Сінарта

розчин д / ін. 200 мг/мл ампули 2 мл, з розчин. в амп. 1 мл, № 5

• Глюкозамін 200 мг/мл
• Р-р для ін'єкцій, 200 мг/мл по 2 мл розчину в ампулі (ампула А) в комплекті з 1 мл розчинника (діетаноламін, вода для ін'єкцій) (ампула В); по 5 ампул А і по 5 ампул В у блістерах відповідно; по 1 блістеру з ампулами А і по 1 блістеру з ампулами В в пачці.

порошок для орального розчину білого кольору

• 1 саше з порошком без запаху містить глюкозаміну сульфату натрієвої солі у перерахуванні на 100 % речовину 1,884 г, у перерахуванні на глюкозаміну сульфат 1,500 г;
• допоміжні речовини: аспартам (Е 951), сорбіт (Е 420), кислота лимонна безводна, поліетиленгліколь (макрогол) 4000.

Фармакодинаміка.

Активний (діючий) інгредієнт – сіль аміномоносахариду глюкозаміну сульфату, який присутній у людському організмі і використовується разом із сульфатами для біосинтезу гіалуронової кислоти синовіальної рідини та глікозаміногліканів основної субстанції суглобового хряща. Механізм дії глюкозаміну сульфату – стимуляція синтезу глікозаміногліканів і, відповідно, суглобових протеогліканів. Крім того, глюкозамін проявляє протизапальні властивості, уповільнює процеси деградації і руйнування суглобового хряща головним чином за рахунок його метаболічних активностей, здатності пригнічувати активність інтерлейкіну 1 (IL-1), що, з одного боку, сприяє дії на симптоми остеоартриту, а з іншого – затримці структурних порушень суглобів, про що свідчать дані довгострокових клінічних досліджень. Ефективність глюкозаміну сульфату відносно остеоартриту очевидна вже через 2-3 тижні від початку лікування. Результати клінічних досліджень щоденного безперервного лікування протягом 3 років свідчать про прогресивне підвищення його ефективності, зважаючи на симптоми та уповільнення структурного пошкодження суглобів, що підтверджується за допомогою рентгену. Глюкозаміну сульфат продемонстрував добру переносимість. Будь-якого істотного впливу глюкозаміну сульфату на серцево-судинну, дихальну, вегетативну або центральну нервову систему виявлено не було.

Зазначені вище властивості благотворно впливають на дегенеративні процеси в хрящах, які лежать в основі патогенезу остеоартриту, а також на клінічну картину захворювання.

Фармакокінетика.

90 % дози глюкозаміну сульфату швидко і повністю всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, проходить через біологічні бар'єри і проникає у тканини, переважно суглобового хряща. Біодоступність – 26 %. Період напіввиведення – 68 годин.

Дослідження, проведені у людей і тварин, показали, що після прийому 14С-глюкозаміну всередину радіоактивні мічені елементи швидко і майже повністю всмоктується на системному рівні. У людини всмоктується близько 90% радіоактивно міченої дози препарату. Біодоступність глюкозаміну у щурів після введення сульфату глюкозаміну всередину становила 26% внаслідок ефекту першого проходження через печінку. Біодоступність у людини невідома, але, згідно з алометричними розрахунками, вона аналогічна тому, що спостерігається у щурів, тобто від 20% до 30%.

усунення симптомів остеоартриту: болю і функціонального обмеження.

препарат Сінарта в ампулах застосовують тільки в / м.

Дорослі пацієнти та особи похилого віку. Перед застосуванням змішати розчин В (розчинник) з розчином А (розчин препарату) в одному шприці. Приготований розчин препарату вводять в / м по 3 мл (р-р А + В) 3 рази на тиждень через день протягом 4-6 тижнів. Полегшення симптомів (особливо зменшення больових відчуттів) може відбуватися лише після кількох тижнів лікування, а в деяких випадках навіть після більш тривалого часу. Пацієнтам з порушеннями функції нирок та/або печінки рекомендацій щодо корекції дози не надається, оскільки відповідних досліджень не проводили.

Дорослі пацієнти та пацієнти літнього віку порошок приймають внутрішньо: вміст 1 саше, еквівалентний 1500 мг глюкозаміну сульфату, розчинити у склянці води і приймати 1 раз на добу, бажано під час їди. Курс лікування – 4-12 тижнів або довше (у разі необхідності). За призначенням лікаря лікування можна повторювати 2-3 рази на рік з інтервалом у 2 місяці, а також при рецидиві захворювання.

Діти. Не застосовувати дітям та підліткам, оскільки безпека та ефективність препарату для таких пацієнтів не встановлені.

Хондропротектор Сінарта в ампулах або в порошку можна купити за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1. Актуальна ціна на медикамент вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

індивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату. Алергія на молюсків. Кардіогенний шок. Виражена артеріальна гіпотензія. Важкі форми хронічної серцевої недостатності. Зниження функції лівого шлуночка. Атріовентрикулярна блокада II-III ступеня. Тяжка брадикардія. Синдром Адамса - Стокса. Судоми в анамнезі, спричинені застосуванням лідокаїну. Синдром слабкості синусового вузла. Тяжкі порушення функції печінки. Гіповолемія. Міастенія.

Критерії оцінки частоти розвитку побічної реакції лікарського засобу: дуже часто -> 1/10, часто - від> 1/100 до <1/10, нечасто - від> 1/1000 до <1/100, рідко - від 1/10 000 до <1/1000, дуже рідко - <1/10 000, зв'язок не доведена - частота не може бути оцінена за доступними даними.

