Флутиксон порошок для інгаляцій тверді капсули по 250 мкг 6 блістерів по 10 шт в комплекті з інгалятором

Фармакодинаміка. флутиказону пропіонат - ГКС. шляхом інгаляції в формі порошку він має виражену протизапальну дію на легені та полегшує симптоми та частоту нападів ба, значно зменшує вираженість симптоматики ХОЗЛ, що істотно впливає на поліпшення якості життя пацієнтів. препарат нормалізує функцію легенів незалежно від віку і статі пацієнтів і початкових функціональних параметрів, від наявності в анамнезі шкідливих звичок (куріння сигарет) або алергологічного статусу.

Фармакокінетика. Системне всмоктування препарату відбувається через дихальну систему, спочатку всмоктування проходить швидко, потім сповільнюється. Залишок дози проковтується і попадає в стравохід, надаючи мінімальний вплив в зв'язку з низькою розчинністю флютиказону пропіонату у воді та пресистемним метаболізмом препарату.

Відзначено лінійне збільшення вираженості системної дії при збільшенні інгаляційної дози препарату. Флутиказону пропіонат характеризується високим плазматичним кліренсом (1150 мл/хв), великим об'ємом розподілу (≈300 л) і кінцевим T _½ ≈8 ч. Рівень зв'язування з білками помірно високий (91%).

Флутиказон пропіонат швидко виводиться з системного кровотоку шляхом метаболізму до неактивного метаболіту за допомогою ферменту цитохрому Р450 СУР3А4. Нирковий кліренс флутиказону пропіонату незначний (0,2%), з них 5% препарату виводиться у вигляді метаболітів. Слід дотримуватися обережності при одночасному призначенні інгібіторів СУР3А4 в зв'язку з потенційним підвищенням системного впливу флютиказону пропіонату.

При прийомі всередину флутиказону пропіонату 87-100% дози виводиться з калом. До 75% - в незміненому вигляді завдяки мінімальному системному проникненню. Виводиться також і неактивний метаболіт. Після в / в застосування виявлено швидкий кліренс, що вказує на інтенсивний метаболізм у печінці.

Ба. дорослі та діти у віці старше 16 років

Профілактичне лікування:

• легка форма БА: пацієнти, яким потрібно періодичне симптоматичне лікування бронходілатірующімі засобами;
• помірна форма БА: пацієнти, які потребують регулярному протиастматичного лікування, і хворі нестабільної БА або погіршенням стану на фоні існуючої профілактичної терапії або терапії тільки бронходилататорами;
• важка форма БА: пацієнти з тяжкою хронічною БА. Після початку застосування інгаляційного флютиказону пропіонату пацієнти з залежністю від системних стероїдів можуть істотно знизити дози пероральних кортикостероїдів або взагалі від них відмовитися.

Симптоматична терапія ХОЗЛ.

Флутіксон призначений для інгаляційного застосування. немає необхідності змінювати дозу пацієнтам похилого віку і з нирковою або печінковою недостатністю.

БА: терапевтичний ефект стає помітним через 4-7 днів від початку лікування, хоча позитивна динаміка відзначається через 24 год, особливо у пацієнтів, які раніше не отримували інгаляційні стероїди. Препарат Флутіксон надає профілактичну дію, його необхідно приймати регулярно, навіть у період відсутності нападів астми. Доза флутиказону пропіонату залежить від тяжкості захворювання та індивідуальної реакції пацієнта на лікування.

БА (дорослі та діти старше 16 років)

Легка форма БА: по 125 мкг 2 рази на добу.

Помірна форма БА: по 125-250 мкг 2 рази на добу.

Важка форма БА: по 250-500 мкг 2 рази на добу.

Початок терапевтичної дії зазвичай настає через 4-7 днів. У разі зникнення симптомів БА слід знизити дозу в залежності від реакції на лікування таким чином, щоб отримати стан оптимального контролю хвороби, застосовуючи мінімальну добову дозу препарату.

ХОЗЛ. Дорослі: по 250 мкг 2 рази на добу.

Для оптимального дії препарат слід приймати щодня. Поліпшення стану відзначають приблизно через 3-6 місяці лікування. У разі відсутності полегшення за цей час пацієнта необхідно клінічно обстежити та переглянути режим лікування.

Спосіб застосування інгалятора

1. Зняти кришку-насадку з інгалятора.

2. Притримуючи інгалятор за нижню частину, відкрити, повертаючи наконечник (корпус) по стрілці.

3. Помістити капсулу в камеру, що має форму капсули та знаходиться в нижній частині інгалятора. Капсулу слід виймати з упаковки безпосередньо перед застосуванням.

4. Повернути наконечник в закрите положення.

5. Одночасно натиснути до кінця кнопки в нижній частині інгалятора (одноразово!), Утримуючи інгалятор у вертикальному положенні.

УВАГА! У цей момент капсула може розпастися і її маленькі шматочки можуть потрапити в ротову порожнину або горло. Це не завдає шкоди. Імовірність розпаду капсули буде мінімальною, якщо її пробити одноразово, якщо дотримані умови зберігання і при розпакуванні капсули безпосередньо перед застосуванням.

6. Зробити глибокий видих.

7. Взяти наконечник в рот і трохи закинути голову назад, губами затиснути його і зробити один швидкий і рівномірний вдих. У цей момент капсула починає обертатися в камері інгалятора, а порошок - розсіюватися, при супроводі характерного звуку. Якщо такий звук не з'являється, то капсула застрягла в камері. В цьому випадку слід відкрити інгалятор і звільнити капсулу. Забороняється намагатися звільнити капсулу шляхом багаторазового натискання на кнопки.

