Торгівельна назва | Пентотрен |
Діючі речовини | Пентоксифілін |
Кількість діючої речовини: | 0,5 мг/мл |
Форма випуску: | розчин для інфузій |
Кількість в упаковці: | 200 мл |
Первинна упаковка: | флакон |
Спосіб застосування: | Інфузійно |
Взаємодія з їжею: | Не має значення |
Температура зберігання: | від 5°C до 25°C |
Чутливість до світла: | Не чутливий |
Ознака: | Вітчизняний |
Походження: | Хімічний |
Ринковий статус: | Брендований дженерик |
Виробник: | ДАРНИЦЯ ПРАТ ФАРМ. ФІРМА |
Країна виробництва: | Україна |
Заявник: | Дарниця |
Умови відпуску: | За рецептом |
Код АТС C Препарати для лікування захворювань серцево-судинної системи C04 Судинорозширювальні засоби C04A Периферичні вазодилататори C04AD Похідні пурину C04AD03 Пентоксифілін |
Фармакодинаміка. пентоксифілін є похідним метилксантину. механізм дії пентоксифіліну пов'язують з пригніченням фосфодіестерази та накопиченням цАМФ в клітинах гладких м'язів судин, клітинах крові, а також в інших тканинах і органах. пентоксифілін гальмує агрегацію тромбоцитів і еритроцитів, підвищує їх гнучкість, зменшує підвищену концентрацію фібриногену в плазмі крові та посилює фібриноліз, що зменшує в'язкість крові та поліпшує її реологічні властивості. крім того, пентоксифілін має слабку міотропну судинорозширювальну дію, дещо зменшує загальний периферичний опір та має позитивний інотропний ефект. в результаті застосування пентоксифіліну поліпшується мікроциркуляція і постачання тканин киснем, найбільше - в кінцівках, ЦНС, помірно - в нирках. препарат незначно розширює коронарні судини.
Фармакокінетика. Головний фармакологічно активний метаболіт 1- (5-гідроксигексил) -3,7-диметилксантин (метаболіт 1) визначається в плазмі крові в концентрації, що перевищує в 2 рази концентрацію незміненої речовини, і знаходиться з ним в стані зворотного біохімічногорівноваги. У зв'язку з цим пентоксифілін та його метаболіт слід розглядати як активне ціле. T ½ пентоксифиллина становить 1,6 год.
Пентоксифілін метаболізується повністю, понад 90% виділяється нирками у вигляді некон'югованих водорозчинних полярних метаболітів. Менше 4% введеної дози виводиться з калом. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок екскреція метаболітів уповільнена. У пацієнтів з порушенням функції печінки відзначено подовження T ½ пентоксифиллина.
Атеросклеротична енцефалопатія; ішемічний церебральний інсульт; дисциркуляторна енцефалопатія; порушення периферичного кровообігу, обумовлені атеросклерозом, цукровим діабетом (включаючи діабетичну ангіопатії), запаленням; трофічні розлади в тканинах, пов'язані з ураженням вен або порушенням мікроциркуляції (посттромбофлебітичний синдром, трофічні виразки, гангрена, відмороження); облітеруючий ендартеріїт; ангіонейропатії (хвороба Рейно); порушення кровообігу ока (гостра, підгостра, хронічна недостатність кровообігу в сітківці та судинній оболонці ока); порушення функції внутрішнього вуха судинного генезу, що супроводжується зниженням слуху.
В / в інфузії є найбільш ефективними формами парентерального введення препарату, які краще переносяться. режим дозування визначається лікарем і залежить від ступеня тяжкості циркуляторних порушень, маси тіла і переносимості лікування. інфузію можна проводити тільки в разі, якщо розчин є прозорим.
Дорослим рекомендується наступна схема лікування: в / в інфузія 100-600 мг пентоксифіліну 1-2 рази на добу. Введення 100 мг пентоксифіліну повинно тривати щонайменше 60 хв.
Інфузія може бути доповнена пероральним прийомом пентоксифіліну з розрахунку, що максимальна добова доза (інфузійна і пероральна) становить 1200 мг.
