Дисгідроз

Дисгідроз у дітей і дорослих: причини й методи лікування

Дисгідроз — це запальне захворювання шкіри. Вражає в основному долоні, бічні поверхні пальців кистей, а в деяких випадках і стопи. Незважаючи на назву, хвороба не пов’язана з порушенням потовиділення. Причина розвитку хвороби дотепер невідома, але оскільки вона часто протікає разом із контактним і атопічним дерматитом, то передбачається алергічна природа виникнення. Уважається, що фактором розвитку хвороби можуть бути:

• стрес;
• перенапруги емоційні;
• розлади шлунково-кишкового тракту;
• порушення імунітету в організмі;
• спадкова схильність;
• гормональні порушення;
• важкі метали: нікель, кобальт, хром.

Дуже часто патологія виникає на тлі грибкової, бактеріальної інфекції шкіри чи після прийому лікарських препаратів. Це ще раз змушує багатьох лікарів відносити нозологію до алергічної.

Дисгідроз рук і ніг симптоми

Ще одна назва хвороби — дисгідротична екзема. Проявляється вона такими симптомами:

1. Появою міхурів із рідиною всередині, які сильно сверблять, на підошвах, долонях та іноді на бічних поверхнях пальців.
2. Місце з везикулами може набрякати й сильно боліти.
3. У пацієнтів порушується ходьба й виконання домашньої чи іншої роботи.
4. Далі пухирці лопаються і на їхньому місці утворюються ділянки вираженого лущення.
5. Уражена шкіра стає гіперемованою, і на ній утворюється мокнуття.

Для патології типовим є хвилеподібний перебіг, періоди загострення чергуються з ремісією. Погіршення стану зазвичай триває близько 2–3 тижнів. За умови лікування менше.

У більшості пацієнтів рецидиви трапляються у спекотну пору року. Частота нападів у всіх хворих різна. У когось міхури виникають 1 раз на рік, а хтось страждає щомісяця.

У деяких людей патологія протікає за типом сухого дисгідрозу. Для нього характерний легкий перебіг. На шкірі стоп і долонь утворюються ділянки ущільненої тканини, що лущиться. Свербіж при цьому виражений помірно. 

Дисгідроз у дитини

У дітей хвороба протікає так само, але практично завжди в них уражуються тільки долоні. 

Особливістю дисгідротичної екземи в дітей є те, що вони сильно розчісують уражені ділянки, що збільшує ймовірність приєднання вторинної інфекції.

Головна причина хвороби в дітей — нервово-психічні розлади. На другому місці — розлади роботи імунної системи.

У вагітних

Клінічна картина не відрізняється від стандартної. Характерно те, що сам факт вагітності часто стає тригером для загострення чи маніфестації хвороби.

Важливо! Лікування патології у вагітних ускладнене, тому що не всі препарати можна використовувати. Тому з появою симптомів потрібно обов’язково звертатися по допомогу до лікаря.

Діагностика

Визначити наявність дисгідрозу можна під час звичайного огляду. Діагноз установити легко, тому що для нього типовим є місце висипань та їхня форма. А також характерна стадійність розвитку і звільнення від висипань.

Складнощі можуть виникнути лише під час проведення диференціальної діагностики з піодерміями і грибковими захворюваннями.

Для розмежування з іншими патологіями лікар може взяти зскрібок із везикул і відправити його на бактеріологічне дослідження.

Лікування

Практично завжди після 50 років симптоми хвороби повністю зникають. До цього періоду немає ліків, які раз і назавжди позбавили б від проблеми. Тому використовують такі види немедикаментозної терапії:

• фізіолікування;
• використання зволожувальних мазей і кремів;
• кріотерапія;
• голковколювання:
• рефлексотерапія;
• електрофорез;
• лазерне лікування.

Лікарі також призначають для лікування дисгідрозу препарати таких груп:

• антигістамінні (Еріус, Цетрин, Лоратадин тощо);
• заспокійливі медикаменти і транквілізатори (Фітосед, Гідазепам);
• при важкому перебігу можуть призначатися глюкокортикоїди в комбінації із сечогінними ліками;
• при приєднанні інфекції до терапії додають антибактеріальні засоби.

Крім того, пацієнту на час загострення заборонено мити руки з милом або іншими агресивними мийними речовинами. Потрібно уникати прийому лікарських препаратів, а також обмежувати перебування на сонці. 

Позитивний ефект спостерігається також за умови дотримання дієти. З раціону виключають:

1. Алкоголь.
2. Сіль.
3. Арахіс, волоський горіх.
4. Молоко.
5. Яйця.
6. Кофеїн.
7. Цитрусові.
8. Шоколад.

Усі продукти з високим рівнем алергенності варто виключити з раціону.

Профілактика

Щоб зменшити кількість загострень дисгідрозу, лікарі рекомендують:

• уникати стресу та психоемоційних перевантажень;
• не вживати їжу з високим рівнем алергенності;
• не вживати їжу зі значним вмістом вуглеводів;
• вчасно приймати антигістамінні засоби в період сезонних алергій;
• дотримуватися особистої гігієни — часто мити руки.

Список використаної літератури

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. ВООЗ;
3. JAMA.

Поширені запитання про дисгідроз