8. Почувши характерний звук (дзижчання), необхідно затримати дихання, наскільки це можливо без відчуття дискомфорту, і витягнути інгалятор з рота. Зробити видих. Потім відкрити інгалятор і перевірити, чи не залишився в капсулі порошок. Якщо порошок залишився, необхідно повторити дії, зазначені в п. 6-8.

9. Відкрити інгалятор, витягнути порожню використану капсулу, повернути в початкове положення наконечник і надіти кришку-насадку.

Очищення інгалятора: для усунення залишків порошку необхідно протерти наконечник і камеру для капсули сухою серветкою або чистою м'якою щіточкою.

Всі залишки невикористаного препарату та його відходи слід утилізувати відповідно до місцевих нормативних документах.

Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату.

Частота виявлення визначена наступним чином: дуже часто (≥1 / 10), часто (≥1 / 100 до 1/10), нечасто (≥1 / 1000 1/100), рідко (≥1 / 10 000 до 1/1000) , дуже рідко (1/10 000), в тому числі поодинокі випадки.

Відомості про обочних ефекти, що проявляються дуже часто, часто та нечасто, отримані в ході клінічних досліджень. Побічні ефекти, які проявляються рідко і дуже рідко - дані з епізодичних повідомлень.

З боку імунної системи: нечасто - шкірні реакції підвищеної чутливості; дуже рідко - ангіоневротичний набряк (обличчя, ротової порожнини та горла), респіраторні симптоми (задишка та / або бронхоспазм), анафілактичні реакції.

З боку ендокринної системи: дуже рідко - синдром Кушинга, кушингоїдні ознаки, пригнічення надниркових залоз, затримка росту у дітей, зниження мінералізації кісток, виникнення катаракти та глаукоми.

Інфекції та інвазії: дуже часто кандидоз ротової порожнини та глотки (з метою запобігання кандидозу показано полоскання рота відразу після інгаляції). При необхідності призначають протигрибковий препарат місцево, продовжуючи застосування препарату.

З боку центральної нервової системи: дуже рідко - неспокій, порушення сну, зміна поведінки, в тому числі гіперактивність і збудженість (головним чином у дітей).

Порушення метаболізму: дуже рідко - гіперглікемія.

Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення: часто - захриплість (з метою запобігання показано полоскання горла водою одразу після інгаляції); дуже рідко - парадоксальний бронхоспазм (у цьому випадку негайно припиняється інгаляція препаратом, застосовуються швидкодіючі інгаляційні бронходилататори). Проводиться обстеження пацієнта і при необхідності призначається альтернативна терапія.

З боку шлунково-кишкового тракту: дуже рідко - диспепсія.

З боку кістково-м'язової системи: дуже рідко - біль в суглобах.

З боку шкіри: часто - легке виникнення синців.

Лікар повинен періодично контролювати вміння пацієнта користуватися інгалятором.

Препарат Флутіксон не призначений для купірування гострих нападів астми, його призначають для довготривалого профілактичного лікування. З метою припинення гострого нападу БА слід застосовувати інгаляцію препаратів, які швидко розширюють бронхи, тому пацієнт повинен завжди мати при собі такі ліки.

Важка форма БА вимагає регулярного моніторингу функцій легких, оскільки існує ризик важких нападів і потенційної загрози для життя.

Якщо пацієнт частіше застосовує швидкодіючі бронходилататори, це свідчить про ускладненому перебігу БА. У таких випадках слід переглянути схему лікування пацієнта, враховуючи, що раптове і серйозне посилення симптомів БА може створювати загрозу для життя. Тоді слід підвищити дозу кортикостероїдів. Пацієнти з ризиком такого перебігу хвороби повинні щодня вимірювати максимальний обсяг повітря, що видихається при форсованому видиху.

Як і при застосуванні інших інгаляційних препаратів, може виникнути парадоксальний бронхоспазм. Тоді слід негайно припинити прийом Флутіксона, терміново застосувати інгаляційний бронходилататор швидкої дії, оцінити стан пацієнта і в разі необхідності застосувати інше лікування.

При відсутності реакції на лікування або важкому загостренні БА слід підвищити дозу флутиказону пропіонату та, при необхідності, призначити стероїди перорально і / або в разі приєднання інфекції застосувати антибіотик.

Системні ефекти можуть проявитися при прийомі всіх інгаляційних стероїдів, наприклад, при застосуванні в високих дозах при тривалій терапії. Поява системних ефектів при прийомі інгаляційних стероїдів менш ймовірно в порівнянні із застосуванням стероїдів всередину. Можливі системні ефекти: синдром Кушинга, кушингоїдні симптоми, пригнічення функції кори надниркових залоз, затримка росту у дітей, зниження мінералізації кісток, глаукома і катаракта. Важливо проводити лікування мінімально можливою дозою препарату, яка забезпечує ефективний контроль за проявами хвороби.

Рекомендується регулярно вимірювати ріст у дітей при тривалій терапії Флутіксоном. Якщо зростання дітей уповільнений, дози флутиказону пропіонату слід знизити так, щоб лікування проводилося препаратом в мінімально ефективній дозі, забезпечуючи ефективний контроль за проявами хвороби.

При застосуванні препарату в рекомендованих дозах функція та резерв надниркових залоз залишаються в межах норми. Ефект від застосування інгаляційного Флутіксона дозволяє звести до мінімуму потребу в пероральних стероїдах. Але можливість виникнення побічних ефектів у пацієнтів, які раніше приймали пероральні стероїди, зберігається протягом деякого часу. Ступінь порушення функції надниркових залоз в окремих ситуаціях може потребувати оцінки спеціаліста.

