Торгівельна назва | Вермокс |
Діючі речовини | Мебендазол |
Кількість діючої речовини: | 100 мг |
Форма випуску: | таблетки для внутрішнього застосування |
Кількість в упаковці: | 6 таблеток |
Первинна упаковка: | блістер |
Спосіб застосування: | Орально |
Взаємодія з їжею: | Не має значення |
Температура зберігання: | від 15°C до 30°C |
Чутливість до світла: | Не чутливий |
Ознака: | Імпортний |
Походження: | Хімічний |
Ринковий статус: | Оригінал |
Виробник: | ЛУЗОМЕДІКАМЕНТА СОСЬЄДАДЕ ТЕКНІКА ФАРМАСЕУТІКА С.А. |
Країна виробництва: | Португалія |
Заявник: | Джонсон і Джонсон Україна |
Умови відпуску: | За рецептом |
Код АТС P Протипаразитарні препарати P02 Протиглисні засоби P02C Засоби, що застосовуються при нематодозах P02CA Похідні бензимідазолу P02CA01 Мебендазол |
Вермоксом (VERMOX)
MEBENDAZOLUM P02C A01
Склад лікарського засобу:
табл. 100 мг, № 6
мебендазол | 100 мг |
Допоміжні речовини: натрію лаурилсульфат, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, натрію сахарат, тальк, крохмаль, лактоза.
№ UA / 7363/01/01 від 04.12.2007 до 04.12.2012
Фармакологічні властивості
Вермокс є антігельмінтним препаратом широкого спектру дії. Активна речовина препарату - мебендазол - селективно порушує утворення клітинного тубуліну у гельмінтів, що призводить до гальмування транспорту і всмоктування поживних речовин, зокрема, відзначено зниження утилізація глюкози. В результаті розвивається аутолиз кишкового каналу гельмінта, що приводить до його загибелі.
Після прийому всередину препарат всмоктується незначно. Невелика його частина, потрапляючи в кров, на 90% зв'язується з білками плазми крові та метаболізується в печінці.
Показання
інвазії, викликані Enterobius vermicularis, Trichuris trichiura, Ascaris lumbricoides, Ancylostoma duodenale, Necator americanus, Strongyloides stercoralis, Taenia spp. (Taenia solium і ін.), А також змішані інвазії, обумовлені вказаними гельмінтами.
Спосіб застосування
при ентеробіозі дорослим і дітям призначають 1 таблетку вермоксом одноразово. Оскільки можливі повторні інвазії, рекомендується повторний прийом препарату через 2 та 4 тижні в тій же дозі.
При аскаридозі, трихоцефальозі, анкілостомідозі або комбінованих гельмінтних инвазиях дорослим і дітям призначають по 1 таблетці 2 рази на добу (вранці та ввечері) протягом 3 днів.
При теніозі та стронгілоідозі дорослим рекомендують приймати по 2 таблетки 2 рази на добу протягом 3 днів, до повного лікування, дітям - по 1 таблетці 2 рази на добу протягом 3 днів.
Під час лікування вермоксом не потрібно дотримання дієти та застосування послаблюючих засобів.
Протипоказання:
підвищена чутливість до препарату, період вагітності та годування груддю, вік до 2 років.
ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ:
можливі минуща біль в області живота і діарея, алергічні реакції (шкірний висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк).
ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ:
при застосуванні вермоксом (протягом 24 годин після прийому препарату) вживання алкоголю заборонено.
Взаємодія з іншими лікарськими
не слід призначати одночасно Вермокс з левамізолом або липофильними препаратами (підвищується токсичність), з циметидином (підвищується концентрація мебендазола в плазмі крові).
Умови та термін зберігання
при випадковому передозуванні можуть виникати спазми кишечника, нудота, блювота, діарея. Специфічного антидоту немає. Рекомендується промивання шлунка водним розчином марганцевокислого калію (20 мг / 100 мл), прийом активованого вугілля.
УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:
при температурі 15-30 °C.
Опис препарату Вермокс табл. 100мг №6 на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.
Відгуки
Упаковка / 6 шт.
