Ебрантил розчин для ін'єкцій 5 мг/мл в ампулах по 10 мл (50 мг) 5 шт

Фармакодинаміка. урапіділ призводить до зниження систолічного і діастолічного тиску шляхом зниження ОПСС. ЧСС залишається практично незмінною. серцевий викид не змінюється; серцевий викид, який зменшується внаслідок збільшення післянавантаження, може збільшитися.

Механізм дії. Урапіділ володіє центральним і периферичним механізмом дії.

На периферичному рівні урапіділ блокує в основному постсинаптические α ₁ -адренорецептори, таким чином пригнічуючи судинозвужувальну дію катехоламінів.

На центральному рівні урапіділ модулює активність центру регуляції кровообігу, що попереджає рефлекторне підвищення тонусу симпатичної нервової системи або зниження тонусу судинного русла.

Фармакокінетика. Абсорбція. Після перорального застосування більше 80-90% урапідилу абсорбується в шлунково-кишковому тракті. C _max в плазмі крові лікарської форми з пролонгованим вивільненням досягається через 4-6 години після застосування; Т _½ з плазми крові становить близько 4,7 год (3,3-7,6 год).

Після в / в введення 25 мг урапідилу відзначено двофазне зниження концентрації препарату в крові (початкова фаза розподілу, термінальна фаза елімінації). Період напіврозподілу становить близько 35 хв. Т _½ препарату з плазми крові після в / в болюсного введення становить 2,7 год (1,8-3,9 год).

Біодоступність. Відносна біодоступність при прийомі препарату у формі капсул з пролонгованим вивільненням в порівнянні з прийнятим всередину розчином становить 92 (83-103)%. Абсолютна біодоступність капсул з пролонгованим вивільненням в порівнянні з в / в стандартом становить 72 (63-80)%.

Зв'язування з білками плазми крові урапідилу (сироватка людини) in vitro - 80%. Це відносно низьке зв'язування з білками плазми крові урапідилу може пояснити, чому до цього часу невідомі взаємодії урапідилу і лікарських засобів з сильним зв'язуванням з білками плазми крові.

Розподіл. Обсяг розподілу - 0,77 л/кг маси тіла. Речовина проникає через гематоенцефалічний бар'єр і плаценту.

Метаболізм. Урапіділ метаболізується переважно в печінці. Основний метаболіт - урапіділ, гидроксилированний в 4-му положенні бензольного кільця, не проявляє істотної антигіпертензивної активності. О-диметильовані урапіділ - метаболіт практично проявляє таку ж біологічну активність, як урапіділ, але утворюється в дуже невеликих кількостях.

Екскреція і елімінація. Елімінація урапідилу і його метаболітів в організмі людини до 50-70% ниркова, з яких близько 15% дози - фармакологічно активний урапіділ; інші, в першу чергу р-гидроксилированний урапіділ, що не проявляє антигіпертензивного ефекту, виводиться з фекаліями.

Особливі групи пацієнтів. У пацієнтів похилого віку, а також хворих з прогресуючою печінковою і / або нирковою недостатністю об'єм розподілу і кліренс урапідилу зменшуються, а Т _½ з плазми крові збільшується.

Ебрантил, капсули. аг.

Ебрантил, р-р для ін'єкцій. Гіпертензивний криз. Важка або дуже важка ступінь АГ. Рефрактерная АГ. Контрольоване зниження артеріального тиску в разі його підвищення під час / або після хірургічної операції.

Ебрантил, капсули. для поступового зниження пекло рекомендована доза становить по 30 мг 2 рази на добу (2 капсули препарату Ебрантил 30 мг/добу). з метою швидкого зниження ад лікування починають з дози 60 мг 2 рази на добу (2 капсули препарату Ебрантил 60 мг/добу).

Дозу можна поступово адаптувати до індивідуальних потреб. Діапазон підтримуючої дози становить 60-180 мг/добу, загальна добова доза ділиться на 2 прийоми.

