Орципол таблетки вкриті плівковою оболонкою блістер 10 шт

Лабораторія Бейли-креат-вернуйє (Франція)
Артикул: 72453
  • Орципол табл. в/о №10
  • Орципол табл. в/о №10
1
2
Зовнішній вигляд товару може відрізнятися від фотографії
Увага! Даний препарат відпускається строго за пред’явленим в аптеці рецептом.
  • Упаковка / 10 шт.

    313.20 грн.
Ціна актуальна на 14:15 | Придатний до: червень 2024
Потрібен рецепт на ці ліки?

Звернутися до нашого лікаря.

Є питання?
Потрібна консультація?

Цілодобова підтримка клієнтів

Telegram Viber
Доставка {{defaultRegion.regionName}}
Оплата
Гарантія
Повернення
313.20 грн.
Кому можна
Дорослим
Дозволено
Дітям
з 15-ти років
Вагітним
Протипоказано
Годуючим
Протипоказано
Алергікам
з обережністю
Діабетикам
з обережністю
Водіям
Протипоказано
№1 в категорії «Ципрофлоксацин та орнідазол»
Торгівельна назва Орципол
Діючі речовини Орнідазол, Ципрофлоксацин
Форма випуску: таблетки для внутрішнього застосування
Кількість в упаковці: 10 таблеток
Первинна упаковка: блістер
Спосіб застосування: Орально
Взаємодія з їжею: До
Температура зберігання: від 5°C до 25°C
Чутливість до світла: Не чутливий
Ознака: Імпортний
Походження: Хімічний
Ринковий статус: Традиційний
Виробник: ЛАБОРАТОРІЯ БЕЙЛІ-КРЕАТ-ВЕРНУЙЄ
Країна виробництва: Франція
Заявник: World Medicine
Умови відпуску: За рецептом

Код АТС

J Засоби для лікування інфекцій

J01 Антибактеріальні засоби

J01R Комбіновані антибактеріальні засоби

J01RA Комбіновані антибактеріальні засоби

J01RA12 Ципрофлоксацин та орнідазол

Завантажити сертифікат відповідності

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Орціпол - комбінований антимікробний і протипротозойний препарат, фармакологічна дія якого обумовлена властивостями компонентів, що входять до його складу: ципрофлоксацину (похідне фторхінолону ii покоління) і орнідазолу (похідне 5-нітроімідазолу).

Ципрофлоксацин пригнічує фермент ДНК-гідразу бактерій і пригнічує синтез бактеріальної ДНК; викликає морфологічні зміни в мембрані та клітинної стінки бактерій, що призводять до швидкої загибелі клітини. Діє на мікроорганізми в стані зростання і спокою. Має широкий спектр антимікробної дії, активний відносно ряду анаеробних грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів: Staphylococcus spp. (В тому числі штами, які продукують і не продукують пеніциліназу, метицилін штами), Streptococcus spp. (Включаючи штами S. pneumoniae і S. pyogenes), Enterococcus spp., Listeria monocytogenes; Enterobacter spp., Haemophilus influenzae, Klebsiella spp., Legionella spp., Moraxella catarrhalis, Morganella morganii, Neisseria spp., Proteus spp., Pseudomonas aeruginosa, Salmonella spp., Shigella spp., Vibriocholerae, Campylobacter spp., Citrobacter spp., Yersinia enterocolitica, E. coli та інших - Mycobacterium tuberculosis, Chlamydia trachomatis і Mycoplasma hominis. До ципрофлоксацину резистентні Ureaplasma urealyticum, Clostridium difficile, Nocardia asteroids, Treponema pallidum.

Механізм дії орнідазолу пов'язаний з порушенням структури ДНК-чутливих мікроорганізмів. Активний відносно Trichomonas vaginalis, Giardia lamblia, Entamoeba histolytica, а також щодо деяких анаеробних бактерій (в тому числі Bacteroides spp., Clostridium spp., Fusobacterium spp. І анаеробних коків).

Фармакокінетика

Орнідазол після перорального застосування швидко всмоктується.

Абсорбція. Після перорального застосування ципрофлоксацин швидко та добре всмоктується, переважно з верхнього відділу тонкої кишки. Біодоступність - 70-80%, C max в плазмі крові досягається через 1-2 год.

Після перорального застосування орнідазол швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Біодоступність - 90%, C max в плазмі крові досягається в межах 3 ч.

Розподіл. Зв'язування ципрофлоксацину з білками незначне (20-30%), а речовина знаходиться в плазмі крові переважно в неионизированной формі. Ципрофлоксацин може вільно дифундувати в позасудинний простір. Вагомий обсяг розподілу в стані стійкої рівноваги, який досягає 2-3 л/кг маси тіла, доводить, що ципрофлоксацин проникає в тканини в концентраціях, які можуть у багато разів перевищувати рівень препарату в плазмі крові.

Зв'язування орнідазолу з білками плазми крові становить близько 13%. Діюча речовина проникає у спинномозкову рідину, інші рідини організму і в тканини.

Концентрація орнідазолу в плазмі крові знаходиться в діапазоні 6-36 мг/л.

