Упаковка / 10 шт.
саше
Торгівельна назва | Айдрінк |
Діючі речовини | Парацетамол, Фенілефрин |
Форма випуску: | порошок для внутрішнього застосування |
Кількість в упаковці: | 10 пакетиков по 4,8 г |
Первинна упаковка: | саше |
Спосіб застосування: | Орально |
Взаємодія з їжею: | Після |
Температура зберігання: | від 5°C до 25°C |
Чутливість до світла: | Не чутливий |
Ознака: | Вітчизняний |
Походження: | Хімічний |
Ринковий статус: | Традиційний |
Виробник: | ПАТ ФАРМАК |
Країна виробництва: | Україна |
Заявник: | Фармак |
Умови відпуску: | Без рецепта |
Код АТС N Препарати для лікування захворювань нервової системи N02 Болезаспокійливі препарати N02B Інші анальгетики та антипіретики N02BE Аніліди N02BE51 Парацетамол, комбінації без психолептиків |
Фармакодинаміка. механізм дії парацетамолу пояснюється пригніченням синтезу простагландинів в ЦНС; парацетамол також діє на центр терморегуляції в гіпоталамусі. фенілефрин - симпатомиметик. його дія пов'язана в першу чергу з прямою стимуляцією адренорецепторів і частково - з непрямим ефектом, який забезпечується шляхом вивільнення норадреналіну. фенілефрин зменшує набряк слизової оболонки носа, полегшує дихання. викликає звуження артеріол, підвищує загальний периферичний опір та пекло.
Фармакокінетика. При прийомі внутрішньо парацетамол швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. C max в плазмі крові досягається через 30-60 хв. При застосуванні в терапевтичних дозах T ½ становить 1-4 год. Парацетамол метаболізується в печінці, в основному за допомогою реакції кон'югації. Залежно від концентрації в плазмі крові частково піддається деацетилюванню або гидроксилированию. Основний шлях виведення - з сечею (90-100% протягом 24 год): в виглядікон'югатів глюкуронидов (60%), сульфатів (35%) або цистеїну (3%). Фенілефринугідрохлорид всмоктується в шлунково-кишковому тракті з непостійною швидкістю, метаболізується МАО в кишечнику і печінці. Після перорального прийому C max в плазмі крові досягається через 1-2 ч. Середній T ½ - 2-3 ч. Виводиться з сечею у формі сульфаткон'югата.
Симптоматичне лікування при гострих респіраторних інфекціях і грипі, що супроводжуються головним болем, болем у м'язах і суглобах, болем в горлі, підвищенням температури тіла, закладеність носа.
Висипати вміст 1 саше в чашку і залити гарячою водою. перемішувати до повного розчинення, в разі необхідності можна підсолодити. приймати в теплому вигляді.
Дорослим і дітям у віці з 12 років: по 1 саше. При необхідності прийом можна повторювати через кожні 4-6 год. Не приймати більше 4 саше на добу.
Курс лікування повинен тривати не більше 3-5 днів.
Гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату, тяжкі порушення функції печінки та нирок, вроджена гіпербілірубінемія, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, рідкісні спадкові форми непереносимості фруктози, порушення всмоктування глюкози-галактози або недостатності сахарози-ізомальтози, алкоголізм, захворювання крові, виражена анемія , лейкопенія, тромбоз, тромбофлебіт, стани підвищеного збудження, порушення сну, важка аг, органічні захворювання серцево-судинної системи (в тому числі атеросклероз), декомпенсована серцева недостатність, порушення серцевої провідності, схильність до спазму судин, ІХС, закритокутова глаукома, гострий панкреатит , гіпертрофія передміхурової залози, тяжкі форми цукрового діабету, епілепсія, гіпертиреоз.
Препарат протипоказаний пацієнтам, які застосовують трициклічні антидепресанти або блокатори бета-блокатори або брали протягом останніх 2 тижнів інгібітори МАО. Не застосовувати у хворих на фенілкетонурію. Не рекомендується застосовувати у хворих з підвищеною швидкістю згортання крові та схильністю до тромбоутворення.
Не застосовувати разом з лікарськими засобами, що пригнічують або підвищують апетит, і амфетаміноподобним психостимуляторами.
