Дуфастон таблетки вкриті плівковою оболонкою по 10 мг блістер 20 шт

Аббот (Нідерланди)
Артикул: 4351
  • Дуфастон табл. в/о 10мг №20
  • Дуфастон табл. в/о 10мг №20
1
2
Зовнішній вигляд товару може відрізнятися від фотографії
  • Упаковка / 20 шт.

    685.40 грн.
Ціна актуальна на 22:30 | Придатний до: червень 2024
Кількість в упаковці:
14 шт 20 шт
Є питання?
Потрібна консультація?

Цілодобова підтримка клієнтів

Telegram Viber
Доставка {{defaultRegion.regionName}}
Оплата
Гарантія
Повернення
Кому можна
Дорослим
Дозволено
Дітям
Протипоказано
Вагітним
при наявності суворих показань
Годуючим
Протипоказано
Алергікам
з обережністю
Діабетикам
з обережністю
№1 в категорії «Дидрогестерон»
Торгівельна назва Дуфастон
Діючі речовини Дідрогестерон
Кількість діючої речовини: 10 мг
Форма випуску: таблетки для внутрішнього застосування
Кількість в упаковці: 20 таблеток
Первинна упаковка: блістер
Спосіб застосування: Орально
Взаємодія з їжею: Не має значення
Температура зберігання: від 5°C до 25°C
Чутливість до світла: Не чутливий
Ознака: Імпортний
Походження: Хімічний
Ринковий статус: Оригінал
Виробник: АББОТТ БІОЛОДЖІКАЛЗ Б.В.
Країна виробництва: Нідерланди
Заявник: Abbott
Умови відпуску: За рецептом

Код АТС

G Засоби для лікування сечостатевої системи і статеві гормони

G03 Статеві гормони та їх аналоги

G03D Гестагени

G03DB Похідні прегнадієну

G03DB01 Дидрогестерон

Завантажити сертифікат відповідності

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Механізм дії. Дидрогестерон є селективним гестагеном, який заміщає деякі функції прогестерону. Як гестаген, дидрогестерон виключно впливає тільки на ендометрій, слизову оболонку піхви та цервікального каналу.

Дидрогестерон не пригнічує овуляцію. Це означає, що можливість запліднення яйцеклітини у невагітних при прийомі дидрогестерона зберігається.

Дидрогестерон і його метаболіти не мають термогенних властивостей. У жінок в постменопаузі зі збереженої маткою замісна терапія естрогенами призводить до підвищеного ризику розвитку гіперплазії ендометрія і раку ендометрія. Додавання прогестагенів може запобігти надмірний ризик.

Циклічне додавання дидрогестерона жінкам, у яких ендометрій був стимульований естрогеном, переводить його в фазу секреції.

Дидрогестерон не має маскулінізірующего або вірилізуючий властивостей. Дидрогестерон не має анаболічних або кортікоідних властивостей.

Клінічна ефективність і безпеку

Підтримка лютеїнової фази при застосуванні допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Проведено подвійне сліпе, з подвійною маскуванням, рандомізоване багатоцентрове дослідження за участю двох паралельних груп для порівняння ефективності, безпеки та переносимості дидрогестерона для перорального застосування в дозі 30 мг/добу і інтравагінального мікронізованого прогестерону в капсулах в дозі 600 мг/добу для підтримки лютеїнової фази при застосуванні технологій запліднення in vitro (LOTUS I).

Головна мета дослідження - продемонструвати не меншу ефективність перорального дидрогестерона в порівнянні з піхвовим мікронізованим прогестероном з точки зору наявності серцевих скорочень у плода на 12-му тижні гестації (10-й тиждень вагітності) - досягнута.

У досліджуваній популяції пацієнтів частота настання вагітності, підтвердженої на 12-му тижні гестації (10-й тиждень вагітності), склала 37,6 і 33,1% в групах дидрогестерона і мікронізованого прогестерону відповідно. Різниця в частоті настання вагітності між двома групами склала 4,7 (95% довірчий інтервал (ДІ) -1,2; 10,6).

У вибірці суб'єктів дослідження для оцінки безпеки (тисяча двадцять дев'ять суб'єктів дослідження, які отримали хоча б одну дозу досліджуваного препарату) випадки небажаних явищ, що виникли під час терапії, про які повідомлялося найчастіше, були ідентичними в обох досліджуваних групах.