Метаболізм. Зафіксовані невеликі концентрації наступних 4 метаболітів ципрофлоксацину: діетілціпрофлоксаціна (М 1), сульфоціпрофлоксаціна (М 2), оксоципрофлоксацин (М 3) і формілціпрофлоксаціна (М 4). Метаболіти М 13 виявляють in vitro антимікробну активність, подібну активності налидиксовой кислоти або нижче її. М 4 в мінімальній кількості є еквівалентом норфлоксацину щодо антимікробної активності in vitro.

Орнідазол метаболізується в печінці з утворенням в основному 2-гідроксиметил- і α-гідроксіметілметаболітов. Обидва метаболіти менш активні відносно Trichomonas vaginalis і анаеробних бактерій, ніж незмінений орнідазол.

Виведення. Ципрофлоксацин виділяється здебільшого у незміненому вигляді як нирками, так і через шлунково-кишкового тракту.

T ½ орніазола становить близько 13 год. Після одноразового застосування 85% дози виводиться протягом перших 5 днів, головним чином у вигляді метаболітів. Близько 4% прийнятої дози виділяється нирками в незміненому вигляді.

Діти. Фармакокінетика ципрофлоксацину і орнідозола у дітей подібна до такої у дорослих.

Показання

  • Лікування змішаних інфекцій, викликаних збудниками (мікроорганізмами та найпростішими), чутливими до компонентів препарату; захворювання сечостатевої системи: гострий і хронічний пієлонефрит, простатит, цистит, епідидиміт, ускладнені або рецидивуючі інфекції сечовивідних шляхів; захворювання, що передаються статевим шляхом.

Застосування

Орціпол слід застосовувати всередину до їди або через 2 години після їжі. таблетки приймають цілими, не розділяючи навпіл і не розжовуючи.

Курс лікування при гострих інфекціях становить 5-7 днів. Доза препарату та тривалість лікування залежать від чутливості мікроорганізмів, тяжкості та виду інфекційного процесу. Дорослі застосовують по 1 таблетці 2 рази на добу протягом 5 днів, потім продовжують ще 2-5 днів застосовувати ципрофлоксацин. Лікування слід продовжувати не менше 3 днів після зникнення клінічних симптомів захворювання.

Якщо не призначено інше, рекомендуються наступні добові дози:

дорослі

Інфекції сечовивідних шляхів:

  • гострі, неускладнені - по 1 таблетці 2 рази на добу протягом 3 днів;
  • цистит у жінок (до менопаузи) - 1 таблетка одноразово;
  • ускладнені - по 1 таблетці 2 рази на добу протягом 7 днів.

Інфекції статевих органів:

  • неускладнена гонорея (включаючи екстрагенітальні вогнища інфекції) - 1 таблетка одноразово;
  • аднексит, простатит, орхоепідідіміт - по 1 таблетці 2 рази на добу. Тривалість курсу лікування визначається чутливістю збудника до препарату та клінічною картиною. Лікування препаратом слід продовжувати ще мінімум 3 дні після зникнення симптомів захворювання і до повної нормалізації температури тіла.

Діти. Добова доза ципрофлоксацину становить 10-20 мг на 1 кг маси тіла перорально кожні 12 годин, але не більше максимальної дози 750 мг; добова доза орнідазолу становить 20 мг на 1 кг маси тіла перорально кожні 12 годин.

Режим дозування для пацієнтів літнього віку (65 років). При лікуванні пацієнтів літнього віку слід застосовувати якомога нижчі дози, залежно від тяжкості захворювання і кліренсу креатиніну.

Режим дозування при порушенні функції нирок або печінки

дорослі

Порушення функції нирок:

  • при кліренсі креатиніну 30-60 мл/хв / 1,73 м 2 (помірна ниркова недостатність) або його концентрації в плазмі крові 1,4-1,9 мг / 100 мл максимальна добова доза Орціпола становить 2 таблетки (1000 мг ципрофлоксацину на добу );
  • при кліренсі креатиніну 30 мл/хв / 1,73 м 2 (тяжка ниркова недостатність) або його концентрації в плазмі крові ≥2 мг / 100 мл максимальна добова доза Орціпола - 1 таблетка (500 мг ципрофлоксацину на добу).

Порушення функції нирок і гемодіаліз:

  • при кліренсі креатиніну 30-60 мл/хв / 1,73 м 2 (помірна ниркова недостатність) або його концентрації в плазмі крові 1,4-1,9 мг / 100 мл максимальна добова доза Орціпола становить 2 таблетки (1000 мг ципрофлоксацину на добу );
  • при кліренсі креатиніну 30 мл/хв / 1,73 м 2 (тяжка ниркова недостатність) або його концентрації в плазмі крові ≥2 мг / 100 мл максимальна добова доза Орціпола - 1 таблетка (500 мг ципрофлоксацину на добу).

Порушення функції нирок і хронічний перитонеальний діаліз в амбулаторних умовах: 1 таблетка Орціпола на добу.

Порушення функції печінки: корекція дози не потрібна.

Порушення функції нирок і печінки:

  • при кліренсі креатиніну 30-60 мл/хв / 1,73 м 2 (помірна ниркова недостатність) або його концентрації в плазмі крові 1,4-1,9 мг / 100 мл максимальна добова доза Орціпола становить 2 таблетки (1000 мг ципрофлоксацину на добу );
  • при кліренсі креатиніну 30 мл/хв / 1,73 м 2 (тяжка ниркова недостатність) або його концентрації в плазмі крові ≥2 мг / 100 мл максимальна добова доза Орціпола - 1 таблетка (500 мг ципрофлоксацину на добу).