Вагітність і період годування груддю. Дитячий вік до 12 років.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: висип, свербіж, кропив'янка, пурпура, алергічний дерматит, еритродермія, мультиформна еритема, синдром Стівенса - Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, крововиливи;
з боку імунної системи: алергічні реакції (включаючи ангіоневротичний набряк), анафілаксія, анафілактичний шок;
з боку психіки: психомоторне збудження, порушення орієнтації, занепокоєння, нервове збудження, відчуття страху, дратівливість, порушення сну, безсоння, сплутаність свідомості, депресія, галюцинації, тривожність, седативну стан;
з боку нервової системи: головний біль, запаморочення, тремор, парестезії;
з боку органів слуху та вестибулярного апарату: шум у вухах, вертиго;
з боку органів зору: порушення зору і акомодації, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску;
з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, сухість у роті, виразки слизової оболонки ротової порожнини, гіперсалівація, дискомфорт і біль в животі, зниження апетиту, печія, діарея, геморагії;
з боку печінки: порушення функції печінки, підвищення активності печінкових ферментів, гепатонекроз, печінкова недостатність, жовтяниця;
з боку системи крові та лімфатичної системи: анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, панцитопенія, агранулоцитоз;
з боку нирок та сечовидільної системи: порушення сечовипускання, затримка сечовипускання (найімовірніше у хворих з гіпертрофією передміхурової залози), олігурія, ниркова колька, нефротоксичний ефект;
з боку серцево-судинної системи: підвищення артеріального тиску, тахікардія або рефлекторна брадикардія, відчуття серцебиття, задишка, біль у серці, аритмія, набряки;
з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів;
інші: загальна слабкість, лихоманка, посилене потовиділення, гіпоглікемія, гіперглікемія, глюкозурія.
Препарат застосовувати з обережністю у пацієнтів, схильних до підвищення пекло, а також із захворюваннями печінки, нирок.
Слід уникати застосування одночасно з іншими препаратами, призначеними для симптоматичного лікування застуди та грипу, судинозвужувальними препаратами для лікування риніту, а також лікарськими засобами, що містять парацетамол. Перед застосуванням препарату слід проконсультуватися з лікарем пацієнтам з феохромоцитомою, утрудненим сечовипусканням, хворобою Рейно (що може проявлятися виникненням болю в пальцях рук і ніг у відповідь на холод або стрес).
Препарат містить сахарозу, тому не слід застосовувати препарат у пацієнтів з рідкісними спадковими формами непереносимості фруктози, в разі порушення всмоктування глюкози-галактози або недостатності сахарози-ізомальтози.
Препарат містить аспартам, який є похідним фенілаланіну, що становить небезпеку для пацієнтів, хворих на фенілкетонурію.
Якщо стан пацієнта не покращується, слід звернутися до лікаря.
Якщо симптоми захворювання не зникають через 5 днів прийому препарату, лікування слід припинити.
Не перевищувати рекомендовану дозу.
Якщо доза була випадково перевищена, слід негайно звернутися до лікаря.
Через високий вміст парацетамолу не застосовувати при захворюваннях печінки та нирок без консультації лікаря.
Фенілефрин, що входить до складу препарату, може викликати напади стенокардії.
Якщо за рекомендацією лікаря препарат застосовують тривалий період, необхідний контроль функціонального стану печінки та картини периферичної крові. При тривалому застосуванні у високих дозах можливі апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія.
Застосування в період вагітності та годування груддю. Препарат протипоказаний в період вагітності та годування груддю.
Діти. Препарат протипоказаний дітям віком до 12 років.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. При застосуванні препарату не рекомендується керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами, оскільки препарат може викликати сонливість.
Одночасне застосування з мао, трициклічнимиантидепресантами, метилдопою протипоказане через можливе виникнення вираженої аг, тахікардії, гіпертермії, порушення функції життєво важливих органів, що може привести до летального результату. Препарат підсилює ефекти седативних і протиепілептичних препаратів, етанолу та етанолвмісних препаратів. при одночасному застосуванні з гіпотензивними засобами ефективність останніх може знижуватися. при одночасному застосуванні з деякими снодійними, протиепілептичними препаратами, барбітуратами, рифампіцином, етанолом нетоксичні дози парацетамолу можуть викликати пошкодження печінки. барбітурати зменшують жарознижуючий ефект парацетамолу. при одночасному застосуванні парацетамолу з азидотимидином можливий розвиток нейтропенії. при одночасному застосуванні парацетамол посилює гепатотоксичність хлорамфеніколу. парацетамол посилює дію непрямих антикоагулянтів. швидкість всмоктування парацетамолу може підвищуватися метоклопрамидом і домперідоном і знижуватися холестирамином.
