Візкью розчин для ін'єкцій 120мг/мл флакон 0.23мл 1шт

• діюча речовина: бролуцизумаб;
• 1 флакон містить 27,6 мг бролуцизумабу в 0,23 мл розчину (120 мг/мл) (забезпечує корисну суму доставки разової дози 0,05 мл розчину, що містить 6 мг бролуцизумабу);
• допоміжні речовини: цитрат натрію, сахароза, полісорбат 80, вода для ін’єкцій.

• Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.
• Активна або підозрювана очна або періокулярна інфекція.
• Активне внутрішньоочне запалення.

Найчастішими побічними реакціями були зниження гостроти зору (7,3 %), катаракта (7,0 %), крововиливи під кон’юнктиву (6,3 %) та плаваючі помутніння склистого тіла (5,1 %).

Найсерйознішими побічними реакціями були сліпота (0,8 %), ендофтальміт (0,7 %), оклюзія вен сітківки (0,8 %) та відшарування сітківки ока (0,7 %).

Введення лікарського засобу Візкью повинен виконувати лише кваліфікований лікар-офтальмолог, який має досвід проведення інтравітреальних ін’єкцій.

Неоваскулярна (ексудативна) вікова макулярна дегенерація(ВМД)

Рекомендована доза становить 6 мг бролуцизумабу (0,05 мл розчину) у вигляді одноразової інтравітреальної ін’єкції кожні 4 тижні (щомісяця) для перших 3 доз. Після цього інтервали між введеннями препарату повинен визначати лікар залежно від активності захворювання, що оцінюється на основі гостроти зору та/або за анатомічними параметрами. Пропонується проводити оцінку активності захворювання через 16 тижнів (4 місяці) після початку лікування. У пацієнтів, у яких не спостерігається активність захворювання, лікування слід проводити кожні 12 тижнів (3 місяці). Для пацієнтів, у яких спостерігається активність захворювання, слід розглянути можливість лікування кожні 8 тижнів (2 місяці).

Якщо показники гостроти зору та анатомічні параметри вказують на відсутність користі від продовження лікування для пацієнта, застосування лікарського засобу Візкью слід припинити.

Діабетичний макулярний набряк (ДМН)

Рекомендована доза становить 6 мг бролуцизумабу (0,05 мл розчину), що вводиться у вигляді інтравітреальних ін’єкцій. Перші 5 доз препарату вводяться кожні 6 тижнів. Після цього інтервали між введеннями препарату можуть визначатися лікарем індивідуально, залежно від активності захворювання, що оцінюється на основі гостроти зору та/або за анатомічними параметрами. Пацієнтам без ознак активності захворювання слід розглянути можливість лікування кожні 12 тижнів (3 місяці). Пацієнтам із ознаками активності захворювання слід розглянути можливість лікування кожні 8 тижнів (2 місяці).

Якщо візуальні та анатомічні параметри свідчать про те, що постійне лікування не приносить користі пацієнту, лікування препаратом Візкью слід припинити.

Лікарський засіб Візкью призначений тільки для інтравітреального застосування.

Перед застосуванням розчин для ін’єкцій потрібно візуально перевірити.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Бролуцизумаб можна застосовувати в період вагітності, тільки якщо потенційна користь для вагітної перевищує потенційний ризик для плода.

Годування груддю не рекомендується щонайменше протягом одного місяця після прийому останньої дози у разі припинення лікування бролуцизумабом. Слід прийняти рішення про припинення годування груддю або про відміну бролуцизумабу, беручи до уваги важливість грудного вигодовування для дитини та користь від лікування для матері.

Діти

Безпека та ефективність застосування бролуцизумабу дітям та підліткам (віком до 18 років) не встановлені. Дані відсутні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Лікарський засіб Візкью чинить незначний вплив на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами через можливі тимчасові зорові розлади після інтравітреального введення, які асоційовані з офтальмологічним дослідженням. Пацієнтам не слід керувати автотранспортним засобом або працювати з іншими механізмами, доки зорові функції не відновляться.

Передозування при застосуванні більшого об’єму ін’єкції може призвести до підвищення внутрішньоочного тиску. Таким чином, у разі передозування необхідно стежити за рівнем внутрішньоочного тиску і в разі потреби розпочати відповідне лікування, рішення про яке приймає лікар.

Офіційні дослідження взаємодії не проводились.