80.70 грн.діюча речовина: mebendazole;
1 таблетка містить 100 мг мебендазолу;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), тальк, крохмаль кукурудзяний, сахарин натрію, магнію стеарат, олія бавовняна гідрогенізована, ароматизатор апельсиновий, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію лаурилсульфат, оранжево-жовтий S (Е 110).
Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: кругла плоска таблетка зі скошеними краями блідо-оранжевого кольору, з гравіюваннями «Ме» і «100», що розділені лінією розлому з одного боку та з гравіюванням «JANSSEN» – з іншого.
Антигельмінтні засоби. Код АТХ Р02С А01.
Мебендазол діє локально у просвіті кишечнику, перешкоджаючи утворенню клітинного тубуліну у гельмінтів, що призводить до порушення процесів утилізації глюкози і травлення та автолізу паразита.
Немає доказів ефективності Вермоксу® у лікуванні цистицеркозу.
Абсорбція. Після перорального застосування < 10 % дози досягає системного кровотоку через неповну абсорбцію та екстенсивний пресистемний метаболізм (ефект першого проходження). Максимум концентрації у плазмі крові спостерігається через 2-4 години після застосування. Одночасне застосування препарату із висококалорійною їжею призводить до незначного підвищення біодоступності мебендазолу.
Розподіл. 90-95 % дози препарату зв’язується з білками плазми крові. Об’єм розподілу становить від 1 до 2 л/кг, що свідчить про здатність мебендазолу проникати крізь стінки судин. Це підтверджується даними хворих, які постійно приймають мебендазол (40 мг/кг/добу впродовж 3-21 місяців).
Метаболізм. Після перорального застосування мебендазол метаболізується переважно у печінці. Плазмова концентрація його головних метаболітів значно перевищує концентрацію мебендазолу. Порушення функцій печінки, порушення метаболізму або елімінації з жовчю може призвести до підвищення плазмового рівня мебендазолу.
Виведення. Мебендазол, кон’юговані форми мебендазолу та його метаболіти частково піддаються кишково-печінковій рециркуляції та виводяться із сечею та жовчю. Уявний період напіввиведення після перорального застосування у більшості пацієнтів становить 3-6 годин.
Фармакокінетика у рівноважному стані.
При тривалій терапії (40 мг/кг/добу протягом 3-21 місяців) концентрація мебендазолу та його основних метаболітів у плазмі крові збільшується, у результаті чого приблизно у 3 рази збільшується його експозиція у рівноважному стані порівняно з одноразовим застосуванням.
Лікування інвазій, таких як: ентеробіоз, аскаридоз, анкілостомоз, стронгілоїдоз, трихоцефальоз, теніоз, некатороз.
Гіперчутливість до мебендазолу або до будь-якої допоміжної речовини.
Одночасне застосування з циметидином може призвести до посилення ефекту Вермоксу® за рахунок пригнічення його метаболізму у печінці та підвищення концентрації мебендазолу у плазмі крові.
Слід уникати одночасного застосування мебендазолу та метронідазолу (див. розділ «Особливості застосування»).
При прийомі препарату немає необхідності у призначенні дієти або застосуванні проносних засобів.
Результати клінічних досліджень вказують на можливий зв’язок між застосуванням мебендазолу та метронідазолу і виникненням синдрому Стівенса-Джонсона/токсичного епідермального некролізу. Слід уникати одночасного застосування мебендазолу та метронідазолу.
Барвник оранжево-жовтий S (Е 110) може спричинити алергічні реакції.
Вермокс® протипоказаний у період вагітності, тому вагітним пацієнткам або тим, які підозрюють вагітність, не слід застосовувати препарат.
Годування груддю.
Невідомо, чи проникає мебендазол у грудне молоко, тому не рекомендовано годування груддю при застосуванні Вермоксу®.
Здатність до народжування.
Результати досліджень показали, що Вермокс® не впливає на здатність до народжування, при прийомі в дозах до 10 мг/кг в день включно.
Вермокс® не впливає на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами, але слід враховувати можливість розвитку небажаних реакцій з боку нервової системи (див. розділ «Побічні реакції»)
Для перорального застосування.
