Депо-Провера

1 мл стерильної водної суспензії містить:

• Медроксипрогестерону ацетату - 150мг
• Допоміжні речовини

1 мл суспензії для ін'єкцій містить:

• Медроксипрогестерону ацетату - 150мг
• Допоміжні речовини

Стерильна водна суспензія по 1 мл в шприці, по 1 шприцу в картонній упаковці.

Стерильна водна суспензія по 1 мл у флаконах, по 1 флакону в картонній упаковці.

Суспензія для ін'єкцій по 3,3 або 6,7 мл у флаконах, по 1 флакону в картонній упаковці.

Придбати Депо-Провера можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. Актуальна ціна на протизаплідні Депо-Провера вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Фармакологічні.
Медроксіпрогестерону ацетат має антиестрогени, антиандрогени та антигонадотропну дію.
Зміни мінеральної щільності кісткової тканини у дорослих жінок
Дослідження, в ході якого порівнювали зміни мінеральної щільності кісткової тканини у жінок, які отримували депо-медроксипрогестерону ацетат (ДМПА) підшкірно (п/к), та жінок, які отримували ін'єкції медроксипрогестерону ацетату внутрішньом'язово (в/м), продемонструвало схожі рівні втрати мінеральної щільності тканини у двох групах після двох років лікування.

Зміни мінеральної густини кісткової тканини у дівчат-підлітків (12-18 років)
Результати відкритого НЕРАНДОМІЗОВАНОГО клінічного дослідження в/м ін'єкцій ДМПА (150 мг кожні 12 тижнів протягом періоду до 240 тижнів (4,6 року) та з подальшим післятерапевтичним контролем показників) у дівчат-підлітків (12-18 років) також продемонстрували медроксипрогестерону ацетату внутрішньом'язово пов'язане із значним зниженням мінеральної щільності кісткової тканини щодо початкового рівня. У пацієнток, яким застосовували ≥4 ін'єкцій на 60-тижневий період, середнє зниження мінеральної щільності кісткової тканини поперекового відділу хребта становило -2,1% після 240 тижнів (4,6 року); середнє зниження для стегнової кістки та шийки стегна склало -6,4% та -5,4% відповідно. З іншого боку, незрівнянна група розрізнених пацієнток, які не проходили терапію і мали початкові показники кісткової тканини, відрізнялися від таких у пацієнток, які отримували ДМПА, продемонструвала в середньому збільшення мінеральної щільності кісткової тканини через 240 тижнів поперекового відділу хребта, стегнової кістки та шийки. на 6,4%, 1,7% та 1,9% відповідно.

Дослідження впливу ДМПА в/м на мінеральну густину кісткової тканини у дівчаток-підлітків показало, що його застосування було пов'язане зі статистично значущим зниженням мінеральної густини кісткової тканини порівняно з вихідним рівнем. Після відміни ДМПА в/м у дівчат-підлітків повернення середніх значень МПКТ до початкового рівня зажадало 1,2 року для поперекового відділу хребта, 4,6 року для всього кульшового суглоба і принаймні 3,4 року для шийки стегнової кістки. Однак у деяких суб'єктів дослідження значення МПКТ повністю не повернулися до вихідного рівня в ході подальшого спостереження та довгостроковий результат невідомий у цій групі. Препарат Депо-Провера можна застосовувати підліткам, але якщо інші методи контрацепції визнані непридатними або неприйнятними після їх обговорення з пацієнтками.

Депо-Провера - гестагенний лікарський препарат, що містить похідне прогестерону - 17-альфа-гідрокси-6-альфа-метилпрогестерону ацетат (медроксипрогестерону ацетат). Препарат має виражену гестагенной активністю, при застосуванні високих доз препарату відзначається деяка попередження насильства активність. Для препарату не характерна естрогенна активність, його андрогенну дію мінімально. У жінок дітородного віку медроксипрогестерону ацетат сприяє зниженню секреції гонадотропінів гіпофізом, внаслідок чого відбувається пригнічення дозрівання фолікулів і запобігає овуляція. При застосуванні препарату Депо-Провера у чоловіків відзначається пригнічення активності клітин Лейдіга, внаслідок чого знижується секреція ендогенного тестостерону.
Ефективність препарату у пацієнтів з гормонозалежні злоякісні пухлини пояснюється впливом активного речовини на гіпоталамо-гіпофізарно-гонадную вісь, метаболізм стероїдних гормонів на клітинному рівні, а також дією медроксипрогестерону ацетату на прогестіновиє і естрогенових рецепторів.