Капсули препарату Ебрантил приймають 2 рази на добу вранці та ввечері під час їжі, ковтають цілими, запиваючи невеликою кількістю рідини.

Препарат Ебрантил застосовують для тривалого лікування. Лікування АГ препаратом вимагає регулярного медичного моніторингу.

Особливі групи пацієнтів

Печінкова недостатність. Пацієнтам з печінковою недостатністю може знадобитися зниження дози препарату Ебрантил.

Ниркова недостатність. Пацієнтам з помірною і тяжкою нирковою недостатністю може знадобитися зниження дози препарату Ебрантил при тривалому лікуванні.

Пацієнти похилого віку. Пацієнтам похилого віку може знадобитися зниження дози препарату Ебрантил при тривалому лікуванні.

Ебрантил р-р для ін'єкцій

Гіпертонічний криз, важка або дуже важка форма АГ, рефрактерна АГ

1. В / в ін'єкція: 10-50 мг урапідилу вводити повільно в / в під постійним моніторингом АТ. Зниження АТ відзначають протягом 5 хв після ін'єкції. Парентеральная терапія може бути багаторазовою при повторному підвищенні АТ.

2. Повільна в / в крапельна інфузія або безперервна інфузія за допомогою перфузатора.

Р-р для інфузії, призначений для підтримання АТ на рівні, досягнутому за допомогою ін'єкції, готують наступним чином: 250 мг препарату Ебрантил додати до 500 мл сумісного розчину для інфузій (наприклад 0,9% розчину натрію хлориду або р- розчину глюкози 5% або 10%).

Якщо для введення підтримуючої дози застосовують перфузатор, 20 мл розчину для ін'єкцій (100 мг препарату Ебрантил) вводять в шприц перфузатора і розводять до об'єму 50 мл сумісним розчином для інфузій (див. Вище).

Максимально допустиме співвідношення - 4 мг урапідилу на 1 мл розчину для інфузій.

Швидкість введення: швидкість крапельного введення залежить від індивідуальної реакції артеріального тиску.

Рекомендована максимальна початкова швидкість: 2 мг/хв.

Підтримуюча доза: в середньому 9 мг / год, тобто 250 мг урапідилу при додаванні до 500 мл розчину для інфузій (1 мг = 44 краплі = 2,2 мл).

Контрольоване зниження артеріального тиску для регулювання гіпертонічних епізодів під час / або після хірургічної операції. Безперервну інфузію за допомогою перфузатора або крапельну інфузію використовувати для підтримання АТ на рівні, досягнутому за допомогою ін'єкції.

Ебрантил р-р в / в вводити пацієнту в положенні лежачи на спині, ін'єкційно або шляхом інфузії.

Можливі одноразові або повторні ін'єкції і в / в краплинні інфузії. Ін'єкційне введення препарату сумісно з подальшою крапельної інфузії. Можна продовжити екстрену парентеральную терапію переходом на довгострокове лікування препаратом Ебрантил капсули з модифікованим вивільненням (початкова рекомендована доза: 2 х 60 мг) або іншими пероральними гіпотензивнимизасобами. Період лікування 7 днів вважається безпечним з токсикологічної точки зору і, як правило, не перевищується при парентеральной антигіпертензивної терапії. Парентеральная терапія може бути багаторазовою при повторному підвищенні АТ.

Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Для Ебрантил, р-р для інфузій також - аортальнийстеноз, артеріовенозних шунт (за винятком пацієнтів з гемодинамічно незначущим діалізних шунтом).

Більшість таких побічних явищ обумовлені різким зниженням пекло, проте досвід клінічного застосування показує, що вони зникають протягом декількох хвилин, навіть після проведення крапельної інфузії. при важких побічні ефекти слід припинити застосування препарату.

За частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (≥1: 10), часто (≥1: 100, 1:10), нечасто (≥1: 1000, 1: 100), рідко (≥1: 10 000, 1 : 1000), дуже рідко (1:10 000), невідомо (доступні дані не дозволяють оцінити частоту).

З боку серцево-судинної системи: нечасто - серцебиття, тахікардія, брадикардія, відчуття здавлювання або біль за грудиною (симптоми, аналогічні стенокардії), зниження артеріального тиску при зміні положення тіла, наприклад, при вставанні з положення лежачи (ортостатична дисрегуляція).

З боку травної системи: часто - нудота; нечасто - блювання, діарея, сухість у роті.

Загальні порушення і реакції в місці введення: нечасто - підвищена стомлюваність; дуже рідко - набряк за рахунок збільшення затримки рідини.

Дослідження: дуже рідко - транзиторне підвищення рівня печінкових ферментів, тромбоцитопенія *.

З боку нервової системи: часто - запаморочення, головний біль.

З боку психіки: нечасто - порушення сну; дуже рідко - відчуття неспокою.

З боку нирок і сечовивідних шляхів: дуже рідко - часті позиви до сечовипускання або збільшення кількості випадків нетримання сечі.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: дуже рідко - пріапізм.

З боку дихальної системи: нечасто - закладеність носа.

З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто - алергічні реакції, включаючи свербіж, почервоніння шкіри, висип; невідомо - набряк Квінке, уртикарія.

* В поодиноких випадках відзначається зменшення кількості тромбоцитів у зв'язку з тимчасовим застосуванням препарату Ебрантил, але причинно-наслідковий зв'язок при застосуванні урапідилу не може бути встановлена, наприклад, за допомогою імунологічних досліджень.

У разі виникнення будь-яких небажаних реакцій слід проконсультуватися з лікарем.

З особливою обережністю слід застосовувати препарат Ебрантил:

• при серцевій недостатності, викликаної механічними функціональними порушеннями (наприклад стеноз аортального або мітрального клапана), при емболії легеневої артерії або порушення серцевої діяльності внаслідок перикардіальних порушень;
• у дітей, оскільки досліджень для цієї вікової групи пацієнтів не проводились;
• пацієнтам з порушенням функції печінки;
• пацієнтам з помірним або тяжким порушенням функції нирок;
• пацієнтам похилого віку;
• пацієнтам, які паралельно застосовують циметидин (див. Взаємодія з іншими лікарськими).

Пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю фруктози, глюкозо-галактозної мальабсорбції або сахарази-ізомальтазной недостатністю застосовувати препарат у формі капсул не слід.

Препарат у формі капсул містить цукор, що слід враховувати хворим на цукровий діабет.

У разі застосування раніше інших антигіпертензивних препаратів ін'єкції урапідилу не слід застосовувати, поки не пройде достатньо часу, необхідного для виявлення терапевтичного ефекту раніше застосовувався препарату. Доза препарату Ебрантил повинна бути відповідним чином знижена.

Період вагітності та годування груддю. Препарат не рекомендують призначати в період вагітності та годування груддю, оскільки немає відповідних клінічних даних. Препарат можна застосовувати в період вагітності лише в тому випадку, якщо потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду. Дослідження на тваринах не виявили ознак пошкодження плоду.

Невідомо, чи проникає урапіділ в грудне молоко, тому під час лікування урапіділом годування груддю не рекомендують.

Діти. Клінічних даних щодо ефективності та безпеки застосування препарату для лікування дітей немає.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. В індивідуальних випадках побічні реакції з боку центральної нервової системи (запаморочення) можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складною технікою. Це особливо важливо на початку лікування, при заміні лікарського засобу або при вживанні алкоголю.

Гіпотензивну дію препарату Ебрантил може посилюватися при одночасному застосуванні з блокаторами α-адренорецепторів, вазодилататорами та іншими гіпотензивними засобами, а також при гіповолемії (діарея, блювота) і при прийомі алкоголю.