Взаємодія фенілефрину з інгібіторами моноаміноксидази спричиняє гіпертензивний ефект, з трициклічними антидепресантами (наприклад амітриптиліном) - підвищує ризик виникнення кардіоваскулярних побічних ефектів, з дигоксином і серцевими глікозидами - призводить до порушення серцебиття або інфаркту міокарда. Фенілефрин з іншими симпатоміметиками підвищує ризик виникнення побічних реакцій з боку серцево-судинної системи. Фенілефрин може знижувати ефективність блокаторів бета-блокаторів та антигіпертензивних препаратів (резерпіну, метилдопи) з підвищенням ризику виникнення гіпертензії та інших побічних реакцій з боку серцево-судинної системи.
Не рекомендується призначення препарату хворим, які застосовують інгібітори МАО або закінчили терапію ними менше 2 тижнів тому.
Передозування парацетамолу може спричинити печінкову недостатність. ушкодження печінки можливо у дорослих після перорального застосування 10 г або більше парацетамолу та у дітей, які взяли парацетамол в дозі понад 150 мг/кг маси тіла.
Симптоми передозування парацетамолу в перші 24 год: підвищене потовиділення, психомоторне збудження або пригнічення центральної нервової системи, головний біль, блідість, запаморочення, безсоння, порушення серцевого ритму, тахікардія, рефлекторна брадикардія, екстрасистолія, тремор, гіперрефлексія, нудота, блювота, дратівливість, неспокій, анорексія і абдомінальний біль. У важких випадках можливе порушення свідомості, галюцинації, судоми та аритмія. Симптоми ураження печінки можуть проявитися через 12-48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При гострому передозуванні пошкодження печінки може викликати токсичну енцефалопатію з порушенням свідомості, кому і привести до летального результату. При прийомі високих доз можливі порушення з боку сечовидільної системи - нефротоксичність (ниркова колька, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз). ОПН з тубулонекрозом може виникнути навіть без пошкодження печінки. Були повідомлення про виникнення панкреатиту і аритмії.
При тривалому застосуванні у високих дозах можливі апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія.
Вважається, що додаткова кількість токсичних метаболітів при передозуванні необоротно зв'язується з тканинами печінки.
При передозуванні парацетамолу необхідно надати швидку медичну допомогу, навіть якщо симптомів передозування не виявлено. Для забезпечення належного кваліфікованого догляду та адекватної терапії всі хворі з передозуванням (7,5 г і більше парацетамолу) повинні бути госпіталізовані. Необхідно негайне промивання шлунка, прийом активованого вугілля і продовження симптоматичної терапії. Застосування антидотів парацетамолу - N-ацетилцистеїну в / в або метіоніну перорально - може дати позитивний ефект протягом 48 годин після передозування.
Передозування, обумовлена дією фенілефрину, може викликати підвищене потовиділення, психомоторне збудження або пригнічення центральної нервової системи, головний біль, блідість, запаморочення, безсоння, порушення серцевого ритму, тахікардію, рефлекторну брадикардію, екстрасистолію, тремор, гіперрефлексія, нудоту, блювоту, дратівливість, неспокій, підвищення АТ. У важких випадках можливе порушення свідомості, галюцинації, судоми та аритмія.
При передозуванні необхідні промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія, застосування блокаторів альфа-адренорецепторів, таких як фентоламін, при тяжкій гіпертензії.
В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.
Відмова від відповідальності: Опис товару складено виключно на підставі наданої виробником інформації та завірено Фармак. Опис товару надається споживачу на виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».
Опис лікарського засобу/медичного виробу Айдрінк пор. д/орал. р-ну лимон 4,8г саше №10 на цій сторінці підготовлений на підставі інструкції про його застосування та надається виключно на виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Перед застосуванням лікарського засобу/медичного виробу слід ознайомитись з інструкцією про його застосування та проконсультуватись з лікарем. Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для Вашого здоров’я.
Аналогами з подібним терапевтичним ефектом є:
Упаковка / 10 шт.
