Упаковка / 8 шт.
58.10 грн.Торгівельна назва | Стоперан |
Діючі речовини | Лоперамід |
Кількість діючої речовини: | 2 мг |
Форма випуску: | капсули для внутрішнього застосування |
Кількість в упаковці: | 8 капсул |
Первинна упаковка: | блістер |
Спосіб застосування: | Орально |
Взаємодія з їжею: | Не має значення |
Температура зберігання: | від 15°C до 25°C |
Чутливість до світла: | Не чутливий |
Ознака: | Імпортний |
Походження: | Хімічний |
Ринковий статус: | Брендований дженерик |
Виробник: | ЮС ФАРМАЦІЯ ТОВ |
Країна виробництва: | Польша |
Заявник: | USP |
Умови відпуску: | Без рецепта |
Код АТС A Препарати, що впливають на травну систему і обмін речовин A07 Протидіарейні препарати A07D Засоби, що пригнічують перистальтику (антиперистальтичні) A07DA Антиперистальтичні засоби A07DA03 Лоперамід |
Стоперан робить сильний і тривалий антидиарейное дію. лоперамид зв'язується з опіатних рецепторами кишкової стінки, внаслідок чого зменшується виділення ацетилхоліну та простагландинів, таким чином знижуючи пропульсивную перистальтику і збільшуючи час проходження вмісту по кишках, а також здатність стінок кишечника до абсорбції рідини. лоперамід гідрохлорид підвищує тонус анального сфінктера, знижуючи тим самим нетримання калових мас та позиви до дефекації.
Лоперамід є високоспецифічним речовиною для стінок кишечника, досягає системної циркуляції в обмеженому обсязі та практично не проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Поріг центральної дії набагато перевищує дозу, яка виявляє максимальний ефект проти діареї.
Лопераміду гідрохлорид легко абсорбується в кишечнику. Але майже повністю екстрагується та метаболізується печінкою, де він кон'югується і виділяється з жовчю. T ½ лоперамида гідрохлориду у людини в середньому становить 11 год (9-14 год). Елімінація відбувається шляхом окисного N-деметилювання - основним шляхом метаболічних перетворень лопераміду. Зв'язування з білками плазми крові становить 95%, переважно з альбумінами. Виводиться в основному з калом.
Симптоматична терапія гострої і хронічної діареї.
Стоперан можна рекомендувати в разі виникнення діареї мандрівника (туриста). При наявності цього показання достатній період лікування повинен становити 2 доби. Тільки в разі появи крові у випорожненнях застосування слід відкласти до з'ясування причини цього явища.
Дорослі та діти віком старше 6 років
Гостра діарея: початкова доза - 2 капсули (4 мг) для дорослих і 1 капсула (2 мг) для дітей; в подальшому 1 капсула (2 мг) після кожного наступного рідкого випорожнення.
Хронічна діарея: початкова доза для дорослих - 2 капсули (4 мг) щодня, для дітей - 1 капсула (2 мг) щодня; ця доза коригується в подальшому так, щоб частота твердих випорожнень становила 1-2 рази на добу, яка зазвичай досягається при підтримуючій дозі 1-6 капсул (2-12 мг) щодня.
Максимальна добова доза при хронічній і гострій діареї для дорослих - 8 капсул (16 мг); для дітей її слід розраховувати, виходячи з маси тіла дитини (3 капсули на 20 кг маси тіла дитини).
При гострій діареї, якщо протягом 48 годин не спостерігається клінічного поліпшення, прийом препарату слід припинити.
Уже після прийому однієї дози може припинитися діарея. У таких випадках після нормалізації іспраженій або при відсутності дефекації протягом 12 год застосування препарату припиняють.
Застосування для лікування хворих похилого віку. Корекції дози для пацієнтів літнього віку не потрібна.
Застосування при порушенні функції нирок. Коригування дози для пацієнтів з порушенням функції нирок не потрібно.
Застосування при порушенні функції печінки. Хоча фармакокінетичні дані про дію препарату у пацієнтів з порушенням функцій печінки відсутні, у таких пацієнтів лоперамид слід застосовувати з обережністю через уповільнення у них метаболізму першого проходження (див. Особливості застосування).
Гіперчутливість до лопераміду гідрохлориду або до інших компонентів лікарського засобу.
Не застосовувати у пацієнтів з рідкісними вродженими формами непереносимості фруктози, порушення всмоктування глюкози-галактози або дефіцитом сахарози-ізомальтази.