Немає досвіду застосування препарату у дітей з порушенням функції нирок або печінки.

Діти. Застосовувати у дітей у віці від 15 років. Застосування ципрофлоксацину у дітей і підлітків потрібно проводити відповідно до чинних офіційними рекомендаціями.

Ципрофлоксацин можна застосовувати у дітей як препарат другої і третьої лінії для лікування ускладнених інфекцій сечовивідних шляхів і пієлонефриту, спричинених Escherichia coli.

Однак лікування ципрофлоксацином дітей і підлітків слід починати тільки після ретельної оцінки співвідношення ризик / користь через імовірність розвитку побічних ефектів з боку суглобів та / або прилеглих тканин.

Клінічний досвід застосування ципрофлоксацину у дітей за іншими показаннями обмежений.

Протипоказання

  • Гіперчутливість до компонентів препарату; підвищена чутливість до похідних фторхінолонів і похідних нітроімідазолу; епілепсія, розсіяний склероз; ураження центральної нервової системи зі зниженим судомним порогом (після черепно-мозкових травм, інсульту, запальних процесів мозку та мозкових оболонок); препарат не призначають пацієнтам з подовженням інтервалу q-t, з некомпенсованою гипокалиемией, пацієнтам, які одночасно приймають протиаритмічні засоби класу ІА (зінідін, прокаїнамід) або класу iii (аміодарон, соталол); патологічні ураження крові або інші гематологічні аномалії; одночасне застосування з тизанідином.

Побічні ефекти

ципрофлоксацин

Організм в цілому: кандидоз, астенія, кандидоз слизової оболонки порожнини рота.

З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, метеоризм, панкреатит, гіпербілірубінемія, гепатит, підвищення рівня печінкових трансаміназ: АЛТ, АСТ, ЛФ, аномальні значення функціональних тестів печінки, біль в області шлунка і кишечника, біль в животі, диспепсичні розлади, жовтяниця, холестатична жовтяниця, псевдомембранозний коліт, порушення функції печінки, некроз печінки (дуже рідко прогресуючий до печінкової недостатності, що загрожує життю).

З боку системи кровотворення і лімфатичної системи: еозинофілія, лейкопенія, анемія, нейтропенія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитемія, агранулоцитоз, зміна значення рівня протромбіну, гемолітична анемія, петехії (переміжна геморагія шкіри), панцитопенія (із загрозою для життя), пригнічення функції кісткового мозку (із загрозою для життя).

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, розлади сну, парестезії, дизестезия, гіпестезія, тремор, судоми (включаючи епілептичний статус), порушення ходи, порушення координації, мігрень, сильні судоми великих м'язів, нестійка хода, психоз, інтракраніальна (внутрішньочерепна) гіпертензія, атаксія, здригання, периферична нейропатія та полінейропатія.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: артралгія (біль у суглобах), м'язово-скелетна біль (наприклад біль у кінцівках, поперековій ділянці, грудній клітці), біль у м'язах, набряк суглобів, артрит, підвищення м'язового тонусу, м'язова слабкість, загострення симптомів міастенії гравіс, тендиніт, розриви сухожиль (переважно ахіллового).

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, синкопе (непритомність), вазодилатація (припливи), артеріальна гіпотензія, шлуночкова аритмія, подовження інтервалу Q-T, тахікардія типу пірует (torsades de pointes), тромбоз судин.

З боку метаболізму та харчування: анорексія, підвищення рівня креатиніну та азоту сечовини, набряк (периферичний, васкулярний, лицьовий), гіперглікемія, підвищена активність амілази, ліпази.

З боку нирок та сечовидільної системи: порушення функції нирок, ниркова недостатність, вагінальний кандидоз, гематурія, кристалурія, тубулоінтерстіціальний нефрит, гіперкаліємія.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: висип, свербіж, кропив'янка, реакції фоточутливості, петехії, мультиформна еритема, вузлувата еритема, синдром Стівенса - Джонсона (з потенційною загрозою життю), токсичний епідермальний некроліз (з потенційною загрозою життю).

З боку дихальної системи: задишка (включаючи астматичні стани), набряк гортані.

З боку судин: васкуліт, синкопальний стан.

З боку психіки: психотичні реакції і депресія з можливими суїцидальними ідеями / думками або спроби / вчинення самогубства, психомоторна збудливість, сплутаність свідомості, дезорієнтація, тривожність, патологічні сновидіння, галюцинації.

З боку імунної системи: алергічні реакції, алергічний / ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок (небезпечний для життя), анафілактоїдна (анафілактична) реакція, сироваткова хвороба.

Органи почуттів: втрата смакових відчуттів (порушення смаку), паросмія (порушення нюху), втрата нюху (зазвичай оборотна при відміні препарату).

З боку органу зору: порушення зору, диплопія, ахроматопсія, порушення колірного сприйняття.

З боку органів слуху та лабіринту: дзвін у вухах, втрата слуху / порушення слуху.

Інфекції та інвазії: грибкові суперінфекції, антибіотико коліт (дуже рідко - з можливою летальністю).

Загальні порушення: набряки, гарячка, підвищене потовиділення (гіпергідроз).

Лабораторні показники: підвищення активності ЛФ, відхилення від норми рівня протромбіну, підвищення активності амілази.

