Цифран СТ таблетки вкриті оболонкою блістер 10 шт

Препарат являє собою комбінацію з двох відомих антибактеріальних засобів - ципрофлоксацину і тинідазолу.

Фармакодинаміка

Ципрофлоксацин пригнічує фермент ДНК-гіразу, який відіграє важливу роль в процесі сегментної деспіралізаціі та спирализации хромосоми під час фази розмноження бактерій і запобігає хромосомну транскрипцію інформації, необхідної для нормального метаболізму бактеріальної клітини, що призводить до пригнічення здатності збудника розмножуватися. Препарат чинить швидку і виражену бактерицидну дію на мікроорганізми, що знаходяться як у фазі розмноження, так і у фазі спокою. Володіє високою ефективністю майже до всіх грамнегативних і грампозитивних збудників. До ципрофлоксацину чутливі Escherichia coli, Shigella spp., Salmonella spp., Citrobacter spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Serratia spp., Hafnia spp., Edwardsiella spp., Proteus (як індолпозитивні, так і індолнегативні штами), Morganella spp., Providencia spp., Yersinia, Vibrio spp., Aeromonas spp., Plesiomonas Pasteurela, Haemophillus, Campylobacter spp., Pseudomonas spp. (В тому числі Pseudomonas aeruginosa), Legionella, Moraxella spp., Branhamella spp., Acinetobacter spp., Brucella spp., Staphylococcus spp., Listeria spp., Corinebacterium, Chlamidia, а також плазмідні форми бактерій.

Як свідчать дані досліджень in vitro, а також результати застосування сурогатного маркера, ципрофлоксацин активний проти Bacillus antracis.

Різну чутливість проявляють Neisseria spp., Gardnerella spp., Flavobacterium spp., Alcaligenes spp., Streptococcus agalactiae, Enterococcus faecalis, Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus viridans, Mycoplasma hominis, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium fortuitum.

Анаеробні коки (Peptococcus, Peptostreptococcus) помірно чутливі до ципрофлоксацину, а Bacteroides - стійкий. Цифран СТ ефективний відносно бактерій, які виробляють β-лактамази. Препарат активний також відносно мікроорганізмів, резистентних практично до всіх антибіотиків, сульфаніламідних і нітрофурановие препаратів. У деяких випадках Цифран СТ активний щодо штамів мікроорганізмів, резистентних до інших препаратів групи фторхінолонів. Однак слід враховувати, що між різними фторхінолонами існує перехресна резистентність. Як правило, резистентні до препарату Enterococcus faecium, Ureaplasma urealiticum, Nocardia asteroides, Treponema pallidum. Резистентність до ципрофлоксацину розвивається повільно і поступово (багатоступінчастий тип).

Поширеність резистентних штамів може змінюватися в залежності від географічного регіону і змінюватися з часом. Бажано використовувати місцеву інформацію про чутливість мікроорганізмів до ципрофлоксацину, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. Дана інформація дозволяє отримати лише приблизні показники чутливості та резистентності тих чи інших мікроорганізмів до ципрофлоксацину.

Тинідазол є похідним 5-нітроімідазолу зі зміщенням имидазолом компонентом, який здатний діяти проти анаеробних бактерій і найпростіших. Механізм дії тинідазолу на анаеробні бактерії та найпростіші пов'язують з проникненням препарату в клітини мікроорганізмів і пошкодженням ДНК або пригніченням її синтезу.

Тинідазол є активним як до простих, так і облігатним анаеробних бактерій.

Найпростіші мікроорганізми, чутливі до тинідазолу: Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica і Giardia lamblia.

Тинідазол активний по відношенню до Gardnerella vaginalis та більшості анаеробних бактерій, включаючи Bacteroides fragilis, Bacteroides melaninogenicus, Bacteroides spp., Clostridium spp., Eubacterium spp., Fusobacterium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Veillonella spp.

Фармакокінетика

Після перорального застосування ципрофлоксацин швидко та добре всмоктується, переважно із дванадцятипалої кишки та верхнього відділу тонкої кишки.

C _max в плазмі крові досягається через 60-120 хв. Біодоступність становить близько 70-80%. Обсяг розподілу в стані стійкої рівноваги 2-3 л/кг. Оскільки зв'язування ципрофлоксацину з білками незначне (20-30%), а речовина знаходиться в плазмі крові переважно в неионизированной формі, майже вся кількість введеного препарату може вільно дифундувати в екстравазальний простір. У зв'язку з цим концентрації ципрофлоксацину в деяких рідинах і тканинах організму можуть у багато разів перевищувати рівень препарату в плазмі крові (зокрема відзначається висока концентрація в жовчі). Виділяється ципрофлоксацин в основному нирками (≈45% в незміненому вигляді, ≈11% у вигляді метаболітів). Через кишечник виділяється залишок дози (≈20% - в незміненому вигляді, ≈5-6% - у вигляді метаболітів). Нирковий кліренс становить 3-5 мл/хв / кг, загальний кліренс - 8-10 мл/хв / кг. T _½ становить 3-5 ч. У зв'язку з тим, що препарат виводиться різними шляхами, збільшення T _½ відзначають тільки при значному порушенні функції нирок (можливе збільшення цього показника до 12 год).

Тинідазол швидко та повністю всмоктується при прийомі всередину.

У дослідженнях здорових добровольців, які приймали тинідазол у дозі 2 г всередину, концентрація в плазмі крові досягала піку в 40-51 мкг/мл протягом 2 год і знижувалась до 11-19 мкг/мл через 24 год.

Рівні у плазмі крові знижувався повільно; тинидазол виявляли в плазмі крові (в концентрації до 1 мкг/мл) через 72 годин після прийому всередину. T _½ тинідазолу з плазми становить 12-14 ч.

Тинідазол активно розподіляється по всіх тканинах організму і проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Він проявляється у всіх тканинах в терапевтично ефективних концентраціях. Обсяг розподілу становить ≈50 л. Майже 12% тинідазолу у плазмі крові пов'язано з білками.

Тинідазол виділяється печінкою і нирками. Дослідження здорових добровольців показали, що протягом 5 днів 60-65% введеної дози екскретується нирками, причому 20-25% - в незміненому вигляді. Близько 5% дози виводиться з калом.

Дослідження хворих з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 22 мл/хв) свідчать, що фармакокінетика тинідазолу у таких пацієнтів суттєво не змінюється.

Комбінація ципрофлоксацину з тинідазолом не впливає на фармакокінетику цих діючих речовин.

Комбінація ципрофлоксацину і тинідазолу підсилює антибактеріальну дію препарату і значно розширює спектр дії на чутливі до нього мікроорганізми. Цифран СТ ефективний відносно аеробно-анаеробних інфекцій, а також змішаних протозойні-бактеріальних інфекцій.

Лікування змішаних інфекцій, спричинених чутливими до препарату аеробними та анаеробними мікроорганізмами: хронічний синусит, абсцес легенів, емпієма, внутрішньоочеревинні інфекції, запальні гінекологічні захворювання, післяопераційні інфекції при можливу наявність аеробних і анаеробних бактерій, хронічний остеомієліт, інфекції шкіри та м'яких тканин, виразки на «діабетичної стопи», пролежні, інфекції ротової порожнини (включаючи періодонтит і періостит).

Лікування діареї або дизентерії амебної або змішаної (амебної і бактеріальної) етіології.

Цифран ст приймати всередину, запиваючи достатньою кількістю води. режим дозування і тривалість лікування визначає лікар індивідуально залежно від локалізації, тяжкості перебігу патологічного процесу, а також чутливості збудників захворювання.

Дорослим рекомендується наступна дозування: 1 таблетка 2 рази на добу.

Максимальна добова доза становить 2 таблетки препарату Цифран СТ.

Пацієнтам з кліренсом креатиніну ≤30 мл/хв, особам похилого віку та пацієнтам з низькою масою тіла призначають ½ середньої дози.

Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання, клінічного перебігу та бактеріологічного профілю.

Курс лікування при гострих неускладнених інфекціях - 1-7 днів, при лікуванні ускладнених і хронічних рецидивуючих інфекцій - 10-14 днів. При інфекціях, спричинених стрептококами, лікування слід продовжити як мінімум 10 днів, щоб уникнути ризику розвитку ускладнень у віддалений період. При інфекціях, викликаних Chlamydia, курс лікування також слід продовжувати не менше 10 днів. При остеомієліті курс лікування може становити до 2 міс. У хворих зі зниженим імунітетом лікування слід проводити протягом всього періоду нейтропенії. Прийом Цифран СТ слід продовжувати протягом 2 діб після зникнення симптомів захворювання.