Обсяг інфузійного розчину розраховується індивідуально, з урахуванням супутніх захворювань, стану пацієнта і складає в середньому 1-1,5 л/добу.
Тривалість парентерального курсу лікування визначає лікар, який проводить лікування.
Після поліпшення стану пацієнта рекомендується продовжити лікування, застосовуючи таблетовану форму препарату пентоксифілін.
Підвищена чутливість до пентоксифіліну, інших метилксантинів або будь-якого з допоміжних речовин препарату, масивна кровотеча (ризик посилення кровотечі), обширний крововилив у сітківку ока, крововилив в мозок (ризик посилення кровотечі), якщо під час лікування пентоксифіліном відбувається крововилив у сітківку ока, застосування лікарського кошти слід відразу припинити; гострий період інфаркту міокарда, виразка шлунка та / або кишкові виразки, геморагічний діатез, період вагітності та годування груддю.
Порушення з боку серця: аритмія, тахікардія, стенокардія, кардіалгія, коливання пекло, відчуття стискання за грудиною.
Порушення з боку судин: відчуття жару (припливи), кровотечі, периферичний набряк.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія з тромбоцитопенічна пурпура і апластична анемія (часткове або повне припинення утворення всіх клітин крові, панцитопенія), що може мати летальні наслідки, гіпофібриногенемія.
Порушення з боку системи травлення: нудота, блювання, анорексія, метеоризм, атонія кишечника.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: загострення холециститу, холестатичний гепатит, внутрішньопечінковий холестаз.
Порушення з боку нервової системи: запаморочення, головний біль, асептичний менінгіт, тремор, парестезія, судоми.
Психічні порушення: порушення і порушення сну, тривожність, галюцинації.
Порушення з боку органів зору: порушення зору, кон'юнктивіт, крововиливи в сітківку, відшарування сітківки, скотома.
Порушення з боку імунної системи: анафілактичні реакції, анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм і анафілактичний шок.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: свербіж, почервоніння шкіри, кропив'янка, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса - Джонсона, підвищена ламкість нігтів.
Вплив на результати лабораторних та інструментальних показників: підвищення рівня трансаміназ, підвищення рівня ЛФ.
Інші: відомо про випадки виникнення гіпоглікемії, підвищеного потовиділення, підвищення температури тіла, ознобу.
При перших ознаках розвитку анафілактичної / анафилактоидной реакції лікування препаратом слід негайно припинити.
У разі застосування препарату пентоксифілін у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю попередньо слід досягти фази компенсації кровообігу.
У хворих на цукровий діабет і отримують лікування інсуліном або пероральними антидіабетичними засобами при застосуванні високих доз препарату можливе посилення впливу цих препаратів на рівень глюкози в крові. У цих випадках слід знизити дозу інсуліну або пероральних антидіабетичних засобів і особливо ретельно доглядати за пацієнтом.
Хворим на системний червоний вовчак або іншими захворюваннями сполучної тканини пентоксифілін можна призначати тільки після ретельного аналізу можливих ризиків і користі.
Оскільки під час лікування пентоксифіліном існує ризик розвитку апластичної анемії, потрібен регулярний контроль загального аналізу крові.
У пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 30 мл/хв) або тяжкою дисфункцією печінки виведення пентоксифіліну може бути загальмовано. Необхідний належний моніторинг.
Особливо уважне спостереження необхідно за станом здоров'я пацієнтів:
Застосування в період вагітності та годування груддю. Вагітність. Існує недостатньо досвіду застосування препарату у вагітних. Тому призначати пентоксифиллин в період вагітності не рекомендується.
Годування грудьми. Пентоксифілін в незначних кількостях проникає в грудне молоко. Якщо призначається лікування препаратом, слід припинити годування груддю.
Діти. Досвіду застосування препарату у дітей немає.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Не впливає.
Ефект зниження рівня глюкози в крові, властивий інсуліну або пероральних антидіабетичних засобів, може посилюватися. тому пацієнти, які отримують медикаментозне лікування при цукровому діабеті, повинні перебувати під ретельним наглядом.
