Лінбаг

Склад

діюча речовина: прегабалін;

1 капсула містить прегабаліну 25 мг або 50 мг, 75 мг, 100 мг, або 150 мг, або 200 мг, або 225 мг або 300 мг

допоміжні речовини: тальк, крохмаль кукурудзяний, крохмаль кукурудзяний капсула желатинова: желатин, титану діоксид (E 171), заліза оксид жовтий (Е172), заліза оксид червоний (Е172) *, заліза оксид чорний (Е172) **.

* Не міститься в капсулах по 50 мг.

** Міститься в капсулах по 25 і 300 мг.

Форма випуску

Капсули тверді:

• по 25 мг або 50 мг, 75 мг, або 150 мг, або 200 мг: по 10 капсул в блістері, по 3 блістери в коробці.
• по 100 мг або 225 мг, або 300 мг по 7 капсул у блістері, по 2 блістери в коробці

Основні фізико-хімічні властивості

• капсули по 25 мг: тверді желатинові капсули розміру 4, що містять порошок білого або майже білого кольору в якості маси для заповнення. Верхня частина оболонки капсули (кришечка): непрозора, жовтувато-коричнева, бліда. Нижня частина оболонки капсули (корпус): непрозора, жовтувато-коричнева, бліда;
• капсули по 50 мг: тверді желатинові капсули розміру 3, що містять порошок білого або майже білого кольору в якості маси для заповнення. Верхня частина оболонки капсули (кришечка): непрозора, світло-жовта. Нижня частина оболонки капсули (корпус): непрозора, світло-жовта;
• капсули по 75 мг: тверді желатинові капсули розміру 4, що містять порошок білого або майже білого кольору в якості маси для заповнення. Верхня частина оболонки капсули (кришечка): непрозора, кармінова. Нижня частина оболонки капсули (корпус): непрозора, біла;
• капсули по 100 мг: тверді желатинові капсули розміру 3, що містять порошок білого або майже білого кольору в якості маси для заповнення. Верхня частина оболонки капсули (кришечка): непрозора, кармінова. Нижня частина оболонки капсули (корпус): непрозора, кармінова;
• капсули по 150 мг: тверді желатинові капсули розміру 2, що містять порошок білого або майже білого кольору в якості маси для заповнення. Верхня частина оболонки капсули (кришечка): непрозора, біла. Нижня частина оболонки капсули (корпус): непрозора, біла;
• капсули по 200 мг: тверді желатинові капсули розміру 1, що містять порошок білого або майже білого кольору в якості маси для заповнення. Верхня частина оболонки капсули (кришечка): непрозора, блідо-помаранчева. Нижня частина оболонки капсули (корпус): непрозора, блідо-помаранчева;
• капсули по 225 мг: тверді желатинові капсули розміру 1, що містять порошок білого або майже білого кольору в якості маси для заповнення. Верхня частина оболонки капсули (кришечка): непрозора, блідо-помаранчева. Нижня частина оболонки капсули (корпус): непрозора, біла;
• капсули по 300 мг: тверді желатинові капсули розміру 0, що містять порошок білого або майже білого кольору в якості маси для заповнення. Верхня частина оболонки капсули (кришечка): непрозора, кармінова. Нижня частина оболонки капсули (корпус): непрозора, блідого жовтувато-коричневого кольору.

Фармакодинаміка

Активна субстанція, прегабалін, є аналогом гамма-аміномасляної кислоти [(S) -3- (амінометил) -5- метілгексанова кислота].

Механізм дії.

Прегабалін зв'язується з додатковою субодиницею (a ₂ -d білок) потенціалозалежніх кальцієвих каналів у центральній нервовій системі.

Фармакокінетика

Фармакокінетичні показники прегабаліну в рівноважному стані були подібними у здорових добровольців, хворих на епілепсію, які отримували протиепілептичні препарати, і пацієнтів з хронічним болем.

