Дисбактеріоз піхви

Дисбактеріоз піхви

Дисбактеріоз піхви (синонім – вагінальний дисбіоз) – це захворювання, що характеризується порушенням мікрофлори і підвищенням рівня pH. Його поширеність становить до 60%, тобто на цю недугу страждає більшість жінок.

Причини дисбактеріозу піхви

Мікрофлора піхви здорової жінки приблизно на 95% складається з лактобактерій. Близько 5% становлять усі інші мікроорганізми, зокрема біфідобактерії та умовно-патогенні бактерії, включаючи мікоплазми, гарднерели, гриби роду Candida. Однак в різні періоди життя мікрофлора піхви дещо змінюється. Так, під час вагітності зростає чисельність біфідобактерій, а у дівчаток до початку менархе переважають мікро- і анаеробні бактерії. Показник pH за нормальних умов не перевищує 4,5.

У разі різкої зміни балансу (зниження кількості лактобактерій та збільшення умовно-патогенних мікроорганізмів) розвивається дисбактеріоз. У цьому випадку в мікрофлорі переважає анаеробна бактеріальна флора, а рівень pH зростає до 5–6. Відбувається це за сприятливих для патогенних організмів умов, до яких належать:

• гормональні зміни;
• захворювання, що передаються статевим шляхом;
• безладні та/або незахищені статеві контакти;
• інфекційні або запальні захворювання статевих органів;
• зловживання спринцюванням;
• носіння синтетичної нижньої білизни;
• переохолодження;
• шкідливі звички (куріння, вживання алкоголю або наркотичних речовин);
• сильні стресові потрясіння;
• дисбактеріоз кишечника, захворювання травної системи;
• глистяні інвазії;
• недотримання правил особистої гігієни;
• постійне застосування щоденних прокладок;
• неправильне використання гігієнічних прокладок (несвоєчасна заміна);
• різка зміна клімату;
• використання неправильно підібраних контрацептивів;
• часте застосування антибактеріального мила;
• зниження імунітету.

Дисбактеріоз піхви у дівчинки до початку статевого життя може бути викликаний коливаннями гормонального фону і становленням менструальної функції. Також вагінальний дисбіоз буває наслідком анатомічних особливостей будови дівочої пліви.

Симптоми дисбактеріозу піхви

На самому початку патологічний процес нерідко протікає безсимптомно. Іноді незначно змінюється характер виділень, але жінки не надають цьому значення.

Найпоширеніші ознаки дисбактеріозу піхви, що прогресує:

• печіння і свербіж статевих органів;
• набряклість і почервоніння слизової;
• жовтувато-білі виділення зі сморідним гнильним запахом.

Нерідко жінки з вагінальним дисбіозом скаржаться на дискомфорт і біль під час статевого акту.

У разі приєднання запального процесу виділення стають гнійними, з’являються різі під час сечовипускання. Можливе підвищення температури тіла. Запалення найчастіше виникає у дівчат, оскільки через дівочу пліву нормально не виводяться виділення.

Діагностика дисбактеріозу піхви

При безсимптомному перебігу хвороба часто діагностується випадково під час планового гінекологічного огляду.

При зверненні до лікаря жінкам із характерними симптомами призначається бактеріологічний посів мазка на вагінальну мікрофлору.

Наявність двох із перелічених нижче критеріїв майже завжди означає вагінальний дисбіоз:

1. Відсутність лактофлори в мазках, пофарбованих за Грамом, наявність ключових клітин.
2. Позитивний результат амінотесту (гнильний запах у мазків, змішаних зі спеціальним реактивом).
3. Підвищений рівень pH за результатами pH-метрії.

У деяких випадках для підтвердження діагнозу призначають такі аналізи на дисбактеріоз піхви: бакпосів на живильне середовище (посів на флору), ПЛР на інфекції, лазерну кореляційну спектроскопію, чутливість збудника до антибактеріальних засобів та ін.

Також здійснюють диференційну діагностику з алергією, кандидозом, запальними захворюваннями статевої системи, інфекціями, що передаються статевим шляхом, бактеріальним вагінозом.

Лікування дисбактеріозу піхви

Як вилікувати дисбактеріоз піхви у жінок? Насамперед потрібно ліквідувати фактори ризику, що провокують патологічний процес.

Терапія здійснюється в два етапи: спочатку призначають препарати, що вбивають патогенні мікроорганізми, потім – засоби, що відновлюють природну мікрофлору піхви.

Схема лікування дисбактеріозу піхви ґрунтується на комплексному підході і включає такі медикаменти:

• Місцеві антисептики. Вони пригнічують ріст бактерій, знижують підвищений рН піхви. Наприклад, Вагінорм-С, Бетадин, Гексикон, Йовідокс, Флуомізин.
• Еубіотики. Вони відновлюють нормальну мікрофлору піхви, впливають на умовно-патогенні бактерії. Наприклад, Ацилакт, Екофемін, Біфідумбактерин, Біфіліз, Лактобактерин.

У більшості випадків свічки від дисбактеріозу піхви (місцеве лікування) дають хороші результати. Однак іноді потрібен одночасний пероральний прийом ліків.

Як правило, лікар в індивідуальному порядку підбирає пацієнтці імуномодулятори – препарати від дисбактеріозу піхви, що підвищують місцевий імунітет. Порушення вагінальної мікрофлори майже завжди взаємопов'язане зі зниженням місцевого або загального імунітету, тому його корекція є важливою частиною повноцінного лікування, інакше дисбактеріоз може швидко повернутися.

Для посилення медикаментозної терапії додатково призначають фітотерапію: лікувальні тампони, ванночки і спринцювання.

За відсутності хвороб, що передаються статевим шляхом, лікування статевого партнера жінки не потрібно, але весь період терапії необхідно користуватися бар'єрними контрацептивами (презервативами). За наявності таких захворювань обов'язково призначають пероральні антибіотики.

Повноцінна терапія дисбактеріозу піхви під час вагітності неможлива через потенційний негативний вплив на здоров'я плода. Тому проводять симптоматичне лікування, щоб усунути неприємні прояви захворювання, а повноцінний курс призначають після пологів.

Хронічний дисбактеріоз піхви у жінок доцільно лікувати паралельно з дисбіозом кишечника. У більшості випадків при частих рецидивах хвороби сховищем патогенних мікроорганізмів, особливо Candida, стає шлунково-кишковий тракт. Тоді ознаки вагінального дисбактеріозу подібні до симптомів кишкового дисбіозу – білі виділення сирнистої консистенції. Відзначено, що майже в усіх пацієнток із хронічною формою захворювання виявляються ідентичні штами вагінальних і шлунково-кишкових бактерій.

Профілактика

Профілактичні заходи включають відмову від шкідливих звичок, носіння синтетичної нижньої білизни, незахищених статевих контактів, безконтрольного прийому антибіотиків. Кожній дівчині і жінці необхідно дотримуватися правил особистої гігієни і регулярно відвідувати гінеколога.

Ускладнення

Дисбактеріоз – неприємне захворювання, яке потребує комплексного лікування. Ціною легковажного ставлення можуть стати серйозні ускладнення: цервіцит, ендометрит, уретрит, сальпінгоофорит. Якщо хвороба виникла під час вагітності, є ризик розвитку плацентарної недостатності, внутрішньоутробного інфікування, гнійно-септичних ускладнень у післяпологовому періоді.

Поширені запитання