вивільнення і до зниження продукції патологічного бета-амілоїду, що було продемонстровано на культурі людської нейробластоми.

Завдяки своєму антиоксидантному ефекту та здатності активізувати ферменти детоксикації Серміон^® запобігає загибелі нервових клітин внаслідок оксидантного стресу, а також попереджує виникнення апоптозу в in vivo та in vitro експериментальних моделях. Серміон^® послаблює вікове зменшення експресії мРНК нейрональної синтази оксиду азоту, що також може впливати на поліпшення когнітивної функції.

Фармакодинамічні дослідження у людини з використанням комп’ютеризованих методик зняття електроенцефалограми (ЕЕГ) було проведено за участю молодих добровольців та добровольців літнього віку, а також за участю пацієнтів літнього віку з когнітивними розладами. Ніцерголін справляв нормалізуючий вплив на результати ЕЕГ у пацієнтів літнього віку та дорослих молодого віку при гіпоксії, підвищуючи α- та β-активність, а також знижуючи δ- та θ-активність. Позитивні зміни щодо викликаного потенціалу та відповіді на подразнення були зареєстровані у пацієнтів з деменцією легкого або помірного ступеня різної етіології (сенільна деменція альцгеймерівського типу та мультиінфарктна деменція); після довготривалого лікування ніцерголіном (2‒6 місяців) ці зміни корелюють з покращенням клінічних симптомів.

З огляду на вищезазначене, очевидно, що ніцерголін діє шляхом модулювання широкого спектра клітинних і молекулярних механізмів, залучених до патофізіології деменції.

У подвійно сліпих плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях брало участь більше ніж 1500 пацієнтів з деменцією (типу Альцгеймера, судинного та змішаного типу), які отримували ніцерголін у дозі 60 мг на добу або плацебо. Після довготривалого лікування ніцерголіном спостерігалося безперервне зменшення когнітивних порушень та порушень поведінки, пов’язаних із деменцією. Зміни можна було спостерігати після 2 місяців лікування, і вони утримувалися протягом одного року лікування.

Фармакокінетика

Після введення 2 мг H³-ніцерголіну трьом здоровим добровольцям шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю приблизно 10 хвилин ніцерголін піддавався швидкому гідролізу ефірного зв’язку з утворенням метаболіту 1-метил-10-метоксидигідролізерголу (MMDL). Внаслідок подальшої втрати метильної групи в положенні 1 структури ерголіну утворюється основний метаболіт – 10-метоксидигідролізергол (MDL). Незмінений ніцерголін визначався у всіх трьох пацієнтів протягом періоду до 90 хвилин після інфузії з середнім рівнем в плазмі крові близько 4,5 нг/мл через 20 хвилин з подальшим швидким зниженням, пов’язаним із періодом напіввиведення, який становить менше 30 хвилин. Максимальна концентрація MMDL спостерігалася вже через 20 хвилин після введення препарату, а його рівні швидко знижувались після того впродовж періоду до 8 годин. Максимальна концентрація MDL становила близько 2,2 нг/мл через 4 години після завершення інфузії з подальшою більш повільною фазою зниження, ніж така в MMDL. Приблизно 50 % та 10 % введеної радіоактивної речовини виводилося з сечею протягом 4 днів та з фекаліями протягом 7 днів відповідно.

Особливі групи пацієнтів.

Вплив порушення функції нирок на фармакокінетику ніцерголіну оцінювали у пацієнтів з легким (КЛкр (кліренс креатиніну) 60‒80 мл/хв), помірним (КЛкр 30‒50 мл/хв) і тяжким (КЛкр 10‒25 мл/хв) порушенням функції нирок. У пацієнтів з легким (n = 5), помірним (n = 5) та тяжким (n = 4) порушенням функції нирок спостерігалися значущі відмінності в кількості MDL, що виділявся з сечею протягом 120 годин після прийому ніцерголіну в дозі 30 мг перорально (38,1 %, 42,6 % та 25,7 % дози препарату відповідно); для MMDL відповідні значення становили 1,7 %, 0,6 % та 0,2 %. У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок спостерігалося значне зниження виведення MDL з сечею порівняно з іншими двома групами. Крім того, у пацієнтів з легким, помірним та тяжким порушенням функції нирок спостерігалося середнє зниження виведення MDL з сечею (0‒72 години) відповідно на 32 %, 32 % і 59 % в порівнянні з пацієнтами із нормальною нирковою функцією в іншому дослідженні при прийомі таблеток по 30 мг.

Фармакокінетика ніцерголіну не вивчалася у пацієнтів з порушенням функції печінки.