Є інформація про випадки підвищення антикоагулянтної активності у пацієнтів, які одночасно отримували лікування пентоксифіліном і антивитаминами К. Коли призначається або змінюється дозування пентоксифіліну, рекомендується проводити контроль антикоагулянтної активності у цієї групи пацієнтів.
Пентоксифілін може посилювати гіпотензивну дію антигіпертензивних засобів та інших препаратів, які можуть викликати зниження артеріального тиску.
Супутнє застосування пентоксифіліну і теофіліну у деяких пацієнтів може призводити до підвищення рівня теофіліну в крові. Тому можливе підвищення частоти та посилення проявів побічних реакцій теофіліну.
У деяких пацієнтів одночасне застосування з ципрофлоксацином може привести до підвищення концентрації пентоксифіліну в плазмі крові. Як наслідок, може зростати частота і вираженість побічних реакцій, пов'язаних з одночасним застосуванням препаратів.
Потенційний адитивний ефект з інгібіторами агрегації тромбоцитів: внаслідок підвищеного ризику виникнення кровотечі одночасне застосування інгібіторів агрегації тромбоцитів (наприклад клопідогрелю, ептіфібатіда, тирофібан, епопростенолу, илопроста, абциксимаба, Агреліду, нестероїдні протизапальні засоби, крім селективних інгібіторів ЦОГ-2, ацетілсаліцілатов (ацетилсаліцилова кислота, тиклопідин, дипиридамол)) з пентоксифіліном слід проводить з обережністю.
Одночасне застосування з циметидином може підвищувати концентрацію пентоксифіліну і метаболіти I в плазмі крові.
Симптоми: слабкість, запаморочення, зниження пекло, непритомний стан, тахікардія, сонливість або збудження, втрата свідомості, гіпертермія, арефлексія, судоми, блювота кольору кавової гущі як ознака шлунково-кишкової кровотечі, нудота, припливи.
Лікування симптоматичне. Може знадобитися проведення спеціальних невідкладних заходів для попередження кровотечі.
В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.
Опис препарату Пентотрен р-н д/інф. 0,5 мг/мл фл. 200мл №1 на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.
Повними аналогами Пентотрен р-н д/інф. 0,5 мг/мл фл. 200мл №1 є:
діюча речовина: пентоксифілін;
1 мл розчину містить пентоксифіліну 0,5 мг;
допоміжні речовини: натрію хлорид; калію хлорид; кальцію хлорид, дигідрат; магнію хлорид, гексагідрат; натрію лактату розчин; вода для інʼєкцій.
Розчин для інфузій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або злегка жовтувата рідина.
Периферичні вазодилататори. Код АТХ С04А D03.
Пентоксифілін є похідним метилксантину. Механізм дії пентоксифіліну повʼязують з пригніченням фосфодіестерази і накопиченням цАМФ у клітинах гладкої мускулатури судин, клітинах крові, а також в інших тканинах і органах. Пентоксифілін гальмує агрегацію тромбоцитів і еритроцитів, підвищує їх гнучкість, зменшує підвищену концентрацію фібриногену у плазмі крові та підсилює фібриноліз, що зменшує вʼязкість крові і поліпшує її реологічні властивості. Крім того, пентоксифілін чинить слабку міотропну судинорозширювальну дію, дещо зменшує загальний периферичний судинний опір та має позитивний інотропний ефект. Внаслідок застосування пентоксифіліну покращується мікроциркуляція та постачання тканин киснем, найбільше – в кінцівках, ЦНС, помірно – у нирках. Препарат незначно розширює коронарні судини.
Головний фармакологічно активний метаболіт 1-(5-гідроксигексил)-3,7-диметилксантин (метаболіт I) визначається у плазмі крові у концентрації, що перевищує у 2 рази концентрацію незміненої речовини і перебуває з ним у стані зворотної біохімічної рівноваги. У звʼязку з цим пентоксифілін та його метаболіт слід розглядати як активне ціле. Період напіввиведення пентоксифіліну становить 1,6 години.