Тривале застосування інгаляційних кортикостероїдів у високих дозах може призвести до пригнічення функції кори надниркових залоз і гострої надниркової кризи. Дуже рідко випадки пригнічення функції кори надниркових залоз і гострого надпочечникового кризи відзначені при застосуванні в дозах 250-500 мкг флютиказону пропіонату. Раптові ситуації (травма, хірургічна операція, інфекція або різке зниження дози) можуть викликати гострий надниркових криза. Тоді у пацієнтів з'являються такі нехарактерні симптоми, як втома, втрата апетиту, нудота, блювота, зменшення маси тіла, біль у животі, головний біль, гіпоглікемія, напади епілепсії, втрата свідомості, зниження артеріального тиску, сплутаність свідомості. У період загрози стресу або перед планової хірургічної операцією слід врахувати можливість порушення функції надниркових залоз і проводити відповідну терапію ГКС.

Заміна пероральних стероїдів інгаляційними може викликати алергічні прояви, такі як алергічні запалення слизової оболонки носа або висип, які раніше лікувалися стероїдами загальної дії. В цьому випадку прояви алергії слід лікувати симптоматично антигістамінними препаратами або препаратами, застосовуваними місцево, в тому числі стероїдами для місцевого застосування.

Слід особливо ретельно спостерігати за станом пацієнтів з ХОЗЛ на предмет появи запалення легенів або інших інфекцій нижніх дихальних шляхів, оскільки клінічні прояви цих інфекцій і загострення ХОЗЛ часто схожі.

Відзначаються дуже рідкісні випадки підвищення концентрації глюкози в плазмі крові. При призначенні препарату Флутіксон пацієнтам з цукровим діабетом в анамнезі слід звернути увагу, що доза препарату Флутіксон містить ≈25 мг лактози. У пацієнтів з непереносимістю лактози таку кількість ніяких проблем не викликає.

Не слід раптово припиняти лікування препаратом Флутіксон.

Рекомендується дотримуватися особливої обережності при лікуванні пацієнтів з активною або пасивною формою туберкульозу легенів.

Існує індивідуальна підвищена чутливість до інгаляційних кортикостероїдів.

Заміна лікування пероральними стероїдами на інгаляції флутиказону пропіонату. З огляду на можливість появи порушень функції кори надниркових залоз, пацієнти, у яких стероїдні гормони, що застосовуються перорально, замінюються на інгаляції флутиказону пропіонату, повинні залишатися під наглядом, з моніторингом функції кори надниркових залоз. Після введення в схему лікування флутиказону пропіонату слід поступово знижувати дозу пероральних стероїдів, що діють системно, а пацієнти повинні мати при собі стероидную карту, яка інформує про необхідність призначення додаткових стероїдів, надають загальну дію в стресовій ситуації.

Зниження дози перорального стероїду слід почати після тижня одночасного застосування флютиказону пропіонату. Зниження дози слід проводити не частіше 1 разу на тиждень. Підтримуючі дози по 10 мг/добу або менше у перерахунку на преднізолон слід зменшувати не швидше, ніж на 1 мг 1 раз на тиждень. Для підтримуючих доз преднізолону 10 мг/добу можна допустити зниження дози більш ніж на 1 мг/добу 1 раз на тиждень.

У деяких пацієнтів в період зниження доз пероральних стероїдів виникають нетипові прояви поганого самопочуття, навіть незважаючи на поліпшення функції дихальної системи. Цим пацієнтам слід продовжувати лікування Флутіксоном і знижувати дози пероральних стероїдів, якщо немає об'єктивних симптомів недостатності кори надниркових залоз.

Пацієнти, у яких після припинення прийому пероральних стероїдів зберігаються симптоми порушення функції кори надниркових залоз, повинні мати при собі документ, що інформує про необхідність додаткового прийому стероїдів загальної дії в разі стресу, наприклад посилення нападів БА, виникнення респіраторних, торакальних і медіастинальної інфекцій, важких супутніх хвороб , хірургічних втручань, травм і т.п.

Застосування в період вагітності та годування груддю. Дані про застосування флутиказону пропіонату під час вагітності відсутні. Призначення препарату вагітним можливо тільки в разі, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду. Немає даних про проникнення флютиказону пропіонату та його метаболітів у грудне молоко. У людей після інгаляційного прийому рекомендованих доз препарату концентрація в плазмі крові буде низькою.

Діти. Не призначений для застосування у дітей віком до 16 років.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з механізмами. Застосування препарату не впливає.

У звичайних умовах після інгаляційного прийому флутиказону пропіонат досягає низької концентрації в плазмі крові через екстенсивного метаболізму першого проходження, а також високого кліренсу, в залежності від активності цитохрому Р450 3А4 в кишечнику і печінці. тому істотні клінічні взаємодії флютиказону пропіонату з іншими лікарськими препаратами малоймовірні. дослідження показують, що одночасне призначення інгібіторів цитохрому Р450 3А4 (наприклад еритроміцину або терфенадину) викликає незначне підвищення системної концентрації флютиказону пропіонату без істотного зменшення концентрації кортизолу в плазмі крові.

Одночасний прийом сильних інгібіторів цитохрому Р450 3А4 (наприклад ритонавіру), а також флутиказону пропіонату, в тому числі назально, багаторазово підвищує концентрацію флютиказону пропіонату в плазмі крові, зниження концентрації кортизолу в плазмі крові. За даними постмаркетингового дослідження про клінічно значущу медикаментозну взаємодію у пацієнтів, які брали флутиказону пропіонат та ритонавір, що призводило до системного впливу кортикостероїдів, включаючи синдром Кушинга та пригнічення роботи надниркових залоз. Тому слід уникати одночасного прийому флутиказону пропіонату та ритонавіру, за винятком випадків, коли користь від такого застосування буде більшою за ризик системного впливу кортикостероїдів. Така взаємодія не спостерігалося при інгаляціях флутиказону пропіонату, проте не можна виключати його появу.