У зв'язку з характером досліджуваного показання і досліджуваної популяції пацієнтів певну кількість ранніх абортів / викиднів очікувано, особливо до 12-го тижня гестації (10-го тижня вагітності), оскільки прогнозований показник частоти настання вагітності в цей період становить близько 35%.

Профіль безпеки, що відзначався в цьому дослідженні, відповідав очікуваному, враховуючи встановлений профіль безпеки дидрогестерона, а також досліджувану популяцію пацієнтів і досліджуване показання.

Фармакокінетика. На відміну від прогестерону, дидрогестерон НЕ виводиться з сечею у вигляді прегнандіолу. Таким чином, зберігається можливість визначити секрецію ендогенного прогестерону по екскреції прегнандіолу.

При пероральному застосуванні в середньому 63% дози виводиться з сечею. Повне виведення відбувається через 72 ч. Основним його метаболітом є 20-альфа-дигідродидрогестерон (ДГД), що виділяється з сечею у зв'язаному з глюкуроновою кислотою стані. Загальною властивістю всіх метаболітів є збереження структури 4,6-дієн-3-она вихідної речовини та відсутність 17-альфа-гідроксилювання, що пояснює відсутність у дидрогестерона естрогенного і андрогенного ефектів.

Після перорального застосування дидрогестерону концентрація в плазмі крові ДГД значно вище, ніж вихідної речовини. Співвідношення AUC становить близько 30.

Дидрогестерон швидко абсорбується. C max дидрогестерона і ДГД досягається через 0,5-2,5 год.

Показання

    Нерегулярні менструальні цикли; ендометріоз; дисменорея; безпліддя, викликане лютеїнової недостатністю; підтримка лютеїнової фази при застосуванні врт; загрозливий і звичний аборт, пов'язаний з прогестероновой недостатністю.

Дуфастон можна застосовувати як циклічне доповнення до терапії естрогенами у жінок з інтактною маткою:

  • для попередження гіперплазії ендометрія в період менопаузи;
  • при дисфункціональних маткових кровотечах;
  • при вторинній аменореї.

Застосування

Дози, схема і тривалість лікування можуть коригуватися в залежності від тяжкості порушення і індивідуального клінічної відповіді пацієнта.

Нерегулярні менструальні цикли. Тривалість циклу 28 днів може бути досягнута шляхом призначення 1 таблетки Дуфастон на добу з 11-го по 25-й день циклу.

Ендометріоз. Від 1 до 3 таблеток Дуфастон на добу з 5-го по 25-й день циклу або протягом усього циклу. Дози, кратні 10 мг/добу, слід розподілити рівномірно протягом доби. Рекомендується призначити максимальну дозу на початковому етапі лікування.

Дисменорея. Від 1 до 2 таблеток Дуфастон на добу з 5-го по 25-й день циклу. Дози, кратні 10 мг/добу, слід розподілити рівномірно протягом доби. Рекомендується призначити максимальну дозу на початковому етапі лікування.

Безпліддя, викликане лютеїнової недостатністю. 1 таблетка Дуфастон на добу з 14-го по 25-й день циклу. Це лікування слід продовжити протягом мінімум 6 послідовних циклів. Рекомендується продовжити лікування протягом перших місяців вагітності в тих же дозах, що і для звичного аборту.

Підтримка лютеїнової фази при застосуванні ДРТ. 1 таблетка Дуфастон 3 рази на добу (30 мг/добу). Лікування починають з дня забору ооцитів і продовжують протягом 10 тижнів, якщо вагітність підтверджується.

Загроза викидня. Початкова доза: 4 таблетки Дуфастон відразу, потім по 1 таблетці Дуфастон кожні 8 ч. Дози, кратні 10 мг/добу, слід рівномірно розподілити протягом доби. Рекомендується призначити максимальну дозу на початковому етапі лікування.

Якщо симптоми не зникають або знову з'являються під час лікування, дозу необхідно підвищувати на 1 таблетку Дуфастон кожні 8 ч.

Після зникнення симптомів ефективну дозу необхідно зберегти протягом 1 тижня, далі її можна поступово знизити. Якщо симптоми з'являються знову, лікування повинно бути негайно відновлено з встановленої ефективної дозуванням.