При одночасному застосуванні циметидину C _max урапідилу може підвищуватися на 15%.

Нині інформації щодо комбінованої терапії з інгібіторами АПФ недостатньо, тому таке лікування не рекомендують.

Несумісність. Препарат Ебрантил р-р для ін'єкцій не слід змішувати з лужними розчинами для ін'єкцій або інфузій в зв'язку з потемніння або випаданням пластинчастого осаду в розчині внаслідок кислотних властивостей розчину для ін'єкцій.

Симптоми: з боку серцево-судинної системи - запаморочення, ортостатична гіпотензія та колапс; з боку центральної нервової системи - підвищена стомлюваність і зниження швидкості реакцій.

Лікування: надмірне зниження артеріального тиску може бути зменшено за рахунок підведення нижніх кінцівок в положенні лежачи, заміщення ОЦК, при відсутності ефекту - застосування вазоконстрикторів, які вводять в / в повільно під контролем АТ. У дуже рідкісних випадках необхідно в / в введення катехоламінів (наприклад 0,5-1,0 мг адреналіну, розведеного в 10 мл 0,9% розчину натрію хлориду).

Капсули: в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

Р-р для ін'єкцій: при температурі не вище 30 °C.

UA / CVM / 1018/0009

діюча речовина: urapidil;

1 мл розчину містить 5 мг урапідилу, що відповідає 5,47 мг урапідилу гідрохлориду;

допоміжні речовини: пропіленгліколь; натрію гідрофосфат, дигідрат; натрію дигідрофосфат, дигідрат; вода для ін’єкцій.

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин.

Антигіпертензивний засіб. Блокатори альфа-адренорецепторів. Код АТX С02С А06.

Фармакодинаміка

Урапідил призводить до зниження систолічного та діастолічного тиску шляхом зниження периферичного опору.

Частота серцевих скорочень залишається практично незміненою. Серцевий викид теж залишається незміненим; серцевий викид, який зменшується у результаті збільшення постнавантаження, може збільшитися.

Механізм дії. Урапідил має центральний та периферичний механізми дії.

На периферичному рівні урапідил блокує в основному постсинаптичні альфа-1-адренорецептори, таким чином пригнічуючи судинозвужувальну дію катехоламінів.

На центральному рівні урапідил модулює активність центру регуляції кровообігу, що запобігає рефлекторному збільшенню тонусу симпатичної нервової системи чи зниженню симпатичного тонусу.

Фармакокінетика

Абсорбція. Після внутрішньовенного введення 25 мг урапідилу спостерігається двофазне зниження концентрації препарату в крові (початкова фаза розподілу, термінальна фаза елімінації). Період напіврозподілу становить приблизно 35 хвилин. Період напіввиведення препарату із cироватки крові після внутрішньовенного болюсного введення становить 2,7 години (1,8–3,9 години).

Зв’язування урапідилу з білками плазми крові (сироватка людини) in vitro становить 80 %. Це відносно низьке зв’язування урапідилу з білками плазми крові може пояснити, чому досі невідомі взаємодії урапідилу та лікарських засобів із сильним зв’язуванням з білками плазми крові.

Розподіл. Об’єм розподілу – 0,77 л/кг маси тіла. Речовина проходить крізь гемато-енцефалічний бар’єр та проникає у плаценту.

Метаболізм. Урапідил метаболізується переважно у печінці. Основний метаболіт –гідроксильований урапідил у 4-му положенні фенольного кільця, який не має суттєвої антигіпертензивної активності. О-диметильований метаболіт урапідилу практично має таку ж біологічну активність, що й урапідил, але утворюється у дуже невеликих кількостях.

Екскреція та елімінація. Елімінація урапідилу та його метаболітів в організмі людини до 50–70% ниркова, з яких близько 15% застосованої дози – фармакологічно активний урапідил; решта, у першу чергу пара-гідроксильований урапідил, що не має антигіпертензивного ефекту, екскретується з фекаліями.