Пентоксифілін метаболізується повністю, понад 90% виводиться нирками у вигляді неконʼюгованих водорозчинних полярних метаболітів. Менше 4 % введеної дози виводиться з калом. У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок екскреція метаболітів уповільнена. У пацієнтів із порушеною функцією печінки відзначено подовження періоду напіввиведення пентоксифіліну.
Атеросклеротична енцефалопатія; ішемічний церебральний інсульт; дисциркуляторна енцефалопатія; порушення периферичного кровообігу, зумовлені атеросклерозом, цукровим діабетом (включно з діабетичною ангіопатією), запаленням; трофічні розлади у тканинах, які повʼязані з ураженням вен або порушенням мікроциркуляції (посттромбофлебітичний синдром, трофічні виразки, гангрена, відмороження); облітеруючий ендартериїт; ангіонейропатії (хвороба Рейно); порушення кровообігу ока (гостра, підгостра, хронічна недостатність кровообігу у сітківці і судинній оболонці ока); порушення функції внутрішнього вуха судинного генезу, які супроводжуються зниженням слуху.
Підвищена чутливість до пентоксифіліну, інших метилксантинів або будь-якої з допоміжних речовин препарату; масивна кровотеча (ризик посилення кровотечі); обширний крововилив у сітківку ока, крововиливи у мозок (ризик посилення кровотечі); якщо під час лікування пентоксифіліном відбувається крововилив у сітківку ока, застосування лікарського засобу слід одразу припинити; гострий період інфаркту міокарда; виразка шлунка та/або кишкові виразки; геморагічний діатез; період вагітності або годування груддю.
Ефект зниження рівня цукру у крові, властивий інсуліну або пероральним протидіабетичним засобам, може посилюватися. Тому пацієнти, які отримують медикаментозне лікування при цукровому діабеті, мають перебувати під ретельним спостереженням.
Є інформація про випадки підвищення антикоагулянтної активності у пацієнтів, які одночасно отримували лікування пентоксифіліном та антивітамінами К. Коли призначається або змінюється дозування пентоксифіліну, рекомендується проводити контроль антикоагулянтної активності у цієї групи пацієнтів.
Пентоксифілін може посилювати гіпотензивну дію антигіпертензивних засобів та інших препаратів, які можуть викликати зниження артеріального тиску.
Супутнє застосування пентоксифіліну і теофіліну у деяких пацієнтів може призводити до зростання рівня теофіліну у крові. Тому можливе збільшення частоти та посилення проявів побічних реакцій теофіліну.
У деяких пацієнтів одночасне застосування з ципрофлоксацином може призводити до підвищення концентрації пентоксифіліну в сироватці крові. Як наслідок, може зростати частота і вираженість побічних реакцій, повʼязаних з одночасним застосуванням препаратів.
Потенціальний адитивний ефект з інгібіторами агрегації тромбоцитів: через підвищений ризик виникнення кровотечі одночасне застосування інгібіторів агрегації тромбоцитів (наприклад клопідогрелю, ептифібатиду, тирофібану, епопростенолу, ілопросту, абциксимабу, анагреліду, НПЗП, крім селективних інгібіторів ЦОГ-2, ацетилсаліцилатів [АСК/ЛАС], тиклопідину, дипіридамолу) з пентоксифіліном слід проводити з обережністю.
Одночасне застосування з циметидином може підвищувати концентрацію пентоксифіліну та метаболіту І у плазмі крові.
При перших ознаках розвитку анафілактичної/анафілактоїдної реакції лікування препаратом слід негайно припинити.
У разі застосування препарату пентоксифілін пацієнтам із хронічною серцевою недостатністю попередньо слід досягти фази компенсації кровообігу.
У хворих, які страждають на діабет і отримують лікування інсуліном або пероральними антидіабетичними засобами, при застосуванні високих доз препарату можливе посилення впливу цих препаратів на рівень цукру у крові. У цих випадках слід зменшити дозу інсуліну або пероральних антидіабетичних засобів і особливо ретельно доглядати за пацієнтом.