За даними досліджень з іншими інгібіторами цитохрому Р450 3А4, встановлено, що вони мають незначний (еритроміцин) вплив на збільшення системної концентрації флютиказону пропіонату в плазмі крові без значущого зменшення концентрації кортизолу. Кетоконазол, інгібітор ізоензимів СYР 3А, підвищує концентрацію флютиказону пропіонату після одноразового прийому до 150%. Це викликає істотне зниження концентрації кортизолу в плазмі крові. Не можна виключати виявлення взаємодії флютиказону пропіонату з іншими інгібіторами СYР 3А (наприклад ітраконазол). Однак слід дотримуватися особливої обережності та по можливості уникати тривалого застосування флутиказону пропіонату з сильними інгібіторами цитохрому Р450 3А4 (наприклад кетоконазол), з огляду на можливість підвищення системної концентрації флютиказону і ризику розвитку небажаних системних проявів.

Одноразове застосування препарату флутіксон в дозах, що перевищують рекомендовані, може викликати гостре отруєння, що виявляється в тимчасовому пригніченні гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи. це не вимагає спеціальних заходів, і функція кори надниркових залоз самостійно нормалізується через кілька днів. при застосуванні препарату флутіксон в дозах, що перевищують рекомендовані, протягом тривалого часу можливе істотне пригнічення функції кори надниркових залоз. факторами, які можуть провокувати гострий адреналовий криз, можуть бути травми, хірургічні втручання, інфекції або різке зниження дози. пацієнти, що приймають дози флутіксона вище рекомендованих, повинні бути під особливим наглядом, і дозу їм слід знижувати поступово. в таких випадках може знадобитися контроль надпочечникового резерву. у випадках передозування слід продовжувати лікування препаратом в дозах, які забезпечують ефективний контроль ба.

Зберігати при температурі нижче 30 °C.

діюча речовина: fluticasonum;

1 капсула містить флутиказону пропіонату 125 мкг або 250 мкг;

допоміжні речовини: лактоза безводна, лактози моногідрат.

Порошок для інгаляцій, тверді капсули.

Основні фізико-хімічні властивості:

капсули по 125 мкг: тверді прозорі капсули з 2 секцій розміру «3», які містять порошок від білого до майже білого кольору;

капсули по 250 мкг: тверді капсули з 2 секцій розміру «3», з чорним кільцем, які містять порошок від білого до майже білого кольору.

Інші лікарські засоби для лікування обструктивних захворювань дихальних шляхів. Інгаляційні глюкокортикоїди. Код АТХ R03B A05.

Фармакодинаміка

Флутиказону пропіонат при інгаляційному введенні у рекомендованих дозах чинить виражену глюкортикоїдну протизапальну дію в легенях. Це проявляється у зменшенні як симптомів, так і загострень астми при зниженні кількості та інтенсивності побічних реакцій порівняно із системним застосуванням кортикостероїдів.

Фармакокінетика

Абсолютна біодоступність флутиказону пропіонату після інгаляційного застосування становить 12-26 % номінальної дози, залежно від виду використаного інгалятора.

Системна абсорбція здійснюється головним чином через дихальну систему, спочатку швидко, потім протягом тривалого часу. Залишок інгаляційної дози у роті проковтується з мінімальним системним впливом у звʼязку з низькою розчинністю флутиказону пропіонату у воді та пресистемним метаболізмом препарату, як результат цього – пероральна біодоступність препарату менше 1 %.

87-100 % пероральної дози видаляється з калом, до 75 % у незміненому вигляді, а також у формі неактивного метаболіту.

Доклінічні дані про безпеку

Токсикологічні дослідження показали наявність лише типових для сильних кортикостероїдів ефектів, але в дозах, які в багато разів перевищують ті, що показані для терапевтичного застосування. У дослідженнях з вивчення впливу препарату на репродуктивну функцію та наявність тератогенних властивостей препарату нових даних виявлено не було. Флутиказону пропіонат не має мутагенної активності in vitro та in vivo. У дослідах на тваринах була показана відсутність канцерогенного потенціалу у препараті, а також подразнювальних та сенсибілізуючих властивостей.

Профілактичне лікування бронхіальної астми

Дорослі

Легка астма: пацієнти, які потребують періодичного симптоматичного лікування бронходилататорами щоденно.

Помірна астма: пацієнти з нестабільною астмою або з погіршенням стану на тлі існуючої профілактичної терапії або терапії тільки бронходилататорами.

Тяжка астма: пацієнти з тяжкою хронічною астмою та пацієнти, залежні від системних кортикостероїдів для адекватного контролю симптомів. Після початку застосування інгаляційного флутиказону пропіонату багато таких пацієнтів зможуть істотно зменшити або повністю відмовитися від перорального застосування кортикостероїдів.

Хронічне обструктивне захворювання легенів (ХОЗЛ).

Флутиказону пропіонат призначений для лікування ХОЗЛ у комбінації з β2-агоністом тривалої дії.

Для застосування при цьому показанні необхідно застосовувати флутиказону пропіонат по 250 мкг або 500 мкг інгаляційно.

Діти

Профілактичне протиастматичне лікування, у тому числі у разі, коли не досягнуто контролю за симптомами астми на тлі вже проведеного лікування іншими протиастматичними препаратами.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до інших компонентів препарату.

У звичайних умовах після інгаляційного введення досягаються низькі концентрації флутиказону пропіонату у плазмі крові завдяки екстенсивному метаболізму першого проходження та високому системному кліренсу препарату, опосередкованого цитохромом Р450 3А4, у печінці та кишечнику. Тому імовірність клінічно значущої медикаментозної взаємодії, опосередкованої флутиказону пропіонатом, є дуже малою.

