Упаковка / 30 шт.
блістер / 10 шт.
| Торгівельна назва | Тардиферон |
| Діючі речовини | Залізо |
| Кількість діючої речовини: | 80 мг |
| Форма випуску: | таблетки для внутрішнього застосування |
| Кількість в упаковці: | 30 таблеток (3 блістери по 10 шт.) |
| Первинна упаковка: | блістер |
| Спосіб застосування: | Орально |
| Взаємодія з їжею: | До |
| Температура зберігання: | від 15°C до 25°C |
| Чутливість до світла: | Не чутливий |
| Ознака: | Імпортний |
| Походження: | Хімічний |
| Ринковий статус: | Традиційний |
| Виробник: | ЛАБОРАТОРІЯ П'ЄР ФАБР ДЕРМО-КОСМЕТІК |
| Країна виробництва: | Франція |
| Заявник: | Pierre Fabre |
| Умови відпуску: | За рецептом |
|
Код АТС B Препарати, що впливають на кровотворення і кров B03 Препарати, що стимулюють кровотворення B03A Препарати заліза B03AA Препарати двохвалентного заліза для перорального застосування B03AA07 Заліза сульфат |
|
Фармакодинаміка. тардиферон - комплексний препарат заліза пролонгованої дії. містить сульфат двовалентного заліза, застосування якого поповнює дефіцит заліза в організмі та стимулює гемопоез. висока безпека препарату обумовлена наявністю в його складі мукопротеоза.
Мукопротеоза - природний мукополісахарид, захищає слизову оболонку травного тракту від ирритативного (дратівної) впливу іонів заліза, сприяє уповільненому вивільненню заліза (протягом 5-6 год), що значно покращує переносимість препарату. Аскорбінова кислота, надаючи антиоксидантну дію, підвищує біодоступність заліза та сприяє його всмоктуванню.
Фармакокінетика. Абсорбується в дванадцятипалій кишці та проксимальних відділах тонкого кишечника. C max заліза в плазмі крові досягається приблизно через 7 годин і зберігається підвищеним протягом 24 год після прийому препарату.
Залізодефіцитна (гіпохромна) анемія, профілактика залізодефіцитної анемії у період вагітності при неможливості адекватного надходження заліза з їжею.
У дорослих і дітей у віці старше 7 років всередину, запивати склянкою води, перед їжею.
Профілактика залізодефіцитних анемій (зокрема в період вагітності): 1 таблетка на добу натще.
Лікування залізодефіцитних анемій: у дітей у віці старше 7 років - по 1 таблетці на добу (вранці); у дорослих - 1-2 таблетки на добу (вранці та ввечері).
Тривалість лікування визначається тяжкістю клінічної картини. Після нормалізації рівня гемоглобіну прийом продовжують протягом 1-3 міс по 1 таблетці вранці перед сніданком щодня.
Контроль ефективності терапії (визначення рівня гемоглобіну, середнього глобулярного об'єму крові, феритину плазми крові, заліза плазми крові та насичення трансферину) доцільно проводити лише після 3 місяців лікування.
Підвищена чутливість до активних або інших компонентів препарату; надлишок заліза (гемосидероз, гемохроматоз); інші види анемії, не пов'язані з недоліком заліза (гемолітична анемія, апластична анемія, сидероахрестична анемія, железорефрактерной анемія, анемія при отруєнні свинцем, таласемія і т.д.); стеноз стравоходу та / або інші обструктивні захворювання шлунково-кишкового тракту; дивертикул кишечника, кишкова непрохідність, регулярні гемотрансфузії, одночасне застосування парентеральних форм заліза; діти у віці до 7 років.
З боку шлунково-кишкового тракту: біль в епігастральній ділянці, біль у животі, нудота, блювота, забарвлення калу в чорний колір, діарея або запор, метеоризм, потемніння зубів.