Абсорбція. Прегабалін швидко всмоктується при прийомі натщесерце і досягає максимальної концентрації в плазмі крові протягом 1:00 після разового та багаторазового застосування. Розрахована біодоступність прегабаліну при пероральному застосуванні становить 90% і більше і не залежить від дози. Після багаторазового застосування рівноважний стан досягається через 24-48 годин. Швидкість всмоктування прегабаліну знижується при одночасному прийомі з їжею, призводить до зменшення максимальної концентрації (C _max) приблизно на 25-30% і подовження t _max приблизно на 2,5 години. Однак прийом прегабаліну з їжею не мав клінічно значущого впливу на ступінь абсорбції.

Розподіл. Доклінічні дослідження показали, що прегабалін проникає через гематоенцефалічний бар'єр у тварин. Прегабалін також проникає через плаценту у щурів і виділяється в молоко в період лактації. У людини уявний об'єм розподілу прегабаліну після перорального прийому становить приблизно 0,56 л/кг. Прегабалін не зв'язується з білками плазми крові.

Метаболізм. У людини прегабалін піддається незначному метаболізму. Після введення дози радіоактивно міченого прегабаліну близько 98% радіоактивних речовин виводиться з сечею в незміненому вигляді прегабаліну. N-метильований дериват прегабаліну - основний метаболіт препарату, який визначався в сечі, становив 0,9% від введеної дози. Під час доклінічних досліджень рацемизации S-енантіомер прегабаліну в R-енантіомер не відбувалося.

Висновок. Прегабалін виводиться з системного кровообігу в незміненому вигляді переважно за рахунок екскреції нирками. Період напіввиведення прегабаліну становить 6,3 години. Плазмовий і нирковий кліренс прегабаліну прямо пропорційні кліренсу креатиніну.

Пацієнтам з порушенням функції нирок і пацієнтам на гемодіалізі необхідно коригувати дози препарату.

Лінійність / нелінійність. Фармакокінетика прегабаліну є лінійною у всьому рекомендованому діапазоні доз. Варіабельність фармакокінетики прегабаліну у пацієнтів низька (менше 20%). Фармакокінетика багаторазових доз передбачувана на підставі даних, отриманих при введенні одноразової дози. Таким чином, немає необхідності в плановому контролі концентрацій прегабаліну в плазмі крові.

Стать. Результати клінічних досліджень свідчать про відсутність клінічно значущого впливу статі на концентрацію прегабаліну в плазмі крові.

Ниркова недостатність. Кліренс прегабаліну прямо пропорційний кліренсу креатиніну. Крім цього, прегабалін ефективно видаляється з плазми за допомогою гемодіалізу (після 4:00 гемодіалізу концентрація прегабаліну в плазмі крові зменшується приблизно на 50%). Оскільки виведення нирками є основним шляхом виведення препарату для пацієнтів з нирковою недостатністю необхідно знижувати дозу препарату, а після гемодіалізу пацієнти повинні приймати додаткову дозу.

Печінкова недостатність. Спеціальні дослідження фармакокінетики за участю пацієнтів з печінковою недостатністю не проводилися. Оскільки прегабалін не зазнає значного метаболізму і виводиться з сечею переважно у незміненому вигляді, то малоймовірно, щоб порушення функції печінки могло істотно вплинути на концентрацію прегабаліну в плазмі крові.

Епілепсія.

Препарат Лінбаг призначають як додаткову терапію парціальних судомних нападів із вторинною генералізацією або без такої у дорослих.

Генералізований тривожний розлад.

Препарат Лінбаг призначають для лікування генералізованого тривожного розладу у дорослих.

Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-яких допоміжних речовин.

Дози.

Діапазон доз може змінюватися в межах 150-600 мг на добу. Дозу ділять на 2 або 3 прийоми.

Епілепсія.

Лікування прегабаліном можна почати з дози 150 мг на добу, розділеної на 2 або 3 прийоми. Залежно від ефективності та переносимості препарату у окремого пацієнта дозу можна збільшити до 300 мг на добу після першого тижня прийому. Через один тиждень дозу можна збільшити до максимальної - 600 мг на добу.

Генералізований тривожний розлад.

Доза, яку поділяють на 2 або 3 прийоми, може змінюватися в межах 150-600 мг на добу. Періодично слід переоцінювати необхідність продовження лікування.