діючі речовини: парацетамол, фенілефрину гідрохлорид;
1 саше містить парацетамолу у перерахуванні на 100 % суху речовину 650 мг (0,650 г), фенілефрину гідрохлориду у перерахуванні на 100 % суху речовину 10 мг (0,010 г);
допоміжні речовини:
порошок зі смаком лимону – цукроза (цукор подрібнений (пудра)), фруктоза, кислота лимонна безводна, аспартам, натрію цитрат дигідрат, сахарин натрію, куркумин (Е 100), смакова добавка «Лимон-лайм»;
порошок зі смаком чорної смородини – цукроза (цукор подрібнений (пудра)), фруктоза, кислота лимонна безводна, аспартам, натрію цитрат дигідрат, сахарин натрію, ароматизатор «Чорна смородина», антоціанін (Е 163).
Порошок для орального розчину.
Основні фізико-хімічні властивості: порошок зі смаком лимону – порошкоподібна маса світло-жовтого кольору без сторонніх механічних включень; порошок зі смаком чорної смородини – порошкоподібна маса світлого сіро-фіолетового кольору з темними вкрапленнями без сторонніх механічних включень.
Аналгетики та антипіретики. Парацетамол, комбінації без психолептиків. Код АТХ N02B E51.
Механізм дії парацетамолу пояснюється пригніченням синтезу простагландинів у центральній нервовій системі; парацетамол також діє на центр терморегуляції в гіпоталамусі. Фенілефрин – симпатоміметик. Його дія пов’язана, у першу чергу, з прямою стимуляцією адренорецепторів та частково – з непрямим ефектом, що забезпечується шляхом вивільнення норадреналіну. Фенілефрин знижує набряк слизової оболонки носа, полегшує дихання. Спричиняє звуження артеріол, підвищує загальний периферичний опір судин і артеріальний тиск.
При прийомі внутрішньо парацетамол швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 30–60 хвилин. При застосуванні в терапевтичних дозах період напіввиведення становить 1–4 години. Парацетамол метаболізується у печінці, в основному за допомогою реакції кон’югації. Залежно від концентрації у плазмі крові частково піддається деацетилюванню або гідроксилюванню. Основний шлях виведення – із сечею (90–100 % протягом 24 годин): у вигляді кон’югатів глюкуронідів (60 %), сульфатів (35 %) або цистеїну (3 %). Фенілефрину гідрохлорид всмоктується у шлунково-кишковому тракті з непостійною швидкістю, метаболізується моноаміноксидазою у кишечнику та печінці. Після перорального прийому пік концентрації у плазмі крові настає через 1–2 години. Середня тривалість напіввиведення – 2–3 години. Виводиться з сечею у формі сульфаткон’югату.
Симптоматичне лікування гострих респіраторних інфекцій і грипу, що супроводжуються головним болем, болем у м’язах і суглобах, болем у горлі, підвищенням температури тіла, закладеністю носа.
• Гіперчутливість до будь-якого з компонентів, що входять до складу препарату.
• Важка ішемічна хвороба серця та серцево-судинні розлади.
• Гіпертонія.
• Гіпертиреоз.
• Протипоказаний пацієнтам, які в даний час отримують або протягом двох тижнів припинили терапію інгібіторами моноаміноксидази (МАО).
• Одночасне застосування інших симпатоміметичних антиконгестантів.
• Слід уникати застосування пацієнтам з гіпертрофією передміхурової залози.
Парацетамол
Швидкість абсорбції парацетамолу може збільшуватися метоклопрамідом або домперидоном та зменшуватися холестираміном.
При тривалому регулярному щоденному застосуванні парацетамолу з варфарином та іншими кумаринами може посилюватися антикоагулянтний ефект останніх, що призведе до підвищення ризику виникнення кровотечі; епізодичні дози не мають суттєвого впливу.
Фенілефрину гідрохлорид
Взаємодія фенілефрину з інгібіторами МАО (включаючи моклобемід) спричиняє гіпертензивний ефект (див. розділ «Протипоказання»).
Одночасне застосування фенілефрину з іншими симпатоміметиками збільшує ризик виникнення побічних реакцій з боку серцево-судинної системи
Фенілефрин може знижувати ефективність бета-блокаторів та інших антигіпертензивних засобів (включаючи дебризохін, гуанетидин, резерпін, метилдопу) з підвищенням ризику виникнення гіпертензії та інших побічних реакцій з боку серцево-судинної системи (див. розділ «Протипоказання»).