Також зареєстровані такі побічні реакції, як алергічний набряк, зниження апетиту і зменшення кількості їжі, що вживається, гіпоглікемія, порушення поведінки, гіперестезія, бульбашки, псевдопухлини мозку, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, астенія, нездужання, збільшення міжнародного нормалізованого відношення (МНО) у пацієнтів, що приймають антагоністи вітаміну K, біль, відчуття серцебиття, тріпотіння передсердь, шлуночкові ектопії, АГ, стенокардія, флебіт, безсоння, сонливість, слабкість, фобія, деперсоналізація, болючість слизової оболонки порожнини рота, дисфагія, лімфаденопатія, підвищення рівня ліпази, суглобові порушення, загострення подагри , нефрит, поліурія, порушення сечовипускання, кровотеча з уретри, вагініт, ацидоз, біль в грудних залозах, носова кровотеча, набряк легенів, гикавка, кровохаркання, бронхоспазм, легенева емболія, припливи, озноб, набряк обличчя, шиї, губ, кон'юнктиви, рук , гіперпігментація, зниження гостроти зору, двоїння в очах , біль в очах.

Повідомлялося також про такі побічні реакції, як ажитація, ексфоліативний дерматит, еритема, метгемоглобінемія, ністагм, полінейропатія, підвищення рівня гамма-глутамілтрансферази крові, сечової кислоти, зниження рівня гемоглобіну, геморагічний діатез, підвищення рівня моноцитів, циліндрурія.

орнідазол

Побічні ефекти орнідазолу залежать від дози.

З боку крові та лімфатичної системи: прояви впливу на кістковий мозок і нейтропенія.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, ангіоневротичний набряк.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипання, кропив'янка, свербіж.

З боку нервової системи: запаморочення, сонливість, головний біль, тремор, ригідність м'язів, порушення координації, судоми, тимчасова втрата свідомості, ознаки сенсорної або змішаної периферичної нейропатії, збудження, сплутаність свідомості.

З боку шлунково-кишкового тракту: порушення смаку, нудота, блювота, металевий присмак у роті, сухість у роті, диспепсія.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: зміни печінкових функціональних проб, гепатотоксичність.

Загальні порушення: підвищення температури тіла, підвищена стомлюваність, задишка.

Особливі вказівки

Ципрофлоксацин

Важкі інфекції та / або змішані інфекції, спричинені грампозитивними або анаеробними бактеріями. Для лікування важких інфекцій та інфекцій, викликаних грампозитивними або анаеробними бактеріями, а також інфекцій, викликаних стафілококами або анаеробними бактеріями, ципрофлоксацин слід застосовувати в комбінації з відповідними антибактеріальними засобами.

Інфекції сечового тракту. Орхоепідідіміт і запальні захворювання органів малого таза можуть бути викликані фторхінолонрезістентнимі Neisseria gonorrhoeae. Ципрофлоксацин слід призначати одночасно з іншими відповідними антибактеріальними препаратами, крім клінічних ситуацій, коли виключено наявність ціпрофлоксацінрезістентних штамів Neisseria gonorrhoeae. Якщо через 3 дні не настає клінічне поліпшення, лікування слід переглянути.

У країнах Європейського Союзу спостерігається різна резистентність до ципрофлоксацину з боку Escherichia coli, найбільш поширеного збудника, що викликає інфекції сечовивідних шляхів. При призначенні терапії лікарям рекомендується враховувати можливу резистентність Escherichia coli до ципрофлоксацину.

Вважається, що одноразові дози ципрофлоксацину, які можна застосовувати при неускладненому циститі у жінок передклімактеричного періоду, менш ефективні, ніж тривала терапія ципрофлоксацином. Цей факт необхідно брати до уваги, з огляду на зростаючий рівень резистентності Escherichia coli до ципрофлоксацину.

Ускладнені інфекції сечового тракту і пієлонефрит. Слід розглянути можливість лікування інфекцій сечового тракту із застосуванням ципрофлоксацину, коли інше лікування неможливо. Лікування повинно грунтуватися на результатах мікробіологічного дослідження.

Антибіотико діарея, викликана Clostridium difficile. Відомо про випадки антибіотико діареї, викликаної Clostridium difficile, яка може варіювати по тяжкості від легкої діареї до летального коліту, при застосуванні практично всіх антибактеріальних препаратів, в тому числі ципрофлоксацину. Лікування антибактеріальними препаратами викликає зміна нормальної флори товстого кишечника, що, в свою чергу, призводить до надмірного росту Clostridium difficile.

Clostridium difficile виробляє токсини A і B, які сприяють розвитку антибіотико діареї. Clostridium difficile виробляє велику кількість токсину, викликає підвищення захворюваності та смертності через можливу стійкості збудника до антимікробної терапії та необхідності проведення колектоміі. Потрібно пам'ятати про можливість виникнення антибіотико діареї, викликаної Clostridium difficile, у всіх пацієнтів з діареєю після застосування антибіотиків. Необхідний ретельний збір медикаментозного анамнезу, оскільки можливий розвиток антибіотико діареї, викликаної Clostridium difficile, протягом 2 місяців після введення антибактеріальних препаратів. Якщо діагноз антибіотико діареї, викликаної Clostridium difficile, розглядається або вже підтверджено, застосування антибіотиків, які не діють на Clostridium difficile, можливо, слід припинити. Залежно від клінічних даних потрібно проводити корекцію водно-електролітного балансу, розглянути необхідність додаткового введення білкових препаратів, застосувати антибактеріальні препарати, до яких чутливі Clostridium difficile. Також може знадобитися хірургічне втручання.

