Тридуктан МВ таблетки вкриті оболонкою з модифікованим вивільненням по 35 мг 3 блістера по 20 шт

Фармакодинаміка. завдяки збереженню енергетичного метаболізму в клітинах, що зазнають гіпоксію або ішемію, триметазидин запобігає зниженню внутрішньоклітинного рівня АТФ, забезпечуючи тим самим належне функціонування іонних насосів і трансмембранного натрієво-калієвого потоку при збереженні клітинного гомеостазу.

Триметазидин гальмує β-окислення жирних кислот, блокуючи довголанцюжкових 3-кетоацил-КоА-тіолазу (3-КАТ), що підвищує окислення глюкози. У клітинах в умовах ішемії процес отримання енергії шляхом окислення глюкози вимагає менше кисню в порівнянні з процесом отримання енергії шляхом β-окислення жирних кислот.

Посилення процесу окислення глюкози оптимізує енергетичні процеси в клітинах і відповідно підтримує метаболізм енергії в умовах ішемії.

У пацієнтів з ІХС триметазидин діє як метаболічний агент, зберігаючи внутрішньоклітинні рівні високоенергетичних фосфатів в міокарді. Ефекти досягаються без супутніх гемодинамічних змін.

Клінічні дослідження продемонстрували ефективність і безпеку застосування триметазидину для лікування пацієнтів зі стабільною стенокардією як в монотерапії, так і в разі додавання до інших лікарських засобів при їх недостатній ефективності.

Рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження TRIMPOL-II продемонструвало, що додавання триметазидину 60 мг/добу до метопрололу 100 мг (50 мг 2 рази на добу) протягом 12 тижнів призвело до істотного покращання показників тестів з навантаженням і поліпшенню клінічних симптомів у порівнянні з такими при застосуванні плацебо.

Фармакокінетика. Після перорального застосування триметазидин швидко всмоктується в травному тракті. C _max в плазмі крові досягається за 2 год і становить 55 нг / мл після одноразового прийому в дозі 20 мг. Стадія рівноважної концентрації в плазмі крові настає через 24-36 год від початку лікування. Обсяг розподілу становить 4,8 л/кг маси тіла. Зв'язування з білками плазми крові низьке, ≈16% за даними вимірів in vitro. Триметазидин виводиться в основному з сечею, переважно в незміненому вигляді. Т _½ становить ≈6 ч. У пацієнтів похилого віку через вікове зниження функції нирок концентрація триметазидину в організмі може підвищуватися.

Фармакокінетика Тридуктану МВ. C _max триметазидину в крові спостерігається в середньому через 5 годин після прийому. Протягом доби концентрація в плазмі крові стабільна: протягом 11 годин після прийому концентрація триметазидину в плазмі крові ≥75% C _max. Стан рівноважної концентрації встановлюється пізніше, на 60-ту годину. Прийом їжі не впливає на фармакокінетичні характеристики Тридуктану МВ. Обсяг розподілу становить 4,8 л/кг, зв'язування з білками низьке і становить 16%. Триметазидин виводиться в основному з сечею, здебільшого - в незміненому вигляді.

Т _½ становить в середньому 7 годин для здорових молодих добровольців і 12 ч для осіб похилого віку. Повне виведення триметазидину є результатом ниркового кліренсу, безпосередньо пов'язаного з кліренсом креатиніну, і в меншій мірі - з печінковим кліренсом, який з віком зменшується.

Порушення функції нирок. Концентрація триметазидину в крові підвищується у пацієнтів з помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв) і у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 30 мл/хв).

Симптоматичне лікування дорослих пацієнтів зі стабільною стенокардією при недостатній ефективності або непереносимості антиангінальних лікарських засобів першої лінії.

Тридуктан призначають всередину по 1 таблетці 3 рази на добу під час їжі. після 3 місяців лікування необхідно оцінити його результати та при відсутності ефекту триметазидин необхідно скасувати.

Особливі групи пацієнтів.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Пацієнтам з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну - 30-60 мл/хв) рекомендується застосовувати по 1 таблетці 2 рази на добу: вранці та ввечері під час їжі.

Пацієнти похилого віку. Пацієнти похилого віку більш чутливі до дії триметазидину через вікового зниження функції нирок. Для осіб з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну - 30-60 мл/хв) рекомендована доза становить по 1 таблетці 2 рази на добу: вранці та ввечері під час їжі. Для пацієнтів похилого віку титрувати дозу необхідно з обережністю.