За даними досліджень з вивчення медикаментозної взаємодії на здорових добровольцях з інтраназальним флутиказону пропіонатом було показано, що ритонавір (сильний інгібітор цитохрому Р450 3А4) 100 мкг 2 рази на добу може збільшувати концентрацію флутиказону пропіонату у плазмі в сотні разів, що призведе до істотного зменшення концентрації кортизолу в сироватці крові. Інформації щодо такої взаємодії з інгаляційним флутиказоном пропіонатом недостатньо, але зазначене підвищення концентрації флутиказону пропіонату у плазмі крові може спостерігатися. Також надходили повідомлення щодо розвитку синдрому Кушинга та пригнічення надниркових залоз. Слід уникати одночасного застосування флутиказону пропіонату та ритонавіру, крім випадку, коли користь від такого застосування буде більшою за ризик системного впливу кортикостероїдів.

У невеликому дослідженні, що проводили з участю здорових добровольців, менш сильний інгібітор CYP3A кетоконазол збільшив концентрацію флутиказону пропінату після однієї інгаляції до 150 %, що призвело до суттєвого зменшення концентрації кортизолу у сироватці крові порівняно із застосуванням лише флутиказону пропіонату. При одночасному застосуванні з іншими сильними інгібіторами CYP3A, такими як інтраконазол, також очікується підвищення концентрації системного флутиказону пропіонату та ризик системного впливу. Слід бути обережним та при можливості уникати тривалого застосування такого поєднання препаратів.

За даними досліджень було показано, що інші інгібітори цитохрому Р450 3А4 продукують дуже мале (еритроміцин) та мале (кетоконазол) збільшення системної експозиції флутиказону пропіонату без помітного зменшення концентрації кортизолу у сироватці крові. Тим не менше, застосовувати препарат сумісно з сильними інгібіторами цитохрому Р450 3А4 (наприклад кетоконазол) слід з обережністю, оскільки потенційно може збільшуватися системна експозиція флутиказону пропіонату.

Очікується, що спільне введення глюкокортикоїдів та інгібіторів CYP3A, у тому числі продуктів, що містять кобіцистат, збільшує ризик виникнення системних побічних реакцій. Необхідно уникати таких взаємодій, якщо тільки перевага не перевищує підвищений ризик розвитку системних побічних ефектів, пов'язаних із застосуванням глюкокортикоїдів; У цьому випадку пацієнт повинен контролювати системні ефекти глюкокортикоїдів.

Можливі системні ефекти включають: синдром Кушинга, кушингоподібний синдром, пригнічення надниркових залоз, затримку росту у дітей та підлітків, зниження мінеральної щільності кісткової маси, катаракту та глаукому.

Лікування бронхіальної астми слід проводити згідно з поетапною програмою, стан пацієнта необхідно регулярно контролювати як клінічно, так і шляхом визначення показників функції зовнішнього дихання.

Необхідно періодично перевіряти техніку інгаляції, щоб упевнитися, що натискання на клапан збігається з вдиханням з метою оптимального надходження препарату до легенів.

Раптове та прогресуюче погіршення контролю над астмою є потенційно життєво небезпечним станом і слід вирішувати питання про збільшення дози кортикостероїдів. У разі виникнення такого ризику пацієнтові слід щоденно проводити пікфлуометрію.

Флутіксон не призначений для полегшення гострих симптомів, при яких необхідно застосовувати короткодіючі бронходилатори. Пацієнти мають бути попереджені про необхідність мати при собі препарати для зняття гострих нападів астми.

Тяжка астма потребує постійного медичного контролю, включаючи визначення показників функції зовнішнього дихання, оскільки існує ризик виникнення гострих нападів астми та навіть летального наслідку у таких пацієнтів. Збільшення частоти застосування та дози короткодіючих інгаляційних β2-агоністів сигналізує про поступову втрату контролю за астмою. У разі зменшення ефективності короткодіючих бронходилататорів або необхідності у їх частішому застосуванні пацієнт повинен звернутися до лікаря. У таких ситуаціях пацієнтам слід пройти додаткове обстеження для визначення необхідності посилення протизапальної терапії (наприклад, підвищення доз інгаляційних кортикостероїдів або призначення курсу прийому кортикостероїдів перорально). При тяжкому загостренні астми призначати звичайну для такого стану терапію.

Існують поодинокі повідомлення про підвищення рівня глюкози в крові як у пацієнтів із діагностованим цукровим діабетом, так і у пацієнтів, які не хворіють на цукровий діабет (див. розділ «Побічні реакції»). Це слід брати до уваги при призначенні Флутіксону хворим на цукровий діабет.

Як і при лікуванні іншими інгаляційними препаратами, можливий розвиток парадоксального бронхоспазму зі швидко зростаючою задишкою після інгаляції. У цьому випадку застосування Флутіксону слід припинити, провести обстеження пацієнта та у разі необхідності слід призначити альтернативну терапію.

При застосуванні інгаляційних кортикостероїдів, здебільшого у високих дозах і протягом тривалого часу, можливе виникнення системної дії, але вірогідність цього значно менша, ніж при застосуванні пероральних стероїдів. Системна дія може проявлятися синдромом Кушинга, кушингоїдними ознаками, пригніченням надниркових залоз, затримкою росту у дітей і підлітків, зменшенням мінералізації кісток, катарактою та глаукомою, та, у поодиноких випадках, психічними розладами, зміною поведінки, включаючи психомоторну гіперактивність, розлади сну, відчуття неспокою, депресивні та агресивні стани (головним чином у дітей). Тому важливо, щоб доза інгаляційних кортикостероїдів була зменшена до мінімально можливої, яка б підтримувала ефективний контроль симптомів астми.