У осіб з підвищеною чутливістю можливі алергічні реакції різної тяжкості, шкірні висипання, кропив'янка, гіперемія шкіри, свербіж, анафілаксія.
Тривале необґрунтоване застосування може призвести до запору та гемосидерозу.
Слід враховувати, що залізодефіцитні анемії, асоційовані із запальними синдромами, резистентні до лікування препаратами заліза.
Необхідно встановити етіологію анемії.
Оскільки препарат містить сахарозу, він протипоказаний при непереносимості фруктози, синдромі мальабсорбції глюкози / галактози або дефіциті сахарозо-ізомальтази.
Рицинова олія, що входить до складу препарату, може викликати порушення з боку шлунка, а також діарею.
При застосуванні препарату може змінюватися колір калу на чорний, що може завадити діагностиці хронічної шлунково-кишкової кровотечі. Тест на приховану кров у калі може бути хибнопозитивним.
Яйця і молоко, чорний чай, каву, хліб, сирі злаки, молочні продукти пригнічують всмоктування заліза. Пероральні залізовмісні препарати не можна приймати протягом 1-2 годин після вживання вищевказаних продуктів харчування. Не приймати одночасно з іншими лікарськими засобами, що містять залізо. З обережністю застосовують у пацієнтів з лейкозом, хронічними захворюваннями печінки та нирок, запальними захворювання шлунково-кишкового тракту, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, захворюваннями кишечника (ентерит, виразковий коліт, хвороба Крона). Можливе загострення ревматоїдного артриту. Для запобігання запору препарат запивають достатньою кількістю рідини.
Необхідний систематичний контроль показників заліза і гемоглобіну в плазмі крові.
При необхідності приблизно через кожні 4 тижні оцінюють такі параметри для визначення ступеня дефіциту заліза, реакції на проведення лікування та необхідності продовження терапії: гемоглобін, кількість еритроцитів, середній об'єм еритроцита (MCV), середнє значення вмісту гемоглобіну в еритроцитах (MCH), кількість ретикулоцитів, рівень заліза в плазмі крові, трансферин. Визначення феритину в плазмі крові дозволяє оцінити накопичене залізо; показник феритину в плазмі крові 15 мкг/л означає відсутність запасів заліза в організмі.
Препарат містить сахарозу, що слід враховувати при застосуванні у пацієнтів з цукровим діабетом.
Діти. Чи не застосовують у дітей віком до 7 років.
Період вагітності та годування груддю. Дослідження на тваринах не виявили мальформацій у потомства мишей і щурів, які отримували в період вагітності препарати заліза в дозі, в 1100 разів перевищує терапевтичну для людини.
Адекватні дослідження у людини не проводили, однак при аналізі бібліографічних даних не виявлено інформації про пороках розвитку у дітей жінок, які приймали препарати заліза в період вагітності.
Залізо виділяється з грудним молоком у незначній кількості (близько 0,25 мг/добу).
У період вагітності та годування груддю Тардиферон слід приймати тільки після консультації з лікарем.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Не встановлена.
При одночасному застосуванні солі заліза знижують абсорбцію тетрацикліну, інгібіторів ДНК-гірази (наприклад ципрофлоксацин, левофлоксацин, норфлоксацин, офлоксацин), дифосфонати, пеницилламина, леводопи, карбідопи та метилдопи, пеніциліну, сульфасалазину. солі заліза зменшують всмоктування тироксину, цинку. абсорбція заліза зменшується при одночасному прийомі з холестираміном, антацидами (в яких міститься алюміній, магній, кальцій, вісмут), а також харчовими добавками, що містять кальцій і магній. вітамін c і лимонна кислота сприяють всмоктуванню заліза. при одночасному застосуванні солей заліза з нестероїдними протизапальними препаратами може посилюватися подразнюючу дію заліза на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. всмоктування заліза може сповільнюватися при одночасному в / в введенні хлорамфеніколу. тардиферон не слід приймати протягом 2-3 годин після застосування одного з вищевказаних препаратів. по можливості необхідно контролювати ефективність одночасного застосування лікарських препаратів за допомогою медичних або лабораторно-діагностичних методів. антибіотики групи тетрацикліну, а також пеніциліну утворюють з сульфатом заліза комплексні сполуки, що знижують всмоктування заліза та антибіотиків. глюкокортикоїди можуть стимулювати еритропоез. одночасне застосування вітаміну е може знижувати фармакологічна дія заліза в організмі дитини. слід уникати одночасного застосування солей заліза і алопуринолу.