Лікування прегабаліном можна почати з дози 150 мг на добу. Залежно від ефективності та переносимості препарату окремим пацієнтам дозу можна збільшити до 300 мг на добу після першого тижня прийому. Після ще одного тижня прийому дозу можна збільшити до 450 мг на добу. Через один тиждень дозу можна збільшити до максимальної - 600 мг на добу.

Припинення лікування прегабаліном.

Відповідно до сучасної клінічної практики, припиняти лікування прегабаліном рекомендується поступово, протягом не менше одного тижня незалежно від показань.

Пацієнти з нирковою недостатністю.

Частими зазначеними побічними реакціями в разі передозування прегабаліном були сонливість, сплутаність свідомості, збудження і неспокій.

Зрідка повідомлялося про випадки коми.

Лікування передозування прегабаліном полягає в загальних підтримуючих заходах і при необхідності може включати гемодіаліз.

Частими зазначеними побічними реакціями були запаморочення і сонливість. Побічні реакції зазвичай були легкими або помірними. Показник відміни препарату через побічні реакції склав 12% серед пацієнтів, які отримували прегабалін, і 5% серед пацієнтів, які отримували плацебо. Найбільш частими побічними реакціями, які привели до виключення з групи застосування прегабаліну, були запаморочення і сонливість.

Нижче наведені всі побічні реакції, які виникали частіше, ніж при застосуванні плацебо, і більше ніж у одного пацієнта; ці побічні реакції представлені за класами та частотою: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до <1/10); рідкісні (від ≥ 1/1000 до <1/100); одиничні (від ≥ 1/10000 до <1/1000); рідкісні (<1/10000), частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними). У кожній групі за частотою виникнення побічні реакції представлені в порядку зменшення тяжкості.

Зазначені побічні реакції також можуть бути пов'язані з перебігом основного захворювання і / або супутнім застосуванням інших лікарських засобів.

Додаткові побічні реакції, про які повідомлялося після виходу препарату на ринок, позначені курсивом в переліку нижче.

Інфекції та інвазії. Часто: назофарингіт.

З боку системи крові та лімфатичної системи. Нечасто: нейтропенія.

З боку імунної системи. Нечасто: підвищена чутливість. Рідкісні: ангіоневротичний набряк, алергічна реакція.

З боку обміну речовин, метаболізму. Часті підвищений апетит. Нечасто: втрата апетиту, гіпоглікемія.

З боку психіки. Часто: ейфоричний настрій, сплутаність свідомості, дратівливість, зниження лібідо, дезорієнтація, безсоння. Нечасто: галюцинації, панічні атаки, занепокоєння, збудження, депресія, пригнічений настрій, підвищений настрій, агресія, зміни настрою, деперсоналізація, утруднений добір слів, патологічні сновидіння, посилення лібідо, аноргазмія, апатія. Рідкісні: розгальмовування.

З боку нервової системи. Дуже часті: запаморочення, сонливість, головний біль. Часто: атаксія, порушення координації, тремор, дизартрія, амнезія, погіршення пам'яті, порушення уваги, парестезії, гіпестезія, седативний ефект, порушення рівноваги, млявість. Нечасто: непритомність, ступор, міоклонія, втрата свідомості, психомоторна гіперактивність, дискінезія, постуральне запаморочення, інтенційний тремор, ністагм, порушення когнітивних функцій, порушення розумової діяльності, порушення мови, гіпорефлексія, гіперестезія, відчуття печіння, агевзія, нездужання, навколоротова парестезії, міоклонус , гіпалгезія Рідкісні: судоми, паросмія, гіпокінезія, дисграфія, залежність, манія, мозжечкового синдром, синдром зубчастого колеса, кома, делірій, енцефалопатія, екстрапірамідний синдром, синдром Гі на-Барре, інтракраніальна гіпертензія, маніакальні реакції, параноїдні реакції, розлади сну. Частота невідома: порушення психіки.