Депо-Провера, як і прогестерон, має пірогенним дією. При використанні високих доз препарату, які можуть бути призначені для лікування пацієнтів з деякими видами онкологічних захворювань, медроксипрогестерону ацетату проявляє кортикостероидную активність.
Після парентерального (внутрішньом'язового) введення препарату активна речовина вивільняється повільно, внаслідок чого забезпечується підтримання низьких доз препарату в плазмі крові. Пік плазмової концентрації медроксипрогестерону ацетату відзначається через 4-20 днів після парентерального введення. Для препарату характерна висока ступінь зв'язку з білками плазми (до 95%).
Активна речовина добре проникає через гематоенцефалічний бар'єр, визначається в грудному молоці.
В організмі метаболізується з утворенням великої кількості метаболітів. Виводиться переважно з жовчю і калом, як в незмінному вигляді, так і у вигляді метаболітів. Близько 44% медроксипрогестерону ацетату виводиться з сечею в незмінному вигляді.

Період напіввиведення досягає 6 тижнів, медроксипрогестерона ацетат визначається в плазмі крові через 7-9 місяців після парентерального введення.

Після в/м введення медроксипрогестерону ацетат повільно вивільняється, що забезпечує його низькі, але постійні рівні в крові. Одразу після введення медроксипрогестерону ацетату в дозі 150 мг/мл його рівень у плазмі крові становив 1,7±0,3 нмоль/л. Через 2 тижні цей рівень становив 6,8±0,8 нмоль/л. Після введення середній час досягнення пікової концентрації становить приблизно 4-20 діб. Концентрація медроксипрогестерону ацетату у плазмі крові поступово знижується і залишається на відносно сталому рівні (приблизно 1 нг/мл) протягом 2-3 міс. Рівень лікарського засобу в крові може визначатися протягом 7-9 міс після введення препарату.

Максимальний період подальшого спостереження у цьому дослідженні становив 15 років. Тому немає можливості визначити потенційні ефекти ДМПА, які можуть виникнути через понад 15 років подальшого спостереження. Важливо відзначити, що це дослідження не дозволяє визначити, чи впливає ДМПА на частоту виникнення переломів у пізнішому віці, тобто після менопаузи.

Препарат застосовується в онкологічній практиці при таких станах:

• Рецидиви та / або метастази раку молочної залози та ендометрія;
• Рецидиви та / або метастази раку нирки;
• А також при метастазах раку передміхурової залози.
• Препарат застосовується в гінекологічній практиці для лікування пацієнток, які страждають на ендометріоз і вазомоторними проявами в менопаузі.
• Препарат призначають жінкам дітородного віку як засіб контрацепції.
• Застосовується Депо-Провера при ендометріозі.

Перед застосуванням одноразовий шприц або флакон з препаратом необхідно струсити до отримання однорідної суспензії.

При застосуванні препарату необхідно дотримуватися правил асептики. Суспензію вводять в сідничний або дельтоподібний м'яз, якщо лікар не призначив інакше. Тривалість курсу лікування і дози препарату визначає лікар індивідуально для кожного пацієнта.
При раку молочної залози зазвичай призначають по 500-1000 мг препарату на добу протягом 28 днів, далі переходять на введення 500 мг препарату 2 рази на тиждень. Терапію проводять до тих пір, поки препарат має необхідний терапевтичний ефект.
При раку нирки та ендометрія зазвичай призначають по 400-1000 мг препарату 1 раз в тиждень. У разі якщо відзначається позитивна динаміка (настає поліпшення стану і досягається стабілізація процесу) переходять на введення 400 мг препарату 1 раз на місяць.
При метастазах раку передміхурової залози зазвичай призначають по 500 мг препарату 2 рази на тиждень протягом 3 місяців, після чого переходять на введення 500 мг препарату 1 раз в тиждень.
При застосуванні препарату в гінекологічній практиці для терапії жінок в період постменопаузи (в тому числі в комплексі з естрогенами) слід призначати препарат коротким курсом під наглядом лікаря.