Одночасне застосування фенілефрину з трициклічними антидепресантами (наприклад, амітриптилін) підвищує ризик виникнення побічних ефектів з боку серцево-судинної системи (див. розділ «Протипоказання»).
Одночасне застосування фенілефрину з дігоксином та серцевими глікозидами може збільшувати ризик виникнення нерегулярного серцебиття або інфаркту.
Препарат застосовувати з обережністю пацієнтам з хворобою Рейно або цукровим діабетом.
Препарат застосовувати з обережністю пацієнтам з тяжким порушенням функції нирок або печінки. У пацієнтів з нецирозним алкогольним захворюванням печінки підвищується небезпека передозування лікарським засобом.
Слід уникати одночасного застосування з іншими препаратами, що містять парацетамол.
У разі передозування слід негайно звернутися до лікаря, навіть якщо пацієнт почуває себе добре, оскільки може виникнути ризик відкладеного серйозного ураження печінки (див. розділ «Передозування»).
Фенілефрин слід застосовувати з обережністю пацієнтам із закритокутовою глаукомою.
Цей лікарській засіб містить аспартам, який є похідним фенілаланіну, що являє небезпеку для хворих на фенілкетонурію.
Цей лікарський засіб містить 1 г цукрози на дозу та 1,723 г фруктози на дозу. Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб. Застосування препарату може бути шкідливим для зубів.
Цей лікарський засіб містить 5,26 ммоль (або 121,11 мг) натрію в 1 саше, що еквівалентно 6,05 % рекомендованого ВООЗ максимального добового споживання 2 г натрію для дорослої людини. Слід бути обережним при застосуванні пацієнтам, які застосовують натрій-контрольовану дієту.
Вагітність
Лікарській засіб не слід застосовувати у період вагітності, за винятком випадків, коли його призначив лікар. Таке застосування допустиме у найнижчій ефективній дозі протягом найкоротшого часу і з найменшою можливою частотою.
Безпека застосування цього лікарського засобу у період вагітності або годування груддю не встановлена, але, зважаючи на можливий зв’язок порушень розвитку плода з впливом фенілефрину у I триместрі, слід уникати застосування препарату у період вагітності. Крім того, оскільки фенілефрин може зменшувати перфузію плаценти, препарат не слід застосовувати пацієнтам з прееклампсією в анамнезі.
Епідеміологічні дослідження вагітності у людини не виявили негативних наслідків застосування парацетамолу в рекомендованих дозах.
Велика кількість даних про вагітних не вказує ні на мальформативну, ні на фето/неонатальну токсичність. Епідеміологічні дослідження розвитку нервової системи у дітей, які піддавалися внутрішньоутробному впливу парацетамолу, не дають переконливих результатів.
Годування груддю
Лікарській засіб не слід застосовувати у період годування груддю, за винятком випадків, коли його призначив лікар. Дані щодо застосування фенілефрину у цей період обмежені.
Парацетамол проникає у грудне молоко, але не у клінічно значущій кількості. Наявні опубліковані дані не свідчать про необхідність переривання годування груддю.
Фертильність
Відсутні дані щодо впливу діючих речовин на фертильність.
Айдрінк® не має або має незначний вплив на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.
Висипати вміст 1 саше у чашку і залити гарячою водою. Перемішувати до повного розчинення, у разі необхідності можна підсолодити. Приймати у теплому вигляді.
Дорослим та дітям віком від 16 років: по 1 саше. При необхідності прийом можна повторювати через кожні 4–6 годин. Не приймати більше 4 саше на добу.
Курс лікування має тривати не більше 3–5 днів.
Діти.
Препарат протипоказаний дітям віком до 16 років.
Парацетамол
Можливе ураження печінки у дорослих, які прийняли 10 г або більше парацетамолу. Прийом 5 г або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки у пацієнтів з відповідними факторами ризику:
- тривалий курс лікування карбамазепіном, фенобарбіталом, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, препаратами звіробою або іншими препаратами, що індукують ферменти печінки;
- регулярне споживання етанолу у дозах, вищих за рекомендовані;
- має дефіцит глутатіону (наприклад через порушення харчування, муковісцидоз, ВІЛ-інфекцію, голодування, кахексію).