Звичний викидень. Лікування необхідно розпочати до зачаття. 1 таблетка Дуфастон на добу до 20-го тижня вагітності, після чого можна поступово знижувати дозу.

Якщо симптоми загрози переривання вагітності з'являються під час лікування, то терапію слід продовжити, як це описано в разі загрози аборту.

Дисфункциональное маткова кровотеча. 2 таблетки Дуфастон протягом 5-7 днів в поєднанні з естрогеном.

Через кілька днів після закінчення такого лікування з'явиться кровотеча відміни.

З метою профілактики подальшого виникнення кровотечі Дуфастон призначають по 1 таблетці на добу з 11-го по 25-й день циклу.

У разі кістозної геморагічної метропатіі призначають 1 таблетку Дуфастон на добу з 11-го по 25-й день циклу.

У деяких випадках може виявитися необхідним призначення естрогену протягом першої половини циклу. Через кілька днів після припинення такого лікування з'явиться кровотеча відміни.

Таке лікування слід продовжити протягом декількох циклів.

Вторинна аменорея. Для лікування одночасно необхідно призначити естроген. Естроген призначають з 1-го по 25-й день циклу, з 11-го по 25-й день в поєднанні з 1 таблеткою Дуфастон на добу.

Для створення передумов для подальших циклів терапію починають на 5-й день після початку кровотечі шляхом призначення естрогенів (з 5-го по 25-й день). Дуфастон 10 мг призначають з 11-го по 25-й день.

Для попередження гіперплазії ендометрія в період менопаузи. Протягом кожного 28-денного циклу терапії естрогенами беруть тільки естроген протягом перших 14 днів і протягом наступних 14 днів приймають 1 або 2 таблетки, що містять 10 мг дидрогестерону, додатково до терапії естрогенами. У разі дозування 10 мг дидрогестерону 2 рази на добу таблетки слід розподілити протягом доби. Кровотеча відміни зазвичай виникає при застосуванні дидрогестерона.

Застосування комбінованої терапії естрогеном і прогестогеном у жінок в постменопаузі необхідно обмежити мінімальною ефективною дозою і мінімальним терміном для досягнення терапевтичного мети, а також періодично слід переглядати ризики для кожної жінки (див. Особливості застосування).

Спосіб застосування. Для перорального прийому. При застосуванні високих доз таблетки повинні бути рівномірно розподілені для прийому протягом доби.

Діти. Через недостатність даних про безпеку та ефективність застосування Дуфастон у дітей не рекомендується призначати препарат цій категорії пацієнтів.

Протипоказання

    Недиагностированное вагінальна кровотеча; наявні серйозні захворювання печінки або наявність важких захворювань печінки в минулому, якщо показники функції печінки не нормалізувалися; слід враховувати протипоказання до застосування естрогенів, коли вони застосовуються в поєднанні з прогестагенами, такими як дидрогестерон; встановлена гіперчутливість до активної речовини або будь-якого іншого компоненту препарату; встановлені або підозрювані прогестагензавісімие новоутворення (наприклад менінгіома).

Лікування з метою підтримки лютеїнової фази при застосуванні ДРТ слід припинити, якщо діагностований аборт / викидень.

Побічні ефекти

При застосуванні дидрогестерона в клінічних дослідженнях згідно з показаннями без лікування естрогенами найчастіше повідомлялося про наступні побічні реакції: головний біль / біль голови, нудота, менструальні порушення і біль / чутливість молочних залоз.

Наступні побічні реакції спостерігалися з нижче приведеній частотою в клінічних дослідженнях застосування дидрогестерону (n = 3483) за показаннями без лікування естрогенами та по спонтанним повідомленнями: часто (≥1 / 100, 1/10); нечасто (≥1 / 1000, 1/100); рідко (≥1 / 10 000, 1/1000).

Новоутворення доброякісні, злоякісні та невизначені (включаючи кісти та поліпи): рідко - збільшення в розмірах прогестагензавісімих новоутворень (наприклад менінгіоми) *.

Кров і лімфатична система: рідко - гемолітична анемія *.

Психічні порушення: нечасто - депресивний настрій.

Імунна система: рідко - реакції гіперчутливості.

Нервова система: часто - головний біль і мігрень; нечасто - запаморочення; рідко - сонливість.