Препарат не призначають хворим з підвищеною чутливістю до ципрофлоксацину або інших фторхінолонів, тинідазолу або інших похідних нітроімідазолу, а також до будь-якого компонента препарату в анамнезі.

Препарат протипоказаний при наявності органічних уражень нервової системи та захворювань крові.

Одночасне застосування з тизанідином.

Викликані ципрофлоксацином. інфекції та інвазії: рідко - кандидоз; рідко - антибіотикоасоційований коліт; дуже рідко - з можливим летальним результатом.

З боку кровотворної та лімфатичної систем: іноді - еозинофілія; рідко - лейкопенія, анемія, нейтропенія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитоз; дуже рідко - гемолітична анемія, агранулоцитоз, панцитопенія (що загрожує життю), пригнічення кісткового мозку (що загрожує життю).

З боку імунної системи: рідко - алергічні реакції, алергічний / ангіоневротичний набряк; дуже рідко - анафілактоїдні реакції, анафілактичний шок (що загрожує життю) і реакції, подібні до сироваткової хвороби.

Психічні розлади: рідко - психомоторна збудливість / тривожність; рідко - сплутаність свідомості та дезорієнтація, неспокій, підвищена сонливість, депресія, галюцинації; дуже рідко - психози.

З боку нервової системи: рідко - головний біль, запаморочення, розлади сну, порушення смаку; рідко - парестезії, дизестезії, гипестезии, тремор, судоми, вертиго; дуже рідко - головний біль, порушення координації, порушення нюху, гіперестезія і внутрішньочерепна АГ; периферична нейропатія та полінейропатія.

З боку органу зору: рідко - порушення зору; дуже рідко - порушення сприйняття кольорів.

З боку органів чуття і лабіринтові порушення: рідко - дзвін у вухах, глухота; дуже рідко - порушення слуху.

З боку серцево-судинної системи: рідко - тахікардія, вазодилатація, зниження артеріального тиску, непритомність; дуже рідко - васкуліти, подовження інтервалу Q-T, шлуночкова аритмія, двунаправленная шлуночковатахікардія.

З боку дихальної системи: рідко - диспное (включаючи астматичні стани).

З боку шлунково-кишкового тракту: рідко - анорексія; іноді - гіперглікемія; часто - нудота, діарея; рідко - блювота, гіркота в роті, біль в епігастрії, диспепсичні розлади, метеоризм; дуже рідко - панкреатит.

З боку гепатобіліарної системи: іноді - транзиторне підвищення рівня трансаміназ, гіпербілірубінемія; рідко - порушення функції печінки, жовтяниця, гепатит (неінфекційний); дуже рідко - некроз печінки (дуже рідко прогресує до печінкової недостатності, що загрожує життю).

З боку шкіри та підшкірної клітковини: рідко - висип (петехіальний, макулезная, уртикарная і т.д.), свербіж, кропив'янка; рідко - фотосенсибілізація, поява неспецифічних бульбашок; дуже рідко - петехії, мультиформна еритема, вузлувата еритема, синдром Стівенса - Джонсона і токсичний епідермальний некроліз.

З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: іноді - артралгія; рідко - міалгії, артрити, підвищення м'язового тонусу і судоми; дуже рідко - м'язова слабкість, тендиніт, розриви сухожиль (переважно ахіллового), загострення симптомів міастенії.

З боку сечовидільної системи: іноді - порушення функції нирок; рідко - тубулоінтерстіціальний нефрит, ниркова недостатність, гематурія, кристалурія.

З боку організму в цілому: іноді - неспецифічний больовий синдром, загальне нездужання, cлабость, лихоманка; рідко - набряки, підвищене потовиділення (гіпергідроз); дуже рідко - порушення ходи.

Відхилення лабораторних показників: іноді - підвищення рівня печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, ЛФ), порушення функції печінки, підвищення рівня креатиніну і сечовини в плазмі крові; рідко - зміна показників протромбіну; дуже рідко - підвищення рівнів амілази та ліпази.

Викликані тинідазолом. Небажані ефекти спостерігалися рідко, вони були легкими та проходили самостійно.

З боку нервової системи: атаксія, судоми (рідко), запаморочення, головний біль, гіпестезія, парестезія, периферична нейропатія, сенсорні порушення, вертиго, припливи.

З боку травної системи: біль у животі, відчуття гіркоти у роті, металевий присмак у роті, анорексія, діарея, наліт на язиці, глосит, стоматит, нудота, блювота.

З боку системи крові та кровотворення: минуща лейкопенія.

З боку шкіри та придатків: реакції гіперчутливості (іноді тяжкі) у вигляді шкірних висипань (петехіальних, макулезная, уртикарних), свербіння, гіперемії, кропив'янки та ангіоневротичногонабряку.

З боку сечовидільної системи: забарвлення сечі в темний колір.

Порушення загального стану, пов'язані зі способом застосування препарату: підвищення температури тіла, підвищена стомлюваність.

Хворим на епілепсію з нападами судом в анамнезі, із судинними захворюваннями та органічними ураженнями головного мозку в зв'язку з небезпекою розвитку побічних реакцій з боку центральної нервової системи цифран ст слід призначати тільки за життєвими показаннями. при виникненні під час або після лікування важких або тривалих діарей слід виключити можливість розвитку псевдомембранозного коліту, який вимагає негайної відміни препарату і призначення відповідної терапії.

Інфекції статевих шляхів. Якщо підозрюється або відомо, що інфекції статевих шляхів спричинені резистентними до фторхінолонів мікроорганізмами, особливо важливо отримати інформацію про ступінь резистентності до ципрофлоксацину і тинідазолу і підтвердити чутливість до препарату на основі результатів лабораторних досліджень.

Порушення серцевої діяльності. Ципрофлоксацин, що входить до складу Цифрану СТ, асоціюється з подовженням інтервалу Q-T на ЕКГ. Пацієнти похилого віку можуть бути більш чутливими до впливу препарату на інтервал Q-T. Слід з обережністю застосовувати ципрофлоксацин із супутніми препаратами, які можуть викликати пролонгацію інтервалу Q-T (наприклад антиаритмічні препарати класу Ia або III), і хворим з факторами ризику зазначених станів (наприклад пролонгація Q-T в анамнезі, Некорригированная гіпокаліємія).

Шлунково-кишкового тракту. Виникнення під час і після лікування тяжкої і стійкої діареї може бути проявом тяжкого шлунково-кишкового захворювання (наприклад псевдомембранозного коліту з можливим летальним результатом), яке вимагає негайного лікування. У таких випадках прийом препарату слід припинити та розпочати застосування відповідної терапії. Препарати, що пригнічують перистальтику, протипоказані.

Можливі транзиторне підвищення активності трансаміназ, ЛФ або транзиторна холестатичнажовтуха, особливо у пацієнтів із захворюванням печінки в анамнезі.

Нервова система. Хворим на епілепсію і пацієнтам з порушеннями функції ЦНС в анамнезі (наприклад зниження судомного порога, судоми, зниження кровообігу в судинах головного мозку, органічні ушкодження мозку та інсульт) можна застосовувати препарат тільки в разі переважання очікуваної користі над можливим ризиком. У деяких випадках побічні реакції з боку ЦНС відзначають вже після першого прийому препарату. У рідкісних випадках можуть прогресувати депресія або психоз. У таких випадках прийом препарату слід припинити.

Тинідазол в складі Цифрану СТ іноді викликав різні неврологічні порушення, такі як запаморочення, атаксії, периферичні нейропатії, і лише зрідка - судоми. У разі появи будь-яких неврологічних порушень препарат слід відмінити.

Підвищена чутливість до препарату. У деяких випадках гіперчутливість та алергічні реакції відзначають вже після першого прийому препарату. В поодиноких випадках можуть прогресувати анафілактичні / анафілактоїдні реакції, аж до шоку, що загрожує життю пацієнта. У деяких випадках їх виявляють вже після першого прийому ципрофлоксацину. У цих випадках прийом препарату слід припинити та негайно провести медикаментозне лікування.