Тривале застосування високих доз інгаляційних кортикостероїдів може спричинити пригнічення функції надниркових залоз та гострий адреналовий криз. Діти, які не досягли 16 років, при застосуванні доз флутиказону, які перевищують затверджені (зазвичай ≥ 1000 мкг/добу), перебувають у зоні особливого ризику. Розвиток гострого адреналового кризу може провокуватися травмами, хірургічними втручаннями, інфекціями або різким зниженням дози лікарського засобу. Симптоми зазвичай нечіткі і можуть проявлятися анорексією, болем у животі, втратою маси тіла, втомою, головним болем, нудотою, блюванням, зниженням рівня свідомості, гіпоглікемією та нападами судом. Можливе додаткове застосування системних кортикостероїдів у випадку стресу або хірургічних втручань.

Рекомендується регулярно перевіряти зріст дітей, що перебувають на тривалому лікуванні інгаляційними кортикостероїдами. Якщо зріст сповільнений, терапію слід переглянути з метою зменшення дози інгаляційних кортикостероїдів, якщо можливо – до мінімальної дози, яка б підтримувала ефективний контроль за симптомами астми. Додатково необхідно проконсультуватися з пульмонологом.

У деяких хворих може бути збільшена чутливість до інгаляційних кортикостероїдів, ніж у більшості пацієнтів.

Доставку препарату в дозуваннях понад 1000 мкг на добу рекомендовано здійснювати за допомогою спейсера, з метою зниження розвитку побічних ефектів з боку ротової порожнини та горла. Але оскільки препарат здебільшого абсорбується через легені, використання спейсера у додаток до інгалятора може підвищити рівень доставки препарату у легені.

Це необхідно мати на увазі, оскільки це потенційно може збільшити ризик розвитку системних побічних ефектів. Можливе виникнення необхідності зменшення дозування (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Ефект від призначення інгаляційного флутиказону пропіонату дає змогу звести до мінімуму потребу в пероральних стероїдах. Але можливість побічної дії у пацієнтів, що раніше лікувалися пероральними стероїдами, зберігається протягом деякого часу. Ступінь порушення функції надниркових залоз в окремих ситуаціях може потребувати оцінки спеціаліста.

Слід мати на увазі можливість порушення функції надниркових залоз у невідкладних ситуаціях, включаючи хірургічні втручання та інші стресові ситуації, і зважити на необхідність призначення відповідного лікування кортикостероїдами.

Недостатня ефективність лікування або тяжке загострення астми потребують збільшення дози Флутіксону та, якщо потрібно, призначення системних стероїдів та/або антибіотиків при наявності інфекції.

Заміна системної стероїдної терапії на інгаляційну інколи може демаскувати алергічні захворювання, такі як алергічний риніт або екзема, раніше контрольовані системним прийомом стероїдів. Ці алергічні прояви треба симптоматично лікувати антигістамінними засобами та/або препаратами для місцевого застосування, у тому числі кортикостероїдами місцевої дії.

Як і при лікуванні іншими інгаляційними кортикостероїдами, з особливою обережністю Флутіксон слід призначати хворим на активний або латентний туберкульоз легенів.

Лікування Флутіксоном не слід припиняти раптово.

Пневмонія у пацієнтів із ХОЗЛ

У пацієнтів із ХОЗЛ, які одержують інгаляційні кортикостероїди, відзначалися частіші випадки пневмонії, у тому числі пневмонії, що вимагає госпіталізації. Існують деякі докази підвищеного ризику появи пневмонії після збільшення дози стероїдів, але це не було однозначно доведено в усіх дослідженнях.

Немає однозначних клінічних доказів щодо відмінностей поміж препаратами, що містять інгаляційні кортикостероїди, стосовно ступеня ризику появи пневмонії.

Лікарі повинні особливо уважно спостерігати за пацієнтами з ХОЗЛ з точки зору можливості виявлення у них пневмонії, тому що клінічні симптоми таких інфекцій та загострення ХОЗЛ часто поєднуються.

До факторів ризику пневмонії у пацієнтів з ХОЗЛ належать паління тютюну, старший вік, низький індекс маси тіла (ІМТ) та тяжка форма ХОЗЛ.

Переведення пацієнтів, які лікувалися пероральними кортикостероїдами, на інгаляційне застосування.

У звʼязку з можливістю пригнічення функції надниркових залоз переведення пацієнтів з прийому пероральних кортикостероїдів на Флутіксон потребує особливої уваги, оскільки відновлення ослабленої внаслідок тривалої системної стероїдної терапії функції надниркових залоз може вимагати тривалого часу.

У пацієнтів, які лікувалися системними стероїдами протягом тривалого часу або у великих дозах, можуть мати місце пригнічення функцій надниркових залоз. Стан функції надниркових залоз у таких пацієнтів слід регулярно контролювати, а дози системних стероїдів зменшувати з обережністю.

Поступова відміна системних стероїдів починається приблизно через тиждень. Зменшення доз відповідає підтримуючому рівню системних стероїдів та відбувається з інтервалами не менше ніж тиждень. Загалом для підтримуючої дози преднізолону (або аналогів) 10 мг на добу або менше зменшення дози не повинно бути більше ніж 1 мг на добу з інтервалами не менше тижня. Для підтримки дозування преднізолону, що перевищує 10 мг на добу, допускається зменшення доз більше ніж на 1 мг на добу з інтервалом не менше тижня, з особливою обережністю.

Деякі пацієнти відчувають неспецифічне погіршення стану протягом перехідного періоду, незважаючи на підтримку або навіть покращення респіраторних функцій. Необхідно продовжувати перехід від системних стероїдів на лікування інгаляційним флутиказоном пропіонатом, за винятком появи об’єктивних симптомів надниркової недостатності.