Зберігати у холодильнику при температурі від 2 до 8 °C.

Не заморожувати. Зберігати флакон у зовнішній упаковці для захисту від дії світла.

Перед застосуванням закритий флакон можна зберігати при кімнатній температурі (25 °C) протягом до 24 годин.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

діюча речовина: бролуцизумаб;

1 флакон містить 27,6 мг бролуцизумабу в 0,23 мл розчину (120 мг/мл)

(забезпечує корисну суму доставки разової дози 0,05 мл розчину, що містить 6 мг бролуцизумабу);

допоміжні речовини: цитрат натрію, сахароза, полісорбат 80, вода для ін’єкцій.

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий або злегка опалесцентний водний розчин від безбарвного до слабкого коричнювато-жовтого кольору.

Засоби, що застосовуються при судинних захворюваннях очей. Антинеоваскуляризаційні засоби. Бролуцизумаб. Код ATХ S01L A06.

Фармакодинаміка

Механізм дії

Бролуцизумаб являє собою одноланцюговий Fv-(scFv)-фрагмент гуманізованого моноклонального антитіла з молекулярною масою ~26 кДа.

Підвищений рівень передачі сигналу через шлях фактора росту ендотелію судин A (VEGF-A) асоціюється з патологічним очним ангіогенезом та набряком сітківки. Бролуцизумаб має високу спорідненість з ізоформами VEGF-A (наприклад, VEGF110, VEGF121 та VEGF165), у зв’язку з чим запобігає прикріпленню VEGF-A до його рецепторів VEGFR-1 та VEGFR-2. Наслідком цього є пригнічення проліферації ендотеліальних клітин зі зниженням патологічної неоваскуляризації та проникності судин.

Вплив на фармакодинаміку

Неоваскулярна (ексудативна) вікова макулярна дегенерація (ВМД) характеризується патологічною хороїдальною неоваскуляризацією (ХНВ). Витік крові та рідини при ХНВ може спричинити потовщення сітківки або набряк та/або суб-/інтраретинальний крововилив, що призводить до втрати гостроти зору.

Під час досліджень HAWK та HARRIER відповідні анатомічні параметри були частиною оцінки активності захворювань, що використовувались для прийняття рішень щодо лікування. Зниження показників товщини в центральному секторі сітківки (central subfield thickness – CST) та наявність інтраретинальної/субретинальної рідини (IRF/SRF) або рідини під пігментним епітелієм (sub-RPE) спостерігалось у пацієнтів, які отримували бролуцизумаб, вже через 4 тижні після початку лікування та до 48-го і 96-го тижня.

На 16-му тижні зниження CST було статистично значущим при прийомі бролуцизумабу порівняно з афліберсептом в обох дослідженнях (HAWK: -161 проти -134 мікрон; HARRIER: -174 проти -134 мікрон). Таке зниження CST також було статистично значущим на 48-му тижні у порівнянні з вихідним рівнем (HAWK: -173 проти -144 мікрон; HARRIER: -194 проти -144 мікрон) та зберігалось до кінця кожного дослідження на 96-му тижні (HAWK: -175 проти -149 мікрон; HARRIER: -198 проти -155 мікрон).

На 16-му тижні різниця у відсотковому відношенні між пацієнтами з IRF- та/або SRF-рідиною була статистично значущою при прийомі бролуцизумабу порівняно з афліберсептом в обох дослідженнях (HAWK: 34 % проти 52 %; HARRIER: 29 % проти 45 %), Така різниця також була статистично значущою на 48-му тижні (HAWK: 31 % проти 45 %; HARRIER 26 % проти 44 %) та зберігалась до кінця кожного дослідження на 96-му тижні (HAWK: 24 % проти 37 %; HARRIER: 24 % проти 39 %).

На 16-му тижні різниця у відсотковому відношенні між пацієнтами з sub-RPE-рідиною була статистично значущою при прийомі лікарського засобу Візкью порівняно з афліберсептом в обох дослідженнях (HAWK: 19 % проти 27 %; HARRIER: 16 % проти 24 %). Така різниця також була статистично значущою на 48-му тижні (HAWK: 14 % проти 22 %; HARRIER: 13 % проти 22 %) та зберігалась до кінця кожного дослідження на 96-му тижні (HAWK: 11 % проти 15 %; HARRIER: 17 % проти 22 %).