Стрептококові інфекції. Ципрофлоксацин не рекомендується для лікування стрептококових інфекцій через недостатню ефективність.

Підвищена чутливість до препарату. У деяких випадках гіперчутливість та алергічні реакції можуть розвиватися вже після першого прийому ципрофлоксацину (див. Побічна дія), про що слід негайно повідомити лікаря.

У рідкісних випадках анафілактичні / анафілактоїдні реакції можуть прогресувати до стану шоку, що загрожує життю пацієнта. Іноді вони виникають вже після першого прийому ципрофлоксацину. У такому випадку застосування ципрофлоксацину необхідно призупинити та негайно провести медикаментозне лікування (лікування анафілактичного шоку).

Скелетно-м'язова система. В цілому ципрофлоксацин не можна застосовувати у пацієнтів із захворюваннями сухожиль і розладами, пов'язаними із застосуванням хінолонів в анамнезі. Незважаючи на це, в рідкісних випадках після мікробіологічного дослідження збудника і оцінки співвідношення користь / ризик цим пацієнтам можна призначати ципрофлоксацин для лікування окремих важких інфекційних процесів, а саме - в разі неефективності стандартної терапії або бактеріальної резистентності, коли результати мікробіологічних досліджень виправдовують застосування ципрофлоксацину. При застосуванні ципрофлоксацину може виникнути тендиніт або розрив сухожилля (особливо ахілового сухожилля), іноді двосторонній, в перші 48 год лікування. Ризик тендінопатіі може бути підвищеним у пацієнтів похилого віку або у пацієнтів, які одночасно приймають кортикостероїди (див. Побічна дія). При виникненні будь-яких ознак тендиніту (таких як хворобливий набряк, запалення) застосування ципрофлоксацину слід припинити. Ураженої кінцівки слід забезпечити спокій.

Ципрофлоксацин застосовувати з обережністю у пацієнтів з міастенією гравіс (див. Побічна дія).

Фоточутливість. Доведено, що ципрофлоксацин спричиняє реакції фоточутливості. Пацієнтам, які приймають ципрофлоксацин, рекомендується при лікуванні уникати прямого сонячного світла і УФ-випромінювання.

ЦНС. Хінолони викликають судоми або знижувати поріг судомної готовності. Ципрофлоксацин застосовують з обережністю у пацієнтів з розладами ЦНС, які можуть мати схильність до виникнення судом. При розвитку судом прийом ципрофлоксацину слід припинити (див. Побічна дія). Навіть після першого прийому ципрофлоксацину можливі психотичні реакції. У рідкісних випадках депресія або психоз можуть прогресувати до суїцидальних думок і вчинків. У цих випадках прийом ципрофлоксацину слід припинити та вжити заходів, необхідних в даній клінічній ситуації.

У пацієнтів, які приймали ципрофлоксацин, повідомлялося про випадки полінейропатії (на основі неврологічних симптомів, таких як біль, печіння, сенсорні розлади або м'язова слабкість, окремо або в комбінації). Прийом ципрофлоксацину слід припинити пацієнтам, які мають симптоми нейропатії, зокрема біль, печіння, неприємні відчуття, оніміння та / або слабкість, з метою попередження розвитку незворотних станів (див. Побічна дія).

Серцеві розлади. Застосування ципрофлоксацину пов'язують з випадками подовження інтервалу Q-T (див. Побічна дія).

Оскільки жінки в порівнянні з чоловіками, як правило, мають більш тривалий інтервал Q-Tc, вони можуть бути більш чутливими до лікарських засобів, які призводять до подовження інтервалу Q-Tc. Пацієнти похилого віку можуть також бути більш чутливими до впливу лікарських засобів на тривалість інтервалу Q-T. Необхідно дотримуватися обережності при одночасному призначенні ципрофлоксацину і лікарських засобів, які можуть призводити до подовження інтервалу Q-T (таких як клас IA і III антиаритмічних засобів, трициклічні антидепресанти, макроліди, антипсихотики) (див. Взаємодія з іншими лікарськими), або у пацієнтів з факторами ризику подовження інтервалу Q-T або розвитку двобічної шлуночкової веретенообразной тахікардії (наприклад вроджений синдром подовженого Q-T, некоррігірованной електролітні розлади, такі як гіпокаліємія або гіпомагніємія, і серцеві захворювання, зокрема серцева недостатність, інфаркт міокарда або брадикардія).

Шлунково-кишкового тракту. У разі виникнення протягом або після лікування тяжкої і стійкої діареї (навіть через кілька тижнів після лікування) слід повідомити лікаря, оскільки цей симптом може маскувати тяжке шлунково-кишкове захворювання (наприклад псевдомембранозний коліт, який може мати летальні наслідки), при якому потрібне негайне лікування (див. Побічна дія). У таких випадках прийом ципрофлоксацину необхідно припинити та розпочати застосування відповідної терапії. Лікарські засоби, які пригнічують перистальтику, протипоказані.

Нирки та сечовидільна система. Повідомлялося про кристалурії, пов'язаної із застосуванням ципрофлоксацину (див. Побічна дія). Пацієнтам, які приймають ципрофлоксацин, необхідно отримувати достатню кількість рідини. Слід уникати надмірної лужності сечі.