Не застосовувати для первинної терапії пацієнтів з:
Стану, при яких небажано пригнічення перистальтики через можливий ризик виникнення значних ускладнень, включаючи кишкову непрохідність, мегаколон та токсичний мегаколон.
Необхідно негайно припинити прийом препарату, якщо розвивається запор, здуття живота або часткова кишкова непрохідність.
Не застосовувати лікарський засіб для лікування дітей віком до 6 років.
Побічні ефекти у пацієнтів з гострою діареєю, що виникають з частотою ≥1%:
Побічні ефекти у пацієнтів з хронічною діареєю, що виникають з частотою ≥1%:
Побічні ефекти, що спостерігалися в 76 контрольованих і неконтрольованих дослідженнях у пацієнтів з гострою або хронічною діареєю, що виникали з частотою ≥1%: нудота, запор і спазми в животі.
постмаркетинговий досвід
Про наступні побічні ефекти надійшли спонтанні повідомлення (по частоті виникнення): дуже часто (≥1 / 10); часто (≥1 / 100, 1/10); нечасто (≥1 / 1000, 1/100); рідко (≥1 / 10 000, 1/1000); дуже рідко (1/10 000).
Порушення з боку шкіри: дуже рідко - висип, кропив'янка, свербіж.
В окремих випадках повідомлялося про виникнення під час лікування лопераміду гідрохлориду ангіоневротичногонабряку, бульозних висипань, включаючи синдром Стівенса - Джонсона, мультиформна еритема і токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
Загальні розлади. Під час застосування лопераміду гідрохлориду повідомлялося про окремі випадки алергічних реакцій, іноді - про тяжкі реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичний шок і анафілактоїдні реакції.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже рідко - абдомінальний біль, кишкова непрохідність, здуття живота, нудота, запор, блювання, мегаколон, включаючи токсичний мегаколон, метеоризм, диспепсія.
Порушення з боку сечовидільної системи: дуже рідко (в окремих випадках) - затримка сечі.
Психічні розлади: дуже рідко - тремор.
Порушення з боку центральної та периферичної нервової системи: дуже рідко - втрата свідомості, пригнічення свідомості, запаморочення.
З переліку побічних явищ, про які повідомлялося під час проведення клінічних досліджень і в постмаркетинговий період, найчастіше відзначали симптоми, характерні для діарейного синдрому (абдомінальний біль / дискомфорт, нудота, блювання, сухість у роті, відчуття втоми, сонливість, запаморочення, запор і метеоризм). Тому дуже важко відрізнити ці симптоми та прояви побічних ефектів.
Лікування діареї має симптоматичний характер. але якщо можна визначити етіологію захворювання, то слід проводити специфічне лікування.
У хворих на діарею, особливо у дітей, можуть розвинутися зневоднення організму і порушення електролітного балансу. У таких випадках необхідне застосування замісної терапії для поповнення рідини та електролітів.
Хворим на СНІД, які приймають лоперамід гідрохлорид при діареї, необхідно негайно припинити лікування при появі перших ознак здуття живота. Отримано окремі повідомлення про випадки виникнення токсичний мегаколон у хворих на СНІД з інфекційними колітами як вірусного, так і бактеріального походження, при лікуванні лопераміду гідрохлориду.
Хоча фармакокінетичні дані для пацієнтів з порушенням функцій печінки відсутні, у них лоперамид слід застосовувати з обережністю через уповільнення метаболізму першого проходження. Пацієнти з порушенням функції печінки повинні перебувати під ретельним наглядом з метою своєчасного виявлення ознак токсичного ураження ЦНС.
З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів у випадках загострення виразкового коліту. Лікарські препарати, що подовжують час проходження, можуть привести до розвитку токсичного мегаколона у пацієнтів цієї групи.
З огляду на те, що лоперамід добре метаболізується, і лоперамид, і його метаболіти виводяться з калом, часто не слід коригувати дозу препарату для пацієнтів з порушенням функції нирок.
Застосування в період вагітності або годування груддю. Незважаючи на відсутність даних про те, що лоперамід надає тератогенну або ембріотоксичну вплив, перш ніж призначити його в період вагітності, особливо протягом I триместру, слід переконатися, що очікуваний позитивний ефект для матері перевищує потенційний ризик для плода / дитини.