Хворим на системний червоний вовчак або іншими захворюваннями сполучної тканини пентоксифілін можна призначати тільки після ґрунтовного аналізу можливих ризиків і користі.
Оскільки під час лікування пентоксифіліном існує ризик розвитку апластичної анемії, потрібен регулярний контроль загального аналізу крові.
У пацієнтів із нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) або тяжкою дисфункцією печінки виведення пентоксифіліну може бути уповільнене. Потрібен належний моніторинг.
Особливо уважне спостереження необхідне за пацієнтами:
Вагітність.
Існує недостатньо досвіду застосування препарату вагітним жінкам. Через це призначати пентоксифілін під час вагітності не рекомендується.
Годування груддю.
Пентоксифілін у незначних кількостях проникає у грудне молоко. Якщо призначається лікування препаратом, необхідно припинити годування груддю.
Не впливає.
Внутрішньовенні інфузії є найефективнішими формами парентерального введення препарату, які краще переносяться. Режим дозування визначається лікарем і залежить від ступеня тяжкості циркуляторних порушень, маси тіла і переносимості лікування. Інфузію можна проводити тільки у разі, якщо розчин є прозорим.
Дорослим рекомендована така схема лікування:
Внутрішньовенна інфузія 100-600 мг пентоксифіліну 1-2 рази на добу. Введення 100 мг пентоксифіліну має тривати щонайменше 60 хвилин.
Інфузія може бути доповнена пероральним прийомом пентоксифіліну із розрахунку, що максимальна добова доза (інфузійна і пероральна) становить 1200 мг.
Обʼєм інфузійного розчину розраховується індивідуально, з урахуванням супутніх захворювань, стану пацієнта та становить у середньому 1-1,5 л на добу.
Тривалість парентерального курсу лікування визначає лікар, який проводить лікування.
Після поліпшення стану пацієнта рекомендовано продовжити лікування, застосовуючи таблетовану форму препарату пентоксифілін.
Діти.
Досвід застосування препарату дітям відсутній.
Симптоми: слабкість, запаморочення, зниження артеріального тиску, непритомний стан, тахікардія, сонливість або збудження, втрата свідомості, гіпертермія, арефлексія, судоми, блювота кольору кавової гущі як ознака шлунково-кишкової кровотечі, нудота, припливи.
Лікування симптоматичне. Може бути потрібне проведення спеціальних невідкладних заходів для попередження кровотечі.
Порушення з боку серця: аритмія, тахікардія, стенокардія, кардіалгія, коливання артеріального тиску, відчуття стискання за грудниною.
Порушення з боку судин: відчуття жару (припливи), кровотечі, периферичний набряк.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія з тромбоцитопенічною пурпурою і апластична анемія (часткове чи повне припинення утворення всіх клітин крові, панцитопенія), що може мати летальний наслідок, гіпофібриногенемія.
Порушення з боку системи травлення: нудота, блювання, анорексія, метеоризм, атонія кишечнику.
Порушення з боку печінки і жовчовивідних шляхів: загострення холециститу, холестатичний гепатит, внутрішньопечінковий холестаз.
Порушення з боку нервової системи: запаморочення, головний біль, асептичний менінгіт, тремор, парестезія, судоми.
Психічні порушення: збудження та порушення сну, тривожність, галюцинації.
Порушення з боку органів зору: порушення зору, конʼюнктивіт, крововиливи у сітківку, відшарування сітківки, скотома.
Порушення з боку імунної системи: анафілактичні реакції, анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм та анафілактичний шок.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: свербіж, почервоніння шкіри, кропивʼянка, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, підвищена ламкість нігтів.
Вплив на результати лабораторних та інструментальних показників: підвищення рівня трансаміназ, підвищення рівня лужної фосфатази.
Інші: відомо про випадки виникнення гіпоглікемії, підвищеної пітливості, підвищення температури тіла, ознобу.
3 роки.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C. Не заморожувати.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
По 200 мл у флаконах.
За рецептом.
ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».
Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 13.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
Рейтинг популярності базується на фактичній кількості замовлень клієнтами сайту за останні 30 днів. Чим більше замовлень, тим вище рейтинг.
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}