Кістково-м'язова система. При будь-яких ознаках тендиніту (наприклад болюча припухлість) необхідно негайно припинити лікування ципрофлоксацином, уникати фізичного навантаження.

Розрив сухожилля (переважно ахілового) відзначали переважно при застосуванні препарату в осіб похилого віку або у зв'язку з попереднім лікуванням ГКС.

Шкіра. Ципрофлоксацин сприяє виникненню реакцій фоточутливості. Пацієнтам, які приймають препарат, необхідно уникати інтенсивного ультрафіолетового опромінення. При виникненні реакцій фоточутливості (наприклад подібних до сонячних опіків) терапію препаратом слід припинити.

Цитохром Р450. Відомо, що ципрофлоксацин є помірним інгібітором ферментів 1А2 цитохрому Р450. Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні ципрофлоксацину і препаратів, які метаболізуються цими ферментами, таких як теофілін, метилксантин, кофеїн, дулоксетин, клозапін і інші, тому підвищення концентрації цих препаратів в плазмі крові може викликати специфічні побічні ефекти. Під час лікування і протягом не менше 72 год після лікування Цифраном СТ (через наявність тинидазола) слід уникати вживання алкогольних напоїв, враховуючи можливість антабусоподобной реакції (припливи, колікоподібний біль в животі, тахікардія).

В період лікування можливі зміни деяких лабораторних показників: поява осаду в сечі; тимчасове підвищення концентрації сечовини, креатиніну, білірубіну, печінкових трансаміназ у плазмі крові, в окремих випадках - гіперглікемія, кристалурія або гематурія, зміна показників протромбіну. У хворих з порушеннями функції печінки та / або нирок рекомендується контролювати концентрацію ципрофлоксацину в плазмі крові.

Слід уникати одночасного прийому таблеток і молочних / збагачених кальцієм продуктів (наприклад йогурт, соки з підвищеним вмістом кальцію). Решта продукти з вмістом кальцію не впливають на всмоктування ципрофлоксацину.

Препарат показаний для лікування гострого тонзиліту (тонзиллярной ангіни).

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з небезпечними механізмами. Пацієнтам, які приймають Цифран СТ, слід утримуватися від діяльності, що потребує підвищеної уваги та швидкої реакції, а також від керування транспортними засобами.

Застосування в період вагітності та годування груддю. Цифран СТ можна призначати вагітним і жінкам, які годують груддю. З огляду на дані випробувань на тваринах, не можна повністю виключити ймовірність пошкодження суглобових хрящів у новонароджених, тоді як можливість тератогенних ефектів (мальформацій) не підтверджена. Тинідазол проникає в грудне молоко, де його виявляють протягом більше 72 год після застосування. Жінкам не слід годувати груддю під час застосування препарату і протягом 3 днів після відміни препарату.

Діти. Чи не застосовують у дітей.

Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні Цифрану ст і антиаритмічних препаратів класу ia або iii, оскільки ципрофлоксацин може посилювати пролонгацію інтервалу q-t.

Одночасне застосування препаратів ципрофлоксацину з препаратами заліза, фосфатсвязивающімі полімерами (наприклад севеламер) сукралфатом і антацидними засобами, які містять магній, алюміній, кальцій, і препаратами з великою буферною ємністю (наприклад антиретровірусні) знижує інтенсивність всмоктування ципрофлоксацину. У зв'язку з цим Цифран СТ слід призначати за 1-2 години до або через 4 години після прийому зазначених препаратів. Зазначене обмеження не стосується класу блокаторів _{Н2-рецепторів.}

При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та омепразолу може відзначатися незначне зниження С _max препарату в плазмі крові та зменшення AUC.

Одночасне застосування Цифрану СТ і лікарських засобів, що містять теофілін, може привести до небажаного підвищення концентрації теофіліну в плазмі крові, що, в свою чергу, може привести до розвитку побічних ефектів. У рідкісних випадках побічні ефекти можуть загрожувати життю / приводити до летального результату. Якщо одночасного застосування цих препаратів уникнути неможливо, слід контролювати концентрацію теофіліну в плазмі крові та адекватно знижувати його дозу.

Після одночасного застосування Цифрану СТ і засобів, що містять кофеїн або пентоксифілін (окспентіфіллін), повідомлялося про підвищення концентрації цих ксантинів в плазмі крові.

Комбіноване застосування хінолонів в дуже високих дозах (інгібіторів гірази) і деяких нестероїдних протизапальних засобів (виключаючи ацетилсаліцилову кислоту) може провокувати судоми.

При одночасному застосуванні Цифрану СТ і циклоспорину в окремих випадках спостерігалося підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові, тому необхідний регулярний контроль цього показника (2 рази на тиждень).

При одночасному застосуванні Цифрану СТ і антагоніста вітаміну К може посилюватися антикоагулянтна дія ципрофлоксацину. Ризик може варіювати в залежності від інфекції, віку, загального стану хворого, тому складно оцінити точний вплив ципрофлоксацину на підвищення значення міжнародного нормалізованого відношення (МНО). Слід проводити регулярний контроль МНО під час і відразу після сумісного застосування Цифрану СТ і антагоніста вітаміну К (наприклад варфарином, аценокумаролу, фенпрокумону або флуіндіона).

Внаслідок взаємодії ципрофлоксацину та глібенкламіду можливе посилення дії останнього, що проявляється гіпоглікемією.

Одночасне застосування Цифрану СТ і пробенециду супроводжується підвищенням концентрації ципрофлоксацину в плазмі крові.

При одночасному застосуванні з ципрофлоксацином можливе уповільнення тубулярного транспорту (нирковий метаболізм) метотрексату, що може супроводжуватися підвищенням концентрації препарату в плазмі крові. При цьому може підвищуватися ймовірність виникнення побічних явищ, спричинених метотрексатом. У зв'язку з цим пацієнтів, які отримують комбіновану терапію метотрексатом і ципрофлоксацином, необхідно ретельно спостерігати.

Метоклопрамід прискорює абсорбцію ципрофлоксацину, внаслідок чого скорочується період досягнення C _max ципрофлоксацину в плазмі крові (на біодоступність останнього це не впливає).

В результаті клінічного дослідження за участю здорових добровольців при одночасному застосуванні ципрофлоксацину та тизанідину виявлено підвищення концентрації тизанідину в плазмі крові (C _max - в 7 разів, діапазон - в 4-21 разів; збільшення АUC - в 10 разів, діапазон - 6-24 рази ). З підвищенням концентрації тизанідину в плазмі крові пов'язані гіпотензивні та седативні побічні явища. Таким чином, одночасне застосування ципрофлоксацину і тизанідину протипоказане.

В ході клінічних досліджень виявлено, що спільне використання дулоксетину і потужних інгібіторів ізоензіма CYP 1A2 (таких як флувоксамін) може привести до збільшення AUC і С _max дулоксетину. Незважаючи на відсутність клінічних даних щодо взаємодії з ципрофлоксацином, можна передбачити можливість взаємодії при одночасному застосуванні ципрофлоксацину та дулоксетину.

Ципрофлоксацин можна застосовувати в комбінаціях з азлоциліном і цефтазидин при інфекціях, викликаних Pseudomonas; з мезлоциліном, азлоциліном і іншими ефективними β-лактамними антибіотиками - при стрептококових інфекціях; з ізоксазолпеніціллінамі, ванкоміцином - при стафілококових інфекціях, з метронідазолом, кліндаміцином - при анаеробних інфекціях.

Урикозурические препарати (алопуринол) сприяють уповільненню елімінації ципрофлоксацину на 50% і підвищення його концентрації в плазмі крові.

Одночасне застосування ропініролу з ципрофлоксацином, помірним інгібітором ізоензіма CYP 1А2, призводить до збільшення AUC і С _max ропініролу на 60 і 84% відповідно.

Моніторинг побічних ефектів ропініролу та відповідну корекцію дози рекомендується здійснювати під час і відразу після одночасного введення з ципрофлоксацином.

Одночасне застосування лікарських засобів, що містять лідокаїн, і ципрофлоксацину гідрохлориду, помірного інгібітора ізоензіма CYP 1А2, зменшує кліренс лідокаїну, введеного в / в, на 22%. Хоча лікування з лідокаїном добре переносилося, після одночасного застосування з ципрофлоксацином може відзначатися певна взаємодія, що може супроводжуватися побічними реакціями.

