Дарроу

склад:

100 мл розчину містять:

• натрію хлориду - 0,4 г;
• калію хлориду - 0,267 г;
• натрію лактату - 0,594 г;
• допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.

Форма випуску:

флакон 200 мл

Плазмозамінні та перфузійні розчини. Розчини, що застосовуються для корекції порушень електролітного балансу. Електроліти.

Код АТХ В05В В01.

Фармакодинаміка

Ізоосмотичний електролітний розчин із підвищеним вмістом калію та лактату. Останній у печінці трансформується у гідрокарбонат, що надає розчину лужних властивостей. За відсутності порушень функціонального стану печінки та при достатньому забезпеченні клітин киснем лактат виконує роль енергетичного джерела.

Фармакокінетика

При внутрішньовенному введенні складові лікарського засобу швидко виділяються нирками. Лактат метаболізується у печінці.

Препарат використовується для поповнення дефіциту рідини, особливо при дегідратації, яка супроводжується гіпокаліємією та ацидозом. Застосовується також при тривалому введенні пероральних діуретиків з втратою калію, для відновлення водно-електролітного балансу при підготовці хворих до оперативного втручання, в інтра- та післяопераційний період.

Препарат вводиться внутрішньовенно, крапельно дорослим хворим у добовій дозі від 100 мл до 2 л. Дозу призначає лікар залежно від стану хворого. Максимальна швидкість введення калію в організм - 20 ммоль / год.

Купити Дарроу розчин можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. Актуальна на Дарроу ціна вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Зміна рівня електролітів у сироватці крові (гіперкаліємія, гіпернатріємія); гіпергідратація; алергічні або анафілактичні реакції (підвищення температури тіла, свербіж, кашель, чхання, утруднене дихання, локалізована або генералізована кропив'янка, ангіоневротичний набряк); порушення роботи серця.

Швидке введення препарату може спричинити гостру недостатність кровообігу та набряк легень.

Олігурія, анурія, гіперкаліємія, алкалоз, гіпоксемія, лактатемія, гостра дегідратація, набряк легенів, декомпенсована серцева недостатність, еклампсія.

Розчин не можна змішувати з іншими препаратами.

Не рекомендується застосовувати препарат як засіб для розведення антибіотиків, що вводяться шляхом інфузії, а також для розведення протизапальних препаратів.

При застосуванні калійзберігаючих діуретиків, інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) та препаратів калію посилюється ризик розвитку гіперкаліємії.

Можливе збільшення затримки натрію в організмі при одночасному застосуванні таких лікарських засобів: нестероїдних протизапальних препаратів, андрогенів, анаболічних гормонів, естрогенів, кортикотропіну, мінералокортикоїдів, вазодилататорів або гангліоблокаторів.

У зв'язку з наявністю лактату, який олужнює рН, з обережністю слід застосовувати препарат при одночасному застосуванні препаратів, ниркова елімінація яких залежить від рН. Нирковий кліренс саліцилатів, барбітуратів, літію може знижуватися, а симпатоміметиків і стимуляторів (таких як дексамфетаміну сульфат, фенфлураміну гідрохлорид) - може підвищуватися.

Оскільки препарат містить натрію лактат, його з особливою обережністю слід застосовувати пацієнтам, схильним до гіпернатріємії (наприклад, з адренокортикальною недостатністю, нецукровим діабетом або масивним ушкодженням тканин) або пацієнтам із захворюваннями серця.

Внаслідок підвищеного вмісту калію необхідно суворо контролювати швидкість введення і рівень калію в сироватці крові. Слід проводити моніторинг крові та баланс рідини.

У зв'язку з вмістом іонів натрію препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам літнього віку, пацієнтам з артеріальною гіпертензією, нирковою та серцево-судинною недостатністю, із застійною серцевою недостатністю, особливо у післяопераційний період, а також пацієнтам із клінічними станами, що супроводжуються затримкою натрію та набряками, пацієнтам із гіпоксією.

Дарроу розчин, що містить натрій, слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які отримують кортикостероїди або кортикотропін.

Внаслідок підвищеного вмісту калію необхідно суворо контролювати швидкість введення препарату і рівень калію в сироватці крові. Слід приводити моніторинг крові та баланс рідини, а також контролювати серцеву діяльність за допомогою ЕКГ, особливо у пацієнтів, які отримують серцеві глікозиди.

При проведенні інфузійної терапії препаратом необхідно визначати лабораторні показники та давати клінічну оцінку стану пацієнта на основі моніторингу концентрації електролітів, водно-електролітного балансу, рН і рСО2, лактату (при проведенні масивних інфузій).

Застосування внутрішньовенних розчинів може спричинити перевантаження рідиною та/або розчином, гіпергідратацію, застійні явища та набряк легень. Ризик розвитку дилюції обернено пропорційний до концентрації електролітів. Ризик розвитку перевантаження розчином, що спричиняє застійні явища з периферичними набряками та набряком легень, прямо пропорційний концентрації електролітів.

У разі появи будь-яких проявів реакції гіперчутливості негайно припинити введення розчину та провести необхідне лікування.