У цих дослідженнях для пацієнтів, які отримували лікування бролуцизумабом, зменшення розміру ураження ХНВ спостерігалося вже на 12-му тижні та на 48-му і 96-му тижні після початку лікування.

Клінічна ефективність та безпека

Безпеку та ефективність бролуцизумабу оцінювали в ході двох рандомізованих, багатоцентрових, подвійно сліпих досліджень фази III з активним контролем (HAWK та HARRIER) у пацієнтів з неоваскулярною (ексудативною) ВМД. Загалом у двох дослідженнях протягом двох років брали участь 1817 пацієнтів (1088 отримували лікарський засіб Візкью та 729 отримували препарат порівняння афліберсепт). Вік пацієнтів був у діапазоні від 50 до 97 років, середній вік – 76 років.

В обох дослідженнях після перших трьох щомісячних доз (0-й, 4-й та 8-й тиждень) пацієнти приймали бролуцизумаб кожні 12 тижнів з можливістю коригування до 8 тижнів на підставі активності захворювання. Активність захворювання оцінювалась лікарем протягом першого 12-тижневого періоду (на 16-му та 20-му тижні від рандомізації) та кожного наступного планового візиту кожні 12 тижнів. Кратність ін’єкцій у пацієнтів, у яких виявлена активність захворювання (наприклад, зниження гостроти зору, збільшення товщини центральної ділянки сітківки (CST) та/або наявність інтраретинальної та субретинальної рідини (IRF/SRF, sub-RPE)) при будь-якому візиті, обмежувалась 8-тижневим періодом. Препарат порівняння афліберсепт вводився кожні 8 тижнів після перших 3 місячних доз.

Результати

Первинною кінцевою точкою ефективності в обох дослідженнях була зміна від вихідного рівня показника максимально коригованої гостроти зору (best corrected visual acuity – BCVA) до 48-го тижня згідно з таблицею оцінки гостроти зору ETDRS (early treatment diabetic retinopathy study – ETDRS). Первинною метою була демонстрація не меншої ефективності бролуцизумабу проти афліберсепту. В обох дослідженнях бролуцизумаб (введення препарату кожні 12 тижнів/8 тижнів) продемонстрував не меншу ефективність, ніж афліберсепт в дозі 2 мг (введення препарату кожні 8 тижнів). Покращення гостроти зору, що спостерігалась в перший рік досліджень, зберігалась впродовж другого року досліджень.

Детальні результати обох досліджень представлено в таблиці 1.

Таблиця 1

Результати оцінки гостроти зору на 48-му та 96-му тижні під час досліджень фази III

(HAWK та HARRIER)

BCVA – максимально коригована гострота зору; відсутні дані вводили методом останнього спостереження, перенесеного вперед (last observation carried forward – LOCF).

ETDRS – дослідження з вивчення раннього лікування діабетичної ретинопатії.

^a)P – величина, що стосується підтвердження гіпотези про не меншу ефективність з межею не меншої ефективності, яка дорівнює 4 літерам.

^b)Основна вторинна кінцева точка, що враховує відмінності в періоді лікування бролуцизумабом та афліберсептом.

Покращення гостроти зору було досягнуто у 56 % та 51 % пацієнтів, які приймали бролуцизумаб в дозі 6 мг кожні 12 тижнів на 48-му тижні, та у 45 % та 39 % пацієнтів на 96-му тижні в дослідженнях HAWK та HARRIER відповідно. Серед пацієнтів, визначених як такі, що відповідають критеріям для досягнення 12-тижневого інтервалу протягом перших 12 тижнів, 85 % та 82 % пацієнтів залишалися на терапії кожні 12 тижнів до 48-го тижня. Серед пацієнтів, які отримували терапію кожні 12 тижнів на 48-му тижні, 82 % та 75 % отримували терапію кожні 12 тижнів до 96-го тижня.

Результати ефективності лікування у всіх підгрупах (наприклад за віком, статтю, расовою приналежністю, початковою гостротою зору, початковою товщиною сітківки, типом ушкодження, розміром ушкодження, станом рідини) в кожному дослідженні були загалом зіставними з такими у загальній популяції.

