| Торгівельна назва | Лідоксан |
| Діючі речовини | Лідокаїну гідрохлорид, Хлоргексидин |
| Кількість діючої речовини: | 2 мг +0,5 мг/1 мл |
| Форма випуску: | спрей для ротової порожнини |
| Кількість в упаковці: | 30 мл |
| Первинна упаковка: | флакон |
| Спосіб застосування: | Ородисперстні |
| Взаємодія з їжею: | Після |
| Температура зберігання: | від 5°C до 25°C |
| Чутливість до світла: | Не чутливий |
| Ознака: | Імпортний |
| Походження: | Хімічний |
| Ринковий статус: | Брендований дженерик |
| Виробник: | ЛЕК ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ Д.Д. |
| Країна виробництва: | Словенія |
| Заявник: | Sandoz |
| Умови відпуску: | Без рецепта |
|
Код АТС R Препарати для лікування захворювань респіраторної системи R02 Препарати для лікування захворювань горла R02A Препарати, що застосовуються при захворюваннях горла |
|
Спрей Лідоксан Лимон показаний при запальних і інфекційних захворюваннях порожнини рота і глотки, що супроводжуються болем при ковтанні та роздратуванням.
Діючі речовини: хлоргексидину диглюконат, лідокаїну гідрохлорид;
1 мл препарату містить хлоргексидину диглюконат 2 мг, лідокаїну гідрохлориду 0,5 мг;
Допоміжні речовини: кислота лимонна моногідрат, цукралоза; лимонний ароматизатор; пропіленгліколь; гліцерин етанол 96%; вода очищена.
Лікарський засіб призначений для застосування в області горла.
Лідоксан Лимон Спрей призначений для індивідуального застосування.
Лідоксан Лимон Спрей можна використовувати безперервно протягом більш ніж 3-4 днів. Якщо протягом цього періоду часу стан пацієнта не покращується або у пацієнта розвивається бактеріальна інфекція, що супроводжується підвищенням температури тіла, необхідно звернутися до лікаря.
Перед застосуванням препарату лікар повинен оцінити співвідношення користь / ризик для пацієнтки.
Чи не призначають дітям у віці до 6 років.
Хлоргексидин абсорбується з травного тракту в незначній кількості. Лідокаїн абсорбується швидше, але біодоступність після перорального застосування становить тільки 35%. Токсичні ефекти лідокаїну виникають при плазмових концентраціях, що перевищують 6 мг/л. Після застосування надмірних доз (більше одного флакона) можуть виникати труднощі при ковтанні (зниження контролю над ковтальний рефлекс) - в такому випадку слід негайно звернутися до лікаря. Системна інтоксикація виникає внаслідок впливу на центральну нервову систему і серцево-судинну систему. Першими реакціями передозування ушкодження центральної нервової системи.
Пацієнтам не слід приймати Лідоксан Лимон одночасно з інгібіторами холінестерази (наприклад, неостигмін, дістігміном, піридостигмін) або з іншими лікарськими засобами для лікування важкої міастенії.
Зберігати при температурі не вище 25 °C.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Термін придатності - 2 роки.
Відмова від відповідальності: Опис товару складено виключно на підставі наданої виробником інформації та завірено Лек. Опис товару надається споживачу на виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».
Опис лікарського засобу/медичного виробу Лідоксан Лимон спрей д/ротов. пор. 2мг/0,5мг/мл фл. 30мл на цій сторінці підготовлений на підставі інструкції про його застосування та надається виключно на виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Перед застосуванням лікарського засобу/медичного виробу слід ознайомитись з інструкцією про його застосування та проконсультуватись з лікарем. Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для Вашого здоров’я.
Повними аналогами Лідоксан Лимон спрей д/ротов. пор. 2мг/0,5мг/мл фл. 30мл є:
діючі речовини: хлоргексидину диглюконат, лідокаїну гідрохлорид;
1 мл препарату містить хлоргексидину диглюконату 2 мг, лідокаїну гідрохлориду 0,5 мг;
допоміжні речовини: кислота лимонна, моногідрат; цукралоза; лимонний ароматизатор; пропіленгліколь; гліцерин; етанол 96%; вода очищена.
Спрей для ротової порожнини.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин з запахом лимону та спирту та смаком лимону.
Препарати, що застосовуються при захворюваннях горла. Код АТХ R02A.