При дотриманні рекомендованих доз тардиферон ризик надлишкової акумуляції заліза невисокий. при перевищенні рекомендованих доз можливі прояви передозування.
Симптоми. Гостре передозування заліза може проявлятися нудотою і блювотою, в важких випадках може привести до розвитку колапсу і летального результату. Летальною дозою елементарного заліза вважають 180-300 мг/кг маси тіла. Однак для деяких пацієнтів доза елементарного заліза 30 мг/кг може бути токсичною.
Симптоми гострого отруєння залізом можуть виникати протягом 10-60 хв або через кілька годин. Можливі біль у животі, біль в епігастральній ділянці, нудота, діарея зі стільцем зеленого кольору і надалі - дегтеподобное, мелена, блювання з / без домішки крові, сонливість, слабкість, блідість шкірних покривів, холодний липкий піт, акроціаноз, ціаноз, ниткоподібний пульс , летаргія, зниження артеріального тиску, серцебиття, стомлюваність, шок і кома, сплутаність свідомості, симптоми гіпервентиляції, гіпертермія, парестезії, некроз слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, судоми.
Приблизно через 4-6 ч зазвичай настає період ремісії. Надалі через 12-48 год може розвинутися шок важкого ступеня, що супроводжується диханням Чейна - Стокса, олігурією, токсичною печінковою недостатністю та коагулопатией.
У зв'язку з можливими токсичними ефектами передозування пацієнту необхідно негайно надати медичну допомогу. Уповільнене вивільнення заліза може уповільнити його всмоктування, і тим самим подовжити період для надання допомоги. При випадковому прийомі більшої кількості таблеток хворому слід вживати сирі яйця та молоко, що призведе до утворення в шлунково-кишковому тракті нерозчинних сполук заліза і сприятиме його елімінації з організму. Прийняті таблетки можна вивести зі шлунка, викликаючи у пацієнта блювоту.
Специфічна терапія. Блювотні маси необхідно перевірити на наявність таблеток тардиферон. При недостатній кількості таблеток слід провести промивання шлунка 0,9% розчином натрію хлориду або 1% водним розчином карбонату натрію і застосувати проносний засіб. Необхідно провести рентгеноскопічне дослідження органів черевної порожнини для встановлення кількості залишилися таблеток. Якщо використані методи видалення таблеток не дали бажаного результату, може знадобитися хірургічне втручання.
Найкращим методом оцінки тяжкості стану є визначення вмісту заліза в плазмі крові та загальної залізозв'язувальної здатності плазми крові. Якщо рівень заліза в плазмі крові перевищує загальну залізозв'язуючих здатність, є ймовірність системного отруєння.
Може виникнути необхідність у застосуванні дефероксаміну. Хелатную терапію дефероксаміном слід проводити, якщо:
При гострому отруєнні для зв'язування НЕ абсорбованого в шлунково-кишковому тракті заліза застосовують всередину 5-10 г препарату (вміст 10-20 ампул розчиняють у питній воді). Для елімінації абсорбованого заліза дефероксамін вводять в / м по 1-2 г кожні 3-12 год. У важких випадках, що супроводжуються розвитком шоку, застосовують в / в крапельне введення 1 г препарату і симптоматичну терапію.
У дітей молодшого віку ризик виникнення гострої інтоксикації залізом особливо високий; що загрожує життю інтоксикація можлива при прийомі 1 г сульфату заліза.