Активність захворювання оцінювали за зміною показника гостроти зору та/або анатомічних параметрів, включаючи товщину центрального сектору сітківки (CST) та/або наявність iнтра- та субретинальної рідини (IRF/SRF, sub-RPE). Активність захворювання оцінювали протягом усього періоду досліджень. Анатомічні ознаки активності захворювання знижувались на 48-му та 96-му тижні лікування бролуцизумабом порівняно з афліберсептом (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Різниця у відсотковому відношенні між пацієнтами з активністю захворювання на 16-му тижні була статистично значущою при прийомі бролуцизумабу порівняно з афліберсептом (24 % проти 35 % під час дослідження HAWK, p = 0,0013; 23 % проти 32 % під час дослідження HARRIER, p = 0,0021).

В обох дослідженнях бролуцизумаб продемонстрував клінічну значущість порівняно з вихідним рівнем у попередньо заданій вторинній кінцевій точці ефективності результатів лікування за оцінкою пацієнта згідно з анкетою для оцінки зорової функції, розробленої Національним офтальмологічним інститутом США (National Eye InstituteVisual Function Questionnaire – NEI VFQ-25). Величина цих змін була подібною до тієї, що зафіксована в опублікованих дослідженнях, що в свою чергу відповідало покращенню показника BCVA (максимально коригована гострота зору) на 15 літер. Пацієнти повідомили, що покращення від лікування зберігалося протягом другого року досліджень.

Клінічно значущі відмінності між бролуцизумабом та афліберсептом щодо змін від вихідного рівня до 48-го тижня щодо покращення сумарної оцінки та показників деяких підшкал NEI VFQ-25 (гострота і поле зору, біль в очах, зір на близькій відстані, зір на далекій відстані, соціальне функціонування, психічне здоров’я, труднощі, залежність, керування автомобілем, сприймання кольору та периферичний зір) виявлені не були.

Фармакокінетика

Лікарський засіб Візкью вводять безпосередньо у склисте тіло для виявлення місцевих ефектів в оці.

Абсорбція та розподіл

Після інтравітреальної ін’єкції 6 мг бролуцизумабу в око пацієнтам з нВМД (неоваскулярна (ексудативна) вікова макулярна дегенерація) середнє геометричне Сmaxвільного бролуцизумабу в плазмі крові становило 49,0 нг/мл (діапазон 8,97–548 нг/мл) та досягалося за 1 день.

Метаболізм та виведення

Бролуцизумаб являє собою фрагмент моноклонального антитіла. Дослідження метаболізму лікарського засобу не проводились. Як одноланцюговий фрагмент антитіла вільний бролуцизумаб виводиться шляхом мішенеопосередкованого розподілу за рахунок зв’язування з вільним ендогенним VEGF, пасивного виведення нирками та метаболізму шляхом протеолізу.

Після інтравітреальних ін’єкцій бролуцизумаб виводиться при уявному системному періоді напіввиведення 4,4 дня. Приблизно через 4 тижні після введення дози більшості пацієнтам концентрація загалом відповідала або була нижче межі кількісного визначення (

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку

Під час дослідження за участю 22 пацієнтів віком від 65 до 74 років, 18 пацієнтів віком від 75 до 84 років та 3 пацієнтів віком понад 85 років достовірної різниці у системній фармакокінетиці після інтравітреального введення виявлено не було.

Порушення функції нирок

Системну фармакокінетику бролуцизумабу оцінювали у пацієнтів з нВМД та нормальною функцією нирок (≥ 90 мл/хв [n=21]), з легким (від 60 до

Порушення функції печінки

Застосування бролуцизумабу пацієнтам з порушенням функції печінки не вивчалося. Легке або тяжке порушення функції печінки не чинить негативного впливу на загальну системну експозицію бролуцизумабу, оскільки метаболізм здійснюється шляхом протеолізу та не залежить від функції печінки.

Лікарський засіб Візкью показаний дорослим для лікування неоваскулярної (ексудативної) вікової макулярної дегенерації (ВМД).

Ÿ Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.

Ÿ Активна або підозрювана очна або періокулярна інфекція.

Ÿ Активне внутрішньоочне запалення.

Офіційні дослідження взаємодії не проводились.

Відстежування

З метою покращення відстежування біологічних лікарських засобів назва та номер серії застосованого препарату мають бути чітко вказані.

Інтравітреальні ін’єкції, включаючи ін’єкції лікарського засобу Візкью, були пов’язані з ендофтальмітом, внутрішньоочним запаленням, травматичною катарактою та відшаруванням сітківки (див. розділ «Побічні реакції»). Завжди слід застосовувати належні асептичні ін’єкційні методи під час введення лікарського засобу Візкью.