Травний тракт: часто - нудота; нечасто - блювання.

Гепатобіліарна система: нечасто - порушення функції печінки, що супроводжуються слабкістю, нездужанням, жовтяницею і болем в животі.

Шкіра та підшкірні тканини: нечасто - алергічний дерматит (наприклад висип, свербіж і кропив'янка); рідко - ангіоневротичний набряк *.

Репродуктивна система і молочні залози: часто - менструальні порушення (в тому числі метрорагія, менорагія, оліго- / аменорея, дисменорея та нерегулярні менструації), біль в молочних залозах / чутливість молочних залоз; рідко - припухлість молочних залоз.

Загальні симптоми та місцеві реакції: рідко - набряки.

Обстеження: нечасто - збільшення маси тіла.

* Побічні реакції зі спонтанних повідомлень, які не відзначаються в клінічних дослідженнях, внесені в графу «рідко» на основі того, що верхня межа 95% ДІ частоти оцінюється не вище 3 / г, де х = 3483 (загальна кількість суб'єктів спостереження в клінічних дослідженнях) .

Дослідження LOTUS I по підтримці лютеїнової фази при застосуванні ДРТ (див. Фармакологічні властивості, Фармакодинамика): найчастіше повідомлялося про такі небажані явища: вагінальна кровотеча, нудота, біль під час процедур, головний біль, біль в животі та біохімічна вагітність. Єдиним небажаним явищем, яке виникло під час терапії і відзначалися в обох групах, було вагінальна кровотеча, зафіксоване у ≥2% суб'єктів.

Побічні реакції, асоційовані з естроген-прогестагенну лікуванням (див. Особливості застосування та інструкції для медичного застосування препаратів естрогену):

  • рак молочної залози, гіперплазія і карцинома ендометрія, рак яєчника **;
  • венозна тромбоемболія;
  • інфаркт міокарда, ІХС, ішемічний інсульт.

** Застосування монотерапії естрогеном або комбінованої естроген-прогестагеновой замісної гормональної терапії (ЗГТ) було асоційоване з дещо підвищеним ризиком діагностики раку яєчника (див. ОСОБЛИВІ Показання). Метааналіз 52 епідеміологічних досліджень показав підвищений ризик розвитку раку яєчника у жінок, які отримували ЗГТ, у порівнянні з жінками, ніколи не застосовували ЗГТ (RR 1,43; 95% ДІ 1,31-1,56). У жінок у віці 50-54 роки, які застосовували ЗГТ протягом 5 років, результат показав один додатковий випадок на 2000 пацієнтів. У близько 2 з 2000 року жінок у віці 50-54 роки, які не застосовували ЗГТ, діагностований рак яєчника за 5-річний період.

Особливі вказівки

Перед початком застосування дидрогестерону для лікування патологічного кровотечі слід виключити органічну причину кровотечі.

У перші місяці лікування можуть виникати проривні кровотечі або кров'яні виділення. Якщо проривна кровотеча або кров'янисті виділення виникають через деякий час лікування або тривають після закінчення лікування, слід встановити причину, в тому числі в разі необхідності виключити злоякісне новоутворення ендометрія шляхом проведення біопсії ендометрія.

Якщо будь-яка з наступних порушень відбувається вперше або погіршується при застосуванні препарату, має бути розглянуто питання про припинення лікування:

  • дуже сильний головний біль, мігрень або симптоми, які можуть вказувати на ішемію головного мозку;
  • Значне підвищення артеріального тиску;
  • поява венозної тромбоемболії.

У разі звичного або загрозливого аборту необхідно визначити та контролювати під час лікування життєздатність плоду, щоб переконатися, що вагітність триває і ембріон живий.

Стани, що вимагають контролю. Відомо, що на наступні окремі випадки можуть впливати статеві гормони, і тому під час вагітності або при застосуванні статевих гормонів може розвинутися або погіршитися: холестатичнажовтуха, герпес вагітних, важкий свербіж, отосклероз, порфірія, депресія і аномальні показники функції печінки, викликані гострим або хронічним печінковим захворюванням. Якщо будь-яка з цих станів присутній або з'являлося раніше і / або погіршувався в період вагітності або попереднього лікування гормонами, пацієнт повинен перебувати під ретельним наглядом. Необхідно враховувати, що ці стани можуть рецидивувати або погіршитися під час терапії дидрогестероном, тому слід розглянути припинення терапії в таких випадках.

