Флоксіум

табл. п / полон. оболонкою 500 мг блістер, в пачці, № 5, 10

розчин для інфузій 5 мг/мл пляшка 100мл.

• Левофлоксацину гемігідрат 500 мг

фармакодинамика. Флоксіум як представник групи фторхінолонів, характеризується широким спектром антибактеріальної дії. Швидкий бактерицидний ефект забезпечує пригнічення бактеріального ферменту ДНК-гірази, що відноситься до II типу топоізомераз. ДНК-гіраза є важливим ферментом бактерій і основним каталізатором процесів дуплікації, транскрипції і репарації бактеріальної ДНК. Результатом такого пригнічення є неможливість поділу (розмноження) бактеріальних клітин.

Спектр активності препарату Флоксіум включає грампозитивні, грамнегативні бактерії разом з неферментуючими бактеріями, часто викликають нозокоміальну інфекцію, а також атипові мікроорганізми, такі як С. pneumoniae, C. trachomatis, M. pneumoniae, L. pneumophila, Ureaplasma, а також мікобактерії, H. pylori і анаероби, чутливі до левофлоксацину.

Подібно до інших фторхінолонів Флоксіум неактивний відносно спірохет.

До препарату чутливі:

грампозитивні аероби: Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus (штами, чутливі до метициліну), Staphylococcus saprophyticus, стрептококи груп C, G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes;

грамнегативні аероби: Acinetobacter baumannii, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter agglоmerans, Enterobacter cloacae, Escherichia соlі, Haemofilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis, Morganella morganii, Pasteurella multocida, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri , Providencia stuartii, Pseudomonas aeruginosa, Serratia marcescens;

анаероби: Bacteroides fragilis, Clostridium perfringens, Peptostreptococcus;

інші збудники, такі як Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae.

До дії препарату не постійно чутливі: грампозитивний аероб Staphylococcus haemolyticus; грамнегативний аероб Burkholderia cenocepacia; анаероби: Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaоmicron, Bacteroides vulgatus, Clostridium difficile.

Фармакокінетика. Після прийому всередину Флоксіум швидко і майже повністю всмоктується в травному тракті. Cmax в плазмі крові досягається через 1 год. Абсолютна біодоступність - майже 100%. Прийом їжі може робити деякий вплив на всмоктування препарату.

Після прийому всередину в разовій дозі 0,25 г Cmax досягається через 1,6 ± 1,0 год і становить 2,8 ± 0,4 мкг/мл, після прийому в дозі 0,5 г - через 1,3 ± 0, 6 ч і складає 5,1 ± 0,8 мкг/мл. Близько 30-40% препарату зв'язується з білками плазми крові. Стабільні показники розподілу досягаються протягом 3 діб. В організмі дуже незначною мірою метаболізується до десметіллевофлоксаціна і левофлоксацин-N-оксиду. Ці метаболіти становлять <5% кількості препарату, який виводиться з сечею.

Після перорального прийому левофлоксацин виводиться з плазми відносно повільно (T½ становить 6-8 год). Виводиться переважно з сечею (> 85% введеної дози).

інфекції, спричинені чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами: інфекції нижніх дихальних шляхів (хронічний бронхіт в стадії загострення, негоспітальна пневмонія), гострий синусит, ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, у тому числі пієлонефрит, інфекції шкіри та м'яких тканин.

Флоксіум приймають 1 або 2 рази на добу. Доза залежить від типу і тяжкості інфекції, а також чутливості збудника.

Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби та не повинна перевищувати 14 днів. Рекомендується продовжувати лікування принаймні протягом 48-72 годин після нормалізації температури тіла або підтвердженого мікробіологічними дослідженнями знищення збудників.

Таблетки Флоксіум слід ковтати не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини; приймають незалежно від прийому їжі.

Нижче в таблиці наведені рекомендації щодо дозування для дорослих пацієнтів з нормальною функцією нирок (при кліренсі креатиніну> 50 мл/хв).

Дана лікарська форма препарату не рекомендується пацієнтам з порушеною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну становить <50 мл/хв.

Антибіотик Флоксіум крапельниця при простатиті, пієлонефриті, пневмонії, ускладнених інфекціях сечовивідних шляхів вводити 500 мг 1 раз на добу.