З боку органів зору. Часто: нечіткість зору, диплопія, кон'юнктивіт. Нечасто: втрата периферичного зору, порушення зору, набряк очей, дефект поля зору, погіршення гостроти зору, біль в очах, астенопія, фотопсія, сухість, посилене сльозотеча, подразнення очей, світлочутливість, порушення акомодації, блефарит, крововилив в очне яблуко. Рідкісні: втрата зору, кератит, осцилопсія, зміна зорового сприйняття глибини, мідріаз, страбізм, яскравість зору, анізокорія, виразки рогівки, екзофтальм, параліч очного м'яза, ірит, кератокон'юнктивіт, міоз, нічна сліпота, офтальмоплегия, атрофія зорового нерва, птоз, увеїт .

З боку органів слуху та вестибулярного апарату. Часто: вертиго. Нечасто: гиперакузия.

З боку серця. Нечасто: тахікардія, блокада першого ступеня, синусова брадикардія, застійна серцева недостатність. Рідкісні: подовження інтервалу QT, синусова тахікардія, синусова аритмія.

Судинні розлади. Нечасто: артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, припливи, припливи, відчуття холоду в кінцівках.

З боку дихання, дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Нечасто: задишка, носова кровотеча, кашель, риніт, хропіння, сухість слизової носа. Рідкісні: набряк легенів, стиснення в горлі, ларингоспазм, фаринголарингеальний біль, апное, ателектаз, бронхіоліт, гикавка, фіброз легенів, позіхання.

З боку травної системи. Часто: блювання, нудота, запор, діарея, метеоризм, здуття живота, сухість у роті, гастроентерит. Нечасто: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, надмірне слиновиділення, оральна гіпестезія, холецистит, холелітаз, коліт, шлунково-кишкові кровотечі, мелена, набряк мови, ректальні кровотеча. Рідкісні: асцит, панкреатит, дисфагія, стоматит, виразка стравоходу, періодонтальні абцесси.

З боку шкіри та підшкірної тканини. Нечасто висип, кропив'янка, гіпергідроз, свербіж. Рідкісні: синдром Стівенса - Джонсона, холодний піт, ексфоліативний дерматит, ліхеноїдний дерматит, меланоз, порушення нігтів, петехіальний висип, пурпура, пустулярний висип, атрофія шкіри, некроз шкіри, шкірні та підшкірні вузлики.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини. Часто: посмикування м'язів, артралгія, біль у спині, біль у кінцівках, спазм в шийному відділі. Нечасто: набряк суглобів, біль у м'язах, судоми м'язів, біль в шиї, ригідність м'язів. Рідкісні: рабдоміоліз.

З боку сечовидільної системи. Нечасто: нетримання сечі, дизурія, альбумінурія, гематурія, утворення каменів в нирках, нефрит. Рідкісні: ниркова недостатність, олігурія, затримка сечовипускання, гостра ниркова недостатність, гломерулонефрит, пієлонефрит.

Розлади репродуктивної системи та молочних залоз. Часто: еректильна дисфункція, імпотенція. Нечасто: сексуальна дисфункція, затримка еякуляції, дисменорея, біль у молочних залозах, лейкорея, менорагія, метрорагія. Рідкісні: аменорея, виділення з молочних залоз, збільшення молочних залоз, гінекомастія, цервіцит, баланіт, епідидиміт

Загальні розлади. Часто: периферичні набряки, набряки, порушення ходи, падіння, відчуття сп'яніння, нездужання, підвищена стомлюваність. Нечасто: генералізований набряк, набряк обличчя, відчуття стиснення в грудях, біль, лихоманка, спрага, озноб, астенія, загальна слабкість, абсцес, флегмона, фотосенсибілізація. Рідкісні: підвищення температури тіла, анафілактоїдні реакції, гранульома, умисне заподіяння шкоди, забрюшинное фіброз, шок.

Дослідження. Часто: збільшення маси тіла. Нечасто: підвищення рівня КФК в крові, підвищення рівня аланінамінотрансферази, підвищення рівня аспартатамінотрансферази, підвищення рівня глюкози в крові, зменшення кількості тромбоцитів, підвищення рівня креатиніну в крові, зменшення вмісту калію в крові, зниження маси тіла. Рідкісні: зниження рівня лейкоцитів в крові.