При необхідності проводять лікування шоку і ацидозу.
При олігурії / анурії застосовують перитонеальний діаліз або гемодіаліз.
При температурі не вище 25 °C.
Опис лікарського засобу/медичного виробу Тардиферон табл. 80мг №30 на цій сторінці підготовлений на підставі інструкції про його застосування та надається виключно на виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Перед застосуванням лікарського засобу/медичного виробу слід ознайомитись з інструкцією про його застосування та проконсультуватись з лікарем. Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для Вашого здоров’я.
Відгуки
Споживачі мають можливість залишити відгуки про товар за власним бажанням та на власний розсуд. Ми не модеруємо відповідні відгуки та не впливаємо на їхній зміст. Наша думка може відрізнятись від змісту відповідних відгуків. Рекомендуємо не займатись самолікуванням на основі відгуків інших споживачів.
Упаковка / 30 шт.
діюча речовина: 1 таблетка містить заліза сульфату сухого 247,25 мг, що еквівалентно 80 мг заліза (ІІ);
допоміжні речовини: мальтодекстрин, целюлоза мікрокристалічна, амонійно-метакрилатного сополімеру дисперсія (тип В), амонійно-метакрилатного сополімеру дисперсія (тип А), тальк, гліцерол дибегенат, триетилцитрат, заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172), титану діоксид (Е 171); сепіфільм LP010 (гіпромелоза, целюлоза мікрокристалічна, кислота стеаринова).
Таблетки, вкриті оболонкою, пролонгованої дії.
Основні фізико-хімічні властивості: круглі, оранжево-рожеві таблетки, вкриті оболонкою.
Антианемічні засоби. Препарати заліза. Препарати заліза двовалентного для перорального застосування. Заліза сульфат.
Код АТХ B03A A07.
Тардиферон належить до комплексних препаратів заліза пролонгованої дії. Містить двовалентний іон заліза, застосування якого поповнює дефіцит заліза в організмі та стимулює гемопоез. Препарат поповнює дефіцит заліза в організмі, необхідного для синтезу гемоглобіну.
Залізо відіграє ключову фізіологічну роль у багатьох функціях, таких як: транспортування кисню, АТФ, синтез ДНК і перенесення електронів.
Абсорбція відбувається у дванадцятипалій кишці та проксимальному відділі тонкої кишки.
Комбінація заліза сульфату і допоміжних речовин сприяє безперервному та поступовому вивільненню заліза. Абсорбція зростає при зменшенні запасів заліза і зменшується при їх збільшенні.
Зазвичай солі заліза погано всмоктуються (10–20 % від прийнятої дози). Поступове вивільнення заліза сприяє кращому всмоктуванню протягом тривалого часу.
Абсорбція заліза може бути змінена шляхом приймання певних продуктів харчування або напоїв під час супутнього введення деяких лікарських засобів (див. розділи «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Немає активного механізму виведення заліза.
Середня екскреція заліза у здорових суб'єктів становить 0,8–1 мг/добу.
Основним шляхом виведення заліза є шлунково-кишковий тракт (десквамація ентероцитів, деградація гема через екстравазацію еритроцитів), урогенітальний тракт і шкіра. Надлишок засвоюваного заліза виводиться з фекаліями.
Доклінічні дані з безпеки.
Доклінічні дані, отримані в результаті звичайних досліджень з фармакологічної безпеки, токсичності багаторазових доз, генотоксичності, канцерогенності, а також досліджень репродуктивної функції та розвитку, не виявили будь-якої особливої небезпеки для людини при застосуванні у рекомендованих дозах.
Надмірний вміст заліза в організмі, особливо нормо- або гіперсидеремічна анемія, такі як таласемія, рефрактерна анемія, анемія через медулярну недостатність.
Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини.