Після одночасного застосування 250 мг ципрофлоксацину з клозапином протягом 7 днів концентрації в плазмі крові клозапина і N-десметілклозапіна підвищені на 29 і 31% відповідно. Клінічний нагляд і відповідну корекцію дози клозапіну рекомендується здійснювати під час і відразу після одночасного введення з ципрофлоксацином (див. Особливості застосування).

Дослідження за участю здорових добровольців показали підвищення С _max і AUC силденафілу приблизно в 2 рази після прийому всередину 50 мг одночасно з 500 мг ципрофлоксацину. Тому слід з обережністю призначати одночасне застосування ципрофлоксацину з силденафілом, ретельно оцінюючи ризик і користь.

Одночасне вживання алкоголю і застосування Цифрану СТ (через наявність тинидазола) може викликати антабусоподобную реакцію, тому його необхідно виключити.

Антикоагулянти: препарати подібної хімічної структури можуть посилювати ефект пероральних антикоагулянтів. Слід постійно контролювати показники протромбінового часу і враховувати можливість корекції дози антикоагулянту.

Внаслідок передозування при пероральному застосуванні ципрофлоксацину в деяких випадках Повідомлялося про тимчасове токсичну дію на паренхіму нирок. тому в разі передозування, крім проведення звичайних заходів (промивання шлунка, застосування засобів, що викликають блювоту, введення великої кількості рідини, створення кислої реакції сечі), рекомендується також контролювати стан функції нирок і приймати антациди, що містять магній і кальцій, які знижують абсорбцію ципрофлоксацину. за допомогою гемодіалізу виводиться тільки невелика кількість ципрофлоксацину (10%).

Специфічний антидот не відомий.

Повідомлялося про несерйозні випадки передозування у пацієнтів, які отримували тинидазол, але вони не дають повної картини про симптоми передозування.

Специфічного антидоту для лікування передозування тинідазолу немає. Лікування повинно бути симптоматичним і підтримуючим. Корисним може виявитися промивання шлунка. Тинідазол легко виводиться шляхом гемодіалізу.

У сухому місці при температурі не вище 25°C.

діючі речовини: ciprofloxacin, tinidazole;

1 таблетка, вкрита оболонкою, містить ципрофлоксацину гідрохлориду еквівалентно ципрофлоксацину 500 мг; тинідазолу 600 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, натрію крохмальгліколят (тип А), натрію лаурилсульфат, тальк;

оболонка: Опадрай жовтий 31F 52949 [гіпромелоза; лактоза, моногідрат; титану діоксид (Е 171); макрогол 4000; заліза оксид жовтий (Е 172)].

Таблетки, вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки жовтого кольору, довгастої форми, вкриті оболонкою, з лінією розлому з одного боку.

Протимікробні засоби для системного застосування.

Комбіновані антибактеріальні засоби. Фторхінолони у комбінації з іншими антибактеріальними засобами. Код АТХ J01R А04.

Лікарський засіб є комбінацією двох відомих антибактеріальних засобів – ципрофлоксацину і тинідазолу.

Фармакодинаміка

Ципрофлоксацин пригнічує фермент ДНК-гіразу, який відіграє важливу роль у процесі сегментної деспіралізації та спіралізації хромосоми під час фази розмноження бактерій і запобігає хромосомній транскрипції інформації, необхідній для нормального метаболізму бактеріальної клітини, що призводить до пригнічення здатності збудника розмножуватися. Препарат чинить швидку та виражену бактерицидну дію на мікроорганізми, що знаходяться як у фазі розмноження, так і у фазі спокою. Виявляє високу ефективність майже щодо всіх грамнегативних і грампозитивних збудників. До ципрофлоксацину чутливі Escherichia coli, Shigella spp., Salmonella spp., Citrobacter spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Serratia spp., Hafnia spp., Edwardsiella spp., Proteus (як індолпозитивні, так і індолнегативні штами), Morganella spp., Providencia spp., Yersinia, Vibrio spp., Aeromonas spp., Plesiomonas, Pasteurela, Haemophillus, Campylobacter spp., Pseudomonas spp. (у тому числі Pseudomonas aeruginosa), Legionella, Moraxella spp., Branhamella spp., Acinetobacter spp., Brucella spp., Staphylococcus  spp., Listeria spp., Corinebacterium, Chlamidia, а також плазмідні форми бактерій.

Як показано у дослідженнях in vitro, а також при застосуванні сурогатного маркера, ципрофлоксацин активний проти Bacillus antracis.

Різну чутливість виявляють Neisseria spp., Gardnerella spp., Flavobacterium spp., Alcaligenes spp., Streptococcus agalactiae, Enterococcus faecalis, Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus viridans, Mycoplasma hominis, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium fortuitum.

Анаеробні коки (Peptococcus, Peptostreptococcus) помірно чутливі до ципрофлоксацину, а Bacteroides – стійкий. Цифран СТ ефективний відносно бактерій, які виробляють бета-лактамази. Препарат виявляє активність також стосовно мікроорганізмів, резистентних практично до всіх антибіотиків, сульфаніламідних і нітрофуранових препаратів. У деяких випадках Цифран СТ активний стосовно штамів мікроорганізмів, резистентних до інших препаратів групи фторхінолонів. Проте слід мати на увазі, що між різними фторхінолонами існує перехресна резистентність. Як правило, резистентні до препарату Enterococcus faecium,

Ureaplasma urealiticum, Nocardia asteroides, Treponema pallidum. Резистентність до ципрофлоксацину розвивається повільно і поступово («багатоступеневий» тип).

Поширеність резистентних штамів може змінюватися залежно від географічного регіону і, крім того, змінюватися з часом. Бажано використовувати місцеву інформацію чутливості мікроорганізмів до ципрофлоксацину, особливо у випадках лікування тяжких інфекцій. Надана інформація дозволяє отримати лише приблизні показники чутливості і резистентності тих або інших мікроорганізмів до ципрофлоксацину.

Тинідазол є похідною 5-нітроімідазолу із заміщеним імідазоловим компонентом, активною щодо анаеробних бактерій і найпростіших. Механізм дії тинідазолу на анаеробні бактерії та найпростіші пов’язують з проникненням препарату у клітини мікроорганізмів та з ушкодженням ДНК чи пригніченням її синтезу.

Тинідазол є активним як щодо найпростіших, так і облігатних анаеробних бактерій.

Найпростіші мікроорганізми, чутливі до тинідазолу, включають Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica та Giardia lamblia.

Тинідазол є активним щодо Gardnerella vaginalis та більшості анаеробних бактерій, включаючи Bacteroides fragilis, Bacteroides melaninogenicus, Bacteroides spp., Clostridium spp., Eubacterium spp., Fusobacterium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., та Veillonella spp.

Фармакокінетика

Після перорального застосування ципрофлоксацин швидко та добре всмоктується, переважно із дванадцятипалої кишки та верхнього відділу тонкої кишки.

Максимальні концентрації у плазмі крові досягаються через 60–20 хвилин. Біодоступність препарату становить близько 70–80 %. Об’єм розподілу у стані стійкої рівноваги 2–3 л/кг. Оскільки зв’язування ципрофлоксацину з білками незначне (20–30 %), а речовина знаходиться у плазмі крові переважно в неіонізованій формі, майже вся кількість введеного препарату може вільно дифундувати в екстравазальний простір. У зв’язку з цим концентрації ципрофлоксацину в деяких рідинах і тканинах організму можуть у багато разів перевищувати рівень препарату в сироватці крові (зокрема відзначається висока концентрація в жовчі). Виділяється ципрофлоксацин в основному нирками (близько 45 % – у незміненому вигляді, близько 11 % – у вигляді метаболітів). Через кишечник виділяється решта дози (близько 20 % – у незмінному вигляді, приблизно 5–6 % – у вигляді метаболітів). Нирковий кліренс становить 3–5 мл/хв/кг, загальний кліренс – 8–10 мл/хв/кг. Період напіввиведення становить 3–5 годин. У зв’язку з тим, що препарат виводиться різними шляхами, збільшення періоду напіввиведення спостерігається лише при значному порушенні функції нирок (можливе збільшення цього показника до 12 годин).

Тинідазол швидко та повністю всмоктується при застосуванні внутрішньо.