Пацієнтам, які припинили лікування оральними стероїдами, але в яких функція надниркових залоз залишається погіршеною, необхідно мати при собі спеціальну картку з попередженням про необхідність додаткового введення системного стероїду у стресових ситуаціях, наприклад, гострий напад астми, інфекції дихальних шляхів, значні інтеркурентні захворювання, хірургічне втручання, травми.

Ритонавір може значно підвищити концентрацію флутиказону пропіонату у плазмі крові, тому слід уникати одночасного застосування флутиказону пропіонату та ритонавіру, за винятком випадку, коли користь від такого застосування буде більшою за ризик системного впливу кортикостероїдів. Також існує підвищений ризик виникнення системного впливу флутиказону пропіонату при одночасному застосуванні з CYP3A4 інгібіторами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Порушення зору. Візуальні порушення можуть виникнути внаслідок системного і місцевого застосування кортикостероїдів. Якщо у пацієнта виникають такі симптоми як нечіткість зорового сприйняття або інші проблеми із зором, слід звернутися до офтальмолога для виявлення можливих причин катаракти, глаукоми або таких рідкісних захворювань як центральна серозна хоріоретинопатія (CSCR), про яку повідомляли після системного та місцевого застосування кортикостероїдів.

Фертильність

Немає даних щодо впливу на фертильність людини. Досліди, проведені на тваринах, не показали впливу флутиказону пропіонату на фертильність.

Вагітність

Досвід застосування у період вагітності у людей є обмеженим.

При вирішенні питання про призначення препарату у цей період потрібно зважити очікувану користь для матері і потенційний ризик для плода. Результати ретроспективного епідеміологічного дослідження не виявили підвищеного ризику великих вроджених вад розвитку після експозиції флутиказону пропіонатом протягом І триместру вагітності порівняно з іншими інгаляційними кортикостероїдами.

Годування груддю

На даний час не встановлено, чи проникає флутиказону пропіонат у грудне молоко, однак, виходячи з фармакологічного профілю препарату, це малоймовірно. Застосовувати препарат у період годування груддю можна лише тоді, коли очікувана користь для матері буде перевищувати потенційний ризик для плода.

Застосування Флутіксону не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Препарат призначений тільки для інгаляційного застосування через рот.

Пацієнтів слід поінформувати, що Флутіксон слід застосовувати для профілактики захворювання регулярно, навіть у період відсутності нападів астми. Початок терапевтичної дії спостерігається через 4-7 днів.

У разі зменшення ефективності бронходилататорів короткої дії або необхідності їх частішого застосування пацієнтові слід звернутися до лікаря.

Початкова доза повинна відповідати ступеню тяжкості захворювання.

Бронхіальна астма

Дорослі та діти віком від 16 років: 100-1000 мкг двічі на добу, зазвичай по 2 інгаляції 2 рази на добу.

У зв’язку з ризиком виникнення системних ефектів дози понад 500 мкг двічі на добу можуть бути призначені лише дорослим пацієнтам при тяжкій астмі, коли очікується покращення легеневих функцій та/або контролю симптомів, або зменшенням застосування пероральних кортикостероїдів (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).

Типова початкова доза для дорослих і дітей віком від 16 років

Для пацієнтів з легкою астмою типова початкова доза становить від 100 мкг до 250 мкг двічі на добу.

При помірній астмі середньої тяжкості доза може становити від 250 до 500 мкг двічі на добу.

При тяжкій астмі початкова доза може становити від 500 мкг до 1000 мкг двічі на добу.

Дози флутиказону пропіонату необхідно призначати індивідуально для кожного пацієнта.

Дозування слід зменшити до мінімальної ефективної дози, яка дає змогу встановити ефективний контроль за захворюванням.

Після поліпшення, необхідно зменшити дозу до мінімальної ефективної дози, яка дає змогу підтримувати ефективний контроль за захворюванням.

Необхідно памʼятати, що флутиказону пропіонат є ефективним у дозі, що становить половину дози інших інгаляційних кортикостероїдів. Наприклад, 100 мкг флутиказону пропіонату приблизно еквівалентні 200 мкг дози беклометазону дипропіонату (що містить фреон) або будесоніду.

Хронічні обструктивні захворювання легенів (ХОЗЛ).

500 мкг двічі на добу в комбінації з β2-агоністом тривалого дії. Препарат слід застосовувати щодня для оптимальної користі, що може тривати від трьох до шести місяців. У разі недостатнього поліпшення, пацієнта необхідно повторно обстежити.

Особливі групи пацієнтів

Коригування дози препарату для лікування пацієнтів літнього віку або пацієнтів з печінковою або нирковою недостатністю не потрібно.

Інструкція для користування інгалятором

1. Зняти кришечку-насадку з інгалятора.

2. Притримуючи інгалятор за нижню частину, відкрити його, повертаючи наконечник (верхню частину) за стрілкою.

3. Помістити капсулу в камеру, що має форму капсули та знаходиться у нижній частині інгалятора. Капсулу треба виймати з упаковки безпосередньо перед застосуванням.

4. Повернути наконечник у закрите положення.

5. Одночасно натиснути до кінця кнопки у нижній частині інгалятора (тільки один раз!), утримуючи інгалятор у вертикальному положенні.

УВАГА! В цей момент капсула може розпастися і її маленькі шматочки можуть потрапити в рот або горло. Це не завдає шкоди. Імовірність розпаду капсули буде мінімальною, якщо її пробити не більше одного разу, будуть дотримані умови зберігання, та якщо пацієнт розпакує капсулу безпосередньо перед застосуванням.

6. Зробити глибокий видих.