Даних про проникнення лоперамида в материнське молоко недостатньо, але оскільки незначна кількість препарату було виявлено в молоці, прийом препарату при годуванні дитини груддю рекомендується припинити.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Не змінює швидкість реакції. Однак у разі виникнення втоми, сонливості або запаморочення не рекомендується керувати автомобілем або працювати зі складною технікою.
Діти. Препарат у формі капсул протипоказаний дітям віком до 6 років.
Одночасне застосування лопераміду (в дозі 16 мг) разом з препаратами - інгібіторами р-глікопротеїнів (хінідин, ритонавір) призводило до підвищення рівня лопераміду в плазмі крові в 2-3 рази. клінічна значимість зазначеного фармакокінетичної взаємодії при застосуванні лопераміду в рекомендованих дозах (2-16 мг) невідома.
Можливо фармакологічне взаємодія лопераміду з препаратами, стимулюючими моторику кишечника, тому одночасне їх застосування не рекомендується.
Лікарські препарати, які надають гальмівну дію на центральну нервову систему, не слід застосовувати у дітей одночасно з прийомом лоперамида.
Симптоми. в разі передозування (а також відносного передозування внаслідок порушення функції печінки) може виникати пригнічення центральної нервової системи (ступор, порушення координації, сонливість, міоз, напруга м'язів, пригнічення дихання), затримка сечовипускання і комплекс симптомів, подібних кишкової непрохідності.
Діти більш чутливі до впливу на ЦНС у зв'язку з тим, що у них гематоенцефалічний бар'єр ще не функціонує повною мірою.
Лікування. У разі появи симптомів передозування як антидот застосовують налоксон. Час дії лопераміду більше, ніж налоксону (1-3 ч), тому пацієнтам необхідно перебувати під медичним наглядом не менше 48 годин. У разі появи симптомів пригнічення ЦНС повторно призначають налоксон. Також проводять симптоматичну терапію (промивання шлунка, застосування активованого вугілля).
При температурі не вище 25 °C.
Опис препарату Стоперан капс. 2мг №8 на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.
Упаковка / 8 шт.
58.10 грн.діюча речовина: loperamide;
1 капсула містить 2 мг лопераміду гідрохлориду;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, тальк, магнію стеарат;
капсула: желатин, хіноліновий жовтий (Е 104), еритрозин (Е 127), патентований синій V (Е 131), титану діоксид (Е 171).
Капсули тверді.
Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули з корпусом сірого кольору і блакитного кольору ковпачком.
Засоби, що пригнічують перистальтику.
Код АТХ А07D A03.
Лопераміду гідрохлорид зв’язується з опіатними рецепторами кишкової стінки. Внаслідок цього зменшується вивільнення ацетилхоліну та простагландинів, знижуючи у такий спосіб пропульсивну перистальтику та збільшуючи час проходження вмісту через травний тракт, а також здатність стінок кишечнику до абсорбції рідини. Лопераміду гідрохлорид збільшує тонус анального сфінктера, знижуючи тим самим нетримання калових мас та позиви до дефекації.
Абсорбція: більша частина лопераміду, прийнятого внутрішньо, абсорбується з кишечнику, але в результаті інтенсивного метаболізму першого проходження системна біодоступність становить приблизно 0,3 %.
Розподіл: результати досліджень щодо розподілу лопераміду у щурів показують високу афінність відносно стінки кишечнику з переважним зв'язуванням з рецепторами поздовжнього шару м'язової оболонки. Зв'язування лопераміду з білками становить 95 %, головним чином з альбуміном. Доклінічні дані показали, що лоперамід є субстратом
Р-глікопротеїну.
Метаболізм: лоперамід майже повністю екстрагується печінкою, де він переважно метаболізується, кон’югується та екскретується з жовчю. Окисне N-деметилювання є основним метаболічним шляхом лопераміду, цей процес опосередкований головним чином ізоформами CYP3A4 та CYP2C8. Внаслідок цього дуже інтенсивного ефекту першого проходження через печінку концентрації незміненого лікарського засобу у плазмі крові залишаються дуже низькими.
Елімінація: період напіввиведення лопераміду у людей становить приблизно 11 годин з діапазоном 9-14 годин. Екскреція незміненого лопераміду та його метаболітів відбувається в основному з калом.
Популяція пацієнтів дитячого віку: фармакокінетичні дослідження популяції пацієнтів дитячого віку не проводилися. Очікується, що фармакокінетична поведінка лопераміду та взаємодії лікарських засобів з лоперамідом будуть аналогічні тим, що спостерігаються у дорослих.