Хлоргексидин є катіонним антисептиком класу біс-бігуанідів, який чинить антибактеріальну дію як на грампозитивні (наприклад Micrococcus sp., Staphylococcus sp., Streptococcus sp., Bacillus sp., Clostridium sp., Corynebacterium sp.), так і на грамнегативні мікроорганізми (хоча й меншою мірою), переважно на вегетативну форму (при кімнатній температурі він неактивний проти бактеріальних спор). Він також чинить протигрибкову дію відносно дерматофітів та грибів. Препарат швидко інактивує деякі ліпофільні віруси (наприклад вірус грипу, вірус герпесу, ВІЛ).
Препарат діє як бактеріостатик в низьких концентраціях, а у високих концентраціях чинить бактерицидну дію. Молекула хлоргексидину несе потужний позитивний заряд — і таким чином абсорбується на негативно заряджених ділянках бактерійної клітинної стінки. Абсорбція специфічна і локалізується на спеціальнихфосфатовмісних ділянках бактерійної клітинної стінки. Це порушує цілісність клітинної мембрани і призводить до підвищеної проникності.
Хлоргексидин абсорбується на поверхні зубів, розташованих у роті пластинах або слизовій оболонці порожнини рота; це дає змогу препарату залишатися у ротовій порожнині протягом більш тривалого періоду часу.
Ефективність антисептиків та дезінфекційних засобів залежить від концентрації, температури та часу експозиції.
Лідокаїну гідрохлорид є периферійним місцевим анестетиком амідного типу. Він проявляє поверхневий аналгетичний ефект.
Як місцевий анестетик лідокаїн має той самий механізм дії, що й інші препарати цієї групи; він блокує генерацію і проведення нервових імпульсів у чутливих, рухових і вегетативних нервових волокнах. Він безпосередньо впливає на мембрани клітин, інгібуючи надходження іонів натрію в нервові волокна через мембрани. У зв’язку з прогресуючим поширенням анестезуючого ефекту зростає поріг електричного збудження в периферичних нервах, проведення нервового імпульсу сповільнюється, а відтворення потенціалу дії послаблюється, що в кінцевому підсумку призводить до повного блокування нервового імпульсу. Загалом місцеві анестетики швидше блокують вегетативні нерви, дрібні немієлінізовані (відчуття болю) і дрібні мієлінізовані (відчуття болю, температури), ніж великі мієлінізовані волокна (відчуття дотику, тиску).
На молекулярному рівні лідокаїн специфічно блокує натрієві іонні канали в неактивному стані, що перешкоджає генеруванню потенціалу дії та запобігає проведенню нервового імпульсу при місцевому застосуванні лідокаїну поблизу нерва.
Вплив на периферичні нерви є важливим, якщо лідокаїн застосовують як місцевий анестетик. Оцінка співвідношення між ефективністю та токсичністю є сприятливою. Спричинені лідокаїном алергічні реакції спостерігаються дуже рідко.
Окрім блокування збудження в периферичних нервах, місцеві анестетики впливають на всі органи, де відбувається збудження імпульсів. Спостерігається вплив на центральну нервову систему, автономні ганглії, нервово-м’язові з’єднання та всі форми м’язових волокон. Лідокаїн також являє собою антиаритмічний препарат Ib класу.
Хлоргексидин
Абсорбція. Після місцевого або перорального застосування хлоргексидин погано абсорбується. Під час фармакокінетичних досліджень виявлено, що приблизно 30% хлоргексидину залишається у ротовій порожнині після промивання і в подальшому поступово вивільняється у слину.
Розподіл. Хлоргексидин значною мірою зв’язується з білками у слині.
Метаболізм та виведення. Хлоргексидин не накопичується в тканинах організму. Ступінь його метаболізму є незначним. Після застосування всередину 300 мг хлоргексидину глюконату приблизно 90% дози виводиться з жовчю і калом, а менше 10% – із сечею.
Лідокаїн
Абсорбція. Ступінь системної абсорбції лідокаїну залежить від ділянки та шляху застосування. Він швидко абсорбується із травного тракту, слизових оболонок та через пошкоджену шкіру.
У здорових дорослих, які застосовують 2% розчин для промивання ротової порожнини, лідокаїн в плазмі крові не виявлявся. У дітей та дорослих з імунною недостатністю лідокаїн повторно абсорбується через слизову оболонку ротової порожнини у плазму крові. Концентрація лідокаїну в плазмі крові становить приблизно 0,2 мкг/мл, але токсична концентрація у плазмі становить 5 мкг/мл.
Анестезувальна дія лідокаїну після місцевого застосування проявляється через 2–5 хвилин та триває протягом 30–45 хвилин. Анестезія є поверхневою і не поширюється на підслизові структури.