Повідомлялося про васкуліт сітківки та/або оклюзію судин сітківки, як правило, за наявності внутрішньоочного запалення при застосуванні лікарського засобу Візкью (див. розділ «Побічні реакції»). У пацієнтів, у яких розвиваються вищезазначені реакції, лікування лікарським засобом Візкью слід припинити та негайно вжити корегуючих заходів.

Пацієнтів слід проінформувати про необхідність негайно повідомляти про будь-які симптоми, що свідчать про вищезазначені реакції.

Підвищення внутрішньоочного тиску

Транзиторне підвищення внутрішньоочного тиску відмічали впродовж 30 хвилин після інтравітреального введення інгібіторів фактора росту судинного ендотелію (VEGF), включаючи бролуцизумаб (див. розділ «Побічні реакції»). Особлива обережність потрібна пацієнтам з погано контрольованою глаукомою (якщо внутрішньоочний тиск ≥ 30 мм рт. ст., лікарський засіб Візкью вводити не слід). Показники внутрішньоочного тиску та перфузії диска зорового нерва слід перевірити і відповідно скоригувати.

Білатеральна терапія

Безпека та ефективність бролуцизумабу, введеного в обидва ока одночасно, не вивчались.

Імуногенність

Оскільки бролуцизумаб є терапевтичним білком, існує потенціал для імуногенності (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнти повинні знати про необхідність негайно повідомляти про появу будь-яких ознак, зокрема, таких як біль у очах або підвищений дискомфорт, посилення почервоніння очей, розмитість або зниження гостроти зору, збільшення кількості дрібних часток у полі зорі або підвищена чутливість до світла (див. розділ «Побічні реакції»).

Одночасне застосування з іншими препаратами анти-VEGF

Немає даних про одночасне застосування лікарського засобу Візкью з іншими лікарськими засобами анти-VEGF в одне і те саме око. Бролуцизумаб не слід одночасно застосовувати з іншими лікарськими засобами анти-VEGF (при введенні препарату в системний кровообіг або око).

Припинення застосування лікарського засобу

При інтравітреальному введенні лікарських засобів анти-VEGF введення препарату припиняють та не поновлюють раніше наступного запланованого введення у разі:

• зниження гостроти зору за найкращої корекції (ГЗНК) на ≥ 30 літер порівняно з попереднім обстеженням гостроти зору;

• розриву сітківки;

• субретинального крововиливу, який досягнув центру ямки сітківки або розмір якого становить ≥ 50 % загальної ураженої ділянки;

• виконаного або запланованого хірургічного втручання на очах протягом 28 днів до або після ін’єкції.

Розрив пігментного епітелію сітківки

Фактори ризику, пов’язані з розривом пігментного епітелію сітківки, після терапії інгібіторами VEGF для лікування ексудативної ВМД включають широке та/або високе відшаровування пігментного епітелію сітківки. На початку терапії бролуцизумабом слід бути обережним пацієнтам з факторами ризику розривів пігментного епітелію сітківки.

Регматогенне відшаровування сітківки або макулярні отвори

Лікування слід відмінити пацієнтам з регматогенним відшаровуванням сітківки або з макулярними отворами 3–4-го ступеня.

Системні ефекти після інтравітреального застосування

Системні небажані явища, в тому числі позаочні крововиливи та артеріальні тромбоемболічні явища, іноді спостерігалися після інтравітреальних ін’єкцій інгібіторів VEGF. Існує теоретичний ризик, що вони можуть мати відношення до інгібування VEGF. Недостатньо даних щодо безпеки лікування пацієнтів з ВМД, які мають в анамнезі інсульт або транзиторні ішемічні атаки чи інфаркт міокарда протягом останніх 3 місяців. При лікуванні таких пацієнтів необхідно проявляти обережність.

Вміст натрію

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на дозу, тобто по суті є таким, що не містить натрію.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Вагітність.

Дані щодо застосування бролуцизумабу в період вагітності відсутні або обмежені. Досліджень на тваринах недостатньо для оцінки репродуктивної токсичності. Незважаючи на те, що системна експозиція після введення в око є дуже низькою, бролуцизумаб не слід застосовувати в період вагітності, якщо потенційна користь для матері не перевищує потенційний ризик для плода.

Грудне вигодовування.