Корекції дози у пацієнтів з порушенням функції печінки не потрібна, оскільки левофлоксацин в незначній мірі метаболізується в печінці.

У пацієнтів похилого віку з нормальною функцією нирок корекція дози препарату не потрібна. Лікарський препарат можна купити за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1.

гіперчутливість до левофлоксацину або інших фторхінолонів, а також до компонентів препарату, епілепсія, ураження сухожиль після попереднього застосування хінолонів, вік до 18 років, період вагітності та годування груддю.

загальні реакції підвищеної чутливості та реакції з боку шкіри та її придатків: свербіж і гіперемія; рідко - анафілактичні та анафілактоїдні реакції з такими ознаками, як кропив'янка, бронхоспазм, задишка і, можливо, тяжка ядуха; в дуже рідкісних випадках - набряки шкіри та слизових оболонок (наприклад, шкіри обличчя і слизової оболонки глотки). Дуже рідко можливі раптове зниження артеріального тиску та шок; підвищена чутливість до сонячного та ультрафіолетового випромінювання.

Зареєстровані окремі випадки висипу на шкірі та слизових оболонках з утворенням пухирів, такі як синдром Стівенса - Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла) та ексудативна мультиформна еритема. Загальним реакціям підвищеної чутливості можуть інколи передувати більш легкі прояви з боку шкіри. Вищеназвані реакції можуть виникнути вже після прийому першої дози препарату та протягом кількох хвилин або годин після застосування.

З боку шлунково-кишкового тракту і обміну речовин: часто - нудота, діарея; в деяких випадках - відсутність апетиту, блювота, біль у животі. Рідко можлива діарея з домішкою крові, що може бути ознакою запалення кишечника, в тому числі псевдомембранозного коліту. Дуже рідко - гіпоглікемія, що має особливе значення для хворих на цукровий діабет. Ознаками гіпоглікемії можуть бути підвищений апетит, нервозність, потіння, тремтіння кінцівок. Можлива поява типовою побічну реакцію на хінолони - напади порфірії у хворих на порфірію.

З боку нервової системи: в окремих випадках можливі головний біль, запаморочення, загальмованість, сонливість, розлад сну. Рідко - неприємні відчуття, наприклад, парестезії в кистях, тремтіння, неспокій, стани страху, судомні напади та сплутаність свідомості. Дуже рідко - розлади зору та слуху, порушення смаку та нюху, зниження відчуття дотику, а також психопатичні реакції, такі як галюцинації та депресивні зміни настрою, порушення руху, в тому числі порушення при ходьбі.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, зниження артеріального тиску, дуже рідко - колапс (подібний до шоку).

З боку кістково-м'язової системи: рідко - ураження сухожилля, в тому числі їх запалення, біль у суглобах або м'язах. Дуже рідко - розрив сухожилля (наприклад розрив ахіллового сухожилля). Ця побічна дія може проявитися протягом 48 годин від початку лікування та уразити ахіллове сухожилля обох ніг. М'язова слабкість, яка може мати особливе значення у хворих на тяжку міастенію. Можливі окремі випадки ураження мускулатури (рабдоміоліз).

З боку печінки та нирок: часто - підвищення рівня печінкових ферментів (АЛТ, АСТ). У деяких випадках - підвищення рівня білірубіну і креатиніну в плазмі крові. Дуже рідко - печінкові реакції, такі як запалення печінки. Порушення функції нирок, аж до гострої ниркової недостатності, наприклад, внаслідок алергічних реакцій (інтерстиціальний нефрит).

З боку системи кровотворення: в деяких випадках можливі еозинофілія, лейкопенія. Рідко - нейтропенія, тромбоцитопенія, що може викликати підвищену схильність до крововиливів або кровотеч. Дуже рідко - агранулоцитоз, який може призвести до тяжких симптомів захворювання (тривала або рецидивуюча гарячка, фарингіт, виражене хворобливе самопочуття). В окремих випадках - гемолітична анемія, зменшення кількості всіх видів клітин крові (панцитопенія).