Симптоматичне лікування гострої діареї у дорослих та дітей віком від 12 років.
Симптоматичне лікування гострих епізодів діареї, зумовленої синдромом подразненого кишечнику, у дорослих пацієнтів після встановлення первинного діагнозу лікарем.
Не слід застосовувати Стоперан, якщо треба уникнути пригнічення перистальтики, через можливий ризик виникнення значних ускладнень, включаючи кишкову непрохідність, мегаколон та токсичний мегаколон.
Необхідно негайно припинити прийом препарату, якщо розвивається запор, здуття живота або кишкова непрохідність.
Не застосовувати пацієнтам з рідкісними вродженими формами непереносимості фруктози, порушенням всмоктування глюкози-галактози або дефіцитом сахарози-ізомальтази.
Одночасне застосування лопераміду (в дозі 16 мг) разом із препаратами-інгібіторами
Р-глікопротеїнів (хінідин, ритонавір) призводило до підвищення рівня лопераміду у плазмі в 2-3 рази. Клінічна значущість зазначеної фармакокінетичної взаємодії при застосуванні лопераміду в рекомендованих дозах (від 2 мг до 16 мг) невідома.
Супутнє застосування лопераміду (4 мг одноразово) та ітраконазолу, інгібітору CYP3A4 та Р-глікопротеїну призводило до 3-4-разового збільшення концентрацій лопераміду у плазмі крові. У цьому ж дослідженні інгібітор CYP2C8 гемфіброзил підвищував вміст лопераміду приблизно в 2 рази. Комбіноване застосування ітраконазолу та гемфіброзилу призводило до 4-разового збільшення максимального вмісту лопераміду в плазмі крові та 13-разового збільшення загальної експозиції в плазмі крові. Це підвищення не було пов'язане з впливом на центральну нервову систему (ЦНС), що визначався за допомогою психомоторних тестів (тобто суб'єктивна сонливість та тест на заміну цифрових символів).
Супутнє застосування лопераміду (16 мг одноразово) та кетоконазолу, інгібітору CYP3A4 і Р-глікопротеїну призводило до 5-разового підвищення концентрації лопераміду у плазмі крові. Це підвищення не було пов'язане зі збільшенням фармакодинамічних ефектів, що визначалося за допомогою пупілометрії.
Супутнє лікування десмопресином для перорального застосування призводило до триразового підвищення концентрації десмопресину у плазмі крові, вірогідно, внаслідок повільнішої моторики шлунково-кишкового тракту.
Очікується, що лікарські засоби з аналогічними фармакологічними властивостями можуть підсилювати дію лопераміду, а лікарські засоби, які прискорюють проходження їжі через шлунково-кишковий тракт, можуть знижувати його дію.
Лікарські препарати, що мають пригнічувальну дію на ЦНС, не застосовувати одночасно з прийомом Стоперану дітям.
Лікування діареї має симптоматичний характер. Якщо можна визначити етіологію захворювання (або зазначено, що потрібно це зробити), то, якщо є можливість, слід проводити специфічне лікування.
У хворих на діарею, особливо у дітей, ослаблених пацієнтів, людей літнього віку може розвинутися зневоднення організму та порушення електролітного балансу. У таких випадках необхідним є застосування замісної терапії для поповнення рідини та електролітів.
Застосування препарату не замінює введення відповідної кількості рідини та відновлення електролітів.
Оскільки стійка діарея може свідчити про потенційно більш серйозні стани, лікарський засіб не слід застосовувати тривалий час, поки причина діареї не буде досліджена.
При гострій діареї, коли не спостерігається клінічне поліпшення протягом 48 годин, застосування лопераміду гідрохлориду слід припинити і звернутися до лікаря.
Пацієнтам із синдромом набутого імунодефіциту (СНІД), які приймають Стоперан при діареї, необхідно негайно припинити лікування при появі перших ознак здуття живота. Існують окремі повідомлення про випадки кишкової непрохідності з підвищеним ризиком появи токсичного мегаколону у пацієнтів, хворих на СНІД, з інфекційними колітами як вірусного, так і бактеріального походження при лікуванні лопераміду гідрохлоридом.
Цей лікарський засіб необхідно з обережністю призначати хворим з порушенням функції печінки, оскільки він може призвести до відносного передозування, що може спричинити токсичне ураження ЦНС.