При ендометріозі зазвичай призначають по 50 мг препарату 1 раз на тиждень або по 100 мг препарату 1 раз в 2 тижні. Тривалість курсу лікування зазвичай становить 6 місяців.
При вазомоторних проявах в період менопаузи зазвичай призначають по 150 мг 1 раз в 12 тижнів.
В якості контрацептивного засобу зазвичай призначають по 150 мг препарату 1 раз в 3 місяці. Першу ін'єкцію слід провести протягом 1-5 дня нормального менструального циклу або через 5 днів після пологів (у разі якщо пацієнтка не годує грудьми).

Існують дані, які вказують на те, що у жінок, які застосовують Депо-Провера безпосередньо у післяпологовий період, може виникнути тривала і тяжка кровотеча. З цієї причини в післяпологовий період препарат слід застосовувати з обережністю. Жінок, які вирішили застосовувати препарат безпосередньо після пологів або після переривання вагітності, слід проінформувати про підвищений ризик виникнення тяжкої або тривалої кровотечі. Лікарям слід нагадати, що у жінок, які не годують груддю, овуляція може відбуватися вже на 4 тиждень після пологів.

Якщо жінка після пологів годуватиме дитину груддю, першу ін'єкцію слід проводити не раніше ніж через 6 тижнів після пологів, коли ферментативна система новонародженого більш розвинена. Наступні ін'єкції слід проводити з інтервалами у 12 тижнів.

Наступні дози: слід застосовувати з інтервалом у 12 тижнів, однак якщо ін'єкцію вводити не пізніше ніж через 5 днів після цього, додаткові заходи контрацепції (наприклад, бар'єрні) не потрібні. (Примітка: для партнерок чоловіків, які перенесли вазектомію, може знадобитися друга ін'єкція 150 мг препарату внутрішньом'язово через 12 тижнів після першої. Це може бути необхідним для невеликої кількості пацієнток, у партнерів яких кількість сперматозоїдів не впала до нуля). Якщо з будь-якої причини час від проведення попередньої ін'єкції перевищує 89 днів (12 тижнів і 5 днів), перед наступною ін'єкцією слід виключити вагітність, а пацієнтці слід застосовувати додаткові заходи контрацепції (наприклад, бар'єрні) протягом 14 днів після проведення цієї наступної ін'єкції.

Перед призначенням препарату як контрацептивний засіб слід виключити у пацієнтки злоякісні пухлини шийки матки та молочних залоз.
Для підтримки необхідної концентрації препарату в крові та забезпечення високого ступеня захисту від небажаної вагітності наступні ін'єкції рекомендується проводити з інтервалом 12 тижнів (максимум 89 днів).
У разі розвитку тромбоемболії слід вирішити питання про доцільність подальшої терапії препаратом Депо-Провера.

Побічні ефекти, що розвивалися під час терапії препаратом, багато в чому були обумовлені дозою та частотою застосування препарату, що залежить від характеру захворювання пацієнта. Частіше (>5%) повідомляли про такі небажані побічні реакції, як аномальна маткова кровотеча (19%), головний біль (12%) і нудота (10%).

При використанні препарату в онкологічній та гінекологічній практиці відзначалися такі побічні ефекти:

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, холестатична жовтяниця, біль або відчуття дискомфорту в животі, здуття живота. Крім того, при застосуванні препарату в онкології у пацієнтів відзначали розвиток блювоти, порушень стільця, сухості слизової оболонки рота, порушень функції печінки.
З боку центральної і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, порушення режиму сну і неспання, порушення концентрації уваги, емоційна лабільність, порушення зору, судоми. Рідко: мігрень, параліч, синкопе.
З боку серцево-судинної системи та системи кровотворення: тромбоемболії різної локалізації, варикозне розширення вен. Крім того, при застосуванні препарату в онкологічній практиці у пацієнтів відзначали розвиток артеріальної гіпертензії, пальпітації, порушень серцевого ритму, серцевої недостатності, інфаркту мозку і міокарда, тромбофлебіту, тромбозу артерій сітківки, підвищення кількості тромбоцитів і лейкоцитів.

З боку сечостатевої системи: у жінок відзначали розвиток порушень менструального циклу, в тому числі зміна тривалості циклу і порушення регулярності, аменорея, тривала ановуляція і зміна цервікальної секреції.

З боку молочної залози: підвищення чутливості, мастодиния і галакторея.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке, анафілактичний шок.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Нечасто: диспное. Рідко: емболія легеневої артерії.

