Аденурік

Аденурік — оригінальний німецький лікарський препарат фармацевтичної компанії «Менаріні-Фон Хейден ГмбХ». Діючою речовиною медикаменту є фебуксостат. Допоміжними компонентами є целюлоза мікрокристалічна, лактоза, кремнію діоксид, магнію стеарат, полівініловий спирт та інші речовини.

Фебуксостат — це селективний інгібітор ксантиноксидази, який знижує концентрацію сечової кислоти в сироватці крові.

На фармацевтичному ринку України медикамент випускають у формі таблеток:

• Аденурік таблетки у плівковій оболонці 80 мг № 28;
• Аденурік таблетки 120 мг № 28.

Механізм дії. Сечова кислота є кінцевим продуктом метаболізму пуринів у людини і утворюється за такої реакції: гіпоксантин → ксантин → сечова кислота. Ксантиноксидаза є каталізатором обох етапів цієї реакції. Фебуксостат є похідним 2-арилтіазолу, терапевтична дія якого пов'язана із зменшенням концентрації сечової кислоти у сироватці крові шляхом селективного пригнічення ксантиноксидази. Фебуксостат - це потужний і селективний непуриновий інгібітор ксантиноксидази (NP-SIXO), його Кі (константа пригнічення) in vitro становить менше 1 наномолей. Було показано, що фебуксостат значною мірою пригнічує активність як окисленої, так і відновленої форми ксантиноксидази. У терапевтичних концентраціях фебуксостат не пригнічує інші ферменти, що беруть участь у метаболізмі пуринів або піримідинів як гуаніндезаміназа, гіпоксантингуанінфосфорибозилтрансфераза, оротатфосфорибозилтрансфераза, оротидинмонофосфатфосде.

Подагра. Ефективність препарату АДЕНУРІК була підтверджена в фазі 3 трьох основних досліджень (два основних дослідження APEX і FACT і додаткове дослідження CONFIRMS, описані нижче), які включали 4101 пацієнта із гіперурикемією і подагрою. У кожному з цих основних досліджень фази 3 АДЕНУРІК більш ефективно знижував сироваткову концентрацію сечової кислоти і підтримував її на належному рівні в порівнянні з алопуринолом. Первинною кінцевою точкою ефективності в дослідженнях APEX і FACT була частка пацієнтів, у яких протягом останніх трьох місяців концентрація сечової кислоти в сироватці не перевищувала 6,0 мг/дл (357 мкмоль/л). У додатковому дослідженні CONFIRMS фази 3, результати якого стали доступні після першої реєстрації препарату АДЕНУРІК, первинною кінцевою точкою ефективності була частка пацієнтів, у яких концентрація сечової кислоти в сироватці не перевищувала 6,0 мг/дл на момент останнього візиту. У ці дослідження не включали пацієнтів, які перенесли трансплантацію органів.

Синдром лізису пухлини (СЛП). Ефективність та безпека застосування АДЕНУРІКУ для профілактики і лікування при СЛП оцінювали в дослідженні FLORENCE (FLO-01). АДЕНУРІК продемонстрував найкращу і більш швидку дію відносно зниження рівня уратів у порівнянні з алопуринолом.

Фармакокінетика.

У здорових добровольців максимальна концентрація у плазмі (max) та площа під кривою (AUC) збільшувалися пропорційно дозі після одноразового та багаторазового застосування фебуксостату у дозах від 10 до 120 мг. При дозах від 120 до 300 мг збільшення AUC було більшим, ніж пропорційно дозі. При застосуванні доз 10-240 мг кожні 24 години накопичення фебуксостату не спостерігалося. Передбачуваний середній термінальний напіввиведення (t1/2) фебуксостату становив приблизно 5-8 годин. Було проведено популяційний аналіз фармакокінетики/фармакодинаміки за даними, отриманими за участю 211 пацієнтів з гіперурикемією та подагрою, які застосовували АДЕНУРИК у дозах 40-240 мг 1 раз на добу. Загалом отримані значення фармакокінетичних параметрів відповідають таким у здорових добровольців, які є хорошою моделлю для оцінки фармакокінетики/фармакодинаміки препарату у пацієнтів з подагрою.

