Препарати від ангіни

Ангіна: види, причини виникнення та симптоми захворювання

Патологічний інфекційно-запальний процес, що вражає піднебінні мигдалики, називається ангіною або гострим тонзилітом.

Часто захворювання діагностують у дітей та підлітків 4-15 років восени чи навесні. Дорослі пацієнти хворіють рідше, віком до 38-40 років.

До факторів, що провокують розвиток ангіни, належать:

• тривале переохолодження;
• зниження імунітету;
• перевтома;
• хронічні інфекції, які вражають дихальні шляхи, носоглотку чи ротову порожнину;
• сухе повітря у приміщеннях;
• ускладнення, що виникають внаслідок перенесених ГРВІ.

У дитини ангіна також розвивається через:

• незбалансоване харчування;
• часті вірусні інфекції;
• недосипання;
• довге перебування на вулиці;
• пиття холодних напоїв.

Захворювання передається двома шляхами:

1. повітряно-крапельним - через поцілунок або з краплями слини, коли людина каже, чхає чи кашляє;
2. контакто-побутовим - при використанні посуду, іграшок та засобів гігієни хворого.

Залежно від етіології хвороби отоларингологи виділяють три види ангіни:

1. Бактеріальну - у 85% викликана бета-гемолітичним стрептококом, рідше стафілококом або іншими бактеріями.
2. Вірусну - зустрічається іноді, запалення провокують віруси грипу, герпесу, аденовіруси, коронавірус та інші.
3. Грибкова - належить до найрідкіснішої форми недуги і спостерігається у малюків до трьох років або у дорослих пацієнтів, які страждають на онкологію, ВІЛ-інфекцію або довго приймають антибіотики внаслідок проникнення в організм патогенних грибків, оскільки порушується мікрофлора і знижується місцевий імунітет.

За фарингоскопічними ознаками клініцисти розрізняють 8 форм хвороби:

• катаральну - легка форма, що супроводжується помірним нездужанням та ознаками інтоксикації. Температура зазвичай зростає до 37,6 градусів.

Пацієнт скаржиться на сухість, печіння та біль у горлі при ковтанні. При огляді спостерігається почервоніння та набряк слизової оболонки мигдаликів. Період перебігу хвороби дорівнює 3-6 дням.

• лакунарну - при якій уражаються лакуни. У хворого діагностується набряк та гіперімія слизової оболонки глотки та мигдалин. В них також утворюється гнійний наліт, який легко видалити.
• гнійну або фолікулярну - слизову оболонку мигдалин покривають фолікули біло-жовтого кольору, розмір яких збільшується, потім відбувається їх розрив і вихід гною в горлянку. Для лікування пацієнта потрібно 10-12 днів.
• некротичну - характеризується найважчими симптомами. На ділянках мигдаликів видно сірий або жовто-зелений наліт, видалення якого супроводжується кровотечею та можливими глибокими дефектами тканин мигдаликів. Часто некроз локалізується у задній стінці глотки та на язичку.
• фіброзну, при якій мигдалики повністю покриваються нальотом, також стан хворого супроводжується гнильним запахом з рота та важкою інтоксикацією.
• герпетичну - запалення викликають ентеровіруси, які відносяться до групи Коксакі. На мигдаликах з'являються червоні крапки та бульбашки, схожі на герпес.
• флегмонозну - ускладнюється паратонзилярним абсцесом, який виникає в результаті розплавлення тканин, оскільки запальний процес виходить за межі мигдаликів і вражає тканини, що знаходяться поруч.
• змішану, розвиток якої провокують кілька збудників.

Коли у людини виникає два і більше загострення тонзиліту на рік, захворювання набуває рецидивної форми. Пацієнтам необхідне спостереження лікаря.

Симптоми хвороби

Захворювання характеризується інкубаційним періодом, який триває 10 годин – чотири доби та гострим перебігом.

Вірусній ангіні передують нежить і сухий кашель, іноді осиплість голосу.

При бактеріальній ангіні кашель відсутній, але стан пацієнта супроводжується:

• головним та м'язовим болем;
• ознобом;
• ломотою;
• слабкістю;
• підвищенням температури до 38-40 градусів;
• гіперемією та набряком мигдалин;
• болем і труднощами при ковтанні та розмові, яка досягає піку на другий день недуги;
• утворенням нальоту на піднебінних мигдаликах, що видаляється шпателем.

Нижньощелепні лімфатичні у хворого збільшуються в розмірах, при пальпації лікарем відчувається біль.

Які препарати від ангіни застосовуються лікарями та як діють дані медикаменти

Мигдалики — це «захисний бар'єр» імунної системи, який першим зустрічає хвороботворні мікроорганізми та перешкоджає далекому проникненню в організм.

Консервативна тактика лікування спрямована на:

• усунення інфекції та больового синдрому;
• відновлення захисної функції мигдаликів;
• попередження розвитку рецидивів та ускладнень.

Терапія хвороби проводиться після:

• фарингоскопічного огляду хворого на лікаря;
• специфічних досліджень мазка із зіва, які допомагають визначити збудника хвороби;
• клінічний аналіз крові.

У комплексному підході до лікування ангіни використовується три види терапії:

• системна, мета якої - проникнення діючих речовин у кров та зупинка подальшого зростання та розмноження патогенних мікроорганізмів.

Пацієнтам призначаються антибактеріальні препарати, якщо підтверджується бактеріальна етіологія недуги.

Вибір лікарської форми антибіотика залежить від тяжкості стану хворого та чутливості бактерій до дії медикаменту.