Тридуктан МВ призначають внутрішньо по 1 таблетці 2 рази на добу вранці та ввечері під час їжі, запиваючи достатньою кількістю води. Тривалість лікування визначає лікар індивідуально залежно від характеру та перебігу захворювання. При необхідності схема лікування може бути переглянута через 3 міс.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти з порушенням функції нирок. Для пацієнтів з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв) рекомендована доза становить 1 таблетку на добу вранці під час їди.

Пацієнти похилого віку. Пацієнти похилого віку більш чутливі до дії триметазидину через вікового зниження функції нирок. Для пацієнтів з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну - 30-60 мл/хв) рекомендована доза становить 1 таблетку на добу вранці під час їди.

Для пацієнтів похилого віку титрувати дозу необхідно з обережністю.

Підвищена індивідуальна чутливість до триметазидину або до будь-якого з компонентів препарату.

Хвороба Паркінсона, симптоми паркінсонізму, тремор, синдром неспокійних ніг і інші рухові розлади, що мають відношення до вищезазначеного.

Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну 30 мл/хв).

Зазвичай лікування препаратом Тридуктан добре переноситься. побічні реакції, які були визначені як побічна дія, яке може бути пов'язане із застосуванням триметазидину, наведені нижче.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, можливе виникнення симптомів паркінсонізму (тремор, акінезія, гіпертонус м'язів), нестійкість ходи, синдром неспокійних ніг і інші рухові розлади, що мають відношення до вищезазначеного, які мають оборотний характер після відміни препарату; порушення сну (безсоння, сонливість).

Кардіальні порушення: пальпітація, екстрасистолія, тахікардія.

Судинні порушення: артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія, яка може бути асоційована з нездужанням, запамороченням або падінням (зокрема у пацієнтів, які застосовують антигіпертензивні засоби), почервоніння обличчя.

Шлунково-кишковий тракт: біль у животі, диспепсія, діарея, нудота, блювання, запор.

З боку гепатобіліарної системи: гепатит.

З боку шкіри та підшкірних тканин: висип, свербіж, кропив'янка, гостра генералізована екзантематозний пустулезная висип, ангіоневротичний набряк.

З боку системи крові та лімфатичної системи: агранулоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура.

Загальні порушення: астенія.

Препарат не слід застосовувати для купірування нападів стенокардії. його не слід призначати при нестабільної стенокардії або інфаркті міокарда як первинну терапію на догоспітальному етапі або в перші дні госпіталізації.

У разі виникнення нападу нестабільної стенокардії на тлі поточної терапії необхідно переглянути перебіг хвороби та відкоригувати лікування (медикаментозну терапію і можливість реваскуляризації).

Триметазидин може викликати або погіршити перебіг симптомів паркінсонізму (тремор, акінезія, гіпертонус м'язів), які необхідно регулярно досліджувати, особливо у пацієнтів похилого віку. У сумнівних випадках пацієнтів слід направляти до невропатолога для відповідного обстеження.

При появі рухових розладів, таких як симптоми паркінсонізму, тремор, синдром неспокійних ніг, нестійка хода, необхідна відміна препарату. Ці випадки мають низьку частоту і зазвичай зникають після припинення лікування, у більшості пацієнтів - протягом 4 місяців після закінчення прийому триметазидину. Якщо симптоми паркінсонізму зберігаються 4 міс після відміни препарату, необхідно звернутися до невропатолога.

Можливі падіння, пов'язані з нестійкістю ходи або артеріальноюгіпотензією, особливо у пацієнтів при застосуванні антигіпертензивних засобів.

З обережністю слід застосовувати у пацієнтів з помірним порушенням функції нирок; осіб похилого віку (старше 75 років).

Наявність в складі препарату барвників жовтий захід (Е110) і понсо 4R (Е124) може викликати реакції алергічного типу.

Для досягнення модифікованого (уповільненої) вивільнення активної субстанції розроблена спеціальна структура таблетки (матриця). Діюча речовина, яке забезпечує терапевтичний ефект Тридуктану МВ, поступово вивільняється з таблетки при її проходженні через систему травлення. Однак в деяких випадках каркасна структура матриці може вийти з організму в формі таблетки. Ця особливість не впливає на терапевтичні властивості препарату.

Застосування в період вагітності та годування груддю. Дані щодо застосування препарату в період вагітності відсутні. Невідомо, чи проникає триметазидин і його метаболіти в грудне молоко. Тридуктан не рекомендується призначати в період вагітності та годування груддю.

Діти. Безпека і ефективність триметазидину для дітей не встановлені. Дані відсутні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з механізмами. Триметазидин не впливає на гемодинаміку. Зафіксовані випадки запаморочення та сонливості (див. Побічна дія), які можуть вплинути на здатність керувати транспортними засобами або роботі з механізмами.