У дослідженнях здорових добровольців, які приймали тинідазол у дозі 2 г внутрішньо, концентрація у сироватці крові досягала піка у 40–51 мкг/мл протягом 2 годин і знижувалась до 11–19 мкг/мл через 24 години.

Рівні у плазмі крові знижувалися повільно; тинідазол виявляли у плазмі крові (у концентрації до 1 мкг/мл) через 72 години після застосування внутрішньо. Період напіввиведення тинідазолу з плазми становить 12–14 годин.

Тинідазол активно розподіляється по всіх тканинах організму і проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Він виявляється у всіх тканинах у терапевтично ефективних концентраціях. Уявний об’єм розподілу становить приблизно 50 л. Майже 12 % тинідазолу у плазмі крові зв’язано з білками.

Тинідазол виводиться печінкою та нирками. Дослідження здорових добровольців показали, що протягом 5 днів 60–65 % дози, яку було введено, виводиться нирками, причому 20–25 % виводяться у незміненому вигляді. Приблизно 5 % дози виводиться з випорожненнями.

Дослідження хворих з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну нижче 22 мл/хв) свідчать, що фармакокінетика тинідазолу у таких пацієнтів суттєво не змінюється.

Комбінація ципрофлоксацину з тинідазолом не впливає на фармакокінетику цих діючих речовин.

Комбінація ципрофлоксацину і тинідазолу посилює антибактеріальну дію препарату і значно розширює спектр дії на мікроорганізми. Цифран СТ ефективний відносно аеробно-анаеробних інфекцій, а також змішаних протозойно-бактеріальних інфекцій.

Лікування змішаних інфекцій, викликаних чутливими анаеробними і аеробними мікроорганізмами: хронічний синусит, абсцес легень, емпієма, внутрішньочеревинні інфекції, запальні гінекологічні захворювання, післяопераційні інфекції при можливій присутності аеробних і анаеробних бактерій, хронічний остеомієліт, інфекції шкіри і м’яких тканин, виразки на «діабетичній стопі», пролежні, інфекції ротової порожнини (включаючи періодонтит і періостит).

Лікування діареї або дизентерії амебної або змішаної (амебної і бактеріальної) етіології.

Підвищена чутливість до ципрофлоксацину або до інших фторхінолонів, підвищена чутливість до тинідазолу або до інших похідних 5-нітроімідазолу, а також до будь-якого компонента препарату.

Одночасне застосування з тизанідином.

Органічні неврологічні порушення, захворювання крові (або такі в анамнезі), період вагітності або годування груддю, дитячий вік.

Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні Цифрану СТ та антиаритмічних препаратів класу Ia або ІІІ, макролідів, трициклічних антидепресантів та антипсихотичних засобів, оскільки ципрофлоксацин може посилювати пролонгацію інтервалу QT.

Одночасне застосування препаратів ципрофлоксацину з препаратами заліза, фосфат-зв’язуючими полімерами (наприклад севеламер), сукралфатом та антацидними засобами, які містять магній, алюміній, кальцій, і препаратами з великою буферною ємністю (наприклад антиретровірусні) знижує інтенсивність всмоктування ципрофлоксацину. У зв’язку з цим Цифран СТ слід призначати за 1–2 години до або через 4 години після прийому зазначених препаратів. Вказане обмеження не стосується класу блокаторів Н2-рецепторів.

Кальцій у складі харчових продуктів незначною мірою впливає на абсорбцію. Однак слід уникати одночасного прийому ципрофлоксацину і молочних або збагачених мінералами продуктів (таких як молоко, йогурт, апельсиновий сік з підвищеним вмістом кальцію), тому що абсорбція ципрофлоксацину може знижуватись.

При сумісному застосуванні ципрофлоксацину та омепразолу може відзначатися незначне зниження максимальної концентрації препарату у плазмі крові і зменшення площі під кривою «концентрація – час».

Сумісне застосування Цифрану СТ та лікарських засобів, що містять теофілін, може призвести до небажаного підвищення концентрації теофіліну у плазмі крові, що, у свою чергу, може спричинити розвиток побічних ефектів. У поодиноких випадках такі побічні ефекти можуть мати летальний наслідок. Якщо одночасного застосування цих препаратів уникнути не можна, слід контролювати концентрацію теофіліну у сироватці крові та адекватно знижувати його дозу.

Після одночасного застосування Цифрану СТ та засобів, що містять кофеїн або пентоксифілін (окспентифілін), повідомлялося про підвищення концентрації цих ксантинів у сироватці крові.

Комбіноване застосування дуже високих доз хінолонів (інгібіторів гірази) і деяких нестероїдних протизапальних препаратів (виключаючи ацетилсаліцилову кислоту) може провокувати судоми.

При одночасному застосуванні Цифрану СТ та циклоспорину в окремих випадках спостерігалося підвищення концентрації сироваткового креатиніну, тому таким пацієнтам необхідний частий контроль цього показника (двічі на тиждень).

При одночасному застосуванні Цифрану СТ та антагоніста вітаміну К може посилюватися антикоагулянтна дія ципрофлоксацину. Ризик може варіюватися залежно від інфекції, віку, загального стану хворого, тому складно оцінити точний вплив ципрофлоксацину на підвищення значення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ). Слід здійснювати частий контроль МНВ під час і одразу після сумісного застосування Цифрану СТ та антагоніста вітаміну К (наприклад варфарину, аценокумаролу, фенпрокумону або флуїндіону).

Унаслідок взаємодії ципрофлоксацину та глібенкламіду можливе підсилення дії останнього, що виявляється гіпоглікемією.

Сумісне застосування Цифрану СТ та пробенециду супроводжується підвищенням концентрації ципрофлоксацину у плазмі крові.

При одночасному призначенні ципрофлоксацину можливе уповільнення тубулярного транспорту (нирковий метаболізм) метотрексату, що може супроводжуватися підвищенням концентрації метотрексату у плазмі крові. При цьому збільшується ймовірність виникнення побічних явищ, спричинених метотрексатом. Не рекомендується одночасне призначення ципрофлоксацину та метотрексату.

Метоклопрамід прискорює абсорбцію ципрофлоксацину, внаслідок чого скорочується період досягнення максимальної концентрації ципрофлоксацину у плазмі крові (на біодоступність останнього це не впливає).

У клінічному дослідженні за участю здорових добровольців при одночасному застосуванні ципрофлоксацину і тизанідину виявлено збільшення концентрації тизанідину у плазмі крові (збільшення Сmах – у 7 разів, діапазону – у 4–21 раз; збільшення площі під кривою «концентрація – час» (АUC) – у 10 разів, діапазон: 6–24 рази). Зі збільшенням концентрації тизанідину в сироватці крові пов’язані гіпотензивні та седативні побічні явища. Таким чином, одночасне застосування ципрофлоксацину і тизанідину протипоказане.

У ході клінічних досліджень було виявлено, що одночасне застосування дулоксетину та потужних інгібіторів ізоензиму CYP450 1A2 (таких як флювоксамін) може призвести до збільшення AUC і Сmax дулоксетину. Незважаючи на відсутність клінічних даних щодо взаємодії з ципрофлоксацином, можна передбачити можливість взаємодії при одночасному застосуванні ципрофлоксацину та дулоксетину.

Ципрофлоксацин можна застосовувати у комбінаціях з азлоциліном і цефтазидином при інфекціях, спричинених Pseudomonas; з мезлоциліном, азлоциліном та іншими ефективними бета-лактамними антибіотиками – при стрептококових інфекціях; з ізоксазолпеніцилінами, ванкоміцином – при стафілококових інфекціях; з метронідазолом, кліндаміцином – при анаеробних інфекціях.

Урикозуричні препарати (алопуринол) сприяють уповільненню елімінації ципрофлоксацину на 50 % і збільшенню його концентрації у плазмі крові.

Одночасне застосовування ропініролу з ципрофлоксацином, помірним інгібітором ізоензиму CYP450 1А2, призводить до збільшення AUC і Сmax ропініролу на 60 % та 84 % відповідно.

Моніторинг побічних ефектів ропініролу та відповідне корегування дози рекомендується здійснювати під час і одразу після сумісного введення з ципрофлоксацином.