Лікарські препарати, що подовжують час проходження, можуть призвести до розвитку токсичного мегаколону у пацієнтів цієї групи.
Зважаючи на те, що лоперамід добре метаболізується та лоперамід і його метаболіти виводяться з фекаліями, зазвичай не потрібно коригувати дозу лопераміду для пацієнтів з порушенням функції нирок.
Оскільки препарат містить лактозу, його не слід застосовувати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази Лаппа або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози.
Якщо препарат приймати для контролю нападів діареї, зумовленої синдромом подразненого кишечнику, що був попередньо діагностований лікарем, і клінічного покращення не спостерігається протягом 48 годин, потрібно припинити застосування лопераміду гідрохлориду і звернутися до лікаря. Також слід звернутися до лікаря, якщо характер симптомів змінився або повторювані напади діареї тривають більше двох тижнів.
Для лікування гострих нападів діареї, зумовленої синдромом подразненого кишечнику, Стоперан слід приймати лише якщо лікар попередньо діагностував це захворювання.
У зазначених нижче випадках препарат не слід застосовувати без попередньої консультації з лікарем, навіть якщо відомо, що у вас синдром подразненого кишечнику (СПК):
У випадку виникнення нових симптомів, погіршення симптомів або якщо симптоми не покращилися протягом двох тижнів, слід звернутися до лікаря.
Не рекомендується приймати цей лікарський засіб у період вагітності. У зв’язку з цим вагітним жінкам і жінкам, які годують груддю, слід порекомендувати звернутися до свого лікаря для одержання відповідного лікування.
Можливе виникнення підвищеної втомлюваності, запаморочення або сонливості при синдромі діареї під час застосування лопераміду гідрохлориду. Тому рекомендується з обережністю приймати цей препарат при керуванні автомобілем або роботі з механізмами.
Стоперан не призначений для початкової терапії серйозної діареї, що супроводжується зниженням рівнів рідини та електролітів. Зокрема у дітей цю втрату бажано компенсувати завдяки призначенню замісної терапії парентерально або перорально.
Капсули слід приймати, запиваючи рідиною.
Симптоматичне лікування гострої діареї у дорослих та дітей віком від 12 років.
Початкова доза – 2 капсули (4 мг); у подальшому 1 капсула (2 мг) після кожного наступного рідкого випорожнення. Звичайна доза становить 3-4 капсули (6-8 мг) на добу. Максимальна добова доза при гострій діареї не повинна перевищувати 6 капсул (12 мг).
Симптоматичне лікування гострих нападів діареї, зумовленої синдромом подразненого кишечнику, у дорослих віком від 18 років після встановлення первинного діагнозу лікарем.
Початкова доза становить 2 капсули (4 мг); у подальшому приймати по 1 капсулі (2 мг) після кожного випадку рідких випорожнень або згідно з попередніми рекомендаціями лікаря. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 6 капсул (12 мг).
При гострій діареї, якщо протягом 48 годин не спостерігається клінічного поліпшення, прийом Стоперану слід припинити.
Застосування для лікування хворих літнього віку.
Не потрібна корекція дози для пацієнтів літнього віку.
Застосування при порушенні функції нирок.
Не потрібна корекція дози для пацієнтів з порушенням функції нирок.
Застосування при порушенні функції печінки.
Хоча фармакокінетичні дані про дію препарату у пацієнтів з порушенням функцій печінки відсутні, таким пацієнтам Стоперан слід застосовувати з обережністю через уповільнення у них метаболізму першого проходження.
Діти.
Препарат застосовувати дітям віком від 12 років для симптоматичного лікування гострої діареї.
Симптоми.
У випадку передозування (включаючи відносне передозування внаслідок порушення функції печінки) може виникати пригнічення центральної нервової системи (ступор, порушення координації, сонливість, міоз, напруження м’язів, пригнічення дихання), затримка сечовипускання та комплекс симптомів, подібних до кишкової непрохідності.
Діти більш чутливі до впливу на центральну нервову систему у зв’язку з тим, що у них гематоенцефалічний бар’єр ще не функціонує повною мірою.
Лікування.
У випадку передозування пацієнту слід негайно звернутися до лікаря. Якщо з’являються симптоми передозування, як антидот можна застосувати налоксон. Оскільки тривалість дії лопераміду довша за налоксон (1-3 години), може знадобитися повторне призначення налоксону. Для виявлення можливого пригнічення центральної нервової системи хворий має перебувати під ретельним наглядом не менше 48 годин. Також слід провести симптоматичну терапію (промивання шлунку, призначення активованого вугілля).