Інші: облисіння, вугрі, гірсутизм, набряки кінцівок, підвищення температури тіла, біль у місці ін'єкції, зміни маси тіла. Крім того, при застосуванні препарату в гінекології у жінок відзначали розвиток зниження толерантності до глюкози.

При застосуванні препарату в онкології можливий розвиток кушингоїдного синдрому, зниження активності надниркових залоз, рівня АКТГ і гідрокортизону в крові.

При використанні препарату як контрацептивний засіб відзначалися такі побічні ефекти:

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, біль в епігастральній ділянці, метеоризм, порушення функції печінки, жовтяниця, в тому числі з явищами холестазу.
З боку центральної і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, порушення режиму сну і неспання, порушення концентрації уваги, емоційна лабільність, судоми, порушення зору (при розвитку важких порушень зору препарат слід відмінити).
З боку серцево-судинної системи та системи кровотворення: тромбоемболічні розлади, тромбофлебіт.
З боку сечостатевої системи: порушення менструального циклу, в тому числі зміна тривалості циклу і порушення регулярності, аменорея, тривала ановуляція, лейкорея, періодичні болі в області таза і зміна цервікальної секреції.

Порушення, пов'язані з метаболізмом і харчуванням. Нечасто: підвищення апетиту, зниження апетиту.

Крім того, в деяких випадках відзначали розвиток вагініту.
З боку молочної залози: підвищення чутливості, мастодиния і галакторея.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке, анафілактичний шок.

Інші: облисіння, вугрі, гірсутизм, набряки кінцівок, підвищення температури тіла, біль у місці ін'єкції, зміни маси тіла, в поодиноких випадках відзначали зниження лібідо і аноргазмія.

У пацієнтів, яким призначали препарат у формі стерильною водної суспензії, зазначалося розвиток таких побічних ефектів:

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, біль в епігастральній ділянці, метеоризм.
З боку центральної і периферичної нервової системи: порушення режиму сну і неспання, підвищена дратівливість, емоційна лабільність, головний біль, запаморочення.
З боку опорно-рухового апарату: м'язова слабкість, болі в спині, артралгія.
З боку сечостатевої системи та молочних залоз: аменорея, вагініт, лейкорея, болі в області таза, дисфункциональное маткова кровотеча, болючість молочних залоз, галакторея. Крім того, можливе зниження лібідо і аноргазмія.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка.

Інші: облисіння, гірсутизм, вугрі, підвищення температури тіла, зміна ваги, місяцеподібне обличчя.
Препарат може впливати на результати патогістологічного дослідження ендометрію або шийки матки, тому слід попередити лікаря, який проводить дослідження, про прийом препарату Депо-Провера.
Крім того, при застосуванні препарату можлива зміна лабораторних показників, у тому числі зниження рівня стероїдних гормонів і гонадотропінів в крові та сечі, а також глобулінів, що зв'язують статеві гормони.

З боку імунної системи. Не часто гіперчутливість до препарату. Рідко: анафілактичні реакції, анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз. Часто виділення з піхви, болючість молочних залоз, інфекції сечостатевих шляхів. Нечасто аномальні маткові кровотечі (нерегулярні, значні, незначні, кров'янисті виділення), галакторея, біль у тазі, диспареунія, придушення лактації. Рідко вагініт, аменорея, біль у грудях, маткова кровотеча, менорагія, вульвовагінальна сухість, масталгія, кіста яєчника, передменструальний синдром, ендометрія гіперплазія, зміни розміру молочних залоз, кров'яні виділення з сосків, вагінальна кіста, збільшення грудей, відсутність відновлення симптомів як із вагітності.

Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату.
Препарат не призначають жінкам у період вагітності, а також при кровотечах з піхви невизначеною етіології.
Препарат протипоказаний пацієнтам, що страждають тяжкими порушеннями функції печінки.
Препарат не слід призначати до настання менструального циклу.
Застосування препарату як контрацептива у наступному дозуванні протипоказане за наявності підтверджених або підозрюваних гормонозалежних злоякісних пухлин молочної залози або статевих органів.
Препарат слід з обережністю призначати пацієнтам, які страждають на епілепсію, мігрень, астму, а також хронічної ниркової і серцевою недостатністю.
Крім того, слід дотримуватися обережності при призначенні препарату хворим на цукровий діабет, депресивними станами в анамнезі (при розвитку важкої депресії препарат слід відмінити).