Одночасне застосування лікарських засобів, що містять лідокаїн та ципрофлоксацину гідрохлориду, помірного інгібітору ізоензиму CYP450 1А2, зменшує кліренс лідокаїну, введеного внутрішньовенно, на 22 %. Хоча лікування з лідокаїном добре переносилося, після одночасного застосування з ципрофлоксацином може спостерігатися певна взаємодія, що може супроводжуватися побічними реакціями.

Після одночасного застосування 250 мг ципрофлоксацину з клозапіном упродовж 7 днів сироваткові концентрації клозапіну і N-десметилклозапіну були підвищені на 29 % і 31 % відповідно. Клінічний нагляд та відповідне корегування дози клозапіну рекомендується здійснювати під час і одразу після сумісного введення з ципрофлоксацином (див. розділ «Особливості застосування»).

Дослідження за участю здорових добровольців показали підвищення Сmax тa AUC силденафілу приблизно вдвічі після перорального застосування 50 мг одночасно з 500 мг ципрофлоксацину. Тому слід з обережністю призначати одночасне застосування ципрофлоксацину із силденафілом, ретельно зважуючи ризик і користь.

Одночасне застосування ципрофлоксацину та фенітоїну може призвести до підвищення або зниження сироваткових концентрацій фенітоїну, тому рекомендується моніторинг рівнів препарату.

Одночасне вживання алкоголю та застосування Цифрану СТ (через наявність тинідазолу) може спричинити дисульфірамоподібну реакцію, тому алкоголь необхідно виключити.

Антикоагулянти: препарати подібної хімічної структури можуть посилювати ефект пероральних антикоагулянтів. Слід постійно контролювати показники протромбінового часу та зважати на можливість корекції дози антикоагулянта.

У клінічних дослідженнях було продемонстровано, що флувоксамін як сильний інгібітор ізоферменту CYP450 1А2 помітно інгібує метаболізм агомелатіну, що приводить до 60-кратного збільшення кількості агомелатину. Незважаючи на відсутність клінічних даних про можливу взаємодію з ципрофлоксацином, помірним інгібітором CYP450 1А2, подібні ефекти можна очікувати при одночасному введенні.

Одночасне застосування золпідему та ципрофлоксацину може збільшити рівень золпідему у крові, і тому не рекомендується.

Слід уникати застосування препарату пацієнтам, які мали серйозні побічні реакції у минулому при застосуванні хінолонів або фторхінолонів. Лікування цих пацієнтів ципрофлоксацином слід починати тільки у разі відсутності альтернативних варіантів лікування і після ретельної оцінки користі/ризику.

Хворим на епілепсію з нападами судом в анамнезі, із судинними захворюваннями та органічними ураженнями мозку, у зв’язку з небезпекою розвитку побічних реакцій з боку центральної нервової системи Цифран СТ слід призначати лише за життєвими показаннями. При виникненні під час або після лікування препаратом тяжких або тривалих проносів слід виключити можливість розвитку псевдомембранозного коліту, який потребує негайної відміни препарату і призначення відповідної терапії.

Тривалі, інвалідизуючі і потенційно незворотні серйозні побічні реакції

У дуже рідкісних випадках у пацієнтів, які отримували хінолони та фторхінолони, незалежно від віку та наявних факторів ризику, повідомляли про тривалі (протягом місяців або років), інвалідизуючі та потенційно незворотні серйозні побічні реакції, які впливають на різні системи організму, а іноді на декілька систем одразу (опорно-рухову, нервову, психічну та органи чуття). Застосування препарату слід негайно припинити після появи перших ознак або симптомів будь-якої серйозної побічної реакції та звернутися за консультацією до лікаря.

Інфекції статевих шляхів.

Якщо підозрюється або відомо, що інфекції статевих шляхів спричинені резистентними до фторхінолонів мікроорганізмами, особливо важливо отримати інформацію про ступінь резистентності до ципрофлоксацину та тинідазолу і підтвердити чутливість до препарату на основі результатів лабораторних досліджень.

Інфекції сечового тракту.

У країнах Європейського Союзу спостерігається різна резистентність до фторхінолонів з боку Escherichia coli, найпоширенішого збудника, що спричиняє інфекції сечовивідних шляхів. Під час призначення терапії лікарям рекомендується враховувати місцеву поширеність резистентності Escherichia coli до фторхінолонів.

Дефіцит глюкозо-6-фосфат дегідрогенази.

При застосуванні ципрофлоксацину повідомлялося про гемолітичні реакції у пацієнтів із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Слід уникати застосування ципрофлоксацину таким пацієнтам, за винятком випадків, коли потенційна користь переважає потенційний ризик. У такому разі слід спостерігати за можливою появою гемолізу.

Резистентність.

Під час або після курсу лікування ципрофлоксацином резистентні бактерії можуть бути виділені, з клінічно визначеною суперінфекцією або без такої. Існує певний ризик виділення ципрофлоксацинорезистентних бактерій під час тривалих курсів лікування та при лікуванні внутрішньолікарняних інфекцій та/або інфекцій, спричинених видами Staphylococcus і Pseudomonas.

Метотрексат.

Одночасне застосування ципрофлоксацину і метотрексату не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Порушення серцевої діяльності.

Слід з обережністю застосовувати фторхінолони, в тому числі ципрофлоксацин, пацієнтам з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT, зокрема:

· при спадковому синдромі подовження інтервалу QT;

· у випадку одночасного застосування препаратів, що можуть подовжувати інтервал QT (наприклад, протиаритмічні засоби класів IA та III, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики);

· при невідкоригованому електролітному дисбалансі (наприклад гіпокаліємія, гіпомагніємія);

· у разі наявності захворювань серця (наприклад серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія).

Пацієнти літнього віку та жінки можуть виявляти більшу чутливість до препаратів, що подовжують QTc. Тому слід з обережністю застосовувати фторхінолони, у тому числі ципрофлоксацин, у цих групах хворих (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Побічні реакції», «Передозування»).

Аневризма та розшарування аорти

Епідеміологічні дослідження свідчать про підвищений ризик аневризми та розшарування аорти після прийому фторхінолонів, особливо у пацієнтів літнього віку.

Таким чином, фторхінолони слід застосовувати тільки після ретельної оцінки користі/ризику та після розгляду інших варіантів терапії у пацієнтів із позитивним сімейним анамнезом захворювання аневризмою або у пацієнтів з діагнозом аневризма аорти та/або розшарування аорти, або при наявності факторів ризику чи умов, що спричиняють аневризму і розшарування аорти (наприклад, синдром Марфана, судинний синдром Елерса–Данло, артеріїт Такаясу, гігантоклітинний артеріїт, хвороба Бехчета, артеріальна гіпертензія, відомий атеросклероз).

У разі виникнення раптового абдомінального болю, болю у грудях або у спині пацієнтам слід порадити негайно звернутися до лікаря у відділення невідкладної допомоги.

Дизглікемія.

Як і при застосуванні інших хінолонів, порушення рівня глюкози, як гіпоглікемія так і гіперглікемія, виникали у хворих на діабет, які отримували пероральні препарати для лікування цукрового діабету (наприклад глібенкламід), чи інсулін. Частіше такі реакції виникали у пацієнтів літнього віку. Були зафіксовані випадки гіпоглікемічної коми. Рекомендується проводити ретельний контроль рівня глюкози крові у всіх хворих на діабет (див. розділ «Побічні реакції»).

Травний тракт.

Виникнення протягом і після лікування тяжкої і стійкої діареї може бути проявом тяжкого шлунково-кишкового захворювання (наприклад псевдомембранозного коліту, що загрожує життю), яке вимагає негайного лікування. У таких випадках прийом препарату необхідно припинити і розпочати застосування відповідної терапії. Препарати, що інгібують перистальтику, протипоказані.

Може спостерігатися минуще збільшення активності трансаміназ, лужної фосфатази або холестатична жовтяниця, особливо у пацієнтів із захворюванням печінки в анамнезі.

Нирки та сечовидільна система.

Повідомлялося про кристалурію, пов’язану із застосуванням ципрофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнти, які приймають ципрофлоксацин, повинні отримувати достатню кількість рідини. Слід уникати надмірної лужності сечі.

Порушення функції нирок.

Оскільки ципрофлоксацин виводиться переважно у незміненій формі нирками, для пацієнтів з порушенням функції нирок необхідно корегувати дозу, як описано у розділі «Спосіб застосування та дози», щоб уникнути підвищення частоти побічних реакцій, спричинених накопиченням ципрофлоксацину.