Якщо людина лікується амбулаторно, призначаються препарати у формі таблеток чи капсул, для дитини рекомендується прийом оральних суспензій.

До медикаментів першого вибору належать антибіотики пеніцилінової групи, до складу яких входить амоксицилін або його поєднання з клавулоновою кислотою.

При непереносимості у пацієнтів антибактеріальних засобів цієї підгрупи призначаються препарати групи напівсинтетичних цефалоспоринів 2 та 3 покоління, які містять цефуроксим або цефіксім і дозволяються до застосування у педіатричній практиці з півроку.

Висока активність і швидке проникнення у дихальні шляхи антибіотиків групи тетрацикліну використовується, коли потрібно швидко перешкодити подальшому проникненню бактерій в організм.

Ліки призначають дорослим та школярам з 8 років.

До антибіотиків, які мають низьку токсичність і відсутність резистентності у бактерій, відносяться медикаменти групи макролідів і похідних азалідів, до складу яких входять азитроміцин і кларитроміцин.

Препарати діють через півгодини після введення ліків та добре переносяться. Поліпшення стану хворого настає з другого дня терапії.

Тяжкі форми та ускладнення ангіни лікуються у стаціонарі із застосуванням ін'єкційних антибактеріальних медикаментів та дезінтоксикаційної терапії.

При вірусній ангіні застосовуються противірусні засоби, які містять інозин, але ці препарати часто поєднують з антибіотиками, щоб уникнути приєднання вторинної бактеріальної інфекції.

• місцева - використовується для усунення болю і зменшення запалення в горлі.

Пацієнтам призначаються:

1. Розчини для полоскання, які мають антисептичний ефект. Медикаменти промивають запалені мигдалики та видаляють гній.
2. Спреї для горла, які мають протизапальну, антисептичну та болезаспокійливу дію, швидко доставляють ліки у вогнище запалення.
3. Таблетки або пастилки, які призначені для розсмоктування, приємні на смак та характеризуються найбільшою тривалістю контакту діючих речовин із осередком інфекції.

• симптоматична - спрямована на боротьбу із симптомами захворювання та інтоксикацією.

Для зниження температури, що перевищує 38 градусів, та навантаження на серце застосовуються:

• жарознижувальні засоби, що містять парацетамол;
• препарати групи НПЗЗ, до складу яких входить ібупрофен.

Особливості призначення лікарських засобів, що застосовуються при гострому тонзиліті

Перед призначенням, розрахунком дозування та кратності прийому препаратів лікар враховує:

• вік хворого;
• масу тіла;
• супутні та нещодавно перенесені хвороби;
• Можливість виникнення алергічних реакцій.

Антибактеріальні засоби від ангіни приймають разом із:

• пробіотиками, які п'ють через дві години після прийому антибіотиків, оскільки необхідно відновити мікрофлору кишківника;
• антигістамінними препаратами, щоб усунути запалення та набряк;
• протигрибковими засобами.

Застосування антибактеріальної та противірусної терапії не проводиться при:

• хронічних патологіях ШКТ у пацієнтів;
• порушеннях функцій нирок та печінки.

Вагітним жінкам лікарі призначають:

• розчини та спреї для горла, які містять мірамістин;
• мінімальний курс антибіотиків групи макролідів - 5-6 днів;
• препарати, до складу яких входить парацетамол, оскільки при прийомі ацетилсаліцилової кислоти зростає ризик кровотеч.

Щоб унеможливити розвиток спазму гортані, діткам до двох років педіатри не застосовують:

• спреї, що містять антисептики;
• препарати, до складу яких входять ефірні олії.

Комплексну терапію ангіни поєднують разом із постільним режимом — 7 днів до нормалізації температури та щадною дієтою з теплих та протертих фруктів й овочів, яку доповнюють:

• овочевими або м'ясними бульйонами й супами;
• відвареним м'ясом та рибою;
• рідкими молочними кашами;
• питним режимом - чаєм з малиною, липою, молоком.

Для профілактики розвитку подальших ускладнень та рецидивів рекомендується спостереження у стоматолога та санація порожнини рота, а також застосовуються:

• комплекси полівітамінів;
• імуномодулятори, які п'ють місячним курсом.

Купити ліки від ангіни, які виписав лікар, пацієнт може в аптеках роздрібної фармацевтичної мережі 9-1-1, що працюють у містах та регіонах України або замовити на сайті МІС Аптека 9-1-1.

Ціна на препарати, що призначаються для лікування ангіни, залежить від:

• дозування діючих речовин;
• форми випуску;
• технології виробництва;
• оптового дистриб'ютора.

Список використаної літератури

1. nhs.uk;
2. Державний реєстр лікарських засобів України;
3. goodrx.com.

Популярні питання

Як можна швидко вилікувати ангіну?

При виявленні симптомів хвороби пацієнту необхідно звернутися до лікаря, який призначить:

• курс антибактеріальних препаратів;
• ліки, які використовуються для зрошення горла та допомагають зменшити біль та запалення;
• засобів, що знижують температуру.

Курс лікування зазвичай дорівнює 8-14 дням.

До показників одужання належить відсутність:

• високої температури – 5 днів;
• болю при ковтанні та огляді лімфовузлів.

Що не можна їсти під час ангіни?

Щоб не подразнювати горло, з раціону харчування хворого слід виключити:

• смажені, гострі, жирні страви;
• консерви;
• приправи;
• гриби;
• маринади, до складу яких входить оцет;
• випічку, яка містить велику кількість крему;
• газовані та кислі напої;
• міцну каву.