Фармакокінетика ніцерголіну не вивчалася у дітей.

Фармакокінетику ніцерголіну у пацієнтів літнього віку повністю не вивчено.

Гострі та хронічні цереброваскулярні порушення метаболізму внаслідок атеросклерозу, тромбозу і емболії церебральних судин, транзиторних порушень церебрального кровообігу (транзиторні ішемічні атаки).

Головний біль.

Додаткова терапія при лікуванні артеріальної гіпертензії.

Підвищена чутливість до діючої речовини, алкалоїдів ріжків або до будь-якого компонента препарату. Нещодавно перенесений інфаркт міокарда, гостра кровотеча, ортостатична гіпотензія, тяжка брадикардія.

Препарат слід застосовувати з обережністю разом із:

- антигіпертензивними засобами (ніцерголін може потенціювати їхню дію). Ніцерголін може потенціювати вплив β-блокаторів на серце;

- симпатоміметичними засобами (альфа та бета): ніцерголін може протидіяти вазоконстрикторним ефектам симпатоміметичних препаратів, оскільки має альфа-адренергічний блокуючий ефект (див. розділ «Особливості застосування»);

- препаратами, що метаболізуються ізоферментом CYP2D6: оскільки ніцерголін метаболізується ізоферментом CYP2D6, не можна виключати взаємодії з іншими лікарськими засобами, що метаболізуються тим самим шляхом;

- антиагрегантами та антикоагулянтами (наприклад з ацетилсаліциловою кислотою): ніцерголін підвищує вплив на гемостаз, у зв’язку з чим може подовжуватись час кровотечі;

- препаратами, що впливають на метаболізм сечової кислоти: ніцерголін може призводити до безсимптомного підвищення рівнів сечової кислоти у плазмі крові.

Дослідження разової або багаторазових доз ніцерголіну продемонстрували, що ніцерголін може знижувати систолічний артеріальний тиск і меншою мірою ‒ діастолічний артеріальний тиск у нормотензивних пацієнтів та пацієнтів з підвищеним артеріальним тиском. Такий вплив ніцерголіну на артеріальний тиск може варіювати, оскільки в інших дослідженнях не було продемонстровано змін систолічного або діастолічного артеріального тиску.

Симпатоміметичні агоністи (альфа та бета) слід застосовувати з обережністю пацієнтам, що отримують ніцерголін (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Ніцерголін слід з обережністю призначати пацієнтам із гіперурикемією чи з подагрою в анамнезі та/або під час супутнього лікування препаратами, що можуть впливати на метаболізм та екскрецію сечової кислоти (див. розділ «Побічні реакції»).

Виникнення фіброзу (наприклад фіброзу легень, серця, серцевих клапанів та ретроперитонеального фіброзу) асоціювалося з застосуванням деяких алкалоїдів ріжків, яким притаманна агоністична активність до 5-HT2β-рецепторів серотоніну.

Повідомлялося про виникнення симптомів ерготизму (включаючи нудоту, блювання, діарею, абдомінальний біль та периферичну вазоконстрикцію) при застосуванні деяких алкалоїдів ріжків та їхніх похідних.

Перед призначенням цього класу лікарських засобів лікарям необхідно ознайомитися з ознаками та симптомами передозування ріжками.

Цей лікарський засіб містить 13,3 мг натрію на одну ампулу розчинника 4 мл, що еквівалентно 0,7% рекомендованої ВООЗ максимальної добової норми вживання 2 г натрію для дорослої людини. Натрій присутній лише в ампулі з розчинником.

Вагітність

Ніцерголін не чинив токсичної дії на репродуктивну функцію вагітних самок щурів та кролів. Дослідження за участю вагітних жінок не проводилися. З огляду на схвалені показання, застосування препарату вагітним жінкам та жінкам, що годують груддю, малоймовірне. Ніцерголін можна застосовувати під час вагітності тільки за умови, що потенційна користь для жінки переважує потенційний ризик для плода.

Годування груддю

Невідомо, чи проникає ніцерголін у грудне молоко, тому Серміон^® не слід застосовувати жінкам, які годують груддю.

Фертильність

У дослідженні на щурах ніцерголін не впливав на фертильність.

Хоча клінічна дія препарату Серміон^® спрямована на покращення пильності та концентрації, вплив препарату на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або під час роботи з іншими механізмами при цьому не досліджувався. В будь-якому випадку необхідно проявляти обережність, беручи до уваги основне захворювання пацієнта.

Під час керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами слід враховувати те, що час від часу може виникати запаморочення або сонливість (див. розділ «Побічні реакції»).