Дорослі та діти віком від 12 років
Побiчнi реакції у пацiєнтiв з гострою діареєю.
Побiчнi ефекти, що виникали з частотою 1 % або більше, про якi повідомлялося, що вони часто виникають у хворих, якi приймали лопераміду гідрохлорид, i у хворих, які приймали плацебо: запор, нудота, головний біль.
Побічні ефекти, що виникали з частотою 1 % або більше, про якi найбільше повідомлялося у пацієнтів, якi приймали плацебо, порівняно з пацієнтами, якi приймали лопераміду гідрохлорид: сухість у pоті, метеоризм, спазми i колiки в животі, біль та дискомфорт у животі, блювання, диспепсія, запаморочення, висипання.
Побiчнi реакції у пацієнтів з хронічною діареєю.
Побiчнi ефекти, що виникали з частотою 1 % або більше, про які повідомлялося, що вони часто виникають у хворих, якi приймали лопераміду гідрохлорид, i у хворих, які приймали плацебо: запор та запаморочення.
Побiчнi ефекти, що виникали з частотою 1 % або більше, про які найбільше повідомлялося у пацієнтів, які приймали плацебо, порівняно з пацієнтами, які приймали лопераміду гідрохлорид: запаморочення, нудота, блювання, головний біль, відчуття здуття, біль у шлунку, спазми i колiки в животі.
Побiчнi ефекти, що спостерігалися у 76 контрольованих i неконтрольованих дослідженнях у пацієнтів з гострою або хронічною діареєю, що виникали з частотою 1 % або більше у пацієнтів в усіх дослідженнях: нудота, запор та спазми в животі.
Постмаркетинговий досвід.
Спостерігалися наступні побiчнi ефекти лопераміду, про які надійшли спонтанні повідомлення (розташовані за частотою виникнення):
Дуже часто (≥1/10);
Часто (≥ 1/100, < 1/10);
Нечасто (≥1/1000, < 1/100);
Рідко (≥1/10000, < 1/1000);
Дуже рідко (< 1/10 000).
З боку імунної системи: дуже рідко – реакції підвищеної чутливості, анафілактичні реакції (включаючи анафілактичний шок) та анафілактоїдні реакції.
З боку нервової системи: дуже рідко – порушення координації, втрата свідомості, пригнічення свідомості, запаморочення, гіпертонус, сонливість, ступор.
З боку органів зору: дуже рідко – міоз.
З боку травного тракту: дуже рідко – кишкова непрохiднicть (включаючи паралітичну кишкову непрохідність), мегаколон (включаючи токсичний мегаколон), абдомінальний біль, здуття живота, нудота, запор, блювання, метеоризм, диспепсія.
З боку шкiрu та її придатків: дуже рідко – ангіоневротичний набряк, бульозні висипання, включаючи синдром Стiвенса-Джонсона, мультиформну еритему та токсичний епідермальний некролiз (синдром Лайєлла), висип, кропив'янку, свербіж.
З боку нирок та сечовидільної системи: дуже рідко – затримка сечі.
Загальні розлади: дуже рідко – підвищена втомлюваність.
У переліку побічних явищ, про які повідомлялося під час проведення клінічних досліджень і за час постмаркетингових досліджень, найчастіше зустрічалися симптоми, характерні для діарейного синдрому (абдомінальний біль/дискомфорт, нудота, блювання, сухість у роті, відчуття підвищеної втомлюваності, сонливість, запаморочення, запор та метеоризм). Тому дуже важко відрізнити ці симптоми та прояви побічних ефектів.
3 роки.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25ºС.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
По 4 або 8 капсул у блістері, по 1 блістеру в картонній пачці.
Без рецепта.
ТОВ ЮС Фармація/US Pharmacia Sp. z o.o.
Адреса
Вул. Зембицка 40, 50-507 Вроцлав, Польща/Ul. Ziebicka 40, 50-507 Wroclaw, Poland.
Юнiлaб, ЛП/Unilab, LP.
Місцезнаходження заявника та/або представника заявника.
966 Хангерфорд Драйв, офiс 3Б, Роквiль, МД 20850, США/
966 Hungerford Drive, Suite 3B, Rockville, MD 20850, USA.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}