Оскільки іони заліза пригнічують всмоктування пероральних тетрациклінів, слід уникати одночасного прийому даних лікарських засобів.
Комбінації, що не рекомендуються
Можлива ліпотимія або шок внаслідок швидкого вивільнення заліза з його комплексної форми і насичення трансферину.
Комбінації, що потребують особливих запобіжних заходів
Зниження всмоктування бісфосфонатів у шлунково-кишковому тракті внаслідок утворення комплексів, що погано всмоктуються.
Не приймати солі заліза одночасно з бісфосфонатами (якщо можливо, необхідно забезпечити інтервал від не менше 30 хвилин до більше ніж 2 години, залежно від бісфосфонатів).
Зниження всмоктування циклінів та заліза у шлунково-кишковому тракті.
Не приймати солі заліза одночасно з циклінами (якщо можливо, необхідно забезпечити інтервал більше 2 годин).
Зниження всмоктування фторхінолонів у шлунково-кишковому тракті.
Не приймати солі заліза одночасно з фторхінолонами (якщо можливо, необхідно забезпечити інтервал більше 2 годин).
Зниження всмоктування пеніциламіну у шлунково-кишковому тракті.
Не приймати солі заліза одночасно з пеніциламіном (якщо можливо, необхідно забезпечити інтервал більше 2 годин).
Не приймати солі заліза одночасно з цинком та стронцієм (якщо можливо, необхідно забезпечити інтервал більше 2 годин).
Зниження всмоктування гормонів щитовидної залози у шлунково-кишковому тракті.
Не приймати гормони щитовидної залози одночасно з залізом (якщо можливо, необхідно забезпечити інтервал більше 2 годин).
Зниження всмоктування заліза у шлунково-кишковому тракті.
Не приймати солі заліза одночасно з холестираміном (їх слід приймати, наприклад, за 1–2 години до або через 4 години після прийому холестираміну).
Зниження всмоктування солей заліза у шлунково-кишковому тракті, що пов’язано з кальцієм.
Не приймати солі заліза під час їжі та з кальцієм.
Зниження всмоктування допамінових похідних у шлунково-кишковому тракті.
Не приймати солі заліза одночасно з метилдопою та леводопою (якщо можливо, необхідно забезпечити інтервал більше 2 годин).
Зниження всмоктування солей заліза у шлунково-кишковому тракті.
Не приймати солі заліза одночасно зі шлунково-кишковими мінеральними препаратами (якщо можливо, необхідно забезпечити інтервал більше 2 годин).
Фітинова кислота (цільнозернові злаки), поліфеноли (чай, кава, червоне вино), кальцій (молоко, молочні продукти) і деякі білки (яйця) значно сповільнюють всмоктування заліза.
Не приймати солі заліза одночасно з цими харчовими продуктами (якщо можливо, необхідно забезпечити інтервал більше 2 годин).
Слід враховувати, що залізодефіцитні анемії, асоційовані з запальними синдромами, не піддаються лікуванню препаратами заліза.
При анемії необхідно встановити етіологічні причини її виникнення.
Препарат може змінювати колір калу на чорний, що може завадити діагностиці хронічної кровотечі у травному тракті. Тест на приховану кров у калі часом дає помилково позитивні результати.
При випадковому потраплянні у дихальні шляхи (якщо ви поперхнулися) таблеток, що містять сульфат заліза, може виникати некроз слизової оболонки бронхів, що може призвести до кашлю, відхаркування крові, бронхіального стенозу та/або легеневої інфекції (навіть якщо це було за кілька днів або місяців до появи симптомів). Пацієнтів літнього віку і пацієнтів з труднощами ковтання можна лікувати тільки після ретельної оцінки ризику потрапляння у дихальні шляхи пацієнта таблеток, що містять сульфат заліза. Необхідно враховувати альтернативні лікарські форми. При випадковому потраплянні таблеток у дихальні шляхи (якщо ви поперхнулися), необхідно звернутися до лікаря (див. розділ «Побічні реакції»).