Особливі групи. У пацієнтів літнього віку, а також пацієнтів із прогресуючою печінковою та/або нирковою недостатністю об’єм розподілу та кліренс урапідилу зменшується, а період напіввиведення з плазми крові – подовжується.

- Гіпертензивний криз.

- Тяжкий або дуже тяжкий ступінь артеріальної гіпертензії.

- Рефрактерна артеріальна гіпертензія.

- Для контрольованого зниження артеріального тиску у разі його підвищення під час/або після хірургічної операції.

- Гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату.

- Аортальний стеноз.

- Артеріовенозний шунт (за винятком пацієнтів із гемодинамічно незначним діалізним шунтом).

Гіпотензивна дія препарату Ебрантил може посилюватися при одночасному застосуванні з блокаторами альфа-адренорецепторів, вазодилататорами та іншими антигіпертензивними препаратами, а також при гіповолемії (наприклад, діарея, блювання) та вживанні алкоголю.

Одночасне застосування циметидину може підвищити максимальний рівень урапідилу у сироватці крові на 15 %.

На сьогодні інформація щодо комбінованої терапії з інгібіторами АПФ не є достатньою, тому таке лікування не рекомендується.

З особливою обережністю слід застосовувати препарат Ебрантил:

- при серцевій недостатності, спричиненій механічними функціональними порушеннями (наприклад, стеноз аортального чи мітрального клапана), при легеневій емболії або порушенні серцевої діяльності внаслідок перикардіальних розладів;

- дітям, оскільки дослідження не проводилися для цієї вікової групи пацієнтів;

- пацієнтам із печінковою недостатністю;

- пацієнтам із помірним або тяжким ступенем ниркової недостатності;

- пацієнтам літнього віку;

- пацієнтам, які одночасно застосовують циметидин (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

У разі попереднього застосування інших антигіпертензивних препаратів ін’єкції урапідилу не слід застосовувати, поки не мине достатньо часу, необхідного для виявлення терапевтичного ефекту раніше застосованого препарату. Доза препарату Ебрантил має бути відповідно зменшена. Надмірне швидке падіння артеріального тиску може призвести до брадикардії або зупинки серця.

5 мл розчину для ін’єкцій Ебрантилу містить 500 мг пропіленгліколю, що відповідає 100 мг пропіленгліколю у 1 мл розчину для ін’єкцій.

10 мл розчину для ін’єкцій Ебрантилу містить 1000 мг пропіленгліколю, що відповідає 100 мг пропіленгліколю у 1 мл розчину для ін’єкцій.

Цей лікарський засіб не слід застосовувати під час вагітності чи годування груддю, якщо це не рекомендується лікарем. Під час прийому цього препарату за вказівкою лікаря можуть проводитися додаткові дослідження.

Цей лікарський засіб не слід застосовувати, якщо є захворювання печінки або нирок, якщо це не рекомендується лікарем. Під час прийому цього препарату за вказівкою лікаря можуть проводитися додаткові дослідження.

Пропіленгліколь, що міститься у цьому препараті, може мати такий же ефект, як і вживання алкоголю, і збільшувати ймовірність виникнення побічних ефектів.

Препарат не слід застосовувати дітям віком до 5 років.

Препарат слід застосовувати лише за рекомендацією лікаря. Під час прийому цього препарату за вказівкою лікаря можуть проводитися додаткові дослідження.

Ебрантил містить натрій, але менше 1 ммоль (23 мг) натрію на 5 мл розчину для ін’єкцій, що робить його майже вільним від натрію.

Ебрантил містить натрій, але менше 1 ммоль (23 мг) натрію на 10 мл розчину для ін’єкцій, що робить його майже вільним від натрію.

Жінки дітородного віку.