У деяких пацієнтів спостерігалися симптоми відміни після припинення коротко- або довгострокового лікування прегабаліном. Повідомлялося про такі явища: безсоння, головний біль, нудота, тривожність, діарея, грипоподібний синдром, судоми, нервозність, депресія, біль, гіпергідроз і запаморочення, які свідчили про фізичну залежність. Цю інформацію слід повідомити пацієнта перед початком лікування.

Дані про припинення довгострокового лікування прегабаліном свідчать про залежність частоти та тяжкості симптомів відміни від дози.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Жінки, репродуктивного віку.

Оскільки потенційний ризик для людини невідомий, жінкам репродуктивного віку слід використовувати ефективні засоби контрацепції.

Вагітність.

Немає достовірних даних щодо застосування прегабаліну вагітними.

Дослідження на тваринах свідчили про репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий.

Препарат Лінбаг не слід застосовувати в період вагітності, за винятком окремих випадків, коли користь для вагітної значно перевищує можливий ризик для плоду.

Годування грудьми.

Невідомо, прегабалін виводиться в грудне молоко. Однак прегабалін було виявлено в молоці тварин. Тому не рекомендується годувати дитину грудьми в період лікування прегабаліном.

Репродуктивна функція.

Немає клінічних даних про вплив прегабаліну на репродуктивну функцію жінок.

Під час клінічного дослідження впливу прегабаліну на рухливість сперматозоїдів здорові добровольці чоловічої статі отримували дозу прегабаліну 600 мг на добу. Після 3-місячного лікування ніякого впливу на рухливість сперматозоїдів не виявлено.

Дослідження фертильності продемонструвало наявність негативного впливу на репродуктивну функцію самок тварин і наявність негативного впливу на репродуктивну функцію і розвиток самців. Клінічна значущість цих результатів невідома.

Діти

Безпека і ефективність застосування препарату Лінбаг дітям (віком до 18 років) не були встановлені. Данних нема.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Препарат Лінбаг може мати незначний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. Препарат Лінбаг може викликати запаморочення і сонливість. Тому пацієнтам слід рекомендувати утримуватися від керування транспортними засобами, роботи зі складною технікою або від іншої потенційно небезпечної діяльності, поки не стане відомо, цей препарат впливає на їх здатність до такої діяльності.

Оскільки прегабалін переважно виводиться в незміненому вигляді з сечею, зазнає незначного метаболізму в організмі людини (менше 2% дози виділяється з сечею у вигляді метаболітів), не пригнічує in vitro метаболізм інших препаратів і не зв'язується з білками плазми крові, то малоймовірно, що прегабалін може викликати фармакокінетична взаємодія або бути об'єктом такої взаємодії.

Дослідження in vivo та популяційний фармакокінетичний аналіз.

У дослідженнях in vivo не спостерігалося значимої клінічної фармакокінетичної взаємодії між прегабаліном і фенітоїном, карбамазепіном, вальпроєвої кислотою, ламотриджином, габапентином, лоразепамом, оксикодоном або етанолом. Популяційний фармакокінетичний аналіз показав, що пероральні протидіабетичні засоби, діуретики, інсулін, фенобарбітал, тіагабін і топірамат не мають клінічно значущого впливу на кліренс прегабаліну.

Оральні контрацептиви, норетистерон і / або етинілестрадіол.

Одночасне застосування прегабаліну з оральними контрацептивами, Норетистерон і / або етинілестрадіолу не впливає на фармакокінетику рівноважного стану одного з препаратів.

Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему.

Прегабалін може посилити дію етанолу і лоразепама. В ході контрольованих клінічних досліджень одночасне введення багаторазових пероральних доз прегабаліну з оксикодоном, лоразепамом або етанолом щоб привести до клінічно значимого впливу на функцію дихання. Після виходу препарату на ринок повідомлялося про виникнення дихальної недостатності та коми у пацієнтів, що приймали прегабалін разом з іншими лікарськими засобами, що пригнічують функцію центральної нервової системи. Прегабалін, ймовірно, посилює порушення когнітивних і основних рухових функцій, викликані застосуванням оксикодону.

Взаємодія у пацієнтів похилого віку.

Спеціальні дослідження фармакодинамічної взаємодії за участю добровольців літнього віку не проводилися.

Не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 3 роки.