Реосорбілакт

Реосорбілакт — це розчин для інфузійного введення з групи плазмозамінників (заміщають собою рідку частину крові – плазму). Його основні ефекти:

• протишоковий;
• нормалізація кислотно-лужного (у разі ацидозу) і водно-електролітного балансу;
• дезінтоксикаційний;
• поліпшення кровопостачання (перфузії) внутрішніх органів завдяки антиагрегантній дії;
• регідратаційний.

У складі інфузії — такі компоненти:

1. Натрію лактат, потрапляючи в судинне русло, розкладається на натрій, вуглекислий газ і воду й утворює гідрокарбонат натрію (соду). Він змінює рН у лужний бік та усуває явища ацидозу. рН змінюється поступово, а не різко, як у разі застосування звичайного розчину бікарбонату, що набагато легше переноситься пацієнтами.
2. Сорбітол метаболізується в печінці на фруктозу. Далі відбувається його трансформація в глюкозу (використовується організмом як невідкладний енергетичний субстрат) і глікоген (депонується в печінці). Активний компонент інфузії має антиагрегантну дію. Ізотонічний розчин покращує кровопостачання органів і тканин на рівні мікроциркуляції.
3. CaCl2, NaCl, MgCl2 — усувають нестачу однойменних іонів Ca2 + Cl-, Na +, Mg2 +. Вони потрібні для нервово-м'язового передавання імпульсів, скорочення міокарда, поперечносмугастих скелетних і гладеньких м'язів.
4. Калію хлорид — важливий для роботи серця. К+ проявляє в організмі інотропну (підвищує силу скорочення міокарда) і батмотропну (підсилює збудливість серцевого м'яза) функцію.

Осмолярність розчину становить 900 мОсм/літр.

Сорбітол швидко включається до загального метаболізму, 80-90% його утилізується в печінці і накопичується у вигляді глікогену, 5% відкладається в тканинах мозку, серцевому м'язі та скелетній мускулатурі, 6-12% виводиться із сечею.

Засіб має сечогінний ефект, збільшує діурез, що потрібно брати до уваги під час призначення пацієнтам зі зневодненням. Таким хворим треба використовувати ліки в комплексі з іншими плазмозамінниками.

В аптеках представлений у вигляді флаконів по 200 і 400 мл.

Реосорбілакт крапельниці використовують з метою:

• дезінтоксикації;
• нормалізації току крові артеріями й венами;
• посилення капілярного кровотоку й гемодинаміки;
• відновлення ОЦК (об'єму крові, які циркулює) після вираженої крововтрати;
• нормалізування кислотно-лужної рівноваги в разі ацидозів.

Така потреба виникає за таких станів:

• опіковий, травматичний, гіповолемічний (виникає в разі крововтрати або сильного зневоднення), токсичний (частіше розвивається під час інфекційних захворювань) і гемолітичний (під час внутрішньосудинного руйнування формених елементів крові) шок;
• сепсиси;
• затяжні гнійні ураження;
• інфекційні патології;
• хронічні вірусні й токсичні гепатити;
• опікова хвороба;
• профілактика й терапія тромбоутворення, ендартеріїтів і тромбофлебітів;
• передопераційний і післяопераційний періоди;
• облітерувальні патології судин (хвороба Рейно).

З метою інтоксикації Реосорбілакт використовують у разі пневмонії та для шкіри під час піодермій.

Ліки вводять у периферичні вени найчастіше крапельно, але іноді і струменево, під час подій, що загрожують життю.

У разі шоку треба швидко наповнити судини рідиною та стабілізувати життєві показники. Тому 0,6–1 л розчину вводять струминно, а потім крапельно (розрахунок дозування здійснюють на основі 10–15 мл на 1 кг ваги).

У разі сильної кровотечі й різкого падіння ОЦК вводять Реосорбілакт внутрішньовенно струминно із розрахунку 25 мл/кг (1,5–1,8 л).

Також ставлять крапельниці й капають розчин пацієнтам:

1. З метою детоксикації у разі хронічного гепатиту по 6/7 мл/кг (зазвичай це 0,4 л).
2. Перед операціями й після них по 0,4 л 1 раз на день одноразово або 3–5 днів.
3. У разі облітерації (закриття просвіту) судин 8–10 мл/кг ваги протягом 10 днів.

До 6 років ліки вводять по 10 мл / 1 кг ваги дитини. З 6–12 років використовують ½ дози дорослої людини. Після 12 призначають як дорослим пацієнтам.

Не застосовують у разі таких захворювань і станів:

• декомпенсована серцева недостатність;
• алкалоз;
• артеріальна гіпертензія 3-го ступеня;
• геморагічний інсульт (крововилив у мозок);
• тромбоемболії, гострому  тромбофлебіті;
• підвищена чутливість або непереносимість компонентів складу.

Зазвичай розвиваються в разі передозування — зміна рН у лужний бік, або, іншими словами, алкалоз. У такому разі треба терміново припиняти введення.

Також препарат може чинити підвищений негативний вплив на здоров'я у вигляді алергічних реакцій: свербіж шкіри, кропив'янку.

Щоб солі не випали в осад, не можна комбінувати Реосорбілакт із ліками, у складі яких є фосфат і карбонат іони.

Обережно варто використовувати ліки у разі порушень у роботі гепатобіліарної системи, геморагічного коліту, виразки шлунку або дванадцятипалої кишки.

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. JAMA;
4. Інструкція до медичного препарату Реосорбілакт.

Як капати препарат?

Вводять ліки внутрішньовенно струминно або краплинно, залежно від патології. Об’єм рідини визначається індивідуально й залежить від гостроти стану.

Для чого капають?

Розчин вводять як плазмозамінник для дезінтоксикації, поліпшення реологічних властивостей крові, як протишоковий засіб.

Що таке Реосорбілакт?

Розчин для внутрішньовенного введення, який використовують як плазмозамінник із широким спектром впливу.

Із якого віку призначають?

Немає обмежень за віком, головне — правильно дібрати дозування для дитини.