Депо-Провера при міомі не є радикальним методом лікування міоми матки та не призводить до зникнення вузла міоми. Депо Провера при клімаксі можна використовувати тільки після консультації з лікарем. При застосуванні Депо Провера для чоловіків спостерігається пригнічення активності клітин Лейдіга, внаслідок чого знижується секреція ендогенного тестостерону.

Втрата мінеральної щільності кісткової тканини
Застосування ДМПА в/м знижує рівень естрогену у сироватці крові та зв'язується зі значною втратою мінеральної щільності кісткової тканини через певний вплив недостатності естрогенів на систему відновлення кісткової тканини. Втрата кісткової маси збільшується при тривалому застосуванні препарату, проте виявляється, що після відміни препарату мінеральна щільність кісткової тканини збільшується, а також підвищується вироблення естрогену в яєчниках.
Втрата мінеральної щільності кісткової тканини є особливою проблемою для підлітків і дорослих молодшого віку за критичного періоду приросту кісткової маси. Невідомо, чи зменшить застосування ДМПА в/м пікову кісткову масу у жінок молодого віку та підвищить ризик переломів у подальшому житті, наприклад після менопаузи.

Додаткові протипоказання при застосуванні з метою контрацепції та для лікування ендометріозу в дозуваннях за показаннями:
- відоме або підозрюване злоякісне новоутворення молочної залози;
- підтверджена або підозрювана гормонозалежна злоякісна пухлина статевих органів.

Препарат протипоказаний жінкам в період вагітності. Перед призначенням препарату слід виключити вагітність.

Застосування медроксипрогестерону ацетату в першому триместрі вагітності може призвести до розвитку неонатальних патологій, а також народження дітей з низькою масою тіла.

Після відміни препарату відновлення репродуктивної функції відбувається в середньому протягом 10 місяців (в залежності від індивідуальних особливостей жінок зазначалося відновлення здатності до зачаття через 4-31 місяців після відміни препарату Депо-Провера).
Препарат виділяється з грудним молоком, перед початком застосування препарату в період лактації слід проконсультуватися з лікарем.

При одночасному застосуванні високих доз препарату з аміноглютетимідом відзначається зменшення плазмових концентрацій медроксипрогестерону ацетату і зниження ефективності аміноглютетіміду.

Про випадки взаємодії з іншими лікарськими засобами повідомлялося рідко (включаючи пероральні антикоагулянти), але причини такої взаємодії не визначено. Слід зважити на можливість взаємодії у пацієнток, для лікування яких одночасно застосовують інші лікарські засоби.