Розподіл. Лідокаїн інтенсивно розподіляється по всіх тканинах (нирки, легені, печінка, серце, підшкірно-жирова клітковина). Лідокаїн долає гематоенцефалічний та плацентарний бар’єри та виділяється з грудним молоком.
Метаболізм та виведення. Лідокаїн метаболізується шляхом першого проходження через печінку. Його біодоступність після перорального застосування становить 35 %. 90 % деалкілується у печінці. Перші два метаболіти (моноетилгліцинксилідин і гліцинксилідин) є фармакологічно активними. У деяких пацієнтів ці два метаболіти чинять токсичну дію на центральну нервову систему.
Лідокаїн виводиться переважно у вигляді метаболітів нирками, 10 % виводиться у незміненому вигляді. Біологічний період напіввиведення лідокаїну становить 1,5–2 години у дорослих пацієнтів. Біологічний період напіввиведення метаболітів лідокаїну становить 2–10 годин.
Запальні та інфекційні захворювання порожнини рота та глотки, такі як стоматити, гінгівіти, фарингіти, що супроводжуються болем при ковтанні та подразненням.
- Підвищена чутливість до діючих речовин (хлоргексидину або лідокаїну) чи до будь-якої з допоміжних речовин препарату або до місцевих анестетиків амідного типу.
- Дитячий вік до 6 років.
- Алкогольна залежність.
Лідокаїн є інгібітором ферменту CYP1A2 та меншою мірою – ізоферментів 2D6 та 3A4, але взаємодії із субстратами цих ферментів при застосуванні препарату у рекомендованих дозах є клінічно незначущими. Лідокаїн не слід застосовувати разом з іншими дезінфекційними розчинами, що містять важкі метали. Коіонофорез вазоактивних речовин може значно вплинути на трансдермальну доставку лідокаїну.
Описано клінічно незначні взаємодії лідокаїну з такими лікарськими засобами: нервово-м’язові інгібітори, інші антиаритмічні засоби, гідантоїни (протиепілептичні засоби), адреналін, опіати, бета-блокатори, циметидин, антиаритмічний мексилетин. Незначущі взаємодії також спостерігалися у пацієнтів з інфарктом міокарда, спричиненим кокаїном.
Пацієнтам не слід приймати Лідоксан Лимон Спрей одночасно з інгібіторами холінестерази (наприклад неостигміном, дистигміном, піридостигміном) або з іншими лікарськими засобами для лікування тяжкої міастенії.
На фоні лікування хлоргексидином/лідокаїном не слід застосовувати інші місцеві антисептики для одночасної дезінфекції горла. Це не стосується інших лікарських засобів, що містять хлоргексидин/лідокаїн, через вміст однакового діючого інгредієнта. При одночасному застосуванні спрею та льодяників пацієнтам не слід перевищувати добову дозу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Дітям не слід застосовувати комбінацію спрею та льодяників.
Хлоргексидин несумісний з аніоноактивними речовинами (наприклад натрію лаурилсульфатом) та деякими іншими речовинами (наприклад альгінатами, трагакантом, нерозчинними порошками, такими як каолін, і нерозчинними сполуками кальцію, магнію або цинку), які часто містяться у зубних пастах. Таким чином, інтервал між чищенням зубів і прийомом препарату повинен становити щонайменше 30 хвилин.
Бактеріальні інфекції, що супроводжуються підвищенням температури тіла, слід лікувати окремо. У таких випадках після консультації з лікарем Лідоксан Лимон Спрей використовують як додатковий лікарський засіб для зняття болю в глотці.
Слід бути обережним, призначаючи препарат пацієнтам із серцевою недостатністю, порушенням функції печінки, а також пацієнтам, які одночасно приймають аналоги лідокаїну (антиаритмічні засоби класу І), через можливе посилення побічної дії лідокаїну.
Пацієнтам, схильним до реакцій гіперчутливості, Лідоксан Лимон Спрей слід застосовувати з обережністю.
Пацієнтам не слід застосовувати цей лікарський засіб більше 3–4 днів. Його рекомендується використовувати лише до зменшення болю і подразнення глотки, спричинених запаленням. Якщо за цей час стан пацієнта не покращується, слід припинити лікування та звернутися до лікаря.
Пацієнтам слід уникати контакту препарату з очима. У разі попадання препарату в очі необхідно промити їх чистою водою або розчином для промивання очей протягом щонайменше 15 хвилин, утримуючи повіки відкритими.
Після застосування не слід приймати їжу або напої та чистити зуби.