Тридуктан. взаємодія препарату Тридуктан з іншими лікарськими засобами, які приводили б до негативного впливу, не описано.

Застосування Тридуктану в комбінації з нітратами, блокаторами β-адренорецепторів або антагоністами кальцію забезпечує додатковий терапевтичний ефект у хворих на стенокардію.

Триметазидин може призначатися в комбінації з гепарином, антагоністами вітаміну К (без потенцирования їх дії), а також з інгібіторами АПФ, пероральними гиполипидемическими препаратами, ацетилсаліциловою кислотою.

Тридуктан МВ. До теперішнього часу про взаємодію з іншими лікарськими засобами не повідомлялося. Триметазидин може призначатися в комбінації з гепарином, кальціпаріном, антагоністами вітаміну K, пероральними ліпідознижуюча препаратами, ацетилсаліциловою кислотою, блокаторами β-блокаторами, антагоністами кальцію, препаратами дигіталісу (триметазидин не впливає на рівень дигоксину в плазмі крові), іншими антиангінальними препаратами.

Дані про передозування триметазидину обмежені. лікування симптоматичне.

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

ACIN-PIM-122016-005

діюча речовина: триметазидин;

1 таблетка містить триметазидину дигідрохлориду 35 мг;

допоміжні речовини: маніт (E 421), целюлоза мікрокристалічна, віск монтановий гліколевий, магнію стеарат, амонійно-метакрилатний сополімер (тип В), покриття для нанесення оболонки Opadry II Pink (заліза оксид червоний (Е 172), поліетиленгліколь, заліза оксид жовтий (Е 172), спирт полівініловий, тальк, титану діоксид (Е 171), заліза оксид чорний (Е 172).

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з модифікованим вивільненням.

основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою рожевого кольору.

Кардіологічні препарати. Триметазидин.

Код АТХ С01Е В15.

Фармакодинаміка

Механізм дії.

Завдяки збереженню енергетичного метаболізму в клітинах, що зазнали впливу гіпоксії або ішемії, триметазидин запобігає зменшенню внутрішньоклітинного рівня АТФ, забезпечуючи тим самим належне функціонування іонних насосів i трансмембранного натрiєво-калiєвого потоку при збереженні клітинного гомеостазу.

Триметазидин інгібує β-окислення жирних кислот, блокуючи довголанцюгову 3-кетоацил-СоА тiолазу (3-КАТ), що підвищує окислення глюкози. У клітинах в умовах ішемії процес отримання енергії шляхом окислення глюкози потребує менше кисню порівняно з процесом отримання енергії шляхом β-окислення жирних кислот.

Посилення процесу окислення глюкози оптимізує енергетичні процеси у клітинах та відповідно підтримує метаболізм енергії в умовах ішемії.

Фармакодинамічні ефекти.

У пацієнтів з ішемічною хворобою серця триметазидин діє як метаболічний агент, зберігаючи внутрішньоклітинні рівні високоенергетичних фосфатів у міокарді. Ефекти досягаються без супутніх гемодинамічних змін.

Клінічна ефективність та безпека.

Відомо, що в клінічних дослідженнях було продемонстровано ефективність та безпеку триметазидину для лікування пацієнтів зі стабільною стенокардією і у разі застосування як монотерапії, і у разі додавання до інших антиангінальних лікарських засобів при їх недостатній ефективності.

Дослідження TRIMPOL-II. У рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні за участю 426 пацієнтів додавання триметазидину 60 мг на добу до метопрололу 100 мг (50 мг двічі на добу) протягом 12 тижнів продемонструвало достовірне покращення показників тестів із навантаженням та полегшення клінічних симптомів порівняно з такими при застосуванні плацебо: загальна тривалість навантаження - +20,1 с, p = 0,023; загальна виконана робота - +0,54 MET с, p = 0,001; час до появи зниження ST-сегмента на 1 мм - +33,4 с, p = 0,003; час до виникнення нападу стенокардії - +33,9 с, p - -0,73, p = 0,014; застосування нітратів короткої дії/тиждень -  0,63, p = 0,032, без зміни показників гемодинаміки.

Дослідження SELLIER. Рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження за участю 223 пацієнтів продемонструвало, що у підгрупі пацієнтів (n = 173), яким додавали триметазидин, таблетки модифікованого вивільнення, по 35 мг (два рази на добу) до 50 мг атенололу (один раз на добу) протягом 8 тижнів, відзначалося достовірне збільшення (+34,4 с, p = 0,03) часу до появи зниження ST-сегмента на 1 мм у тестах із навантаженням порівняно з таким при застосуванні плацебо через 12 годин після прийому препарату. Також підтверджено достовірну різницю за показником часу до виникнення нападу стенокардії (p = 0,049). За іншими показниками вторинних кінцевих точок між двома групами пацієнтів достовірної різниці виявлено не було (загальна тривалість навантаження, загальна виконана робота та клінічні кінцеві точки).