Інші побічні ефекти: в деяких випадках - загальна слабкість (астенія). Дуже рідко - гарячка, алергічні реакції з боку легень (алергічний пневмоніт) або невеликих кровоносних судин (васкуліт). Застосування будь-яких антибактеріальних засобів може призвести до порушень, пов'язаних з їх впливом на нормальну мікрофлору організму. З цієї причини може розвиватися вторинна інфекція, при якій потрібне додаткове лікування.

Інструкція попереджує, що в період лікування Флоксіумом можливий розвиток нападів судом у хворих з ураженням головного мозку в анамнезі, зумовленими, наприклад, інсультом або тяжкою черепно-мозковою травмою.

Незважаючи на те що фотосенсибілізація при застосуванні препарату спостерігається досить рідко, для її запобігання в цей період не рекомендується без особливої необхідності підпадати під вплив потужного сонячного опромінення.

У разі припущення про наявність псевдомембранозного коліту Флоксіум негайно відміняють і призначають відповідне лікування.

Тендиніт, рідко розвивається при лікуванні препаратом, може привести до розриву сухожилля. Пацієнти похилого віку більш схильні до такого ускладнення. При припущенні про наявність тендинита слід терміново припинити терапію препаратом Флоксіум і розпочати лікування ураженого сухожилля.

Застосування в період вагітності та годування груддю. Через відсутність досліджень за участю людей і можливого пошкодження хінолонами суглобового хряща в організмі, що росте Флоксіум не застосовують під час вагітності та годування груддю. Якщо під час лікування препаратом Флоксіум настає вагітність, його застосування слід припинити.

Діти. Флоксіум протипоказаний для застосування у дітей та підлітків у віці до 18 років через ризик пошкодження суглобового хряща.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Рекомендується утримуватися від діяльності, що вимагає швидкої реакції (керування транспортними засобами, робота з потенційно небезпечними механізмами), враховуючи можливі небажані реакції з боку нервової системи (запаморочення, загальмованість, сонливість, сплутаність свідомості, розлади зору та слуху, порушення рухів).

ефективність препарату Флоксіум суттєво знижується при одночасному прийомі з антацидами, які містять магній та алюміній, а також з препаратами, що містять солі заліза. Рекомендований інтервал між прийомами Флоксіуму і цими препаратами - не менше 2 ч.

Біодоступність Флоксіуму значно знижується при одночасному прийомі з сукралфатом. Інтервал між прийомом цих препаратів повинен бути не менше 2 год.

Хоча в клінічних дослідженнях не встановлено взаємодії між Флоксіумом і теофіліном, проте можливе суттєве зниження судомного порога при одночасному застосуванні хінолонів з теофіліном, нестероїдними протизапальними препаратами та іншими засобами, які знижують судомний поріг.

Пробенецид, метотрексат та інші препарати, що підлягають канальцевоїсекреції в нирках, блокують екскрецію фуросеміду (зниження ефективності фуросеміду).

Нирковий кліренс препарату Флоксіум при одночасному застосуванні пробенециду знижується на 34%, циметидину - на 24%. Необхідно дотримуватися обережності при одночасному застосуванні препаратів, що впливають на ниркову секрецію, зокрема пробенециду і циметидину, особливо у пацієнтів з порушеною нирковою функцією. T½ циклоспорину при одночасному застосуванні з Флоксіумом збільшується на 33%.

При одночасному застосуванні препарату Флоксіум з антагоністами вітаміну К (наприклад варфарином) необхідно контролювати показники коагуляції в зв'язку з можливістю підвищення значень коагуляційних тестів і / або можливістю кровотечі.

При одночасному застосуванні з кортикостероїдами підвищується ризик розриву сухожилля.

Не рекомендується застосування препарату Флоксіум одночасно з алкоголем.

симптоми передозування перш за все стосуються центральної нервової системи (сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості та судомні напади). Крім того, можуть відзначати розлади з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювота), а також ураження слизових оболонок. Можливо подовження інтервалу Q-T. При передозуванні необхідно ретельне спостереження за пацієнтом, включаючи моніторинг ЕКГ. Лікування симптоматичне. Флоксіум не виводиться за допомогою діалізу. Специфічного антидоту немає.

в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.