Порушення функції нирок. Оскільки ципрофлоксацин виводиться переважно в незміненому вигляді нирками, у пацієнтів з порушенням функції нирок необхідно проводити корекцію дози згідно з вказівками, наведеними в розділі ЗАСТОСУВАННЯ, щоб уникнути підвищення частоти побічних реакцій, викликаних накопиченням ципрофлоксацину.

Гіпоглікемія. Як і при застосуванні інших хінолонів, найчастіше гіпоглікемія виникає у хворих на діабет, переважно у пацієнтів похилого віку. Рекомендується проводити ретельний контроль рівня глюкози в крові у всіх хворих на діабет (див. Побічна дія).

Гепатобіліарна система. При прийомі ципрофлоксацину повідомлялося про випадки розвитку некрозу печінки та печінкової недостатності з загрозою для життя пацієнта (див. Побічна дія). У разі появи будь-яких ознак і симптомів захворювання печінки (таких як анорексія, жовтяниця, темна сеча, свербіж або напруженість передньої черевної стінки), лікування слід припинити. Також може відзначатися тимчасове підвищення рівня трансаміназ, ЩФ, розвиток холестатичної жовтяниці, особливо у пацієнтів з попереднім ураженням печінки, які отримували ципрофлоксацин (див. Побічна дія).

Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. При прийомі ципрофлоксацину повідомлялося про гемолітичних реакціях у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Слід уникати застосування ципрофлоксацину у цих пацієнтів, за винятком випадків, коли потенційна користь перевищує потенційний ризик. В такому випадку пацієнтів слід спостерігати щодо можливої появи гемолізу.

Резистентність. Під час або після курсу лікування ципрофлоксацином резистентні бактерії можуть бути виділені з або без клінічно визначеної суперинфекции. Може існувати певний ризик виділення ціпрофлоксацінрезістентних бактерій під час тривалих курсів лікування і при лікуванні внутрішньолікарняних інфекцій та / або інфекцій, викликаних видами Staphylococcus і Pseudomonas.

Цитохром P450. Ципрофлоксацин помірно пригнічує CYP 450 1A2 і тому може викликати підвищення плазмової концентрації одночасно призначених речовин, які також метаболізуються цим ферментом (наприклад теофілін, метилксантини, кофеїн, дулоксетин, клозапін, оланзапін, ропінірол, тизанидин). Одночасне призначення ципрофлоксацину і тизанідину протипоказане. Підвищення концентрації в плазмі крові, що асоціюється зі специфічними для лікарських засобів побічними реакціями, визначається пригніченням їх метаболічного кліренсу ципрофлоксацином. Отже, пацієнтів, які приймають ці речовини одночасно з ципрофлоксацином, слід уважно спостерігати щодо можливого виникнення клінічних ознак передозування. Також може виникнути потреба у визначенні плазмових концентрацій (наприклад теофіліну) (див. Взаємодія з іншими лікарськими).

Метотрексат. Одночасне призначення ципрофлоксацину і метотрексату не рекомендується (див. Взаємодія з іншими лікарськими).

Вплив на результати лабораторних аналізів. Ципрофлоксацин in vitro може впливати на результати посіву на Mycobacterium spp. шляхом пригнічення росту культури мікобактерій, що може привести до хибнонегативних результатів аналізу посіву у пацієнтів, що приймають ципрофлоксацин.

Орнідазол. При застосуванні препарату в високих дозах і при лікуванні більше 10 днів рекомендується проводити клінічний і лабораторний моніторинг.

У пацієнтів при наявності в анамнезі порушень з боку крові рекомендується контроль за рівнем лейкоцитів, особливо при проведенні повторних курсів лікування.

Посилення порушень з боку центральної або периферичної нервової системи можна відзначати в період проведення лікування препаратом. У разі периферичноїнейропатії, порушення координації рухів (атаксії), запаморочення або помутніння свідомості слід припинити лікування.

Може спостерігатися загострення кандидомікозу, яке вимагає відповідного лікування.

У разі проведення гемодіалізу необхідно враховувати зменшення T ½ і призначати додаткові дози орнідазолу до або після гемодіалізу. Концентрацію солей літію, креатиніну та електролітів необхідно контролювати при застосуванні терапії літієм.

Ефективність інших лікарських засобів може бути підвищена або ослаблена при лікуванні Орнідазолу.

Застосування в період вагітності та годування груддю. У період вагітності застосування препарату протипоказане.

Ципрофлоксацин проникає в грудне молоко. Через потенційний ризик пошкодження суглобових хрящів у новонароджених ципрофлоксацин заборонено застосовувати в період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Ципрофлоксацин. Фторхінолони, до яких відноситься ципрофлоксацин, можуть впливати на здатність пацієнта керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами через реакцій з боку ЦНС, тому здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами може бути порушена.

Орнідазол. При застосуванні препарату можливі такі прояви, як сонливість, ригідність, запаморочення, тремор, судоми, послаблення координації, тимчасова втрата свідомості. Можливість таких проявів необхідно враховувати пацієнтам, які керують транспортними засобами або працюють з іншими механізмами.