Всмоктування. Фебуксостат швидко (tmax (час досягнення максимальної концентрації) 1,0-1,5 години) і добре (принаймні 84%) всмоктується. При одноразовому та багаторазовому застосуванні фебуксостату перорально у дозах 80 або 120 мг 1 раз на добу максимальна концентрація відповідно становить 2,8-3,2 мкг/мл та 5,0-5,3 мкг/мл. Абсолютне біодоступність таблеток фебуксостату не аналізувалося. При багаторазовому застосуванні в дозі 80 мг 1 раз на добу або при одноразовому застосуванні в дозі 120 мг у поєднанні з жирною їжею максимальна концентрація знизилася на 49% та 38%, а AUC – на 18% та 16% відповідно. Однак це не супроводжувалося клінічно значущими змінами ступеня зменшення рівня сечової кислоти у сироватці крові (при багаторазовому застосуванні у дозі 80 мг). Таким чином АДЕНУРИК можна застосовувати незалежно від їди.

Розподіл. Очікуваний об'єм розподілу в рівноважному стані (Vss/F) для фебуксостату змінюється від 29 до 75 л після перорального застосування в дозі 10-300 мг. Ступінь зв'язування фебуксостату з білками плазми (головним чином з альбуміном) становить 99,2% і не змінюється при підвищенні дози з 80 мг до 120 мг. Для активних метаболітів фебуксостату рівень зв'язування з білками плазми коливається від 82 до 91%.

Метаболізм. Фебуксостат активно метаболізується шляхом кон'югації за участю уридиндифосфату глюкуронілтрансферази (УДФ-глюкуронілтрансферази) та окислення за участю ферментів системи цитохрому Р450 (CYP). Всього ідентифіковано 4 фармакологічно активні гідроксильні метаболіти фебуксостату; 3 з них було виявлено у плазмі людини. Дослідження in vitro на мікросомах печінки людини показали, що ці окислені метаболіти утворюються переважно під дією CYP1А1, CYP1А2, CYP2С8 або CYP2С9, тоді як фебуксостату глюкуронід утворюється головним чином під дією УДФ-глюкуронілтрансфераз.

Висновок. Фебуксостат виводиться з організму через печінку та нирки. Після перорального застосування 14С-фебуксостату в дозі 80 мг приблизно 49% виводилося із сечею у незміненому вигляді фебуксостату (3%), ацилглюкуроніду діючої речовини (30%), відомих окислених метаболітів та їх кон'югатів (13%) та інших невідомих метаболітів. ). Крім ниркової екскреції, приблизно 45% дози виводилося з калом у незміненому вигляді фебуксостату (12%), ацилглюкуроніду діючої речовини (1%), відомих окислених метаболітів та кон'югатів (25%) та інших невідомих метаболітів (7%).

Лікарський засіб Аденурік рекомендується до застосування в терапії такого захворювання, як хронічна гіперглікемія, яка супроводжується відкладанням кристалів уратів. А також за наявності тофусів і подагричного артриту.

Таблетки Аденурік слід застосовувати в дозі 80 мг 1 р/добу незалежно від уживання їжі. Якщо ж у крові показник сечової кислоти від 6 мг/дл (357 мкмоль/л), то через 2–4 тижні терапії дозу Аденуріку дозволено підвищити до 120 г 1 р/добу.

Терапевтичний ефект наступає досить швидко, тому повторне визначення концентрації сечовини у плазмі крові можливе через 2 тижні.

Профілактика нападів подагри повинна тривати не менш ніж 6 місяців.

• Гіперчутливість до активного компонента медикаменту Аденурік, вказаному у складі;
• ішемічна хвороба серця;
• серцева недостатність;
• непереносимість галактози, недостатність лактази;
• дитячий вік до 18 років.

Протягом вагітності й у період лактації назначати медикамент Аденурік не рекомендовано.

З обережністю необхідно застосовувати препарат пацієнтам із порушенням функції щитоподібної залози й людям, що приймають теофілін.