Невідомо, чи виділяється бролуцизумаб із грудним молоком. Ризик для новонародженого/дитини, яка перебуває на грудному вигодовуванні, виключати не слід. Бролуцизумаб не рекомендується застосовувати в період годування груддю. Годування груддю не рекомендується щонайменше протягом одного місяця після прийому останньої дози у разі припинення лікування бролуцизумабом. Слід прийняти рішення про припинення годування груддю або про відміну бролуцизумабу, беручи до уваги важливість грудного вигодовування для дитини та користь від лікування для матері.

Жінки репродуктивного віку

Жінки репродуктивного віку повинні застосовувати ефективну контрацепцію впродовж лікування бролуцизумабом і протягом не менше одного місяця після прийому останньої дози у разі припинення лікування бролуцизумабом.

Фертильність

Дослідження репродуктивної токсичності або фертильності не проводились. Інгібування VEGF негативно впливає на розвиток фолікулів, функцію жовтого тіла та фертильність. З огляду на механізм дії інгібіторів VEGF, існує потенційний ризик впливу на репродуктивну систему жінок та на ембріональний/фетальний розвиток

Лікарський засіб Візкью чинить незначний вплив на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами через можливі тимчасові зорові розлади після інтравітреального введення, які асоційовані з офтальмологічним дослідженням. Пацієнтам не слід керувати автотранспортним засобом або працювати з іншими механізмами, доки зорові функції не відновляться.

Для інтравітреального застосування. Вміст кожного флакона використовують для лікування тільки одного ока.

Введення лікарського засобу Візкью повинен виконувати лише кваліфікований лікар-офтальмолог, який має досвід проведення інтравітреальних ін’єкцій.

Дози

Рекомендована доза становить 6 мг бролуцизумабу (0,05 мл розчину) у вигляді одноразової інтравітреальної ін’єкції кожні 4 тижні (щомісяця) для перших 3 доз. Після цього інтервали між введеннями препарату повинен визначати лікар залежно від активності захворювання, що оцінюється на основі гостроти зору та/або за анатомічними параметрами. Пропонується проводити оцінку активності захворювання через 16 тижнів (4 місяці) після початку лікування. У пацієнтів, у яких не спостерігається активність захворювання, лікування слід проводити кожні 12 тижнів (3 місяці). У пацієнтів, у яких спостерігається активність захворювання, лікування слід проводити кожні 8 тижнів (2 місяці). Інтервали між введеннями препарату повинні визначатися лікарем залежно від активності захворювання.

Якщо показники гостроти зору та анатомічні параметри вказують на відсутність користі від продовження лікування для пацієнта, застосування лікарського засобу Візкью слід припинити.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку

Для пацієнтів віком понад 65 років корекція дози не потрібна (див. розділ «Фармакокінетика»).

Порушення функції нирок

Для пацієнтів з порушенням функції нирок корекція дози не потрібна (див. розділ «Фармакокінетика»).

Порушення функції печінки

Бролуцизумаб не вивчався у пацієнтів з порушенням функції печінки. Для пацієнтів з порушенням функції печінки корекція дози не потрібна (див. розділ «Фармакокінетика»).

Лікарський засіб Візкью призначений тільки для інтравітреального застосування.

Перед застосуванням розчин для ін’єкцій потрібно візуально перевірити.

Процедуру інтравітреального введення проводять у стерильних умовах, які включають: дезінфекцію рук як при хірургічному втручанні, стерильні рукавички та серветки, стерильний повікорозширювач (чи еквівалент). Як запобіжний захід стерильний інструмент для парацентезу також повинен бути в наявності. Перед виконанням інтравітреальної ін’єкції слід уважно переглянути медичний анамнез пацієнта на наявність реакцій гіперчутливості (див. розділ «Протипоказання»). До проведення ін’єкції потрібно визначити відповідну анестезію та бактерицидний засіб широкого спектра дії для дезінфекції шкіри навколо ока, повік та поверхні ока.

Одразу після інтравітреального введення стан пацієнтів слід перевіряти щодо підвищення внутрішньоочного тиску. Відповідний моніторинг може складатися з перевірки перфузії диска зорового нерва або тонометрії. Для застосування у разі необхідності в наявності має бути стерильний інструмент для парацентезу.

Пацієнти повинні знати про необхідність негайно повідомляти про появу після інтравітреального введення будь-яких ознак, які можуть нагадувати ендофтальміт (наприклад, біль в оці, почервоніння ока, світлобоязнь, розмитість зору).