Дослідження VASCO. У ході рандомізованого подвійного сліпого дослідження за участю 1962 пацієнтів, яке тривало 3 місяці, до терапії атенололом у дозі 50 мг на добу додавали триметазидин у дозі 70 мг на добу або 140 мг, або плацебо. У загальній популяції, що включала пацієнтів із симптомами та без них, триметазидин не продемонстрував переваг як за ергометричними показниками (загальний час фізичного навантаження, час до появи зниження ST-сегмента на 1 мм та час до виникнення нападу стенокардії), так і за клінічними кінцевими точками. Однак пост-xoк аналіз підгрупи пацієнтів із симптомами (n = 1574) показав, що при застосуванні триметазидину у дозі 140 мг на добу спостерігалося достовірне покращення загального часу фізичного навантаження (+23,8 с проти +13,1 с плацебо; p = 0,001) та часу до виникнення нападу стенокардії (+46,3 с проти +32,5 с плацебо; p = 0,005).

Фармакокінетика

Максимальна концентрація триметазидину в крові спостерігається у середньому через 5 годин після прийому таблетки. Протягом доби концентрація у плазмі крові є стабільною: протягом 11 годин після прийому таблетки концентрація триметазидину у плазмі крові дорівнює або вище 75 % від максимальної концентрації.

Стан стабільної концентрації встановлюється, найпізніше, на 60-у годину. Прийом їжі не впливає на фармакокiнетичнi характеристики триметазидину. Об’єм розподілу становить 4,8 л/кг, зв’язування з білками низьке і становить 16 %. Триметазидин виводиться в основному iз сечею, більшою частиною у незміненій формі. Період напіввиведення препарату становить у середньому 7 годин для здорових молодих добровольців та 12 годин для осіб літнього віку. Повне виведення триметазидину є результатом ниркового кліренсу, що прямо пов’язаний із креатинiновим кліренсом та меншою мірою – з печінковим кліренсом, який з віком зменшується.

Особливі групи пацієнтів.

Пацієнти літнього віку. Проведено спеціальне клінічне дослідження за участю пацієнтів літнього віку, яким застосовували триметазидин по 35 мг (1 таблетка) 2 рази на добу. Аналіз, проведений кінетичним популяційним методом, показав підвищення концентрації триметазидину у плазмі крові. У пацієнтів літнього віку можливе підвищення концентрації триметазидину через вікове зниження функції нирок. Спеціальне фармакокінетичне дослідження за участю пацієнтів віком 75–84 роки або ≥ 85 років показало, що у пацієнтів із помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 30–60 мл/хв) концентрація триметазидину підвищувалась відповідно у 1,0 та 1,3 раза порівняно з молодшими пацієнтами (віком 30–65 років) із помірною нирковою недостатністю.

Порушення функції нирок. Концентрація триметазидину в крові збільшується у 1,7 раза у пацієнтів з помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну - 30‑60 мл/хв) та у 3,1 раза у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну

Симптоматичне лікування дорослих пацієнтів зі стабільною стенокардією за умови недостатньої ефективності чи непереносимості антиангінальних лікарських засобів першої лінії.

- Підвищена індивідуальна чутливість до триметазидину або до будь-якого з компонентів препарату.

- Хвороба Паркінсона, симптоми паркінсонізму, тремор, синдром «неспокійних ніг» та інші рухові розлади.

- Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну

До цього часу про взаємодію з іншими лікарськими засобами не повідомляли.

Препарат не застосовувати для купірування нападів стенокардії. Його не слід призначати при нестабільній стенокардії або інфаркті міокарда як первинну терапію на догоспітальному етапі або у перші дні госпіталізації.

У випадку виникнення нападу нестабільної стенокардії на тлі поточної терапії необхідно переглянути перебіг хвороби та відкоригувати лікування пацієнта (медикаментозну терапію та можливість реваскуляризації).

Триметазидин може спричинити або погіршити перебіг симптомів паркінсонізму (тремор, акінезія, гіпертонус м’язів), які слід регулярно досліджувати, особливо у пацієнтів літнього віку. У сумнівних випадках пацієнтів слід направляти до невропатолога для відповідного обстеження.

При появі рухових розладів, таких як симптоми паркінсонізму, тремор, синдром «неспокійних ніг», нестійкість ходи, необхідно відмінити препарат.