Пацієнткам з депресією в анамнезі слід перебувати під ретельним наглядом. Якщо важка депресія рецидивує, лікування дидрогестероном слід припинити.

Наступні застереження стосуються застосування дуфастон за показаннями «для попередження гіперплазії ендометрія в період менопаузи». Див. Також попередження в інструкціях для медичного застосування препаратів естрогенів.

Для купірування постменопаузальних симптомів ЗГТ слід застосовувати виключно у випадках, коли симптоми негативно впливають на якість життя. У всіх випадках необхідно ретельно оцінювати користь і ризик ЗГТ не рідше 1 разу на рік. ЗГТ слід продовжувати тільки в тому випадку, якщо користь перевищує ризик.

Докази щодо ризиків, пов'язаних з ЗГТ для лікування передчасної менопаузи, обмежені. Завдяки низькому рівню абсолютного ризику у жінок молодого віку баланс між користю і ризиком в цій групі може бути більш сприятливим, ніж у жінок більш старшого віку.

Медичне обстеження / подальше медичне спостереження. Перед початком ЗГТ або при її відновленні після перерви необхідно зібрати повний особистий і сімейний анамнез. З огляду на дані анамнезу, а також протипоказання і застереження до прийому препарату, слід провести об'єктивне обстеження пацієнтки (включаючи обстеження органів тазу і огляд молочних залоз). Під час лікування рекомендується проводити періодичні огляди, частота і характер яких залежать від індивідуальних особливостей пацієнтки. Жінок слід проінформувати, про які зміни в молочних залозах вони повинні повідомляти лікаря або медсестри (див. Нижче «Рак молочної залози»). Обстеження молочних залоз, включаючи відповідні методи візуалізації, наприклад мамографію, слід проводити відповідно до діючої практики скринінгу з урахуванням індивідуальних клінічних потреб пацієнтки.

Гіперплазія і карцинома ендометрія. У жінок з інтактною маткою ризик виникнення гіперплазії і карциноми ендометрія підвищується при тривалій монотерапії естрогенами. Залежно від тривалості лікування і дози естрогену ризик може бути від 2 до 12 разів вище, ніж у жінок, які не беруть естроген. Після припинення терапії естрогенами цей ризик зберігається щонайменше протягом 10 років. Додавання прогестагенів, таких як дидрогестерон, циклічно протягом не менше 12 днів на місяць / 28-денний цикл або у вигляді постійної комбінованої естроген-прогестагеновой терапії у жінок зі збереженою маткою може запобігти надмірний ризик, асоційований з ЗГТ тільки естрогеном.

Проривні кровотечі та кров'янисті виділення можуть виникати протягом перших місяців лікування. Якщо проривні кровотечі або кров'яні виділення виникають після призначення терапії протягом деякого часу або якщо вони тривають і після закінчення лікування, показано подальше обстеження. Це може означати, що необхідно провести біопсію ендометрія, щоб виключити злоякісність.

Рак молочної залози. Всі наявні дані свідчать про підвищений ризик розвитку раку молочної залози у жінок, які приймають комбіновану естроген-прогестагенну терапію, і, можливо, навіть при застосуванні ЗГТ тільки естрогеном. Цей ризик залежить від тривалості застосування ЗГТ.

Комбінована естроген-прогестагенну терапія: рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження Women's Health Initiative (WHI) і епідеміологічні дослідження показали підвищений ризик раку молочної залози у жінок, які приймають естроген-прогестагенну ЗГТ протягом 3 або більше років. Після припинення лікування цей підвищений ризик зберігається принаймні протягом 5 років. ЗГТ, особливо естроген-прогестагенну комбінована терапія, підвищує щільність мамографічних зображень, що може негативно вплинути на радіологічне виявлення раку молочної залози.

Рак яєчника. Рак яєчника виникає значно рідше раку молочної залози. Епідеміологічні дані, отримані в результаті широкого метааналізу, показали, дещо підвищений ризик у жінок, які приймають монотерапію естрогеном або комбінацію естрогену з прогестагеном як ЗГТ; цей ризик проявляється протягом 5 років застосування і знижується з часом після припинення терапії. Деякі інші дослідження, в тому числі WHI, показали, що застосування комбінованої ЗГТ може бути пов'язано з таким же або дещо нижчим ризиком (див. Побічна дія).