Взаємодії

Вплив інших засобів на ципрофлоксацин

Формування хелатного комплексу. При одночасному застосуванні ципрофлоксацину (перорально) і лікарських засобів, що містять многовалентние катіони, мінеральних добавок (наприклад кальцію, магнію, алюмінію, заліза), фосфатсвязивающіх полімерів (наприклад севеламер), сукральфат або антацидів, а також препаратів з великою буферною ємністю (таких як діданозин ), що містять магній, алюміній або кальцій, абсорбція ципрофлоксацину знижується. У зв'язку з цим ципрофлоксацин слід приймати або за 1-2 год до або принаймні через 4 години після прийому цих препаратів.

Дане обмеження не стосується антацидів, що належать до класу блокаторів H 2 -рецепторів.

Харчові та молочні продукти. Кальцій в складі харчових продуктів незначно впливає на абсорбцію. Однак слід уникати одночасного прийому ципрофлоксацину і молочних або збагачених мінералами продуктів (таких як молоко, йогурт, апельсиновий сік з підвищеним вмістом кальцію), оскільки абсорбція ципрофлоксацину може знижуватися.

Пробенецид. Пробенецид впливає на ниркову секрецію ципрофлоксацину. Одночасне застосування лікарських засобів, що містять пробенецид, і ципрофлоксацину призводить до підвищення концентрації ципрофлоксацину в плазмі крові.

Вплив ципрофлоксацину на інші лікарські засоби

Тизанідин. Тизанідин не можна призначати одночасно з ципрофлоксацином (див. Побічна дія). В ході клінічного дослідження за участю здорових добровольців при одночасному застосуванні ципрофлоксацину та тизанідину виявлено підвищення концентрації тизанідину в плазмі крові (підвищення C max в 7 разів, діапазон - 4-21 разів; збільшення показника AUC в 10 разів, діапазон - 6-24 рази) . З підвищенням концентрації тизанідину в плазмі крові асоціюються гіпотензивні та седативні побічні реакції.

Метотрексат. При одночасному призначенні ципрофлоксацину можливе уповільнення тубулярного транспорту (нирковий метаболізм) метотрексату, що може призводити до збільшення концентрації цього препарату в плазмі крові. При цьому може збільшуватися ймовірність виникнення побічних токсичних реакцій, викликаних метотрексатом. Одночасне призначення не рекомендується (див. Особливості застосування).

Теофілін. Одночасне застосування ципрофлоксацину і лікарських засобів, що містять теофілін, може привести до небажаного підвищення концентрації теофіліну в плазмі крові, що, в свою чергу, може привести до розвитку побічних реакцій. У рідкісних випадках такі побічні реакції можуть мати летальний результат. Якщо одночасного застосування цих препаратів уникнути неможливо, слід контролювати концентрацію теофіліну в плазмі крові та адекватно знижувати його дозу (див. Особливості застосування).

Інші похідні ксантину. Після одночасного застосування ципрофлоксацину і засобів, що містять кофеїн або пентоксифілін (окспентіфіллін), повідомлялося про підвищення концентрації цих ксантинів в плазмі крові.

Фенітоїн. Одночасне застосування ципрофлоксацину і фенітоїну може призвести до підвищення або зниження плазмових концентрацій фенітоїну, тому рекомендується моніторинг рівня препарату.

Антагоністи вітаміну K. При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та антагоністів вітаміну K може посилюватися їх антикоагулянтну дію. Повідомлялося про підвищення активності пероральних антикоагулянтів у пацієнтів, які отримували антибактеріальні препарати, зокрема фторхінолони. Ступінь ризику може варіювати в залежності від основного виду інфекції, віку, загального стану хворого, тому точно оцінити вплив ципрофлоксацину на підвищення значення МНО складно. Слід проводити регулярний контроль МНО під час і відразу після одночасного застосування ципрофлоксацину і антагоністів вітаміну K (наприклад варфарину, аценокумаролу, фенпрокумону, флуіндіона).

Ропінірол. В ході клінічних досліджень виявлено, що одночасне застосування ропініролу з ципрофлоксацином, інгібітором ізоензіма CYP 450 1A2 помірної дії, призводить до підвищення AUC і C max ропініролу на 60 і 84% відповідно. Моніторинг побічних ефектів ропініролу та відповідну корекцію дози рекомендується проводити під час і відразу після одночасного введення з ципрофлоксацином (див. Особливості застосування).

Клозапин. Після одночасного застосування 250 мг ципрофлоксацину з клозапином протягом 7 днів плазмові концентрації клозапіну і N-десметілклозапіна були підвищені на 29 і 31% відповідно. Клінічне спостереження і відповідну корекцію дози клозапіну рекомендується здійснювати під час і відразу після одночасного застосування з ципрофлоксацином (див. Особливості застосування).

Препарати, що подовжують інтервал Q-T. Орціпол, як і інші фторхінолони, слід призначати з обережністю пацієнтам, які отримують препарати, які подовжують інтервал Q-T (наприклад антиаритмічні засоби класу IA та III, трициклічні антидепресанти, макроліди, антипсихотики) (див. Особливості застосування).

Метоклопрамід. Метоклопрамід прискорює всмоктування ципрофлоксацину, в результаті чого досягнення C max в плазмі крові відбувається швидше. Не було помічено впливу на біодоступність ципрофлоксацину.

Омепразол. Одночасне застосування ципрофлоксацину і лікарських засобів, що містять омепразол, призводить до незначного зниження C max і AUC ципрофлоксацину.