Частота розвитку рухових порушень низька. Загалом вони мають оборотний характер, зникають після припинення застосування триметазидину у більшості пацієнтів протягом 4 місяців. Якщо симптоми паркінсонізму зберігаються понад 4 місяці після відміни препарату, необхідно звернутися до невропатолога.

Можуть бути падіння, пов’язані з нестійкістю ходи або артеріальною гіпотензією, особливо у пацієнтів при застосуванні антигіпертензивних засобів.

З обережністю слід застосовувати пацієнтам із груп ризику підвищення концентрації препарату:

- з помірним порушенням функції нирок (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Фармакокінетика»);

- пацієнтам літнього віку (від ≥ 75 років) (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Для досягнення модифікованого (уповільненого) вивільнення активної субстанції розроблена спеціальна структура таблетки (матриця). Діюча речовина, яка забезпечує терапевтичний ефект препарату, поступово вивільняється з таблетки при її проходженні через систему травлення. Однак у деяких випадках каркасна структура матриці може вийти з організму людини у вигляді таблетки. Ця особливість не впливає на терапевтичні властивості препарату.

Спортсмени. Цей лікарський засіб містить діючу речовину, що може давати позитивний результат антидопінгового тесту.

Цей лікарський засіб містить маніт, тому може чинити м’яку проносну дію.

Вагітність.

Дані щодо застосування триметазидину вагітним жінкам відсутні. Дослідження на тваринах не виявили прямого або непрямого небезпечного токсичного впливу на репродуктивну систему. Для запобігання будь-якому ризику застосування триметазидину у період вагітності не рекомендовано.

Годування груддю.

Невідомо, чи проникає триметазидин або його метаболіти у грудне молоко. Для запобігання будь-якому ризику для новонароджених/немовлят застосування триметазидину не рекомендовано у період годування груддю.

Триметазидин не впливає на гемодинаміку. Були зафіксовані випадки запаморочення і сонливості, які можуть вплинути на здатність керувати автомобілем чи працювати з іншими механізмами.

Препарат приймати внутрішньо по 1 таблетці 2 рази на добу: вранці та ввечері, під час їди, запиваючи достатньою кількістю води. Тривалість лікування визначає лікар індивідуально залежно від характеру та перебігу захворювання. При необхідності схема лікування може бути переглянута через 3 місяці.

Особливі групи пацієнтів.

Пацієнти з порушенням функції нирок.

Пацієнтам з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв) рекомендована доза становить 1 таблетку на добу вранці під час сніданку.

Пацієнти літнього віку.

Пацієнти літнього віку більш чутливі до дії триметазидину через вікове зниження функції нирок. Для пацієнтів з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв) рекомендована доза становить 1 таблетку на добу вранці під час їди.

Для пацієнтів літнього віку титрувати дозу необхідно з обережністю.

Діти.

Безпека та ефективність триметазидину дітям (віком до 18 років) не встановлені. Дані відсутні.

Кількість даних щодо передозування триметазидином обмежена. Лікування симптоматичне.

Побічні реакції, що були визначені як побічна дія, яка може бути пов’язана із застосуванням триметазидину, зазначені з визначеною частотою: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100,

- з боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення; частота невідома – можливе виникнення симптомів паркінсонізму (тремор, акінезія, гіпертонус м’язів), нестійкість ходи, синдром «неспокійних ніг» та інші рухові розлади, що мають відношення до вищезазначеного, які мають оборотний характер після відміни препарату; розлади сну (безсоння, сонливість);

- з боку органів слуху та вестибулярного апарату: частота невідома – вертиго;

- з боку серця: рідко – пальпітація, екстрасистолія, тахікардія;

- з боку судин: рідко – артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія, яка може бути асоційована з нездужанням, запамороченням або падінням (зокрема у пацієнтів, які застосовують антигіпертензивні засоби), почервоніння обличчя;

- з боку травного тракту: часто – абдомінальний біль, діарея, диспепсія, нудота та блювання; частота невідома – запор;

- з боку гепатобіліарної системи: частота невідома – гепатит;

- з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – висипання, свербіж, кропив’янка; частота невідома – гострий генералізований екзантематозний пустульозний висип, ангіоневротичний набряк;

- з боку крові та лімфатичної системи: частота невідома – агранулоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура;

- загальні порушення: часто – астенія.

3 роки.

Зберігати у недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС.

По 10 таблеток у блістері, по 3 або 6 блістерів у картонній пачці.

По 20 таблеток у блістері, по 1, 3 або 4 блістери у картонній пачці.

За рецептом.

ТОВ «Фарма Старт», Україна.

Україна, 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8.