Венозна тромбоемболія. ЗГТ пов'язана з 1,3-3-кратним підвищенням ризику венозної тромбоемболії, тобто тромбозу глибоких вен або легеневої емболії. Виникнення такої події більш імовірно на першому році ЗГТ, ніж пізніше.

Пацієнти з відомими тромбофіліческіе станами мають підвищений ризик розвитку венозної тромбоемболії, і ЗГТ може підвищити цей ризик. Тому ЗГТ протипоказана цій групі пацієнток.

Загальновизнаними факторами ризику венозної тромбоемболії є застосування естрогенів, похилий вік, великі хірургічні втручання, тривала іммобілізація, ожиріння (індекс маси тіла 30 кг / м 2), вагітність / післяпологовий період, системний червоний вовчак та рак. Немає єдиної думки щодо можливої ролі варикозного розширення вен у виникненні венозної тромбоемболії.

Як і у всіх пацієнтів в післяопераційний період, профілактичні заходи необхідно розглянути для запобігання венозної тромбоемболії після хірургічного втручання. Якщо планове оперативне втручання вимагає подальшої тривалої іммобілізації, рекомендується тимчасово припинити ЗГТ за 4-6 тижнів до операції. Поки жінка не відновить повну рухливість, відновлювати лікування не слід.

Жінкам без венозної тромбоемболії в особистому анамнезі, але при наявності в анамнезі у родичів першого ступеня тромбозу в молодому віці можна запропонувати скринінг після ретельного обговорення його обмежень (тільки частина тромбофіліческіх дефектів може виявлятися при скринінгу). Якщо встановлений тромбофіліческіе дефект пов'язаний з тромбозом у членів сім'ї або дефект пов'язаний з серйозною аномалією (наприклад недостатність антитромбіну, протеїну S або протеїну С або комбінація дефектів), ЗГТ протипоказана.

У жінок, які вже отримують постійну антикоагулянтну терапію, слід ретельно зважити користь і ризик ЗГТ.

Якщо венозна тромбоемболія розвивається після початку терапії, прийом препарату слід припинити. Пацієнток слід проінформувати, що їм необхідно негайно звернутися до лікаря при виникненні потенційних тромбоемболічних симптомів (наприклад хворобливий набряк ноги, раптовий біль в грудях, задишка).

ІХС. У рандомізованих контрольованих дослідженнях не виявлено доказів захисту від інфаркту міокарда у жінок з або без ІХС, які отримують комбіновану естроген-прогестагенну терапію або ЗГТ тільки естрогеном.

Комбінована естроген-прогестагенну терапія: відносний ризик виникнення ІХС при ЗГТ незначно підвищений. Оскільки базовий абсолютний ризик ІХС в значній мірі залежить від віку, кількість додаткових випадків ІХС через застосування естрогенів-прогестагенів дуже незначно у здорових жінок на момент настання менопаузи, але буде зростати в більш старшому віці.

Ішемічний інсульт. Комбінована естроген-прогестагенну терапія і монотерапія естрогенами асоційована з 1-1,5-кратним підвищенням ризику ішемічного інсульту. Відносний ризик не змінюється з віком або часом з моменту настання менопаузи. Однак, оскільки базовий ризик інсульту в значній мірі залежить від віку, загальний ризик інсульту у жінок, які приймають ЗГТ, підвищується з віком.

Допоміжні речовини. Цей лікарський засіб містить лактози моногідрат. Пацієнти з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не повинні застосовувати цей препарат.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Вагітність. За розрахунками, більше 9 млн вагітних брали дидрогестерон. До сих пір не виявлено доказів шкідливого впливу дидрогестерону при застосуванні в період вагітності.

У літературі описано дослідження, яке показало, що застосування деяких прогестагенів може бути пов'язано з підвищеним ризиком гипоспадии. Але оскільки до сих пір це не підтверджено в інших дослідженнях, не можна остаточно визначитися щодо ролі прогестагенів в розвитку гіпоспадії. Клінічні дослідження, в яких обмежена кількість жінок лікувалися дидрогестероном на ранніх термінах вагітності, не показали підвищення ризику. Ніяких інших епідеміологічних даних поки немає.