Гепатобіліарна система.

При застосуванні ципрофлоксацину повідомлялося про випадки розвитку некрозу печінки та печінкової недостатності, що загрожує життю пацієнта (див. розділ «Побічні реакції»). У разі появи будь-яких симптомів захворювання печінки (таких як анорексія, жовтяниця, темна сеча, свербіж або напруженість передньої черевної стінки) лікування слід припинити.

Нервова система.

Хворим на епілепсію і пацієнтам, які мають в анамнезі порушення функції центральної нервової системи (наприклад зниження судомного порога, судоми, зниження кровообігу в судинах мозку, органічні ушкодження мозку та інсульт), можна застосовувати препарат, лише якщо очікувана користь переважає над можливим ризиком. У деяких випадках побічні реакції з боку центральної нервової системи спостерігаються уже після першого прийому препарату. У поодиноких випадках можуть прогресувати депресія або психоз. У таких випадках прийом препарату необхідно припинити.

Периферична нейропатія

У пацієнтів, які отримували хінолони та фторхінолони, були зареєстровані випадки сенсорної або сенсомоторної полінейропатії, що призводять до парестезії, гіпестезії, дизестезії або слабкості. У разі виникнення симптомів нейропатії, таких як біль, печіння, поколювання, оніміння або слабкість, пацієнтам, які застосовують препарат, необхідно поінформувати свого лікаря, аби запобігти розвитку потенційно необоротного стану.

Тинідазол у складі Цифрану СТ інколи спричиняв різні неврологічні порушення, такі як запаморочення, атаксії, периферичні нейропатії, і лише зрідка – судоми. У разі появи будь-яких неврологічних порушень препарат слід відмінити.

Підвищена чутливість до препарату.

У деяких випадках гіперчутливість та алергічні реакції спостерігаються вже після першого прийому препарату. Вкрай рідко можуть проявлятися анафілактичні/анафілактоїдні реакції, аж до шоку, що загрожує життю пацієнта. У деяких випадках вони спостерігаються уже після першого прийому ципрофлоксацину. У такому разі прийом препарату необхідно призупинити і негайно провести медикаментозне лікування.

Кістково-м’язова система.

Загалом ципрофлоксацин не можна застосовувати пацієнтам із захворюваннями сухожиль або розладами, пов’язаними із застосуванням хінолонів в анамнезі. Однак у рідкісних випадках після мікробіологічного дослідження збудника та оцінки співвідношення користь/ризик цим пацієнтам можна призначати ципрофлоксацин для лікування окремих тяжких інфекційних процесів, а саме у разі неефективності стандартної терапії або бактеріальної резистентності, коли результати мікробіологічних досліджень виправдовують застосування ципрофлоксацину.

Тендиніт і розрив сухожилля

Загалом ципрофлоксацин не можна застосовувати пацієнтам із захворюваннями сухожиль або розладами, пов’язаними із застосуванням хінолонів в анамнезі. Попри це, в рідкісних випадках після мікробіологічного дослідження збудника та оцінки співвідношення користь/ризик цим пацієнтам можна призначати ципрофлоксацин для лікування окремих тяжких інфекційних процесів, а саме – у випадку неефективності стандартної терапії або бактеріальної резистентності, коли результати мікробіологічних досліджень виправдовують застосування ципрофлоксацину. Тендиніт і розрив сухожилля (не обмежуючись ахілловим сухожиллям), іноді двобічний, можуть виникати вже протягом 48 годин після початку лікування хінолонами та фторхінолонами і навіть впродовж декількох місяців після припинення лікування. Ризик розвитку тендиніту та розриву сухожилля збільшується у пацієнтів літнього віку, пацієнтів із порушеннями функції нирок, пацієнтів із трансплантацією цілісних органів та пацієнтів, які лікувалися одночасно кортикостероїдами. Таким чином, слід уникати одночасного застосування кортикостероїдів.

При перших ознаках тендиніту (наприклад, болючий набряк, запалення) лікування препаратом слід припинити, також слід розглянути альтернативне лікування. Пошкоджену кінцівку(и) слід лікувати належним чином (наприклад, іммобілізація). Кортикостероїди не слід застосовувати у разі виникнення ознак тендинопатії.

Розлади зору

Якщо спостерігається послаблення зору або будь-який вплив на очі, необхідно проконсультуватися з лікарем.

Шкіра.

Ципрофлоксацин спричиняє виникнення реакцій фоточутливості. Пацієнтам, які приймають препарат, необхідно уникати інтенсивного ультрафіолетового опромінення. При виникненні реакцій фоточутливості (наприклад подібних до сонячних опіків) терапію препаратом необхідно припинити.

Цитохром Р 450.

Відомо, що ципрофлоксацин є помірним інгібітором ензимів 1А2 цитохрому Р450. Слід дотримуватись обережності при одночасному застосуванні ципрофлоксацину і препаратів, що метаболізуються цими ензимами, таких як теофілін, метилксантин, кофеїн, дулоксетин, клозапін та інші, бо збільшення концентрації цих препаратів у сироватці крові може викликати специфічні побічні ефекти. Під час лікування та щонайменше протягом 72 годин після лікування Цифраном СТ (через наявність тинідазолу) слід уникати вживання алкогольних напоїв, враховуючи можливість антабусоподібної реакції (припливи, колікоподібний біль у животі, тахікардія).

Вплив на результати лабораторних аналізів

Ципрофлоксацин in vitro може впливати на результати посіву на Mycobacterium spp. шляхом пригнічення росту культури мікобактерій, що може призвести до хибно негативних результатів аналізу посіву у пацієнтів, які приймають ципрофлоксацин.

Упродовж лікування препаратом можливі зміни деяких лабораторних показників: поява осаду в сечі; тимчасове підвищення концентрації сечовини, креатиніну, білірубіну, печінкових трансаміназ у сироватці крові; в окремих випадках – гіперглікемія, кристалурія або гематурія, зміна показників протромбіну. У хворих із порушеннями функції печінки та/або нирок рекомендується контролювати концентрації ципрофлоксацину у плазмі крові.

Не рекомендовано застосувати препарат пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактози Лаппа чи мальабсорбцію глюкозо-галактози.

Слід уникати одночасного прийому таблеток і молочних або збагачених кальцієм продуктів (наприклад молоко, йогурт, соки з підвищеним вмістом кальцію). Решта продуктів із вмістом кальцію не впливають на всмоктування ципрофлоксацину.

Препарат не показаний для лікування гострого тонзиліту (тонзилярної ангіни).

Цифран СТ не можна призначати вагітним і жінкам, які годують груддю.

Зважаючи на дані випробувань на тваринах, не можна повністю виключити ймовірність пошкодження суглобних хрящів у новонароджених, тоді як можливість тератогенних ефектів (мальформацій) не підтверджена.

Тинідазол проникає у грудне молоко, де його виявляють протягом щонайменше 72 годин після застосування. Жінкам не слід годувати груддю під час застосування препарату та протягом принаймні 3 днів після відміни препарату.

Пацієнтам, які приймають Цифран СТ, слід утримуватися від діяльності, що потребує підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій, а також від керування транспортними засобами.

Цифран СТ приймати внутрішньо, запиваючи достатньою кількістю води. Режим дозування і тривалість лікування визначає лікар індивідуально залежно від локалізації, ступеня тяжкості перебігу патологічного процесу, а також чутливості збудників захворювання.

Дорослим рекомендується 1 таблетка 2 рази на добу.

Максимальна добова доза становить 2 таблетки Цифрану СТ.

Пацієнти літнього віку повинні отримувати дозу залежно від тяжкістю інфекції та кліренсу креатиніну пацієнта. Для хворих з кліренсом креатиніну від 31 до 60 мл/хв максимальна добова доза препарату повинна становити 2 таблетки на добу, для хворих з кліренсом креатиніну 30 мл/хв або менше – 1 таблетка на добу.

Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання, клінічного перебігу та бактеріологічного профілю.