Згідно з опублікованими даними, коричнево-чорна пігментація слизової оболонки шлунково-кишкового тракту (псевдомеланоз/меланоз) спостерігається рідко у пацієнтів літнього віку, які отримують препарати заліза і мають хронічні захворювання нирок, цукровий діабет та/або гіпертензію. Ця пігментація може перешкоджати операціям на шлунково-кишковому тракті і повинна бути взята до уваги, особливо коли планується операція. Тому рекомендується попередити хірурга щодо прийому заліза, враховуючи такий ризик (див. розділ «Побічні реакції»).
У зв’язку з ризиком утворення виразок у роті та зміною кольору зубів таблетки не слід смоктати, жувати або тримати у роті; їх необхідно ковтати цілими, запиваючи водою.
Не приймати разом з лікарськими засобами, що містять залізо.
З обережністю застосовувати пацієнтам з такими захворюваннями: лейкоз, хронічні захворювання печінки та нирок, запальні захворювання шлунково-кишкового тракту, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, захворювання кишечнику (ентерит, виразковий коліт, хвороба Крона). У хворих на ревматоїдний артрит можливе загострення. Для запобігання запору препарат слід запивати великою кількістю рідини.
Приблизно кожні 4 тижні слід визначати такі параметри для оцінки ступеня дефіциту заліза, реакції на проведення лікування та необхідності продовження поповнення організму залізом: гемоглобін, кількість еритроцитів, середній об’єм еритроцитів, середній вміст гемоглобіну в еритроцитах, кількість ретикулоцитів, залізо сироватки крові, трансферин.
Необхідно контролювати обидві корекції анемії (Hb, MCV) та відновлення запасів заліза (феритин сироватки, рецептор трансферину сироватки і коефіцієнт насичення трансферину).
Визначення феритину у сироватці крові дає змогу оцінити накопичення заліза; показник феритину у сироватці крові < 15 мкг/л означає відсутність запасів заліза в організмі.
Існують обмежені дані щодо застосування заліза у першому триместрі вагітності для оцінки ризику мальформації. Дані клінічних досліджень показують, що прийом препаратів заліза під час вагітності не впливає на масу тіла при народженні, передчасні пологи і смерть новонароджених.
Дослідження на тваринах не свідчать про репродуктивну токсичність.
Тому солі заліза застосовують під час вагітності, якщо це необхідно.
Залізо міститься у грудному молоці у малих кількостях. Його концентрація не залежить від споживання матері. Як наслідок, не очікується вплив заліза на новонароджених/немовлят.
Тардиферон можна застосовувати під час годування груддю.
Фертильність.
Дослідження на тваринах не виявили жодного впливу на фертильність чоловіків та жінок.
Тардиферон не впливає або має незначний вплив на здатність керування автотранспортом або іншими механізмами.
Для перорального застосування дорослим та дітям віком від 7 років.
Таблетки не слід смоктати, жувати або тримати у роті; їх необхідно ковтати цілими, запиваючи водою. Таблетки необхідно приймати перед або під час їжі (за винятком специфічних продуктів, що зазначені у розділі «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»), залежно від шлунково-кишкової переносимості.
Профілактика.
Вагітні: 1 таблетка на добу або 1 таблетка через день протягом останніх двох триместрів вагітності (або з 4-го місяця).
Лікування залізодефіцитної анемії.
Дітям віком від 7 років – по 1 таблетці на добу (вранці); дітям віком від 10 років та дорослим – 1–2 таблетки на добу (вранці та ввечері).
Тривалість лікування
Лікування повинно бути достатньо для корекції анемії і відновлення запасів заліза. Лікування залізодефіцитної анемії триває від 3 до 6 місяців в залежності від виснаження запасів, і може бути продовжено після консультації з лікарем.