Внутрішньом’язові ін’єкції: 2‒4 мг (2‒4 мл) двічі на добу (використовується розчинник, що додається).

Повільна внутрішньовенна інфузія: 4‒8 мг, розчинених у 100 мл фізіологічного розчину або розчину глюкози. За рішенням лікаря ця доза може бути повторно застосована кілька разів на добу.

Існує досвід застосування препарату Серміон^® шляхом внутрішньоартеріальної ін’єкції: 4 мг, розчинених в 10 мл фізіологічного розчину, протягом 2 хвилин.

Режим дозування, тривалість лікування та шлях введення залежать від індивідуальної клінічної ситуації. У деяких випадках доцільно розпочинати лікування із введення препарату парентерально, а потім перейти на тривалий пероральний прийом.

Ефект лікування проявляється поступово. Оскільки терапія, як правило, є довготривалою, лікарю необхідно проводити оцінку доцільності продовження лікування через певні проміжки часу, але не рідше ніж кожні 6 місяців.

Пацієнти літнього віку. Відповідно до результатів фармакокінетичних досліджень та досліджень переносимості препарату, пацієнтам літнього віку не потрібно проводити корекцію дозування.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Оскільки виведення з сечею є основним шляхом елімінації (80 %) ніцерголіну та його метаболітів, рекомендується знижувати дозу препарату для пацієнтів з порушеннями функції нирок (рівень креатиніну в сироватці крові ≥ 2 мг/мл) (див. розділ «Фармакокінетика»).

Діти.

Безпека та ефективність застосування ніцерголіну дітям встановлені не були. Доступних даних немає.

При застосуванні ніцерголіну у високих дозах можливе тимчасове зниження артеріального тиску. Спеціальне лікування зазвичай не потрібне, достатньо полежати кілька хвилин. У виняткових випадках при розвитку вираженої недостатності кровопостачання головного мозку і серця рекомендовано призначення симпатоміметиків і постійний моніторинг показників артеріального тиску.

Нижче представлено побічні реакції за класами систем органів та у порядку зменшення їх ступеня тяжкості. Частоту визначають таким чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до; нечасто (від ≥ 1/1000 до; рідко (від ≥ 1/10 000 до; дуже рідко (000); частота невідома (не можна оцінити на підставі наявних даних).

Розлади з боку психіки: нечасто: ажитація, сплутаність свідомості, безсоння.

Розлади з боку нервової системи: нечасто: сонливість, запаморочення, головний біль; частота невідома: відчуття жару^a.

Судинні розлади: нечасто: артеріальна гіпотензія, припливи.

Розлади з боку шлунково-кишкового тракту: часто: дискомфорт у животі; нечасто: діарея, нудота, запор.

Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто: свербіж; частота невідома: висипання^а.

Загальні розлади та реакції у місці введення: частота невідома: фіброз^a.

Результати досліджень: нечасто: підвищення рівня сечової кислоти в крові.

^a Оцінка частоти побічних реакцій базувалась на результатах досліджень, включених до комплексного резюме з безпеки лікарського засобу (реакції, що виникли після початку лікування з будь-якої причини). Цей комплексний аналіз безпеки включає дані 8 подвійно сліпих контрольованих досліджень за участю пацієнтів з легкою або помірною деменцією, з яких 1246 пацієнтів отримували ніцерголін. «Правило трьох» не застосовувалося, оскільки в базі даних комплексного резюме з безпеки ніцерголіну було менше 3000 пацієнтів.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливим заходом. Це дає змогу продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні препарату. Просимо працівників сфери охорони здоров’я повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції відповідно до вимог законодавства.

4 роки.

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °C.

Після відновлення зберігати в картонній упаковці для захисту від світла при температурі не вище 25 °C. Розчин слід використати протягом 48 годин.

Для внутрішньом’язових ін’єкцій використовується розчинник, що додається. Для внутрішньовенних ін’єкцій/інфузій використовується фізіологічний розчин або розчин глюкози.

По 4 мг ліофілізату у флаконі; по 4 мл розчинника в ампулі. По 2 флакони та по 2 ампули у чарунковій упаковці; по 2 чарункові упаковки в картонній коробці; або по 1 флакону з порошком та 1 ампулі з розчинником поміщають в картонну коробку разом з інструкцією для медичного застосування. По 4 картонні коробки, упаковані разом в картонну коробку.

За рецептом.

Пфайзер Менюфекчуринг Бельгія НВ/Pfizer Manufacturing Belgium NV.

Адреса

Рейксвег 12, Пуурс, 2870, Бельгія/Rijksweg 12, Puurs, 2870, Belgium.