Симптоми
У перші 24 години передозування парацетамолом з’являється блідість, нудота, блювання, анорексія та біль у животі. Ураження печінки може стати очевидним через 12–48 годин після прийому. Можуть спостерігатися порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При важкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати до енцефалопатії, крововиливів, гіпоглікемії, набряку мозку та летального наслідку. Гостра ниркова недостатність з гострим тубулонекрозом, про яку свідчить біль у попереку, гематурія та протеїнурія, може виникнути навіть у разі відсутності важких уражень печінки. Повідомляли про серцеві аритмії та панкреатит.
Лікування
Негайне лікування має важливе значення при передозуванні парацетамолу. Незважаючи на відсутність значних ранніх симптомів, пацієнтів слід терміново госпіталізувати для надання негайної медичної допомоги. Симптоми можуть бути обмежені нудотою або блюванням і можуть не відображати тяжкість передозування або ураження органів. Лікування повинно відповідати встановленим рекомендаціям. Лікування активованим вугіллям слід розглядати, якщо надмірну дозу було прийнято протягом 1 години. Концентрацію парацетамолу у плазмі крові слід вимірювати через 4 години або пізніше після прийому (більш ранні концентрації недостовірні). Лікування N-ацетилцистеїном можна застосовувати протягом 24 годин після прийому парацетамолу, однак максимальний захисний ефект досягається у перші 8 годин після прийому. Ефективність антидоту різко знижується після цього часу. При необхідності пацієнту слід ввести внутрішньовенно N-ацетилцистеїн відповідно до встановленої схеми дозування. Якщо блювання не є проблемою, пероральний метіонін може бути прийнятною альтернативою для віддалених районів, поза лікарнею. Лікування пацієнтів, які страждають серйозною дисфункцією печінки, через 24 години після прийому слід обговорити з відділенням токсикології або захворювань печінки.
Фенілефрину гідрохлорид
Прояви важкого передозування фенілефрину включають гемодинамічні зміни та серцево-судинний колапс із пригніченням дихання, судомами та аритміями. Однак менші дози комбінованого препарату парацетамолу та фенілефрину гідрохлориду можуть спричиняти печінкову токсичність, пов’язану з парацетамолом, ніж серйозну токсичність, пов’язану з фенілефрином. Лікування включає симптоматичні та підтримуючі заходи. Гіпертонічні явища можна лікувати за допомогою в/в введення блокаторів альфа-рецепторів.
Передозування фенілефрину може спричинити: нервозність, головний біль, запаморочення, безсоння, підвищення артеріального тиску, нудоту, блювання, рефлекторну брадикардію, мідріаз, гостру закритокутову глаукому (найімовірніше, виникне в осіб із закритокутовою глаукомою), тахікардію, серцебиття, алергічні реакції (наприклад, висип, кропив’янка, алергічний дерматит), дизурію, затримку сечі (найімовірніше, в осіб з обструкцією сечового міхура, наприклад, при гіпертрофії передміхурової залози).
Додатковими симптомами можуть бути гіпертонія та, можливо, рефлекторна брадикардія. У важких випадках можуть виникнути сплутана свідомість, судоми та аритмія.
Лікування повинно бути клінічно доцільним. Для лікування важкої гіпертонії може знадобитися застосування альфа-блокаторів, таких як фентоламін.
Побічні реакції, пов’язані з парацетамолом та фенілефрину гідрохлоридом, наведені нижче у таблиці за класом системи органів та частотою. Частота визначається як: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 та
Клас системи органів |
Частота |
Побічні реакції |
З боку крові та лімфатичної системи |
Невідома |
Тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, панцитопенія, агранулоцитоз1 |
З боку імунної системи |
Невідома |
Гіперчутливість |
З боку шлунково-кишкового тракту |
Невідома |
Дискомфорт у животі, нудота, блювання |
З боку шкіри і підшкірної клітковини |
Дуже рідко |
Повідомляли про випадки серйозних шкірних реакцій |
Невідома |
Висипання |
|
З боку нирок і сечовидільної системи |
Невідома |
Затримка сечовипускання2 |
1Повідомляли про дискразію крові, включаючи тромбоцитопенію, лейкопенію, панцитопенію, нейтропенію та агранулоцитоз, але вони не обов’язково мали причинний зв’язок з парацетамолом.
2Особливо у чоловіків.
2 роки.
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 оС.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Порошок зі смаком лимону: по 4,8 г в саше; по 10 саше в пачці.
Порошок зі смаком чорної смородини: по 5,2 г в саше; по 10 саше в пачці.
Без рецепта.
АТ «Фармак».
Україна, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 74.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}