Таблетку можна розжовувати або ковтати цілою. Слід подрібнити таблетку перед тим, як давати її дитині. Прийом лікарського засобу дитиною має проходити під наглядом батьків.
Діти.
Застосовувати для лікування дітей віком від 2 років.
У пацієнтів, які застосовували дози вищі за рекомендовані або лікувалися протягом тривалого часу, рідко спостерігалися алопеція, оборотні порушення функції печінки, гепатит, агранулоцитоз, нейтропенія та гломерулонефрит. Окрім агранулоцитозу та гломерулонефриту, ці побічні реакції спостерігалися і у пацієнтів, які застосовували мебендазол у стандартному дозуванні (див. розділ «Побічні реакції»).
Симптоми. При випадковому передозуванні можуть спостерігатися спазми у черевній ділянці, нудота, блювання та діарея.
Лікування. Специфічного антидоту немає. Одразу після прийому мебендазолу внутрішньо можна провести промивання шлунка. Якщо це виправдано, можна призначити активоване вугілля.
У рекомендованих дозах Вермокс® зазвичай добре переноситься. У пацієнтів зі значним паразитарним навантаженням спостерігалися діарея та біль у животі під час застосування Вермоксу®.
Безпека Вермоксу® визначалася у 6276 пацієнтів, які брали участь у 39 клінічних дослідженнях застосування препарату для лікування одиничних або змішаних паразитарних інвазій шлунково-кишкового тракту. У ході цих клінічних випробувань в ≥ 1 % пацієнтів, які отримували лікування препаратом Вермокс® не спостерігалося побічних реакцій (ПР).
Побічні реакції, виявлені під час клінічних досліджень та у постмаркетинговому періоді, зазначені у таблиці 1. За частотою небажані реакції класифіковані наступним чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (≥1/1000 до < 1/100), рідко (≥ 1/10000 до <1/1000), дуже рідко (< 1/10000), та невідомо (частота не може бути визначена з доступних даних).
Таблиця 1.
Системи органів |
Побічні реакції |
||
Частота реакції |
|||
часто (≥ 1/100 до < 1/10) |
нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100), |
рідко (≥ 1/10000 <1/1000), |
|
З боку крові та лімфатичної системи |
- |
- |
нейтропеніяb |
З боку імунної системи |
- |
- |
гіперчутливість, включаючи анафілактичні та анафілактоїдні реакціїb |
З боку центральної нервової системи |
- |
- |
судомиb, запамороченняb |
З боку шлунково-кишкового тракту |
біль у животіa |
дискомфорт у животіa, діареяa, метеоризмa |
- |
З боку гепатобіліарної системи |
- |
- |
гепатитb, підвищення активності печінкових ферментівb |
З боку шкіри та підшкірної клітковини |
- |
- |
висипанняa, токсичний епідермальний некролізb, синдром Стівенса-Джонсонаb, екзантемаb, набряк Квінкеb, кропив'янкаb, алопеціяb |
a Дані щодо частоти побічних реакцій отримані у ході клінічних та епідеміологічних досліджень.
b Побічні реакції, що не спостерігалися під час клінічних досліджень, частота розвитку яких визначена за допомогою «правила 3» рекомендацій щодо короткої характеристики препарату (КХП) від 2009 р.
3 роки.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі на вище 30 ºС. Зберігати в недоступному для дітей місці.
По 6 таблеток у блістері з плівки ПВХ та фольги алюмінієвої; по 1 блістеру у картонній пачці.
За рецептом.
Люсомедикамента Сосьєдаде Текніка Фармацеутика, С. А./
Lusomedicamenta Sociedade Técnica Farmaceutica, S.A.
Адреса
Естрада Консільєрі Педрозо, 69 – В, Квеліз де Байксо, 2730-055 Баркарена, Португалія/
Estrada Consiglieri Pedroso, n.º 69 – B, Queluz de Baixo, 2730-055 Barcarena, Portugal.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
Рейтинг популярності базується на фактичній кількості замовлень клієнтами сайту за останні 30 днів. Чим більше замовлень, тим вище рейтинг.
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}