У разі несподіваної кровотечі з піхви під час терапії медроксипрогестерону ацетатом слід визначити причину кровотечі.
Застосування медроксипрогестерону ацетату може призвести до деякої затримки рідини в організмі, тому застосовувати препарат пацієнтам із супутніми захворюваннями, що можуть загостритися внаслідок такої затримки рідини, слід з обережністю.
При застосуванні медроксипрогестерону ацетату слід уважно спостерігати за станом пацієнтів, які у минулому отримували лікування з приводу клінічної депресії.
Застосування медроксипрогестерону ацетату у деяких пацієнтів супроводжується зниженням толерантності до глюкози, тому протягом застосування препарату необхідно уважно спостерігати за станом пацієнтів із цукровим діабетом.
Вивчення впливу медроксипрогестерону ацетату на метаболізм ліпідів не виявило чіткої взаємодії. Під час досліджень відзначали як підвищення, так і зниження рівня загального ХС, ТГ і ЛПНЩ. Застосування препарату Депо-Провера пов'язане зі зниженням на 15-20% рівня ЛПВЩ у плазмі крові, що може захистити жінку від кардіоваскулярних порушень. Клінічні наслідки цього спостереження невідомі. До застосування препарату необхідно розглянути можливість підвищеного ризику виникнення ІХС.
Лікарям необхідно ретельно обміркувати рішення щодо застосування Депо-Провера у пацієнтів, у яких нещодавно виникла трофобластична хвороба, поки рівень хоріонічного гонадотропіну людини не нормалізувався.
Застосування препарату Депо-Провера може впливати на результати деяких лабораторних тестів, включаючи тест толерантності до глюкози, тест з метірапоном, функціональні печінкові тести (можуть бути підвищені), тести функції щитовидної залози (рівень зв'язування йоду протеїнами може бути підвищеним та рівень поглинання тироксину Т3 може знижуватися). Показники коагулограми для протромбіну (фактор II) і фактори VII, VIII, IX і X можуть підвищуватися.
При направленні зразків ендометрія або ендоцервікальної тканини на дослідження слід попередити лаборанта про те, що пацієнт застосовував медроксипрогестерону ацетат.
Лікарю/лаборанту необхідно повідомити, що застосування медроксипрогестерону ацетату може призвести до зниження рівня таких ендокринних біомаркерів:
- стероїдів у плазмі крові/сечі (наприклад кортизолу, естрогену, прегнанедіолу, прогестерону, тестостерону);
- гонадотропних гормонів у плазмі крові/сечі (наприклад ЛГ і ФСГ);
- глобуліну, що зв'язує статеві гормони.
При раптовій частковій або повній втраті зору або раптовій появі проптозу, диплопії чи мігрені не слід застосовувати препарат повторно до проведення огляду пацієнта. Якщо при огляді будуть виявлені ураження судин сітківки ока або набряк диска зорового нерва, застосування препарату слід припинити.
Хоча не встановлено, що застосування медроксипрогестерону ацетату спричиняє розвиток тромботичних або тромбоемболічних ускладнень, не рекомендується застосовувати препарат пацієнтам із венозною тромбоемболією в анамнезі. Слід припинити прийом медроксипрогестерону ацетату у разі розвитку венозної тромбоемболії під час його застосування.
Контрацепція/ендометріоз
Втрата мінеральної щільності кісткової тканини
Застосування ін'єкцій медроксипрогестерону ацетату знижує рівень естрогенів у плазмі крові у жінок у період пременопаузи, що пов'язано зі значною втратою мінеральної щільності кісткової тканини внаслідок пристосування метаболізму цієї тканини до зниженого рівня естрогенів. Втрата мінеральної щільності кісткової тканини набуває особливого значення в підлітковому і ранньому дорослому віці - у критичний період росту кісток. Втрата кісткової тканини посилюється при збільшенні тривалості прийому препарату і може бути не повністю оборотною. Невідомо, чи призведе застосування медроксипрогестерону ацетату у жінок більш молодого віку до зменшення піку кісткової маси та підвищення ризику розвитку переломів кісток внаслідок остеопорозу у зрілому віці. Як у дорослих жінок, так і у дівчаток-підлітків зниження мінеральної щільності кісткової тканини частково відновлюється після припинення ін'єкцій медроксипрогестерону ацетату та посилення вироблення естрогену яєчниками.
Зміна мінеральної щільності кісткової тканини у дорослих жінок після 6 міс лікування ендометріозу
У ході 2 клінічних досліджень за участю 573 дорослих жінок з ендометріозом порівнювали вплив на мінеральну щільність кісткової тканини 6-місячного застосування медроксипрогестерону ацетату п/ш з впливом 6-місячного застосування лейпроліду. Після закінчення лікування пацієнтів далі спостерігали протягом наступних 12 міс.
Частка пацієнтів зі зниженою мінеральною щільністю кісткової тканини на рівні 5% або вище була статистично значуще більшою у групі застосування лейпроліду порівняно з групою застосування медроксипрогестерону ацетату п/ш у кожен часовий відрізок.

Лікарям необхідно ретельно обговорити застосування препарату Депо-Провера пацієнткам, у яких нещодавно виникла трофобластична хвороба, доки рівні хоріонічного гонадотропіну людини не повернулися до норми.

Лікарі мають бути проінформовані про те, що необхідно попередити патогістолога про застосування пацієнткою препарату, якщо ендометріальна або ендоцервікальна тканина надається для дослідження.

При застосуванні високих доз препарату, що застосовуються для терапії пацієнтів із злоякісними пухлинами, можливий розвиток симптомів характерних для передозування глюкокортикоїдів (слід контролювати стан пацієнта і в разі необхідності зменшити дозу препарату).
Про випадки гострого передозування препарату не повідомлялося.

Препарат слід зберігати в сухому місці далеко від прямих сонячних променів при температурі не вище 25 градусів Цельсія.

Термін придатності - 5 років.