У доклінічних дослідженнях ембріофетальної і постнатального розвитку ефекти відповідали фармакологічному профілю. Несприятливі ефекти виникали лише тоді, коли вплив препарату значно перевищувало максимальну експозицію для людини.

Дидрогестерон можна застосовувати під час вагітності за чіткими показаннями.

Період годування груддю. Немає даних про проникнення дидрогестерона в грудне молоко. Досліджень по проникненню дидрогестерона в грудне молоко не проводили.

Досвід застосування інших прогестагенів вказує, що прогестагени та їх метаболіти потрапляють в грудне молоко в малих кількостях. Невідомо, чи існує ризик для дитини, тому дидрогестерон не слід застосовувати в період годування груддю.

Фертильність. Немає доказів, що дидрогестерон в терапевтичних дозах знижує фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Дуфастон надає несуттєве вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з машинами та механізмами.

Нечасто дидрогестерон може викликати невелику сонливість і / або запаморочення, особливо в перші кілька годин після прийому. Тому управляти автомобілем або працювати з механізмами необхідно з обережністю.

Взаємодії

Дані досліджень in vitro свідчать, що основний шлях метаболізму, завдяки якому утворюється головний фармакологічно активний метаболіт ДГД, каталізується альдокеторедуктаз 1c (akr 1c) в цитоплазмі людини. поряд з цитозольним метаболізмом метаболічні перетворення здійснюються изоферментами цитохрому p450 (cyp), майже виключно ферментом cyp 3a4, що призводить до утворення декількох незначних метаболітів. головний активний метаболіт ДГД є субстратом для метаболічного перетворення за допомогою cyp 3a4. тому метаболізм дидрогестерона і ДГД може прискорюватися при одночасному прийомі речовин, які індукують ферменти цитохрому p450, таких як препарати (наприклад фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін), протимікробні препарати (наприклад, рифампіцин, рифабутин, невірапін, ефавіренз) і фітопрепарати, що містять звіробій (hypericum perforatum) , шавлія або гінкго білоба.

Ритонавір і нелфінавір, відомі як сильні інгібітори ферментів цитохрому, демонструють фермент-індукують властивості при одночасному застосуванні із стероїдними гормонами. Клінічно підвищений метаболізм дидрогестерона може привести до зниження ефекту.

Дослідження in vitro показали, що дидрогестерон і ДГД в клінічно значущих концентраціях не пригнічують і не індукують ферменти цитохрому P450, що беруть участь у метаболізмі лікарських препаратів.

Передозування

Симптоми. дидрогестерон є препаратом з дуже низькою токсичністю. симптоми, які теоретично можуть виникнути в разі передозування, - нудота, блювота, сонливість і запаморочення. відомі випадки, коли передозування дидрогестерону привела до шкідливих наслідків (максимальна добова доза, прийнята людиною, становила 360 мг).

Лікування. Специфічного лікування не потрібно. У разі передозування може розглядатися симптоматичне лікування.

Умови зберігання

Не потребує особливих умов зберігання.

Duphaston Compendium - UADUSTO170331

Опис товару завірено виробником Аббот.
Дата створення: 26.12.2023       Дата оновлення: 28.03.2024

Зверніть увагу!

Опис препарату Дуфастон табл. в/о 10мг №20 на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).

Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.

Поширені запитання

Скільки коштує Дуфастон табл. в/о 10мг №20?

Ціна Дуфастон табл. в/о 10мг №20 стартує від 685.40 грн. за упаковку.

Чи можна давати ці ліки дітям?

Протипоказано. Детальніше необхідно проконсультуватися з вашим лікарем.

Які умови зберігання у Дуфастон (Аббот)?

Згідно з інструкцією температура зберігання Дуфастон Аббот становить від 5°C до 25°C. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Які аналоги у Дуфастон №20?

Повними аналогами Дуфастон табл. в/о 10мг №20 є:

Яка країна виробництва у Дуфастон (Аббот)?

Країна виробник у Дуфастон (Аббот) - Нідерланди.

Динамика цен на "Дуфастон табл. в/о 10мг №20"


Дуфастон табл. в/о 10мг №20
Дуфастон табл. в/о 10мг №20
  • Упаковка / 20 шт.

    685.40 грн.

УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!

Завантаження
Промокод скопійовано!