У дослідженнях APEX та FACT у загальній групі фебуксостату порівняно з групою алопуринолу повідомлялося про збільшення кількості порушень з боку серцево-судинної системи (Anti-Platelet Trialists 'Collaboration (APTC)) (визначення кінцевих точок у групі спільного аналізу антитромбоцитарної терапії) т. ч. з летальним результатом у зв'язку з серцево-судинним захворюванням, інфаркту міокарда без летального результату, інсульту без летального результату) (1,3 порівняно з 0,3 випадків на 100 пацієнтів), на відміну від дослідження CONFIRMS.

У рамках довгострокових широкомасштабних досліджень частота серцево-судинних порушень, про які повідомлялося, становила 1,2 та 0,6 випадків на 100 пацієнто-років для фебуксостату та алопуринолу відповідно.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність. Обмежений досвід застосування фебуксостату під час вагітності свідчить про відсутність несприятливого впливу на перебіг вагітності та здоров’я плода/новонародженого. У ході досліджень на тваринах не було помічено його прямого або непрямого побічного впливу на перебіг вагітності, розвиток ембріона/плода та перебіг пологів. Потенційний ризик для людини невідомий. Фебуксостат не слід застосовувати під час вагітності.

Годування груддю. Невідомо, чи проникає фебуксостат у грудне молоко людини. Дослідження на тваринах показали, що фебуксостат проникає у грудне молоко та виявляє негативний вплив на розвиток новонароджених, яких годують цим молоком. Ризик потрапляння препарату в грудне молоко не може бути виключений. Фебуксостат не слід застосовувати у період годування груддю.

У період застосування ліків Аденурік у клінічних дослідженнях і у процесі спостереження були виявлені такі побічні симптоми, як загострення нападів подагри, нудота, порушення роботи печінки, діарея, набряклість, висипання, тромбоцитопенія, анафілактичні реакції, цукровий діабет, запаморочення, сниження апетиту, підвищення концентрації тиреостимулюючого гормону в крові, шум у вухах, зміна смаку й нюху, парестезії, задишка, кашель, жовчнокам’яна хвороба, алергічні прояви, дерматит, свербіж, плямистий висип, кропив’янка, порушення функції опорно-рухового апарату, скутість суглобів, ниркова недостатність, спрага.

У разі прояву реакцій, не зазначених в інструкції, необхідно звернутися до лікаря.

Можливе спільне застосування Аденуріка з індометацином, колхіцином, гідрохлортіазидом, не змінюючи дозу медикаментів.

При одночасному використанні антацидів із фебуксостатом відбувається гальмування всмоктування останнього.

Індуктори глюкуронізації.

Потужні індуктори ферменту УДФ-глюкуронілтрансферази можуть посилювати метаболізм та знижувати ефективність фебуксостату. У пацієнтів, які приймають потужні індуктори глюкуронізації, рекомендується контролювати рівень сечової кислоти у плазмі через 1-2 тижні одночасної терапії. При відміні індуктора глюкуронізації можливе підвищення рівня фебуксостату у плазмі.

Розиглітазон/субстрати CYP2C8.

Фебуксостат є слабким інгібітором CYP2C8 in vitro. В ході дослідження у здорових добровольців паралельне застосування 120 мг фебуксостату 1 раз на добу та одноразової перорально прийнятої дози розиглітазону 4 мг не впливало на фармакокінетику розиглітазону і його метаболіту N-дезметилрозиглітазону, що демонструє, що фебуксостат не пригнічує фермент CYP2C8 in vivo. Таким чином, одночасне введення фебуксостату і розиглітазону або інших субстратів CYP2C8 не вимагає корекції дози для цих препаратів.

Купити таблетки Аденурік можна в мережі аптек-партнерів МІС Аптека 9-1-1 або замовити за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1, де можна подивитися наявність препарату і його аналогів у найближчих аптеках мережі, забронювати чи оформити доставку товару, тим самим убезпечивши себе від контакту із хворими людьми. На Аденурік ціна в нашій мережі аптек найнижча, у цьому можна переконатися, увівши у вашому інтернет-пошуковику Аденурік ціна Україна.

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. JAMA.