Цей лікарський засіб містить 29,7 % об. етилового спирту. Одна доза (при натисненні на насадку розпилювача – 0,085 мл) містить 0,02 г етилового спирту та 0,017 г пропіленгліколю. Максимальна разова доза для дорослих та дітей віком від 12 років (5 натиснень на насадку розпилювача) містить до 104,46 мг етилового спирту (що еквівалентно 2,64 мл пива або 1,10 мл вина). Максимальна разова доза для дітей віком від 6 до 12 років (3 натиснення на насадку розпилювача) містить 62,68 мг етилового спирту (що дорівнює 1,58 мл пива або 0,66 мл вина на дозу). Після першого відкриття флакона застосовувати препарат не більше 6 місяців, але не довше зазначеного на упаковці терміну придатності.
Лідоксан Лимон Спрей шкідливий для людей з алкоголізмом.
Вміст етилового спирту слід брати до уваги при призначенні препарату вагітним та жінкам, які годують груддю, дітям та особам групи високого ризику, наприклад пацієнтам із захворюваннями печінки чи епілепсією.
Пропіленгліколь може спричинити симптоми, схожі з такими, що виникають при зловживанні алкоголем.
Пацієнти з цукровим діабетом. Лідоксан Лимон Спрей не містить сахарози, тому його можна застосовувати пацієнтам з цукровим діабетом.
Лідокаїн. Змінена фармакокінетика та/або фармакодинаміка лідокаїну під час вагітності може спричинити токсичні ефекти. Лідокаїн екскретується в грудне молоко.
Хлоргексидин. Немає достатньої кількості опублікованих даних про контрольовані дослідження із використання хлоргексидину під час вагітності. Немає даних щодо виділення хлоргексидину у грудне молоко.
Лідоксан Лимон Спрей не рекомендується під час вагітності та годування груддю, оскільки цей препарат містить етиловий спирт як допоміжну речовину.
Фертильність
Немає даних про вплив лідокаїну та хлоргексидину на фертильність людини.
Жодних досліджень щодо впливу препарату на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не проводилось.
Дози.
Дорослі та діти віком від 12 років: 3–5 послідовних натиснень на насадку розпилювача; процедуру повторити від 6 до 10 разів на добу.
Максимальна разова доза для дорослих становить 0,85 мг хлоргексидину диглюконату та 0,21 мг лідокаїну гідрохлориду.
Максимальна добова доза для дорослих становить 8,5 мг хлоргексидину диглюконату та 2,1 мг лідокаїну гідрохлориду.
Діти віком від 6 до 12 років: 2–3 послідовних натиснення на насадку розпилювача, процедуру повторити від 3 до 5 разів на добу.
При одному натисненні на насадку розпилювача (85 мг, що еквівалентно 0,085 мл) вивільняється 0,17 мг хлоргексидину диглюконату та 0,04 мг лідокаїну гідрохлориду.
Лікарський засіб призначений для застосування в ділянці горла.
Лідоксан Лимон Спрей призначений для індивідуального застосування.
| Перед використанням пацієнт повинен повернути трубку перпендикулярно до флакона. | Пацієнт повинен широко відкрити рот, направити розпилювач в горло і натиснути на насадку розпилювача. При цьому пацієнт повинен затримати дихання. |
Після кожного застосування трубку слід знову повернути вниз, щоб запобігти розпиленню препарату з насадки.
Якщо Лідоксан Лимон Спрей не використовуватиметься протягом деякого часу, рекомендується вимити насадку флакона, для чого потрібно виконати такі дії:
1. Перевернути флакон кришкою вниз і натиснути на насадку розпилювача до повного спорожнення трубки (розчин більше не розпилюється).
2. Зняти трубку з флакона і помістити її на декілька хвилин в посуд з теплою водою.
3. Вийняти трубку з води і просушити.
4. Для блокування насадки потрібно встановити трубку на флакон так, щоб вона була повернута вниз.
Тривалість лікування.
Лідоксан Лимон Спрей не можна використовувати більше ніж 3–4 дні поспіль. Якщо протягом цього періоду часу стан пацієнта не покращується або у пацієнта розвивається бактеріальна інфекція, що супроводжується підвищенням температури тіла, необхідно звернутися до лікаря.
Діти. Не призначають дітям віком до 6 років.
Існує ймовірність виникнення передозування при випадковому прийомі всередину, особливо у дітей.
Хлоргексидин абсорбується із травного тракту у незначній кількості. Лідокаїн абсорбується швидше, але біодоступність після перорального застосування становить тільки 35%. Токсичні ефекти лідокаїну виникають при плазмових концентраціях, що перевищують 6 мг/л. Після застосування надмірних доз (більш ніж вміст одного флакона) можуть виникати труднощі при ковтанні (зниження контролю над ковтальним рефлексом). Системна інтоксикація виникає внаслідок впливу на центральну нервову та серцево-судинну системи. Першими реакціями передозування є ураження центральної нервової системи.