Жінкам дітородного віку, які не використовують контрацепцію, Ебрантил не рекомендується.

Вагітність.

Дані відсутні або їх кількість обмежена щодо застосування урапідилу у вагітних жінок.

Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність.

Урапідил проникає через плаценту.

Ебрантил не слід застосовувати під час вагітності, якщо тільки лікування урапідилом не необхідно через клінічний стан жінки.

Лактація.

Невідомо, чи потрапляє урапідил у грудне молоко.

Не можна виключити ризик для новонародженого / дитини.

Ебрантил не слід застосовувати під час лактації.

Ферильність.

Клінічних випробувань щодо впливу на фертильність у чоловіків та жінок не проводилось. Дослідження на тваринах показали, що урапідил впливає на фертильність.

В індивідуальних випадках деякі побічні реакції з боку центральної нервової системи (запаморочення) можуть впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами. Це особливо важливо на початку лікування, при збільшенні дози/заміні лікарського засобу або у разі вживання з алкоголем.

Гіпертензивний криз, тяжка або дуже тяжка форма артеріальної гіпертензії, рефрактерна гіпертензія.

1) Внутрішньовенна ін’єкція: 10–50 мг урапідилу вводити повільно внутрішньовенно під постійним моніторингом артеріального тиску. Зниження артеріального тиску спостерігається протягом 5 хвилин після ін’єкції. Парентеральна терапія може бути багаторазовою при повторному підвищенні артеріального тиску.

2) Повільна внутрішньовенна краплинна інфузія або безперервна інфузія за допомогою перфузатора.

Розчин для краплинної інфузії, призначений для підтримання артеріального тиску на рівні, досягнутому за допомогою ін’єкції, готувати так:

250 мг препарату Ебрантил додати до 500 мл сумісного розчину для інфузій (наприклад, 0,9 % розчину натрію хлориду або розчину глюкози 5 % або 10 %).

Якщо для введення підтримуючої дози застосовувати перфузор, 20 мл розчину для ін’єкції (100 мг препарату Ебрантил) вводити у шприц перфузора та розводити до об’єму 50 мл сумісним розчином для інфузій (див. вище).

Максимально допустиме співвідношення – 4 мг урапідилу на 1 мл розчину для інфузій.

Швидкість краплинного введення залежить від індивідуальної реакції артеріального тиску.

Рекомендована максимальна початкова швидкість – 2 мг/хв.

Підтримуюча доза – у середньому 9 мг/год, тобто 250 мг урапідилу при додаванні до 500 мл розчину для інфузій (1 мг = 44 краплі = 2,2 мл).

Контрольоване зниження артеріального тиску для регулювання гіпертонічних епізодів під час/або після хірургічної операції.

Безперервну інфузію за допомогою перфузора або краплинну інфузію використовувати для підтримання артеріального тиску на рівні, досягнутому за допомогою ін’єкції.

Схема дозування

Ебрантил, внутрішньовенний розчин, вводити пацієнтові у положенні лежачи на спині ін’єкційно або шляхом інфузії.

Можливі одноразові або повторні ін’єкції та внутрішньовенні краплинні інфузії.

Ін’єкційне введення препарату сумісне із подальшою краплинною інфузією.

Можна продовжити екстрену парентеральну терапію переходом на довгострокове лікування препаратом Ебрантил, капсули з модифікованим вивільненням (початкова рекомендована доза 2 x 60 мг), або іншими пероральними гіпотензивними засобами.

Період лікування 7 днів вважається безпечним з токсикологічної точки зору і, як правило, не перевищується під час парентеральної антигіпертензивної терапії. Парентеральна терапія може бути багаторазовою при повторному підвищенні артеріального тиску.

Особливі групи пацієнтів.

Печінкова недостатність. Пацієнтам із печінковою недостатністю може бути необхідним зменшення дози препарату Ебрантил.