Флакон

Флакон призначений тільки для одноразового використання. Вміст кожного флакона використовують для лікування тільки одного ока.

Оскільки об’єм, що міститься у флаконі (0,23 мл), перевищує рекомендовану дозу (0,05 мл), частину об’єму, що міститься у флаконі, слід видалити перед введенням.

Введення всього об’єму флакона може призвести до передозування. Щоб витиснути бульбашки повітря разом із надлишком лікарського засобу, повітря слід обережно витиснути зі шприца та відрегулювати дозу до позначки 0,05 мл на корпусі шприца (що відповідає 50 мкл, а саме 6 мг бролуцизумабу).

Інструкції щодо приготування лікарського засобу Візкью перед введенням

Використовуйте асептичні засоби для приготування інтравітреальної ін’єкції.

Голку для ін’єкцій потрібно ввести на 3,5–4 мм позаду від лімба у склисте тіло, відхиляючись від горизонтального меридіана і направляючи голку у напрямі до центра очного яблука. Потім повільно ввести 0,05 мл розчину; місце проколу склери потрібно змінювати при подальших ін’єкціях.

Безпека та ефективність введення препарату Візкью в обидва ока одночасно не вивчались.

Діти

Безпека та ефективність застосування бролуцизумабу дітям та підліткам (віком до 18 років) не встановлені. Дані відсутні.

Передозування при застосуванні більшого об’єму ін’єкції може призвести до підвищення внутрішньоочного тиску. Таким чином, у разі передозування необхідно стежити за рівнем внутрішньоочного тиску і в разі потреби розпочати відповідне лікування, рішення про яке приймає лікар.

Найчастішими побічними реакціями були зниження гостроти зору (7,3 %), катаракта (7,0 %), крововиливи під кон’юнктиву (6,3 %) та плаваючі помутніння склистого тіла (5,1 %).

Найсерйознішими побічними реакціями були сліпота (0,8 %), ендофтальміт (0,7 %), оклюзія вен сітківки (0,8 %) та відшарування сітківки ока (0,7 %).

Перелік побічних реакцій, наведений в таблиці 2

Побічні реакції (таблиця 2) подані за класами систем органів MedDRA. В межах кожного класу системи органів побічні реакції на лікарський засіб класифіковано за частотою, починаючи з найчастіших. Частоту виникнення побічних реакцій визначено таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до нечасто (від ≥ 1/1 000 до рідко (від ≥ 1/10 000 до дуже рідко (У кожній групі за частотою побічні реакції представлено у порядку зменшення серйозності.

Таблиця 2

Частота побічних реакцій у клінічних дослідженнях та в постмаркетинговий період

Опис окремих побічних реакцій

Імуногенність

У пацієнтів, які отримують лікарський засіб Візкью, існує можливість імунної відповіді. Після прийому лікарського засобу Візкью протягом 88 тижнів спричинені лікуванням антитіла до бролуцизумабу були виявлені у 23–25 % пацієнтів. У пацієнтів з антитілами, утвореними після початку лікування, спостерігається більш висока частота розвитку такої побічної реакції, як запалення в оці. Клінічна значущість антитіл, утворених після початку лікування, щодо безпеки наразі не очевидна. Антитіла, утворені після початку лікування, не асоціювались із впливом на клінічну ефективність.

Небажані реакції, пов’язані з класом препарату

Існує теоретичний ризик появи артеріальних тромбоемболічних ускладнень після інтравітреального введення інгібіторів VEGF, зокрема інсульту та інфаркту міокарда. В клінічних дослідженнях бролуцизумабу за участю пацієнтів з ВМД спостерігалася низька частота появи артеріальних тромбоемболічних ускладнень. Не було суттєвих відмінностей між групами, які отримували бролуцизумаб та препарат порівняння.

2 роки.

Зберігати у холодильнику при температурі від 2 до 8 °C.

Не заморожувати. Зберігати флакон у зовнішній упаковці для захисту від дії світла.

Перед застосуванням закритий флакон можна зберігати при кімнатній температурі (25 °C) протягом до 24 годин.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 1 флакону в комплекті з голкою фільтрувальною в коробці з картону.

За рецептом.

Алкон-Куврьор/ Alcon-Couvreur.

Рійксвег 14, B-2870 Пуурс, Бельгія/ Rijksweg 14, B-2870 Puurs, Belgium.