Курс лікування при гострих неускладнених інфекціях – від 1 до 7 днів, при лікуванні ускладнених та хронічних рецидивуючих інфекцій – 10–14 днів. При інфекціях, спричинених стрептококами, лікування слід продовжити як мінімум 10 днів для уникнення ризику розвитку ускладнень надалі. При інфекціях, спричинених Chlamydia, курс лікування також має тривати щонайменше 10 днів. При остеомієліті курс лікування може становити до 2 місяців. У хворих зі зниженим імунітетом лікування слід проводити протягом усього періоду нейтропенії. Прийом Цифрану СТ необхідно продовжувати протягом 2 діб після зникнення симптомів захворювання.

Діти.

Не застосовувати дітям.

Унаслідок передозування при пероральному застосуванні ципрофлоксацину у деяких випадках відзначалась оборотна токсична дія на паренхіму нирок. Тому у випадку передозування, крім проведення звичайних заходів (промивання шлунка, застосування засобів, які спричиняють блювання, введення великої кількості рідини, створення кислої реакції сечі), рекомендується також контролювати стан функцій нирок та приймати антациди, що містять магній та кальцій, які знижують абсорбцію ципрофлоксацину. За допомогою гемодіалізу виводиться тільки невелика кількість ципрофлоксацину (

Специфічний антидот невідомий.

Повідомлялося про несерйозні випадки передозування у пацієнтів, які застосовували тинідазол, але вони не дають повної картини про симптоми передозування.

Специфічного антидоту для лікування передозування тинідазолу не існує. Лікування має бути симптоматичним та підтримуючим. Корисним може бути промивання шлунка. Тинідазол легко видаляється під час гемодіалізу.

Спричинені ципрофлоксацином.

Інфекції та інвазії:

кандидоз – нечасто;

антибіотикоасоційований коліт – рідко, дуже рідко – з летальним наслідком.

З боку кровотворної і лімфатичної систем:

еозинофілія – нечасто;

лейкопенія, анемія, нейтропенія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитоз – рідко;

гемолітична анемія, агранулоцитоз, панцитопенія (що загрожує життю), пригнічення кісткового мозку (що загрожує життю) – дуже рідко.

З боку імунної системи:

алергічні реакції, алергічний/ангіоневротичний набряк – рідко;

анафілактоїдні реакції, анафілактичний шок (що загрожує життю) і реакції, подібні до сироваткової хвороби – дуже рідко.

Психічні розлади*:

психомоторна збудливість/тривожність – нечасто;

сплутаність свідомості і дезорієнтація, неспокій, підвищена сонливість, депресія (що може призводити до виникнення суїцидальних думок та поведінки), галюцинації – рідко;

психози – дуже рідко.

Манія, включаючи гіпоманію – частота не встановлена.

З боку нервової системи*:

головний біль, запаморочення, розлади сну, порушення смаку – нечасто;

парестезії, дизестезії, гіпестезії, тремор, судоми, вертиго – рідко;

мігрень, порушення координації, порушення нюху, гіперестезія і внутрішньочерепна гіпертензія – дуже рідко;

периферична нейропатія та полінейропатія – частота невідома.

З боку органів зору*:

порушення зору (наприклад диплопія, візуальні аномалії, хроматопсія) – рідко;

порушення сприйняття кольорів – дуже рідко.

З боку органів чуття і лабіринтні розлади*:

дзвін у вухах, глухота – рідко;

порушення слуху – дуже рідко.

З боку серцево-судинної системи:

тахікардія – рідко;

вазодилатація, зниження артеріального тиску, непритомність – рідко;

васкуліти – дуже рідко;

подовження інтервалу QT, шлуночкова аритмія, двонаправлена шлуночкова тахікардія – частота невідома.

З боку системи дихання:

диспное (включаючи астматичні стани) – рідко.

З боку шлунково-кишкового тракту:

анорексія – нечасто;

нудота, діарея – часто;

блювання, гіркота у роті, біль в епігастрії, диспептичні розлади, метеоризм, антибіотикоасоційований коліт (дуже рідко – з летальним наслідком) – нечасто;

панкреатит – дуже рідко.

З боку ендокринної системи: гіперглікемія, гіпоглікемія (випадки гіпоглікемічної коми);

синдром порушення секреції антидіуретичного гормону;

З боку печінки і жовчовивідних шляхів:

транзиторне підвищення рівня трансаміназ, гіпербілірубінемія – нечасто;

порушення функції печінки, жовтяниця, гепатит (неінфекційний) – рідко;

некроз печінки (що дуже рідко прогресує до печінкової недостатності, яка загрожує життю) – дуже рідко.

З боку шкіри і підшкірної клітковини:

висипи (петехіальні, макульозні, уртикарні тощо), свербіж, кропив’янка – нечасто;

реакції фоточутливості, поява неспецифічних пухирів – рідко;

петехії, мультиформна еритема, вузликова еритема, синдром Стівенса–Джонсона і токсичний епідермальний некроліз – дуже рідко.

Гострий генералізований екзантематозний пустульоз (ГГЕП), DRESS-синдром з еозинофілією та системними проявами – частота не встановлена.

З боку скелетно-м’язової системи і сполучної тканини*:

артралгії – нечасто;

міалгії, артрити, підвищення м’язового тонусу і судоми – рідко;

м’язова слабкість, тендиніти, розриви сухожиль (переважно ахіллових), загострення симптомів міастенії – дуже рідко.

З боку сечовидільної системи:

порушення функції нирок – нечасто;

тубулоінтерстиціальний нефрит, ниркова недостатність, гематурія, кристалурія – рідко.

З боку організму в цілому:

неспецифічний больовий синдром, загальне нездужання, cлабкість, гарячка – нечасто;

набряки, підвищена пітливість (гіпергідроз) – рідко;

порушення ходи – дуже рідко.

Відхилення лабораторних показників:

підвищення рівня печінкових ферментів (аланінамінотрансфераза, аспартатамінотрансфераза, лужна фосфатаза), порушення функції печінки, підвищення рівня креатиніну і сечовини в сироватці крові – нечасто;

зміна показників протромбіну – рідко;

підвищення рівнів амілази і ліпази – дуже рідко.

*Ці реакції фіксувалися під час постмаркетингового періоду і спостерігалися переважно у пацієнтів з додатковими факторами ризику пролонгації інтервалу QT (див. розділ «Особливості застосування»).

Інші: псевдопухлини мозку.

Лабораторні показники: нечасто – підвищення рівня лужної фосфатази крові; рідко – відхилення від норми рівня протромбіну, підвищені активності амілази, частота невідома – підвищене міжнародне нормалізоване відношення (МНВ) у пацієнтів, які отримували антагоністи вітаміну К.

* У дуже рідкісних випадках у пацієнтів, які отримували хінолони та фторхінолони, незалежно від наявних факторів ризику, повідомляли про тривалі (протягом місяців або років) інвалідизуючі та потенційно незворотні серйозні побічні реакції, які впливають на різні системи, а іноді на декілька систем одразу, та органи чуття (у тому числі реакції, такі як тендиніт, розрив сухожилля, артралгія, біль у кінцівках, порушення ходи, невропатія, пов’язані з парестезією, депресія, втома, порушення пам’яті, порушення сну, порушення слуху, зору, смаку та запаху).

Спричинені тинідазолом.

Побічні реакції, про які повідомляли, як правило, виникали нечасто, були легкими та минали самостійно.

З боку системи крові та лімфатичної системи: транзиторна лейкопенія.

З боку нервової системи: атаксія, судоми (рідко), запаморочення, головний біль, гіпестезія, парестезія, периферична нейропатія, порушення чутливості, вертиго, металевий присмак у роті, припливи крові.

З боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі, відчуття гіркоти в роті, анорексія, діарея, наліт на язиці, глосит, нудота, стоматит, блювання.

З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: реакції гіперчутливості, іноді тяжкі, спостерігаються рідко та проявляються у формі висипань на шкірі (петехіальних, макульозних, уртикарних), свербежу, гіперемії, кропив’янки та ангіоневротичного набряку.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: забарвлення сечі у темний колір.

Порушення загального стану та пов’язані зі способом застосування препарату: підвищення температури тіла, підвищена втомлюваність.

2 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 ºС у сухому, недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток у блістері; по 1 блістеру в картонній коробці.

За рецептом.

Сан Фармасьютикал Індастріз Лімітед.

Sun Pharmaceutical Industries Limited.

Адреса

Індастріал Ареа 3, Девас - 455001, Індія

Industrial Area 3, Dewas, 455001, India