Ниркова недостатність. Пацієнтам із помірною та тяжкою нирковою недостатністю може бути необхідним зменшення дози препарату Ебрантил при довготривалому лікуванні.

Пацієнти літнього віку. Пацієнтам літнього віку необхідно з обережністю застосовувати гіпотензивні засоби та розпочинати терапію з нижчих доз, оскільки чутливість у пацієнтів літнього віку до препаратів такого ряду часто змінена.

Діти. Клінічні дані щодо ефективності та безпеки застосування препарату для лікування дітей відсутні.

Симптоми:

- з боку серцево-судинної системи: запаморочення, ортостатичне зниження артеріального тиску, колапс;

- з боку центральної нервової системи: підвищена втомлюваність та порушення швидкості реакцій.

Лікування. Надмірне зниження артеріального тиску може бути полегшене за рахунок підняття нижніх кінцівок у лежачому положенні та заміщення об’єму крові.

Якщо ці заходи виявляться недостатніми, можна вводити внутрішньовенно повільно вазоконстриктори під моніторингом артеріального тиску.

У дуже рідкісних випадках необхідна внутрішньовенна ін’єкція катехоламінів (наприклад, 0,5–1,0 мг адреналіну, розведеного у 10 мл 0,9 % розчину натрію хлориду).

Більшість нижчезаначенних побічних явищ зумовлені різким зниженням артеріального тиску, однак досвід клінічного застосування показує, що вони зникають протягом кількох хвилин, навіть після проведення краплинної інфузії. При тяжких побічних ефектах слід припинити застосування препарату.

Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями:

дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, 1/10), нечасто (≥ 1/1000, 1/100), рідко (≥ 1/10000, 1/1000), дуже рідко (1/10000), невідомо (доступні дані не дають змоги оцінити частоту).

З боку серцево-судинної системи.

Нечасто: серцебиття, тахікардія, брадикардія, відчуття тиску або болю за грудниною (симптоми, аналогічні стенокардії), утруднене дихання, зниження артеріального тиску при зміні положення тіла, наприклад, при вставанні з положення лежачи (ортостатична дисрегуляція).

З боку травного тракту.

Часто: нудота.

Нечасто: блювання.

Загальні розлади.

Нечасто: підвищена втомлюваність, зміни у місці введення.

Дослідження.

Нечасто: нерегулярний серцевий ритм.

Дуже рідко: тромбоцитопенія*.

З боку нервової системи.

Часто: запаморочення, головний біль.

З боку психіки.

Дуже рідко: відчуття неспокою.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз.

Дуже рідко: пріапізм.

З боку дихальної системи.

Рідко: закладеність носа.

З боку шкіри та підшкірних тканин.

Нечасто: підвищене потовиділення.

Рідко: гіперчутливість, включаючи свербіж, почервоніння шкіри, висипання.

Невідомо: ангіоневротичний набряк, кропив’янка.

* - У поодиноких випадках відзначалося зниження кількості тромбоцитів у часовому зв’язку із застосуванням препарату Ебрантил, хоча причинно-наслідковий зв’язок із застосуванням урапідилу не може бути встановлено, наприклад, за допомогою імунологічних досліджень.

У разі виникнення будь-яких небажаних реакцій слід проконсультуватися з лікарем.

2 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 °C. Зберігати у недоступному для дітей місці!

Препарат Ебрантил, розчин для ін’єкцій, не слід змішувати з лужними розчинами для ін’єкцій або інфузій у зв’язку з потемнінням або випаданням пластинчастого осаду у розчині внаслідок кислотних властивостей розчину для ін’єкцій.

Ампули по 5 мл або 10 мл. По 5, або 10, або 50 ампул у картонній коробці.

За рецептом.

Такеда Австрія ГмбХ, Австрія / Takeda Austria GmbH, Austria

Ст. Петер-Штрассе 25, 4020 Лінц, Австрія / St. Peter-Strasse 25, 4020 Linz, Austria