Симптоми, які можуть виникнути при системній інтоксикації:
· ураження центральної нервової системи: головний біль, галюцинації, запаморочення, сонливість, неспокій, дзвін у вухах, парестезії, порушеннями мовлення і слуху, періоральне оніміння, метаболічний ацидоз, ністагм, тремор м’язів, психоз, судоми, зупинка дихання, кома, епілептичний напад, зміна рівня свідомості;
· вплив на серцево-судинну систему: циркуляторний колапс, тяжка брадикардія, серцева аритмія (зупинка синусового вузла, тахіаритмія), зупинка серця.
Крім того, відомі випадки передозування хлоргексидином з появою таких симптомів: набряк глотки, некротичні ураження стравоходу, підвищення показників сироватки амінотрансферази (більш ніж у 30 разів вище норми), блювання, ерозії шлунка та дванадцятипалої кишки з активним атрофічним гастритом, ейфорія, порушення зору та повна втрата смаку (упродовж 8 годин).
Лікування при системній інтоксикації
При виникненні симптомів системної інтоксикації застосування препарату слід негайно припинити. Слід викликати блювання та провести промивання шлунка. Слід прийняти аніоноактивні речовини, наприклад алкілбензолсульфонат, алкілсульфонат чи алкілсульфат натрію. У більш тяжких випадках пацієнта слід госпіталізувати для підтримки функції серцево-судинної системи та дихання, а також для уникнення зневоднення. Для лікування судом застосовують діазепам.
Небажані явища наведені за класами систем органів і частотою виникнення:
дуже часті (≥1/10);
часті (≥1/100 до
нечасті (≥1/1000 до
поодинокі (≥1/10000 до
рідкісні (
невідомо (не може бути розрахована за наявними даними)
З боку системи крові та лімфатичної системи
Невідомо: метгемоглобінемія.
З боку імунної системи
Часті: шкірні реакції гіперчутливості.
Поодинокі: тяжкі реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичний шок.
Рідкісні: уртикарія.
Невідомо: реакції гіперчутливості уповільненого типу (контактна алергія, фоточутливість) або інші реакції шкіри чи зубів чи одночасний розвиток цих реакцій.
З боку психіки
Невідомо: неспокій, збудження, ейфорія.
З боку нервової системи
Невідомо: сонливість, запаморочення, дезорієнтація, сплутаність свідомості (включаючи сплутаність мовлення), вертиго, тремор, психоз, нервозність, парестезії, оніміння, судоми, втрата свідомості, кома.
З боку органів зору
Невідомо: порушення зору, включаючи неясність зору або диплопію.
З боку органів слуху та лабіринту
Невідомо: дзвін у вухах (тинітус).
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
Невідомо: диспное, респіраторний дистрес-синдром, пригнічення дихання, зупинка дихання, астма.
З боку травного тракту
Часті: нудота, блювання, біль у животі.
Невідомо: труднощі з ковтанням, виразки у ротовій порожнині.
З боку шкіри та підшкірної клітковини
Поодинокі: контактний дерматит.
Невідомо: ліхеноїдні реакції, лущення шкіри, набряк привушної залози.
З боку скелетно-м’язової та сполучної тканини
Невідомо: посмикування м’язів або тремор.
Порушення загального характеру та місцеві реакції
Невідомо: астенія, транзиторне порушення смаку або відчуття печіння язика, відчуття гарячого або холодного.
При тривалому та безперервному застосуванні хлоргексидину може виникати тимчасове коричневе забарвлення зубів. Однак це забарвлення можна усунути. Не було повідомлень про зміну кольору зубів під час застосування лікарського засобу для лікування захворювань глотки.
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua» .
36 місяців.
Зберігати при температурі не вище 25 °C у недоступному для дітей місці.
По 30 мл у флаконі, по 1 флакону в коробці.
Без рецепта.
(випуск серій)
Лек Фармацевтична компанія д. д./Lek Pharmaceuticals d.d.
Веровшкова 57, Любляна 1526, Словенія/Verovskova 57, 1526 Ljubljana, Slovenia.
(виробництво за повним циклом)
Лабораторіа Кваліфар НВ (Кваліфар НВ)/Laboratoria Qualiphar NV (Qualiphar NV).
Рііксвег 9, Борнем, 2880, Бельгія / Rijksweg 9, Bornem, 2880, Belgium.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}