Контроль ефективності корисний лише через 3 місяці від початку лікування і має включати корекцію анемії (Hb, MCV) і відновлення запасів заліза (феритин сироватки, рецептор трансферину сироватки і коефіцієнт насичення трансферину).
Діти.
Не застосовувати дітям віком до 7 років.
Повідомлялося про випадки передозування солями заліза, особливо у дітей. Ризик токсичності, пов'язаної з передозуванням, починається з дози елементарного заліза 20 мг/кг і зростає з 60 мг/кг.
Отруєння залізом розвивається у 5 послідовних симптоматичних стадіях:
Навіть коли симптоми отруєння вщухли, можливий шлунково-кишковий стеноз, пов'язаний зі шлунково-кишковим загоєнням ран. Тому рекомендується проводити моніторинг сугестивних ознак.
Діагноз ґрунтується насамперед на клінічних симптомах і підтверджується високим рівнем заліза у сироватці крові; можливе рентгенологічне дослідження органів черевної порожнини (підтверджує наявність таблеток у шлунково-кишковому тракті). Лікування необхідно розпочати якомога швидше:
Залежно від частоти побічні реакції розподілені на такі категорії: дуже поширені (≥ 1/10), поширені (≥ 1/100, < 1/10), непоширені (≥ 1/1000, < 1/100), рідко поширені (≥ 1/10000, < 1/1000), поодинокі (< 1/10000), з невідомою частотою (наявні дані не дають змогу оцінити частоту цих реакцій).
З боку імунної системи
З невідомою частотою: реакції гіперчутливості, кропив'янка.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
Непоширені: набряк гортані.
З невідомою частотою: 2легеневий некроз, 2легенева гранульома, 2бронхіальний стеноз, 2виразки глотки.
З боку травного тракту
Поширені: запор, діарея, здуття живота, абдомінальний біль, зміна кольору калу, нудота.
Непоширені: аномальні кишкові випорожнення, диспепсія, блювання, гастрит.
З невідомою частотою: 1дисхромія зубів, 1виразки у ротовій порожнині, шлунково-кишковий меланоз, 2ураження стравоходу, 2виразки стравоходу.
З боку шкіри і підшкірних тканин
Непоширені: свербіж, еритематозне висипання.
1 Дисхромія зубів і виразки у ротовій порожнині можливі у разі некоректного застосування, якщо таблетки розжовували, смоктали або тримали у роті.
2 У пацієнтів, особливо літнього віку та з порушеннями ковтання, можливі ураження стравоходу (виразки стравоходу), виразки горла, бронхіальні гранульоми та/або некроз бронхів, що може призвести до бронхіального стенозу при випадковому потраплянні у дихальні шляхи таблеток, що містять сульфат заліза (див. розділ «Особливості застосування»).
Інші особливі групи населення.
Згідно з опублікованими даними, коричнево-чорна пігментація слизової оболонки шлунково-кишкового тракту (псевдомеланоз/меланоз) спостерігається рідко у пацієнтів літнього віку, які отримують препарати заліза і мають хронічні захворювання нирок, цукровий діабет та/або гіпертензію. Ця пігментація може перешкоджати операціям на шлунково-кишковому тракті і повинна бути взята до уваги (див. розділ «Особливості застосування»).
Повідомлення про підозрювані побічні реакції.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції на лікарський засіб є важливими. Це дає змогу продовжувати контроль за співвідношенням користь/ризик лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.
3 роки.
Зберігати в оригінальній упаковці.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у картонній коробці.
За рецептом.
П’єр Фабр Медикамент Продакшн.
Pierre Fabre Medicament Production.
Адреса
виробнича дільниця Прожіфарм, вул. Лісе, 45500 Жієн, Франція.
site Progipharm, Rue du Lycee, 45500 Gien, France.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
Рейтинг популярності базується на фактичній кількості замовлень клієнтами сайту за останні 30 днів. Чим більше замовлень, тим вище рейтинг.
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}