7. Взяти наконечник у рот і трохи закинути голову назад, губами затиснути наконечник і зробити один швидкий і рівномірний вдих. У цей момент капсула починає обертатись у камері інгалятора, а порошок – розсіюватися, що супроводжується характерним звуком. Якщо такий звук не з’явиться, то капсула застрягла у камері. У цьому випадку треба відкрити інгалятор і звільнити капсулу. Забороняється намагатися звільнити капсулу шляхом багаторазового натиснення на кнопки.

8. Почувши характерний звук (дзижчання), необхідно затримати дихання, наскільки це можливо без відчуття дискомфорту, і витягнути інгалятор з рота. Зробити видих. Потім відкрити інгалятор і перевірити, чи не залишився у капсулі порошок. Якщо порошок залишився, необхідно повторити дії, вказані у п. 6 - 8.

9. Відкрити інгалятор, витягнути порожню використану капсулу, повернути у закрите положення наконечник і надіти кришечку-насадку.

Очищення інгалятора: для усунення залишків порошку необхідно протерти наконечник і камеру для капсули сухою серветкою або чистою м’якою щіточкою.

Усі залишки невикористаного препарату або його відходи слід утилізувати згідно з місцевими правилами.

Діти. Препарат у даному дозуванні можна застосовувати дітям віком від 16 років.

При застосуванні Флутіксону у дозах, які перевищують рекомендовані, може виникнути гостре передозування, що проявляється у тимчасовому пригніченні функції надниркових залоз. Це не потребує невідкладної допомоги, оскільки функція кори надниркових залоз відновлюється через кілька днів, що підтверджується вимірюванням рівня кортизолу у плазмі крові.

Проте при застосуванні доз, вищих за рекомендовані, протягом тривалого часу може спостерігатися суттєве пригнічення функції надниркових залоз. Були поодинокі повідомлення про гострі адреналові кризи, що виникали у дітей, яких лікували вищими за рекомендовані дози (звичайно 1000 мкг та вище) протягом тривалого часу (кілька місяців або років). Симптоми, що спостерігалися при цьому, включали в себе гіпоглікемію та наслідки втрати свідомості та/або конвульсії. До ситуацій, що потенційно можуть провокувати гострий адреналовий криз, належать травма, хірургічне втручання, інфекції або різке зниження дози.

У випадку передозування терапія може бути продовжена у дозах, необхідних для контролю за симптомами астми. Пацієнти, які лікуються дозами вищими, ніж рекомендовані, повинні бути під особливим наглядом лікаря, а дозу препарату для них слід зменшувати поступово (див. розділ «Особливості застосування»).

Нижченаведені побічні дії систематизовані за органами і системами залежно від частоти їх виникнення: дуже часто (³ 1/10), часто (³ 1/100 та 1/10), нечасто (³1/1000 та 1/100), рідко (³ 1/10000 та 1/1000), дуже рідко (1/10000) та частота невідома (за наявних даних встановити частоту неможливо), включаючи окремі повідомлення. Дані про побічну дію, що виникає дуже часто, часто та нечасто, головним чином базуються на клінічних дослідженнях. Дані про побічну дію, що виникає рідко та дуже рідко, отримуються головним чином спонтанно.

Інфекції та інвазії

Дуже часто: кандидоз порожнини рота та глотки.

У деяких хворих можливий розвиток кандидозу порожнини рота та глотки (пліснявки). З метою запобігання цьому явищу після застосування Флутіксону слід полоскати порожнину рота. При необхідності протягом усього періоду лікування призначати протигрибковий препарат місцево, продовжуючи при цьому застосування Флутіксону.

Часто: у пацієнтів із ХОЗЛ можливий розвиток пневмоній.

Рідко: езофагеальний кандидоз.

З боку імунної системи

Повідомлялося про реакції гіперчутливості з такими проявами:

Нечасто: шкірні реакції гіперчутливості.

Дуже рідко: ангіоневротичний набряк (головним чином обличчя та ротоглотки),

респіраторні симптоми (задишка та/або бронхоспазм) та анафілактична реакція.

З боку ендокринної системи

Можлива системна дія, що включає (див. розділ «Особливості застосування»)

дуже рідко: синдром Кушинга, кушингоїдні ознаки, пригнічення надниркових залоз, затримку росту у дітей та підлітків, зменшення мінералізації кісток, катаракту та глаукому.

З боку метаболізму та розладів травлення

Дуже рідко: гіперглікемія (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку травної системи

Дуже рідко: диспепсія.

З боку скелетно-м’язової системи

Дуже рідко: артралгія.

Психіатричні розлади

Дуже рідко: відчуття неспокою, розлади сну, зміни поведінки, включаючи гіперактивність та збудженість (головним чином у дітей).

Частота невідома: депресія, агресія (головним чином у дітей).

З боку дихальної системи та грудної клітки

Часто: захриплість голосу.

У деяких хворих інгаляційний флутиказону пропіонат може бути причиною захриплості голосу, у цьому разі стає корисним полоскання горла водою одразу після інгаляції.

Дуже рідко: парадоксальний бронхоспазм (див. розділ «Особливості застосування»).

Частота невідома: носові кровотечі.

З боку шкіри та підшкірної тканини

Часто: синці.

З боку органів зору

частота невідома: нечіткість зорового сприйняття.

2 роки.

Зберігати при температурі нижче 30 ºС в оригінальній упаковці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 10 капсул у блістері; по 6 блістерів у комплекті з інгалятором у картонній коробці; по 10 капсул у блістері; по 12 блістерів у комплекті з інгалятором у картонній коробці.

За рецептом.

АТ «Адамед Фарма»

Адреса

вул. Марш. Дж. Пілсудського 5, 95-200 Паб'яніце, Польща.