Лідокаїн. Показано, що у здорових добровольців одночасне застосування ципрофлоксацину, помірного інгібітору ізоферментів цитохрому P450 1A2, і лікарських засобів, що містять лідокаїн, знижує кліренс в / в лідокаїну на 22%. Незважаючи на нормальну переносимість лікування лідокаїном, можлива взаємодія з ципрофлоксацином, що асоціюється з побічними реакціями та може розвинутися при одночасному застосуванні зазначених препаратів.

Силденафіл. C max і AUC силденафілу підвищилися приблизно в 2 рази у здорових добровольців після прийому всередину 50 мг силденафілу і супутнього призначення 500 мг ципрофлоксацину. Тому слід дотримуватися обережності при одночасному призначенні препарату Орціпол з силденафілом і враховувати співвідношення ризик / користь.

Пероральні цукрознижувальні засоби. При одночасному призначенні препарату Орціпол і пероральних протидіабетичних лікарських засобів, особливо сульфонілсечовини (наприклад глібенкламіду, глімепіриду), повідомлялося про гіпоглікемії, пов'язаної, ймовірно, з потенцированием ципрофлоксацином дії пероральних протидіабетичних засобів (див. Побічна дія).

Дулоксетин. Клінічні дослідження показали, що спільне використання дулоксетину із сильними інгібіторами CYP 450 1A2, такими як флувоксамін, може привести до збільшення AUC і C max дулоксетину. Незважаючи на відсутність клінічних даних про можливу взаємодію з ципрофлоксацином, можна очікувати схожих ефектів при одночасному застосуванні зазначених препаратів (див. Особливості застосування).

НПЗП. Дослідження на тваринах показали, що комбінація хінолонів в високих дозах (інгібіторів гірази) і деяких нестероїдних протизапальних засобів (за виключенням ацетилсаліцилової кислоти) може провокувати судоми.

Циклоспорин. Визначено транзиторне підвищення рівня креатиніну в плазмі крові при одночасному призначенні ципрофлоксацину і лікарських засобів, що містять циклоспорин. Тому необхідний частий (2 рази на тиждень) контроль концентрації креатиніну в плазмі крові у цих пацієнтів.

На відміну від інших похідних нітроімідазолу, орнідазол не пригнічує альдегіддегідрогеназу, і тому сумісний з алкоголем. Однак орнидазол підсилює дію пероральних антикоагулянтів кумаринового ряду, що вимагає відповідної корекції їх дози.

Орнідазол пролонгує міорелаксуючу дію ванкуроніуму.

Одночасне застосування фенобарбіталу та інших індукторів ферментів зменшує період циркуляції орнідазолу в плазмі крові, тоді як інгібітори ферментів (наприклад циметидин) - збільшують.

Передозування

Ципрофлоксацин. повідомлялося, що передозування внаслідок прийому 12 г препарату призводила до симптомів помірної токсичності. гостре передозування в дозі 16 г приводила до розвитку ОПН.

Симптоми передозування включали запаморочення, тремор, головний біль, підвищену стомлюваність, судоми, галюцинації, сплутаність свідомості, абдомінальний дискомфорт, ниркову і печінкову недостатність, а також кристаллурию і гематурію. Повідомлялося також про оборотної ниркової токсичності.

Через можливий подовження інтервалу Q-T доцільно також проведення ЕКГ-моніторингу.

Крім звичайних невідкладних заходів, що проводяться при передозуванні, рекомендується моніторинг функції нирок, зокрема визначення pH сечі та в разі необхідності підвищення її кислотності для попередження явищ кристалурії. Пацієнти повинні отримувати достатню кількість рідини.

За допомогою гемодіалізу або перитонеального діалізу виводиться тільки невелика кількість ципрофлоксацину (10%).

Орнідазол. Симптоми, які згадувалися в розділі Побічна дія, але в більш вираженій формі.

Лікування симптоматичне, специфічний антидот невідомий.

Для виведення орнідазолу з організму рекомендується промивання шлунка або гемодіаліз.

У разі судом рекомендовано внутрішньовенне введення діазепаму.

Умови зберігання

При температурі не вище 25°C в сухому місці.

Опис товару завірено виробником Лабораторія Бейли-креат-вернуйє.
Дата створення: 27.03.2024       Дата оновлення: 29.03.2024

Зверніть увагу!

Опис препарату Орципол табл. в/о №10 на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).

Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.

Поширені запитання

Скільки коштує Орципол табл. в/о №10?

Ціна Орципол табл. в/о №10 стартує від 313.20 грн. за упаковку.

Чи можна давати ці ліки дітям?

З 15-ти років. Детальніше необхідно проконсультуватися з вашим лікарем.

Які умови зберігання у таблеток Орципол (Лабораторія Бейли-креат-вернуйє)?

Згідно з інструкцією температура зберігання Орципол Лабораторія Бейли-креат-вернуйє становить від 5°C до 25°C. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Яка країна виробництва у Орципол (Лабораторія Бейли-креат-вернуйє)?

Країна виробник у Орципол (Лабораторія Бейли-креат-вернуйє) - Франція.

Динамика цен на "Орципол табл. в/о №10"


Орципол табл. в/о №10
Увага! Даний препарат відпускається строго за пред’явленим в аптеці рецептом.
Орципол табл. в/о №10
  • Упаковка / 10 шт.

    313.20 грн.

УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!

Завантаження
Промокод скопійовано!