З боку травної системи: часто - біль в шлунку чи животі, метеоризм, диспепсія, діарея, запор, нудота, блювота.

З боку нервової системи: часто - головний біль, сонливість, загальна слабкість; оніміння мови та губ, світлобоязнь, порушення сну, порушення зору, диплопія, сплутаність свідомості, м'язові посмикування, після застосування у високих дозах - шум у вухах, збуджений стан, парестезії, судоми.

З боку імунної системи: зв'язок не доведена - алергічна реакція у формі різних шкірних висипань та свербежу; набряк; дуже рідко - анафілактоїдні реакції, анафілактичний шок, генералізований ексфоліативний дерматит.

З боку органу зору: зв'язок не доведена - порушення зору.

З боку шкіри та її придатків: нечасто - еритема, зв'язок не доведена - випадіння волосся.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, поперечна блокада серця.

З боку дихальної системи: пригнічення дихання або зупинка дихання, задишка.

З боку органів зору: розлади зору.

Інші: відчуття жару, холоду або оніміння кінцівок, злоякісна гіпертермія, пригнічення функції імунної системи.

Місцеві реакції: відчуття легкого печіння (зникає з розвитком анестезуючого ефекту на протязі 1 хв), тромбофлебіт.

перед застосуванням необхідно провести шкірну пробу на індивідуальну чутливість через вміст у складі препарату лідокаїну. Слід з обережністю призначати препарат хворим, схильним до злоякісної гіпертермії.

Перед застосуванням лідокаїну при захворюваннях серця необхідно нормалізувати рівень калію в крові (гіпокаліємія знижує ефективність лідокаїну).

Необхідно дотримуватися особливої обережності при застосуванні препарату у пацієнтів з недостатністю кровообігу, артеріальною гіпотензією, порушенням функції печінки та / або нирок. Також слід дотримуватися обережності при призначенні Сінарти особам похилого віку, хворим на епілепсію, при порушенні провідності серця, при дихальної недостатності.

З обережністю призначають пацієнтам з непереносимістю глюкози. На початку лікування особам з цукровим діабетом необхідний регулярний контроль рівня глюкози в крові.

З обережністю застосовують препарат при лікуванні хворих на бронхіальну астму. Хворим на астму препарат слід застосовувати з обережністю, оскільки такі пацієнти можуть бути більш схильними до розвитку алергічних реакцій на глюкозамін з можливим загостренням симптомів їх захворювання.

Одна доза лікарського препарату містить 40,3 мг натрію. Це слід враховувати при призначенні пацієнтам, яким показана сувора солі дієта.

Застосування в період вагітності та годування груддю. Не рекомендується застосовувати препарат в період вагітності та годування груддю.

Діти. Ліки Сінарта не застосовують для лікування у дітей.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Дослідження щодо впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та роботі з механізмами не проводилися. У разі появи сонливості або порушень зору необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом і виконання робіт, що вимагають уваги. У разі появи сонливості, стомлюваності, запаморочення чи порушень зору керування автотранспортом та робота з іншими механізмами заборонені.

препарат сумісний з нестероїдними протизапальними препаратами та ГКС.

При одночасному застосуванні з кумариновими антикоагулянтами можливо посилення їх дії. У зв'язку з цим у таких пацієнтів доцільно проводити контроль параметрів коагуляції.

Можливе посилення всмоктування тетрацикліну в шлунково-кишковому тракті.

Циметидин, пептідін, бупівакаїн, пропранолол, хінідин, дизопірамід, амітриптилін, нортриптилін, хлорпромазин, іміпрамін підвищують рівень лідокаїну в сироватці крові, зменшуючи його печінковий метаболізм.

Лідокаїн може посилювати дію препаратів, що блокують нервово-м'язову передачу, оскільки останні зменшують провідність нервових імпульсів.

При одночасному застосуванні з антиаритмічними препаратами IA класу (в тому числі з хінідином, прокаїнамідом, дизопірамідом) подовжується інтервал Q-T, в поодиноких випадках можливий розвиток AV-блокади або фібриляції шлуночків.

При одночасному застосуванні з седативними засобами седативний ефект посилюється. Фенітоїн підсилює кардіодепресивну дію лідокаїну.

При одночасному застосуванні з прокаїнамідом можливе виникнення марення, галюцинацій.

Етанол підсилює гальмівну дію лідокаїну на дихальну систему.

Несумісність. Не змішувати в одному шприці з іншими препаратами. Чи не використовувати інші розчинники, крім того, який додається до упаковки.

випадків передозування глюкозаміну сульфату не відзначено. При передозуванні слід провести симптоматичне лікування, спрямоване на відновлення водно-електролітного балансу.

До складу ін'єкційної форми препарату входить допоміжна речовина лідокаїн. Першими симптомами передозування лідокаїну гідрохлориду з боку ЦНС можуть бути оніміння мови та губ, збуджений стан, тривога, шум у вухах, запаморочення, нечіткість зору, тремор, депресія, сонливість. Лікування симптоматичне і спрямоване на підтримку життєво важливих функцій організму.

Випадки передозування порошком Сінарту не спостерігалися. Ґрунтуючись на дослідженнях гострої та хронічної токсичності у тварин, симптоми токсичності навряд чи виникнуть навіть у дозах, що перевищують терапевтичну дозу у 200 разів. Однак у випадках передозування можливе посилення побічних реакцій, тому варто провести симптоматичне лікування, спрямоване на відновлення водно-електролітного балансу.

В захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °C. Термін придатності - 2 роки.